Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття
Збережено в:
Дата: | 2003 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5830 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття / Т. Коломієць // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 141-144. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-5830 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-58302010-02-09T12:01:11Z Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття Коломієць, Т. Педагогіка і краєзнавство 2003 Article Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття / Т. Коломієць // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 141-144. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5830 uk Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Педагогіка і краєзнавство Педагогіка і краєзнавство |
spellingShingle |
Педагогіка і краєзнавство Педагогіка і краєзнавство Коломієць, Т. Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття |
format |
Article |
author |
Коломієць, Т. |
author_facet |
Коломієць, Т. |
author_sort |
Коломієць, Т. |
title |
Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття |
title_short |
Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття |
title_full |
Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття |
title_fullStr |
Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття |
title_full_unstemmed |
Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття |
title_sort |
становлення вищої жіночої освіти в харкові на початку xx століття |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2003 |
topic_facet |
Педагогіка і краєзнавство |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5830 |
citation_txt |
Становлення вищої жіночої освіти в Харкові на початку XX століття / Т. Коломієць // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 141-144. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT kolomíêcʹt stanovlennâviŝoížínočoíosvítivharkovínapočatkuxxstolíttâ |
first_indexed |
2025-07-02T08:52:26Z |
last_indexed |
2025-07-02T08:52:26Z |
_version_ |
1836524604823175168 |
fulltext |
Коломієць Т. (м. Харків)
СТАНОВЛЕННЯ ВИЩОЇ ЖІНОЧОЇ ОСВІТИ В
ХАРКОВІ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ
Ще з початку XIX ст. Харків, завдяки жіночої освіти. У зв'язку з тим, що представниці
створеному тут університетові, став центром жіночої статі не допускалися до навчання у
наукового життя Лівобережної України. Цей державних вищих навчальних закладах, при
вищий навчальний заклад згуртував навколо себе університетах по всій Росії почали
відкриватися
найкращі міські сили діячів літератури, історії, вищі жіночі курси на засадах приватних
етнографії, мистецтва, медицини, права, навчальних закладів, які утримувалися за
математики, що давало усі підстави сучасникам рахунок плати за навчання самих курсисток (100-
називати Харків «Афінами Півдня Росії». Про 150 крб. на рік), пожертвувань, зборів з різних
вплив Харківського університету в той період на культурно-масових заходів.
освіту всієї України в журналі «Украинская Харків у цій справі дещо відставав
від
жизнь» сучасник писав: «Харків відносно столичних міст: Вищі жіночі курси в Петербурзі
України порівнюють з Афінами, якими були вони та Москві були створені ще в 1869 p., у Києві - в
щодо інших міст Греції. Звичайно, це надто 1870 р. Передова професура Харківського
сміливо; слід бути безпристрасним; але щоб університету брала активну участь у
пропагуванні
справедливо судити про ступінь освіти в Україні ідеї вищої жіночої освіти та її становленні в
місті,
і про вплив на неї університету, необхідно пожити Завдяки наполегливій роботі у цьому
напрямку
в Харкові, особливо в червні місяці, коли бувають ліберально налаштованої громадськості у
1907р.
