Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року
У статті розглядаються нововведення, згідно з приписами Священного Синоду, щодо функціонування єпархіальних жіночих училищ.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2013
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57633 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року / К. Кияшко // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 3. — С. 86-90. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-57633 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-576332014-03-13T03:01:31Z Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року Кияшко, К. Розвідки У статті розглядаються нововведення, згідно з приписами Священного Синоду, щодо функціонування єпархіальних жіночих училищ. В статье рассматриваются нововведения, согласно рекомендаций Священного Синода, касательно функционирования епархиальных женских училищ. The article considers the new regulations of the Holy Synod’s instructions concerning the functioning of the diocesan colleges for girls. 2013 Article Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року / К. Кияшко // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 3. — С. 86-90. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57633 2-773 (09):37-055.2 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Кияшко, К. Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року Сiверянський лiтопис |
| description |
У статті розглядаються нововведення, згідно з приписами Священного Синоду, щодо функціонування єпархіальних жіночих училищ. |
| format |
Article |
| author |
Кияшко, К. |
| author_facet |
Кияшко, К. |
| author_sort |
Кияшко, К. |
| title |
Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року |
| title_short |
Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року |
| title_full |
Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року |
| title_fullStr |
Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року |
| title_full_unstemmed |
Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року |
| title_sort |
реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57633 |
| citation_txt |
Реорганізація єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року / К. Кияшко // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 3. — С. 86-90. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT kiâškok reorganízacíâêparhíalʹnihžínočihučiliŝzgídnozístatutom1868roku |
| first_indexed |
2025-07-05T08:55:58Z |
| last_indexed |
2025-07-05T08:55:58Z |
| _version_ |
1836796618135830528 |
| fulltext |
86 Сіверянський літопис
УДК 2-773 (09):37-055.2
Ксенія Кияшко .
РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЄПАРХІАЛЬНИХ ЖІНОЧИХ
УЧИЛИЩ ЗГІДНО ЗІ СТАТУТОМ 1868 року
У статті розглядаються нововведення, згідно з приписами Священного Синоду,
щодо функціонування єпархіальних жіночих училищ.
Ключові слова: Священний Синод, статут, реорганізація, навчальний план, ви-
ховання.
На період II половини XIX- початку XX ст. припадає розквіт жіночої середньої
освіти. Поряд з державними навчальними закладами (гімназіями, прогімназіями),
де навчалися діти заможної ланки суспільства, виникають жіночі навчальні заклади,
доступні для інших верств населення. Так, переймаючи досвід світських державних
інституцій та відповідаючи на прагнення священиків надавати відповідну освіту своїм
дітям, місцеві пастирі взялися за фундацію нових середньоосвітніх закладів для жінок.
Таким чином, за фінансової підтримки місцевого архіпастирського духівництва були
організовані духовні жіночі училища та єпархіальні жіночі училища, метою яких було
виховання та навчання тільки дітей духовних станів. Такі духовні навчальні заклади
швидко поширювалися і через деякий час уже стали відкритими для всіх станів, зви-
чайно, з перевагою кількості учениць духовного стану над світським. Обидва види
навчальних закладів мали напівзакритий характер виховання і становий принцип
комплектації контингенту учениць. Виникла потреба у запровадженні єдиного для
всіх єпархіальних жіночих училищ статуту з метою уніфікації навчально-виховних
питань. Для усунення розбіжностей в організації навчальних частин у двох типах
жіночих освітніх закладів (духовних жіночих училищах та єпархіальних жіночих
училищах), підвідомчих Священному Синоду, на початку 70-х років у жіночих учили-
щах духовного відомства почали запроваджувати програми викладання єпархіальних
жіночих училищ. Оскільки вони були повнішими, а їх випускниці отримували звання
домашньої вчительки, що було рангом вище, ніж в училищах духовного відомства.
Автором багатьох публікацій, які розкривають створення та діяльність єпархі-
альних жіночих училищ, є Д. Д. Семенов. У своїх розвідках він простежує життя цих
училищ та дає характеристики всієї навчально-виховної, адміністративної та госпо-
дарської діяльності [1]. З повною картиною законодавчих приписів та перетворень
ми знайомимося на сторінках «Известий по Казанской епархии», де наочно прописані
пункти статуту [2;3]. У численних публікаціях «Черниговских епархиальних извес-
тий» ми прослідковуємо зміни, які відбулися в результаті постанови Священного
Синоду [4;5;6]. Метою даної статті і є аналіз нововведень, які відбулися в організації
навчального процесу єпархіальних жіночих училищ згідно зі статутом 1868 року.
