Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5845 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча/ С.І. Світленко // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 127-132. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5845 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-58452010-02-09T12:01:12Z Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча Світленко, С.І. Репональна історія в особах 2003 Article Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча/ С.І. Світленко // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 127-132. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5845 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Репональна історія в особах Репональна історія в особах |
| spellingShingle |
Репональна історія в особах Репональна історія в особах Світленко, С.І. Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча |
| format |
Article |
| author |
Світленко, С.І. |
| author_facet |
Світленко, С.І. |
| author_sort |
Світленко, С.І. |
| title |
Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча |
| title_short |
Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча |
| title_full |
Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча |
| title_fullStr |
Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча |
| title_full_unstemmed |
Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча |
| title_sort |
микола колодкевич: доля людини і суспільного діяча |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Репональна історія в особах |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5845 |
| citation_txt |
Микола Колодкевич: доля людини і суспільного діяча/ С.І. Світленко // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 127-132. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT svítlenkosí mikolakolodkevičdolâlûdiniísuspílʹnogodíâča |
| first_indexed |
2025-07-02T08:53:04Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:53:04Z |
| _version_ |
1836524644377559040 |
| fulltext |
Світленко С. І. (м. Дніпропетровськ)
МИКОЛА КОЛОДКЕВИЧ: ДОЛЯ ЛЮДИНИ І
СУСПІЛЬНОГО ДІЯЧА
Микола Миколайович Колодкевич - один з широкоплечий, кремезний, густий брюнет, з
непересічних діячів тієї частини демократичної великою чорною бородою і блакитними очима,
інтелігенції Наддніпрянської України 70-х - він навіював симпатію до себе, котра ще більше
початку 80-х pp. XIX ст., яка у тодішню буремну збільшувалась при розмові з ним"6 . Таке
й суперечливу епоху мала зробити вибір між враження складалося від внутрішньої змістов-
українським національно-демократичним і ності та щирості привабливого студента. Адже
загальноросійським соціально-революційним роки навчання стали для Миколи Колодкевича
рухами. М. М. Колодкевич став на шлях часом осмислення навколишньої дійсності. У
радикальної боротьби за оновлення суспільства, повсякденному житті він досить швидко розди
мав винятково тривалий для тих часів - вився соціальну контрастність суспільства, якому
дев'ятирічний - стаж участі у визвольному русі, були властиві, за його ж словами, "праця і
вирізнявся неабиякими особистими якостями "кричуща бідність" та розкіш, що нічим не відріз-
талановитого конспіратора й організатора. На нялась від розпусти". Вже починаючи з гімна-
думку авторитетних сучасників, він належав до зичної лави, юнак ставив перед собою питання
найвидатніших моральних постатей1. про причини подібного становища. Сама "сувора
Ім'я М. М. Колодкевича часто згадувалося в правда життя" підштовхнула його до пошуків
наукових працях з історії визвольного руху, проте, відповіді, однак остання була здобута лише після
як не дивно, ця постать ще не стала об'єктом чималих зусиль, у процесі вивчення життя, історії
спеціальних розвідок. Утім доля Миколи Колодке- та культури рідного й інших народів7,
вича, яка увібрала в себе і героїчне, і трагічне, Осмислюючи історичний розвиток людства,
уявляється надзвичайно цікавою й повчальною. В М.М. Колодкевич дійшов висновку про неприрод
ній знаходимо історичний урок для тих українсь- ність експлуатації привілейованою меншістю
ких інтелігентів, які втрачають національний ґрунт. безправної більшості. Усвідомивши роль експлуа-
Отже, розглянемо основні віхи життя Миколи тації людини людиною, він вирішив стати на шлях
Колодкевича як людини і суспільного діяча. боротьби проти соціальної нерівності. "Сила, що
Микола Миколайович Колодкевич народився штовхнула мене, - заявляв Микола Миколайович
10 (22) липня 1849 р. на Чернігівщині2. Його згодом на судовому процесі "20-ти", - лежить у
рідним містом був Седньов, де постійно прожи- тому ладі, серед якого ми живемо, і вивчення цього
вали батьки - Микола Кирилович і Марія ладу привело мене врешті-решт сюди"8.
