До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст.

До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст.

У статті висвітлюється процес секуляризації земельних володінь Чернігівського Борисоглібського монастиря наприкінці XVIII ст.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Тригуб, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2013
Schriftenreihe:Сiверянський лiтопис
Schlagworte:
Церковна старовина
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58229
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст. / О. Тригуб // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 4-6. — С. 19-27. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-58229
record_format dspace
spelling irk-123456789-582292014-03-21T03:01:22Z До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст. Тригуб, О. Церковна старовина У статті висвітлюється процес секуляризації земельних володінь Чернігівського Борисоглібського монастиря наприкінці XVIII ст. В статье освещается процесс секуляризации земельных владений Черниговского Борисоглебского монастыря в конце XVIII ст. This article describes procedure of secularization of the SS Boris and Gleb Monastery’s landholdings in the late eighteenth century. 2013 Article До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст. / О. Тригуб // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 4-6. — С. 19-27. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58229 94(477.51) «17»: 271 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Церковна старовина
Церковна старовина
spellingShingle Церковна старовина
Церковна старовина
Тригуб, О.
До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст.
Сiверянський лiтопис
description У статті висвітлюється процес секуляризації земельних володінь Чернігівського Борисоглібського монастиря наприкінці XVIII ст.
format Article
author Тригуб, О.
author_facet Тригуб, О.
author_sort Тригуб, О.
title До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст.
title_short До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст.
title_full До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст.
title_fullStr До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст.
title_full_unstemmed До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст.
title_sort до питання про секуляризацію земель чернігівського борисоглібського монастиря у кінці xviii ст.
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2013
topic_facet Церковна старовина
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58229
citation_txt До питання про секуляризацію земель Чернігівського Борисоглібського монастиря у кінці XVIII ст. / О. Тригуб // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 4-6. — С. 19-27. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv AT trigubo dopitannâprosekulârizacíûzemelʹčernígívsʹkogoborisoglíbsʹkogomonastirâukíncíxviiist
first_indexed 2025-07-05T09:27:43Z
last_indexed 2025-07-05T09:27:43Z
_version_ 1836798615034527744
fulltext Сіверянський літопис 19 ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА УДК 94(477.51) «17»: 271 Олександр Тригуб. ДО ПИТАННЯ ПРО СЕКУЛЯРИЗАЦІЮ ЗЕМЕЛЬ ЧЕРНІГІВСЬКОГО БОРИСОГЛІБСЬКОГО МОНАСТИРЯ У КІНЦІ XVIII ст. У статті висвітлюється процес секуляризації земельних володінь Чернігівського Борисоглібського монастиря наприкінці XVIII ст. Ключові слова: Чернігів, Борисоглібський монастир, земельні володіння, секуляри- зація. Питання про земельні володіння монастирів в Україні у XVII–XVIII ст. містить чимало білих плям. До їх числа належить процес секуляризації маєтностей черні- гівських обителей наприкінці XVIII ст. й, зокрема, одного з найбільших землевлас- ників регіону — кафедрального Борисоглібського