Невесела історія театру "Веселий пролетар"
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5837 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Невесела історія театру "Веселий пролетар" / Т.Г. Гончаренко // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 171-173. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5837 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-58372010-02-09T12:01:18Z Невесела історія театру "Веселий пролетар" Гончаренко, Т.Г. З краєзнавчої пошти 2003 Article Невесела історія театру "Веселий пролетар" / Т.Г. Гончаренко // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 171-173. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5837 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З краєзнавчої пошти З краєзнавчої пошти |
| spellingShingle |
З краєзнавчої пошти З краєзнавчої пошти Гончаренко, Т.Г. Невесела історія театру "Веселий пролетар" |
| format |
Article |
| author |
Гончаренко, Т.Г. |
| author_facet |
Гончаренко, Т.Г. |
| author_sort |
Гончаренко, Т.Г. |
| title |
Невесела історія театру "Веселий пролетар" |
| title_short |
Невесела історія театру "Веселий пролетар" |
| title_full |
Невесела історія театру "Веселий пролетар" |
| title_fullStr |
Невесела історія театру "Веселий пролетар" |
| title_full_unstemmed |
Невесела історія театру "Веселий пролетар" |
| title_sort |
невесела історія театру "веселий пролетар" |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
З краєзнавчої пошти |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5837 |
| citation_txt |
Невесела історія театру "Веселий пролетар" / Т.Г. Гончаренко // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 171-173. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gončarenkotg neveselaístoríâteatruveselijproletar |
| first_indexed |
2025-07-02T08:52:44Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:52:44Z |
| _version_ |
1836524623670280192 |
| fulltext |
Гончаренко Т.Г. (м. Харків)
НЕВЕСЕЛА ІСТОРІЯ ТЕАТРУ
"ВЕСЕЛИЙ ПРОЛЕТАР"
Театральний сезон 1926-1927 року. Напри- їх безпосередньо з підприємств міста і малюючи
кінці березня в Харкові було створено новий їхні досягнення та хиби. Через це тематика вистав
творчий колектив — театр малих форм під назвою театру була вельми широка.
"Веселий Пролетар". Цей колектив утворила 3 самого початку тут склалась творча атмос-
ВУРПС (Всеукраїнська Рада профспілок), на фера, самостійні пошуки керівником театру
кошти якої він перший час існував. тільки заохочувалися. Весь колектив приймав
Театр мав стати центральною методичною участь у пошуку й обробці літературного мате-
майстернею для самодіяльного театрального руху ріалу для інсценізацій, багато номерів готували
у робітничих клубах столиці та на периферії. самостійно, допомогали режисеру в постановці та
Театр було орієнтовано на обслуговування проф- художньої" оформленні вистав (І.Маківський був
спілкового глядача та розраховано на умови клуб- ще й режлаборантом, В.Грипак - художником),
ної сцени. На новий театр лягло завдання своєю Мабуть, тому театр і спромігся за короткий час
роботою бути зразком численним робітничим підготувати необхідний репертуар для перших
драмгурткам, що виникали при кожному клубі. гастролей. На жаль, театр було засновано як театр
Оскільки найціннішими, найважливішими в мандрівний, а не стаціонарний. Тому він не мав
роботі клубного робітничого театру того часу були свого постійного приміщення, репетиції прохо-
так звані "малі форми", то "Веселий Пролетар" дили у Польському клубі, Клубі Спілки печат-
мусив головну увагу зосередити саме на "малих ників, а вистави влаштовувались у клубах різних
формах". Новий театр було відкрито під профспілок Харкова.
керівництвом об'єднаного режштабу театру Перші ж кроки театру пішли під знаком
"Березіль", мистецьким керівником театру був відшукування, поширення та загострення сценіч-
призначений режисер "Березоля" Януарій ного подання цих "малих форм". Були зроблені
Дем'янович Бортник. цікаві спроби в розробці та сценічному оформлен-
Театр малих форм, театр сатири не мав на ні п'єс-мініатюр, відсутніх у старому українсь-
Україні жодних традицій, він народжувався на кому театрі, та естрадних танцювальних, співочих
соціальне замовлення внаслідок підвищення і оповідальних речей. Результати його творчих
культурних вимог робітничого глядача. Тому пошуків стали першими зразками нової українсь-
йому довелося розпочинати все спочатку - від кої радянської естради. У цьому була безперечна
драматургії до виховання відповідного типу заслуга театру. Перші ж вистави театру-ревю
актора і на перших порах зустрітися з великими "Ристю та чвалом", "Колотнеча", показана на
труднощами. Поставивши гасло "Новий театр з відкритті нового театрального сезону 1927 року, -
нових людей", театр за обмежений час здобув довели, що у цьому напрямі перед театром
великих успіхів у справі виховання молодого відкрито і багаті можливості, і вдячний грунт,
актора. З самого початку своєї діяльності театр маючи на увазі попит з боку глядача.
