Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст.
Gespeichert in:
Datum: | 2003 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5791 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. / В.О. Куліков // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 79-81. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-5791 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-57912010-02-09T12:00:55Z Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. Куліков, В.О. Регіональні історико-краєзнавчі дослідження 2003 Article Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. / В.О. Куліков // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 79-81. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5791 uk Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Регіональні історико-краєзнавчі дослідження Регіональні історико-краєзнавчі дослідження |
spellingShingle |
Регіональні історико-краєзнавчі дослідження Регіональні історико-краєзнавчі дослідження Куліков, В.О. Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. |
format |
Article |
author |
Куліков, В.О. |
author_facet |
Куліков, В.О. |
author_sort |
Куліков, В.О. |
title |
Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. |
title_short |
Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. |
title_full |
Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. |
title_fullStr |
Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. |
title_full_unstemmed |
Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. |
title_sort |
селянська община в харківській губернії в другій половині xix - на початку xx ст. |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2003 |
topic_facet |
Регіональні історико-краєзнавчі дослідження |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5791 |
citation_txt |
Селянська община в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. / В.О. Куліков // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 79-81. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT kulíkovvo selânsʹkaobŝinavharkívsʹkíjguberníívdrugíjpoloviníxixnapočatkuxxst |
first_indexed |
2025-07-02T08:50:43Z |
last_indexed |
2025-07-02T08:50:43Z |
_version_ |
1836524496318627840 |
fulltext |
Куліков В.О. (м. Харків)
СЕЛЯНСЬКА ОБЩИНА В ХАРКІВСЬКІЙ
ГУБЕРНІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX -
НА ПОЧАТКУ XX ст.
На розвиток селянського господарства в рат врядування у складі сільського старости, зби-
пореформений період як Харківської губернії, так ральника податків, низших поліцейських та ін.
і всієї України великий вплив чинила селянська На сільських (мирських) сходах збирались
община, яка охоплювала абсолютну більшість і передусім домогосподарі. На них й начислювались
селянських господарств і селянської землі. платежі й повинності за земельний наділ.
Незважаючи на те, що історії селянської Безземельні селяни не завжди були присутні на
общини присвячено велику кількість праць, сходах й мали право голосу. Жінки користувались
успіхи у її вивченні, навіть в межах Російської правом голосу тільки в незвичайній ситуації,
імперії, поки що не дуже значні [2, с 22]. Робіт, наприклад, коли після смерті чоловіка вони
присвячених історії селянської общини в межах залишались головою сім'ї [5, с.336].
України, наскільки нам відомо, немає зовсім. Як органу адміністративної одниці, до
Отже, слід зазначити, що ця тема ще чекає на компетенції сільського сходу належало: вибір
свого дослідника. сільських посадових осіб й призначення виборних
Завдання даної роботи - дати загальне на волосний сход; рішення про усунення з громади
уявлення про феномен селянської общини і шкідливих і злочинних елементів; звільнення
•'ясувати особливості селянської общини в членів громади; дозвіл сімейних розділів;
Харківській губернії в пореформений період встановлення зборів на суспільні витрати і т.д.
(1861-1906 pp.). За положенням 1861р., сільська громада
В історичній літературі і джерелах з історії відповідала круговою порукою за кожного з своїх
селянського господарства досить часто терміни членів в справному відбуванні казених, земських
"сільська громада" і "селянська община" та мирських повинностей.
використовуються, як синонімічні. Проте між За законом, рішення сходу приймалось, якщо
цими поняттями є певна різниця. за нього проголосували 2/3 домогосподарів, але
Оскільки закон дозволяв розподіл сільської фактично рішення приймали, коли його підтри-
громади на кілька поземельних общин ("миров"), мували 3/4, 4/5, або всі учасники сходу [5, с 339].
