Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості
У статті представлені результати авторського дослідження результативності діяльності сучасних підприємств, а також їх значення для стратегічного управління розвитком корпоративних утворень різного рівня. Сформовано загальні засади авторської концепції управління підприємством за результатами його ді...
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2009
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5773 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості / О.І. Олексюк // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 21-26. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-5773 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-57732010-02-05T12:00:47Z Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості Олексюк, О.І. Теорія інвестицій У статті представлені результати авторського дослідження результативності діяльності сучасних підприємств, а також їх значення для стратегічного управління розвитком корпоративних утворень різного рівня. Сформовано загальні засади авторської концепції управління підприємством за результатами його діяльності. The article presents results of author research of enterprise business performance, its importance for the strategic development, and attractive the investment resources; represented conceptual principles of result-based-management and increase of the investment attractiveness as a result of business activity. 2009 Article Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості / О.І. Олексюк // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 21-26. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5773 658.14 uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія інвестицій Теорія інвестицій |
spellingShingle |
Теорія інвестицій Теорія інвестицій Олексюк, О.І. Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості |
description |
У статті представлені результати авторського дослідження результативності діяльності сучасних підприємств, а також їх значення для стратегічного управління розвитком корпоративних утворень різного рівня. Сформовано загальні засади авторської концепції управління підприємством за результатами його діяльності. |
format |
Article |
author |
Олексюк, О.І. |
author_facet |
Олексюк, О.І. |
author_sort |
Олексюк, О.І. |
title |
Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості |
title_short |
Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості |
title_full |
Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості |
title_fullStr |
Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості |
title_full_unstemmed |
Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості |
title_sort |
результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості |
publisher |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Теорія інвестицій |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5773 |
citation_txt |
Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості / О.І. Олексюк // Інвестиції: практика та досвід. — 2009. — № 3. — С. 21-26. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT oleksûkoí rezulʹtativnístʹdíâlʹnostípídpriêmstvâkosnovaformuvannâíhínvesticíjnoíprivablivostí |
first_indexed |
2025-07-02T08:50:02Z |
last_indexed |
2025-07-02T08:50:02Z |
_version_ |
1836524453220057088 |
fulltext |
ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
21
ВСТУП
Ускладнення економічних процесів на світовому,
національному, регіональному та локальному рівнях ви*
робничо*господарських систем, а також нестабільність
товарних ринків та мінливість споживчих уподобань, зу*
мовлюють необхідність розробки нових корпоративних
механізмів адаптації та досягнення економічних резуль*
татів як в довгостроковій, так і в короткостроковій пер*
спективі. Саме розробці практично придатного аналітич*
ного інструментарію управління вітчизняними підприє*
мствами і присвячений матеріал у цій науковій роботі.
Останнім часом в Україні здобувають розповсюд*
ження новітні методики та системи планування, еконо*
мічного аналізу, які "імпортуються" науковцями з*за
кордону. Сьогодні ми можемо говорити про існування
явища "модних методик" у середовищі бізнес*практиків,
які на тому чи іншому етапі розвитку вітчизняної науки
визнаються "панацеєю" від поточних проблем вітчизня*
них підприємств. У якості прикладу можемо навести
спроби впровадження бізнес*моделювання на певних
інформаційних платформах, BSC*планування, поширен*
ня інструментарію управління вартістю бізнесу тощо.
Визнаючи прогресивність усіх перерахованих підходів,
методик і моделей, хотіли б відзначити тільки відсутність
українських аналогічних розробок, "механіцизм" у ви*
користанні світового досвіду управління підприємства*
ми, існування значного розриву між вітчизняною нау*
кою та практикою господарської діяльності. На наш
погляд, саме вітчизняні науковці покликані подолати
вказані проблеми та вирішити поставлені завдання.
Фундаментальні здобутки у сфері визначення та
управління результативністю діяльності підприємств
були отримані у дослідженнях В. Паретто, Е. Барона,
Питера Ф. Друкера, Ф.*А. Хайєка, М. Алле, К. Куроса*
УДК 658.14
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ ЯК ОСНОВА
ФОРМУВАННЯ ЇХ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ
О. І. Олексюк,
к. е. н., доцент, докторант кафедри економіки підприємств,
ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана"
У статті представлені результати авторського дослідження результативності діяльності су�
часних підприємств, а також їх значення для стратегічного управління розвитком корпоратив�
них утворень різного рівня. Сформовано загальні засади авторської концепції управління
підприємством за результатами його діяльності.
The article presents results of author research of enterprise business performance, its importance
for the strategic development, and attractive the investment resources; represented conceptual
principles of result�based�management and increase of the investment attractiveness as a result of
business activity.