за вихідний пункт мав досягнення й позиції В перший сезон свого існування театр головну
революційного театру з усім тим, що характерне увагу приділив сатиричним формам. За короткий
для цього театру, насамперед - культура жесту, час молодий колектив, мобільний, веселий, із
підкреслена чіткість зовнішнього малюнку ролі, дотепним і зрозумілим глядачу репертуаром, стає
настановлення на майстерність і розрахованість бажаним гостем робітничих осередків Харкова,
праці актора та її технічну чистоту. Як писала доводить свою потрібність робітничому глядачу і
преса, "театр може пишатися рядом талановитих стає театром центрального порядку,
акторів, що почали свою роботу з цього театру". Перший сезон театр закінчив гастролями по
Треба зазначити, що до нового театру увійшла робітничих районах України - Криворіжжю,
частина творчої молоді, яка оволоділа азами Донбасу, Дніпропетровщині, давши за цей час 70
акторського мистецтва "за Курбасом" ще у вистав, які відвідали понад 65 тисяч глядачів.
Білоцерківській студії "Кийдрамте". Це актори і Ця гастрольна подорож викликала велику
режисери Ханан Шмаїн, Клавдія Грай, Іван зацікавленість українським театром з боку
Маківський, Григорій Лойко, Лідія Романенко шахтарів і жваву дискусію серед місцевих
та студійці "Березоля". І керівник, і колектив керівників профспілок про те, яким повинен бути
акторів розподіляли погляд свого вчителя робітничий театр взагалі, і український зокрема.
Л.Курбаса на сучасний український театр. Але досвід гастролей показав і те, що тематика
Найгірше стояла справа з репертуаром, адже вистав, обмежена тільки сатиричними формами,
театр повинен був сам створити і новий естрадний була доцільна та потрібна в місті, що мало театри
український репертуар. Театр узявся розробляти різних типів. Робітничого глядача у провінції,
теми повсякденного робітничого життя, беручи де не було на той час постійних театрів, ця
обмеженість не зовсім задовольняла. Цей глядач почалися постійні нападки в пресі на "Березіль",
бажав би отримати найрозмаїтіший комплекс і Л.Курбаса особисто. Термінологія звинувачень
вражень, бачити і комедії, і сатиру, і драму. дійшла до наших часів: "незрозумілі витівки".
Театр, набувши цей досвід, зробив відповідні "естетство", "штукарство", "непотрібна п'єса", та
корективи на наступний сезон 1927-1928 року. Спи- таке інше. Треба було ставити те, що відповідало
раючись і далі на принципи театру малих форм, політиці влади та було доступно робочому
він будує репертуар за типом вечорових програм, в глядачеві, і ставити це спрощеними засобами.
які входять різні за жанром і змістом сценічні твори Дійшло до того, що на нараді в Києві, присвяченій
з широкою амплітудою - від трагічного нарису до театральній справі, стверджувалось майбутнє
анекдоту. Широко використовуючи музику, українського театру як театру непрофесійного,
хореографію та всі можливі в синтетичному театрі робітничо -селянського.
