Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст.
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5831 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. / Н.Л. Кротік // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 145-148. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5831 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-58312010-02-09T12:01:14Z Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. Кротік, Н.Л. Педагогіка і краєзнавство 2003 Article Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. / Н.Л. Кротік // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 145-148. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5831 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Педагогіка і краєзнавство Педагогіка і краєзнавство |
| spellingShingle |
Педагогіка і краєзнавство Педагогіка і краєзнавство Кротік, Н.Л. Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. |
| format |
Article |
| author |
Кротік, Н.Л. |
| author_facet |
Кротік, Н.Л. |
| author_sort |
Кротік, Н.Л. |
| title |
Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. |
| title_short |
Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. |
| title_full |
Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. |
| title_fullStr |
Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. |
| title_full_unstemmed |
Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. |
| title_sort |
партійно-державні структури україни та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. xx ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Педагогіка і краєзнавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5831 |
| citation_txt |
Партійно-державні структури України та становлення єврейської освіти на поч. 20рр. XX ст. / Н.Л. Кротік // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 145-148. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT krotíknl partíjnoderžavnístrukturiukraínitastanovlennâêvrejsʹkoíosvítinapoč20rrxxst |
| first_indexed |
2025-07-02T08:52:28Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:52:28Z |
| _version_ |
1836524607212879872 |
| fulltext |
Кротік Н.Л. (м. Кам'янєць-Подільський)
ПАРТІЙНО-ДЕРЖАВНІ СТРУКТУРИ УКРАЇНИ
ТА СТАНОВЛЕННЯ ЄВРЕЙСЬКОЇ
ОСВІТИ НА ПОЧ. 20 PP. XX СТ.
Розбудовуючи незалежну Україну, неможли- увагою проблеми школи, хоча в її функціонуванні
во не враховувати етнонаціонального фактора, було немало економічних чинників,
який на рубежі III тисячоліття на теренах Європи Предметними щодо піднятої нами проблеми
виступає ключовим у політико-культурному є статті Орлянського B.C., опубліковані в Гумані-
процесі. Для України це особливо важливо, адже тарному журналі Національного гірничого універ-
її територію населяють численні народи і ситету в 2000 р. У першій статті - „Пристосування
національності, які в умовах незалежності державного апарату до обслуговування єврейсь-
отримали реальний шанс у розвитку свого кого населення в 20-30 pp.,"4 розкривається хід
національно-культурного життя. Це, зокрема, формування національно-адміністративних фор-
гарантують Конституція України, „Декларація мувань, як національних сільрад, судових камер
прав національностей", Закон України „Про тощо. Однак питання єврейської школи в ній не
національні меншини". порушується. В іншій статті - „Центральна
Без сумніву, важливим компонентом і харак- комісія національних меншин при ВУЦВК і
теристикою національно-культурного життя висту- українське єврейство (1920 pp.)"5 автором розгля-
пає освіта, особливо національних меншин, при даються проблеми організаційного становлення
організації якої на нинішньому етапі необхідно вра- цієї структури після 1924 року і до 1930 року,
ховувати накопичений історичний досвід, особли- Однак у ній відсутні сюжети щодо єврейської
во у період 20-30 pp., коли в умовах реалізації освіти. Такий же підхід автора спостерігається і
принципів політики коренізації освіта національних в статті, де розглядається роль рад у вирішенні
меншостей в тому числі євреїв в Україні, пройшла проблем єврейського населення півдня України
складний шлях від становлення і до розгрому в 20-х pp.6
наприкінці 30 pp., коли сотні організаторів Частково торкається проблеми діяльності
освітнього процесу були репресовані і на набутий партійних державних структур у розбудові
досвід було накладено „табу" на Довгі роки. єврейської освіти на початку 20-х pp. у своєму
Аналізуючи освітній процес в системі дослідженні Бистрицька О.Б.7 Однак вона обхо-
культурного життя євреїв України 20-30-х pp. дить особливості у розбудові єврейської школи
необхідно підкреслити важливість ролі політич- початку 20 років, дещо схематично розкриває
них і державних структур у ньому, особливо на діяльність владних структур, зовсім обходить їх
початковому етапі тобто першої половини 20-х спрямованість на радянізацію освіти тощо.
pp. Варто підкреслити, що саме в цей період Таким чином, головною метою автора пропо-
відпрацьовувались підвалини і механізми, які нованої статті є аналіз діяльності політичних та
згодом були сформовані у вигляді політики державних структур у організації єврейської
коренізації, що відкрила широкі можливості в освіти на поч. 20 pp., дослідження механізмів
організації національно-культурного життя. Саме впливу на національну інтелігенцію, формування
аналіз діяльності політичних і державних засад нової політики, кульмінацією якої стали
структур створює можливість зрозуміти причини рішення XII з'їзду РКП на коренізацію.
