Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників

Досліджено джерела фінансування витрат на соціальний захист працівників, розглянуто законодавче регулювання списання витрат на соціальні заходи на фонд оплати праці та оподатковуваний прибуток, проаналізовано оподаткування витрат на соціальний захист, визначено вплив витрат на чистий прибуток та пер...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Фоменко, Г.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Назва видання:Економіка промисловості
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58001
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників / Г.Г. Фоменко // Економіка пром-сті. — 2013. — № 4 (64). — С. 153-160. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-58001
record_format dspace
spelling irk-123456789-580012014-03-18T03:01:21Z Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників Фоменко, Г.Г. Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Досліджено джерела фінансування витрат на соціальний захист працівників, розглянуто законодавче регулювання списання витрат на соціальні заходи на фонд оплати праці та оподатковуваний прибуток, проаналізовано оподаткування витрат на соціальний захист, визначено вплив витрат на чистий прибуток та переважне джерело фінансування представлених витрат. Исследованы источники финансирования расходов на социальную защиту работников, рассмотрено законодательное регулирование списания расходов на социальные мероприятия на фонд оплаты труда и налогооблагаемую прибыль, проанализировано налогообложение расходов на социальную защиту, определено влияние расходов на чистую прибыль и преимущественный источник финансирования представленных затрат. Each economically advanced country is committed to providing a high standard of living. Social protection is a social indicator of development of the state. In practice, business entities bear the greatest responsibility for the implementation of social protection of the working population. Providing social safeguards requires considerable resources. Expenditures on social protection of workers are operating costs. For most manufacturing industries in Ukraine the share of social spending in the structure of transaction costs does not exceed 15%. The main sources of financing the costs of social protection of employees are wage fund and profits. To optimize the social costs it is important to determine which funding source is preferred and what costs are taxed or not taxed. Thus, the current problems in the context of social protection are the determination of the cost structure of social protection of workers, sources of finance and taxation, The aim of the article is to examine the costs of social protection of employees and determine the source of such costs. The object of the study is funding the sources for spending on social protection of workers. The subject of the article is the cost of social protection of workers. The author uses such methods as system analysis, heuristic methods, and methods of induction and deduction. Cost effectiveness of social protection of workers depends on many factors: chosen personnel and state social policy incentives, the cost structure of records and of course the source of funding. The state stimulates certain types of social services and benefits. In accordance with the legislation of Ukraine, businesses can reduce taxable income by the amount of such costs, but this increases the cost of production and reduces the amount of net income. As a primary source of funding is the profit, if any, the best option to ensure social security of employees is the division of responsibility between the state, enterprises and workers themselves. The main purpose of all businesses is to obtain individual benefits for themselves, and ultimately create a decent living, spiritual, professional and social development of the population. The prospects for further research in this direction are to create a mechanism for controlling the cost of social protection, improving accounting and reporting. 2013 Article Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників / Г.Г. Фоменко // Економіка пром-сті. — 2013. — № 4 (64). — С. 153-160. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58001 658.15:331.107 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Фоменко, Г.Г.
Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників
Економіка промисловості
description Досліджено джерела фінансування витрат на соціальний захист працівників, розглянуто законодавче регулювання списання витрат на соціальні заходи на фонд оплати праці та оподатковуваний прибуток, проаналізовано оподаткування витрат на соціальний захист, визначено вплив витрат на чистий прибуток та переважне джерело фінансування представлених витрат.
format Article
author Фоменко, Г.Г.
author_facet Фоменко, Г.Г.
author_sort Фоменко, Г.Г.
title Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників
title_short Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників
title_full Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників
title_fullStr Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників
title_full_unstemmed Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників
title_sort джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2013
topic_facet Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58001
citation_txt Джерела фінансування витрат підприємства на соціальний захист працівників / Г.Г. Фоменко // Економіка пром-сті. — 2013. — № 4 (64). — С. 153-160. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Економіка промисловості
work_keys_str_mv AT fomenkogg džerelafínansuvannâvitratpídpriêmstvanasocíalʹnijzahistpracívnikív
first_indexed 2025-07-05T09:15:50Z
last_indexed 2025-07-05T09:15:50Z
_version_ 1836797868144328704
fulltext –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 153 2013, № 4 (64) УДК 658.15:331.107 Ганна Григорівна Фоменко Донецький університет економіки та права ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ Витрати на соціальний захист праців- ників є невід’ємною складовою операційних витрат підприємства. Залежно від приналеж- ності до тієї чи іншої галузі вони можуть складати в середньому від 5 до 75% всіх ви- трат суб’єктів господарювання. Для більшос- ті виробничих підприємств України, зокрема металургійних, питома вага витрат на соціа- льні заходи не перевищує 5% операційних витрат. У будь-якому випадку роботодавці повинні вирішити головне завдання – за ра- хунок яких коштів будуть забезпечуватися витрати на соціальні потреби працівників. Двома основними джерелами фінансування соціальних витрат є фонд оплати праці та прибуток підприємства, отримання остан- нього не гарантується, особливо з урахуван- ням економічних проблем, пов’язаних зі сві- товою фінансовою кризою. Вирішення пер- шого завдання пов’язане з іншим, не менш важливим, – з якого джерела вигідніше за- безпечувати соціальний захист працівників. Витрачаючи кошти на соціальні потреби працівників, суб’єкти господарювання перш за все прагнуть отримати максимальний со- ціально-економічний ефект від цих витрат, тому важливо знати, якому джерелу фінансу- вання необхідно надати перевагу, щоб опти- мізувати витрати на соціальний захист та уникнути надлишкових витрат. Витрати на соціальний захист праців- ників стоять на перетині економічних та со- ціальних інтересів підприємців, тому увага до цієї групи витрат поступово зростає. У науковій літературі дана група витрат опосе- редковано розглядається в дослідженнях со- ціальної відповідальності бізнесу, соціальних витрат підприємств, соціального захисту на підприємстві, інтелектуального, соціального та людського капіталу. Вагомий внесок у по- глиблення знань про соціальні витрати підп- риємства зробили такі науковці, як О. Пацула [9], Т. Стрибулевич [13], В. Болюбах [1], О. Кошулько та І. Гуриненко [8; 9]. Науковці довели необхідність соціальних витрат підп- риємства та розробили пропозиції щодо вдо- сконалення ідентифікації витрат у системі обліку та звітності. Так, О. Пацула [9] визна- чає соціальні витрати як економічну катего- рію та пропонує зміни до законодавства України з метою поліпшення їх обліку. Віт- чизняний та зарубіжний досвід ідентифікації соціальних витрат в облікових системах роз- глянуто в працях В. Сапко, В. Пархоменко [12] та Т. Стрибулевича [13]. Напрями по- ліпшення соціально-трудових відносин на підприємстві через забезпечення працівників адекватними соціальними гарантіями запро- поновано В. Болюбах [1], особливо стосовно законодавчо закріплених соціальних пільг та послуг. Значення соціального захисту для працівників та його взаємозв’язок зі станом соціально-трудових відносин на прикладі металургійних підприємств обґрунтовано в наукових працях Л. Бунтовської, Д. Стрель- ченко, Е. Яковенко [2]. Проведені дослі- дження підтверджують, що низький рівень соціального захисту працівників спричиняє трудові конфлікти та негативно впливає на діяльність підприємства в цілому. О. Кошу- лько та І. Гуриненко [6-7] в своїх працях до- сліджують ефективність інвестицій у людсь- кий капітал, вони пропонують введення кар- ток обліку людського капіталу за аналогом зарубіжних країн, адже від фізичного капіта- лу залежить лише 30-35% ефективності ви- робництва, решта – від кваліфікації праців- ників та фахівців. Однак ефективність витрат на соціальний захист працівників залежно від джерела фінансування недостатньо дос- ліджено, що ускладнює процес управління даними витратами та обмежує можливість отримання максимального соціально- економічного ефекту від здійснення соціаль- них витрат. © Г.