Проблема радонового ризику в екології
У статті проаналізовано роль природного радіоактивного газу радону в сумарній дозі опромінення населення. Вказано шляхи розповсюдження радону в природі. Розглянуто ситуації, що зумовлюють накопичення радону в небезпечних концентраціях, та наведено шляхи зниження радонової небезпеки....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
2013
|
| Назва видання: | Екологічна безпека та природокористування |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57575 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблема радонового ризику в екології / Л.В. Жук, В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 12. — С. 43-50. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-57575 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-575752014-03-12T03:01:24Z Проблема радонового ризику в екології Жук, Л.В. Васійчук, В.О. Гончарук, В.Є. Качан, С.І. Екологічна безпека У статті проаналізовано роль природного радіоактивного газу радону в сумарній дозі опромінення населення. Вказано шляхи розповсюдження радону в природі. Розглянуто ситуації, що зумовлюють накопичення радону в небезпечних концентраціях, та наведено шляхи зниження радонової небезпеки. В статье проанализирована роль природного радиоактивного газа радона в общей дозе облучения населения. Указаны пути распространения радона в природе. Рассмотрены ситуации, обуславливающие накопление радона в опасных концентрациях, и представлены пути снижения радоновой опасности. The role of natural radioactive gas – radon in a population irradiation total doze is described. The ways of radon migration in a nature are shown. The situations resulting to radon accumulation in dangerous concentration are considered. The ways of reduction of radon’s hazards are submitted. 2013 Article Проблема радонового ризику в екології / Л.В. Жук, В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 12. — С. 43-50. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0062 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57575 546.296:504.064 uk Екологічна безпека та природокористування Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Екологічна безпека Екологічна безпека |
| spellingShingle |
Екологічна безпека Екологічна безпека Жук, Л.В. Васійчук, В.О. Гончарук, В.Є. Качан, С.І. Проблема радонового ризику в екології Екологічна безпека та природокористування |
| description |
У статті проаналізовано роль природного радіоактивного газу радону в сумарній дозі опромінення населення. Вказано шляхи розповсюдження радону в природі. Розглянуто ситуації, що зумовлюють накопичення радону в небезпечних концентраціях, та наведено шляхи зниження радонової небезпеки. |
| format |
Article |
| author |
Жук, Л.В. Васійчук, В.О. Гончарук, В.Є. Качан, С.І. |
| author_facet |
Жук, Л.В. Васійчук, В.О. Гончарук, В.Є. Качан, С.І. |
| author_sort |
Жук, Л.В. |
| title |
Проблема радонового ризику в екології |
| title_short |
Проблема радонового ризику в екології |
| title_full |
Проблема радонового ризику в екології |
| title_fullStr |
Проблема радонового ризику в екології |
| title_full_unstemmed |
Проблема радонового ризику в екології |
| title_sort |
проблема радонового ризику в екології |
| publisher |
Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Екологічна безпека |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57575 |
| citation_txt |
Проблема радонового ризику в екології / Л.В. Жук, В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2013. — Вип. 12. — С. 43-50. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Екологічна безпека та природокористування |
| work_keys_str_mv |
AT žuklv problemaradonovogorizikuvekologíí AT vasíjčukvo problemaradonovogorizikuvekologíí AT gončarukvê problemaradonovogorizikuvekologíí AT kačansí problemaradonovogorizikuvekologíí |
| first_indexed |
2025-07-05T08:54:03Z |
| last_indexed |
2025-07-05T08:54:03Z |
| _version_ |
1836796497416421376 |
| fulltext |
_ Розділ 1. Екологічна безпека
43
УДК 546.296:504.064
© Л.В. Жук, канд. техн. наук, доцент.;
В.О. Васійчук, канд. техн. наук, доцент;
В.Є. Гончарук, канд. фіз.-мат. наук, доцент;
С.І. Качан, канд. фіз.-мат. наук, доцент
Національний університет “Львівська політехніка”, м. Львів
ПРОБЛЕМА РАДОНОВОГО РИЗИКУ В ЕКОЛОГІЇ
У статті проаналізовано роль природного радіоактивного газу радону в сумарній
дозі опромінення населення. Вказано шляхи розповсюдження радону в природі. Розглянуто
ситуації, що зумовлюють накопичення радону в небезпечних концентраціях, та наведено
шляхи зниження радонової небезпеки.
