Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні
Розглянуто корпоративні відносини, що відображають процеси утворення доходу та методи їх правового регулювання.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5769 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні / Т.В. Корягіна // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 33-36. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5769 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-57692010-02-05T12:00:50Z Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні Корягіна, Т.В. Загальні питання економіки Розглянуто корпоративні відносини, що відображають процеси утворення доходу та методи їх правового регулювання. 2009 Article Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні / Т.В. Корягіна // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 33-36. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5769 332.012.324 uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні питання економіки Загальні питання економіки |
| spellingShingle |
Загальні питання економіки Загальні питання економіки Корягіна, Т.В. Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні |
| description |
Розглянуто корпоративні відносини, що відображають процеси утворення доходу та методи їх правового регулювання. |
| format |
Article |
| author |
Корягіна, Т.В. |
| author_facet |
Корягіна, Т.В. |
| author_sort |
Корягіна, Т.В. |
| title |
Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні |
| title_short |
Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні |
| title_full |
Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні |
| title_fullStr |
Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні |
| title_full_unstemmed |
Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні |
| title_sort |
деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в україні |
| publisher |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Загальні питання економіки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5769 |
| citation_txt |
Деякі аспекти правового регулювання корпоративних відносин в Україні / Т.В. Корягіна // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 33-36. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT korâgínatv deâkíaspektipravovogoregulûvannâkorporativnihvídnosinvukraíní |
| first_indexed |
2025-07-02T08:49:50Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:49:50Z |
| _version_ |
1836524441557794816 |
| fulltext |
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ
33
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Зарубіжний і український досвід свідчить про над*
звичайно важливе значення корпорацій в економіках
розвинутих суспільств.
Тривалий час в Україні вся увага щодо економічної
ситуації була зосереджена на макрорівні — боротьбі з
глибокою економічною кризою. Це відволікало від питань
мікрорівня, серед яких розвиток корпоративних відносин.
Бурхливий розвиток корпоративного сектора в економіці
України показав, що довгострокове економічне зростан*
ня неможливе без вирішення відносин, які утворюються в
середині корпорацій та корпоративних утворень.
Серед головних завдань, що стоять перед Україною,
є проведення фундаментальних досліджень і аналізу
процесів, що відбуваються в корпораціях, формування
правової бази функціонування корпоративних утворень
та захисту прав їх учасників, підготовка суспільства до
корпоративних відносин, удосконалення судової прак*
тики, формування інфраструктури ринку цінних паперів.
Актуальність цієї статті визначена нагальною потре*
бою формування державою умов для розвитку і реалі*
зації корпоративних відносин в Україні, що є важливим
чинником подальшого розвитку економіки.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І
ПУБЛІКАЦІЙ
Розробці проблеми регулювання корпоративних
відносин присвячені праці таких українських учених, як
В. Луць, В. Євтушевський, В. Андронов, М. Гольцберг,
П. Забєлін, А. Мороз, Л. Птащенко, О. Вінника, В. Щер*
бини, Г. Козаченка, та інші. Водночас недостатньо дос*
лідженими і такими, що потребують окремої уваги, є
проблеми аналізу та вдосконалення правових норм
щодо державного регулювання корпоративних відно*
син в економіці України.
Метою статті є виявлення основних проблем право*
вого забезпечення реалізації корпоративних відносин
та пошук шляхів удосконалення їх регулювання.
УДК 332.012.324
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ
ВІДНОСИН В УКРАЇНІ
Т. В. Корягіна,
ст. викладач кафедри економічної теорії,
Дніпропетровська державна фінансова академія
Розглянуто корпоративні відносини, що відображають процеси утворення доходу та методи
їх правового регулювання.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Поняття та зміст корпоративних відносин визна*
чається по*різному. Ще з часів римського права
відомі широке і вузьке тлумачення корпорації і кор*
поративних відносин [1, с. 32—34]. Відповідно до
широкого тлумачення корпоративні відносини вини*
кають з приводу створення нового типу (corpus)
юридичної особи та функціонування останньої —
між засновниками та створеною організацією. Деякі
з сучасних прибічників подібної позиції розширюють
коло корпоративних відносин всією сферою підприє*
мництва [2, с. 223].
