Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5828 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я / Швидько Г.К. // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 124-126. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5828 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-58282010-02-09T12:01:29Z Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я Швидько, Г.К. Репональна історія в особах 2003 Article Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я / Швидько Г.К. // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 124-126. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5828 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Репональна історія в особах Репональна історія в особах |
| spellingShingle |
Репональна історія в особах Репональна історія в особах Швидько, Г.К. Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я |
| format |
Article |
| author |
Швидько, Г.К. |
| author_facet |
Швидько, Г.К. |
| author_sort |
Швидько, Г.К. |
| title |
Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я |
| title_short |
Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я |
| title_full |
Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я |
| title_fullStr |
Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я |
| title_full_unstemmed |
Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я |
| title_sort |
професор і.ф. ковальова і розвиток археологічних досліджень степового подніпров'я |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Репональна історія в особах |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5828 |
| citation_txt |
Професор І.Ф. Ковальова і розвиток археологічних досліджень Степового Подніпров'я / Швидько Г.К. // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 124-126. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT švidʹkogk profesorífkovalʹovaírozvitokarheologíčnihdoslídženʹstepovogopodníprovâ |
| first_indexed |
2025-07-02T08:52:21Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:52:21Z |
| _version_ |
1836524599324442624 |
| fulltext |
Швидъко Г.К. (ж. Дніпропетровськ)
ПРОФЕСОР І.Ф. КОВАЛЬОВА І РОЗВИТОК
АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
СТЕПОВОГО ПОДНІПРОВ'Я
Степове Подніпров'я - в межах України одна різних епох. Звичайно, що лише мізерну частину
із зон інтенсивних археологічних досліджень, цих пам'яток до затоплення місцевості археологам
особливо протягом XX століття. Люди обжили вдалося виявити і дослідити,
цей край ще в добу верхнього палеоліту, про що Наступний етап активізації і розгортання
свідчать численні археологічні джерела. В наступ- археологічних досліджень в Степовому
ні часи різноманітні племена і народи, як у калей- Подніпров'ї хронологічно відноситься до початку
доскопі, часто змінювали етнічну палітру краю, 70-х pp. XX ст. Віддаючи належне науковому
залишаючи по собі пам'ятки матеріальної і духов- значенню археологічних розкопок скіфських
ної культури його мешканців. Саме ця територія курганів О.С. Тереножкіна на Нікопольщині,
за своїми природними умовами була надзвичайно сенсаційній знахідці Б.М. Мозолевського (золотої
придатна для заняття скотарством і землеробст- Пекторалі та інших скарбів) під час розкопок
вом, що й приваблювало сюди різні племена. Товстої Могили поблизу м.Орджонікідзе, дослід-
Однією з важливих ознак степового ланшафту є женням археологічної експедиції АН УРСР під
скіфські кургани, окремі з яких до наших часів керівництвом Д.Я.Телегіна, можна з повним пра-
зберегли в своїх надрах багаті скарби як вом стверджувати, що успішне вивчення археоло-
відображення багатої духовної культури предків, гічних пам'яток в краї в останні три десятиліття
Археологічні розкопки в Степовому XX століття пов'язані, головним чином, з іменем