еволюції і відходу у розбудові освіти як єврейсь- Розглядаючи проблеми постановки єврейсь
кої, так і інших національностей у розпалі ста- кої освіти поч. 20 pp. необхідно виокремити
лінських репресій. Однак на ці злободенні пи- декілька моментів:
тання українська історіографія відгукнулася ще - по-перше, нова влада та її структури зустрі-
незначною кількістю праць. лися з великою кількістю проблем. Найголовніша
Як засвідчує видання Книжкової палати з них полягала в тому, що єврейська школа вияви-
України „Євреї в Україні. Науково-допоміжний лася розгромленою у період єврейських погромів
бібліографічний покажчик. 1917-1941 pp. Ч. І, у під час громадянської війни, жертвами яких стало
розділах „Освіта", „Педагогіка" міститься 130 біля півмільйона чоловік, в т.ч. 150 тис. було
джерел і лише одиниці торкалися діяльності вбито, 200 тис. було поранено і покалічено, 50 тис.
державних і партійних структур в організації залишилося вдовами, 70 тис. дітей сиротами8. З
єврейської школи.1 цього приводу газета „Вісті ЦВК ВУ" зазначала
У наші дні цю проблему виділили у своїх "... єдиний розсадник знань - школи припинили
дослідженнях Горшков В.П., Гусєв В.І., які своє існування, персонал покинув їх, шкільні
показали труднощі формування єврейських секцій будинки поруйновані зовсім"9;
при комітетах КП(б)У в грудні 1919-грудні 19212. - по-друге, єврейське населення в основному
Мосяков В.Я. у статті3 зупинився в основному на було зосереджено в містах і містечках України,
періоді другої половини 20-х pp. і зовсім обійшов За статистикою 1926 р. євреї в містах України
складали 25,7%, а в містах з чисельністю від 50- 23 червня 1920 року видає інструкцію „Про орга-
100 тис. -35,2%. В Катеринославі, наприклад, нізацію єврейських секцій при Губ., міськ. і
за переписом 1923 р. проживало 153 824 чол. з повітнаросвітах". Уній підкреслювалися, що „...
них євреї складали 51 666 або 34%10. Якщо для керування культурно-освітньою роботою
врахувати, що єврейські колонії були погромлені, поміж єврейського населення при Губ. міськ. і
пограбовані, в них панувало безробіття, то повітнаросвітах закладаються єврейські секції,
відродження школи тут було не першою справою; які проводять роботу під загальним керівництвом
- по-третє, в умовах економічної нестабіль- і контролем колегії Наросвіти. Секції складаються
ності, особливо голоду, що панував на початку з завідуючого й двох членів ...Секція запрохає,
20 pp., серед єврейського населення великим за згодою відділу, необхідну кількість
впливом користувалися сіоністські організації, інструкторів..."14.
клерикальні інституції; Євсекції ЦК КП(б)У, НКО УРСР одним із
- по-четверте, вирішуючи проблеми налагод- найголовніших своїх завдань у справі організації
ження економічного життя владі необхідно було єврейської освіти визначили радянізацію її. Це
боротись за політичну стабільність у суспільстві, випливало' із стратегічної мети, яка Народним
адже єврейські містечка та колонії заполонив комісаром освіти Гринько формувалася так:
бандитизм і грабіжництво. Звідси влада змушена „Розворуште і посуньте до діяльності академічне і
була ввести навіть інститут відповідачів в т.ч. і вчительське кола. Роз'єднайте всі існуючі
єврейських. Це вносило додаткову напруженість вчительські організації і з дійсно революційних
у міжнаціональні відносини11. елементів утворюйте єдину Всеукраїнську Спілку
Бачення нової влади перспектив освіти в Робітників Освіти й Соціалістичної культури,
цілому та національної зокрема були викладені здатну утворювати нашу Радянську політику. Від
у тимчасовій інструкції Губвіднаросвітам, чужого нам вчительства скоріше увільняйте: школу,
підписаної Наркомом освіти Гринько 24 лютого для цього влаштовувати переобрання вчителів не
1920 року. її вимоги зводилися:" ... ведіть рішучу тілько на папері, але й на самому ділі"15.