У вузькому розумінні корпоративні відносини роз*
глядаються як такі, що складаються всередині корпо*
рації — між її учасниками та організацією в особі її
органів і посадових осіб [1, с. 33—34].
Корпоративні відносини характеризуються певними
ознаками, визначення яких дозволяє зрозуміти приро*
ду корпоративних відносин, ці ознаки зумовлені:
— поєднанням елементів майнового (формування
майнової бази товариства, розподіл прибутку товари*
ства, зміною статутного фонду товариства та ін.) та
організаційного характеру (державна реєстрація това*
риства, здійснення управління товариством, державне
регулювання діяльності корпорацій тощо);
— колом учасників: корпоративні відносини вини*
кають не лише між фізичними та юридичними особами;
— сферою дії: корпоративні відносини можуть ви*
никати як по горизонталі, так і по вертикалі;
— відображення в корпоративних відносинах не
лише приватних інтересів окремих осіб (корпорації, ак*
ціонерів, менеджерів) або їх груп, але й публічних інте*
ресів держави — щодо дотримання корпорацією вста*
новлених для неї обмежень та обов'язків у сфері госпо*
дарювання.
Отже, корпоративні відносини є комплексними
відносинами, консолідуючим ядром яких виступають
відносини власності, на основі яких формуються гос*
Інвестиції: практика та досвід № 3/200934
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ
подарські відносини — як внутрішні, так і зовнішні. Ці
відносини пов'язані з особливою категорією інтересів,
що іменуються корпоративними. Зазвичай такими інте*
ресами визначаються інтереси корпорації, що інтегру*
ють в собі приватні інтереси учасників, менеджерів
(внутрішньосистемні інтереси), публічні інтереси та при*
ватні інтереси пов'язаних з товариством третіх осіб (по*
засистемні інтереси або інтереси навколишнього сере*
довища).
Здійснення та захист прав учасників корпоративних
відносин в Україні відбувається відповідно до норм Ци*
вільного та Господарського кодексів України, Законів
"Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р.,
"Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб*підприємців" від 15 травня 2003 р. та інших норма*
тивно*правових актів з питань корпоративного права.
Так, ст.167 Господарського кодексу України (ГК)
дає визначення поняттю "корпоративні відносини", під
якими розуміють відносини, що виникають та припиня*
ються щодо корпоративних прав [3].
Відповідно до ч.І ст.167 ГК корпоративні права —
це права особи, частка якої визначається у статутному
фонді (майні) господарської організації, що визначають
правомочності на участь цієї особи в управлінні госпо*
дарською організацією, отримання певної частини при*
бутку (дивідендів) даної організації та активів у разі
ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші
правомочності, передбачені законом та статутними до*
кументами.
В літературі та господарській практиці корпоративні
права поділяються на майнові та організаційні.
Отже, учасниками корпоративних відносин є насам*
перед ті суб'єкти господарювання, у статутному фонді
яких є частки осіб (фізичних, юридичних, держави) як
учасників такого об'єднання. Ними є акціонерні това*
риства, товариства з обмеженою відповідальністю, хол*
дингові компанії та інші корпоративні товариства.
Другою стороною в корпоративних відносинах ви*
ступають учасники (акціонери, вкладники тощо) това*
риств. В цих відносинах учасники наділяються суб'єктив*
ними корпоративними правами, для яких характерним
є те, що:
1) вони виникають в результаті створення госпо*
дарського товариства як юридичної особи;
2) виражають відносини між засновником та юри*
дичною особою та її учасниками;
3) мають організаційно*майновий характер, тобто
передбачають право на управління, право на доходи
тощо;
4) пов'язані зі впливом учасників на формування волі
юридичної особи;
5) пов'язані з опосередкованим правом на майно
юридичної особи при її ліквідації [4].