• яких кожна володіла своїм наділом по особли- Рішення сільського сходу мали юридичну
вому акту земельного устрою, окремо і незалежно силу й фіксувались у відповідних документах -
одна від одної, траплялися випадки, коли межі в "вироках", які заносились до спеціальної книги
сільської громади і поземельної общини могли [4, с. 36].
не співпадати. Тому слід відрізняти селянську Сільський схід й виборний апарат врядування
общину від селянської громади. Община була функціонували під керівництвом сільського
лише земельним союзом, а сільська громада старости. Ним міг стати лише приписаний до
(рос. - сельское общество) відала справами по общини селянин-домогосподар, що користувався
■рядуванню сільськими жителями-селянами, наділом. Найчастіше старостою обирали селянина
тобто вона виступала як адміністративна одиниця, середнього добробуту, не молодше 25 років, який
Так, наприклад, Мараховська сільська відповідав кодексу моральних принципів: сувора
громада Нижньо-Дуванської волості Куп'янського поведінка в побуті, в родині, повага до старших,
повіту Харківської губернії складалась з двох серйозне ставлення до роботи [4, с 38].
поземельних общин: одної при селі Мораховці, Весь склад селянського врядування (офіційно
та іншої при хуторі Долі. Землі обох общин і в нормах звичаєвого права) був підзвітний
знаходились біля села й були відділені одна від сільському сходу. На ньому заслуховували
одної землею поміщика Литошенко [11, с 205]. підсумки діяльності сільської адміністрації після
Однак найчастіше межі сільської громади і закінчення термінів служби.
поземельної общини співпадали, тому в подаль- Звернемось тепер до господарських функцій
шому ми будемо користуватися терміном селянської общини.
"селянська община". У Харківській губернії, як і у всій Україні, в
Як вже зазначалося, община мала дві основні пореформений період існувало переважно дві
функції - господарську й адміністративну, форми селянського землеволодіння, що різнились
Господарська функція полягала у заходах по юридичною природою власності на землю. Це
розподілу та експлуатації наділів, передусім ріллі. общинна і подвірна форми землеволодіння.
Як адміністративна одиниця община повинна була Різниця між ними в юридичному плані заклю-
виконувати фіскальні та поліцейські функції. чалась в тому, що при общинному землеволодінні
Структура селянського врядування включала господарем і розпорядником землі була була
в себе сільські сходи та виборний селянський апа- сільська громада. При подвірному землеволодінні
власником землі було окреме господарство. Масові принципу розверстання на споживчий. Це було
В
дані про поширення і співвідношення вказаних свідченням кризи общини, затисненої в лещата
Щ
форм надільного землеволодіння були зібрані малоземелля [2, с 55]. ■
Центральним статистичним комітетом МВС під Слід зазначити, що зрівняйлівка, як здається
■
час земельних переписів 1877 і 1905рр. За цими на перший погляд, зовсім не була для общини
І
даними в 1877р. общиною формою землеволо- самоціллю, а була лише засобом досягнення
іншої, І
діння в Харківській губернії було охоплено 93,7% дійсно головної для неї мети - колективного
И
селянських господарстві 95,2% надільної землі. виживання в скрутних умовах боротьбі за
І
В 1905р. - 93,15% і 92,6% відповідно [13, с 51]. існування [2, с.43]. І
Форми землекористування також поділялись Слід зазначити, що форми селянського
земле- І
на общинну і подвірну. Практична суть так користування - подвірна і общинна - не завжди
І
званого общинно-зрівняльного користування співпадали з формами землеволодіння. ■
полягала в тому, що певна частина общинних Велика кількість селянських общин не
■
угідь (вигін, іноді лісоруб та ін.) була в суспіль- переділяла землю з самої реформи, а домогоспо-