20 вересня 1868 року світ побачив новий, затверджений Священним Синодом,
статут. Головною метою створення цього документа стало, як стверджують законо-
давці, «воспитание девиц в правилах благочестия по учению православной церкви
и в русском народном духе, с тем, чтобы воспитанницы могли впоследствии иметь
благотворное влияние на окружающую среду строгою нравственною жизнью и
деятельным исполнением семейных обязанностей» [7, с. 3].
© Кияшко Ксенія Михайлівна – аспірантка кафедри всесвітньої історії Інституту
історії, етнології та правознавства ім.О.М. Лазаревського Чернігівського національ-
ного педагогічного університету ім.Т. Г. Шевченка.
Сіверянський літопис 87
Зазначимо, що раніше єдиного статуту для усіх єпархіальних училищ не було. На
цю обставину звернув увагу новий обер-прокурор Синоду граф Д. Толстой, котрий
визнав необхідність виробити загальний статут для цих закладів. 1868 р. навчальний
комітет склав проект загального статуту єпархіальних жіночих училищ, їхнього штату,
а також єдиної програми викладання предметів, із вказівкою на навчальні посібники.
20 вересня 1868 р. побачило світ «Величайшее утверждение устава» єпархіальних
жіночих училищ [8, с.5]. До нього також додавалась «Программа преподавания
предметов в епархиальных женских училищах с указанием руководств и учебных
пособий» [9, с.11].
За статутом у єпархіальному жіночому училищі вводилося шестикласне навчання,
замість трикласного, з однорічним проходженням навчального матеріалу в кожному
з таких класів. Головування цими училищами ввірялось у тверді руки місцевого
архіпастиря, місцевого духівництва та ради училища [10, с.352]. Місцевий архієрей
по відношенню до справ єпархіального училища користувався такою ж владою, яка
була надана піклувальникам навчальних округів по відношенню до гімназій. Він, як
головний керівник училища, призначав на посади, приймав остаточні рішення по
справах управління училища [11, с.29].
Згідно зі статутом, відкриття єпархіальних жіночих училищ здійнювалося за
бажанням духовенства, якому доручалася опіка над цими закладами й фінансова
підтримка, а також нагляд «за благосостоянием училища по всем частям оного,
через членов училищного совета, избираемых духовенством из своей среды на
общеепархиальных съездах». Іншою особливістю статуту 1868 р. було надання
більших прав училищним управлінням. Рада складалася з двох членів духівництва
– начальниці училища та інспектора класів. При обговорені питань навчальної час-
тини в засіданні ради брали участь викладачі, за винятком виховательок, вчителі
чистописання, співу та лікар [12, с.17]. Училищним радам надавалося право обирати
інспектора, викладачів, учителів, вихователів, а також розглядати програми викладан-
ня, представлені наставниками, та вибір навчальних посібників. З метою посилення
ролі духівництва начальниця училища обиралась духівництвом, а затверджувалася
преосвященством. Фінансово училища підтримувались коштами, які йшли з від-
рахувань монастирів, церков цього округу, свічних заводів, пожертвувань пастирів
цієї місцевості та заможних мирян [13, с.371].
Навчальна програма доповнювалася такими дисциплінами, як російська словес-
ність, геометрія, фізика, педагогіка. До необов’язкових належали нові мови, музика
та малювання [14, с.178]. Складанням навчальних програм займалися наставники,
причому розподілялись вони не за предметами, а за класами. Програми розглядались
на радах училища і затверджувались із благословення місцевого архієрея. 6 вересня
1895 р. Священний Синод затвердив нові програми, які, порівняно з попередніми,
детальніше визначили обсяг курсу з кожного предмета для того чи іншого класу єпар-
хіального училища. Окрім того, новими програмами вводилося вивчення граматики
церковнослов’янської мови.
Багатолітня практика засвідчила, що в училищах потрібна не педагогіка, а ди-
дактика, яка б навчала методів виховання дітей. Тому з 1895 р. вона вводиться в
програму [15, с.21]. Учениці вивчали особливості дитячого віку, засвоювали основи
релігійно-етичного, розумового, фізичного виховання, знайомилися з облаштуванням
та внутрішньою організацією школи. З часу схвалення Священним Синодом нового
статуту (1868 р.) та затвердження нової програми трикласні училища реорганізову-
вались у шестикласні. Через брак коштів більшість таких училищ складалося з трьох
класів з дворічним курсом, але таким чином, щоб виконувалася нова постанова Св.
Синоду [16, с.256]. Наступним кроком була організація, згідно з новим статутом,
училищної ради, в управління якої переходило училище. Також, відповідно до нових
вимог, були запрошені викладачі.
Протягом 1871-1872 рр. в училищі викладалися такі не обов’язкові предмети, як
нові мови, музика (запроваджено, зважаючи на численні прохання та заяви батьків
вихованок). Їхнє вивчення було платним, що слугувало фінансовою підтримкою
училищу [17, с.755].