Г. Фоменко, 2013 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 154 ISSN 1562-109X 2013, № 4 (64) Метою статті є визначення преважного джерела фінансування витрат на соціальний захист для виробничих підприємств України та законодавчих норм обліку соціальних ви- трат і стимулювання соціальної активності підприємства. Соціальний захист працівників гаран- тується державою та забезпечується суб’єк- тами господарювання незалежно від виду ді- яльності та форми власності. Законодавчі ак- ти, такі як: Податковий кодекс [10], Закон України «Про охорону праці» [3], Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне стра- хування» [4], Інструкція зі статистики заробі- тної плати [6], Постанова «Про затвердження переліку видів витрат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нара- ховується єдиний внесок на загальнообов’яз- кове державне соціальне страхування» [11] та інші регулюють списання витрат на соціаль- ний захист на фонд оплати праці та можуть стимулювати певні види соціальних гарантій. Державою на законодавчому рівні стимулюється соціальна відповідальність суб’єктів господарювання. Відповідно до представлених нормативно-правових актів підприємства можуть відносити до фонду оплати праці певні види соціальних витрат, тим самим зменшуючи оподатковуваний прибуток, однак такі витрати збільшують собівартість реалізованої продукції, що супе- речить інтересам підприємців, адже в ринко- вих умовах неможливо досягти успіху з ви- сокою собівартістю. Крім того, на витрати, які відносяться до фонду оплати праці, нара- ховується єдиний соціальний внесок, ставка якого складає в середньому близько 40%. Таким чином, збільшуючи витрати на одну умовну одиницю, необхідно сплатити 1,4 одиниці. Надмірне збільшення витрат скоро- чує оподатковуваний прибуток, що негатив- но впливає на інтереси держави та чистий прибуток, зниження якого негативно позна- чається на діяльності підприємства. Тому і суб’єкти господарювання, і держава зацікав- лені в оптимальному розподілі соціальних витрат. Особливістю соціальних витрат є дво- значність можливості віднесення їх до фонду оплати праці. У табл. 1 наведено деякі види витрат, які можуть бути віднесені і до фонду оплати праці, відповідно до законодавства, а можуть бути сплачені з інших джерел. Таблиця 1 Фінансування соціальних витрат підприємства Соціальні витрати Списання соціальних витрат Законодавчий акт Фонд оплати праці Оподатковува- ний прибуток Прибуток чи ін- ше джерело фі- нансування 1 2 3 4 5 Витрати на створення їдальні для працівників - Якщо діяльність визнається гос- подарською Якщо їдальня є об’єктом соці- альної інфра- структури Податковий кодекс [9, ст. 138] Витрати на обладнання кімнати для приймання їжі працівниками - Використовуєть- ся в господарсь- кій діяльності - Податковий кодекс [9, ст. 138] Абонементи на відві- дування басейну для працівників Відносяться до фонду оплати праці Зменшують опо- датковуваний прибуток - Інструкція зі ста- тистики заробітної плати [5] (п. 2.3.4) Оренда тренажерного залу для працівників - - Сплачується з прибутку Інструкція зі ста- тистики заробітної плати (п. 2.3.4) Оплата проживання працівників у квартирі (у гуртожитку) Відносяться до фонду оплати праці Зменшують опо- датковуваний прибуток - Інструкція зі ста- тистики заробітної плати (п. 2.3.4) –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 155 2013, № 4 (64) Закінчення табл. 1 1 2 3 4 5 Оплата за утримання дітей у дитячому садку Відносяться до фонду оплати праці Зменшують опо- датковуваний прибуток - Інструкція зі стати- стики заробітної плати (п. 2.3.4) Придбання води, кави, чаю для співробітників - - Сплачуються з прибутку Податковий кодекс України [9, ст. 139] Головною умовою віднесення витрат на соціальний захист працівників до фонду оплати праці є можливість їх персоніфікації. Тільки витрати, які мають індивідуальний характер і розмір яких можна визначити для конкретного працівника, законодавство до- зволяє відносити до фонду оплати праці як витрати на оплату праці. Витрати, розмір яких не можна визначити персоніфіковано, до фонду оплати праці не відносяться, проте можуть зменшувати оподатковуваний при- буток, якщо це передбачено законодавством. У табл. 2 наведено основні групи соціаль- них витрат підприємства та їх податковий облік. Витрати на соціальний захист праців- ників посідають особливе місце в системі витрат підприємства, вони стоять на перетині соціальних та економічних інтересів праців- ників, роботодавців і держави. Кожен суб’єкт зацікавлений в отриманні максимальної ви- годи для себе: працівники –різноманітних соціальних послуг та пільг від підприємства з мінімальною оплатою з їх боку; роботодав- ці –соціально-економічного ефекту від здій- снення соціальних витрат, передусім стиму- лювання праці персоналу; держава – в опти- мізації витрат на соціальний захист за ра- хунок