монастиря. Як відомо, внаслідок перенесення в 1672 р. Лазарем Барановичем на територію Чернігівського дитинця архієпископської резиденції розпочався процес відбудови монастиря після майже трьохсотлітнього періоду занепаду. Далекоглядний ієрарх водночас почав скупову- вати й обмінювати прилеглі до території обителі двори та землі. За його наступників цей процес набував обертів, і вже незабаром монастир перетворився в одного з най- більших земельних магнатів на Чернігівщині. Цей аспект історії Борисоглібського монастиря і досі належним чином не з’ясований [1]. Тривалий час інтерес науковців переважно зосереджувався на дослід- женні найцікавіших і водночас доступних архітектурних об’єктів монастирського ансамблю: Борисоглібського собору, навчального корпусу з дзвіницею та церквою Іоанна Предтечі [2; c. 113]. У другій половині XVII—XVIII ст. на українських землях тривав процес зрос- тання церковного та монастирського землеволодіння. Після визвольних змагань 1648—1654 рр. українські гетьмани та козацька старшина почали щедро обдаровувати духовенство. За матеріалами Генерального слідства про маєтності 1729—1731 рр., тільки на території Чернігівського полку Борисоглібському монастиреві належали: у Слабинській сотні — 3 маєтки (105 дворів), у Любецькій — 2 маєтності (99 дворів), у Менській — 2 маєтки (38 дворів) — загалом 7 маєтностей (242 двори залежних селян) [3; с. 532]. Значні володіння також були у Ніжинській, Мринській, Олишів- ській, Воронезькій, Кролевецькій та Глухівській сотнях Ніжинського [4; с. 34—49] та сотень Стародубського полків. Одна з найдавніших кафедральних маєтностей розташовувалась у м. Мрині та на його околицях. Втім, що собою являли ці володіння, достеменно не відомо. У переліку монастирських земель, станом на 1785 р., зазначена тільки «Мринская во- лость в Нежинском уезде» [5; с. 107]. Процес набуття цих земель розпочався ще на © Тригуб Олександр Олександрович – молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». 20 Сіверянський літопис початку XVII ст. — за часів польського володарювання. Капітан, а згодом перший чернігівський війт Ян Куновський 7 березня 1628 р. писав, що: «в ревизских книгах на церковь Черниговскую Глебоборисовскую назначена только слободка Мрин» [5; с. 97]. Це повідомлення становить значний інтерес, адже опосередковано свідчить про те, що Борисоглібський монастир володів певними статками ще до 1618 р. 1 грудня 1627 р. Сигізмунд ІІІ наказав Я. Куновському, «что бы отдал он во владение отцам проповеднического ордена св. Доминика для костела и церкви Глеба и Бориса имения назначенные в видах облегчения для них дела спасения душ» [5; с. 98]. А 20 червня 1628 р. Владислав Ваза видав відповідний мандат про передачу у посесію домінікан- цям маєтності, виділеної королівськими комісарами. Більш ніж століття по тому — у 1765 р., кафедральний ієромонах Євсевій у до- повідній записці представив Чернігівському і Новгород-Сіверському архієпископу Кирилу Ляшевецькому відомості про монастирські володіння в Мринській сотні: «по резолюции Вашего преосвященства указом з канцелярии Вашего преосвящен- ства о описании мне дворца Вашего преосвященства Мринского и надлежащих до него також и подданнических грунтов прошедшего 1764 года состоявшимся между протчим велено спорные с казаками и разными владелцами грунта особливо описать; за силу которого указа я оные спорные грунта за по забратям в дворце Мринском какие могли сыскатся давним писменным и с подданными Вашего преосвященства исторбными [?] людми (чрез аккуратные описи) справкам сколко было возможно описал, при которой описи усмотрено мною, что за силу имеющихся в катедре Вашего преосвященства крепостей, яко то привилегиям Полского короля Владислава о