Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині
Стаття присвячується дослідженню цегляних будинків К. Г. Розумовського на території Батурина. Вона базується на глибокому вивченні багатьох джерел.
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58234 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині / М. Герасько // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 4-6. — С. 60-64. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-58234 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-582342014-03-21T03:01:25Z Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині Герасько, М. Розвідки Стаття присвячується дослідженню цегляних будинків К. Г. Розумовського на території Батурина. Вона базується на глибокому вивченні багатьох джерел. Данная статья посвящается исследованию кирпичных домов К. Г. Разумовского на территории Батурина. Она базируется на глубоком изучении многих источников. The work studies the first houses of Kyrylo Rozumovskyi in Baturyn. The article is based on the deep analyses of many sources. 2013 Article Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині / М. Герасько // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 4-6. — С. 60-64. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58234 94(477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Герасько, М. Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині Сiверянський лiтопис |
| description |
Стаття присвячується дослідженню цегляних будинків К. Г. Розумовського на території Батурина. Вона базується на глибокому вивченні багатьох джерел. |
| format |
Article |
| author |
Герасько, М. |
| author_facet |
Герасько, М. |
| author_sort |
Герасько, М. |
| title |
Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині |
| title_short |
Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині |
| title_full |
Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині |
| title_fullStr |
Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині |
| title_full_unstemmed |
Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині |
| title_sort |
маловідомі будинки к. г. розумовського в батурині |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58234 |
| citation_txt |
Маловідомі будинки К. Г. Розумовського в Батурині / М. Герасько // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 4-6. — С. 60-64. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT gerasʹkom malovídomíbudinkikgrozumovsʹkogovbaturiní |
| first_indexed |
2025-07-05T09:27:55Z |
| last_indexed |
2025-07-05T09:27:55Z |
| _version_ |
1836798627579691008 |
| fulltext |
60 Сіверянський літопис
УДК 94(477)
Марина Герасько.
МАЛОВІДОМІ БУДИНКИ
К. Г. РОЗУМОВСЬКОГО В БАТУРИНІ
Стаття присвячується дослідженню цегляних будинків К. Г. Розумовського на
території Батурина. Вона базується на глибокому вивченні багатьох джерел.
Ключові слова: Батурин, гетьман, Кирило Розумовський, цегляний палац.
Цегляний будинок навпроти поштової станції
На початку свого гетьманування, відвідуючи Батурин, «гетман временно поселился
и жил в деревянном доме [12, 19], вплоть до сооружения каменного дворца» [7, 26-27].
До нас дійшли відомості про те, що Кирило Розумовський мав декілька кам’яних
будинків у Батурині. Прямим підтвердженням існування одного з них є науковий
висновок білоруської дослідниці І. Слюнькової, яка зазначає, що «кам’яний дім геть-
мана (закінчений 1761 року), розташований навпроти поштової станції, неподалік від
Конотопського проїзду. Зведення планувалося здійснити «національною забудовою»
[27, 109; 4, 28]. Очевидно, що цей будинок, імовірніше за все, стояв там, де на сьогодні
розташовані будинки за адресою №№ 57-61 по вулиці В. Ющенка на території, яку в
даний час займає контора колишнього ПОП «Присеймів’я» і подвір’я, прилегле до неї.
У побудові першого гетьманського кам’яного палацу в Батурині безпосередню
участь брав граф М. І. Воронцов. З тривалого листування видно, що саме він мав
щиру прихильність до К. Г. Розумовського і сприяв йому в усьому [22, 255]. Поради
Воронцова були дуже цінними для Кирила Григоровича.
Тому про початок зведення кам’яного гетьманського будинку в Батурині гетьман
К. Розумовський відразу повідомив саме графу М. Воронцову. У листі, датованому 24
квітня 1757 р., це будівництво він пояснював своїм бажанням остаточно переїхати до
Батурина [28, 215], бо глухівський клімат дуже погано впливав на його здоров’я. До
того ж будинок, збудований там для нього, розташовувався в низині на болотистому
ґрунті, на місці, що було «гнусным по сырости и болотной земле» [13, 945], тому й
швидко почав руйнуватися. З цієї причини гетьман «принужден нынешнего лета
зачать каменный дом в Батурине» [5, 213], який і мав стати резиденцією [23, 57]. До
речі, вагомою причиною спорудження кам’яного палацу в Батурині також був намір
Розумовського перетворити це місто на центр гетьманського правління в Україні [22,
255; 30, 22].
