Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району
Основным структурным элементом, контролирующим положение Пержанского рудного района, является тектонический узел, который находится на участке пересечения Сущано-Пержанской зоны активизации северо-восточного простирания и Северо-Украинской мегазоны активизации субширотного направления. Этот тектонич...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геологічних наук НАН України
2013
|
| Назва видання: | Геологічний журнал |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57658 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району / Л.С. Романюк // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 37-42. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-57658 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-576582014-03-14T03:01:14Z Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району Романюк, Л.С. Основным структурным элементом, контролирующим положение Пержанского рудного района, является тектонический узел, который находится на участке пересечения Сущано-Пержанской зоны активизации северо-восточного простирания и Северо-Украинской мегазоны активизации субширотного направления. Этот тектонический узел наиболее геодинамически активный, проницаемый и рудоносный. The main structural element, which controls position of Perha ore district is a tectonic knot which is located on the area of crossing of Suschany-Perha activation zone of the north-eastern extending and North-Ukrainian megazone of activation of sublatitudinal direction; this tectonic knot is most geodynamically active, permeable and orebbearing. 2013 Article Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району / Л.С. Романюк // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 37-42. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0367-4290 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57658 553.493.5:551.243(477.42) uk Геологічний журнал Інститут геологічних наук НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Основным структурным элементом, контролирующим положение Пержанского рудного района, является тектонический узел, который находится на участке пересечения Сущано-Пержанской зоны активизации северо-восточного простирания и Северо-Украинской мегазоны активизации субширотного направления. Этот тектонический узел наиболее геодинамически активный, проницаемый и рудоносный. |
| format |
Article |
| author |
Романюк, Л.С. |
| spellingShingle |
Романюк, Л.С. Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району Геологічний журнал |
| author_facet |
Романюк, Л.С. |
| author_sort |
Романюк, Л.С. |
| title |
Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району |
| title_short |
Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району |
| title_full |
Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району |
| title_fullStr |
Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району |
| title_full_unstemmed |
Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району |
| title_sort |
геолого-структурна позиція пержанського рідкіснометалевого району |
| publisher |
Інститут геологічних наук НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57658 |
| citation_txt |
Геолого-структурна позиція Пержанського рідкіснометалевого району / Л.С. Романюк // Геологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 37-42. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Геологічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT romanûkls geologostrukturnapozicíâperžansʹkogorídkísnometalevogorajonu |
| first_indexed |
2025-07-05T08:57:09Z |
| last_indexed |
2025-07-05T08:57:09Z |
| _version_ |
1836796692194656256 |
| fulltext |
Як відомо, Україна має потужну мінеральноb
сировинну базу (МСБ), представлену різноb
манітними родовищами нафти і газу,
вугілля, чорних, кольорових, благородних та
рідкісних металів, неметалічною сировиb
ною. Всього відомо понад 20 тис. родовищ
та рудопроявів 97 видів корисних копалин.
Останнім часом у світі особлива увага
приділяється рідкісним металам, які визнаb
чають зараз головні напрями високотехноb
логічного виробництва.
Доведено, що Україна є провідною
рідкіснометалевою провінцією світу. Перш
за все це відноситься до докембрійського
Українського щита (УЩ), де виділено 22
рідкіснометалеві формації, які пов'язані з
процесами активізації, а також відповідними
рудоносними формаціями переважно субb
лужного та лужного характеру: ультрабазитb
карбонатитів, сієнітів, сублужних гранітів та
граносієнітів, рідкіснометалевих гранітів
(апогранітів), заміщених пегматитів (див.
рисунок).
Виділені перспективні унікальні та багаті
родовища: Пержанське берилію, Азовське
цирконійbрідкісноземельних руд, Мазуb
рівське польовошпатbрідкіснометалевих
руд, Новополтавське апатитbрідкіснометаb
леве, Полохівське, Станкуватське та Шевb
ченківське – літію. Саме ці родовища є базоb
вими для створення рідкіснометалевої
промисловості.
Україна може стати провідною рідкісноb
металевою державою Європи та світу [3].
В межах УЩ найбільш рудоносними щоb
до рідкісних металів є Волинський, Кіровогb
радський та Приазовський блоки, які являb
ють собою протерозойські рухомі пояси та
зазнали багаторазових процесів активізації.