Отже, учасниками корпоративних відносин є госпо*
дарські товариства, які набули статусу юридичної осо*
би (з дня їх державної реєстрації — ч. 4 ст.87 Цивільно*
го кодексу), а також фізичні та юридичні особи, право
участі яких в діяльності товариства як учасників підтвер*
джене відповідним документом (акцією в акціонерно*
му товаристві, рішенням зборів учасників або статутом
товариства з обмеженою відповідальністю, установчим
договором повного товариства тощо) [5].
Відповідно, об'єктами правового регулювання кор*
поративних відносин виступають:
— захист прав власності акціонерів (пайовиків) ком*
панії;
— регулювання процесів перерозподілу прав влас*
ності між акціонерами;
— узгодження інтересів різних груп акціонерів (па*
йовиків) та інших учасників корпоративних відносин
(кредиторів, менеджерів, найманих працівників).
Діяльність акціонерних товариств і корпоративно*
го сектора економіки в цілому донедавна регулювала*
ся в Україні нормами лише одного Закону "Про госпо*
дарські товариства", прийнятого ще у 1991 році. 26 ста*
тей зазначеного Закону вже давно не відповідають
мінімальним вимогам щодо регулювання діяльності ак*
ціонерних товариств та захисту прав їх учасників. Зако*
нодавчі проблеми вже призвели до численних
конфліктів у сфері корпоративного управління, завда*
ли великої шкоди інтересам нашої держави та її інвес*
тиційному іміджу. Внесення окремих "косметичних" змін
в Закон України "Про господарські товариства" з того
чи іншого питання не дає бажаного результату, оскіль*
ки необхідне кардинальне реформування системи пра*
вового регулювання діяльності акціонерних товариств
та створення системи захисту акціонерів.
Багато положень цього нормативного акту вже зас*
таріли або враховують реалії сьогодення не повною
мірою, що дозволяє на легітимних засадах відчужувати
акції через механізм заснування нових підприємств, за*
стави, банкрутства та непрозорі процедури приватизації
державних пакетів акцій, обмежувати права міноритар*
них власників. Неврегульованими залишаються й питан*
ня компетенції органів акціонерного товариства, їх по*
вноважень та порядок і необхідність передачі деяких
повноважень. Можливим шляхом вдосконалення пра*
вової бази, на нашу думку, є введення в дію Закону Ук*
раїни "Про акціонерні товариства".
Актуальними є проблеми корпоративних відносин
в Україні, вирішення яких пов'язане з ефективністю кор*
поративного підприємництва при реалізації інвестицій*
ної функції корпорації на ринку цінних паперів.
Зрозуміло, що ринок цінних паперів є важливим
елементом економічної системи, а сам він має викону*
вати важливу інвестиційну функцію, яка пов'язана з ре*
алізацією реального капіталу корпорації, тобто залучен*
ня через цей ринок інвестиційних коштів до корпорації.
Першою такою проблемою є невпевненість інвес*
торів у тому, що кошти будуть ефективно витрачені, а
самі вони будуть захищені від зазіхання на їх інтереси з
боку інших суб'єктів корпоративного підприємництва.
Досвід функціонування корпоративних підприємств в
Україні виявив можливості практично абсолютного па*
нування власників контрольного пакету акцій у системі
управління корпорацією. У багатьох корпораціях спос*
терігається навіть дискримінація дрібних акціонерів з
боку акціонерної більшості. Найсуттєвішим у цьому
плані є дроблення корпоративного капіталу та зміна
фінансових потоків в інтересах деяких акціонерів. Це
відбувається шляхом створення дочірніх підприємств та
участі у статутних капіталах інших компаній.
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ
35
Вільний обіг акцій корпорації забезпечує найкращі
можливості для процесів перерозподілу власності, унас*
лідок яких корпорації можуть знайти ефективних влас*
ників. Процеси перерозподілу власності в корпораціях
та їх наслідок — концентрація капіталу — не відобра*
жають загальносвітові тенденції розвитку економіки.