ви, А. Лоурола, Б. Гоулда, Д. Скотт Сінка, Д. Нортона,
Т. Питерса, Р. Вотермена, Ю.Ф. Шрейдера, Т.С. Ха*
чатурова, С. Ейлона, Б. Голда, Ю. Сьозана, С.Ф. Пок*
ропивного, В. Геєця, І.І. Прокопенка, А.М. Матлина,
А.А. Барсова, В.М. Московича, В. Батрасова, А.Ф. Силь*
ченков, В.В. Прядко, В.Я. Хрипача, А.Б. Борисова та ін.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Слід відзначити, що використовуваний сьогодні апа*
рат економічних розрахунків у переважній більшості
має функціональну обмеженість, тобто фінансові, мар*
кетингові, управлінські, економічні чи технічні розрахун*
ки у бізнесі мають порівняно невелику кількість алго*
ритмів інтеграції, базуються на використанні специфіч*
них показників та умовних (спеціальних) одиниць вимі*
ру. У якості підтвердження вкажемо на майже повну
відсутність математичних алгоритмів перерахунку якості
сформованої структури капіталу підприємства у його
ринкову частку чи вартість для споживача, хоча слід
визнати, що саме конструювання показника "економіч*
на додана вартість" частково дозволяє вирішити вказа*
не завдання. Безпосереднє визначення розміру витрат,
технічних параметрів обладнання, як правило, відно*
сяться до компетенції технічних служб на вітчизняних
підприємствах, а економічні підрозділи беруть ці пара*
метри до уваги у вигляді обмеженої кількості вартісних
індикаторів. Саме тому досить часто на українських
підприємствах спостерігається ситуація недостатньо
повного обгрунтування проектів придбання тих чи інших
верстатів, технологічних ліній, відкриття філій тощо.
Відзначимо також, що вітчизняна економічна школа має
потужний апарат такого аналізу, але сучасний етап роз*
витку підприємств потребує його адаптації. Натомість,
ми відзначаємо повальну зацікавленість вітчизняних
Інвестиції: практика та досвід № 3/200922
ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
бізнесменів*практиків зарубіжними надбаннями, які по
своїй суті мають прив'язку до інформаційного базису
зарубіжних компаній.
У економічній науці проблема визначення чи дослі*
дження економічних результатів міститься у ключових гіпо*
тезах усіх наукових досліджень, саме на удосконалення
вміння людини досягати кращих економічних результатів,
за існування певної системи умов чи обмежень, спрямо*
вували і спрямовують свої зусилля наковці минулого та
теперішнього часу. Вважаємо, що така ж ситуація зали*
шиться у майбутньому доти, доки буде існувати економ*
іка як самостійна наука та сфера людської діяльності.
На цій основі предметне поле наших досліджень у
найбільш загальному вигляді можливо описати комплек*
сом наступних запитань: 1) що є результатом економіч*
них процесів на різних рівнях соціально*економічних си*
стем; 2) як правильно ідентифікувати причину та на*
слідок у системі економічних зв'язків; 3) чи тотожні по*
няття "ефективності" та "результативності" діяльності
підприємств; 4) як правильно визначити "підприємство"
на сучасності етапі економічного розвитку; 5) як побу*
дувати практично корисну систему оцінки та аналізу ре*
зультативності господарських процесів; 6) як створити
єдину систему аналізу результативності для різних рівнів
соціально*економічних систем тощо.
МЕТА ТА ЦІЛІ РОБОТИ
Метою підготовленої публікації є розвиток теоре*
тичних засад оцінки інвестиційної привабливості бізнес*
проектів різного роду на основі аналітичних інстру*
ментів аналізу результативності діяльності підприємств.
РЕЗУЛЬТАТИ
Технологія управління результативністю BPM
(Business Performance Management) виникла на межі ХХ
та ХХІ століття як наслідок подальшого розвитку сис*
тем управління ресурсами компанії (ERP*систем). По
своїй суті BPM представляє собою єдність наступних
компонентів [8]:
— BPM — це сукупність інтегрованих циклічних про*
цесів управління та аналізу, а також відповідних техно*
логій, які відносяться до фінансової й операційної діяль*
ності компанії;
— BPM — орієнтована на визначення стратегічних
цілей підприємства, з наступною оцінкою ефективності
їх досягнення, а також управління процесом досягнен*
ня стратегічних цілей;
— BPM — в своїй структурі включає стратегічне уп*
равління, фінансовий та операційний менеджмент, кон*
солідовану звітність, моделювання, аналіз і моніторинг
ключових показників.
В основі технології BPM лежить ідея безперервно*
го циклу управління, починаючи від визначення цілей,
моделювання майбутнього розвитку, планування діяль*
ності до підготовки фінансової та управлінської звіт*
ності (рис. 1).