форми - драматичні, ліричні, комічні, - театр тим На підприємствах Харкова та інших великих
самим розвиває та збагачує майстерність акторів і міст почали створюватися Темафори (театри
засоби художнього виявлення. малих форм). Постановою Всесоюзної наради
Свій другий сезон театр починає урочистим ВЦРПС (1929) була накреслена програма крутого
Жовтневим оглядом "Землетрус" у постановці піднесення політичної спрямованості роботи
Я.Бортника, І.Маківського і Х.Шмаїна. Були клубів, рішучого повороту обличчям до вироб-
також поставлені "Пригоди", "Туди й Назад", ництва всіх засобів ідейно-художньої та виховної
"Пошилися в дурні". Театр постійно підвищує роботи, посиленню агітації за виконання плану
свій художній рівень, запрошує до співпраці Леся п'ятирічки. При постійному керівництві з боку
Курбаса та інших митців. Влітку театр гастролює заводських партійних організацій цей рух мав
у Миколаєві, де виступає у цехах і червоних стати значним чинником у культурно-політич-
кутках підприємств міста. ному житті. А до художнього керівництва
Починаючи з 1927 року на перший план театрами залучались Л.Курбас та його учні,
виходить теза культурної революції і все, що за Наприкінці театрального сезону 1927-1928 р.
цим стає, - пролетаріат як керівник культурного в мистецькому житті Харкова відбувається
будівництва, а на Україні пролетарська соціа- важлива подія. Це "1 Всеукраїнська нарада в спра-
лістична культура повинна була відбуватися в ві театральноі роботи при ВУРПС". На цій нараді
українських формах (що потім послужило дуже схвально оцінюється творчий внесок театру
обвинуваченням багатьох митців у буржуазному "Веселий Пролетар" і його керівника в справу
націоналізмі). До 1929 року ще існувала так звана культурної революції, відмічається, що, окрім
" робітнича смуга ". За її межами в театрах центру вистав, колектив провадить велику виховну робо-
міста майже не було робітничого глядача. ту, дає консультації та методичні розробки, його
Завдання зробити пролетаріат керівною силою репертуар публікує журнал "Культпрацівник".
культурного розвитку було покладено на Профспілкам дається порада провадити серед ро-
профспілки. Одним з кроків виконання цього бітників навколо театру роз'яснювальну і пропа-
завдання партії стало те, що профспілки почали гандистську работу, бо глядачі, які звикли до ста-
закупати вистави в театрах. Це привело до того, рого побутового театру, не розуміють українського
що неорганізованому глядачеві вже важко було театру без гопака, співів та шароварів. "... Отже,
потрапити в "Березіль" і подивитися бажану коли "Веселий Пролетар" з "Шпаною" об'їхав
виставу, а робітничий глядач у такий спосіб став Донбас, він проробив велику культурну роботу,
переважним відвідувачем театру. Було висунуте він до питання мистецтва привернув увагу, він
гасло: "...оскільки ми, профспілковий споживач, зворушив думки" (3 виступу М.Рабічева).
остільки нам час етапи і замовцем". Творчі У тому ж 1928 році у харківській пресі
проблеми свого театру вирішували вже не митці, підводяться підсумки роботи театру. Відзна-
а художня рада у складі робітників харківських чається, що за короткий час свого існування
підприємств. У кожний театр були призначені ще колектив здобув велику популярність, висту-
й комісари. І в тих же постановах робітничий паючи по клубах Харкова і в індустріальних
клас призивався до навчання, бо панувала районах України. Під час своїх гастрольних
суцільна безграмотність. Так, коли Харківська подорожей театр також дає методичну допомогу
державна опера збиралася на гастролі до шахтарів клубним драмгурткам. У Харкові він виступає
Донбасу, місцеві керівники культури не розуміли, не лише у клубах, а й на заводах, на левадах, на
навіщо театру потрібно везти з собою ще й майданах під час демонстрацій, першим починає
оркестр, адже він тільки заважає слухати співи. обслуговувати обідні перерви на підприємствах.