Одним із найбільш рудоносних є Воb
линський блок, який розміщується в
північноbзахідній частині УЩ. Блок видіb
ляється на стику Сарматського і Феносb
кандійського сегментів СхідноbЄвропейсьb
кої платформи, що і визначає специфіку
його будови. Волинський блок можна розгb
лядати як зону відображення сфекофенсьb
кої активізації, пов'язаної з формуванням
ВолинськоbДвінського вулканоbплутонічноb
го поясу [2]. Результатом активізації є різноb
манітний нерідко продуктивний магматизм,
висока вулканічна активність, а також масшb
табна флюїдноbметасоматична діяльність.
Все це визначає підвищену рудоносність
блока, який виокремлюється у Волинську меb
талогенічну субпровінцію, що об'єднує ендоb
37
Основным структурным элементом, контролирующим положение Пержанского
рудного района, является тектонический узел, который находится на участке пеb
ресечения СущаноbПержанской зоны активизации североbвосточного простираb
ния и СевероbУкраинской мегазоны активизации субширотного направления.
Этот тектонический узел наиболее геодинамически активный, проницаемый и
рудоносный.
The main structural element, which controls position of Perha ore district is a tectonic
knot which is located on the area of crossing of SuschanybPerha activation zone of the
northbeastern extending and NorthbUkrainian megazone of activation of sublatitudinal
direction; this tectonic knot is most geodynamically active, permeable and orebbearing.
УДК 553.493.5:551.243(477.42)
ГЕОЛОГО>СТРУКТУРНА ПОЗИЦІЯ ПЕРЖАНСЬКОГО
РІДКІСНОМЕТАЛЕВОГО РАЙОНУ
Л. С. Романюк
(Рекомендовано д�ром геол.�мінерал. наук Л. С. Галецьким)
© Л. С. Романюк, 2013
ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
38 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Р
о
д
о
ви
щ
а
та
р
уд
о
п
р
о
яв
и
С
ущ
ан
о
bП
е
р
ж
ан
сь
ко
ї з
о
н
и
У
Щ
генні родовища однойменного рухомого пояb
су, які сформувалися переважно в середb
ньопротерозойську епоху. Провідні рудні
об'єкти – комплексні родовища титану й апаb
титу, камерних пегматитів, рідкісних металів
та рідкісних земель, олова, молібдену, флюоb
риту, камерних пегматитів, дистену, піроb
філіту. Всі вони сформувалися здебільшого
внаслідок процесів тектоноbмагматичної і
тектоноbметасоматичної активізації заключb
ного етапу розвитку рухомого поясу і лоb
калізуються в межах Коростенської і Сущаноb
Пержанської структурноbметалогенічних зон.
Основні металогенічні підрозділи субпb
ровінції: Житомирська, Коростенська, Сущаb
ноbПержанська, Кочерівська та Овруцька
структурноbметалогенічні зони.
Позиція СущаноbПержанської зони
відповідає значним перебудовам земної коb
ри і літосфери, що, зокрема, фіксується веb
ликим гравітаційним ступенем північноb
східного простягання, на північний схід від
якого залягання поверхні М збільшується до
55 км та більше, кут її нахилу зростає до макb
симальних значень – 27,8–54,3°, спосb
терігається обрив глибин залягання баb
зальтового та діоритового шарів, різке
збільшення їх потужності та кутів нахилу їх
поверхонь.
Все це свідчить про глибинноbмантійний
характер СущаноbПержанської зони, що заb
безпечило її геодинамічну активність, проb
никність для магматичних та флюїдних
потоків, тривалий розвиток процесів дифеb
ренціації речовини, рудоутворення та рудоb
концентрації.
Основним структурним елементом, який
контролює положення Пержанського рудноb
го району, є Пержанський тектонічний вуb
зол, що розміщується на ділянці перетину
СущаноbПержанської зони активізації
північноbсхідного простягання і ПівнічноbУкb
раїнської мегазони активізації субширотноb
го напрямку.
Цей вузол характеризується ускладнеb
ним тектонічним ансамблем сітки розломів
як субширотного, так і діагонального напb
рямків. Широтна система представлена
розломами: Хочинським, Яструбецьким, Гоb
ловним, Південним, Сущанським і Усb
тинівським; діагональна система включає в
себе Юрівський, Убортський, Пержанський і
Плотницький розломи.
Найбільша продуктивність Пержанськоb
го вузла зі строкатими породами спосb
терігається між Плотницьким і Убортським
розломами.
Саме в межах Пержанського вузла розb
винуті породи рудоносного пержанського
комплексу і пов'язані з ним рідкіснометалеві
рудні формації.
Таким чином, Пержанський рудний
район займає характерну і специфічну
структурну позицію: приуроченість до
складного тектонічного вузла перетину
різнонаправлених регіональних структур,
який є найбільш активним, проникним і проb
дуктивним.