Отже, з представленого рисунку видно, що системи
управління результативністю традиційно оперують чотир*
ма групами показників — фінансовими, обліковими (вит*
ратними), ринковими і управлінськими. Вектори, що утво*
рюються на стику цих чотирьох базових груп аналітичних
індикаторів, зображені на рисунку стрілочками з цифра*
ми і відображають тенденції розвитку сучасних технології
забезпечення результативності (побудови механізмів). Так
на стику менеджменту та маркетингу сьогодні виникли та
інтенсивно використовуються системи побудови взаємоз*
в'язків зі споживачами продукції підприємства як специф*
ічної та спрямованої на ззовні функції загального менед*
жменту. За умов глобалізації та наростання інформацій*
ної насиченості економічного простору зростає варіа*
тивність задоволення вимог споживачів, а значить і систе*
ми налагодження (підтримки) стабільних зв'язків зі спо*
живачами стають ключовим фактором забезпечення кон*
курентоспроможності підприємства у довгостроковій пер*
спективі. Не викликає сумніву теза, що необхідності по*
чатку циклу стратегічного планування розвитку будь*яко*
го підприємства з дослідження ринкового середовища та
розробки системи адекватних цільових орієнтирів. Под*
ібним чином можна розкрити й інші вектори розвитку інстру*
ментарію забезпечення результативності за моделлю BPM.
Важливим елементом BPM*системи виступає сфор*
мована нею бізнес*модель компанії, яка базується на
використанні фінансово*вартісного аналізу бізнес*опе*
рацій. Механізмом настроювання усієї діяльності орга*
нізації на досягнення стратегічних цілей виступає мето*
дологія Balanced Scorecard (BSC), розроблена Р. Ка*
планом і Д.Нортоном на початку 90*х років. Ключовою
ідеєю цієї методології виступає необхідність викорис*
тання нефінансових індикаторів для обгрунтування уп*
равлінських рішень. Усі фінансові та нефінансові показ*
ники знаходять своє відображення у стратегічних кар*
тах, які у своїй традиційній формі включають такі скла*
дові (перспективи):
— фінансову: фінансовий стан та аналіз фінансо*
вих результатів й інше;
— клієнтську: імідж підприємства, лояльність спо*
живачів тощо;
— внутрішню: ключові бізнес*процеси компанії та
інше;
— навчання та розвитку: корпоративна культура,
навички персоналу, технологія організації роботи тощо.
Слід відзначити, що з моменту свого виникнення BSC
була багато разів модифікована різними науковцями та
Менеджмент
Маркетинг
УПРАВЛІННЯ
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ
ДІЯЛЬНОСТІ
Облік
Фінанси
Стратегічне
управління
Управління
ресурсами
Управління
персоналом
Операційний
менеджмент
Постановка цілей
Зв’язок зі
споживачем
Прогнозування
Рекламно-
інформаційна
підготовка
споживачів
Підготовка звітів
Облік витрат для
досягнення
результатів
Облік досягнутих
результатів
Інноваційне
інвестування
Оптимізація
структури капіталу
Формування
конкуренто-
спроможної бізнес-
модулі
ERP (Enterprise resourse
planning)
CRP (Capacity
requirement planning)
АВM (Activity based
Management))
SE
M
(
St
ra
te
g
ic
e
nt
e
rp
ris
e
m
a
na
g
e
m
e
nt
)
C
RM
(
C
us
to
m
e
r
re
la
tio
n
m
a
na
g
e
m
e
nt
)
SOP (Sale and operation plan)
MPS (Master Production
Schedule)
АВВ (Activity based budgeting)
АВС
(A
c
tivity
b
a
se
d c
ostin
g
))
M
RP
(M
a
na
g
e
m
e
nt
re
sourc
e p
lan
ning
)
BPM
BUSINESS
PERFORMANCE
MANAGEMENT
BSC
BALANCED
SCORECARD
Рис. 1. Функціональні складові управління
результативністю діяльності підприємства
ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
23
компаніями. У результаті більшість організацій викорис*
товують специфічні тільки для них системи управління за
стратегічними цілями. Крім того, широка різноманітність
варіантів призвела до стирання меж між традиційним пла*
нуванням та методологією BSC, а це мало наслідком роз*
робку Р. Капланом і Д. Нортоном стандартів BSC.
