Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина»

У статті розглядається поховальна культура козацької старшини в контексті публікацій заповітів, епітафій, натрунних портретів на сторінках часопису «Киевская старина» (1882 – 1906 рр.)....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2013
Main Author:	Попружна, А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2013
Series:	Сiверянський лiтопис
Subjects:	У глиб віків
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57624
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина» / А. Попружна // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 3. — С. 16-21. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-57624
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-576242014-03-13T03:01:15Z Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина» Попружна, А. У глиб віків У статті розглядається поховальна культура козацької старшини в контексті публікацій заповітів, епітафій, натрунних портретів на сторінках часопису «Киевская старина» (1882 – 1906 рр.). В статье рассматривается погребальная культура казацкой старшины в контексте публикаций завещаний, эпитафий, надгробных портретов на страницах журнала «Киевская старина» (1882 – 1906 гг.). This article is about аn burial Cossack culture in the context of publications wills, epitaphs on the pages of journal «Kyiv Antiquity» (1882 – 1906). 2013 Article Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина» / А. Попружна // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 3. — С. 16-21. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57624 94 (477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	У глиб віків У глиб віків
spellingShingle	У глиб віків У глиб віків Попружна, А. Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина» Сiверянський лiтопис
description	У статті розглядається поховальна культура козацької старшини в контексті публікацій заповітів, епітафій, натрунних портретів на сторінках часопису «Киевская старина» (1882 – 1906 рр.).
format	Article
author	Попружна, А.
author_facet	Попружна, А.
author_sort	Попружна, А.
title	Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина»
title_short	Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина»
title_full	Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина»
title_fullStr	Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина»
title_full_unstemmed	Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина»
title_sort	поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «киевская старина»
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2013
topic_facet	У глиб віків
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57624
citation_txt	Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина» / А. Попружна // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 3. — С. 16-21. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT popružnaa pohovalʹnakulʹturakozacʹkoístaršinizamateríalamižurnalukievskaâstarina
first_indexed	2025-07-05T08:55:37Z
last_indexed	2025-07-05T08:55:37Z
_version_	1836796595410042880
fulltext	16 Сіверянський літопис УДК 94 (477) Алла Попружна. ПОХОВАЛЬНА КУЛЬТУРА КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЖУРНАЛУ «КИЕВСКАЯ СТАРИНА» У статті розглядається поховальна культура козацької старшини в контексті публікацій заповітів, епітафій, натрунних портретів на сторінках часопису «Киевская старина» (1882 – 1906 рр.). Ключові слова: «Киевская старина», козацька старшина, жалобна церемонія, ду- хівниця, натрунний портрет, епітафія. Поховальна культура охоплює широкий комплекс соціальних проявів – підготовка до смерті, ставлення до померлих та їхньої пам’яті. Все це є важливою і невід’ємною частиною життя суспільства і його духовного спадку. Різні аспекти цього великого пласту соціального буття були предметом вивчення багатьох істориків, культурологів, етнографів. Утім, лише історичний ракурс дослід- ження