Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території

Зроблено аналіз впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості. Розглянуті сучасні методи сталого планування та управління територіями, де відбувається видобуток корисних копалин. Відповідно до цих методів запропоновано комплекс екологічних, економічни...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Хазан, П.В., Ангурець, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2013
Назва видання:	Екологія і природокористування
Теми:	Гуманітарні проблеми та громадська думка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57508
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території / П.В. Хазан, О.В. Ангурець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 299-305. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-57508
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-575082014-03-11T03:01:25Z Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території Хазан, П.В. Ангурець, О.В. Гуманітарні проблеми та громадська думка Зроблено аналіз впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості. Розглянуті сучасні методи сталого планування та управління територіями, де відбувається видобуток корисних копалин. Відповідно до цих методів запропоновано комплекс екологічних, економічних та соціальних заходів для гірничої промисловості України. Проведен анализ внедрения корпоративной социальной ответственности на предприятиях горнодобывающей промышленности. Рассмотрены современные методы устойчивого планирования и управления территориями, где происходит добыча полезных ископаемых. На основе этих методов предложен комплекс экологических, экономических и социальных мероприятий для горной промышленности Украины. The implementation of corporate social responsibility in the mining industry was analysed. The modern methods of sustainable urban planning and management of areas with mining operation was considered. According to these methods the complex of environmental, economic and social activities for the mining industry of Ukraine was proposed. 2013 Article Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території / П.В. Хазан, О.В. Ангурець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 299-305. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0010 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57508 38.27:504 uk Екологія і природокористування Інститут проблем природокористування та екології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Гуманітарні проблеми та громадська думка Гуманітарні проблеми та громадська думка
spellingShingle	Гуманітарні проблеми та громадська думка Гуманітарні проблеми та громадська думка Хазан, П.В. Ангурець, О.В. Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території Екологія і природокористування
description	Зроблено аналіз впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості. Розглянуті сучасні методи сталого планування та управління територіями, де відбувається видобуток корисних копалин. Відповідно до цих методів запропоновано комплекс екологічних, економічних та соціальних заходів для гірничої промисловості України.
format	Article
author	Хазан, П.В. Ангурець, О.В.
author_facet	Хазан, П.В. Ангурець, О.В.
author_sort	Хазан, П.В.
title	Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території
title_short	Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території
title_full	Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території
title_fullStr	Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території
title_full_unstemmed	Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території
title_sort	впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Гуманітарні проблеми та громадська думка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57508
citation_txt	Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території / П.В. Хазан, О.В. Ангурець // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 299-305. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Екологія і природокористування
work_keys_str_mv	AT hazanpv vprovadžennâkorporativnoísocíalʹnoívídpovídalʹnostínapídpriêmstvahgírničoípromislovostíâkumovaekologíčnostalogorozvitkuteritoríí AT angurecʹov vprovadžennâkorporativnoísocíalʹnoívídpovídalʹnostínapídpriêmstvahgírničoípromislovostíâkumovaekologíčnostalogorozvitkuteritoríí
first_indexed	2025-07-05T08:50:43Z
last_indexed	2025-07-05T08:50:43Z
_version_	1836796288180420608