Вважаємо, що однозначною перевагою такого підхо*
ду є інтеграція чотирьох базових сфер діяльності підприє*
мства і відносно традиційних сегментів економічної науки:
маркетингу, менеджменту, обліку і фінансів. Саме по*
єднання вказаних чотирьох напрямів дозволяє правиль*
но, на наш погляд, синтезувати визначення та побудувати
практично придатний науковий підхід. Додатково слід
відзначити, що не применшується роль й інших функціо*
нальних сфер економічної науки. Наприклад, виробницт*
во та управління операційними процесами слід включати
у представлену теоретичну модель на рівні операційного
та виробничого менеджменту, аналітичний інструментарій
котрого достатньо глибоко розроблений на поточний мо*
мент часу. Виділення вказаних чотирьох напрямів еконо*
мічної науки обумовлено міркуваннями щодо аналітично*
го та прикладного значення категорії "результативність",
яка, на наш погляд, знаходить своє вираження саме через
системи показників менеджменту, маркетингу, фінансів і
забезпечується на базі облікових технологій.
Основою для дефініції поняття "результат" є понят*
тя "ефект", що позначає абсолютну величину вартісних,
натуральних чи умовних оцінюваних параметрів дії (про*
цесу, розвитку). Концептуальною відмінністю між понят*
тями "результат" та "ефект" є його здатність врахову*
вати за модулем цільову корисність як позитивних, так і
негативних ефектів за певний період часу. Таким чином,
в процесі господарської діяльності можуть виникати
різні за природою, спрямованістю, характером та ве*
личиною соціально*економічні ефекти. За своїм змістом
поняття "результат", крім оцінки величини господарсь*
ких ефектів, відображає ще й їх цільову спрямованість.
Отже, незалежно від того, що є ефектом функціону*
вання (існування) розвитку соціально*економічної систе*
ми будь*якого рівня, але результативність слід трактувати
як рівень корисності отриманих наслідків. Оскільки резуль*
татом визнається сукупність різнорідних ефектів, отрима*
них при функціонуванні соціально*економічної системи
держави, галузі чи окремого підприємства, які відповіда*
ють системі цільових орієнтирів (цільовій функції систе*
ми), то під загальносистемною результативністю слід ро*
зуміти міру відповідності отриманого вектору ефектів до
бажаного результату функціонування системи.
Якщо визначення результату діяльності уявити фор*
малізовано у математичному вигляді, то отримаємо си*
стему рівнянь наступного вигляду:
⎪
⎪
⎪
⎪
⎪
⎩
⎪⎪
⎪
⎪
⎪
⎨
⎧
=≥≥≥++=
=××=
<××=
>××=
=
∑∑ ∑ ∑
∑
∑
∑
++
== = =
=
=
−−
=
++
kmn
i
ie
n
i
m
j
ji
k
e
eji
k
j
eeee
m
j
jjjj
n
i
iiii
ptttttt
EpEtRf
EpEtRf
EpEtRf
R
11 1 1
1
00
1
1
1 0 ,0 ,0 при ,1
0 при ,)(
0 при ,)(
0 при ,)(
|| (1),
де R — результат діяльності; Ei+— позитивні гос*
подарські ефекти; Ej*— негативні господарські ефекти,
Ej0 — невизначені господарські ефекти, тобто реаліза*
ція господарських ризиків (врахованих і неврахованих);
t
i
, t
j
та t
е
— коефіцієнти цільової спрямованості; р
і
—
ймовірність реалізації певного типу господарського
ефекту.
Таким чином, результативність діяльності є функ*
цією руху (зміни) від досягнутого на певний момент ре*
зультату, оціненого через отримані протягом цього ж
періоду часу ефекти та коефіцієнти цільової спрямова*
ності. Внаслідок наявності цільової складової поняття
"результат" не існує поза системою цілей суспільства.
Якщо йде мова про невиявлені та незафіксовані госпо*
дарські результати в процесі розвитку соціально*еко*
номічної системи, то їх сукупність не можна назвати
результатом, так як щодо їх існування відсутня цільова
складова.