Ключові слова: радіація, радон, ризик, протирадонові заходи
Постановка завдання. Інтерес до радіологічного впливу радону на населення виник на
початку 80-х років XX ст. Встановлено, що концентрація радону в повітрі житлових бу-
динків, особливо одноповерхових, часто перевищує рівень гранично допустимих концентра-
цій (ГДК), встановлених для працівників уранових копалень.
Відомо, що внесок природного випромінювання в середньорічну дозу опромінення лю-
дини становить близько 72% (все інше – техногенне опромінення). При цьому частка косміч-
ного випромінювання в загальній дозі опромінення від природних джерел становить майже
14%, зовнішнього і внутрішнього природного гамма-випромінювання – по 16%. Частка ж
радону дорівнює 54% [1, 2]. Саме тому цей факт зумовлює значний інтерес до радонової
проблеми: більше половини річної дози від усіх природних джерел випромінювання людина
отримує внаслідок опромінення радоном легенів під час дихання.
Земна кора з моменту свого утворення містить природні радіоактивні елементи (ПРЕ),
що в числі інших факторів створюють природний радіаційний фон. У гірських породах,
ґрунті, атмосфері, воді, рослинах і тканинах живих організмів присутні радіоактивні ізотопи
калію-40, рубідію-87 і члени трьох радіоактивних сімейств, що беруть початок від урану-238,
урану-235 і торію-232. Ці материнські радіонукліди мають такий же вік, як і Земля – близько
4,5 млрд. років. Вони збереглися тому, що періоди напіврозпаду «засновників» радіоактив-
них сімейств є надзвичайно великими і становлять: для урану-238 - 4,5 • 10
9
років, урану-235
- 0,7 • 10
9
років, торію - 14 • 10
9
років. Після довгого ланцюга перетворень таких ізотопів
утворюються стабільні ізотопи свинцю [1].
Єдиним газоподібним продуктом, що утворюється в процесі розпаду представників усіх
трьох сімейств ПРЕ, є радон. Найбільший внесок у газову складову ПРЕ здійснюють радіо-
активні сімейства урану-238 і торію-232, у процесі розпаду яких утворюється радіоактивний
Екологічна безпека та природокористування_______________________________
44
радон-222 і радон-220 (останній часто називають торон за іменем вихідного материнського
нукліда).
Радон – це інертний газ без кольору і запаху, майже в 10 разів важчий за повітря, легко-
розчинний у воді; температура кипіння становить 65°С.
Радон є альфа-випромінювачем. У процесі розпаду він продукує сімейство інших аль-
фа-випромінювачів, які називають дочірніми продуктами розпаду (ДПР). На відміну від ра-
дону і торону, ДПР є не газами, а твердими речовинами, потужними джерелами альфа-
випромінювання (нестабільні ізотопи свинцю, вісмуту, полонію і талію). Наприклад, при
розпаді урану-238 виділяється вісім альфа-частинок, з яких чотири припадає на радон і його
ДПР. Причому перші чотири альфа-частинки виділяються з напівперіодом близько 1 млрд.
років (розпад уран→радій), а наступні три – з напівперіодом 3,825 дні, тобто інтенсивність
альфа-випромінювання радону і ДПР є у багато разів вищою від інтенсивностей альфа-
випромінювання урану і радію, разом узятих [3].
Радон і торон присутні, як і їхні материнські радіонукліди, у всіх гірських породах, а
відповідно, й у будівельних матеріалах, вироблених з них. Ці інертні радіоактивні гази, що
утворюються в процесі розпаду материнських радіонуклідів, негайно ж дифундують крізь
капіляри ґрунту, мікротріщини гірських порід, захоплюються потоками інших газів і, незва-
жаючи на обмежений час життя, можуть транспортуватися на значні відстані в земній корі і
атмосфері. Причому природнє зменшення кількості цих газів за рахунок виділення з ма-
теріалів (процеси еманації – виділення з кристалічних ґраток і эксхаляції – випаровування
або виділення з поверхні) і природного розпаду, постійно компенсується за рахунок розпаду
радію і торію, що є присутніми у даному матеріалі.