Розвинені породи гранітоїдноbсублужb
ної, сієнітової і апогранітової формацій, з
якими пов'язані рудні формації берилієносb
них лужних (польовошпатових) метасомаb
титів, цирконійbрідкісноземельних лужних
метасоматитів, флюоритbцирконbрідкісноb
метальних метасоматитів та грейзенів,
вольфрамbоловоносних грейзенів та кварb
цових жил.
Наведена більш повна характеристика
пержанських гранітів як нового типу сидеb
рофілітbкалішпатbпертитових апогранітів. Їх
походження зумовлено розвитком площинb
них метасоматичних перетворень в межах
СущаноbПержанської зони тектоноbмагмаb
тичної та тектоноbметасоматичної акb
тивізацій. З цими гранітами пов'язано проb
дуктивне рідкіснометалеве зруденіння
берилію, ніобію, танталу, олова, вольфраму,
цирконію, літію, рідкісних земель. Ці граніти
виділені в особливий палінгенноbметасомаb
тичний тип апогранітів, який формується в
умовах лінійних тектонічних зон активізації,
розвинуті на значній площі (понад 30 км2) та
не пов'язані з апікальними виступами певb
них масивів, мають витриманість на глибину
(прослідковано свердловинами до 700 м);
їм притаманна стійкість і однорідність
хімічного і мінерального складу; проявb
ляється надзвичайна однорідність калішпатb
пертитів із стрічковими пертитами розпаду.
З пержанськими рідкіснометалевими
гранітами пов'язані різноманітні лужні польb
овошпатові метасоматити, в яких уперше у
світовій практиці знайдений новий високоb
якісний тип берилієвих руд з гентгельвіном.
Гентгельвінові руди характеризуються
високою якістю за вмістом берилію (0,55%
39ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
BeO), сприятливими технологічними власb
тивостями і потужною продуктивністю. За
цими показниками вони переважають усі
відомі промислові типи руд берилію.
Рідкіснометалеве зруденіння комплексb
не; разом з берилієм трапляються тантал,
ніобій, цирконій, рідкісні землі, олово,
молібден, літій, цинк, срібло, фтор.
Рудні тіла складені польовошпатовими і
слюдяноbкварцbпольовошпатовими метасоb
матитами, утворюють лінзоb і жилоподібні тіла,
які є продуктами локального метасоматозу.
Гентгельвінове зруденіння формується
на пізній стадії лужного метасоматозу і
грейзенізації, представлено широким
спектром мінералів: гентгельвіном, феb
накітом, каситеритом, циртолітом, флюориb
том, колумбітом, вольфрамітом, бастнезиb
том, сфалеритом, галенітом, торитом. У
метасоматитах відбувається нагромадженb
ня (до промислових концентрацій) великої
кількості рідкісних елементів – Ве, Nb, Та,
Sn, Zn, TR, Th, Li, Rb, Cs, Pb, Mo, F та ін. Гентb
гельвін містить 11,2–13,0% ВеО, з ним
зв'язано 90,8–97,2% запасів оксиду беb
рилію. На частку фенакіту, що містить
43,7–44,0% ВеО, припадає всього 2,6–8,9%
запасів родовища.
Рідкіснометалеве зруденіння пов'язано з
багатостадійними метасоматичними процеb
сами, що відбувалися в два етапи: I –
регіональні процеси автометасоматозу; II –
локальні процеси переважно інфільтb
раційного характеру.
Характерно виділення багатьох генеb
рацій рудних мінералів, зокрема до семи геb
нерацій гентгельвіну (див. таблицю).
Мінерали гельвінової групи формуються
у відновних умовах при відсутності чи низьb
ких вмістах глинозему у розчинах, невисокоb
му вмісті кремнезему та достатньо високих
концентраціях Be, S, Zn (або Mn чи Zn). Для
виникнення цих мінералів необхідні високі
температури і відносно постійне співb
відношення Be:Sі:S:Zn (Mn, Fe) на рівні
1:2,5:0,5:4.
Виникнення рудних концентрацій беb
рилію та інших рідкісних елементів пов'язаb
но як з проникненням глибинних флюїдів,
так і з послідовною мобілізацією та перерозb
поділом рудної речовини внаслідок триваb
лих і активних метасоматичних процесів при
активній участі лугів і летких компонентів.
Розвитку багатоетапних і багатостадійних
рудоутворюючих процесів сприяє активний
геодинамічний режим в межах СущаноbПерb
жанської зони активізації, який спостерігався
впродовж тривалого часу – від пізнього
палеопротерозою до неопротерозою.