Менеджмент за результатами представляє собою
концептуальний підхід до управління соціально*еконо*
мічними системами, який базується на ідентифікації і до*
сягненні реалістичних результатів їх функціонування. Із
метою виявлення і постановки реально досяжних цілей*
результатів підприємство повинно проводити моніто*
ринг зовнішнього оточення, особливо безпосередньо*
го впливу, використовувати адекватні облікові техно*
логії, ефективні технології прогнозування тощо. Притри*
муючись традиційної логіки побудови управління за ре*
зультатами, яка була описана у попередніх розділах
роботи, слід виділити наступні складові блоки авторсь*
кого підходу:
— користувачі — блок визначення користувачів
очікуваних результатів, чіткого визначення бажаних їх
параметрів, ідентифікації вартісних і часових пара*
метрів, оцінка можливих способів досягнення бажаних
результатів;
— входи — блок формування та обліку необхідних
засобів, фінансових фондів та інших ресурсних скла*
дових досягнення бажаних результатів, визначення три*
валості і графіку ресурсного забезпечення;
— процеси — блок просторового та часового по*
єднання ресурсних складових, відповідно до технології
досягнення бажаних результатів; прийняття організа*
ційних рішень щодо реалізації тої чи іншої альтернати*
ви досягнення результатів;
— виходи — блок визначення та обліку наслідків
здійснення виробничо*комерційної діяльності, готової
продукції, порівняння отриманих виходів функціонуван*
ня виробничо*комерційної системи та витрат ресурсів
на їх досягнення;
— результати — блок співставлення отриманих ви*
ходів діяльності підприємства з вимогами споживачів
(користувачів), а також ідентифікації результатів, їх
обсягу та фактично досягнутих характеристик;
— споживання — блок забезпечення споживання
результатів відповідно до їх призначення, фактично от*
риманих характеристик, місця і часу надання користу*
вачам тощо;
Ключовою особливістю такого підходу є спроба
прив'язати усі складові чи фази управління результатив*
ністю діяльності підприємств зразу ж до очікуваних ре*
зультатів, тобто до вимог користувачів продукції, спо*
живачів товарів тощо. Схематична ілюстрація такого
зв'язку представлена на рис. 2.
Як видно з представленої схеми, від початку своєї
діяльності підприємство орієнтується на конкретних ко*
ристувачів продукції, при цьому забезпечує не тільки ефек*
Інвестиції: практика та досвід № 3/200924
ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
тивний процес виробництва товарів, але й бере активну
участь у визначенні відповідності вимогам споживачів,
процесах споживання. Саме на основі таких позицій мож*
ливе, на наш погляд, формування стійких систем взаємодії
зі споживачами, побудова партнерських відносин між усі*
ма учасниками економічних відносин.
Основні передумови запровадження управління за
результатами у діяльність підприємств:
1. Існування управлінських систем обліку витрат, які
дозволяли б ідентифікувати не тільки явні статті витрат, але
й неявні (альтернативні) витрати діяльності підприємств.
2. Побудова ієрархічної системи цільових орієн*
тирів, яка, з одного боку, є адекватною сфері бізнесу,
очікуванням усіх учасників, а також сформованому сус*
пільному типу економічних відносин.
3. Фокусування більшості бізнес*процесів підприєм*
ства на клієнтах, з вимог яких починаються і закінчують*
ся усі планові процедури, інноваційні процеси та інше.
4. Визнання домінуючої ролі інформаційно*інтелек*
туальних складових у вартості товарів, а також у лан*
цюгу створення цінності для споживача.
5. Децентралізація ресурсного управління на під*
приємстві у розрізі проектних напрямів і співпраці у
світовому масштабі.
6. Визнання відповідальності підприємства перед
всіма учасникам бізнесу, а також формування суспіль*
ної системи підтримки соціальної відповідальності
суб'єктів господарювання.
7. Інтеграція системи управління за результатами
до загального циклу стратегічного менеджменту, опе*
ративно*календарного планування, функціональних
сфер управління підприємством.
8. Формування на підприємстві системи моніторин*
гу ринкового середовища, дослідження споживчих упо*
добань і використання CRM*системи.
Визнаючи виключну роль інформації для управлін*
ня підприємством за сучасних умов діяльності, доміну*
вання інформаційно*інтелектуальних складових у вар*
тості товарів, ми спробуємо запропонувати систему по*
становки та досягнення результатів на основі представ*
лених передумов і блоків, описаних вище. Основна ува*
га, на наш погляд, повинна приділятися виявленню при*
чинно*наслідкових залежностей у економічній діяль*
ності, а також інформації, що необхідна управлінцям
різних ланок для встановлення та аналізу цих зв'язків.
Чи не основною аксіомою наших теоретичних розро*
бок є твердження, що можливість адекватного виявлення
причинно*наслідкових залежностей і відповідних до них
бізнес*моделей задоволення вимог споживачів в основно*
му залежить від своєчасної наявності інформації щодо еко*
номічних процесів, ринкової ситуації тощо. Вважаємо, що
наші розробки слід розглядати як складову традиційного
економічного аналізу, а саме його якісних методів дослі*
дження. Це відноситься до аналітичних процесів, завдяки
яким управлінець пізнає економічне середовище і усвідом*
лює, що його судження є адекватними реальним подіям.