Про певну нерозвинутість корпоративних відносин
свідчить те, що корпорації не виявляють у цілому по*
мітного інтересу до додаткових емісій акцій. Причина*
ми цього є невисокий рівень менеджменту в багатьох
корпораціях, а також побоювання щодо приходу нових
власників корпорації.
Недовіра міноритарних акціонерів і населення в
цілому до корпоративного сектора значно обмежує
інвестиційні можливості корпорацій.
У господарських товариствах відсутня належна кор*
поративна культура, не сприймається довгострокове
планування, обмежується розкриття корпоративної
інформації, не створені сприятливі умови для захисту
прав інвесторів.
На нашу думку, потрібно в Законі України "Про гос*
подарські товариства" передбачити максимальне узго*
дження інтересів акціонерів*міноритаріїв і стратегічного
інвестора. Зокрема, необхідно надати акціонерній мен*
шості, можливість вибирати свого представника до скла*
ду наглядової ради акціонерного товариства шляхом
кумулятивного голосування. Крім цього, необхідно за*
безпечити механізм захисту кредиторів шляхом встанов*
лення положень, які заважають розподілу активів това*
риства між акціонерами. Такий розподіл можливий під
виглядом виплати дивідендів або за рахунок викупу то*
вариством власних акцій.
Після набуття чинності Цивільним та Господарським
кодексам України норми деяких законів України ("Про
господарські товариства", "Про цінні папери і фондову
біржу", "Про Національну депозитарну систему та особ*
ливості електронного обігу цінних паперів в Україні")
виникли розбіжності з багатьох питань.
Існують різночитання в Законі "Про господарські
товариства", Господарському кодексі, Законі "Про цінні
папери та фондову біржу". Наприклад, Законом "Про
господарські товариства" передбачено, що засновни*
ками акціонерного товариства можуть бути дві та більше
осіб [6, ст. 26], у той же час у Цивільному кодексі це
дозволяється робити одній особі [7, ст. 140]. При цьо*
му в Господарському кодексі є рекомендації про те, що
"корпоративне підприємство створюється, як правило,
двома або більше засновниками" [3, ст. 140]. У Законі
України "Про цінні папери та фондову біржу" визначе*
но, що привілейовані акції можуть бути випущені на
суму, яка не перевищує 10% статутного фонду акціо*
нерного товариства, у той час як стаття 158 Цивільного
кодексу обмежує цю частку — 25%. Відповідно до За*
кону "Про цінні папери та фондову біржу", норма відра*
хувань до резервного фонду не може перевищувати 5%
суми чистого прибутку, одночасно Господарський ко*
декс передбачає теж 5%, але вже від суми прибутку до
оподаткування [8, ст. 4; 3, ст. 122].
Серйозною перешкодою на шляху подальшого роз*
витку корпоративного сектора в економіці України є
фактична відсутність законодавства про фінансові та
банківські холдинги.
На нашу думку, затверджене Указом Президента
України "Положення про холдингові компанії, що ство*
рюються у процесі корпоратизації та приватизації" [9],
яке було призначене для регулювання процесів прива*
тизації, фактично перетворилося на важливіший юри*
дичний документ для створення холдингів приватними
компаніями та їхніми об'єднаннями, внаслідок відсут*
ності інших необхідних законодавчих актів, потреба в
яких викликана господарською практикою. Цей доку*
мент відіграв значну роль у процесі великої приватизації
в Україні в 90*х роках і забезпечив можливість прове*
дення грошової приватизації великих промислових
об'єктів. Сьогодні актуальним є законодавче оформлен*
ня процесу створення керівництвом компаній дочірніх
фірм для вдосконалення організаційної та виробничої
структури й ефективного ведення підприємницької
діяльності головного підприємства, а таку можливість
надає перетворення підприємства в холдинг шляхом
виділення із його складу підрозділів як юридично са*
мостійних одиниць при збереженні контролю з боку
материнської компанії.
Прийняття в Україні нового закону "Про банки і бан*
ківську діяльність" сприяло трансформації банківської
системи в напрямі створення новітніх банківських інсти*
тутів і об'єднань [10, с. 5—13]. У світовій практиці це
явище набуло поширення ще кілька десятиріч тому, але
й досі є предметом наукових дискусій.