перерозподілу відповідальності між суб’єктами господарювання, працівниками та законодавчо уповноваженими органами. Державою стимулюються заходи соціального характеру, що дозволяють суб’єктам госпо- дарювання збільшувати витрати, які змен- шують оподатковуваний прибуток, а відпові- дно і зменшувати податок на прибуток. Од- нак збільшення соціальних витрат, які можна відносити до фонду оплати праці, не завжди є доречним. У табл. 3 наведено розрахунок чистого прибутку ПАТ «Єнакіївський мета- лургійний завод» за 2012 р. та змодельовано збільшення витрат на соціальні заходи, які входять до фонду оплати праці на 10%, при цьому питома вага витрат на оплату праці та соціальні заходи в собівартості продукції складає 5%. Решта витрат, окрім зазначених, лишаються незмінними [5]. Аналіз свідчить, що збільшення витрат на соціальні заходи на 10%, які відносяться до фонду оплати праці та формують собівар- тість продукції, приводить до збільшення собівартості продукції лише на 3%, однак фінансовий результат навіть при незначному збільшенні собівартості продукції негатив- ний. Підприємство зазнало збитку, а відпові- дно держава не отримає податок на прибу- ток, що є негативним наслідком для всіх суб’єктів. Таким чином, для оптимізації ви- трат на соціальний захист працівників під- приємству доцільніше надавати частину со- ціальних пільг та послуг не персоніфіковано, такі витрати не збільшують фонду оплати праці, решту за рахунок прибутку та інших джерел. Металургійні підприємства України є матеріаломісткими, витрати на утримання персоналу не перевищують 15% операційних витрат, а отже, суттєво не впливають на дія- льність у цілому. Стратегічним завданням промислових підприємств є перерозподіл витрат, а саме скорочення матеріальних ви- трат за рахунок упровадження нових більш економічних технологій та збільшення ви- трат соціального призначення за рахунок ви- вільнених коштів. Наразі соціальні потреби працівників на більшості промислових під- приємств України фінансуються змішано – як за рахунок прибутку чи інших джерел, так і за рахунок фонду оплати праці, головне – створити максимально сприятливі умови для праці персоналу та його професійного роз- витку, одночасно отримуючи позитивний со- ціальний та економічний ефект для подаль- шої господарської діяльності. Держава сти- мулює соціальну активність підприємств опосередковано через нормативно-правову базу, а саме: Податковий кодекс України, Таблиця 2 Особливості обліку соціальних витрат підприємства Соціальні витрати Відношення до фонду оплати праці Податки з робото- давців Податки з працівників Вплив на оподаткову- ваний прибуток Законодавчий акт 1 2 3 4 5 6 Витрати в розмірі страхових внесків підприємств на ко- ристь працівників, пов'яза- них із добровільним страху- ванням Відносяться Нарахування єдиного соціального внеску Не нараховуються, якщо спла- чена сума не перевищує 15% нарахованої заробітної плати протягом звітного місяця Зменшують оподатко- вуваний прибуток у розмірі не більше 25% заробітної плати такої найманої особи, нара- хованої протягом по- даткового року Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 2.3.4), Податковий кодекс України (ст. 164.2.16; 142.2) Оплата або дотації на харчу- вання працівників Відносяться Нарахування єдиного соціального внеску Утримання єдиного соціально- го внеску та податку з доходів фізичних осіб, якщо ця пільга не обумовлена законом «Про охорону праці» та трудовим договором Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 2.3.4), Податковий кодекс України (ст. 164.2.17 б; 165.1.9) Оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах Відносяться Нарахування єдиного соціального внеску Утримання єдиного соціально- го внеску та податку з доходів фізичних осіб Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 2.3.4), Податковий кодекс України (ст. 164.2.17) Вартість путівок праців- никам та членам їх сімей на лікування та відпочинок Відносяться Нарахування єдиного соціального внеску Не нараховуються податки Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 2.3.4), Податковий кодекс України (ст. 165.1.35) Вартість проїзних квитків, які персонально розпо- діляються між працівниками Відносяться Нарахування єдиного соціального внеску Утримання єдиного соціально- го внеску та податку з доходів фізичних осіб Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 2.3.4), Податковий кодекс України (ст. 164.2.17) Виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найма- ного житла) Відносяться Нарахування єдиного соціального внеску Утримання єдиного соціально- го внеску та податку з доходів фізичних осіб, якщо пільга не передбачена трудовим догово- ром, якщо передбачена – внес- ки не нараховуються Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 2.3.4), Податковий кодекс України (ст. 