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 299 УДК 338.27:504 П.В. ХАЗАН, інженер ІІ категорії відділу екологічного нормування Інституту проблем природокористування та екології НАН України, м. Дніпропетровськ, Україна О.В. АНГУРЕЦЬ, інженер І категорії відділу екологічного нормування Інституту проблем природокористування та екології НАН України, м. Дніпропетровськ, Україна ВПРОВАДЖЕННЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГІРНИЧОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК УМОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ Зроблено аналіз впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підпри- ємствах гірничої промисловості. Розглянуті сучасні методи сталого планування та управ- ління територіями, де відбувається видобуток корисних копалин. Відповідно до цих мето- дів запропоновано комплекс екологічних, економічних та соціальних заходів для гірничої промисловості України. Ключові слова: корпоративна соціальна відповідальність, гірнича промисловість, ко- рисні копалини, екологічно стале планування територій, відходи, забруднені території. Вступ Соціальна справедливість є базовим по- няттям сучасного суспільства. Соціально справедливе суспільство побудовано на принципах рівності та солідарності, в якому цінуються права кожної людини та визнаєть- ся гідність кожної людини. Соціальна спра- ведливість - це невід'ємне природне право людини. Термін і сучасна концепція “соціа- льної справедливості” був введений Луїджі Тапареллі в 1840 році на основі вчення Фо- ми Аквінського [1, 2, 3, 4]. В сучасному світі соціальна справедливість не може розгляда- тися концептуально у відриві від екологічно- го контексту. До того ж, при формуванні екологічних політик слід враховувати тенде- нцію зменшення рівня соціальної справед- ливості. Причиною такої динаміки здебіль- шого є погіршення екологічної ситуації. Одним із важливих факторів, пов'язаних із соціальною справедливістю, є бідність. Це поняття розглядається в документах Органі- зації Об'єднаних Націй, Європейського Со- юзу, Ради Європи. В роботі [4] визначено рівень бідності як 60% від середнього дохо- ду по країні. Тобто ті громадяни, які мають дохід нижче цього рівня, вважаються бідни- ми. Відповідно до [6] бідна людина – це лю- дина, яка не має достатньо грошей для по- криття базових потреб. Такі люди є най- більш вразливими з боку техногенних та © Хазан П.В., Ангурець О.В., 2013 природних негараздів. Це якість води та продуктів харчування, доступ до медичних послуг та інфраструктури, доступ до інформації, проживання на забруднених територіях, можливість вільно пересуватися. Також найбідніші верстви населення позбавлені можливості адекватно реагувати на стихійні лиха та техногенні катастрофи, здебільшого спричинені антропогенними факторами. В розумінні споживання та негативного впливу на довкілля бідна частина населення є найбільш сталою. Її негативний внесок є мінімальним. З іншого боку бідні громадяни практично позбавлені можливості впливати на прийняття рішень в питаннях охорони навколишнього природного середовища. Сучасна тенденція зростання вразливості бідного населення від антропогенно спричи- нених екологічних проблем збільшує дисба- ланс у суспільстві. Більш детально ці тенде- нції можна описати за допомогою моделі впливу факторів вразливості в рамках сис- теми екологічних ризиків, використовуючи методи теорії ймовірностей і математичної статистики. Значним сектором світової економіки є добувна промисловість, яка впливає на соці- альні та екологічні показники як окремих країн, так і у світовому масштабі. За статистичними даними в Україні стрі- мко збільшується частка бідного населення, ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 300 що відповідно збільшує економічний дисба- ланс у зв'язку з необхідністю надавати допо- могу для базових потреб бідного населення із державного бюджету. Це призводить до зростання соціальної напруженості в суспі- льстві. Таким чином окреслюється додатко- вий опосередкований зв'язок між екологіч- ним та соціальним блоком через економічну політику суспільства. Гірнича промисловість є одним із основних компонентів економіки України. Тому необхідно обґрунтовано узго- дити її з економічними, соціальними та еко- логічними показниками відповідно до засад сталого розвитку. Без сталого функціонуван- ня гірничої промисловості не можна створи- ти прийнятний соціальний, економічний та екологічний баланс території, подібної до Дніпропетровської, або Донецької області. Систематизуючи інформацію щодо су- часних методів ведення гірничої діяльності, можливо створити алгоритм прийняття рі- шень для гармонізації технологій видобу- вання корисних копалин з природним