Відповідно до положень зазначеного закону ук*
раїнські банки мають право створювати банківські об'єд*
нання типу: банківська корпорація, банківська холдин*
гова корпорація та фінансова холдингова група. Виз*
начено, що банки можуть бути учасниками фінансово*
промислових груп з дотриманням вимог антимонополь*
ного законодавства України. Банківське об'єднання
створюється за попередньою згодою Національного
банку України та підлягає державній реєстрації шляхом
внесення відповідного запису до Державного реєстру
банків. Банк може бути учасником лише одного банкі*
вського об'єднання та вийти зі складу із збереженням
взаємних зобов'язань та умов укладених договорів з
іншими суб'єктами господарювання. Ліквідація банкі*
вського об'єднання не припиняє діяльності банків —
його учасників.
Українська банківська система має нагальну потре*
бу в централізації банківського капіталу, яка може бути,
зокрема, забезпечена шляхом створення банківських
холдингових компаній. Цей процес вимагає напрацюван*
ня відповідної законодавчої бази, де знайшли б одно*
значне та вичерпне тлумачення нові поняття, їхні харак*
теристики тощо. У діючому господарському законо*
давстві дано досить вузьке визначення банківської хол*
дингової групи, занадто стислу функціональну харак*
теристику материнського та дочірнього банку як скла*
дових холдингової групи та повністю проігноровано
перелік операцій і послуг, які новоствореній інституції
дозволяється виконувати чи надавати [10, с. 5—13].
З урахуванням особливостей сучасного періоду ха*
рактерними ознаками української моделі корпоратив*
них відносин, які відображають певне збереження па*
ритету між зовнішніми та внутрішніми інвесторами, є
Інвестиції: практика та досвід № 3/200936
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ
поєднання ролей власника та управляючого менедже*
ра, підтримка паритету між банками та небанківськими
фінансовими інститутами й іншими юридичними особа*
ми з числа зовнішніх інвесторів; поступове скорочення
участі в акціонерному капіталі працівників підприємств
і зростання частки дрібних зовнішніх інвесторів.
Формування подібної моделі означає відтворення
умов для внутрішньокорпоративних конфліктів і пору*
шення прав дрібних акціонерів. Це потребує вдоскона*
лення правового регулювання процедурних норм фун*
кціонування акціонерного товариства.
Із вступом у дію змін у законі "Про господарські
товариства" у 1997—1999 рр., появою ряду інших нор*
мативно*правових документів ситуація у сфері виконан*
ня корпоративного законодавства покращилася, однак,
як відмічається у економічній літературі, порушення у
межах процедурних прийомів корпоративного управлі*
ння продовжується, зокрема:
— зовнішні інвестори під різними приводами не до*
пускаються у правління корпорацій;
— не дотримуються процедурні вимоги голосуван*
ня на загальних зборах акціонерів;
— порушуються права дрібних акціонерів при роз*
поділі дивідендів;
— порушуються права акціонерів при обміні акцій
на управління корпорацією, є менеджмент, інші юри*
дичні особи, що володіють достатньо великими пакета*
ми акцій.
Корпоративні відносини, що сформувались в резуль*
таті реформ в Україні, пройшли значний шлях свого ста*
новлення та реструктуризації. Згодом реструктуризація
акціонованих підприємств призвела до зосередження
корпоративних прав у руках крупних акціонерів та управ*
лінсько*менеджерського персоналу корпоративних
підприємств. Одночасно в Україні нараховується близь*
ко 18—19 млн дрібних інвесторів — міноритарних влас*
ників, корпоративні права яких суттєво обмежені.
Оскільки домінуючою в усьому народногосподарсь*
кому комплексі України стає корпоративна форма, про*
відним напрямом державного регулювання має стати
розробка та запровадження заходів вдосконалення
корпоративних відносин, фондового ринку, корпоратив*
ного управління і контролю. При цьому з огляду на важ*
ливість акціонерної власності для економіки країни дер*
жава мусить мати у своєму розпорядженні ефективні
механізми впливу та регулювання діяльності корпорацій.