на- дачи доминиканам к церкве святых стратотерпец князей российских Бориса и Глеба Черниговской на владение Мрина и принадлежащих к нему грунтов з слободами, селищами и протчими угодиями и капитану и войту Черниговскому Ивану Кунов- скому состоявшемусь и подакту [?] от оного Куновского в наддачи доминиканам оного Мрина с принадлежитостми обстоятелному окружности описание того оного короля Полского Владислава Жигмонта привелею данных 1628 года, по которой надачи исправленных антецессоров Вашего преосвященства архиепископов Чер- ниговским Лазарем Барановичем на тоже владение катедралному Вашего преосвя- щенства Борисоглебовскому Черниговскому монастырю гетманских универсалов и в подтверждение тех высокомонарших грамот разве тысячная доля тех добр ныне во владении Вашего преосвященства остается, а то все самоволно на оних грамоталных Вашего преосвященства добрах населившимися и ныне неправилно владеющими разными людми расхищено, и та вся волость Мринская; в коей недолжно быть за силу полских крепостей, ни единому казаку завладена [?] казаками и разными самоволно населившимися на земле Вашего преосвященства катедралных над имеющиеся в катедре Вашего преосвященства силные крепости неправилно и весма напрасно. О яком неправилно грамоталных Вашего преосвященства добр самоволцами по верно- сти и усиновлению моему катедры Вашего преосвященства ревностно сожалею …» [6; арк. 1—2.]. Ієромонах також підготував детальну картосхему цих володінь. 23 листопада 1787 р. землемір Ніжинського повіту поручик Іван Левицький-Ро- галь подав у Чернігівську казенну палату рапорт про проведені обміри колишніх мо- настирських земель, зокрема, зазначались і володіння Борисоглібського монастиря у Мринській сотні: «в местечке Мрин за Борисоглебовским катедралным Черниговским монастырем в чрезполосном владении разным пахотным землям и лесным угодиям с дворовою усадьбою, как экономическом так и посполитским, сколко в которой дачи порознь оказалось по измерении земли при сем прилагаю ведомости. Работа полевая за наступившею зимою кончилась, осталось же в местечке Мрин к измерению на бу- дущий год лесов дровяных 27, сенокосов 2, один под Петровыми млинами, другой в Ястребином»[7; арк. 18]. Повністю текст цього документа наведено наприкінці статті. Він подається мовою оригіналу згідно з нормами сучасного російського правопису зі збереженням фонетичних та стилістичних особливостей оригіналу. Незрозумілі місця в тексті позначені трикрапкою у квадратних дужках […], слова, у прочитанні яких бракує точності, – знаком питання у квадратних дужках [?]. Археографічне Сіверянський літопис 21 опрацювання здійснено на підставі правил передачі тексту кириличних документів XVI—XVIII ст. популярним методом [8]. Достатньо цікавою видається інформація і про власність обителі в самому Чер- нігові, датована 1786 р. Як уже зазначалось, ще Лазар Баранович почав активно скуповувати землі довкола собору. Як писав у своєму листі Антоній Стаховський, «коло дому архиерейского земля к западу и к полудню вся скуплена у розних жилцев черніговских, что купчие являют, а за преос(вя)щенного Лазара толко было земли по церковние Борисоглібские двори» [9; с. 112]. Поступово довкола Борисоглібського собору сформувався потужний земельний домен як в межах старого Дитинця, так і поза його мурами. Втім, в «издаточной монастырской описи о дворах и пляцах бывших во владении катедры по городу Чернигову» 1786 р. згадувались лише незначні володіння: «двор неподалека церкви Покровской Богоматери на улице Гончаровки прозываемый Не- седавщина в ширь от валу до помежжя Козьма Холецкого треаршинных саженей и один аршин в длину, от плецика пустуского мещанки Настасии Ильинковой до валу сорок восем саженей и о один аршин