сере- довищем. Практичне застосування цих про- позицій на базі промислових підприємств дозволить накопичити практичний матеріал та продовжити дослідження з подальшим коригуванням даних. Основна частина Питання впливу гірничої промисловості на довкілля та здоров'я людини були вклю- чені до “Порядку денного на ХХІ сторіччя”. Це захист прав людини, захист земельних прав і засобів до існування місцевих громад, вплив гірничого виробництва на навколишнє середовище і соціальну сферу. ХІХ сесія Комісії Сталого Розвитку Організації Об'єд- наних Націй (КСР ООН) розглядала в травні 2011 року наступний блок тематичних пи- тань - гірнича промисловість, транспорт, відходи, хімічні речовини та стале спожи- вання і виробництво [7]. Експерти визнача- ють такі основні проблеми гірничої промис- ловості, які впливають на соціальну сферу і опосередковано на довкілля: 1. Утиск прав місцевого населення (зем- лекористування, водокористування, вплив на здоров’я). 2. Необхідність переміщення місцевого населення в зв’язку із веденням гірничої дія- льності на території їх мешкання. 3. Гендерний дисбаланс при залученні місцевого населення до гірничодобувної дія- льності. 4. Вплив на традиційні види діяльності місцевого населення в зв’язку із веденням гірничодобувної діяльності на території їх мешкання. 5. Вплив на здоров'я місцевого населення та працюючих, зайнятих у сфері гірничої промисловості. 6. Погіршення існуючого соціального стану (поширення алкоголізму, проституції, захворювань, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ / СНІД) внаслідок залучення приїжджих робітників. Вплив гірничих робіт на навколишнє се- редовище та соціальну сферу різниться в залежності від їх виду, масштабів і місця проведення. КСР ООН має передовий досвід щодо розробки принципів відповідального управління і раціональної розробки надр; ресурсоефективності, видобутку корисних копалин; охорони праці при веденні гірни- чих робіт; поводження із хвостами і порож- німи породами; рекультивації територій, що залишені, а також таких шахт, які більше не експлуатуються. Відомо, що масштаби видобутку корис- них копалин продовжують розширюватися. Вони виходять за межі тих країн, що були традиційними виробниками мінеральної си- ровини. Вважаємо необхідним прийняття відповідних нормативно-правових актів, які поліпшать екологічні та соціальні показники гірничодобувних компаній. Міжнародна практика рекомендує також введення добро- вільних стандартів та кодексів поведінки. Одним із важливих кроків по забезпечен- ню соціально орієнтованої діяльності бізне- су в цілому є впровадження Корпоративної Соціальної Відповідальності (КСВ). КСВ – це поняття, згідно з яким корпорації мають нести комплексну відповідальність перед усіма зацікавленими сторонами за всі аспек- ти їх діяльності. Незважаючи на добровіль- ність, КСВ має бути пріоритетною політи- кою на міжнародному та національному рів- нях. Але практично КСВ ще не є доскона- лим і структурованим інструментом у порі- внянні із детально розробленим інструмен- том міжнародної торгівлі та інвестиційного регулювання. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 301 Одним із найбільш ефективних інстру- ментів впровадження КСВ є Рекомендації Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), які є частиною Мініс- терської декларації 1976 року. Цей документ було розроблено з метою формулювання очі- кувань, які покладає суспільство на корпора- тивну поведінку в найширшому розумінні. Документ не є обов’язковим юридичним ін- струментом і носить рекомендаційний харак- тер. У 2000 році ОЕСР провела значну реві- зію Рекомендацій відповідно до потреб часу, і перш за все було додано бачення внеску корпорацій у процес переходу світу до ста- лого розвитку [5, 7]. Глава 5 Рекомендацій цілком присвячена впливу корпорацій на довкілля та взаємодії з КСВ. Згідно цього документу, підприємст- вам необхідно захищати навколишнє приро- дне середовище, здоров’я людей і безпеку в цілому. Вся підприємницька діяльність в широкому значенні повинна сприяти стало- му розвитку. Практично це потребує встано- влення на підприємствах систем екологічно- го менеджменту, включаючи моніторинг та контроль відповідності технологічного про- цесу цілям сталого розвитку та безпеки. Крім цього закріплені вимоги гласності і прозорості перед суспільством щодо їх впливу на довкілля і здоров’я. Також Реко- мендації наголошують на необхідності до- тримання Принципу перестороги у своїй діяльності. Це означає мінімізацію впливу на довкілля в процесі проведення досліджень, вдосконалення технологій та розвитку. Важливим