Павлівна. Від них М. М. Колодкевич успадкував Формування радикального світогляду
українське етнічне походження і приналежність М.М. Колодкевича особливо продуктивно відбува-
до російського православного дворянства. лося в студентські роки, насичені ідейними пошу-
Щоправда, землі у Колодкевичів було небагато - ками. Саме тоді розпочалося його зближення з
близько 120 десятин і це при тому, що в родині однодумцями. Першою нелегальною організацією,
зростало четверо дітей - двоє синів і двоє дочок3. до якої належав Микола Миколайович, став
Дитинство та юнацькі роки Миколи Колодке- народницький гурток київських "чайковців".
вича пройшли на рідній Чернігівщині. Відтоді Згадка про причетність М. М. Колодкевича до
виявилось його прагнення до знань. Спочатку цього гуртка є у спогадах відомого діяча народ-
Микола навчався у Чернігівській гімназії, а потім ництва С. А. Подолинського9. Більш конкретні
вступив до Ніжинського ліцею. Другого жовтня дані містяться в мемуарах лідера київських
1871 р. він перевівся до Новоросійського "чайковців" П. Б. Аксельрода, який, зокрема,
університету і став студентом фізико-математич- писав: "У Києві стали все частіше з'являтися нові
ного факультету, алев серпні 1873 р. вдруге здійс- люди. Приїхав до нас народний вчитель Колод-
нив перевід - на цей раз до Київського універси- кевич. З великою радістю залучив я його до нашої
тету, куди був зарахований на другий курс медич- роботи"10. Йшлося про період осені 1873 p., коли
ного факультету4. Микола Колодкевич належав Колодкевич став студентом-медиком Київського
до стипендіатів Херсонської земської управи і як університету. Можливо, до складу гуртка його
в Одесі, так і у Києві акуратно відвідував ввели "чайковці" В. Г. Еммета І. Ф. Рашевський,
університетські лекції, віддавався своїм науковим які, як і Микола Миколайович, навчалися на
заняттям і відзначався відмінною повединкою5. медичному факультеті університету і до того ж
Уже в ті роки Микола Колодкевич виділявся були вихідцями з Чернігівщини11.
своєю зовнішністю і внутрішнім світом. "Наруж- Свідчень про цей період біографії М.М. Колод-
I ність його була так характерна, - згадувала кевича небагато. Цікаві спогади про нього як
І Катерина Дібровіна, — що раз побачивши, навіть студента залишив його університетський товариш
І мимохідь, важко було забути: середній на зріст, А.В. Бяловеський. За його згадками, Микола
Колодкевич виділявся серед інших студентів. "Це виїзд за кордон під чужим паспортом, зустріч у
була особа дивної моральної чистоти, - писав Женеві з відомим українським суспільно-
згодом мемуарист. Колодкевич палко любив зне- політичним діячем М.П. Драгомановим, а також
долений народ й гаряче приймав до серця його ідеологом російського народництва
інтереси, а через те, що слово в цієї людини не П.Л. Лавровим 17.
розходилось зі справою, то він і намагався актив- Квартира К. І. Гриневича і М.М. Колодкевича
но, в міру сил і уміння, допомогти народному стала місцем зборів однодумців. Туди приходили
горю"12. Така вдача молодої людини сприяла її студенти Ф. А. Винниченко, О. А. Зубковський,
входженню до лав народників. В.О. Лопатін та ін. Приїздив до них з Чернігів-
Навесні 1874 р. народництво розпочало щини й сусід родини Колодкевичів поміщик
масове "ходіння в народ". Судово-слідчі джерела Д.А. Лизогуб, який "займався поширенням
прямо не вказують на участь М. М. Колодкевича революційних книжок"18.
в цій акції демократичної молоді. Однак не можна За своїми ідейними поглядами
не звернути увагу на показання Миколи М.М. Колодкевич належав до народників
Миколайовича на допиті в жандармів у 1875 p., пропагандистського напрямку. Як згадував його
де він, зокрема, свідчив: "У 1874 р. підчас вакацій товариш з університету А.В. Бяловеський, "... і
я був на селі батька, кілька разів приїжджав до на сходках, і в гурткових бесідах він гаряче
Чернігова і одного разу в с. Голубичи Город- повставав проти всіляких прийомів насильства
ницького повіту до мого дяді" 13. Природно, ці від кого б воно не йшло"19,
показання якнайменше ставили за мету дати Водночас М.М. Колодкевич підтримував
якусь інформацію про діяльність у народі, але й стосунки з гуртком прогресивних діячів у
вони мають цінність, оскільки підтверджують Чернігові. Серед них виділявся вчитель черні-
факт перебування члена народницького гуртка на гівської гімназії М.А. Вербицький-Антонов (який,
селі під час масового "ходіння в народ". за даними III відділу Власної його імператорсь-
УчастьМ. М. Колодкевича в народницькому кої величності канцелярії, "зіпсував" кілька
поході на село прямо засвідчується спогадами А. поколінь юнацтва чернігівської гімназії і свого
В. Бяловеського, який згадував: "У період часу навчав Миколу Колодкевича), а також член
захоплення пропагандою Колодкевич відправився чернігівської міської управи, кандидат права
з книжками "в народ". Зрозуміло, зусилля його І. Шраге, а в минулому - піднаглядний20,
не мали успіху, що було причиною великих Важливе місце в діяльності народників-
моральних страждань"14. пропагандистів займало поширення нелегальної
Отже, період 1873-1874 pp. стали для Миколи літератури серед різних верств населення.