дозволяє відтворити цілісну картину розвитку «жалобної церемонії». Ще на початку ХХ ст. цю проблематику вивчали О. Лазаревський [17], В. Модзалевський [34], А. Кристер [12], К. Щироцький [50; 51], Д. Щербаківський [49], Ф. Ернст [49]. В історіографії незалежної України окремі елементи поховаль- ної культури козацтва досліджували Я. Федорук [46], В. Балушок [1], О. Старік [42], П. Горішний [2], Т. Рудич [2], О. Кривошея [11]. О. Дзюба [4], І. Ситий [40], С. Павленко [5]. Журнал «Киевская старина» – унікальне видання кінця ХІХ – початку ХХ ст. Протягом 1882 – 1907 рр. часопис оприлюднив значний пласт джерельного матеріалу з національної історії. Історія козацтва була однією з провідних тем протягом усього періоду існування часопису. Частину опублікованих на його сторінках матеріалів складають джерела, що відображають різні аспекти поховальної культури козацької старшини. Гетьмани, представники генеральної старшини, полковники, сотники, бунчукові товариші завчасно готувалися до «останнього шляху» – укладали заповіти, будували храми, замовляли портрети та епітафії. Фрагменти духівниць Марковичів, Галаганів, Свічок, Миклашевських, Милора- довичів, Ломиковських, Мовчанів, Полетик, Берлів містять нариси О. Лазаревського «Люди Cтарой Малороссии» й «Описание Старой Малороссии», що публікувалися протягом багатьох років на сторінках «Киевской старины». Так, у заповіті «знатного товариша войскового» Дмитра Горленка, датованого 1731 р., зазначалося: «На Печерскую лавру, по 100 зол. на монастыри Густынскій и Ладинскій, 100 зол. на Прилуцкія церкви, 50 зол. – нищим, 30 зол. – духовному отцу и 100 зол. на погребеніе». Поховати себе Д. Горленко заповів «в обители святой Густынской, при гробах родителей» [25]. За три дні до смерті у 1742 р. уклав тестамент прилуцький осавул Михайло Мов- чан, заповівши «погрести в монастиру Густынском, в которой для погребенія там дано уже денег рублей сто» [26]. © Попружна Алла Василівна – аспірант кафедри історії та археології України Інституту історії, етнографії та правознавства ім. О. Лазаревського ЧНПУ ім. Т. Шев- ченка, викладач Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України. Сіверянський літопис 17 Там же у 1724 р. заповідав поховати себе суддя Прилуцького полку Іван Марко- вич. Згодом це місце «последнего успокоения» обрав і його рідний брат бунчуковий товариш Федір Маркович [27]. «Остання воля» генерального обозного І. Ломиковського, датована 25 березня 1711 р., про поховання у Києво-Печерському чи Рихлівському монастирях не мог- ла бути виконана, адже він помер через три роки після написання заповіту під час військового походу і був похований у м. Ясси [23]. Останній притулок представників козацтва залежав від їхнього соціального ста- тусу. Простого козака ховали на цвинтарі, встановлюючи кам’яний хрест з короткою епітафією на кшталт: «Здесь почивает – Раб Божій Григорій Покотило, знатный то- вариш войска Запорожскаго Низоваго и куреня Кущовскаго. Преставися року 1772 Іюля 4 – го дня» або «старанием Харька старого, батька его, постановлен 1763 года, ибо весьма горько отцу пережить свое дитя». Нерідко могильний пам’ятник справляв померлий ще за життя, «ибо некому было бы его упокоить» [41]. Якщо оповідання А. Скальковського ілюструє жалобну церемонію, характерну для звичайного козацтва, то інші опубліковані в «Киевской старине» матеріали до- зволяють відновити поховальну культуру представників козацької старшини. Вони нерідко заздалегідь піклувалися про влаштування родинних кам’яних склепів і уси- пальниць у храмах та монастирях. Так, у крипті собору Успіння Пресвятої Богородиці в Козельці була облаштована гробниця матері О. Розумовського Наталки Розумихи: «Гробница представляет из себя подобие громадного кирпичного гроба, аршин 5 в длину и аршина 2 в ширину, отштукатуренного и побеленного известью. На стене, в ногах гробницы, прибита икона с изображением св. Андриана и Наталии. Никаких надписей и других