88 Сіверянський літопис
Треба сказати, що в новій програмі було багато чого взято з попередніх програм.
Разом з тим другим пунктом наказу збільшувалася платня викладачам та іншим
працівникам училища. За інформацією звітів єпархіальних відомостей ми бачимо,
що раніше в училищах був дуже помітний плин педагогічних кадрів. Це спостеріга-
лося через низьку заробітну платню та через те, що служба в подібних училищах не
вважалася державною та не давала права отримання в майбутньому пенсії. Більшість
викладачів запрошувалась із місцевих гімназій та семінарій. Тільки-но випадала
нагода змінити місце роботи, вони звільнялись і влаштовувались, може, й на таку
ж платню, але вже в державні заклади [18, с.261]. Таким чином, нерідко в училищах
викладали молоді спеціалісти майже без досвіду роботи.
З прийняттям постанови, училища змінюють статус – переходять із приватного
до загального навчального закладу і отримують такі ж права, що й державні заклади
середньої освіти (гімназії, прогімназії). Відтепер, згідно з поперед-нім наказом, в
атестатах вихованок цього закладу 2 випуску, які закінчили навчання у червні 1873 р.,
зазначено, що їм надається право, згідно з п.11 статуту, на звання домашніх вчителів
тих предметів, у яких учениця показала найкращі знання [19, с.8].
Звертаючи свою увагу на навчальний курс, варто наголосити, що, порівняно з
попередніми роками, він стає дедалі повнішим за змістом [20, с.36]. До нього входять
такі дисципліни:
- Закон Божий, що містить Священну історію Нового та Старого заповіту, катехі-
зис, пояснення до богослужіння, церковну та загальну історію, читання слов’янською
мовою з поясненням російською мовою;
- російська мова – етимологія і синтаксис, теорія словесності та історія російської
літератури, читання та письмові роботи для всіх класів;
- математика – арифметика та елементарна геометрія;
- географія – загальна та російська;
- громадянська історія – загальна та російська;
- елементарні відомості з фізики;
- педагогіка;
- церковний спів;
- чистописання та малювання;
- нові мови, музика та гімнастика – ці предмети вважались не обов’язковими та
викладалися за бажанням і за окрему платню.
При виконанні навчального курсу особливу увагу приділяли написанню письмо-
вих робіт. У трьох перших класах роботи виконувались виключно під керівництвом
учителя російської мови і складались переважно із переписів, систематичного диктан-
ту, складання завдань на закріплення тем з граматики. У старших класах ці завдання
доповнювались короткими описами того, що учениці бачили на власні очі. Вони
складали твори на задані теми, які розділялись на домашні, класні та екзаменаційні.
Кількість творів сягала від 10 до 20 на рік. Особливо цінились та винагороджувались
гарними балами твори, які торкалися питань майбутньої діяльності учениць. Вва-
жаємо за доцільне навести приклади тем, котрі висвітлювались у творах. Цю інфор-
мацію ми знаходимо в різних звітах: по Закону Божому – життя перших християн,
значення богослужіння для віруючого; зі словесності – становище російської жінки
за мотивами побутових пісень; з педагогіки – чому навчання в початковій школі по-
винно бути і вихованням.
Новий статут затверджував і розпорядок роботи училищ. Навчальний рік роз-
починався у другій половині серпня вступними іспитами для дівчат, які вступали
на перший рік, та перескладанням іспитів у дівчат, які їх не склали по закінченні
навчального року і не були переведені на наступний рік навчання [21, с.910]. Іспити
проводились трьома чи двома складами екзаменаторів одночасно. До складу таких
комісій входили: а) інспектор класів чи начальниця училища, чи голова; б) викладачі
предмета; в) один асистент із викладачів або із членів від духівництва. Кожний із при-
сутніх відмічав для себе бали відповіді вихованки, а потім із всіх цих балів виводився
середній бал, і саме він записувався до відомості про складення іспиту. Усним іспитам
Сіверянський літопис 89
передували письмові [22,с.915]. Здебільшого можна виокремити декілька причин
того, чому учениці не були переведені до наступних класів: хвороба; неуспішність
у навчанні; заява самих батьків учениці; та, як це не дивно, через вік [23,с.91]. Для
вступу спершу писалася заява від батьків чи прохання від священства (в разі, коли
дитина сирота). Це могли бути дівчата не тільки духовного звання, але й світські, яких
було, звичайно, значно менше [24, с.913]. У стінах єпархіального жіночого училища
містився і гуртожиток для учениць.