тут публічні іспити в університеті й інших при Харківському університеті відкрили перший
навчальних закладах. Після звичайних екзаменів у Харкові вищий навчальний заклад для жінок -
в університеті було зорганізовано привселюдний Вищі жіночі курси Товариства допомоги
захід, на якому багато студентів читали свої працюючим жінкам. Курси мали два факультети:
твори - прозові й вірші - та грав студентський історико-філологічний з відділеннями
історичним
оркестр» [1, 1924, № 14, с.108-113]. А видатний і словесним та фізико-математичний з відді-
історик Слобожанщини Д.І.Багалій з цього леннями природничої історії і математики. В
приводу говорив так: «Наука піднесла Харків, навчальному плані Вищі жіночі курси підлягали
як промисловість Тулу і Ярославль, як торгівля попечителеві Харківського навчального округу,
Нижній Новгород і Одесу. Він виділяється який затверджував навчальні програми і мав
любов'ю до освіти не тільки вищих, але й середніх виняткові повноваження в галузі кадрової
прошарків суспільства» [2]. політики, перш за все у формуванні викладаць-
Харківський університет дав поштовх виник- кого складу [4]. Керівництво навчальним
процесом
ненню в Харкові інших вищих навчальних закла- здійснювала вища педагогічна рада, що складалася
дів. У 1873 р. на базі ветеринарного училища було з професорів та викладачів, які працювали на
засновано Харківський ветеринарний інститут. Його курсах. Вищі жіночі курси об'єднували
найбільш
статут було узгоджено зі статутом Харківського прогресивну частину науково-педагогічних кадрів,
університету, а в навчальному плані Ветеринарний які розглядали свою роботу в галузі жіночої
освіти
інститут було віднесено до розряду навчально- як відповідальну громадську діяльність. Тут
практичних закладів з правами університетського викладали професори Д.І.Багалій, В.П.Бузескул,
медичного факультету, який підлягав міністерству М.Ф.Сумцов та багато інших. Наприклад, у
1915-
народної освіти і попечителеві Харківського 1916 навчальному році.на історико-філологічному
навчального округу [3, с.2]. Розвиток фабрично- факультеті курсів працювало 29 університетських
заводської промисловості в Україні потребував викладачів, в тім числі 19 професорів, 8 приват-
спеціалістів-технологів, і тому в 1885р. розпочав доцентів, 2 лектори. Деканом факультету від дня
роботу Харківський технологічний практичний заснування й до 1915 р. був І.М.Ендзелін, а з
інститут, який ставив на меті згідно свого статуту названої дати - професор Ф.І.Шміт [5]. Крім
від 24 липня 1885 р. давати вищу технологічну навчальної роботи, професорсько-викладацький
освіту з механічної та хімічної спеціальності. Під склад керував науковою діяльністю слухачок,
час першої світової війни в Харкові з'явився організовував різні тематичні гуртки, де курсистки
сільськогосподарський вищий навчальний заклад виступали з доповідями та реферативними
завдяки евакуйованому сюди з території Польщі повідомленнями.
(Люблінської губернії) Ново-Олександрійському Для вступу до Вищих жіночих
курсів
сільськогосподарському інституту. абітурієнтам необхідно було подати атестат про
Як відомо, у ті часи у всіх цих вищих середню освіту або скласти іспити, від яких
навчальних закладах навчалися виключно звільнялися лише особи, що мали звання
1 чоловіки. Але вже з другої половини XIX ст. в домашньої вчительки чи наставниці.
Більшість
І враїні з усією гостротою постало питання вищої жінок, вступаючи на Вищі курси при Харківсь-
кому університеті, надавали перевагу історико- цього приводу: «ЗО жовтня 1910 р. відбулося
філологічному факультетові. давно очікуване відкриття в Харкові жіночого
Аналіз статистичних даних контингенту медичного інституту. Серед присутніх на відкритті
слухачок жіночих курсів свідчить, що кількість були: управитель навчального округу Н.Д.Арбе-
вихідців з дворян весь час зменшувалася і в 1916- сов, директор медичного інституту В.Я.Дани-
1917 навчальному році становила трохи більше левський, віце-голова медичного товариства
4%. Поступово знижувалася питома вага вихідців приват-доцент Е.П.Браунштейн, декан медичного
із купецького стану та духовенства. В той же час факультету професор Л.Л.Гіршман, директор
чисельність представниць міщанства і селянства бактеріологічного інституту В.І.Недригайлов,
неухильно зростала й у вказаному навчальному професори, представники Товариства грамотності,
році становила половину слухачок [6]. Це свідчи- Товариства освіти серед євреїв та ін.» [9].