завданням є системний підхід до визначення екологічних та соціальних витрат видобувної діяльності для місцевих громад. Експерти вважають, що в багатьох країнах розміри компенсації місцевим гро- мадам не відповідають рівням виснаження природних ресурсів та рівням негативного соціального впливу від гірничої діяльності. Це стосується перш за все сільського гос- подарства та рибальства. В зв'язку з цим дуже важливе встановлення зв'язків між розробкою корисних копалин та місцевою економікою. На нашу думку, регіональні соціальні проблеми гірничодобувної промисловості України можна ранжувати таким чином: · погіршення стану здоров’я гірників та місцевих жителів; · високий рівень травматизму та смерт- ності працівників; · професійне перепрофілювання пра- цівників після закриття або скорочення гір- ничої діяльності; · збільшення екологічних ризиків та ймовірності техногенних катастроф; · соціальна вразливість через високий відсоток зайнятості населення в добувній промисловості; · великий рівень відходності, яка знач- ною мірою впливає на погіршення стану природних ресурсів – води, повітря та ґрун- ту. Також рекультивація території, яка зазна- ла змін внаслідок гірничої діяльності, потре- бує коштів та інших ресурсів. Розглянемо світовий досвід сучасного менеджменту об’єктів гірничої промислово- сті на прикладі роботи австралійських екс- пертів, викладеній у звіті “Ведучі розробки програми сталого розвитку для добувної промисловості” (Leading Practice Sustainable Development Program for the Mining Ind- ustry). [5, 8] Міжнародна рада з гірничої промислово- сті та металів (The International Council on Mining and Metals) пропонує вважати розви- ток гірничої та металургійної промисловості сталим за умов, якщо інвестування є техніч- но можливим, екологічно безпечним, вигід- ним у фінансовому відношенні та соціально відповідальним. На думку авторів, ключові фактори, які повинні бути розглянуті в дослідженні на стадії планування видобутку, включають в себе правовий огляд, кліматичні, рельєфні, ґрунтові особливості і відношення громади. Ми пропонуємо систематизувати стадію планування видобутку і розділити її на на- ступні напрямки: · Фінансово-правовий огляд, а саме оці- нка прибутковості та правових обмежень діяльності відповідно до чинного законодав- ства та норм місцевого самоврядування; · Природно-кліматичний та екологічний огляд, а саме мінералогічний, фізичний, хі- мічний та біологічний аналізи, зокрема оці- нка природних особливостей місцевості, мі- кроклімату, ґрунтів, наявності вразливих екосистем; · Соціальне дослідження, а саме прове- дення консультацій з місцевими громадами, неурядовими організаціями, представника- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 302 ми місцевого самоврядування, землевлас- никами. Цільове землекористування території піс- ля закінчення видобутку має бути визначено шляхом консультацій з відповідними заціка- вленими сторонами. До них належать урядо- ві установи, органи місцевого самовряду- вання, неурядові організації, місцеві громади та приватні землевласники. Авторами пропонується комплексна оцін- ка щодо сталого відновлення (rehabilitation) методом планування, структурованих та сис- тематичних досліджень, які мають здійсню- ватися протягом всього проекту та включати такі напрямки. Ефективний менеджмент видобутку: · Можливості для оптимізації плану- вання гірничих робіт та діяльності під час активної фази розробки родовища для ефек- тивного видобутку сировини і землекористу- вання після закінчення експлуатації родови- ща. Наприклад, скорочення числа перене- сення відходів та верхнього шару ґрунту або зменшення площі зайнятих відходами зе- мель; · Визначення зони високого ризику в якості пріоритетних для поточних дослі- джень і відновлення; · Проведення тестових заходів по від- творенню під час використання родовища. Це надає можливість для перевірки методик та покращення технологій; · Зниження ризиків недотримання пра- вових (регуляторних) вимог. Оптимізація взаємодії із зацікавленими сторонами в процесі планування і прийняття рішень: · Деталізація стратегій і програм з ура- хуванням наслідків; · Збереження та підвищення позитивної репутації. Зниження ризиків: · Гарантування фінансового та матеріа- льного забезпечення відновлення за рахунок більш точного підрахунку витрат на віднов- лення; · Зниження ймовірності непередбаченої відповідальності, пов’язаної з громадською безпекою, та екологічних загроз та ризиків. Необхідною умовою систематизації є проведення дослідження як верхніх шарів ґрунту, так і викопної породи (надалі матері- алів) на ранніх