Із теоретичної точки зору слід аналізувати два випад*
ки з реальної діяльності управлінців, а саме: 1) управлі*
нець (аналітик) володіє інформацією щодо економічних
процесів і явищ, яка базується на обробці значного ма*
сиву комерційної інформації; 2) управлінець (аналітик)
володіє інформацією щодо економічних процесів і явищ,
яка базується на обробці комерційної інформації стосов*
но одного спостереження чи взагалі носить суб'єктивний
характер. Але, незважаючи на відмінності та поведінку
керівника (аналітика) у тому чи іншому випадку, слід виз*
нати, що їх поведінка і судження змінюються під впли*
вом попереднього досвіду вирішення бізнес*проблеми чи
господарських ситуацій. Аналогічна ситуація спостері*
гається і в реальному господарському середовищі, коли
причина явища змінюється одночасно з наслідком, що у
математиці можна ототожнити з коваріацією факторів.
Розуміння можливості зміни одночасно причини і на*
слідку пов'язується нами з проблемою точної ідентифі*
кації часових зв'язків між двома суміжними подіями.
Відзначимо, що досить часто в економічних досліджен*
нях причиною визнається явище чи подія, що у часі пере*
дує іншій події чи явищу. Така ситуація не суперечить на*
шим концептуальним розробкам, у яких часовий фактор
виведений на рівень самостійної аналітичної одиниці.
Слід також відзначити, що, визначаючи результа*
тивність через єдність ефективності використання ре*
сурсів, своєчасності здійснення економічної діяльності
та відповідності отриманих результатів вимогам кінце*
вих користувачів, ми акцентуємо увагу саме на останньо*
му аспекті — доцільності отриманих результатів. Об'єк*
тивізація цілі чи цілей діяльності, на наш погляд, мож*
ливо з двох концептуальних позицій:
— через визначення критерію (параметрів) ціліс*
ності соціально*економічної системи підприємства, а
значить і визначення доцільності отриманих результатів
через їх придатність для використання на інших рівнях
системи чи у інших процесах її функціонування;
— через конструювання зовнішньої по відношенню до
аналітичної точки, яка б давала можливість, з одного боку
виражати усі елементи діяльності підприємства, а з іншого
— мала б іншу природу, ніж його основні складові; у да*
ному випадку ми ведемо мову про використання критерію
цінності для споживача як інформаційного утворення.
Традиційно вважається, що вибір критерію досліджен*
ня того чи іншого економічного явища слід базувати на
повноті відображення ним сутності явища. Таким чином,
одні автори виділяють універсальний, частковий та ситу*
аційній підходи до вибору критеріїв, інші закладають в
основу часові характеристики і визначають ресурсні, ре*
зультатні та порівняльні підходи. Незважаючи на різно*
манітність методологічних підходів до визначення крите*
рію, ми будемо будувати наші дослідження через іденти*
фікацію результатів за нашою тризначною логічною мо*
Користувачі Споживання
Входи
Процеси
Результати
Виходи
Виробнича складова
Споживча складова
Рис. 2. Основні складові управління
результативністю діяльності підприємств
ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
25
деллю. Отже, базову систему логічних координат для виз*
начення та аналізу результатів економічної діяльності слід
надати наступним чином (рис. 3).
За цією логікою визначали результат через три ло*
гічні константи "ресурс", "інформація", "час", жодна з
яких так чи інакше використовується у економічних дос*
лідженнях. На рівні підприємства логічну константу "ре*
сурс" слід характеризувати традиційно через витрати,
розуміючи під ними вартісну оцінку рівня використання
економічних ресурсів у господарській діяльності конк*
ретного економічного суб'єкта. У класичних підходах
до побудови економічних розрахунків оперують також
поняттями прямих і непрямих витрат, умовно*постійних
і змінних, виробничих і невиробничих, явних і неявних і
т.д. При цьому час характеризується як один з різно*
видів витрат, тобто традиційно говориться про витрати
часу при здійсненні економічної діяльності у тій чи іншій
сфері. Досить відомою та поширеною сьогодні є фраза
"час — це гроші", яка відображає лейтмотив аналізу
цього параметру економічних процесів. В цілому вклю*
чення до економічних розрахунків фактора часу має за
основу мету знизити невизначеність показників і у тій
чи іншій мірі врахувати зімни у соціально*економічній
системі суспільства. Врахування фактору часу тради*
ційно проводять шляхом перерахунку (приведення) вар*
тісних показників до якогось базового періоду. Такі ана*
літичні технології відомі під назвою дисконтування, ком*
паундування, визначення вартості ануїтету, капіталізації
вартості та ін.