Шкідливий вплив радону на людський організм було виявлено ще в XVI столітті, коли
невідома хвороба шахтарів привернула увагу медиків: смертність від раку легень серед шах-
тарів була у 50 разів вищою, ніж серед іншого населення. Аналіз причин смерті працівників
шахт на уранових копальнях Європи (у південній Німеччині і Чехословаччині), проведений
значно пізніше, показав, що 30 - 50% гірників, які працювали в уранових шахтах, помирали
від раку легень. Сучасні дані величин радонового ризику представлені в таблиці 1. Тому до-
слідження радіаційного впливу радону стали інтенсивно розвиватися.
Методологічна частина. Метою даної роботи є аналіз впливу радіоактивного газу ра-
дону і його дочірніх продуктів розпаду на людину та вивчення шляхів зниження радонового
ризику.
Кількість розпадів радіоактивних ядер за 1 секунду в 1 кубічному метрі повітря визна-
чає концентрацію радону в повітрі. Для радону це практично дорівнює числу генерованих у
процесі розпаду альфа-частинок. За одиницю кількості розпадів (активність) прийнято 1 Бек-
керель, що дорівнює одному розпадові за секунду. Застосовується і позасистемна одиниця 1
Кюрі (Кu), що дорівнює числу розпадів 1 г радію-226, або 3,7 • 10
10
розпадів у секунду (1
Кюрі = 3,7• 10
10
Беккерель). Середній вміст радону в повітрі приземної атмосфери становить
приблизно 3,7 Бк/м
3
, або 10
-10
Кюрі/м
3
.
_ Розділ 1. Екологічна безпека
45
Таблиця 1 - Ступінь радонового ризику (за даними
Агентства навколишнього середовища США)
Концентрація радону Очікувана кількість
смертей від раку
легень, спричинених
радоном, у
розрахунку на
100 тис. людей
Еквівалентний ризик
пКі/л
Бк/м
3
WL,
МeВ/л
Порівнюваний
рівень впливу
Опроміню-
вання
зовнішнє,
бер/рік
Порівнюваний
ризик
200
7400
2
440-770
У 1000 разів
більше рівня
відкритого
простору (ВП)
28,0
У 60 разів більше, ніж
курити дві пачки
цигарок на день
100 3700 1 270-630 У 100 разів
більше рівня ВП
14,0 2000 рентгеноскопій
на рік
40 1480 0,4 120-380 У 100 разів
більше рівня ВП
5,6 Куріння двох пачок
цигарок на день
20 740 0,2 60-200 У 100 разів
більше рівня ВП
2,8 Куріння однієї пачки
цигарок на день
10 370 0,1 30-120 У 10 разів більше
рівня ВП
1,4 500 рентгеноскопій на
рік
4 148 0,04 13-50 У 10 разів більше
рівня ВП
0,56 Паління півпачки
цигарок на день
2 74 0,02 7-30 Рівень у
приміщенні ВП
0,28 Ризик некурящого
1 37 0,01 3-13 Рівень відкритого
простору
0,14 20 рентгеноскопій на
рік
При оцінюванні радонового ризику необхідно знати, що внесок власне радону в
опромінення людини відносно невеликий. При радіоактивній рівновазі між радоном і його
ДПР цей внесок не перевищує 2%. Тому доза опромінення легень людини від ДПР радону
визначається середньорічною величиною, еквівалентною рівноважній об’ємній активності
(ЕРОА) радону (в Бк/м
3
) [3, 4], за формулою:
CRn екв. = nRn ·FRn = 0,1046 ·nRaA + 0,5161 ·nRaB + 0,3793 ·nRaC,
де nRn, nRaA ,nRaB ,nRaC – об'ємні активності радона і його ДПР (RaA ,RaB ,RaC, як часто позна-
чають радіонукліди Ро-218, Po-214, Pb-214) Бк/м
3
, відповідно; FRn – коефіцієнт рівноваги,
який визначається як відношення еквівалентної рівноважної об’ємної активності радону в
повітрі до реальної об’ємної активності радону. На практиці завжди FRn < 1 (0,4-0,5). Для пе-
Екологічна безпека та природокористування_______________________________
46
реходу до одиниць WL (Working Lewel) необхідно помножити величину ЕРОА на коефіці-
єнт, рівний 34,6 МеВ/л.