Пержанське родовище є поки що єдиb
ним у світі, де берилій концентрується у
формі гентгельвіну, що дозволяє віднести
його до світових ексклюзивів.
Доведено комплексний характер зруb
деніння Пержанського рудного району та
Пержанського рудного поля.
Основне значення тут має Пержанське
родовище берилію, представлене поки єдиb
ним у світі промисловим типом високоb
якісних гентгельвінових руд у лужних (польb
овошпатових) метасоматитах. Це родовище
детально розвідано і підготовлено до
експлуатації, попутно виконано пошукову
оцінку цирконію і рідкісних земель, ніобію,
танталу, олова титана, флюориту і дистену.
На Пержанському родовищі розвідано
дві ділянки: Крушинська розміром 5,5х1,5
км (74% запасів) і Північна 4,0x2,0 км (26%
запасів). Рудні зони мають згідне залягання
з простяганням основних структурних елеb
ментів СущаноbПержанської зони, їхня довb
жина сягає 5 км при ширині до 35–100 м. По
падінню рудні зони простежені до 400 м.
Кожна з рудних зон складається із серії
кулісоподібних рудних тіл потужністю від
перших метрів до 20–30 м. Рудні тіла, склаb
дені польовошпатовими і слюдяноbкварцb
польовошпатовими метасоматитами, утвоb
рюють лінзоb і жилоподібні відклади
складної форми (характерні роздуви, тупе
виклинювання) покладу з багатим гентb
гельвіновим (гентгельвін – Zn4(BeSi2)3S)
зруденінням (середній вміст ВеО становить
0,55%, максимальний – 8%).
Руди відрізняються високою якістю, гарb
ною збагаченістю, відпрацьована високоеb
фективна технологічна схема збагачення
руд з одержанням висококондиційного беb
рилієвого концентрату.
Варто зазначити, що в межах Пержансьb
кого рудного району виявлені і попередньо
оцінені також Яструбецьке цирконbрідкіb
сноземельне, Центральне флюоритове,
Юрівське апатитbільменітове, Сущанське
дистенове родовища, а також каситеритові і
колумбітові рудопрояви.
40 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Геологічні і горнотехнічні особливості
зазначених родовищ і рудопроявів визначаb
ють доцільність їх розробки двома способаb
ми: відкритого і підземного, а також комb
бінованого відкритогоbпідземного.
У такий спосіб у межах Пержанського
рудного району можливе одержання деb
фіцитних товарних продуктів: берилієвих,
рідкісноземельних, цирконієвих, колумбітоb
вих, каситеритових, цинкових, флюоритоb
вих, апатитових, ільменітових, польовошпаb
тових концентратів [1].
Для реалізації зазначених потенційних
можливостей необхідне проведення доb
розвідки виявлених рудних об'єктів і орb
ганізації гірничовидобувних, гірничоbзбагаb
41ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
Схема розвитку метасоматичних процесів на родовищі лужних гентгельвінових метасоматитів
чувальних і металургійних комплексів на базі
єдиної гірничорудної компанії.
Запропонований комплексний підхід до
освоєння потужного рудного потенціалу
Пержанського району забезпечує високу
рентабельність виробництва.
Список літератури
1. Галецкий Л. С., Романюк Л. С. Комплексная
оценка и освоение Пержанского месторождеb
ния редких металлов // Екологічна безпека техb
ногенноbперевантажених регіонів та раціональb
не використання надр: Наук.bпракт. конф., 4–8
черв. 2007 р., м. Коктебель, АР Крим. – К.: НПЦ
"Екологія. Наука. Техніка", 2007. – С. 66–68.
2. Гурський Д. С., Чорнокур І. Г. Пержанське роb
довище берилію (геологія та перспективи осb
воєння в контексті світових і вітчизняних тенb
денцій розвитку мінеральноbсировинної бази
рідкісних металів) // Мінер. ресурси України. –
2009. – № 4. – С. 22–32.
3. Гурский Д. С., Есипчук К. Е., Калинин В.И. и др.
Металлические и неметаллические полезные
ископаемые Украины. Т. 1. Металлические поb
лезные ископаемые. – Киев; Львов: Центр Евb
ропы, 2005. – 785 с.
Інbт геол. наук НАН України, Стаття надійшла
Київ 26.04.13
Еbmail: lesja2209@bigmir.net
42 ISSN 0367–4290. Геол. журн. 2013. № 2
|