На жаль, за 40 років існування статуту від 1868 р. у житті єпархіальних училищ
так нічого і не змінилось, Синодом робилися тільки часткові поправки. З часом
ставали все помітнішими недоліки цього статуту, а саме: багатовладдя – керівни-
цтво тримали в руках начальниця, інспектор класів та голова ради; сфера впливу
та обов’язків начальниці та голови точно не була визначена; елементарний курс
викладання в училищах – не викладались логіка, алгебра, курси багатьох предметів
скорочувалися до мінімуму.
1. Семенов Д.Д. Епархиальные женские училища за первое 50-летие их существо-
вание// Русская школа.–1893.–№11.–С.29-48.
2. Устав епархиальных женских училищ// Известия по Казанской Епархии.–
1869.–№3.–С.5-12.
3. Устав женских епархиальных училищ. Высочайшее утвержден 20 сентября
1868 г.–СПб.,1868.–35с.
4. Отчет о приходе, расходе и остатке сум по содержанию Черниговского Епар-
хиального женского училища за 1875 год// Черниговские епархиальные известия.–
1879.–№25.–С.370-373.
5. Краткая отчетная записка о состоянии Полтавскаго епархиальнаго женского
училища за 1884-5 учебный год, читанная в день акта 23-го июня 1885 года Ин-
спектором классов училища, протоиреем Алексеем Капустянским //Полтавские
епархиальные ведомости.–1885.–№14.–С.752-757.
6. Восемь лет существования училища девиц духовного звания в Чернигове//
Черниговские епархиальные известия.–1874.–№11.–С.256-263.
7. Устав женских епархиальных училищ. Высочайшее утвержден 20 сентября
1868 г.–СПб.,1868.–35с.
8. Устав епархиальных женских училищ// Известия по Казанской Епархии.–
1869.–№3.–С.5-12.
9. Там само.–С.11.
10. Копия из журнала заседания Совета Черниговского епархиального женского
училища, состоявщегося 24 Июля 1873 года и утвержденного Преосвященным Нафа-
наилом, Епископом Черниговским и Нежинским 24 Июля 1873 года// Черниговские
епархиальные известия.–1873.–№16.–С.350-356.
11. Семенов Д.Д. Епархиальные женские училища за первое 50-летие их суще-
ствование// Русская школа.–1893.–№11.–С.29-48.
12. Устав женских епархиальных училищ. Высочайшее утвержден 20 сентября
1868 г.–СПб.,1868.–35с.
13. Отчет о приходе, расходе и остатке сум по содержанию Черниговского Епар-
хиального женского училища за 1875 год// Черниговские епархиальные известия.–
1879.–№25.–С.370-373.
14. Журнал заседания совета Черниговского Епархиального женского училища
25 января 1872// Черниговские епархиальные известия.–1872.–№6.–С.177-180.
15. Программы с объяснительными записками для епархиальных женских учи-
лищ.– Одесса, 1896.-46с.
16. Восемь лет существования училища девиц духовного звания в Чернигове//
Черниговские епархиальные известия.–1874.–№11.–С.256-263.
17. Краткая отчетная записка о состоянии Полтавскаго епархиальнаго женского
училища за 1884-5 учебный год, читанная в день акта 23-го июня 1885 года Ин-
90 Сіверянський літопис
спектором классов училища, протоиреем Алексеем Капустянским //Полтавские
епархиальные ведомости.–1885.–№14.–С.752-757.
18. Восемь лет существования училища девиц духовного звания в Чернигове//
Черниговские епархиальные известия.–1874.–№11.–С.256-263.
19. Устав епархиальных женских училищ// Известия по Казанской Епархии.–
1869.–№3.–С.5-11.
20. Семенов Д.Д. Епархиальные женские училища за первое 50-летие их суще-
ствование// Русская школа.–1893.–№11.–С.29-48.
21. Отчет о состоянии Черниговскаго епархиальнаго женскаго училища за 1893-
4 учебный год в учебно-воспитательном отношении //Черниговские епархиальные
известия.–1894.–№24.–С.907-922
22. Так само.–С.915.
23. Отчет о состоянии Черниговского Епархиального женского училища за 1906-
7 учебный год в учебно-воспитательном отношении //Черниговские епархиальные
известия.–1908.–№3.–С.84-98.
24. Отчет о состоянии Черниговскаго епархиальнаго женскаго училища за 1893-
4 учебный год в учебно-воспитательном отношении//Черниговские епархиальные
известия.–1894.–№24.–С.907-922.
В статье рассматриваются нововведения, согласно рекомендаций Священного
Синода, касательно функционирования епархиальных женских училищ.
Ключевые слова: Священный Синод, статут, реорганизация, учебный план, вос-
питание.
The article considers the new regulations of the Holy Synod’s instructions concerning the
functioning of the diocesan colleges for girls.
Keywords: Holy Synod, statute, reorganization, curriculum, education.
|