Колодкевича початком опозиційної діяльності. На М.М. Колодкевич залучився саме до цієї роботи,
той час він ще не вважав себе революціонером і а в травні 1875 р. вперше попав у поле зору
не випадково згодом в автобіографічних показан- жандармів. Приводом до цього став знайдений
нях датував початок своєї революційної діяльності під час обшуку в народника В. І. Іллясевича у
1875 р., "коли цілком свідомо ставився до всього Київській в'язниці клаптик паперу з адресами
навколишнього" 15. кількох контрабандистів, що займалися переправ-
Радикалізація ідейних поглядів кою нелегальної літератури через австрійсько-
М.М. Колодкевича відбувалася під впливом російський кордон, з припискою: "Афанасьевсь-
"ходіння в народ" і масових арештів мирних кая ул., дом Александрова, Колодкевич". Уже на
народників-пропагандистів. В обстановці початку травня Микола Миколайович був запро-
наростання протистояння між демократичною шений до Київського губернського жандармського
молоддю і царським урядом київський студент управління на допит. Жандарми цікавилися його
зробив свій остаточний вибір. Революційне зв'язками з В. І. Іллясевичем, П.Б. Аксельродом,
середовище поглинуло його повністю. В.К. Дебогорієм-Мокрієвичем, І.М. Ходьком, але
Головним місцем революційної діяльності не знайшли будь-яких доказів і відпустили
М.М. Колодкевича був Київ. Народник М. Ф. М.М. Колодкевича до батьків у Седньов.
Фроленко згадував, що застав там Миколу Тим часом на австрійсько-російському
Миколайовича взимку 1875 р. "в гуртку київсь- кордоні застримали С. Дробинського, який вже
ких революціонерів-чайковців" 16. Напевно, протягом десяти місяців займався контрабандною
мемуарист припустився хронологічної неточності, переправкою транспортів, у тому числі й
оскільки відомо, що на початку 1875 р. гурток нелегальної літератури. Остання відправлялася
київських "чайковців" уже не існував. Тим часом з-за кордону колишнім студентом Медико-
після поразки "ходіння в народ" 1874 р. розпоро- хірургічної академії М. М. Крушковим, який у
шені народники-пропагандисти почали відновлю- той же час листувався з М.М. Колодкевичем,
вати зв'язки. У цьому процесі брав участь і використовуючи його адресу в Седньові21.
М.М. Колодкевич. Усе це стало приводом для обшуку
У той час до найближчого оточення М.М. Колодкевича у седньовському будинку його
М.М. Колодкевича входив К. І. Гриневич, який батьків 1 липня 1875 p., куди він прибув напере-
проживав з ним на одній квартирі. Цей студент до дні, після поїздки за маршрутом Седньов -
уже притягався до дізнання і перебував під Одеса - Київ-Чернігів - Седньов. Під час обшуку
негласним наглядом поліції. На його рахунку - було знайдено шість заборонених книг. Крім того,
стало відомо про "цілий пакунок книг", приве- національного руху М. П. Драгомановим. Офіцій-
зений М.М. Колодкевичем із Києва до Чернігова, ні жандармські документи атестували Миколу
а також про деякі факти його листування й Миколайовича як "близького знайомого",
перебування у Києві, Одесі й Чернігові під час "прибічника" Михайла Петровича 27. На наш пог-
червневої поїздки. ляд, жандарми не перебільшували, адже
Як наслідок, М.М. Колодкевича взяли під Ф.А. Винниченко та ряд інших членів вищезга-
варту й відправили до чернігівської в'язниці. даного гуртка, до складу якого входив М.М.