стадіях розробки родовища. Це дозволить зменшити ризики, що спричи- нені фізико-хімічними характеристиками матеріалів. Також це надасть можливість отримати максимальну вигоду від них для забезпечення створення дійової інфраструк- тури і ефективної рекультивації. Необхідно проводити дослідження на всіх етапах пере- планування видобувних робіт. Формування ландшафту в межах родовища та на прилег- лій території повинно здійснюватися з вико- ристанням нешкідливих, екологічно дружніх матеріалів. Самі дії по формуванню ланд- шафтів мають виконуватися з урахуванням мінімізації майбутніх витрат на рекультива- цію. Дослідження матеріалів також дозво- лить мінімізувати ризик ерозії та зробити планування більш економічно ефективним та продуманим в часі. Характеристика матеріалів зазвичай включає мінералогічний, фізичний, хімічний і біологічний аналіз. Лабораторні дослі- дження надзвичайно корисні для виявлення обмежень існування різних рослин та мож- ливості існування фітоценозу на території родовища. Що, в свою чергу, дозволить зро- бити висновки про можливість повернення території родовища до природного стану. Об’єктом мінералогічного аналізу зазви- чай є розкривні та порожні породи, продукти вилуговування матеріалів, або “хвости”. Їх дослідження дозволяє передбачити наявність таких небезпечних сполук як сульфіди, які можуть слугувати джерелом кислоти, що негативно впливає на фітоценоз території. Методи аналізу та мінералогічні обмеження росту рослин викладені в працях [9-12]. Фізичний аналіз дозволяє оцінити фізичні умови, важливі для відновлення фітоценозу, а саме: · наявність достатнього забезпечення водою ґрунту (субстрату), необхідного для виживання рослин в посушливі періоди; · наявність внутрішнього дренажу, до- статнього для нормальної аерації коріння під час їх росту; · відповідність механічних характерис- тик субстрату вимогам рослин для пророс- тання коріння. Крім того, фізичні тести мають бути про- ведені для оцінки сприйнятливості ґрунтів і порожньої породи до ерозії. Ця інформація має вирішальне значення для формування стабільної форми рельєфу після закінчення експлуатації родовища. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 303 Конкретні вимірювання фізичних власти- востей ґрунту зазвичай включають в себе: · оцінка часток за розмірами; · пластичність “хвостів” та ґрунту; · щільність або пористість; · міцність і стискаємість; · водоутримуюча здібність і водопрони- кнення як у насичених, так і ненасичених умовах. Фізична характеристика матеріалів місця видобутку в основному базується на лабора- торному тестуванні, доповненому польови- ми випробуваннями. Методи досліджень та оцінка фізичних обмежень субстрату для росту рослин викладено в працях [10-14]. Окремо розглядається здатність до ерозії. За допомогою лабораторних та польових досліджень прогнозується поведінка повер- хневого шару відповідно до його фізичних характеристик, особливостей наявного фіто- ценозу та ґрунтової фауни. Хімічний аналіз проводиться для оцінки можливості утворення кислоти шляхом оки- слення сульфідів у відходах видобутку. Ін- шою важливою метою хімічного досліджен- ня є прогнозування формування в процесі видобувних робіт умов, придатних для росту рослин, а саме рН, засолення, наявності по- живних речовин. Слід зазначити, що засо- лення та екстремальні значення рН є най- більш поширеними причинами проблем рос- ту рослин на територіях, які відновлюються після закінчення видобувних робіт. Проведення біологічного аналізу забезпе- чує визначення ключових факторів, необхід- них для сталої вегетації рослин, які підтри- мують життєздатну екосистему. Досліджен- ня зазвичай проводять з метою визначення таких параметрів: · мікробної біомаси або активності вий- нятої породи, що дає уяву про залишкову біологічну активність породи. Порівняння з активністю верхнього шару ґрунту або від- повідного аналогу характеризує біологічну активність субстрату; · вмісту органічної речовини, яка ство- рює основу для біологічної активності, а та- кож відіграє важливу роль у збереженні води і наявності поживних речовин; · наявності життєздатного насіння у верхньому шарі ґрунту; · наявності азотфіксаторів (як симбіоти- чних, так і вільноживучих); · наявності мікоризних грибів, які спри- яють поглинанню поживних речовин, посу- хостійкості та стійкості до патогенів (переві- рено для умов Австралії, щодо України по- требує додаткового дослідження). В окремих випадках необхідно проводити спеціальні тести, наприклад, на наявність сіркобактерій. Проведення спеціалізованих тестів залежить від особливих умов терито- рії