ло про демократизацію соціального складу освіче- Спочатку для інституту орендували примі-
ного жіноцтва. Оскільки значна кількість слуха- щення Північного банку по вулиці Сумській [8,
чок Вищих жіночих курсів походила із незамож- 1910, 14 ноября], а згодом збудували за проектом
ного середовища, плата за навчання для них архітектора О.М.Бекетова двоповерхове примі-
становила просто таки астрономічну суму. Дехто щення Анатомічного театру, де й відбулося вже
не витримував матеріальної скрути і залишав вдруге урочисте відкриття інституту [10]. Першим
навчання, але більшості доводилося боротися не ректором Харківського жіночого медичного інсти-
тільки за право навчатися, а й за власне туту став професор В.Я.Данилевський. Головна
виживання. Щоб мати гроші на прожиток і оплату мета цього навчального закладу, за словами
за навчання, курсистки змушені були підробляти самого ректора, полягала в тому, щоб «дати повну
перекладами, переписом текстів, репетиторством. наукову медичну освіту, підготувати своїх
У працевлаштуванні їм надавали допомогу різні студенток до самостійної лікарської діяльності»,
попечительські товариства. Інститут став новатором у справі прогресивного
Вищі жіночі курси готували висококваліфі- реформування медичної освіти завдяки тому, що,
кованих спеціалістів, але застосувати на практиці створюючись на засадах приватного навчального
свої знання і вміння у відповідності до одержаної закладу, він мав можливість не заводити сухого
освіти жінки не мали можливості. Випускниці формалізму і не псувати наукової справи
історико-філологічного та фізико-математичного бюрократичними правилами. Основні принципи,
факультетів, які після три-чотирирічного строку які закладалися до підвалин медичного інституту,
навчання крім випускних іспитів здавали ще й полягали в автономії управління всіма напрям-
додатковйй з латини при університеті, мали право ками роботи, взаємодовірі й повазі викладачів та
викладати тільки в початкових класах гімназій. студентів, розвиткові самодіяльності вихованок,
Нерівноправне становище освічених жінок гласності і відкритості усіх сфер життя закладу,
змушувало професорсько-викладацький склад узгодженості теорії й практики з вимогами науки
Вищих жіночих курсів і самих слухачок неодно- та життя. Навчальна програма складалася з
разово порушувати клопотання перед міністерст- розрахунку п'ятирічного терміну навчання. Разом
вом народної освіти про надання тим, хто успішно з тим, зважаючи на значний прогрес у галузі меди-
закінчив курси, права викладання в усіх класах цини, рада інституту взяла собі за правило через
середніх навчальних закладів. І тільки в грудні кожні п'ять років переглядати навчальні
1911 р. в Російській імперії було прийнято закон, програми і плани, наближаючи їх до тих умов, у
згідно якому ті слухачки, що успішно витримали яких будуть працювати майбутні лікарі,
випускні університетські іспити з усіх предметів, Практику за рішенням міської думи студентки
одержували звання вчительок середніх навчаль- проходили в міських лікарнях на прийомах
них закладів [7]. У зв'язку з цим при курсах було хворих [11], проводили профілактичні огляди в
організовано вивчення методики викладання школах та на підприємствах, перевіряли якість
предметів гімназичного циклу із залученням до продуктів на міських ринках.
цієї справи викладачів місцевих гімназій з Лекційні і практичні заняття в Харківському
російської мови та латини. жіночому медичному інституті вели викладачі
У 1913-1914 pp. для Харківських вищих жі- медичного факультету Харківського університету,
ночих курсів побудували за проектом архітектора В 1914 р. в Харківському жіночому медичному
О.М .Бекетова власне приміщення на Мироносиць- інституті відбувся перший випуск 240 жінок-лікарів,
кій вулиці, що значно покращило роботу і розши- До 1917 р. тут підготували 1500 висококласних
рило можливості цього навчального закладу [8]. спеціалістів-медиків [12]. Випускниці цього навчаль-
Вищі жіночі курси проіснували до Жовтне- ного закладу за своєю освітою прирівнювалися до
вих подій 1917 p., а потім були включені до випускниць Вищих жіночих курсів при універси-
університетів, що стали змішаними за складом. тетах, але ще з 1880р. вони мали право на лікарську
У 1910 р. в Харкові за ініціативою Харківсь- практику і одержували нагрудний знак з літерами
кого медичного товариства відкрився ще один «Ж.В.» - «женщина-врач» [13].