Проте подальше дізнання не виявило "ніяких Колодкевич, брали активну участь в українському
позитивних фактів", а тому в серпні того ж року національному русі. Крім того, Микола Мико-
Миколу Миколайовича звільнити з-під арешту, лайович підтримував відносини з українофілом
віддавши під особливий нагляд поліції за місцем М. Драгневичем, який знаходився у постійних
мешкання у Києві22. письмових стосунках із М. П. Драгомановим та
Університетське начальство швидко відреагу- іншими емігрантами28.
вало на притягнення свого студента до дізнання Отже, всередині 70-х pp. М.М. Колодкевич
у політичній справі. Через кілька років, на став помітним учасником визвольного руху, при
процесі "20-ти" Микола Миколайович згадував: цьому віддаючи симпатії більш радикальним
"Тут (у Київському університеті. - ...) я дійшов загальноросійським народникам. Характерно, що
до 4-го курсу, коли був звільнений з університету такі нелегальні видання, як "Вперед!", "Набат"
за притягнення мене до дізнання з однієї політич- відгукнулись на його арешт і неодноразово
ної справи. Після цього я притягався до дізнання згадували про ув'язненого народника29. Жандар-
дійсно досить багато разів..."23. ми не поспішали випускати Миколу Миколайо-
Арешт, допити, ув'язнення і, нарешті, виклю- вича із київської в'язниці і лише через 14 місяців,
чення з лав студентства - все це сприяло скорі- улітку 1877 p., його віддали на поруки рідній
шому переростанню опозиційності М.М. Колодке- сестрі під грошову заставу в 1000 крб.30
вича в революційні переконання, які стали Саме в той час жандарми викрили так звану
реалізуватися у професійній підпільній діяльності. Чигиринську змову, захопили її організаторів
Вийшовши на свободу і невдовзі переїхавши Я. В. Стефановича, Л. Г. Дейча та І. В. Бохановсь-
до Киева, М.М. Колодкевич знову взяв участь у кого і намагалися будь-що знайти їхню конспі-
справі пропаганди. Про це свідчать спогади ративну квартиру з підпільною друкарнею. Очи-
відомого лавриста М. Г. Кулябка-Корецького, щення цієї квартири від компрометуючих мате-
який влітку 1875 р. налагодив транспортування ріалів стало нагальною справою народників
нелегальної літератури через Бессарабію і Києва. Вийшовши із в'язниці, М.М. Колодкевич
незабаром теж приїхав до Києва. В його пам'яті узяв участь у цій акції, що невдовзі стало відомо
зберігся образ "симпатичнішого Миколи Мико- жандармам. Як наслідок, народник знов був
лайовича Колодкевича", на квартиру якого ним кинутий до в'язниці та притягнутий до слідства,
був доставлений тючок видань "Вперед!". Там само яке констатувало його "віддалену участь" у
лаврИст познайомився з деякими народниками, Чигиринській справі31,
зокрема з Д. А. Лизогубом24. Десятого серпня 1878 р. революціонер знов
У 1876 р. в Києві сформувався новий пропа- дістав свободу, будучи знов звільнений під заставу
гандистський гурток, що розгорнув діяльність серед 1000 крб., яку пожертвував Д. А. Лизогуб. Київсь-
робітників. Найбільш активними членами були І. кий губернський прокурор вважав "вельми небез-
Ф. Совенко, Ф. А. Винниченко, М.М. Колодкевич, печним" перебування М.М. Колодкевича у Києві,
а також С С. Топчаєвський, Ф. К. Вовк (Волков), а губернатор, розуміючи, що слідкувати за народ-
О. І. Михалевич та ін. Практично всі гуртківці мали ником "надто важко", став клопотатися про його
українолюбні симпатії або переконання і брали адміністративну висилку з міста32,
участь не тільки у загальноросійському русі Вийшовши за стіни в'язниці, М.М. Колодке-
соціально-революційного народництва, а і в вич знов поринув у справи підпілля. В той час,
діяльності Старої та Молодої Київських Громад - під впливом постійних переслідувань, почався
важливих осередків українського національно- його відхід від чисто пропагандистської діяльності
демократичного руху23. Однак навесні того ж року до визнання політичних засобів боротьби,
М.М. Колодкевича знов заарештували і притягнули зокрема, бойових акцій. На цьому шляху важливе
до дізнання у Києві "з предмету поширення значення мала його участь у діяльності револю-
злочинної пропаганди і книг серед робітників й ціонерів, що відвідували конспіративну квартиру
майстрових, для чого влаштовувались таємні на Великій Житомирській вулиці та групувалися
зборища на островах ріки Дніпро біля Києва". навколо землевольця В. А. Осинського. Восени
Водночас народника обвинувачували у причетності 1878 р. у цьому середовищі виник план визво-
до справи київського студента І. Ф. Совенка та лення революціонера О.Ф. Медведева (Фоміна) із
деяких харківських студентів, а конкретно - у харківської в'язниці. У його реалізації взяв участь
приналежності до революційного гуртка, зберіганні і М.М. Колодкевич.