межею от улицы повз Ильинковой плец до про- писанного Халецкого избы 31 сажень с половиною; к сему же двору принадлежит плец, лежачий за плецом упоминаемой Ильенковой мерою в длину улицею до по- миж нинею гончара Полевика 8 аршин повз плец Ильинковой десять треаршинных саженей; плец за бурсою старою внизу от горы повз огород мещанина Ивана Селюка до улицы треаршинных 33, улицею вдовж повз Ивана Молченовского до бывшего старого магазина пятдесят, повз магазин же по городу до улицы сорок, а подгорною улицею 53 прописаных саженей; плец неподалек церкви Воздвиженской помеж ней и двору мещанина Ивана Гвардии двора […], а от огорода воздвиженского священника Федора Ренчицкого до улицы в половинной треаршинных саженей; плец неподалече катедралного монастыря, где был прежде катедралный шинок и назывался Рожковым, положения имеющий напротив улицы в длину 10 а вширь 6 с половиною треаршин- ных саженей; плец, где прежде была баня монастырская положения имеющая близ Гноевой гребли и простирается в длинну от валу до реки Стрижня, а вширь от дороги до кожевника […] Сулия; сверх же вышеписанных имений еще часть плеца оставше- гось от застроения артиллерийского дому, который отдан в откуп артиллерийскому капитану Толетехину по контракту» [10; арк. 2 і зв.]. Після звірки цієї інформації з «издаточною монастырскою описью» виявилось, що жоден з цих дворів, крім останнього, у ній не записаний. Для врегулювання цього питання Чернігівському магістрату 10 червня 1787 р. було наказано залучити одного з членів Духовної дикастерії та скласти детальний опис усіх колишніх монастир- ських володінь із зазначенням їхніх розмірів і представити його в Казенну палату. Прийом цих володінь було покладено на ратмана Чернігівського магістрату Івана Леонтієва [10; арк. 5]. Процес остаточної передачі монастирських земель у казенне відомство розтяг- нувся на більш ніж на десять років. Серед об’єктивних чинників, що зумовили таку затримку, можна назвати брак кваліфікованих кадрів, бо вони на той час «находятся в приобретенных от Польши к России губерниях», та недбале ставлення виконавців до своїх обов’язків [7 арк. 141 і зв.]. Це знайшло своє відображення у рапорті Чер- нігівського губернського землеміра С. Копилова від 8 липня 1796 р. Окреслюючи загальний стан справ у губернії, він зазначив, що «уездных землемеров на лицо на- ходилось только четыре, из них корнет Петр Степановский поданным рапортом дал знать, что им в Черниговском уезде измерено семнадцать селениев из них на девять планы представлены, а на восемь селениев планов не представлено, да в Борзенском уезде измерено и сочинено уездным землемером Астафьевым десять планов, кои за недостаточным в разных частях сочинением к представлению неверны; Глинский капитан Лукьянович, что в Глинском уезде измерено одно село Демидовка, но со- всем неокончено, а что ко измерению осталось, о том сведения не дано, а уездные землемеры корнет Павел Степановский и Музыкантов, при отъезде в повеленные места сведения не подали» [7; арк. 141]. 4 грудня 1796 р. Чернігівська казенна палата наказала економу архієрейського 22 Сіверянський літопис дому ієромонаху Амвросію призначити відповідальну особу для передачі архієрей- ського дому в казенне відомство і «явится в означенную палату для надлежащей упомянутою архиерейского дома по описи сдачи с отрапортованием в сию дикасте- рию» [11; арк. 3]. Таким чином, після закриття Борисоглібського монастиря на його території спо- чатку розмістився архієрейський дім, який існував до 1790 р. А після переведення резиденції архієпископа до Троїцького монастиря та подальшої ліквідації Чернігів- ської фортеці у 1799 р., одним з ключових елементів укріплень якої був монастир, необхідність у його архітектурному ансамблі зникла. Монастирські споруди було передано під «присутственные места». Відтоді будівлі обителі поступово занепада- ють, за винятком кількох головних, яким за нових обставин та вимог часу знайшли інше застосування; частину ж колишніх монастирських приміщень взагалі розібрали на цеглу. Територія монастиря, розташованого у самому центрі міста, потрапила під перепланування, внаслідок якого після знесення частини будівель перед Спасо- Преображенським та Борисоглібським соборами була облаштована Соборна площа. 