Кирило Григорович хотів доручити побудову кам’яної батуринської резиденції
високопрофесійним зодчим. У тому ж листі він повідомляє М. Воронцову, що: «Ма-
териалы все из излишеством готовы, да архитектора не имею» [22, 255]. Відомо, що
23 травня 1757 р. з Батуринського цегляного заводу на це будівництво [23, 56] було
видано 242 990 штук цегли [29, 405; 21, 376].
Кирило Розумовський бажав, щоб цей будинок зводив архітектор А. Квасов, кот-
рий якраз на цей час перебував на будівництві храму в Козельці. Однак на той час
А. Квасов став потрібним Олексієві Григоровичу у Санкт-Петербурзі. Натомість Ки-
рило Григорович просить Воронцова прислати йому П-А. Трезіні, який мав би прибути
не пізніше, як за 2 місяці. А коли цей архітектор не зможе прибути, то: «прошу Ваше
сиятельство походотайствовать мне гезеля Кокорина… я им весьма буду доволен, да и
он безмерно будет рад, что при мне будет» [22, 256; 9, 72]. З цим архітектором на той
© Герасько Марина Олександрівна – науковий співробітник Національного
історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
Сіверянський літопис 61
час Розумовський вже був знайомий.
Однак зазначені вище архітектори, запрошені Розумовським, з різних причин не
прибули до Батурина. Вже в наступному листі, в червні 1757 р., Розумовський ви-
словлює подяку М. І. Воронцову за те, що він надіслав у Батурин архітекторів з Італії.
Це були «Венероні (з Мілана) і Бартоліані (з Лугано). Але в міру своєї скромності і
великої поваги до Воронцова К. Г. Розумовський не пише у своєму листі про те, що вибір
Воронцова не надто припав йому до душі. Гетьман вважав, що росіянин О. П. Кокори-
нов і українські майстри могли б краще знайти спільну мову та порозумітися. Те, що
будинок повинен бути зручним і простим, читаємо далі в цьому ж листі: «… а главное
то, что я великолепных строений строить не намерен, но дом каменный покойный к
житию, который хотя весьма по нашому посредственною рукою построится, в Малой
России всегда, однако ж, будет казаться великолепным» [22, 256].
Події розгорталися всупереч бажанням гетьмана. З невідомих нам причин італій-
ські майстри Венероні й Бартоліані прибули до Батурина лише в листопаді 1757 р.,
«… приїхавши невчасно, тобто тоді, коли погодні умови найменше сприяли будівництву
нової кам’яної резиденції» [22, 257]. Тому К. Розумовський залучив їх до перебудови
дерев’яного дому в Батурині по вулиці Київській.
У березні 1760 р. будівництво гетьманського цегляного будинку було в основному
завершено, за винятком окремих дрібних видів робіт. «Його архітектори – італійці Вене-
1. Поштова станція
2. Цегляний будинок К.Розумовського
навпроти поштової станції
3. Цегляний будинок К. Розумовського, в якому
проживала С.О. Апраксіна
4. Великий сад
5. Кочубеївський сад
6. Будинок Кочубея
7. «Капунін ставок»
8. «Кочубеївський ставок»
9. Гребля
10. Кінний завод та кінний двір
11. Помешкання Г.П. Литаренко
(нині вул. Грушевського, 7)
12. Воскресенська церква
13. Базарна площа.
Пояснення до плану
62 Сіверянський літопис
роні і Бартоліані, працювали в Батурині 2 роки і 9 місяців, отримуючи платню 800 руб.
на рік» [23, 56]. Та, «одержавши схвальний відгук про свою роботу від гетьмана і його
письмову рекомендацію, в зв’язку із закінченням контракту, виїхали з України» [23, 57].
У 1761р. палац та інші адміністративні будівлі Батурина в основному були завер-
шені: «в начале ...года гетман уже мог жить здесь в своем доме; были, вероятно, готовы
и другие постройки…» [26, 38-39]. Вони, як і саме місто, царським указом від 17 лютого
1760 р. перейшли в «вечное и потомственное владение» Кирила Розумовського [21,
376-377]. А після скасування гетьманства і зняття з Розумовського гетьманського чину,
Катерина ІІ щедро нагородила його та залишила за ним «…в Батурине на казенные
средства построенный гетманский дом» [7, 30].