Не менш важливим в управлінні результативністю
виступає розробка системи принципів її оцінки та забез*
печення. Відзначимо, що під такими принципами слід
розуміти систему загальних вимог чи обмежень щодо
дослідження проблеми забезпечення результативності
на рівні підприємства. Отже, основні принципи забез*
печення результативності діяльності підприємств мо*
жуть бути сформульовані наступним чином:
1. Логічність — вимірювання, аналіз та забезпечен*
ня результативності діяльності підприємства повинно
проводитися за системою однорідних логічних посту*
латів, підходів та співвідношень. При цьому ми вбачає*
мо можливість розробки предметно*орієнтованих логік
побудови досліджень відповідно до специфіки певного
підприємства, певної сфери бізнесу, країни, регіону
тощо, але, незважаючи на множину можливих логічних
підходів (алгебр розрахунків, базових моделей умови*
водів та інше), слід забезпечити однорідність на етапі
визначення, оцінки, аналізу та зміни результативності
діяльності підприємств.
2. Об'єктивізація цілей — вимога забезпечення
відповідності цілей діяльності підприємства (чи інших
економічних суб'єктів) вимогам споживачів (користу*
вачів) до отриманих наслідками від реалізованих еко*
номічних заходів. Таким чином, в межах цього принци*
пу ми наголошуємо на необхідності об'єктивізації цілей
шляхом встановлення відповідності (чи виявлення при*
датності) отриманих економічних результатів їх призна*
ченню чи використанню на наступній стадії суспільного
виробництва (чи споживання).
3. Своєчасність — дослідження результативності
відповідно до наведеного вище підходу в якості окремої
логічної константи має чинник часу, який має самостійне
змістовне значення (в окремих випадках наближаючись до
ресурсної форми, а в окремих як системоутворююча скла*
дова). Отже, дослідження результативності на рівні підприє*
мства не тільки має часову визначеність усіх розрахунків чи
висновків на їх основі, але й розглядає фактор часу як ок*
ремий об'єкт управління на рівні підприємства.
4. Пропорційність — вимога, що безпосередньо
зумовлена тернарним підходом до вимірювання резуль*
тативності і яка передбачає необхідність дотримання
певних пропорцій між ресурсами, інтелектуально*інфор*
маційним потенціалом (капіталом) та фондом часу для
забезпечення можливості отримання економічних ре*
зультатів. Теоретично можна говорити про існування оп*
тимальних чи найбільш ефективних пропорцій усіх трьох
вказаних компонентів, що характерно для певної сфе*
ри бізнесу, які дозволяють забезпечувати відповідний
рівень результативності діяльності підприємства.
5. Доцільність — вказаний принцип втілює вимоги
до діяльності підприємства, що дозволяють встановити
її відповідність об'єктивізованим через споживача (ко*
ристувача) цілям функціонування.
6. Взаємопов'язаність — вимога дослідження та
використання зв'язків між різними економічними яви*
щами, процесами, сферами діяльності тощо на рівні
підприємства. Таким чином, слід говорити про не*
обхідність адекватного розуміння причинно*наслідко*
вих залежностей не тільки на певному рівні аналітично*
го дослідження проблематики забезпечення результа*
тивності діяльності підприємства, а й з позицій інших
рівнів її відображення.
7. Гуманістичність — вимога орієнтації досліджень
на людину, її потреби, особливості психофізіологічно*
го характеру, інформаційне наповнення у процесі дос*
лідження та забезпечення результативності економіч*
ної діяльності взагалі.
8. Визначеність — вимога вираження оцінок, вис*
новків і рекомендацій у процесі дослідження результатив*
ності діяльності підприємства у встановленій заздалегідь
метриці, символах чи прирівнюючи їх до якихось еталонів.
Слід також зазначити, що визначеність тих чи інших еко*
номічних процесів чи явищ повинна бути зрозумілою спо*
живачу (користувачу) і фактично ним зумовлена.
Із метою вирішення завдання прив'язки авторських
розробок до системи традиційних економічних розра*
хунків, нами розроблено наступну схему (рис. 4).
На основі схеми декомпозиції базового визначення
результативності нами виділені наступні аналітичні про*
порції:
— ефективність діяльності підприємства — спів*
ставлення отриманих результатів його діяльності та
обсягів витрат ресурсів, які зазнало підприємство у про*
ІНФОРМАЦІЯ
РЕСУРС
ЧАС
РЕЗУЛЬТАТ
Рис. 3. Логічна метрика дефініції константи
"результату" у економічних дослідженнях
Інвестиції: практика та досвід № 3/200926
ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
цесі досягнення цих результатів;
— доцільність діяльності підприємства — співставлен*
ня фактично отриманих результатів діяльності підприєм*
ства і суспільно очікуваних наслідків його функціонуван*
ня (або очікувань користувача отриманих результатів);
— швидкість діяльності підприємства — співвідно*
шення обсягів отриманих результатів діяльності підпри*
ємства та витрат часу на їх досягнення;
— технологічність діяльності підприємства — співвідно*
шення фактично витрачених економічних ресурсів підприє*
мства до очікуваних результатів його функціонування (або
очікувань користувача отриманих результатів);
— інтенсивність діяльності підприємства — спів*
ставлення очікуваних результатів функціонування під*
приємства (або очікувань користувача отриманих ре*
зультатів) та фактичного часу роботи підприємства;
— своєчасність діяльності підприємства співстав*
лення фактичного часу роботи підприємства та обсягів
витрат його економічних ресурсів за цей же період.