1 Филарет (Гумилевский Д. Г.). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. [В 7 кн.]. Кн. 4. Женские и закрытые монастыри. Борисоглебский, бывший кафедральный монастырь / [Филарет, архиепископ Черниг. и Нежин. и др.]. — Чер- нигов : Земская тип., 1873. — С. 93—113; Милорадович Г. Описание черниговских соборов Спасо-Преображенского и Борисоглебского с видом соборов. — Чернигов, 1889. — 27 с.; Материалы для истории экономического, юридического и обществен- ного быта Старой Малороссии. Вып. 1. Генеральное следствие о маетностях Нежин- ского полка 1729—1730 гг. / под ред. Н. П. Василенко. — Чернигов : Ред. «Земского сб. Черниг. губернии», 1901. — С. 34—49; Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта старой Малороссии. Вып. 3. Генеральное след- ствие о маетностях Черниговского полка 1729—1730 гг. / под ред. Н. П. Василенко. — Чернигов : Ред. «Земского сб. Черниг. губернии», 1908. — С. 190—191. 2 Ігнатенко І. Пізньосередньовічний ансамбль Чернігівського Борисоглібського монастиря за даними архітектурно-археологічних досліджень / Ігор Ігнатенко // Нові дослідження пам’яток козацької д оби в Україні. Збірник наукових праць. — Вип. 20, — К., 2011. — С. 113—117. 3 Волерт Я. Землеволодіння чернігівських монастирів за матеріалами генераль- ного слідства про маєтності Чернігівського полку 1729—1731 рр. / Ярослав Волерт // Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи : зб. наук. пр., присвяч. 1100-літтю першої літопис. згадки про Чернігів / [редкол.: О. Б. Коваленко (відп. ред.) та ін.]. — Чернігів, 2007. — С. 532. 4 Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта старой Малороссии. Вып. 1. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729—1730 гг. / под ред. Н. П. Василенко. — Чернигов : Ред. «Земского сб. Черниг. губернии», 1901. — С. 34—49. 5 Филарет (Гумилевский Д. Г.). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. [В 7 кн.]. Кн. 4. Женские и закрытые монастыри. Борисоглебский, бывший кафедральный монастырь / [Филарет, архиепископ Черниг. и Нежин. и др.]. — Чер- нигов : Земская тип., 1873. — С. 93—113. 6 Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі — ЦДІАК України), ф. 133, оп. 1, спр. 763, арк. 1—2. 7 Державний архів Чернігівської області (далі — Держархів Чернігівської обл.), ф. 132, оп. 2, спр. 331, 152 арк. 8 Страшко В. Правила передачі тексту кириличних документів дипломатичним і популярним методами та рекомендації для застосування правил у виданнях наукового і науково-популярного типів. — К., 1992. 9 Мицик Ю. З нових джерел до історії церковного землеволодіння на Чернігів- щині XVII—XVIII ст. / Юрій Мицик // Сіверян. літопис. — 1997. — № 1/2. — С. 112. 