боротьбу у всіх апаратах і органах освіти: 1) зі Звідси, початок 20-х років у будівництві
звичкою утвореною, завдяки постійній переміні єврейської школи позначений політичним
влад все відбудовувати в старих розмірах і тиском, яке здійснюють партійні та державні
формах, по 2) з вільною й не вільною інерцією структури на національно-культурні орга яізації.
русифікації. На планомірність організації освіти Вони насамперед усувають з арени тих з них, які
мусить данний бій всякому націоналізмові і опікувалися освітою і в майбутньому могли
працюючі верстви повинні практично на ділі претендувати на лідерство в національно-
почувати, що тільки радянська влада здатна культурному житті. Зокрема, такої долі .зазнав
задовольнити всі вимоги працюючих, в тому числі Всеукраїнський Євобком, що був створений для
і національні"12. допомоги у ліквідації наслідків голоду, і в той
Як відомо, організацією роботи серед же час опікувався відбудовою шкільних при-
національностей України займалися національні міщень16. Під різними причинами ця організація
секції при ЦК КП(б)У. Євсекції були створені зазнавала обмежень у діяльності, а до середини
рішенням від 18 серпня 1919 року, а почали діяти 20-х років взагалі перестала існувати,
при парткомах з грудня 1919 року. В їх обов'язки, Другим напрямом, на якому фокусували свою
згідно Меморандуму Центрального бюро при ЦК діяльність державні і політичні структури при
РКП(б) і Главбюро євсекцій ЦК КП(б)У входило, будівництві єврейської школи стала боротьба із
поряд з іншим, безпосередня робота по створенню мовою іврит. Вона, як зазначає О. Козерод, була
єврейської школи. Однак організація Главєвсекції складовою частиною радянської антирелігійної
ЦК КП(б)У, яка розміщувалась у Києві для політики17, котра посилено розпочалася у 1920
оперативності в роботі, не внесла докорінної зміни році масовим вилученням літератури під час
у відродження єврейської освіти. Між Главєвсек- обшуків та ліквідації іудейських релігійних
цією і ЦК КП(б)У почалися конфлікти, що общин. Мотивом для цього, як стверджувала
спричинили рішення ЦК КП(б)У від 19 квітня влада, було те, що іврит мовляв є мовою сіоністів.
1920 року про розпуск секції і заміну їх У зв'язку з цим у 1920 році Народний комісар
відповідними відділами. Мотивуючи його, ЦК освіти видає розпорядження, у якому зазна-
КП(б)У відзначив, що євсекції через самостій- чається, що „материнською мовою єврейської
ницьку позицію сприяють розвитку націоналізму маси є мова ідиш, а не іврит. їдиш є мовою
в секціях, що в українських умовах неприпусти- викладання в школах всіх типів на території
мо13. Звідси, в силу цих причин ні євсекції, ні УРСР. Іврит з загальноосвітніх програм семи-
пропоновані відділи достатньої уваги розвитку річної трудової школи має бути виключений",
єврейської освіти не надавали. Згідно цієї постанови розпочалось масове
Народні комісаріати освіти, в рамках повно- вилучення літератури на івриті з єврейських шкіл
важень мали за обов'язок, організацію освіти та ін. освітніх установ.
національних меншин. З цією метою було Ця література служила важливим джерелом
розпочато формування своїх структур, що мали комплектації у такий грабіжницький спосіб
займатися організацією освіти національних бібліотек політичних структур КП(б)У. Про це
меншин. Так, НКО УРСР однією із найперших, засвідчує, зокрема, такий документ: „... Вища
партійна школа розпочала організацію своєї єврейську бідноту містечок. Так, у семи колоніях
центральної фундаментальної бібліотеки, яка Маріупольського району майже половина
повинна обслуговувати курсантів, лекторів, відбудованих шкіл у 1922 році не працювала через
Центральний комітет та інші центральні органи відсутність учителя19.