Обговорення результатів. До 1980 року в жодній країні світу не встановлювалися
нормативи вмісту радону і його ДПР у приміщеннях. Лише в останні десятиліття, коли стало
зрозуміло, що радонова проблема, а також питання нормування і зниження доз опромінення
населення має важливе значення, було прийнято відповідні нормативи для існуючих і проек-
тованих будівель, рекомендовані Міжнародною комісією з радіологічного захисту (МКРЗ)
(табл. 2) [1, 7]. В Україні при перевищенні наведених нормативів проведення контрзаходів
для дитячих санаторно-курортних та оздоровчо-лікувальних закладів, а також громадських
приміщень є обов’язковим. Для житлових приміщень протирадонні заходи проводяться в
обов’язковому порядку за умови проживання в них дітей віком менше 14 років, а в інших
випадках – тільки за згодою власника житла. При цьому власнику житла повинна бути нада-
на повна інформація про дози опромінення та ризики для здоров’я [7].
Таблиця 2 - Нормативи ЕРОА радону в повітрі житлових будинків, Бк/м
3
Країна
Для будинків
Примітки
побудованих
що здаються у
експлуатацію
Швеція 100 100 Прийнято в 1984 р.
Фінляндія 400 100 Прийнято в 1986 р.
США 80 - Прийнято в 1986 р.
Канада 400 - Запропоновано в 1985р.
Німеччина 200 - Запропоновано в 1986 р.
Великобританія 200 50 Запропоновано в 1987 р.
Росія 200 100 Прийнято в 1990 р.
Україна 100 50 Прийнято в 1991р.
Радон потрапляє в атмосферу приміщень шляхом:
а) проникнення з надр Землі;
б) виділення з будівельних матеріалів, використаних при спорудженні будинку (цегли,
цементу, щебеню);
в) привнесення з водопровідною водою, побутовим газом [5].
Найбільше накопичення радону в приміщеннях відбувається внаслідок його виділення з
ґрунтів та порід, на яких зведені будівлі.
Середній вміст урану-238 на материках близько 3 мкг/т. При цьому, результуюча ак-
тивність тонни гірських порід становить приблизно 50 000 розпадів за секунду (50 000 Бк/т),
що майже еквівалентно генерації 50 000 атомів радону.
У практиці геологічних досліджень частими є випадки, коли слаборадіоактивні породи
у своїх порожнинах і тріщинах містять радон у кількостях, що є у сотні або тисячі разів
більшими порівняно з високорадіоактивними гірськими породами. Спорудження будівель
_ Розділ 1. Екологічна безпека
47
над такими ділянками спричиняє безперервне надходження потоку ґрунтового повітря з ви-
сокою концентрацією радону і створює серйозну радіологічну небезпеку для людей, що пе-
ребувають у цих приміщеннях. Відомі випадки, коли у виробничих підвальних приміщеннях
об’ємна концентрація радону досягала 8 000-10 000 Бк/м
3
, що перевищувало норму в 40-50
разів [3, 6].
Таким чином, джерелами надходження радону, безпосередньо пов’язаними із земними
надрами, є:
власне гірські породи. Радон надходить в будівлю за рахунок його високого геохіміч-
ного фону в породах (наприклад, сланцях, гранітах, сієнітах). Підвищений місцевий
геохімічний фон може створити значні за площею радононосні ділянки, у межах яких кон-
центрація радону може перевищувати нормативи у десятки разів (до 1000 Бк/м
3
);
радононосні тектонічні зони, що характеризуються різко аномальними (у багато разів
перевищуючи місцевий геохімічний фон) концентраціями радону, чітко вираженими ліній-
ними розмірами (як правило, ширина таких зон дорівнює сотням метрів при довжині в
декілька тисяч метрів). Концентрація радону в атмосфері будинків, що розташовуються над
такими зонами, може досягати надзвичайно високих значень (десятки тисяч Бк/м
3
).
Процеси эксхаляції зумовлюють присутність радону в приміщеннях і за рахунок його
виділення з будівельних матеріалів. Часто спостерігаються випадки, коли будинки, збудовані
з порівняно слаборадіоактивних за гамма-випромінюванням матеріалів, є вкрай небезпечни-
ми за рахунок значного виділення радону та низького рівня вентиляції у приміщеннях.