родовища. Додаткові дослідження окре- мих видів в парникових умовах дозволяють точніше оцінити можливий дефіцит пожив- них речовин або наявність токсичних речо- вин в субстраті. Виходячи з принципів сталого розвитку, стан територій, що зазнали впливу гірничих робіт, має бути відновлений та поліпшений. Важливо усвідомлювати, що мінеральні ре- сурси є невідновілюваними. Видобуток має давати максимальний економічний ефект для громади, на території проживання якої розташовано родовище. Техногенний вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я населення треба мінімізувати. Ви- трати на відшкодування негативних соціа- льних та екологічних впливів не повинні перевищувати прибуток від видобування. Планування заходів з рекультивації та від- новлення території після вичерпання родо- вища та припинення видобутку має робити- ся протягом всієї експлуатації родовища. Економічні розрахунки потрібних ресурсів для рекультивації та сталого відтворення території також мають проводитися регуля- рно. Зазначене планування потребує моніто- рингу стану довкілля, а також соціального прогнозування. Також наперед мають бути оцінені соціальні наслідки закриття родови- ща після його вичерпання. Висновки Проаналізувавши рішення ХІХ сесії КСР ООН в аспекті гірничої промисловос- ті [7] та беручі до уваги розробки Міжна- родного Форуму по видобуванню, мінера- лам, металам і сталому розвитку [15], а також виходячи із національних особливо- стей гірничої промисловості ми пропонує- мо наступне. Комплекс заходів можна розділити на три групи, кожна із яких має позитивно сказатися ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 304 на соціальній сфері – екологічні, економічні та соціальні заходи. В зв’язку з тим, що більшість родовищ Дніпропетровської області експлуа- туються протягом десятиліть, ми пропонуємо провести комплексне обстеження аналогічне стадії планування. Проведення пілотного до- слідження на одному із родовищ надасть мате- ріал для розробки дієвих практичних рішень по гармонізації видобувної діяльності відпові- дно до вимог сталого розвитку. Екологічні заходи: · проведення природно-кліматичного огляду родовища, яке має включати мінера- логічний, фізичний, хімічний і біологічний аналіз; · постійний моніторинг стану довкілля родовища та прилеглої території; · завдання мінімальної шкоди довкіллю під час всього процесу видобутку; · розробка плану реабілітації території родовища та максимального її відтворення після закінчення видобутку; · створення та підтримка існування при- родоохоронних об’єктів (зелені коридори, за- казники, зелені зони, тощо) на прилеглих до родовища територіях. Економічні заходи: · проведення фінансово-правового аудиту родовища, який має включати перспективну оцінку прибутковості, правові обмеження дія- льності відповідно до міжнародного, націона- льного та місцевого законодавства; · оптимізація доходів, що надходять від розробки родовища, відповідно до цілей ста- лого існування місцевої громади; · ефективне використання інфраструкту- ри гірничовидобувного підприємства для ці- лей ділового та соціального розвитку місцево- го бізнесу та громади; · оптимізація енергоспоживання та збі- льшення енергоефективності. Орієнтація на максимальне використання відновлюваних джерел енергії. Локалізація виробництва та споживання енергії; · створення перспективних планів роз- витку території після вичерпання родовища. Розробка відповідної нормативно-правової основи закриття об’єктів видобутку та моні- торингу території після закриття підпри- ємств видобутку. Соціальні заходи: · проведення соціального аналізу родо- вища, який має включати думку місцевої гро- мади, неурядових організацій, органів місце- вого самоврядування, бізнесу щодо процесу видобутку; · організація консультативного процесу із зацікавленими сторонами з метою виявлення як проблем, так і перспектив для громади, пов’язаних з використанням родовища; · створення робочих місць за рахунок не тільки безпосередньо гірничої діяльності, але й супутніх сервісів та постачань; · участь підприємств гірничої промисло- вості у формуванні здорового способу життя громади шляхом проведення відповідних спортивних, освітніх та культурних заходів для працівників підприємств та громади при- леглої території; · планування перепрофілювання праців- ників гірничої промисловості при закритті об’єктів видобутку та подальше їх працевлаш- тування. Проведене дослідження може бути осно- вою для розробки практичних рішень та реко- мендацій органами місцевого самоврядування та керівними ланками гірничих підприємств. На нашу думку, впровадження запропонова- них рекомендації повинно увійти у пріоритет- ні політики на підприємствах гірничої проми- словості для втілення принципів екологічно сталого розвитку. Перелік посилань 1. Education and Social Justice By J. Zajda, S. Majhanovich, V. Rust. - Springer, 2006. 