у себе книжок "революційного змісту" та поширенні Дізнавшись про конспіративні зв'язки
їх серед народу 26. Миколи Миколайовича з харківським підпіллям,
Київські жандарми відмічали зв'язок жандарми вирішили зробити обшук і заарешту-
М.М. Колодкевича з видатним діячем вати революціонера, але 27 жовтня 1878 р. він
своєчасно зник із Києва, перейшовши на вич виїхав до Одеси, де знаходився, за даними І
нелегальне становище 33. жандармів, з 19 жовтня до 23 грудня 1879 р. Він
М.М. Колодкевич став прихильником відігравав помітну роль у підготовці замаху на
політичної боротьби. Напевно, вплив на еволюцію царя і разом із народовольцями Л. С Златопольсь-
1
його поглядів мали також ідеї конституціо- ким, Г. П. Ісаєвим, М. І. Кибальчичем, Т. І. І
налізму, популярність яких зросла серед деяких Лебедєвою, В. М. Фігнер та М. Ф. Фроленкои і
прошарків суспільства, у тому числі й демокра- готував усе необхідне для вибуху41. І
тичної молоді Києва. Адже не можна обминути Водночас як член Виконавчого комітету
і
той факт, що влітку 1878 р. М. Ф. Фроленко Микола Миколайович разом з В. М. Фігнер '
розглядав Миколу Миколайовича, що прибув на проводив в Одесі пропагандистську роботу серед
Липецький з'їзд народників, як представника робітників та інтелігенції. В. М. Фігнер згадувала,
"київського конституціоналізму"34. На запрошен- що "діяльність пропагандиста і організатора
ня приїхати на з'їзд прихильників політичного завжди йшла поруч з роботою руйнівною..."42:
напрямку М.М. Колодкевич згодився "без засте- Про подібний підхід свідчив і М. Р. Попов,
режень". Так київський радикал став учасником керівник об'єднаного гуртка народовольців і
Липецького з'їзду, що відбувся 15-17 червня чорнопередільців Києва. Восени 1879 р. він
1879 p., а через кілька днів - 19-20 червня - взяв вступив від імені своєї групи в переговори з М.М.
участь у загальному з'їзді "Землі і волі" у Воро- Колодкевичем і В. М. Фігнер й домовився про
нежі, де він разом із А. І. Желябовим і спільність дій між киянами та одеситами 43.
С.Л. Перовською був прийнятий до земле- У 1880 р. розпочався останній, петербурзь-
вольської організації 35. кий, період революційної діяльності М.М. Колод-
В. М. Фігнер, згадуючи в автобіографії про кевича - одного з найвпливовіших діячів
Воронезький з'їзд, зазначала, що АЛ. Желябов, "Народної волі", що вів значну організаційну й
М.М. Колодкевич і М.Ф. Фроленко "відігравали конспіративну роботу. Він був одним з небагатьох
таку видатну роль на всьому півдні, Одесі, Києві, народовольців, кому доручалося підтримання
Харкові, що в їх особі до товариства "Землі і волі" зв'язку з найважливішими конспіративними
приєдналося все, що було революційного в цих квартирами організації, де виготовлявся динаміт
трьох центрах, як в області інтелігенції, так і в і працювала підпільна друкарня 44.