«Неизвестно, в каком виде был выстроен «город» Батурин и был ли вообще строен
на средства казны, но относительно дворца имеется сведение, что он был строен на
казенныя средства: об этом свидетельствует историк А. И. Ригельман. К сожалению,
в указанном сведении не сказано, что «казенный» Батуринский дворец был каменный,
но, принимая во внимание важность официального возстановления прежней гетман-
ской резиденции, да еще по особому плану, его нужно считать таковым. Тем болем, что
деревянный гетманский дом в Батурине уже был» [7, 27]. Як відомо, після скасування
Гетьманщини було скасовано всі «інституції» і вже ніякого казенного будівництва не
велося [7, 30].
Цегляний будинок Розумовського, в якому проживала С. О. Апраксіна
Кирило Григорович любив Батурин [17], сюди його «... тягло, наче магнітом ...та й
вирішив доживати віку [11, 134] в Батурині» [20,194; 25, 40]. Тут, як і в інших містах
[32, 713], він не зраджував своїм уподобанням, а особливо захоплювався будівництвом
[15, 73], вибираючи для нього найкращі мальовничі місцини Батурина. Але для його
власних потреб всіх будівель, побудованих ним, було забагато, та, крім цього, вони не
зовсім задовольняли його вишуканий смак. Тому, маючи багато нерухомості, зокрема
в Батурині, обдаровував нею наближених до себе осіб, «кроме этого, во многих местах
устроил каменные домы для чиновних людей». М. Ісаєнко у 1860 р. в «Чернігівських
губернських відомостях» писав: «…В одном из таковых домов, недавно проданном и
снесенном, жила Графиня Апраксина, от чего и дом, в котором она жила, получил на-
звание Апраксинского» [14, 76-77].
Ось як цей будинок охарактеризований в «Опису нерухомого майна А. Розумов-
ського в Батурині» за 26 вересня 1836 року: «Близ старого двора, где был фельдмаршал-
ский двор, в другую сторону находится конюшенный двор с конным заводом ... против
сего завода маленький пруд, укрепленный плотинкою... [1, 240]. Неподалеку от конного
завода имеется каменный в два этажа небольшой дом, называемый Апраксинский, при
коем состоят: флигель земляной, а по другую сторону два каменных малих флигеля,
сарай и конюшни ветхие. От сего дома начинается другой сад и за оным против пруда,
что около кузниц, большой двор и дом, называемый Кочубейский» [1, 240-241]. А у
відомості про забудову та землевласників Батурина за 1803 р., під літерою «К» зазначено
будинок, що розташований на підвищеному боці Батурина «На Садовой улице в 17
квартале под каменным двухэтажным домом [со] службами и двором» числиться 1416
«всех квадратных сажень». Поряд з цим будинком стоїть «каменный дом, прозываемый
Кочубеевский» [1, 207].
Для того, щоб краще зрозуміти місцезнаходження Апраксінського будинку, автор
надає пояснення: через дорогу від старого гетьманського будинка (територія Батурин-
ської ЗОШ), але в інший бік, перейшовши вулицю Садову (нинішня Грушевського),
тобто рухаючись у бік сучасного відділення МНС і трохи далі за нього, приблизно
там, де нині земельні ділянки жителів, що проживають по вулиці Д. Многогрішного
№№ 4, 6, 8 (помешкання Яська М. І. та ін.). І трохи вище по схилу від русла р. Чорної
був кінний двір з кінним заводом та іншими господарськими будівлями та криницею.
Навпроти цього заводу маленький ставок укріплений гребелькою. Для детальнішого
пояснення варто зазначити, що цей ставок існував ще навіть після ІІ Світової війни.
Ставок, як і в часи К. Розумовського, а також ще за раніших часів В. Кочубея, був
Сіверянський літопис 63
укріплений і розділений вищезгаданою гребелькою на дві частини. Одна з них, що була
навпроти конюшень, виконувала господарські функції. Вона мала назву, яка і дійшла
до нашого часу, – «Капунін ставок» [10, 62]. Інша ж частина звалася «Кочубеївський
ставок» і була призначена для відпочинку. Недалеко від кінного заводу навпроти ве-
ликого саду (великим звався сад, розташований біля будинку К. Г. Розумовського по
вулиці Київській – територія сучасної ЗОШ) розміщувався двоповерховий кам’яний
дім, так званий Апраксінський (приблизно на місці розміщення сучасного відділення
МНС). Від цього будинку починався інший сад, за яким проти ставка (що біля кузні)
великий двір і будинок, що звався Кочубейським.