164.2.17 а) Продовження табл. 2 1 2 3 4 5 6 Внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Утримання єдиного соціально- го внеску та податку з доходів фізичних осіб Не враховуються при визначенні оподатко- вуваного прибутку Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.5), Постанова №1170 (п. 3), Податковий кодекс України (ст. 164.2.17) Одноразова допомога пра- цівникам, які виходять на пенсію, згідно з чинним за- конодавством та колектив- ними договорами Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Утримання єдиного соціально- го внеску та податку з доходів фізичних осіб Не враховуються при визначенні оподатко- вуваного прибутку Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.6), Постанова № 1170 (п. 4), Податковий кодекс України (ст. 138) Надбавки та доплати до державних пенсій працю- ючим пенсіонерам Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Утримання єдиного соціально- го внеску та податку з доходів фізичних осіб Не враховуються при визначенні оподатко- вуваного прибутку Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.7), Постанова №1170 (п. 5) Витрати на платне навчання працівників і членів їх сі- мей, не пов'язане з вироб- ничою необхідністю, згідно з договором між підприєм- ством та навчальним закла- дом Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Не враховуються при визначенні оподатко- вуваного прибутку Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.10), Постанова № 1170 (п. 8), Податковий кодекс України (ст. 165.1.21) Вартість виданого згідно з діючими нормами спец- одягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та зне- шкоджувальних засобів Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.19), Постанова № 1170 (п. 16), Податковий кодекс України (ст. 165.1.9; 140.1.1) Вартість придбаних підпри- ємством проїзних квитків, які персонально не розпо- діляються між працівниками Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.20), Постанова № 1170 (п. 17), Податковий кодекс ст.138 Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендова- ним транспортом Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Не враховуються при визначенні оподатко- вуваного прибутку Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.21), Постанова № 1170 (п. 18) Закінчення табл. 2 1 2 3 4 5 6 Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні захо- ди для дітей працівників Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не утримуються податки, як- що їх розмір не перевищує 50% однієї мінімальної заро- бітної плати Не враховуються при визначенні оподатко- вуваного прибутку Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.23), Постанова № 1170 (п. 20), Податковий кодекс України (ст. 165.1.39; 139.1.1) Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.24), Постанова № 1170 (п. 21), Податковий кодекс України (ст. 165.1.21; 165.1.37; 140.1.3) Витрати на проведення культурно-освітніх і оздо- ровчих заходів та утримання громадських служб Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Зменшують оподатко- вуваний прибуток Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.27), Постанова № 1170 (п. 24), Податковий кодекс України (ст. 138.10.6.б) Вартість житла, переданого у власність працівникам Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Утримання єдиного соціаль- ного внеску та податку з до- ходів фізичних осіб Не враховуються при визначенні оподатко- вуваного прибутку Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.29), Постанова № 1170 (п. 26), Податковий кодекс України (ст. 164.2.17.б) Витрати підприємств на оп- лату послуг з лікування працівників, наданих уста- новами охорони здоров'я Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Не враховуються при визначенні оподатко- вуваного прибутку Інструкція зі статистики заробітної плати (п. 3.30), Постанова № 1170 (п. 27) Витрати підприємства на сплату єдиного соціального внеску Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Зменшують оподатко- вуваний прибуток Податковий кодекс України (ст. 143.1) Витрати на охорону праці, техніку безпеки, здійснені відповідно до законодавства Не відносяться Не нарахову- ється єдиний соціальний внесок Не нараховуються податки Зменшують оподатко- вуваний прибуток Податковий кодекс України (ст. 138.10.1) –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 159 2013, № 4 (64) Таблиця 3 Розрахунок чистого прибутку підприємства Показник Сума, тис. грн до збільшення після збільшення Дохід від реалізації продукції 19926344 19926344 ПДВ (1839259) (1839259) Інші вирахування з доходу (5303999) (5303999) Чистий дохід від реалізації продукції 12783086 12783086 Собівартість реалізованої продукції (13064797) (13403175) Валовий збиток (281711) (620089) Інші операційні доходи 184054 184054 Адміністративні витрати (254718) (254718) Витрати на збут (341298) (341298) Інші операційні витрати (233440) (233440) Фінансовий результат від операційної діяльності (збиток) (927113) (1265491) Інші фінансові доходи 2137681 2137681 Інші доходи 265328 265328 Фінансові витрати (972088) (972088) Інші витрати (317461) (317461) Фінансовий результат від звичайної діяльності 186347 (152031) Податок на прибуток 39132,87 - Фінансовий результат від звичайної діяльності після оподаткування 147214,13 - Чистий прибуток 147214,13 - Інструкція зі статистики заробітної плати та Постанова №1170 передбачають заходи сти- мулювання соціальної відповідальності ро- ботодавців, або прямо через субвенції або субсидії. Висновки. Ефективність витрат на соці- альний захист працівників залежить від бага- тьох факторів: обраної кадрової та соціальної політики, стимулювання з боку держави, структури витрат, їх обліку, а також безумо- вно від джерела фінансування. Державою на законодавчому рівні стимулюються певні види соціальних послуг та пільг, однак над- мірне збільшення витрат негативно впливає на кінцевий фінансовий результат. Переваж- ним джерелом фінансування є прибуток за його наявності, оптимальним же варіантом забезпечення соціальних гарантій працівни- ків є розподіл відповідальності між держа- вою, підприємствами та самими працівника- ми. Промисловим підприємствам України необхідно мати власні соціальні фонди, які дозволять оптимізувати соціальні витрати за рахунок скорочення витрат, які збільшують фонд оплати праці, та зменшення відраху- вань із прибутку. Оптимізація витрат на со- ціальний захист має реалізовуватися компле- ксно та включати ряд заходів, таких як: ско- рочення компенсаційних витрат, збільшення статей витрат, які мають стратегічне значен- ня для підприємства, спільне фінансування об’єктів соціальної інфраструктури з іншими підприємствами та місцевими органами вла- ди за територіальною ознакою, однак досягти бажаного соціально-економічного ефекту від вказаних заходів без підтримки держави не- можливо. Завданням держави є підтримка суб’єктів господарювання на законодавчому рівні та стимулювання їх соціальної відпові- дальності. Головною метою всіх суб’єктів є отримання індивідуальної вигоди для себе, а зрештою створення гідних умов життя, духо- вного, професійного та соціального розвитку населення. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є створення механізму управління витратами на соціальний захист, удосконалення системи обліку та звітності. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 160 ISSN 1562-109X 2013, № 4 (64) Література 1. Болюбах В.В. Соціальний захист працівників на підприємствах / В.В. Болюбах // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 3 (57). – С. 154-157. 2. Бунтовская Л.Л. Оценка состояния социально-трудовых отношений на метал- лургических предприятиях Донецкой об- ласти / Л.Л. Бунтовская, Д.И. Стрельченко, Е.А. Яковенко // Вісник Донецького націона- льного університету. – 2009. – № 1. – С. 60- 65. 3. Закон України «Про охорону праці» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – С. 668. 4. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове дер- жавне соціальне страхування» // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 2. – С.11. 5. Звіт про фінансові результаті за 2012 рік ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» 00191193 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: www. smida.gov.ua. 6. Інструкція зі статистики заробітної плати. – 2004. – №114/87132 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.rada. gov.ua. 7. Кошулько О. Ефективність інвести- цій у люський капітал на вітчизняних під- приємствах / О. Кошулько, І. Гуриненко // Україна: аспекти праці. – 2009. – № 5. – С. 32. 8. Кошулько О. Пошук шляхів удо- сконалення управління і збереження людсь- кого капіталу на вітчизняних підприємствах / О. Кошулько // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 6. – С.41. 9. Пацула О.І. Соціальні витрати підп- риємства та їхня класифікація / О.І. Пацула // Вісник КНТЕУ. – 2006. – № 3. – С. 26. 10. Податковий кодекс України // Ві- домості Верховної Ради України. – 2010. – № 13-14. – С. 112. 11. Постанова «Про затвердження пе- реліку видів витрат, що здійснюються за ра- хунок коштів роботодавців, на які не нарахо- вується єдиний внесок на загальнообов’яз- кове державне соціальне страхування» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www. rada.gov.ua. 12. Сопко В.В. Бухгалтерський облік у підприємницькій діяльності / В.В. Сопко, В.Н. Пархоменко. – К.: Техніка, 1993. – 222 с. 13. Стрибулевич Т.О. Зарубіжний та вітчизняний досвід ідентифікації соціальних витрат в обліково-аналітичних системах / Т.О. Стрибулевич // Економічний аналіз. – 2010. – № 5. – C. 186-188. Надійшла до редакції 10.12.2013 р.