Поряд з цим, цементи часто характеризуються підвищеним вмістом природного радіо-
активного ізотопу калію-40, що у процесі розпаду генерує тільки гамма-випромінювання. У
цьому разі, на фоні відносно високого рівня гамма-випромінювання, не буде спостерігатися
підвищений рівень концентрації радону. Отже, контроль інтенсивності гамма-
випромінювання будівельних матеріалів за допомогою гамма-радіометрів не гарантує
якісного контролю за радоном для споруджуваних з цих матеріалів будівель. Небезпеку
будівельних матеріалів за радоном необхідно контролювати безпосередньо за радоном [8, 9].
Радон добре розчиняється у воді, тому він міститься у всіх природних водах, причому в
глибинних підземних водах його вміст, як правило, більший ніж у поверхневих водостоках і
водоймах. Наприклад, у підземних водах його концентрація може змінюватися від 4-5 Бк/л
до 3-4 МБк/л, тобто в мільйон разів. У водах озер і рік концентрація радону, як правило, не
перевищує 0,5 Бк/л, а у водах морів і океанів - 0,05 Бк/л.
Радон потрапляє з води у повітря за рахунок процесів эксхаляції-дегазації (з повітряних
бульбашок, що містяться у воді). Найінтенсивніше цей процес відбувається при розбризку-
ванні, випаровуванні й кипінні води.
У різних країнах накопичено значний обсяг інформації щодо вмісту радону в жит-
лових і службових приміщеннях (табл. 3) [1, 4, 6]. Для більшості регіонів України основним
джерелом надходження радону-222 в повітря житлових приміщень є підстилаючий ґрунт, що
зумовлено його геохімічними особливостями. Понад третини території України розташовано
на Українському кристалічному щиті, який характеризується підвищеним вмістом трансура-
Екологічна безпека та природокористування_______________________________
48
нових елементів, продуктом розпаду яких є радон-222.
Таблиця 3 - Вміст радону в будівлях
Країна, регіон
Число обстежених
будівель
Концентрація
радону , Бк/м
3
Канада 13450 17±4
Німеччина 5970 40 ±2
Фінляндія 2154 64 ±3
Італія 1000 25 ±3
Нідерланди 927 30 ±5
Швейцарія 400 -
підвал - 720 ± 120
1-й поверх - 228 ± 68
2-й поверх - 127 ± 36
Швейцарія (Альпи) 100 -
підвал - 926±210
1-й поверх - 267 ± 73
2-й поверх - 171 ±42
США 3000 72 ±5
Великобританія 2000 12 ±3
Україна 2000 450 ±35
Проблема надходження радону в повітря будівель пов'язана, в першу чергу, з величи-
ною площі їх контактування з ґрунтом, наявністю та глибиною підвальних приміщень та ін.
Приблизно однакова кількість радону надходить крізь зовнішні стіни і підлогу (ексхаляція
крізь підлогу є на 20% більшою, однак площа стін ~ на 20-25 % більше площі підлоги).
Найбільша кількість радону надходить крізь шви збірних елементів, місця з'єднань різних
конструкцій та нещільності у будівлях.
Рівень концентрації радону і ДПР в атмосфері будинків значною мірою залежить від
природної і штучної вентиляції приміщень, старанності шпаклювання вікон, стиків стін і
вертикальних комунікаційних каналів, частоти провітрювання приміщень тощо. Наприклад,
найбільш високі концентрації радону в житлових будинках спостерігаються в холодний
період року, коли традиційно вживають заходів для утеплення приміщень, що зумовлює
зменшення обміну повітря будівель з навколишнім середовищем [3]. Зниження радонового
ризику у зведених будівлях забезпечує вірно виконана вентиляція: навіть однократний по-
вітрообмін упродовж 1 години знижує концентрацію радону майже на два порядки [3, 9].
Заходи з протирадонового захисту ведуться за такими двома основними напрямами
(табл. 4). У першому випадку мова йде про необхідність реконструкції будівель з метою про-
ведення певних протирадонових заходів. У другому – протирадонові заходи повинні бути
_ Розділ 1. Екологічна безпека
49
передбачені на рівні архітектурного проекту, що за світовими даними більш економічно, ніж
реконструкція, й складає до 3 % від кошторисної вартості будівництва.
Таблиця 4 - Рекомендації з протирадонового захисту будівельного об'єкту
Категорія
прийняття
рішень
Потужність
поглиненої
дози (ППД),
мкГр∙год
-1
ЕРОА радону,
Бк∙м
-3
(середньорічна)
Рішення
І <0,44 <50
Заходи не обов'язкові
II
<0,44
50-100
Рекомендується проведення мінімального
комплексу протирадонових заходів; підсилення
природної вентиляції приміщень; вентиляція
підпільного простору та ін.