Вулиця, що зараз носить назву Грушевського, скоріше за все, і носила назву Садова.
Таке припущення можна зробити, виходячи з того, що обабіч неї були садові насаджен-
ня. А саме: по один бік вулиці ріс великий сад, що був на подвір’ї старого фельдмаршала
(територія сучасної Батуринської ЗОШ) і по інший – Кочубеївський сад. Ця вулиця
йшла паралельно вулиці Київській. Ось як описує її краєзнавець В. Бондаренко:
«Церква розташована в центрі Батурина. На фотографії церкви 1903 р. біля неї видно
велику площу. Від цієї площі в бік будинку Кочубея йшла головна вулиця Батурина;
тут жили найбагатші батуринці» [2, 82]. Підтвердженням тому, що ця вулиця була
не другорядною, а також основною, як і вулиця Київська, є те, що вона була доволі
широкою і прямою. Це простежується і в наш час. Якщо їхати до центру Батурина,
повернувши біля пагорба Слави, то якраз перед собою (трохи праворуч) бачимо Во-
скресенську церкву. Ймовірніше за все, у пізніші часи ця вулиця зазнала незначного
перепланування у середній своїй частині (дивись карту). І на даний час має трохи інший
вигляд, а саме – розгалужена перед садибою Г. П. Литаренко по вул. Грушевського, 7.
Отже, аналізуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що на території міста
Батурин у Кирила Григоровича Розумовського було декілька цегляних будинків. З
тих далеких часів і до сьогодення залишився єдиний палац, який «поражает и удив-
ляет нас» [31, 8]. Про інші будинки наразі відомостей мало або вони зовсім відсутні.
Але величність існуючого грандіозного палацово-паркового [24, 472] ансамблю є під-
твердженням тому, що інші батуринські будівлі гетьмана були справжніми витворами
мистецтва. Адже для їх планування та зведення гетьман залучав найкращих зодчих з
Росії та Європи: «Ринальди, Кваренги, Камерона, Старцева, Аксамитова, Квасова ...»
[6, 39]. Тому дослідження даної теми є актуальними і потребують глибокого вивчення.
1. Батурин: сторінки історії: Збірник документів і матеріалів / Чернігівський дер-
жавний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка та ін.; Редколегія: О.Б. Коваленко
та ін. – Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2009. – 786 с.
2. Батуринська старина: збірник статей Віктора Бондаренка / упор. Ю.А.Блажко,
Л.Г. Кіяшко. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2011. – 168 с.
3. Батуринська старовина: Збірник наукових праць. Вип. 2 (6) / Відп. ред. О.Б.
Коваленко. – Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф», 2011. – 124 с.
4. Бузун О. Батурин часів гетьманування К.Г. Розумовського. // Сіверянський
літопис. – 1998, № 5. – С. 26-41.
5. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских / Васильчиков А.А. – СПб., 1880. –
Т. I. – С. 213.
6. Величко С.Г. Кирилл Григорьевич Разумовский на Украине. // Материалы на-
учно-исторической конференции, посвященной памяти видного государственного
деятеля России Кирилла Григорьевича Разумовского / МСХА. – М.: ФГНУ «Росин-
формагрохтех», 2004. – С. 38-43.
7. Горностаев Ф.Ф. Дворцы и церкви Юга. – М.: «Образование». В. 8., 1914. – 92 с.
8. Дворцы и усадьбы: еженедельное издание. – М., № 87, 2012. – 31 с.
9. Дробязко Н. Участь родини Воронцових у розбудові Батурина в середині ХVІІІ
ст. // Батуринська старовина: Збірник наукових праць. Вип. 2 (6) / Відп. ред. О.Б.
Коваленко. – Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф», 2011. –С. 71-72.
64 Сіверянський літопис
10. Дроб’язко Н.В., Реброва Н.Б., Карпенко Ю.О., Графін М.В., Дадашева Т.Г., Ди-
восвіт історії і природи Батурина. – Чернігів, 2004. – 84 с.
