У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки)

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
1. Verfasser: Портнов, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2003
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5846
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) / А.В. Портнов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 133-134. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-5846
record_format dspace
spelling irk-123456789-58462010-02-09T12:01:37Z У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) Портнов, А.В. Репональна історія в особах 2003 Article У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) / А.В. Портнов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 133-134. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5846 uk Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Репональна історія в особах
Репональна історія в особах
spellingShingle Репональна історія в особах
Репональна історія в особах
Портнов, А.В.
У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки)
format Article
author Портнов, А.В.
author_facet Портнов, А.В.
author_sort Портнов, А.В.
title У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки)
title_short У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки)
title_full У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки)
title_fullStr У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки)
title_full_unstemmed У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки)
title_sort у пошуках "українського гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності василя біднова (1918 - 1930-ті роки)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2003
topic_facet Репональна історія в особах
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5846
citation_txt У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) / А.В. Портнов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 133-134. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT portnovav upošukahukraínsʹkogogajdelʹberguštrihidonaukovoídíâlʹnostívasilâbídnova19181930tíroki
first_indexed 2025-07-02T08:53:06Z
last_indexed 2025-07-02T08:53:06Z
_version_ 1836524646966493184
fulltext Портнов АВ. (м. Харків) У ПОШУКАХ "УКРАЇНСЬКОГО ГАЙДЕЛЬБЕРГУ": ШТРИХИ ДО НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАСИЛЯ БІДНОВА (19181930-ті РОКИ) Пам'яті Л.А. Гаркуші У житті українського історика Василя У листопаді 1920 р. більшовицькі війська Біднова Катеринослав відіграв протирічливу вперше захопили Кам'янець, а Біднов, як і багато роль - спочатку як місце тимчасової праці, звідки інших викладачів, потрапив до в'язниці. історик прагнув вирватися до справжніх наукових Більшовики незабаром відступили, але їхнє центрів, згодом, вже на еміграції - як уособлення ставлення, принаймні, до богословського Батьківщини й щасливого родинного життя. факультету, який Біднов очолював з 1919 р., не До Катеринослава В.Біднов приїхав у 1903 р. викликало сумнівів (В.Затонський, приїхавши до на посаду помічника інспектора місцевої духовної Кам'янця, недвозначно заявив: "Богослови - наші семінарії після успішного завершення навчання вороги"). Тож В.Біднов наприкінці 1920 р. разом у поважній Київській духовній академії й з українською армією залишив Кам'янець й нетривалої викладацької праці в Астрахані. У опинився у таборі для інтернованих українських Катеринославі Біднов заглиблюється в місцеві вояків у польському місті Ланцут. церковні архіви, друкує низку ґрунтовних В умовах табору, які були вельми важкі, постає археографічних досліджень, але робить спробу за перший еміграційний Народний університет, спробою перебратися до Києва, що уможливило ректором якого стає В.Біднов. Про цей сюжет б опрацювання серйозної масштабної теми, а не діяльності науковця знаємо обмаль, але загальне лише краєзнавчі розвідки. враження від Другої Речі Посполитої Біднов На початку 1918 р. історик отримує одразу висловив в одному з листів до Д.Яворницького: 'Там дві пропозиції. Першу - від новоутвореного за (у Польщі-А.П.) був я заарештований, висланий в ініціативою російської громади Катеринославсь- глухий закуток і з трудом вирвався звідти. Поля- кого університету, історичне відділення якої ки залишилися історичними поляками. Якою була збирає викладачів з цілої колишньої імперії. колись шляхта, такою є й польська демократія та Професор М.