Чи не основною складовою привабливості підприємства
як об'єкта інвестування виступає досягнутий рівень прибут*
ковості його діяльності, який використовується для розра*
хунків інтегральних показників усіма без виключеннями
методиками її оцінки. Виходячи з цього, додатково до ба*
зових аналітичних співвідношень, запропонованих на рисун*
ку, нами представлені проміжні співставлення, які можливо
використати для формалізації економічних зв'язків між ок*
ремими параметрами діяльності підприємств:
(2)
Час
тьСобівартіс
Час
Якість
Якість
тьСобівартіс =× (3)
тьСобівартіс
Прибуток
тьСобівартіс
Час
Час
Прибуток =× (4)
Якість
Час
тьСобівартіс
Час
Якість
тьСобівартіс =× (5)
Час
Прибуток
Час
Якість
Якість
Прибуток =× (6)
тьСобівартіс
Якість
тьСобівартіс
Час
Час
Якість =× (7)
Отже, представлені вище аналітичні співвідношен*
ня дозволяють закласти внутрішні межі переходу у
оцінці та аналізі діяльності підприємств між різними па*
раметри здійснення господарських процесів. Наприк*
лад, згідно з запропонованою технологією зростання
рентабельності продукції можливо досягнути за умови
збільшення або ж швидкості здійснення господарських
операцій (скорочення тривалості господарського цик*
лу на одиницю отриманого прибутку) або ж на основі
скорочення трудомісткості виробництва продукції.
ВИСНОВКИ
Розкладаючи тернарну систему логічних конструктів
визначення результату економічної діяльності "інформа*
ція*ресурс*час", нами отримано технологію дуалізації ба*
зових зв'язків з наступним їх переведенням у єдину ана*
літичну систему. Отже, отримана можливість оцінки
однієї зі складових системи через два інші, у тому числі й
інформаційних чинників через рівень використання ре*
сурсних і часових факторів економічної діяльності. Вка*
заний підхід передбачає створення шести коефіцієнтних
систем аналітичних співвідношень оцінки результатви*
ності: ефективність, технологічність, доцільність, інтен*
сивність, швидкість і своєчасність. На основі використан*
ня розробленого методичного інструментарію можливе
включення до сфери економічних розрахунків інформа*
ційно*інтелектуальних факторів діяльності підприємств.
Саме використання таких інформаційно та споживчо*
орієнтованих інструментів оцінки дозволить говорити про
формування чи забезпечення інвестиційної привабливості
підприємств за сучасних умов діяльності, за умов, коли
ключову роль відіграє його інноваційний потенціал, рівень
використання інтелектуального капіталу тощо.
Література:
1. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних
підприємств: теорія, методика, аналіз: Монографія. —
Вид. 2*ге, без змін. — К.: КНЕУ, 2006. — 292 с.
2. Бугров Д. Метрика эффективности // Вестник
McKinsey. — 2001, № 3. — С. 8—16.
3. Бузько І. Р., Дмитренко І. Є., Сущенко О. А. Стра*
тегічний потенціал і формування пріоритетів у розвитку
підприємств. Монографія. — Алчевськ: Вид*во ДГМІ,
2002. — 216 с.
4. Друкер Питер Ф. Управление, нацеленное на ре*
зультаты: Пер. с англ. — М.: Технологическая школа
бизнеса, 1994. — 200 с.
5. Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. Стоимость
компаний: оценка и управление / Пер. с анг. — М.:
ЗАО "Олимп*Бизнес", 1999. — 576 с.
6. Производительность труда "белых воротничков"
/ Пер. с англ. / Общ. Ред. В.В. Зотова. — М.: Прогресс,
1989. — 248 с.
7. Прокопенко И.И. Управление производительно*
стью: практическое руководство / Пер. с анг. — К.: Тех*
ника, 1990. — 319 с.
8. Управление эффективностью бизнеса / Е.Ю.Ду*
хонин, Д.В.Исаев, Е.Л, Мостовой и др.; под ред. Г.В. Ген*
са. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. — 269 с.
Стаття надійшла до редакції 26 січня 2009 р.
Рис. 4. Основні аналітичні залежності, які
розкривають результативність діяльності
підприємства
|