Іншою формою просвіти і розвитку пролетарія Тематика вистав "Веселого Пролетаря" вельми
мали стати гуртки по профспілкових клубах, широка: огляд недоліків клубної роботи, боротьба
зокрема театральні. з бюрократизмом, участь жінки в будівництві,
У червні 1928 року виходить "Звернення ЦК Жовтень, нове село, побут молоді, чистка,
ВКП(б) до робітників, селян та трудової хлібозаготівля, українізація тощо, - все це
інтелігенції про розгортання критики та подається у виставах гостро, цікаво. Театр
самокритики". Цей документ поклав початок активно бореться з естрадною та опереточною
утворенню добровільних бригад робітничої халтурою, що панує на периферії, має підтримку
критики. Мабуть, це також сприяло тому, що суспільства і культурних закладів. У Харкові як
філію було створено театр "Жива книга". Завдяки раторію "Березоля" покладається завдання
театру, на Україні широко розгортається робота протягом 2-3 років створити в Харкові зразковий
колективів малих форм. За зразком "Веселого театр малих форм., тому проводиться інтенсивна
Пролетаря" з'являються театри у Києві, Одесі, учбова робота з акторами. Л.Курбас ставить "Кому-
Полтаві, Дніпропетровську, Запоріжжі та інших ну в степах", готуються "Кадри" й "Політичне
містах, що свідчить і про потребу розвивати цей ревю". І майже весь час "Веселий Пролетар"
жанр. Тому висловлюються пропозиції щодо перебуває на гастролях. Так, у січні 1931 його
перетворення театру з мандрівного на стаціонар- відправляють на гастролі в Донбас. Незважаючи
ний та започаткування планової побудови на завірюхи й снігові бурани, колектив мандрує
українського театру малих форм. від копальні до копальні залізницею та саньми.
Улітку 1930 року театр гастролює на Завдяки тому, що театр має змогу виступати на
Дніпропетровщині, обслуговує копальні Криворіж- найменших театральних майданчиках, йому
жя, коли по рішенню Наркомпросу його разом з доводиться бувати у таких місцях, де театральної
Харківським Червонозаводським театром поси- вистави не бачили по півроку,
лають брати участь у І Всесоюзній Олімпіаді Творче життя театру закінчилось, коли цього
мистецтв народів СРСР у Москві. Театр показує ніхто не чекав. 23 квітня 1932 року виходить
вистави за твором О.Безименського "Постріл" (в Постанова ЦК ВКП (б) "Про перебудову літера-
якій використано прийоми живої газети) та турно-художніх організацій". На підставі цього
"Спокійно, знімаю" (монтаж кращих номерів усіх рішення наприкінці сезону театр було розформо-
програм, поставлений за принципом фоторепор- вано, хоча театри малих форм в інших містах
тажу). У рішенні жюрі Олімпіади було сказано, країни, театри, що виникли на зразок "Веселого
що театр потрібний, веде складну та цікаву роботу, Пролетаря", використовуючи його репертуар,
відповідає завданням радянського театру сатири, продовжували з успіхом працювати,
має великі досягнення. Вистави театру загалом
одержали схвальні відгуки на сторінках московсь- ВИСТАВИ ТЕАТРУ "ВЕСЕЛИЙ ПРОЛЕТАР"
кої як щоденної, так і періодичної преси. Сезон 192в-1927р.
На початку нового сезону 1930-1931 року театр "Ристю та чвалом", "Колотнеча", "Шпана",
залишається без свого керівника (Я.Бортник стає "Клубний огляд"
головним режисером Харківської Державної Сезон 192?'-1928р.
музкомедії). Замість нього з музкомедії переводять "Землетрус", "Пригоди"("Вечір українських
Б.Балабана, а мистецьким керівником призна- дрібно-образів"), "Туди й Назад"( "Від
чають Л.Курбаса. Фактично "Веселий Пролетар" Заблудівки до Амстердаму"), "Пошилися в
стає філією театру "Березіль". Збільшується дурні", "Ярмарок", "Ристю та чвалом"
акторський склад, перебудовано оркестр з малого Сезон 1928-1929 р.
симфонічного складу на джаз, утворено репер- "Дозвольте вас угробити", "Постріл", "Дорога
туарну комісію та літературну майстерню, бо так вогню", "Ристю та чвалом"
званого малого репертуару ніхто, як сам театр, не Сезон 1929-1930р.
міг створити, а усі спроби замовлення письмен- "Жовтневий огляд", "Квадратура кола",
никам-гумористам нічого не дали. Колектив "Спокійно, знімаю", "Курортний екстаз",
власними силами інсценізує сатиричні твори "Ристю та чвалом"
О.Вишні, П.Капельгородського, Ю.Вухналя, А.Ко Сезон 1930-1931 р.
та ін. Театр і надалі залишається українським "Комуна в степах", "Колючий вінегрет",
естрадним театром малих форм. На режлабо- "Кадри"?, "Огляд", "Політичне ревю"
|