Любавський особисто запрошує на соціалісти. Релігійні утиски над православними та одну з професорських посад Біднова, погоджую- полонізація такі самі, як і в XVI - XVII ст. Нема чись, щоб той викладав українською мовою. Але нічого нового на території Польщі" [3]. від попередньої згоди Біднов відступає тільки-но Після невдалої спроби затриматися в Кременець- отримавши друге запрошення - від українського кій духовній семінарії, влітку 1922 р. В.Біднов виїхав Кам'янецького університету. У жовтні 1918 р. до Чехословаччини, де працював професором історії Біднов виїхав власним коштом з Катеринослава, української церкви в Українському Вільному залишивши тут (як з'ясувалося згодом) назавжди університеті в Празі. В листопаді 1923 р. він вирішує дружину й обравши посаду в.о. екстраординарного відновити зв'язок з Катеринославщиною й пише професора богословського факультету Кам'я- листа до Д.Яворницького, де зазначає: "Музей, нецького університету. Як зазначає сам історик, Катеринослав, Дніпро, Запорожжя - все це наганяє єдиним і вирішальним мотивом його миттєвої журбу, і особливо тяжким та гірким стає бурлакуван- згоди на переїзд було те, що Кам'янецький ня..."[2, с.42]. Усвідомлюючи неможливість свого університет мав стати «суто українським» вищим приїзду на Україну, він сподівається, що, можливо, навчальним закладом [1]. Д.Яворницькому вдасться отримати відрядження на Як виявилося, ставлення в Кам'янці до один із славістичних з'їздів у Празі [4]. української науки і України було неприхильним На початку 1929 р. В.Біднов приймає запро- й іронічним, "навіть приватні помешкання вся шення богословського православного факультету професура мала в Москалів" [1, с.236], але це не Варшавського університету й, попри неприємні вбивало віру в те, що Кам'янець стане "новим враження від попереднього перебування у Польщі, Гайдельбергом". вирішує покинути Прагу. Вочевидь, до цього його "Новим Гайдельбергом" Кам'янець не став. спонукала трагічна смерть сина Арсена, який Як згадував Біднов, через високі вимоги до торік втонув у Влтаві, й В.Біднов сподівався бодай вступників (взоровані на російські університетські частково зарадити своєму розпачу, змінивши традиції) більшість серед студентів становили місце проживання. Про від'їзд історика з чеської росіяни, а українців зараховували як вільних столиці Дм.Дорошенко писав до В.Липинського: слухачів, лекції відбувались з 14.00 до 20.00, бо "Ми з ним (Відновим - А.П.) дуже добре жили в зранку більшість студентів мали працю, до Катеринославі, а потім дуже зблизились в Кам'янця майже не доходили газети, а викладачі Празі...Прага для мене осиротіла» [б]. часто-густо приходили на лекції зі свічками, бо В.Біднов став професором Варшавського не було освітлення [2]. університету саме тоді, коли посилилася тенден- дія до полонізації православного богословського взагалі... Тут все "політики"... протилежні табори факультету [6], тож він мусив вивчити розмовну гризуться між собою, як собаки... Я забився в польську мову, щоб викладати. В.Біднов вів два свою шкаралупу і нічого не бачу" [7]. курси - давньої історії церкви й літургіки, читаю- Помер історик 1 квітня 1935 року й був похо- чи з пам'яті, бо майже втратив зір. У середовищі ваний на православному польському цвинтарі у варшавської еміграції, надзвичайно політизова- Варшаві. Могила професора Біднова збереглася ному й сповненому особистих інтриг, Біднов жив дотепер - це скромний козацький хрест серед десят- усамітнено, пишучи до К.Антонович: "Придив- ка таких самих хрестів офіцерів та солдатів армії ляюся до людей і бачу, що не буду мати приятелів УНР - колишніх сусідів історика у таборі в Ланцуті. Примітки 1. Біднов В. Перші два роки Кам'янецького 5. Листи Д.Дорошенка до В.Липинського// університету// Літературно-науковий Липинський В. Архів, -т.6. -Філадельфія, вісник - 1928. - № 11. - С.232-240. 1973. - С 331. 2. Там само. - С 239. 6. Ульяновський В.І. Історик церкви Василь 3. Епістолярна спадщина академіка Біднов// Дніпропетровський історико- Д.І. Яворницького. - Вип. 1. - Дніпро- археографічний збірник. - Вип. 1. - Дніпро петровськ, 1997. - С.43. петровськ, 1997. - С. 444-461. 4. Там само. - С.46. 7. Papierzynska-Turek M. Miedzy tradycja і rzeczywistoscia. Panstwo wobec prawoslawia. 1918-1939. - Warszawa, 1989. - s.453.