2. Nursing ethics: across the curriculum and into practice By Janie B. Butts, Karen Rich. - Jones and Bartlett Publishers, 2005. 3. Battleground criminal justice by Gregg Barak. - Greenwood publishing group, 2007. 4. Engineering and Social Justice By Donna Riley. - Morgan and Claypool Publishers 2008. 5. The Social dimension of the Green New Deal. European Green Party (EGP). Adopted policy paper / 16th EGP Council. 11-13 May 2012, Copenhagen. - EGP, Copenhagen, 2008. 6. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. 6Th edition. Oxford University press. Ox- ford, 2000. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 305 7. Commission on Sustainable Development / Report on the nineteenth session. Economic and So- cial Council, official records, 2011, Supplement №9. - UN, Geneva, 2011. 8. A Green New Deal for Europe . Towards green modernisation in the face of crisis . A report by the Wuppertal Institute for Climate, Environment and Energy . Dr. Philipp Schepelmann and others, Wuppertal Institute. GEF, The Greens/EFA in the European Parliament. - Brussels, 2009. 9. Schulze, D. G. 2002. An introduction to soil clay mineralogy. In J. B. Dixon and D. G. Schulze (eds.). p. 1-35. In: Soil Mineralogy with Environmental Applications. - Soil Science Society of America, Madison, WI. 10.Reclamation of land; Strip mining; Mine soils; Spoil banks; Environmental aspects; West (U.S.) / Williams, R. Dean, Schuman, Gerald E. - Soil Conservation Society of America: Ankeny, Iowa, 1987. 11.Coal mines and mining; Strip mining; Abandoned mined lands reclamation; Environmental as- pects / Hossner, L. R. - CRC Press, 1988 12.Environmental soil chemistry / Donald L. Sparks. - Elsevier Science (USA), San Diego, 2003. 13.Sobek, AA, Skousen, JG & Fisher, Jr. ‘Chemical and physical properties of overburdens and mine soils’, in Reclamation of Drastically Disturbed Lands , RI Barnhisel, RG. - Society of America, Soil Science Society of America, Agronomy Monograph 41, 2000. 14.Dane, JH & Topp, GC (eds.), Methods of soil analysis, part 4, physical methods, Soil Science Society of America, Inc. - Madison, Wisconsin, 2002. 15.Mining and Sustainable Development. A mining policy framework / The Intergovernmental Fo- rum on Mining, Minerals, Metals and Sustainable Development. December, 2010. Стаття надійшла до редколегії 16.05.2013 р. українською мовою Стаття рекомендована членом редколегії канд. техн. наук М.А. Ємцем П.В. ХАЗАН, А.В. АНГУРЕЦ Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины, г.Днепропетровск, Украина ВНЕДРЕНИЕ КОРПОРАТИВНОЙ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ГОРНОДОБЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ КАК УСЛОВИЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ ТЕРРИТОРИИ Проведен анализ внедрения корпоративной социальной ответственности на предпри- ятиях горнодобывающей промышленности. Рассмотрены современные методы устойчи- вого планирования и управления территориями, где происходит добыча полезных иско- паемых. На основе этих методов предложен комплекс экологических, экономических и социальных мероприятий для горной промышленности Украины. Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность, горнодобывающая про- мышленность, полезные ископаемые, устойчивое планирование территорий, отходы, за- грязненные территории. P.V. KHAZAN, O.V. ANGURETS Institute for Nature Management Problems and Ecology of National Academy, of Sciences of Ukraine, Dnipropetrovsk, Ukraine IMPLEMENTATION OF CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY AT THE ENTERPRISES OF MINING INDUSTRY AS A CONDITION FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE TERRITORY The implementation of corporate social responsibility in the mining industry was analysed. The modern methods of sustainable urban planning and management of areas with mining op- eration was considered. According to these methods the complex of environmental, economic and social activities for the mining industry of Ukraine was proposed. Keywords: corporate social responsibility, mining, minerals, sustainable urban planning, waste, contaminated territories.

Впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах гірничої промисловості як умова екологічно сталого розвитку території

Репозитарії

Схожі ресурси