... Вже зібрано більш ніж 2000 цінних виданнь з Підкреслимо й те, що на становлення
єврейської тематики. Прохання до всіх орга- єврейської школи початку 20-х pp. значний вплив
нізацій влаштувати збирання книжок, наукових, мав антисемітизм, який ускладнював націо-
літературних, головним чином єврейською мовою, нально-культурну роботу і був одним із вагомих
старих журналів. ... Зав. партшколою тов. чинників міграції євреїв з України, що набула
Лівшиц. 25 червня 1921 р."18. масовості саме на початку 20-х років і була
У зв'язку з боротьбою із івритом почався тиск предметом головної болі владних структур,
на єврейських діячів освіти та культури, особливо відволікала у них не тільки увагу, але й кошти
письменників, які писали твори на цій мові, для його гальмування, бо саме міграційні процеси
Збірки їх заборонялися, видавництва, що були резонансними в зарубіжних колах,
друкували зачинялися. Не менш інтенсивно діяв 3 метою забезпечення єврейської школи
орган, що здійснював контроль за ввозом кадрами вчителів Главбюро при ЦК КП(б)У
літератури з-за кордону. У бюлетенях Главліту розробляє план, який містив найголовніші
за цей період часто-густо наголошувалося про напрями:
заборону ввозу книг відомих діячів єврейської - готування групи інструкторів для перепідго-
культури, провиною яких було те, що друковані товки масового вчительства;
вони були на мові іврит. - підвищення кваліфікації всіх вчителів на
Звичайно, така позиція політичних і владних повітових та районних курсах в тому числі і
структур не могла не викликати протидію з боку національних;
учнів шкіл та вчителів, єврейської інтелігенції і - самостійну перепідготовку вчительства20,
національно свідомих кіл. Протягом 1920 року В результаті запланованих заходів починають
до органів влади надходили численні листи, у діяти самостійні єврейські курси в регіонах з
яких висловлювалась незгода із дією влади. „Ми, найбільшою кількістю шкіл: Одесі, Вінниці,
єврейські діти м. Жмеринки, виходили з того, Донбасі. Крім цього в регіонах України діяло 35
що мова є одним із чинників кожної нації, різноманітних курсів, на яких були національні
вважаємо, що культурну відсталість єврейства відділення в тому числі і єврейські. Ці термінові
можна побороти тоді, коли нам дозволять заходи дозволили провести підготовку і перепідго-
займатися і навчатися рідній мові івриту. Він товку близько 1500 вчителів, що зняло гостроту,
єдиний, який в змозі задовольнити духовні але не вирішило проблеми. Перед владними
потреби єврейського дитинства, бо вся література, структурами як нагальне постало завдання
усі кращі твори написані цією мовою". відкриття мережі навчальних закладів, відділень
Аналогічного змісту листи надходили до у вузах, однак через надмірну політизованість у
багатьох владних організацій, центральних підходах до організації єврейської школи цього
засобів інформації. Така петиційна компанія, на початку 20-х pp. не вдалося досягти,
починаючи з 1920 року і в наступні роки Формування мережі єврейських шкіл та
наростала. Вона стала свідченням деформацій у появу масового загону вчительства засвідчило
здійсненні національної політики, показала проведення у 1922 році І Всеукраїнського з'їзду
нездатність і небажання владних структур працівників єврейської освіти, який всебічно
будувати єврейську національну школу на засадах обговорив стан єврейської освіти на Україні,
справді національних, з урахуванням потреб визначив слабкі її сторони. Особливо гостро
самого населення. констатував недостатню матеріальну базу,
Продовжуючи думку про радянізацію всього несталість фінансування та гостроту в матеріаль-
комплексу навчально-виховного процесу, себто ному забезпечені вчителів. Все ж, він про-
єврейської школи в цілому варто наголосити на демонстрував і те, що завдяки діям владних
тому, що владні структури: і політичні, і державні структур, зацікавленості громадськості єврейська