10 ЦДІАК України, ф. 205, оп. 1, спр. 5, 7 арк. 11 Держархів Чернігівської обл., ф. 679, оп. 4, спр. 492, 5 арк. Сіверянський літопис 23 Відомість про володіння Борисоглібського монастиря у м. Мрині та його околицях, складена ніжинським повітовим землеміром Іваном Левицьким-Рогалем 23 листопада 1787 р. Ведомость состоящим Нежинского уезда в местечке Мрин экономическим дачам, бывшим за Борисоглебовским Черниговским катедральным монастырем в чрезполос- ном владении с разными помещены, как в оном местечке дворам, огородам и пустым плецам, в полях ланам, нивам, сенокосам и дровяным лесам; в коих по измерении и исчислении сколько в каждой порознь оказалось земли мерою значить под сим учинена уездным Нежинским землемером поручиком Иваном Иустиновым сыном Левицким-Рогалею Ч ис ло д ач и В самом местечке Мрин В оных мерою земли де ся ти н К в. с аж ен ь 1 Дворец Мринский с двумя огородами на берегу реки Остра по течению на правой стороне 1 1310 ½ 2 Пустой плец Мотоколовщина за церквою святого Николая 1045 2/3 3 Шинковый двор в коем живет посполитый Мойсей Тетеня с огородом и другим при нем пустым плецом 1231 4 Пустой плец прозываемой Чухарковский 500 5 Двор и два огорода посполитого Андрея Тетени 4 565 6 Казенный огород на Замринке перешед гребельку на левой сто- роне улицы с садовым деревом 1193 1/3 7 Казенный же экономический огород там же на Замринце Нелиновской на правой стороне улицы смежной с двором отставного премьер майора Павла Руголева 1456 ½ 8 Два дворы вместе посполитых Максима Джоги и Шевчика Трофима с двумя огородами, при них третий огород Дешковской за Замринкою на Горбановке [?] по улице на правой стороне 1 507 ½ 9 Двор и огород посполитого Афанасия Нелина на Горбановке [?] по той же улице на самом конце на правой же стороне к болоту 1400 10 Экономический огород на Замкринце, прозываемый Пинчуковский по улице на лево за двором майора Руголева 535 ½ 11 Огород посполитого Якова Прядки на Замринке между раздвоившимися улицами 1320 12 Два дворы и огород посполитых Якова и Федора Прядок по улице Замринской на правой стороне 1 2137 13 Пустой плец Ковалевской на той же улице на левой стороне против вышеписанного двора Прядкина 2131 ½ 14 Огород посполитого Есипа Малинки по Замринской улице между огородами Тарасевичевыми 617 15 Огород того ж посполитого Малинки на Замринке подле казака Голодного по улице от церкви на правой стороне 2062 16 Пустой плец посполитого Корнея Тищенка подле казака Якова Рудька на Замринке к полю 1776 17 Огород с ольховым лесом того ж посполитого Корнея Тищенка с дворовым пустырем 1846 18 Пустой плец за церквою святого Николая на Мануйловце по улице из Мрина в Селище на левой стороне прозываемый Костюковский 463 ½ 19 Огород посполитого Андрея Тетени там же на Мануйловце за церквою святого Николая 490 ½ 24 Сіверянський літопис 20 Огород того ж посполитого Тетени на Мануйловце от поля в Селище 3 787 ½ 21 Огород посполитого Савки Николенка там же на Мануйловце 1687 ½ 22 Двор и огород посполитого Федора Николенка 490 23 Двор и огород посполитого Андрея Мирочныка с приезду от Носовки подле мельницы 574 24 Огород посполитого Федора Николенка 574 1/3 25 Двор и огород посполитых Романа и Андрея Тетень 635 26 Огород посполитого Андрея Тетени за двором войскового товарища Ивана Палехи 229 1/3 27 Двор и огород посполитого Павла Боярчука 1872 28 Пустой двор и огород Вариводинской Ковалевский на улице против двора войскового товарища Ивана Каталки сзади 551 29 Гумно и огород посполитого Есипа Малинки по улице в Нежин на правой стороне 504 30 Двор посполитого Есипа Малинки по улице от церкви Успения на левой стороне 138 31 Двор и огород Игната Малинки на той же улице на правой стороне против вышеписанного двора 472 ½ ИТОГО в самом местечке Мрин под усадьбою, то есть дворами, огородами и пустыми плецами 22 2279 2/3 В полях Мринских В 1 смене сельской 1 Экономический лан за церквою святого Николая подле кладбища. В том числе под дорогою 729 саж. 24 970 2 Экономический же близ огородов у дубков от дороги 1733 3 Экономическая нива у млинов по дороге Семской [?] на левой стороне, на сей ниве под песками 1360 кв. саженей к посеву неудобных, а всего мерою 1 320 4 Экономическая же нива у дубине, на оной под двумя дубовыми паросльми 2 десятины 