щ
но му, іноді вільному користуванні общинників. дарі в таких общинах фактично постійно користу-
І
Обійстя, тобто місце під будівлями, двором, вались землею подвірно. Такі общини знахо-
І
городом і т.п., переважно було в особистому дились переважно в західних повітах
Харківської І
володінні окремих домогосподарів. Основні ж губернії. Так, наприклад, за свідченням податного
І
угіддя - рілля й сіножаті, іноді ліс розподілялися інспектора Сумського повіту І.Н. Протасьєва,
І
між окремими господарями, які використовували сумські селяни "користуються надільною землею
І
частки, що їм дісталися, підпорядковуючись, як своєю власністю: вони заповідають і навіть
І
проте, розпорядкам встановленим общиною. дарують свій наділ співсільчанам, причому
І
Зупинимось коротко на останній категорії громада, юридичний власник землі, ставиться
до І
общинних земель. Землі цієї категорії (в основ- подібних актів доволі байдуже. Таким чином,
І
ному рілля) переділялися шляхом загального або община в Сумському повіті існує тільки де-
юре, І
корінного переділу. й для цілковитого її скасування потрібно лише
І
Переділи землі взагалі мали на меті задово- формальне рішення громади" [10, с 297]. За
І
лення однієї з двох цілей: вони приводили свідченням інспектора сільського господарства
І
земельні ділянки у відповідність або з еконо- Скворцова, селяни Рязанської волості Охтирсь-
І
мічною потужністю родини, або з ії потребою в кого повіту "обходяться без переділів, маючи
І
харчуванні. Між переділами земля знаходилась вигідні заробітки на стороні" [9, с 66]. І
в постійному користуванні окремих господарів. У центральних і східних повітах
губернії І
За довгі роки механізм переділів дуже усклад- переважала общинна форма землекористування,
І
нився. При трипільній сівозміні рілля розби- тобто відбувались регулярні переділи ріллі. Для
І
валася на 3 поля. Кожне таке поле складалося з передачі свого наділу сторонній особі, хоч і члену
І
різних за якістю (родючістю, віддаленістю і т.п.) общини, була необхідною згода всього сільського
І
земель. Згідно ознак якості поле поділялося на сходу [7, с.233]. В Мараховській общині
І
певну кількість ділянок. Далі йшла складна Куп'янського повіту, як повідомляв житель цього
І
процедура жеребкування, яке було багатоетапним повіту М. Литошенко, "рілля періодично
І
і в ході нього кожен господар одержував свої переділялась, причому робився корінний переділ,
І
смуги землі. В результаті наділи селян складалися поєднаний іноді з новим переверстанням кількості
І
з багатьох смуг, які часто були розташовані смуг між господарями" [11, с. 209]. І
далеко одна від одної. Після переділу інди- Таким чином, очевидно, що селяни самі
І
відуальний характер користування землями був обирали найбільш прийнятну для себе форму
І
відносний, оскільки в умовах черезсмужжя всі землекористування, незалежно від форми
І
землі залучалися до загальної примусової землеволодіння. Сполучення колективного
І
сівозміни, а також на час збирання врожаю і до володіння землею з індивідуально-приватним
І
нового посіву ці землі перетворювалися в загальне виробництвом на цій землі робило общину
І
пасовисько. Терміни передеділів були різні, байдужою до пануючого способу ведення
І
залежно від угідь та ін. умов. Але переважно . виробництва й не заважало розвитку капіталізму
І
земля переділялась кожні 10-15 років в зв'язку в селянському господарстві. Як свідчить сучасник
І
із зростанням селянського населення, яке І. Клінген, "Більш вправні, сильні й пронирливі
І
поступово перевищувало кількість душових мужики з оголошенням волі [реформа 1861 р. -
І
наділів, що були утворені в ході останнього авт.] досить швидко досягли значного добробуту
І
переділу [8, с. 39]. й далеко випередили менш щасливих співсільчан.