вищий навчальний заклад для жіноцтва - Розширенню мережі жіночої освіти в Харкові
Харківський жіночий медичний інститут, який сприяло й відкриття Жіночого політехнічного
став одним з найбільших вищих жіночих медич- інституту. 6 вересня 1916 р. відбулося пленарне
них закладів в Україні. Місцева преса писала з засідання членів правління і редакційної колегії
Харківського південноросійського товариства комерційний інститут - єдиний в доршшвецНЬ^І
технологів, на якому обговорювалося питання період вищий навчальний заклад Харкова si
запровадження в Харкові Вищих жіночих змішаною формою навчання. Восени 1912 р.
політехнічних курсів. Імпульсом до створення силами наукової громадськості міста було
курсів послужило клопотання навчального відкрито при Харківському комерційному
комітету Харківського технологічного інституту училищі Вищі приватні комерційні курси, які у
до міністерства народної освіти з приводу надання 1915 р. були перереформовані в Харківський
дозволу на прийняття до інституту жінок, комерційний інститут з чотирирічним строком
Міністерство вважало подібний захід проблема- навчання. Спеціально для цього закладу в 1914-
тичним до перегляду статуту Харківського 1915 рр. за проектом архітектора О.Бекетова було
технологічного інституту. Разом з тим, воно зі збудовано корпус на колишній Єпархіальній
співчуттям поставилося до цієї проблеми і вулиці (нині - вулиця Артема),
висловилося за те, щоб ідея інженерної вищої Новий навчальний заклад знаходився у
жіночої освіти реалізувалася посередництвом віданні міністерства торгівлі й промисловості,
приватної ініціативи. Член товариства технологів [21]. У 1912-13 навчальному році тут навчалося
В.Е.Тір вніс до правління товариства пропозицію 236 студентів, а в 1914-15 їх кількість зросла
взяти на себе всі організаційні моменти, пов'язані більше, ніж удвічі і становила 558 чоловік [22]
з відкриттям курсів. На цьому ж засіданні було (за браком даних не вдалося встановити, який
вирішено, що Вищі жіночі політехнічні курси відсоток становили студентки в інституті). На
матимуть два відділення: механічне з двома комерційно-економічному факультеті студенти
відділами - машинобудівним і технологічним, та вивчали основи економічних, комерційних та
інженерно-будівельне із відділами залізничним і юридичних наук. Інститут готував спеціалістів
земського та міського господарства [14]. Пізніше для торгівлі, промисловості, банківської і
до статуту записали положення про відкриття страхової справи (міської і земської). Навчальний
шести відділень: механічного, інженерно-буді- план інституту передбачав практичні заняття. В
вельного, хімічного, електромеханічного, агроно- інституті існували підвідділи: економіко-
мічного та архітектурного, але в першу чергу комерційний з педагогічною групою, банківсько-
передбачалося відкриття вже запланованих двох страховий з підрозділом на групи банківську і
відділень з чотирма відділами [15]. страхову, педагогічну, місцевого господарства та
Харківські вищі жіночі політехнічні курси промислову з гірничим підрозділом. Одразу після
знаходилися у віданні міністерства народної створення інституту були обладнані навчально-
освіти і підлягали попечителеві харківського допоміжні установи - фізична і хімічна лаборато-
навчального округу. Управління курсами покла- рії та кабінети, з часом - лабораторії аналітичної
далося на директора і раду курсів, яка складалася хімії, технології хімії, товарознавства волокнис-
із викладачів і двох представників наукового това- тих речовин, кабінет торгівлі тощо [23].