світі робітничому"36. Найвідповідальнішим завданням
Тим часом глибока ідейна криза "Землі і волі" М.М. Колодкевича стала підтримка конспіратив-
призвела до розколу цієї організації на "Народну ного зв'язку з М. В. Клєточниковим, агентом "На-
волю" і "Чорний переділ". У серпні 1879 р. родної волі", що працював у III відділі й передавав
М.М. Колодкевич став членом народовольської Виконавчому комітету найважливіші таємниці
організації та увійшов до складу її керівного жандармів. Для отримання цієї інформації
органу - Виконавчого комітету 37, який зосередив М.М. Колодкевич, як і О. І. Баранников,
значну увагу на підготовці царевбивства. Визнай- О.О. Квятковський та О. Д. Михайлов, зустрічався
ня революційного насильства як необхідного з М. В. Клєточниковим по різних трактирах,
засобу боротьби було для Миколи Миколайовича готелях та на конспіративних квартирах45,
нелегким і вимушеним вибором. А. В. Бяловесь- М.М. Колодкевич приділяв значну увагу
кий зазначав: "Терористом його (Колодкевича. - роботі серед військових. У тому ж 1880 р. в
авт.) зробили власті своїми шаленими пересліду- Петербурзі він разом із А.І. Желябовим органі-
ваннями й гоніннями. Безмежне беззаконня ство- зував "Центральний або головний військовий
рило і самий терор" 38. Г. Д. Гольденберг у своїх гурток", проводив пропагандистську роботу в
показаннях з великою повагою ставився до М.М. Кронштадському морському гуртку46.
Колодкевича і згадував, що той "не мало гнітився Важливим напрямком петербурзької діяль-
своїм переходом до фракції "терористів"39. ності М.М. Колодкевича стала підготовка нового
Народовольський період діяльності замаху на царя. Він був одним із тих, хто
М.М. Колодкевича розпочався з поїздки до Хар- протягом 1880 - початку 1881 pp. постійно слід-
кова. У двадцятих числах вересня 1879 р. він, як кував за маршрутами Олександра II вулицями сто-
свідчив Г. Д. Гольденберг, прибув туди разом з лиці, а з середини січня 1881 р. і до дня арешту
членами Виконавчого комітету А. І. Желябовим, брав безпосередню участь у підкопі, що прокла-
О. І. Баранниковим та А. К. Пресняковим і брав дався з лавки Кобозевих на Малій Садовій вулиці
участь у сходках революціонерів та співчуваючих з метою підготовки замаху на царя. Напружена
їм осіб. Із показань учасників харківського підпільна діяльність обірвалася 26 січня 1881 p.,
підпілля видно, що "Кіт-мурлика" (такою була коли М.М. Колодкевича було заарештовано на
конспіративна кличка Миколи Колодкевича - квартирі О. І. Баранникова47,
авт.) поводився конспіративно і навіть змінив Доля подарувала М.М. Колодкевичу не тільки
зовнішній вигляд, зголивши бороду40. вдачу безстрашного і винахідливого революціо-
Невдовзі "Народна воля" розпочала підготов- нера, але й незабутні хвилини кохання і радість
ку до вибуху царського поїзда на лінії Одеської спілкування з вірним і духовно близьким супут-
залізниці, який планували здійснити на зво- ником життя. Ще в середині 70-х pp. він познайо-
ротньому шляху Олександра II з Криму до мився у Києві з Гесею Гельфман, учасницею
Петербурга. Для участі в цій акції М.М. Колодке- "Всеросійської соціально-революційної організа-
ції", а згодом народоволкою. Приблизно напри- видців процесу, зокрема, писав: "Найвиразніше
кінці 1879 - на початку 1880 pp. вони знову обличчя у Колодкевича. Йому, очевидно, надто
зустрілись у Петербурзі, де невдовзі одружились, важко стримувати обурення, але сила волі пере-
хоч і "без церковної церемонії". Сердешні стосун- борює: він стриманий, спокійний. Самовладання
ки зовсім не відволікали їх від революційної у ньому надзвичайне" 52. Цікаві враження від
справи, тому "для не особливо близьких друзів судового розгляду справи "20-ти" залишив
залишались навіть цілком невідомими"48. О.Д. Михайлов, сггівпроцесник Миколи Миколайо-
Після арешту М.М. Колодкевич був кинутий вича, який висловив їх 15 лютого 1882 р. у листі
до Петропавлівської фортеці. За свідченням до товаришів. "Колодкевич, Суханов, Баранни-
О.С. Любатович, Г. М. Гельфман листувалася з ков, - писав О. Д. Михайлов, - справили на всіх
чоловіком аж до арешту С. Л. Перовської у березні глибоке враження. Колодкевич - дійсний апостол
1881 р.49. Утаюючи своє страшне горе від інших, свободи- так чисті, так прості, так величаво-
вона не припиняла боротьби; незважаючи, що прекрасні його вчинки, його слова, його рухи"53.