Крім загальних питань регулювання діяльності суб'єктів
підприємництва, слід вирішувати і специфічні пробле*
ми, пов'язані з тим, що акціонерні товариства є одними
з головних учасників фондового ринку. Фондовий ри*
нок як фінансовий макроекономічний інститут залучає
фінансові ресурси і стає безпосереднім учасником інве*
стиційного процесу. Завдання держави полягає в тому,
щоб забезпечити контроль за відносинами, які виника*
ють між учасниками корпоративних відносин.
ВИСНОВКИ
Як свідчать результати дослідження, шлях до підви*
щення ефективності становлення та діяльності корпо*
ративних утворень передбачає вибір правильної управ*
лінської і виробничої стратегії, збалансування інтересів
власників, управлінців, держави та інших учасників кор*
поративних відносин, поєднання економічної політики
з соціальною та їх гармонізацію.
Стан розвитку та регулювання корпоративних відно*
син в Україні потребує вдосконалення механізмів дер*
жавного регулювання діяльності суб'єктів — всіх учас*
ників корпоративного сектора, зокрема в сфері корпо*
ративного управління і контролю, розробки та впрова*
дження ряду підзаконних заходів щодо практичного за*
стосування корпоративного законодавства, досягнен*
ня умов добросовісної конкуренції для суб'єктів всіх
форм власності і правового статусу. Держава має за*
безпечити прозорість трансформаційних процесів, фон*
дового ринку та діяльності всіх учасників корпоратив*
них відносин.
Регулювання корпоративних відносин в Україні
відбиває значною мірою традиції щодо загальних оз*
нак корпорації, проте не враховує належним чином су*
часні тенденції щодо грунтовності інституціонально*пра*
вового регулювання, необхідності застосування різно*
манітних механізмів врахування та захисту інтересів ак*
ціонерної меншості в корпорації, самої корпорації як но*
сія загальнокорпоративних інтересів, гармонізації
вітчизняного законодавства із найкращими світовими
стандартами корпоративного управління.
Література:
1. Кибенко Е.Р. Корпоративное право: Учебное по*
собие. — Х.: Эспада, 1999. — 480 с.
2. Васильев А.С., Кузнецов Э.А. Формирование си*
стемы корпоративного права в Украине // Рыночная
экономика: современная теория и практика управления:
научный сборник / Под общ. Ред. Кузнецова Э.А. —
Одесса, 1998. — С. 213—228.
3. Господарський кодекс України // Офіційний
вісник України. — 2003. — №11. — 462 с. (89).
4. Здійснення та захист корпоративних прав в Ук*
раїні: Монографія / За заг. ред. В.В. Луця. — Тернопіль:
Підручник і посібник, 2007. — С. 40—41.
5. Луць В. В. Деякі питання здійснення та захисту
корпоративних прав в Україні // Наше право. — 2008.
— № 2. — С. 26—28.
6.Закон України "Про господарські товариства"
№1576— ХІІ від 19.09.91 р. // Відомості Верховної
Ради України. — 1991. — №49. — Ст. 682 (з наступни*
ми змінами та доповненнями).
7. Цивільний кодекс України: прийнятий Верховною
Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. — 2003.
— 12—13 березня.
8. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу"
№1201*ХІІ від 18.06.1991 р. // Відомості Верховної
Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 508 (з наступни*
ми змінами та доповненнями).
9. Указ Президента України "Положення про хол*
дингові компанії, що створюються у процесі корпора*
тизації та приватизації" №224/94 від 11.05.1994р. //
Урядовий кур'єр. — 1994. — 19 травня.
10. Закон України "Про банки і банківську діяль*
ність" №2121*ІІІ від 07.12.2000 р. // Урядовий кур'єр.
— 2001. — 17 січня. — С. 5—13.
Стаття надійшла до редакції 12 січня 2009 р.
|