12 саженей, а всего меры 6 36 5 Экономическая же у креста Семиденная в урочище именуемом Терещики 3 2040 6 Там же у креста экономическая другая в лево 2066 7 Нива вместная посполитых Андрея Тетени и Федора Николенка 3 765 8 Нива посполитого Афанасия Нелинова 2 28 9 Экономический же ланок под штучного [?] гаем 4 1287 10 Нива посполитого Есипа Малинки 5 1855 11 Нива посполитого Афанасия Нелинова 2 1025 ½ 12 Нива вместная посполитых Максима Джоги и Трофима Шевчика и Есипа Малинки по дороге Олишевской на правой стороне 4 407 ½ 13 Экономическая нива по дороге Олишевской на правой стороне 2 733 14 Нива посполитого Малинки в урочище Лидеди по дороге Олишевской на левой стороне от дороги чрез ниву казачью 3 320 ½ 15 Экономическая нива у Косинского дубков, идучи из Мрина по дороге влево чрез казачью 1957 ½ 16 Нива посполитого Малинки на Коноваловской дорожке глядя в Мрин на левой стороне 1 2202 17 Нива посполитого Андрея Тетени в Коноваловщине 2 46 1/3 Сіверянський літопис 25 18 Помежье нива вместная посполитых Трофима Шевчика и Максима Джоги 1 1713 19 Нива посполитого Тетени под Лихачовом 1 1167 20 Нива посполитого Корнея Тищенка 1183 ½ 21 Нива посполитого Прядки 1 1849 2/3 22 Нива посполитого Павла Боярчука 2 457 23 Нива посполитого Малинки 1 55 ½ 24 Нива Корнея Тищенка 1 256 25 Нива посполитого Трофима Шевчика 1 141 26 Нива посполитого Максима Джоги 1 687 ½ ИТОГО в 1 Мринской смене 81 1342 ½ В том числе экономичской посполитской под парослью лесною на казенной ниве под дорогою под леском 38 39 2 2069 ½ 1972 12 729 1360 Во 2 Мринской смене называемой средней 1 Нива посполитого Андрея Тетени против гумна Руголева 1467 ½ 2 Лан экономический соединившийся с другим ланом в третьей смене чрез дорогу Нежинскую, в оных обеих в том числе под дорогою Нежинского 1 десятина 455 саженей 89 16 ½ 3 Нива посполитого Якова Прядки 1 1718 ½ 4 Того ж Прядки другая 1 2308 ¾ 5 Нива посполитого Игната Малинки по дороге Курганской налево 2 1074 6 Нива посполитого Есипа Малинки за курганом в том числе под дорогою 576 саженей 4 1885 ½ 7 Нива посполитого Павла Боярчука у кургана же сошлась с ланом, которой под № 2 1 1621 ¾ 8 Нива посполитого Есипа Малинки в урочище Шкарубин, Клин именуемая 1693 9 Нива посполитого Афанасия Нелинова 2 1396 10 Три нивы вместе посполитых Шевчикова, Джогина и Нелинова, идучи к урочищу Черниговскому Гостинцу 4 2316 11 Нива Андрея Тетени в том же урочище Гостинце 2330 ½ 12 Нива посполитого Афанасия Нелинова 1 1898 ½ 13 Две нивы вместе посполитых Джогина и Шевчикова в урочище Черниговском Гостинце 1 536 14 Экономический лан за Холмицкого бывшим гаем по дороге в Лихачев 6 243 2/3 15 Нива посполитого Есипа Малинки в урочище Пагорбном 2 1127 2/3 16 Экономическая нива под дубком, подле дубины Погребного 2 1872 ½ 17 Экономическая нива там же в Погребовщине 2 244 18 Три нивы посполитых Андрея Тетени из селищ, Ермолы Куйдена и Есипа Малинки под Холицкого гаем 4 407 2/3 19 Две нивы вместе, посполитых Малинки и из селищ Куйдена 1495 26 Сіверянський літопис 20 Нива экономическая Вариводина Две нивы посполитых Миколаенка и Тетени 1 1505 1/3 21 4 2261 ИТОГО в средней Мринской смене: 13 9 889 1/3 В том числе пашенной земли экономической посполитской под дорогами 100 37 1 1027 1231 1/3 1031 В 3 Мринской смене под плоскую 1 Нива посполитого Есипа 2 1715 ½ 2 Нива посполитого Игната Малинки 2 283 3 Нива посполитого Афанасия Нелинова под лесами 1776 ½ 4 Нива посполитого Прядки под лесками 1 162 ½ 5 Три нивы совокупно посполитых Джожина, Шевчикова и Нелинова за волковнею по дороге на Плоскую, обаполь дороги 3 1748 ½ 6 Нива посполитого Корнея Тищенка под Обидовского млинком на ставку 1 869 7 Сенокос экономический Горбашевщина у Рыжова острова 1 2353 8 