була на четвертому місяці вагітності, виконувала Царський суд виніс М.М. Колодкевичу
обов'язки хазяйки конспіративної квартири, де смертний вирок, але цар "помилував" народо-
виготовлялася бомба М. І. Кибальчича. Невдовзі вольця, замінивши страту безстроковою каторгою,
після 1 березня 1881 р. Г.М. Гельфман була 3 27 березня 1882 р. революціонер був переве-
заарештована. Чотири місяці чекала вона на дений до Алексєєвського равеліну, а згодом у
страту і лише напередодні пологів їй оголосили Шліссельбурзьку фортецю, де помер 23 липня (4
про "пом'якшення" смертного вироку і заміну серпня) 1884 р.54 Не зламавши М.М. Колодкевича
його вічною каторгою50. У в'язниці у морально, царизм убив його фізично.
Г.М. Гельфман і М.М. Колодкевича народився М.М. Колодкевич поклав до алтаря революції
син, але його розлучили з з матір'ю. 1 лютого свою долю, життя, кохання і сімейне щастя. Його
1882 р., не витримавши тижневої розлуки з мужність, самовідданість і енергія викликають
сином, Г.М. Гельфман померла51. повагу. Можна тільки пожалкувати, що він, як і
9-15 лютого 1882 р. в Особливому присутствії його однодумці, в умовах гострої боротьби з
Правительствуючого сенату відбувся процес "20- царським режимом не побачив безперспективності
ти" народовольців. Одним із обвинувачених був обраного шляху, який не міг привести до злагоди
М.М. Колодкевич. Його мужня поведінка на і справедливості в суспільстві.
процесі не могла не привернути увагу. Один з оче-
Примітки:
1. Фігнер В. Н. Портреты народовольцев // 11. Кулябко-Корецький Н.Г. Из давних лет.
Собр. соч.: В 6 т. - М., 1929. - Т. 5. - С. 330. Воспоминания лавриста. - М., 1931. - С. 104.
2. Большая Советская Энциклопедия / Гл. ред. 12. Бяловеский А. Из прошлого. - С. 119.
А. М.Прохоров. 3-е изд.-М., 1973. -Т.12. - 13. ЦДІАУК. - Ф.274, оп.1, спр.150, арк. 23.
С. 439. 14. Бяловеський А. Из прошлого. - С. 119.
3. Державний архів Російської Федерації (далі - 15. Красный архив. - 1927. - № 1 (20). - С.210.
ДАРФ). - Ф. 112, оп. 1, спр. 504, арк. 485. 16. Фроленко М. Дополнительные сведения о
4. Центральний державний історичний архів процессе 20-ти//Былое. - 1906. -№6. -С. 297.
України у Києві (далі - ЦДІАУК). - Ф. 274, 17. ДАРФ. - Ф. 109, 3 експ., 1874 р., спр. 144,
оп. 1, спр. 150, арк. 23; Там же. - Ф. 385, ч. 58, арк.. 167 зв., 168 зв., 173.
оп. 1, спр. 146, арк. 108. 18. ДАРФ. - Ф. 109, 3 експ., 1874 р., спр. 144,
5. ДАРФ. - Ф. 109, 3 експ., 1874 р., спр. 144, ч. 58, арк.. 164, 169.
ч. 67, арк. 76; ЦДІАУК. - Ф. 707, оп. 261, 19. Бяловеский А. Из прошлого. - С 200.
1875 р., спр. 5, арк. З - 3 зв. 20. ДАРФ. - Ф. 109, 3 експ., 1874 р., спр. 144,
6. Державний історичний музей. Відділ ч. 67, арк. 77 зв.
письмових джерел, (м. Москва). - Ф. 282, 21. Там же. - Арк. 52, 53, 63, 64 зв., 66.
оп. 1, спр. 336, арк. 2. 22. Там же. - Арк. 67-68, 75, 76; ЦДІАУК - Ф.
7. Из народовольческих автобиографических 274, on. 1, спр. 150, арк.. 21, 23, 24, 25, 32, 35.
документов // Красный архив. - 1927. - № 1 23. Отчет о процессе 20-ти... С. 258.
(20). - С. 209. 24. Кулябко-Корецкий Н. Г. Из давних лет. -
8. Отчёт о процессе 20-ти народовольцев в 1882 С. 158.
году // Былое. - 1906. - № 6. - С. 290. 25. Рудько М. П. Революційні народники на
9. Выдержки из воспоминаний С.А.Подолинс- Україні (70-ті pp. XIX ст.). - К., 1973. -
кого//«Вперед !». 1873-1877: Материалы из С.154; Інститут рукопису Національної
архива Валериана Николаевича Смирнова / бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
Отобрал, снабдил примечаниями и очерком НАН України. - Ф. I, спр. 49600, арк. 2;
I по истории «Вперед!» Борис Сапир. - ЦДІАУК. - Ф. 274, оп. 1, спр. 167, арк. 134.