III >0,44 >100 Проведення протирадіаційних заходів обов'язкове.
III >0,44 <100 Мінімальний комплекс заходів: протирадонові
заходи, герметизація перекриття першого поверху
в споруді; вентиляція підпільного простору;
підсилена природна вентиляція квартир; фарбу-
вання емульсійними або масляними фарбами стін;
обклеювання стін шпалерами на полімерній ос-
нові; відведення радону з-під споруди за допомо-
гою дренажного пристрою.
IV >0,44 >100 Якщо заходи не дають зниження ЕРОА радону,
вирішується питання про зміну призначення
приміщення або обмеження перебування в ньому
людей.
Основні протирадонові заходи полягають у:
- максимальному скороченні виділення радону з ґрунту;
- локалізації місць надходження радону в будівлю;
- зниження об'ємної активності радону в повітрі приміщень;
- зменшення рухливості (розповсюдження) радону, що надійшов до будівлі.
Висновки. Основними проблемами радонового ризику є:
1. Майже всі моделі радіаційних ризиків при опроміненні радоном отримані на основі
аналізу даних щодо опромінення шахтарів. Достеменно невідомо, наскільки коректним є пе-
ренесення цієї моделі ризику на опромінення в житлових і виробничих будівлях.
2. Дотепер не існує надійної формалізованої математичної моделі, що описує процеси
нагромадження радону, торону і їх ДПР в атмосфері приміщень з урахуванням усіх шляхів
надходження, параметрів будівельних матеріалів, покрить і т.п.
3. В Україні доступний обмежений масив даних щодо радонового ризику, а зважаючи
на особливості латентного впливу радону і його ДПР на здоров'я і тривалість життя людини,
Екологічна безпека та природокористування_______________________________
50
практично не проводяться необхідні дослідження і не впроваджуються протирадонові захо-
ди.
Існують також проблеми, пов’язані з уточненням регіональних особливостей фор-
мування доз опромінення від радону і його ДПР, оскільки, як правило, геологічна обстановка
більшості міст України вивчена погано.
Список використаної літератури
1. Радиация: Дозы, эффекты, риск: Пер. с англ. М.: Мир, 1988, 79с.
2. Уткин В.И. Газовое дыхание Земли // Соросовский Образовательниый Журнал. 1997.
№ 1, С. 57-64.
3. Жуковский М.В., Ярмошенко И.В. Радон: Измерение, дозы, оценка риска. Екатерин-
бург: УрО РАН ИПЭ, 1997, 231 с.
4. Публикация 65 МКРЗ "Защита от радона-222 в жилых зданиях и на рабочих местах".
М.: Энергоатомиздат, 1995, 78 с.
5. Крисюк Э.М. Радиационный фон помещений. М,: Энергоатомиздат, 1989, 257 с.
6. Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження. Навч. посібник. Видавничий центр ЛНУ імені
Івана Франка, Львів, 2004, 149 с.
7. НРБУ – 97.
8. ДБН В.1.4-0.01-97 “Системи норм і правил зниження рівня іонізуючого випромінюван-
ня ПРН у будівництві. Основні положення”.
9. ДБН В. 1.4-2.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випроміню-
вань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матері-
алів та об'єктів будівництва".
Стаття надійшла до редакції 26.12.12 українською мовою
© Л.В. Жук, В.А. Васийчук, В.Е. Гончарук, С.И. Качан
Проблема радонового риска в экологии
В статье проанализирована роль природного радиоактивного газа радона в общей
дозе облучения населения. Указаны пути распространения радона в природе. Рассмотрены
ситуации, обуславливающие накопление радона в опасных концентрациях, и представлены
пути снижения радоновой опасности.
© L.V. Zhuk, V.O. Vasiytchouk, V.E. Goncharuk, S.I. Kachan
The problem of radon hazards in ecology
The role of natural radioactive gas – radon in a population irradiation total doze is de-
scribed. The ways of radon migration in a nature are shown. The situations resulting to radon ac-
cumulation in dangerous concentration are considered. The ways of reduction of radon’s hazards
are submitted.
|