изображеній в этой камере нет» [47]. Окремий комплекс повідомлень на сторінках «Киевской старины» присвячено пошукам і збереженню могил гетьманів Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Дорошенка [10; 38; 39]. Значний інтерес становить, зокрема, нарис О. Ксензенка «Гетьманська усипальниця», в якому охарактеризовано «місце останнього упокоєння» гетьмана Д. Апостола у Преображенській церкві в с. Сорочинцях. Фамільний склеп гетьма- на був облаштований у крипті в центрі храму. Мав форму чотирикутньої камери з аркоподібною стелею. «Длина склепа аршин восем, ширина аршина четыре, высота немного выше роста человеческаго». Гетьманський гроб «дубовый на точеных ножках, обит черным бархатом; крышка его по краям обгнила, и обивка на ней со- хранилась только кое-где; но самый гроб сохранился хорошо, за исключением его дна, которое которое в некоторых местах прогнило. Снаружи, на изголовьи гроба, прибита четырехугольная металлическая дощечка около 5 вершков в квадрате; на ней маслянными красками нарисован большой круг, изображающий часовой циферблат с одной только стрелкой, поставленной на цифре V; на правой стороне его написаны римскія цифры, начиная от ХІІ до V включительно; на левой же цифр нет, но значится написанное по окружности славянским шрифтом слово «преста». В большом круге нарисоване ще малый круг, а в нем ландшафт, изображающий заход солнца, в виде человеческаго лица, с сияющими лучами». Як припустив автор розвідки, цей напис і малюнок в алегоричній формі засвідчили момент смерті гетьмана [8]. У часопису був опублікований цікавий лист І. Скоропадського про смерть його тестя Марка Аврамовича, адресований старшому сину небіжчика – Андрію: «Мы желали долгой жизни милому пану нашему, и надеялись, что приключившаяся ему болезнь не будет смертельною; но неизбежный всех живущих рок решил, чтобы долг смерти был заплачен, и да будет в том воля Божья! Считаем вас счастливым, что хотя при конце жизни застали вы пана родича, а мы очень сожалеем, особенно Настуся – вечную жалость будет иметь на сердце, что не могли получить последняго из живих уст отца благословенія. И теперь она не может ехать, чтобы отдать последній свой долг и присутствовать при похоронах; а потому на вас, с другими вашими братьями и сестрами, возлагаем обязанности совершенія похороннаго обряда, не задерживая онаго, если тело поставлено будет и в склепе, так как покойник умер неизболелый …. А после похорон можете остаться там, сколько вам будет нужно. Мы же, за нашими 18 Сіверянський літопис занятіями, прибыть на похороны не можем; но о вечном упокоеніи, … праведных дуси, милаго родича, позаботимся, чтобы и здесь по церквами, были установлены молитвы и жертва о душе его» [22]. Відомо, що при церквах велися синодики і пом’яники, в яких фіксувалися дані про померлих і плата за поминальні служби. В одному з номерів «Киевской старины» за 1903 рік було опубліковано «Вирши о смерти в синодике XVIII ст.». Поетичні роз- думи про «неперебірливість смерті» прикрасили синодик, датований 1734 – 1816 рр. і виявлений у Миколаївській церкві с. Куреня Конотопського повіту Чернігівської губернії. Привертають увагу слова невідомого автора: «Славние рицаре зело бывають, но и тие на Марсовом пляцу полегают» [6]. Доповнює уявлення про поховальну культуру «малоруського панства XVIII ст.» реєстр витрат на похорон і поминання Параскеви Товстоліс, дружини обозного Київського полку Федора Ханенка. Труни зазвичай ззовні фарбували, а всередині об- бивали тканиною з тасьмою. Дзвонили за душею померлого не тільки в приходському храмі, а й в усіх церквах і монастирях міста. До участі у поховальних церемоніях за- лучали членів ремісничих цехів. Поминальні обіди влаштовувались у день поховання, на «третини», «девятини», «полсорочини», «сорочини» [35]. Невід’ємною складовою жалобної церемонії було влаштування гідного вшану- вання померлих. Про це ще за життя піклувалися заповідачі у своїх тестаментах, відписуючи