риства технологів. Для завідування господарсь- Таким чином, у Харкові на початку XX ст.,
кою та адміністративною частинами товариство хоча й з деяким запізненням, відбулося становлен-
технологів обирало п'ять осіб, які разом з директо- ня вищої жіночої освіти, яка поступово розширю-
ром курсів, його помічниками і деканами від- валася за рахунок збільшення спеціальностей і
ділень утворювали господарчий і адміністратив- завдяки всезростаючому прагненню жіноцтва до
ний комітет, діяльність якого регламентувалася оволодіння вершинами знань. Процес демокра-
спеціальною інструкцією [16]. тизації, притаманний на початку XX ст. усій
І статут, і навчальні плани та програми роз- освіті взагалі, надав можливість, хоча в більшій
роблялися за зразком документації Петербурзь- мірі теоретичну, ніж практичну, навіть жінкам -
кого жіночого політехнічного інституту. На курси вихідцям із сільської та міської бідноти на
зараховувалися особи жіночої статі, що закінчили навчання у вищій школі. Це було чи не найвищим
жіночі гімназії або інші навчальні заклади, курс і соціальним, і культурним, і, навіть, політичним
яких визнано міністерством народної освіти досягненням тогочасного суспільства,
достатнім для вступу до вищих навчальних закла- Тому доволі показовим, на нашу думку, є той
дів. Термін навчання на політехнічних курсах факт, що саме в цей період-у 1910 р.-за видатні
становив п'ять років, тобто десять семестрів [17]. успіхи в галузі історії Вчена рада Харківського
Студенткам, що одержали випускне свідоцтво про університету присвоїла видатному історикові
закінчення курсів, з дозволу міністерства народної О.Я.Єфіменко, першій серед жінок Росії, звання
освіти надавалося право скласти іспити на основі почесного доктора російської історії. Звертаючись
загальних для всіх вищих технічних закладів до ректора Харківського університету Д.І.Багалія
міністерства народної освіти правил у спеціальних з вдячним листом, якого було зачитано на засіданні
екзаменаційних комісіях [18]. Вченої ради університету, Олександра Яківна
Харківський жіночий політехнічний інститут кількома словами досить влучно охарактеризувала
організатори планували відкрити не пізніше ту ситуацію, яка склалася на той час у країні щодо
листопада 1916 р. [19]. Але цей навчальний жіночої освіти, вказуючи і на її позитивні, і на
заклад розпочав роботу тільки в 1917р. [20]. негативні моменти: «Вельмишановний Дмитре
Ще одним навчальним закладом, в якому Івановичу! Дозвольте мені прохати Вас, як ректора
мали право навчатися жінки, став Харківський Харківського університету, передати Раді
університету мою глибоку вдячність за честь, надану моєї вдячності приєднується і колективна вдячність
мені визнанням за мною ступеню доктора історії жінок, які прагнуть до наукової праці і зустрічають
honoris causa. Вважаю, маю право додати, що до на цьому шляху багато сторонніх перепон» [24].
Примітки:
1. Украинский журнал. - 1924. - №14. - С108- ю. Там само.
113. ц. Там само. - 17 ноября.
2. Багалей Д.И., Миллер Д.П. История города 12. Лейбфрейд А.Ю., Полякова Ю.Ю. (Цит.
Харькова за 250 лет его существования (с праця). - С. 155; Державний архів
1655 по 1905 год): Репринт, изд. - Харьков, Харківської області (далі ДАХО). - Ф. 201,
1993. - Т.2.- С 584. опЛ, спр. 59. - Арк. 4.
3. Отчёт о состоянии и деятельности Харькове- із. Песковский М.Я. Очерки истории высшего
кого ветеринарного института Императора женского образования в России // Наблю-
Николая II за 1914 год. - Харьков, 1915. - датель. - 1882. - №6. - С. 117-136.
С 2. 14. Южный край. - 1916. - 7 сентября.
4. Малинко И.Г. Деятельность высших женских 15. Там само. - 21 сентября.
курсов на Украине (конец XIX - начало XX 16. Там само. - 14 сентября,
в.) // Вопросы истории СССР. - С. 121. 17. Там само. - 2 октября.
5. Отчёт о деятельности высших женских 18. Там само.
курсов, учреждённых обществом взаимопо- 19. Там само. - 14 сентября.
мощи трудящихся женщин за 1915 год (9-й 20. Справочная книга «Весь Харьков» за 1917
год существования). -Харьков,1916. -С. 23. ГОд. - С. 103.
6. Малинко И.Г. (Цит. праця). - С. 124. 21. Малинко И.Г. (Цит. праця). - С. 124.
7. Киевская мысль. - 1913. - №8. - 29 марта. 22. Степанович Є.П. 3 історії вищої спеціальної
8. Лейбфрейд А.Ю., Полякова Ю.Ю. Харьков освіти на Україні // Український історичний
от крепости до столицы. - Харьков, 1998. - журнал. - 1982. - №1. - С.73.
С. 154. 23. Там само. - С. 13.
9. Южный край. - 1910. - 2 ноября. 24. Южный край. - 1910. - 7 ноября.
|