Подніпров'ї розпочалися ще у середині позами- визначного археолога І.Ф. Ковальової,
нулого століття, коли були досліджені скіфські Нині професор Дніпропетровського націо-
кургани - Олександропільський, Ряба Могила, нального університету, науковий керівник постій-
Чортомлик та ін. Дослідження древніх курганів но діючої археологічної експедиції університету,
у цьому краї здійснювали видатні археологи кавалер ордену Святої княгині Ольги Ірина
І.Є.Забєлін, В.В.Антонович, Д.Я.Самоквасов, Федорівна Ковальова народилася в м. Дніпро-
Д.І.Яворницький, Е.М.Макаренко та інші петровську 29 жовтня 1930 р. Закінчила історич-
археологи - професіонали й аматори (напр., ний факультет Дніпропетровського державного
О.М.Поль). Тільки за програмою підготовки до університету, працювала вчителем сільської
ХНІ Археологічного з'їзду в Катеринославі школи, науковим співробітником Дніпропетровсь-
(1905 р.) протягом трьох польових сезонів було кого історичного музею, в якому вивченню
розкопано більше 100 курганів. археологічних пам'яток завжди приділялася
Черговий етап активізації археологічних роз- велика увага. У 1962 р. педагогічний і науково-
копок в Степовому Подніпров'ї припадає на кінець дослідницький талант І.Ф.Ковальової поєдналися
20-х - початок 30-х pp. XX ст., коли була ство- в її роботі, оскільки тоді вона стала викладачем
рена так звана Новобудовча експедиція Наркомосу Дніпропетровського держуніверситету. Коли у
УРСР для вивчення території будівництва 1965 р. в університеті було відновлено історичне
Дніпрогесу і зони затоплення водами Дніпра у відділення історико-філологічного факультету
зв'язку зі спорудженням греблі. Як зазначає в своїх (денна форма навчання), І.Ф.Ковальова ввійшла
дослідженнях з історії археології І.Ф.Ковальова, до першого складу вчених-викладачів, які
Дніпрогесівська експедиція 1927-1932 pp., забезпечували підготовку істориків. Не маючи ще
очолювана академіком Д.І. Яворницьким, відкрила на той час наукових і почесних регалій,
і вивчила сотні різноманітних пам'яток, встано- І.Ф. Ковальова, тим не менше, як лектор, педагог,
вила послідовність зміни археологічних культур дослідник була альфа-зіркою. Глибокі професійні
у цьому регіоні, заклала основи для розвитку пра- знання, широка ерудиція, прекрасне володіння
вових норм, які забезпечували охорону і вивчення словом, захопленість археологією перетворювали
пам'яток історії і культури в нашій країні. археологію як предмет на романтичну мандрівку
Взагалі, особливістю археологічних дослід- студентів у глибину віків, а археологічну прак-
жень Степового Подніпров'я є те, що вони, в тику - в незабутнє на все життя магічне дійство
основному, пов'язані з крупними народногоспо- дотику до реальної історії. Автор даної публікації
дарськими планами - будівництом Дніпргесу, також мав щасливу нагоду бути в числі учнів
відновленням його в післявоєнний період (тоді І.Ф. Ковальової і не один польовий сезон провести
була створена II Дніпробудівська експедиція АН на археологічних розкопках, а тому добре знає
УРСР), спорудженням Каховського і Дніпродзер- силу її впливу на студентів, на їхнє захоплення
жинського водосховищ, які затопили не просто археологією і загалом краєзнавчими дослід-
найродючіші землі, але місцевість з древніми женнями, до чого потім випускники-історики
поселеннями, багатими на археологічні пам'ятки прагнули залучати своїх учнів.
В середині 60-х pp. XX ст. розпочалася робота (VI ст. до н.е.) та "геродотової" Скіфії (V ст.
до
над багатотомною "Історією міст і сіл Української н.е.) На Правобережжі досліджено
курганні
РСР" під загальним керівництвом академіка "поля" Надпоріжжя. Експедицією вперше
виді-
П.Т.Тронька. До авторського колективу тому лено сарматські могильники (70)
Підгороднього,
"Дніпропетровська область" ввійшла й Новопідкряжу, Межової, Дмухайлівки
тощо.