І
Основною розверстальною одиницею при Володіючи значними участками власної землі,
переділах ріллі в общинах Харківської губернії в ведучи своє власне господарство незалежно від
другій половині ХІХст. була ревізька душа - общини, ці глитаї, проте, навіть не думають з неї
понад 50% випадків. Разом з тим зустрічалися й виділятися. Вони добре розуміють, що виходячи
інші розверстальні одиниці - по наявних душах з общини, вони втрачають разом з тим право
чоловічої статі, по робочій силі і т.п. [12, с. 76]. голосу на сході, могутньої зброї для задоволення
Новим явищем в житті общини став розподіл "по власних інтересів, а тому випадки виділення з
їдцям", що являло собою заміну виробничого общини дуже рідкі" [3, с 121]. Це свідчить про
те, що під прикриттям общини в селі відбувалось організації місцевого економічного життя. Вона
глибоке соціальне розшарування. займалася облаштуванням й утриманням шляхів,
Наведені дані показують, що відображення пасовиськ, криниць, хлібозапасних магазинів,
общини в багатьох наукових працях й публіцис- наймом пастухів і т. ін.[1, с. 120]. Не можна не
тиці як гальма економічного розвитку і ледь не погодитись з дослідником Л.І. Кучумовою, яка
головної причини відсталості селянського вважала пореформену селянську общину
господарства не має під собою ніякої основи. БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИМ інститутом, який
Правильно, звичайно, що община використо- переважно визначав життя селян [4, с.63].
вувалась самодержавством як адміністративний Таким чином, при оцінці історичної ролі
орган. Але також очевидно, що її роль не селянської общини необхідно зважено підходити
обмежувалась цим. Община була ще й власне до її ролі в історії і уникати однобічності, що
селянським органом, що певною мірою задоволь- властиво, на жаль, більшості як публіцистичних,
няв потребу селян в місцевому об'єднанні і так і наукових робіт. Звичайно, певний негатив-
самоврядуванні. Крім того, община була ще ний вплив на розвиток селянського господарства,
органом соціальної взаємодопомоги, селянський особливо наприкінці XIX - на початку XX ст.,
"мир" забезпечував догляд за недієздатними, община чинила, але ці вади урівноважувались
допомогу людям, що постраждали від пожежі. великою кількістю того корисного, що робила
Община була господарським знаряддям, формою община для селян.
Література:
1. Жидков Г.П. Крестьянская община в Харьковский сборник 1888 г. - X., 1888. -
современной публицистике // Изучение и С. 232-249.
преподавание историографии в высшей 8. Майстренко B.C. Столипінська аграрна
школе. - Калининград, 1991. - С. 117-125. реформа. Дис. канд. іст. наук. - X., 1997.
2. Зырянов П.Н. Крестьянская община Евро- 9. Материалы для изучения современного
пейской России 1907-1914 гг. - М., 1992. положения землевладения и сельской
3. Клинген И. Описание Волчанского уезда промышленности в России. Прил. к выпуску
Харьковской губернии в сельскохозяйствен- I . - СПб., 1880.
но-статистическом отношении. - X., 1882. 10. Протасьев И.Н. Экономическое положение и
4. Кучумова Л.И. Сельская община в России платёжная способность крестьян Сумского
(вторая половина XIX) в. - М., 1992. уезда // Харьковский сборник 1897 г. - X.,
6. Кучумова Л.И. Сельская поземельная община 1897. - С. 279-377.
Европейской России в 60-70-е годы XIX в. 11. Сборник материалов для изучения сельской
// Историч. записки. - Т. 106. - М., 1981. - поземельной общины. Т. 1. - СПб., 1880.
С. 323-347. 12. Семёнов Д.П. Статистический очерк
6. Лебедев Ю. Исторические судьбы крестьян- крестьянского землевладения и землеполь-
ской общины // Волга. - 1990. - № 4. - С. зования в Европейской России. -СПб., 1904.
141-158. 13. Статистика землевладения 1905г. Вып.33:
Т. Литошенко Н. Община в Купянском уезде. Харьковская губерния СПб, 1906.
Очерк Мараховской поземельной общины //
|