гроші, рухоме й нерухоме майно на храми й монастирі, на ікони та до- рогоцінні оклади. Оприлюднені на сторінках «Киевской старины» реєстри витрат «на похорон» можуть служити як підтвердженням непорушного виконання «останньої волі», так і страхуванням від майбутніх судових претензій когось із рідних. Так чи інакше, реєстр прилуцької обивательки удови Марії Нос про витрати на поховання дочки укладався з метою захисту від майнових претензій з боку зятя Мартина Жу- раковського «за недополученное приданое». Втім, для історика цей документ 1726 р. є цінним джерелом для відтворення «дійових осіб» поховальної церемонії та вар- тості їхніх послуг. За цим переліком, гроші отримали прилуцький протопоп, вікарії, священики, дяки, паламар і «подпаламарний». «Вусем коп» одержав варвинський намісник. Ще двоє священиків отримали коня і вола. Крім того, «обедов было сем и на каждій обед, кроме харчи и напитку, готових грошей виходило по десять золотих. На всех попов с панахидамы, на дяков и паламарей семдесят золотых. На похороны цеховым на сем цехов по гривне. На подзвонне, по всем церквам, когда небожка по- мерла, на похорон попам и дякам заплатила коп шесть» [43]. Досить щедрим був поминальний обід, згаданий у подібному реєстрі вират на поминання жительки м. Баришівки Переяславського повіту Костомашихи. Для нього було закуплено мед, свіжу рибу «велику і малу», «просолену рибу», оселедці, «осятрину», ікру «осятрову» рис, горох, булки, олію, цибулю, сіль, свічки. Душу по- мерлої поминали вином, горілкою «оковитою», слив’янкою, сивухою і пивом [44]. Ще однією формою увічнення пам’яті небіжчика були епітафії – своєрідні «по- служні списки», в яких розповідалося про його життя та здобутки. У часопису «Киев- ская старина» були опубліковані епітафії генерального обозного Василя Борковського [16], возного Роїщенської сотні Андрія Чечеля [36], Євдокії Іванівни Брежинської. Останню виявив у капличці села Гурбинці Прилуцького повіту О. Маркевич. Він зауважив, що епітафія складалася ще за життя покійної та, ймовірно, була нею «про- слухана и одобрена», а можливо, й продиктована. [32]. Епітафія бунчукого товариша Миколи Івановича Тризни була опублікована О. Лазаревським [24]. Прикметно, що «епітафіон» прилуцького полковника Григорія Гнатовича Галагана 1778 року був підписаний: «Сочинял Петр Тарнавский, января 17 дня 1778 году» [13]. Окрім епітафій, представники козацької старшини замовляли портрети, які певний час розміщувались в інтер’єрах храмів над похованнями. Про це йдеться, зокрема, у нарисі О. Лазаревського «Старинные малороссийские портреты», який згадує такі портрети прилуцького полковника Івана Стороженка та бунчукового товариша Григорія Стороженка [45]. Портрет генерального обозного Василя Дуніна- Борковського, розміщений «над гробом» у Єлецькому монастирі, О. Лазаревський Сіверянський літопис 19 назвав одним з кращих портретів колекції В. В. Тарновського [16]. Автор розвідки «К портрету Саввы Григорьевича Туптало» повідомив: «Над могилою благочести- вого сотника немедленно после его кончины был повешен на стене точный поясной портрет его на холсте» з написом: «Савва Туптало, сотник кіевскій, жил в нижнем Кіеви городе. От рожденія ста трех лет, в день Богоявленя Господня, в третьем часу дня преставился, в 1703 году, і погребен в кіевском кирилловском монастыре, в ко- тором ктитором был он» [9]. Отже, публікації на сторінках журналу «Киевская старина» проливають світло на поховальну культуру представників провідної соціальної верстви Гетьманщини. Вони свідчать, що головними атрибутами цієї культури були духівниці, в яких відо- бражалися своєрідна підготовка до смерті, турботи про подальшу долю душі, «остан- ній притулок для тіла», забезпечення гідної жалобної церемонії, обідів родичами, увічнення пам’яті про померлих у пом’яниках, епітафіях і портретах. 1. Балушок В. Г. Особливості козацьких звичаїв та обрядів / В. Г. Балушок // Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. – К., 2007. – Т. 2. – С. 18. 