І.Ф.Ковальова, яка забезпечувала матеріал по Один із найбільш талановитих учнів
І.Ф.Ковальо-
археології. вої сарматолог Володимир Іванович
Костенко
Щорічно організовуючи археологічну протягом кількох польових сезонів в
Апостолівсь-
практику студентів, читаючи курси археології, кому районі досліджував великий Усть-
Кам'янсь-
етнографії, історії первісного суспільства, кий курганний могильник скіфо-
сарматського
І.Ф.Ковальова плідно працювала над кандидатсь- періоду. Значну групу досліджених пам'яток
ста-
кою дисертацією. Політична "відлига" в державі новлять кочівницькі поховання, впущені у
давні
дозволили їй працювати над науковою темою кургани, а також окремі кургани
половецького
"Дніпрогесівька археологічна експедиція Нарко- часу (сс.Котівка, Осипівка). Здійснено
розкопки
мосуУРСР 1927-1932 pp." Відомо, що цю експе- поселень бронзової доби (Павлоград,
Богуслав,
дицію очолював академік Д.І.Яворницький, добре Богданівка, Стрільча Скеля,
Дніпропетровськ),
ім'я якого в цей час було "реабілітоване" в До найзначніших наукових відкрить профе-
художньому творі письменника І.М.Шаповала "В сора І.Ф.Ковальової та її експедиції
належать
пошуках скарбів", наукових працях філолога наступні. Внаслідок розкопок і
ґрунтовних
М.М. Шубравської про його фольклористично- досліджень встановлено відмінності в
розвитку
етнографічну діяльність, підготовлених істориком зрубної культури південного Лісостепу
України,
І.М. Гапусенком статті і біобібліографічному в формуванні якої особливу роль
відігравало
покажчику праць Д.І. Яворницького. З літа населення культури багатоваликової
кераміки.
1972 р. через ідеологічні причини ця хвиля інте- Виділено маївський культурно-хронологічний
тип
ресу до творчої спадщини Д.І. Яворницького спа- зрубної культури XV-XIV ст. до н.е.
Встановлено
ла. На той час і І.Ф. Ковальова захистила канди- існування окремої постмаріупольської
енеолітич-
датську дисертацію (1971 p.), робота над якою ної культури, центр формування якої
пов'язаний
збагатила її надбаннями попередників- дослід- із лівобережними притоками Дніпра - Оріллю
і
ників археологічного минулого краю і дала Самарою. Населення цієї культури (кінець
IV-
можливість організувати власну наукову школу III тис. до н.е.) спілкувалося з північно-
кавказь-
археологів, розгорнути активне дослідження кими майкопськими племенами і карпато-
бал-
Степового Подніпров'я, зробити цілий ряд канським світом, здійснюючи
конвергентність
важливих наукових відкрить. матеріальної та духовної культури на
просторі
Творче піднесення на той час вже відомого і від Лівобережжя по Дністер. Це населення
мало
авторитетного науковця І.Ф. Ковальової співпало свій власний центр металургії міді та
взаємодіяло
з розгортанням спорудження зрошувальної з племенами пізнього Трипілля. Завдяки
трива-
системи у степовому краї - каналу "Дніпро-Донбас" лим дослідженням вилучено матеріали доби
брон-
та розвитком вугільнодобувної промисловості зи, тобто, ямної та катакомбної
археологічних
Західного Донбасу. У зоні будівництва терміново культур; доведено локальність
лівобережного
треба було проводити археологічні розвідки і варіанту, орієнтованого на східні, Донські і
Волзь-
розкопки. У 1972 р. була створена Новобудовна кі пам'ятки ранньої ямної археологічної
культу-
постійно діюча археологічна експедиція Дніпро- ри. Створено хронологічні схеми, розроблено
пи-
петровського державного університету, котру тання ремісництва населення катакомбної
архео-
очолила доцент І.Ф.Ковальова. З 1986р. ця логічної культури. Вперше детально
вивчено
наукова інституція має назву "Лабораторія ідеологічні уявлення населення доби бронзи,
археології Подніпров'я ДДУ" (ДНУ). Цього року На нашу думку, археологічна експедиція
виповнилося 30 років функціонування археоло- І.Ф. Ковальової, досліджуючи Степове
Подні-
гічної експедиції. І протягом всього часу її дії пров'я, зробила свій вагомий внесок і у
вирішен-
незмінним керівником і організатором археологіч- ня проблеми Дикого Поля. Матеріальні
пам'ятки
них розкопок та наукової обробки матеріалу є періоду XIII-XVI ст., які раз-по-раз
зустрічалися
Ірина Федорівна Ковальова, яка ще у 1987 р. захис- під час розкопок, свідчать про хибність
твердження
тила докторську дисертацію "Історія населення про пустелю, яка ніби-то існувала тривалий
час
пограниччя Лісостепу і Степу лівобережного на величезному просторі, названому
географами
Подніпров'я у пізньому енеоліті-бронзовому віці". Диким Полем. Це був район
безперервного
Три десятки років активної роботи експедиції проживання тут населення в період від
монголо-
дають підставу для деяких підсумків, хоча дана татарської навали по козацьку епоху.