Экономическая нива Вариводина 1 2254 9 Три нивы вместе посполитых Есипа Малинки, Федора Прядки и из селищ Куйденова, в том числе под дорогою 234 кв. саж. 1 2210 ½ 10 Нива посполитого Федора Миколаенко, в том числе под. дорогою 351 кв. саж., а всего мерою 4 578 2/3 11 Сенокос экономический в Сухом Гае 2 552 12 Нива посполитого Тетени по дороге в Борки 1 741 13 Экономическая нива на Стодольской дороге направо 1775 ½ 14 Экономическая нива под Погорелковою Дубиною 2 569 15 Две нивы вместе посполитых Джогина и Шевчикова на Борковой дороге 1 330 16 Нива посполитого Есипа Малинки 2 1964 ½ 17 Нива посполитого Корнея Тищенка в долине Булановой между лесом 1 715 ½ 18 Три нивы вместе посполитого Малинки, Нелинова и Прядки по дороге на Поганое Поле в Пекличовщине за лесом 3 1288 ½ 19 Две нивы вместе Малинки и Прядки посполитых там же в Пекличовщине 4 1448 20 Две нивы вместе Джогина и Шевчикова в Дегтярне с дровяным на средине небольшим леском, под оным 810 кв. саж., а всего 1 2238 21 Нива посполитого Игната Малинки возле Чекановой Долины 1 543 22 Экономический лан дровяной по дороге на Поганое Поле на левой стороне, смежен с нивами посполитых под числом 18 написанными 3 1672 23 Экономический лан в Поганом Поле с озером под коим 2 дес. и 738 кв. саж., а всего 13 101 24 Лес дровяной посполитого Якова Прядки в урочище Черниговском Гостинце, смежен с нивою его ж под № 19 написанного в Пекличовщине 1471 25 Лес дровяной дубовый посполитого Малинки, в том же урочище, соединился с нивою его ж в Пекличовщине под тем 19 числом 1 1329 26 Лес дровяной дубовый посполитого Корнея Тищенка, и между лесом сенокос в Поганом Поле, между казачьими ланами 1 1801 Сіверянський літопис 27 27 Лес дровяной посполитого Тетени в Борках, по дороге на Поганое Поле на левой стороне, недоходя экономического лана в версту, которой лан под 22 числом 3 3 2039 28 Лес дровяной березовый, посполитого Есипа Малинки в урочище ставцах 6 29 Экономический дровяной лес за мельницею Обидовского, подле болота за плотиною, на правой стороне 1992 30 Лес дровяной, посполитого Корнея Тищенка за Обидовского мельницею в 2 верстах в урочище Спулин 4 645 31 Два леса дровяные вместе — посполитых Корнея Тищенка и Якова Прядки в урочище Дубровке, подле болота 4 479 ИТОГО в 3 смене Мринской под плоскую: 84 1645 В том числе пахотной земли экономической посполитской под сенокосами Под лесами: экономическими двумя посполитскими осмью под дорогами под озером 15 35 4 4 22 2 1561 418 505 1264 1374 585 738 ВСЕГО во всех Мринских дачах, состоящих как в самом том местечке, так и в полях по мере явилось земли 328 1356 ½ В том числе удобной пахотной земли: экономической посполитской Под дровяными лесами: экономическими тремя посполитскими (в)осмью под двумя сенокосами экономическими под усадьбою, дворами, огородами и пустырями Неудобной земли: под дорогами под болотными местами и озером под лесками 154 112 6 22 4 22 1 2 2229 ½ 1149 1/3 1276 1374 505 2279 2/3 2345 738 1360 Осталось в местечке Мрин необмеренных дач за наступившею зимою до будущей весны: лесов дровяных — 26, сенокосов — 2, один под Петровыми млынами, другой в Ястребином. Уездный Нежинский землемер поручик Иван Левицкий-Рогаль. Подпись Державний архів Чернігівської області, ф. 132, оп. 2, спр. 331, арк. 18—21. Оригінал. В статье освещается процесс секуляризации земельных владений Черниговского Борисоглебского монастыря в конце XVIII ст. Ключевые слова: Чернигов, Борисоглебский монастырь, земельные владения, секу- ляризация. This article describes procedure of secularization of the SS Boris and Gleb Monastery’s landholdings in the late eighteenth century. Keywords: Chernigov, SS Boris and Gleb Monastery, landholdings, secularization.

Ähnliche Einträge