Dordrecht-Holland, 1970. - Т. 2. - С. 52. 26. ЦДІАУК. - Ф. 274. оп.1., спр. 232, арк. 6 зв.;
I 10. Аксельрод П. Б. Перижитое и передуманое. - Там же. - Ф. 442, оп. 828, спр. 84, арк. 4, 13.
I Берлин, 1923. - С. 102. 27. Там же. - Ф. 274, оп. 1, спр. 158, арк..4, 13.
28. Див.: Былое. - 1907.- № 6. - С. 124, 134- С. 246, 247; Фроленко М. Ф. Собр. соч.: В 2
135. т . -М., 1932. -Т.2. -С.111.
29. Вперед ! - 1876. - № 33. - С. 286; Там же. - 42. Фигнер Вера. Запечатленній труд // Поли.
1876.- № 36. - С. 414; Набат.- 1876. - № 7-8. собр.соч.: В 6 т. 3-е изд. М., [Б.Г.]. - 4.1. -
- С. 15. С. 180.
30. ЦДІАУК. -Ф. 274, оп.1, спр. 168, арк. 13. 43. Попов М. Р. Автобиография // Записки
31. Там же.-Ф. 442, оп. 828, спр 84, арк. 1, 4-6; землевольца. - М., 1933. - С. 48.
Там же. - Оп. 830, спр. 24 а, арк. 13; 44. Любатович О. С. Далекое и близкое //
Фроленко М. Дополнительные сведения о Былое. - 1906. - № 6. - С. 121, 123; Процесс
процессе 20-ти. - С.297; Харьковские 17-ти народовольцев в 1883 году//Там же. -
губернские ведомости. - 1879. - № 172. № 10. - С. 211; К делу 1 марта 1881 года //
32. ЦДІАУК. - Ф. 274, оп. 1, спр. 232, арк. 7; Там же. - 1918.- № 4-5. - С. 57.
Бяловеский А. Из прошлого. - С. 200. 45. Процесс 20-ти... // Там же. - 1906.- № 1. -
33. Там же. С. 278; Отчет о процессе 20-ти... - С. 258.
34. Фроленко М. Липец кий и Воронежский съезды 46. К истории народовольческого движения среди
// Былое. - 1907. - № 1 (13). - С. 80, 84. военных в начале 80-х годов // Былое. -
35. Фроленко М. Начало "народовольчества" // 1906. - № 8. - С. 159, 171, 175.
Каторга и ссылка. - 1926. - № 3 (24). - С. 47. Процесс 20-ти ... // Там же. - № 1. - С. 239,
22, 23. 267, 289, 290.
36. Из автобиографии Веры Фигнер//Былое. - 48. [Иохельсон В. И.] Геся Миронова Гельфман
1917. - № 3 (25). - С. 181. // Календарь Народной воли на 1883 год. -
37. Корба-Прибылева А. П. Исполнительный Женева, 1883. - С. 20, 24, 26.
комитет 1879-1881гг. // Каторга и ссылка. - 49. Любатович О. С. Далекое и близвое. - С. 132.
1926. - № 3 (24). - С.28. 50. Степняк-Кравчинський С. М. Подпольная Рос-
38. Бяловеский А. Из прошлого. - С. 200. сия // Соч.: В 2 т. - М., 1987. - Т.1. - С. 398.
39. Свод указаний...// Былое. - 1907. -№ 6 (18). 51. [Иохельсон В. И.] Геся Миронова Гельфман. -
-С. 135. С. 28.
40. Процесс 20-ти народовольцев в 1882 году // 52. Процесс 20-ти... // Былое. - 1906. - № 1. -
Там же. - 1906. - № 1. - С. 246; ЦДІАУК - С. 234, 295.
Ф.733, оп. 1, спр.З, арк.. 241, 297 зв. 53. Письма народовольца А. Д. Михайлова. -М.,
41. ЦДІАУК. - Ф. 385, оп.1, спр. 146, арк. 53; 1933. - С. 203.
Процесс 20-ти... // Былое. - 1906. - № 1. - 54. Процесс 20-ти... // Былое. - 1906.- № 1. - С.
308; БСЭ. - Т. 12. - С. 439.
|