2. Горішний П. А., Рудич Т. О. Дослідження залишків козацького цвинтаря ХVII ст. в Чигирині / П. А. Горішний // Українська козацька держава: Витоки та шляхи історичного розвитку: (Мат-ли Четвертих Всеукр. істор. читань). – К.; Черкаси, 1994. – С. 116-118. 3. Дверницкий Е. Дополнение к биографии Адама Киселя / Е. Дверницкий // Киевская старина. – 1886. – № 4. – С. 826 – 841. 4. Дзюба О. М. Приватне життя козацької старшини XVIII ст. (на матеріалах епістолярної спадщини» / О. М. Дзюба. – К., 2012. – С. 195. 5. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упорядник С. Павленко. – К., 2007. 6. Егоров І. Вирши о смерти в синодике XVIII ст. / І. Егоров // Киевская старина. – 1903. – № 6. – С. 169 – 170. 7. Каманин И. Склепы в великой Лаврской церкви / И. Каманин // Киевская старина. – 1895. – № 10. – С. 9 – 10. 8. Ксензенко А. Гетманская усыпальница / А. Ксензенко // Киевская старина. – 1887. – № 2. – С. 353 – 358. 9. К портрету Саввы Григорьевича Туптало // Киевская старина. – 1882. – № 7. – С.194 – 198. 10. Краснов В. Могила гетьмана Дорошенка / В. Краснов // Киевская старина. – 1900. – № 7 – 8. 11. Кривошея О. В. Збірка духовних заповітів інституту рукопису національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як історичне джерело / О. В. Кривошея // Гілея. – К., 2007. – Вип. 8. – С. 274-284; Кривошея О. В. Еволюція духовних заповітів козацької старшини / О. В. Кривошея // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – Вип. 12. Серія: Істо- рія: Збірник наукових праць. – Вінниця, 2007. – С. 78-81; Кривошея О. В. Духовні заповіти козацької старшини як історичне джерело / О. В. Кривошея // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К., 2007. – Т. XVI. – С. 369-374; Кривошея О. В. Трансформації маєткових господарств козацької старшини (за матеріалами духовних тестаментів) / О. В. Кривошея // Наукові праці історич- ного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2008. – Вип. XXIV: Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів. – С. 36-40. 12. Кристер А. Е. Духівниці XVI – XVII віку / А. Е. Кристер // Ювілейний збірник на пошану акад. Д. І. Багалія. – К., 1927. 13. Лазаревский А. Галагановский фамильный архив / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1883. – № 11. – С.452 – 463. 14. Лазаревский А. Галагановский фамильный архив / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1887. – № 2. – С. 353 – 358. 20 Сіверянський літопис 15. Лазаревский А. Где теперь находятся могила Кочубея и Искры? / А. Лазарев- ский // Киевская старина. – 1899. – № 2. – С. 82 – 83. 16. Лазаревский А. Генеральный обозный Василий Борковский / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1894. – № 3. – С. 580. 17. Лазаревский А. Духовницы / А. Лазаревский // Черниговские губернские ведомости. – 1857. – № 19. – Часть неофициальная. 18. Лазаревский А. Из семейной хроники Берлов / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1899. – № 1. – С. 101 – 124. 19. Лазаревский А. Исторические мелочи / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1894. – № 5. – С. 358. 20. Лазаревский А. Люди Старой Малороссии / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1882. – № 3. – С. 449 – 498. 21. Лазаревский А. Люди Старой Малороссии / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1882. – № 8. – С. 253 – 257. 22. Лазаревский А. Люди Старой Малороссии / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1884. – № 1. – С. 31 – 32. 23. Лазаревский А. Люди Старой Малороссии / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1886. – № 1. – С. 12 – 13. 24. Лазаревский А. Образчик старинной малорусской эпитафии / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1885. – № 5. – С. 180 – 181. 25. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Прилуцкий полк / А. Лаза- ревский // Киевская старина. – 1900. – № 6. – С. 28. 26. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Прилуцкий полк / А. Лаза- ревский // Киевская старина. – 1900. – № 10. – С. 65. 27. Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Прилуцкий полк / А. Лаза- ревский // Киевская старина. – 1900. – № 11. – С. 114 – 118. 28. Лазаревский А. Старинные малороссийские портреты / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1882. – № 5. – С. 337 – 342. 29. Лазаревский А. Старинные малороссийские портреты / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1882. – № 9. – С. 577 – 579. 30. Лазаревский А. Старинные малороссийские портреты / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1882. – № 10. – С.173 – 174. 31. Лазаревский А. Старинные малороссийские портреты / А. Лазаревский // Киевская старина. – 1882. – № 12. – С. 602 – 606. 32. Маркевич А. Образчик малорусских эпитафий ХVIII в. / А. Маркевич // Киевская старина. – 1883. – № 6. – С. 393 – 396. 33. Матях В. Історія українського козацтва в публікаціях журналу «Киевская старина» / В. Матях // УІЖ. – 1992. – № 9. – С. 26 – 36. 34. Модзалевский В. Два стариных духовных завещания / В. Модзалевский // Историко-литературный сборник: Посвящается В. Срезневскому (1891-1916). – Л., 1924. 35. Модзалевский В. Приданое знатной малорусской паніи ХVIII в. и расход на ея похороны и поминки / В. Модзалевский // Киевская старина. – 1904. – № 12. – С. 143 – 146. 36. Нос С. Эпитафион возного Андрея Чечеля. 1765 / С. Нос // Киевская старина. – 1899. – № 11. – С. 66 – 70. 37. Палієнко М.Г. «Киевская старина» у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / М. Г. Палієнко. – К.: Темпора, 2005. – 384 c. 38. Памятники старины в селе Субботове // Киевская старина. – 1892. – № 3. – С. 484 – 486. 39. Разоренная могила // Киевская старина. – 1898. – № 9. – С. 80 – 82. 40. Ситий І. Тестамент Якова Лизогуба / І. Ситий // Пам’ять століть. – 1996. – № 3. – С.10 – 14. 41. Скальковский А. Похороны Запорожця в 1772 году / А. Скальковський // Киевская старина. – 1898. – № 2. Сіверянський літопис 21 42. Старік О. До питання поховальної обрядовості запорозького козацтва / О. Старік // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К., 2006. – Вип. 15. – С. 100. 43. Стоимость похорон прилуцкой обывателки в 1726 г. // Киевская старина. – 1901. – № 4. – С. 18. 44. Стоимость похорон барышевской обывателки в 1756 г. // Киевская старина. – 1901. – № 5. 45. Стороженко Н. Полковник Прилуцкий Иван и бунчуковый товарищ Григорий Стороженки / Н. Стороженко // Киевская старина. – 1890. – № 4. – С. 167 – 173. 46. Федорук Я. Писемне джерело 1651 року про поховальний обряд українського козацтва / Я. Федорук //Український археографічний щорічник. – Випуск 16/17. – Том 19/20. – Київ, 2012. – 780 с. 47. Хатемкин А. Г. К памятникам недавней старины в г. Козельце / А. Г. Хатемкин // Киевская старина. – 1898. – № 12. – С. 413 – 424. 48. Частная переписка Григория Андреевича Полетики // Киевская старина. – 1895. – № 8. – С. 87 – 92. 49. Щербаківський Д., Ернст Ф. Український портрет. Виставка українського портрету XVII – XX ст. / Д. Щербаківський, Ф. Ернст. – К., 1925. – С. 8 – 15. 50. Щироцький К. Дещо про давні портрети / К. Щироцький // Сяйво – 1914. – Ч. 7 – 9. – С. 198 – 202. 51. Щироцький К. Надгробні хрести на Україні / К. Щироцький // ЗНТШ. – Львів, 1908. – Т. LХХХII. – Кн. II. – С. 10 – 29. В статье рассматривается погребальная культура казацкой старшины в контек- сте публикаций завещаний, эпитафий, надгробных портретов на страницах журнала «Киевская старина» (1882 – 1906 гг.). Ключевые слова: «Киевская старина», казацкая старшина, траурная церемония, завещание, эпитафия. This article is about аn burial Cossack culture in the context of publications wills, epitaphs on the pages of journal «Kyiv Antiquity» (1882 – 1906). Key words: «Kyiv Antiquity», сossack, funeral ceremony, testament, epitaph.

Поховальна культура козацької старшини за матеріалами журналу «Киевская старина»

Institution

Similar Items