в першу чергу зосереджували свою увагу на школа відновлювала свою роботу. У 1922/23
вчительських кадрах. Вони висували їм непомірні навчальному році на Україні вже діяло 268
вимоги, піддавали політичному остракізму, єврейських шкіл з викладанням на рідній мові,
оточували атмосферою підозри, звинувачували їх Таким чином, 1920-1923 роки стали етапом
у націоналізмі. у відродженні єврейської школи на Україні, яка
На політичне „перекування" вчительських фактично була ліквідована під час погромів
кадрів спрямовувалася курсова перепідготовка, громадянської війни. У цьому відродженні
Запроваджувалися так звані літературні суди, позитивну роль зіграли політичні та державні
персонажами яких виступали „антирадянські" структури, які своїми діями сприяли налагод-
елементи з числа вчителів. Тиск на вчительські женню єврейської освіти. Однак дії владних
кадри, політичні перепровірки, матеріальна структур були непослідовні, вони несли в собі
скрута стали однією з причин дефіциту вчительсь- подвійні стандарти. Сповідуючи принцип
ких кадрів у єврейській школі, особливо приналежності ідеї національного відродження,
початковій, котра обслуговувала здебільшого влада в той же час намагалася його загальмувати
спрямувати у русло радянізації. Саме радянський єврейської освіти в Україні. Досвід її організації,
компонент вихолостив з єврейської школи як і інших питань національно-культурного
національне, привніс у неї надмірну політизо- розвитку національних меншин початку 20-х
ваність, перетворив єврейські школи у радянські років ліг в основу рішень XII з'їзду РКП(б), який
з єврейською мовою викладання. взяв курс на здійснення політики коренізації, що
Все ж, попри суперечливість дій структур мала поглибити процеси національно-культурного
КП(б)У та радянської влади у 1920-23рр. поява відродження етнічних меншин.
268 єврейських шкіл засвідчила відродження
Примітки
1. Євреї в Україні. Науково-допоміжний 8. Горбань В.І. З досвіду організації гума-
покажчик 1917-1941. Перша частина. - К, нітарної допомоги єврейському населенню
1999. - С.82-86. України. (1920-1930рр.) // Єврейське
2. Горшков В.П., Гусев В.Н. Еврейские секции населення півдня України. - Запоріжжя,
при комитетах КП(б)У: трудности станов- 1992. - С. 65.
ления (декабрь 1919-декабрь 1921г.) 9. Культробота в колоніях // Вісті ВЦУВКа. -
// Єврейське населення Півдня України. - 1923. - 17 січня - С.З.
Запоріжжя, 1992. - С 62-62. 10. Мосяков В.Я. (Цит. праця). - С. 73.
3. Мосяков В.Я. Главбюро еврейских КП(б)У и 11. Центральний державний архів вищих органів
вопросы экономическго развития еврейского влади України - ф. 413. - сп. 2. - Арк.14.
населения в 20-егоды//Там само. - С. 70-72. 12. Збірник декретів, постанов, наказів та
4. Орлянский B.C. Пристосування державного розпоряджень по народному комісаріату
апарату до обслуговування єврейського освітиУССР. Вип. 1.-Харків, 1920.-С.11.
населення України в 20-30 pp. // Гуманітарний 13. Центральний державний архів громадських
журнал. - 2000. -№ 1(5) - С. 30-37. об'єднань України - ф.1. - оп.20. -
5. Його ж. Центральна комісія національних спр. 338. - арк.З.
меншин при ВЦУВК і України єврейство 14. Збірник декретів, постанов, наказів та
(1920-ті роки)//Там само. - №3/4 (7/8) - С. розпоряджень по народному комісаріату
48-54. освіти УССР. Вип. 1. - С.25.
6. Його ж. Роль советов в решении проблем 15. Там само. - С. 11.
еврейского населения юга Украины в 20 годы 16. Вісті ВЦУВКа - 1923 17 січня - С.З.
// Єврейське населення півдня України. - 17. Козерод О. Боротьба радянської влади з
Запоріжжя, 1992. - С 72-75. мовою іврит в Україні:1921-1929 pp.//
7. Бистрицька О.Б. Розвиток системи освіти Еврейская мысль сквозь века. Вып.5. -
національних меншин у 1917-1930 pp. Дис. Днепропетровск, 2001.-С. 171.
канд. іст. наук. 07.00.01. - Харків, 1998. - 18. Там само. - С. 173.
С. 59-61. 19. Вісті ВЦУВКа - 1923.- 17 січня - С.З.
20. Бистрицька О.Б. Цит. праця. - Арк. 60.
|