11. Жемчужников Л. Мои воспоминания из пришлого. – Л., 1971. – С. 133-134.
12. Зубенко-Царьова М.В. Чарівна подорож. – К.: Будівельник, 1972. – С. 18-20.
13. Иноземцев И. Граф К.Г. Разумовский в Батурине // Исторический вестник. –
1903. – Т. ХСІV. – 1256 с.
14. Исаенко М. Батурин, местечко Черниговской губернии // Черниговские гу-
бернские ведомости. – 1860. –. – № 11. – С. 76.
15. Кіяшко Л. Г. Останні роки життя К. Розумовського в Батурині. // Батуринська
старовина: Збірник наукових праць. Вип. 2 (6) / Відп. ред. О.Б. Коваленко. – Чернігів:
Видавництво «Десна Поліграф», 2011. – С. 72-74.
16. Коваленко О., Петреченко І. Краткое топографическое описание Новгород-
Северского намесничества 1787 года. // Сіверянський літопис. – 1995. – № 5. – С. 155.
17. Костомаров Н. Из поездки в Батурин в 1878 году // Порядок. – СПб., 1881. – № 7;
18. Косьяненко В. Обгрунтування проекту реставрації та пропозицій по пристосу-
ванню палацу К.Г. Розумовського – пам’ятки архітектури ХVІІІ-ХІХ ст. (охор. № 837)
У світлі її історії та будівельної еволюції.
19. Лукомский Г. Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация. – С.8.
20. Матющенко Б., Шковира Ю., Чабан М. Забутою Україною: Краєзнавче видання.
Дніпропетровськ.: ІМА-прес. – 2006. – 336 с.
21. Павленко С. Післямазепинська доба Батурина. // Батуринська старовина: збір-
ник наукових праць, присвячений 300-літтю Батуринської трагедії. – К., 2008. – 512 с.
22. Пасько І.В. До історії Батуринського палацу (На матеріалах листування К.Г.
Розумовського з М.І. Воронцовим) // Український археографічний щорічник. Випуск
3/4 — К., 1999. С. 251.
23. Путро О. І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського
державотворення ХVІІІ ст.): Монографія: в 2-х частинах. – Ч. І. – К., 2008. – 240 с.
24. Реброва Н. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська сто-
лиця» // Батуринська старовина: збірник наукових праць, присвячений 300-літтю
Батуринської трагедії. – К., 2008. – С. 465-475.
25. Синицкий Л. Путешествие в Малороссию академика Гильденштендта и кн. И.М.
Долгорукаго // Киевская старина. – 1893. – № 4. – 2618 с.
26. Скокан П. Батурин (по историческим местам Украины): сборник воспоминаний,
очерков, рассказов и других материалов (на правах рукописи). – М., 1979. – 242 с.
27. Слюнькова І. Архітектурна спадщина Батурина. // Дніпро. – 1990. – № 4. –
С.107-110.
28. Терех М.І. Перший палац К.Г. Розумовського в Батурині. // Сіверщина в історії
України: збірник наукових праць. В. 5. – Київ – Глухів, 2012. – С. 215-217.
29. Терех М. Промисловість Батурина доби К. Розумовського (ХVІІІ – ХІХ ст.) //
Батуринська старовина: збірник наукових праць, присвячений 300-літтю Батуринської
трагедії. – К., 2008. – 512 с.
30. Токарев С. Нововиявлені документи про діяльність «Експедиції Батуринського
і Глухівського будівництва» на початку 50-х рр. ХVІІІ ст. // Сіверянський архів. – Ви-
пуск 2. – Чернігів, 2008. – С.106.
31. Цапенко М. По равнинам Десны и Сейма. – М.: Искусство, 1967. – 122 с.
32. Чернігівщина: енциклопедичний довідник. – К., 1990. – С. 713.
Данная статья посвящается исследованию кирпичных домов К. Г.Разумовского
на территории Батурина. Она базируется на глубоком изучении многих источников.
Ключевые слова: Батурин, гетман, Кирилл Разумовский, кирпичный дворец.
The work studies the first houses of Kyrylo Rozumovskyi in Baturyn. The article is based on
the deep analyses of many sources.
Key words: Baturyn, hetman, Kyrylo Rozumovskyi, brick palace.
|