Археологічні
стаття не є звітом, а лише спробою зазначити знахідки, які набувають особливої цінності
за
найбільш вагомі досягнення. За цей період в відсутності писемних джерел, дозволяють
внести
і Степовому Подніпров'ї силами експедиції корективи у дослідження проблеми
походження
І досліджено близько 1200 курганів, половина з козацтва. Звичайно, для наукових
інтересів
І яких відноситься до епохи бронзи. Близько 50 І.Ф. Ковальової та її учнів цей матеріал не
є
І курганів в лівобережній частині Подніпров'я - визначальним, переважаючим, але для
дослідників
Р це скіфські поховання архаїчного часу козацької проблематики він є дуже важливим.
В такий спосіб зауваживши значення здобутих дяться екскурсії для студентів не лише даного
археологами матеріалів для дослідження проблеми вузу, але й інших вузів Дніпропетровська. Часто
Степу і козацтва, не можемо не сказати, що останнім у цьому музеї проводяться екскурсії для школярів
часом ця проблематика в діяльності І.Ф.Ковальової шкіл Дніпропетровської області. На базі музею
займає все більше місце. Вчені і краєзнавці професор І.Ф.Ковальова читає публічні лекції з
Дніпропетровщини знають, що багато років ведеться археології. Здається, просвітницька робота
полеміка навколо питань про місцерозташування археологів на чолі з їх науковим керівником є
Богородицької фортеці, козацького містечка Самар, продовженням традиції, започаткованої в нашому
Усть-Самарського ретраншементу тощо. Знахідки краї Д.І. Яворницьким.
виявлені краєзнавцями-аматорами В.Ф. Камеко і Насамкінець, назвемо ще одну іпостась
В.В. Бінкевичем та археологами школи вченого і неординарної особистості І.Ф.Ковальо-
І.Ф. Ковальової на місці зруйнованої Богородиць- вої. Вона є науковим керівником багатьох
кої (Новобогородицької) фортеці (селище Шевчен- дослідників, які стали кандидатами наук. Адже
ко в Дніпропетровську) не тільки дає підставу згаданий вище В.І.Костенко (нині покійний) ще
пов'язувати цю місцевість з козацькою Самаррю, в студентські роки завоював за свою конкурсну
але й показати його економічне та воєнно-стратегіч- роботу з археології Золоту медаль АН СРСР, а
не значення. На жаль, ми не маємо права говорити згодом став відомим вченим-сарматологом.
по даному питанню більше, оскільки вчені нині І.Ф.Ковальова виховала також відомих археологів
аналізують унікальні знахідки і ще не встигли В.А.Ромашку, З.П.Маріну, В.М.Шалобудова та
оприлюднити результати своїх досліджень. ін. За її консультаціями запорізький археолог
Здобуті внаслідок археологічних розкопок (підводна археологія) Г.І.Шаповалов захистив
матеріали переважно зберігаються в Дніпро- докторську дисертацію.
петровському історичному музеї ім. Д.І. Явор- Нині одним з основних завдань археологів є
ницького та в музеї археології ДНУ. Важливіші робота над "Зводом пам'яток". Тож побажаємо
з них демонструються в Золотій Скарбниці Києво- професору Ірині Федорівні Ковальовій здоров'я,
Печерської лаври. На базі музею археології ДНУ натхнення і успіхів у досягненні нових наукових
багато років працює науковий гурток, прово- здобутків.
|