У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки)
Gespeichert in:
| Datum: | 2003 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5846 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) / А.В. Портнов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 133-134. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5846 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-58462010-02-09T12:01:37Z У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) Портнов, А.В. Репональна історія в особах 2003 Article У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) / А.В. Портнов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 133-134. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. ХХХХ-0001 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5846 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Репональна історія в особах Репональна історія в особах |
| spellingShingle |
Репональна історія в особах Репональна історія в особах Портнов, А.В. У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) |
| format |
Article |
| author |
Портнов, А.В. |
| author_facet |
Портнов, А.В. |
| author_sort |
Портнов, А.В. |
| title |
У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) |
| title_short |
У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) |
| title_full |
У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) |
| title_fullStr |
У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) |
| title_full_unstemmed |
У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) |
| title_sort |
у пошуках "українського гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності василя біднова (1918 - 1930-ті роки) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2003 |
| topic_facet |
Репональна історія в особах |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5846 |
| citation_txt |
У пошуках "українського Гайдельбергу": штрихи до наукової діяльності Василя Біднова (1918 - 1930-ті роки) / А.В. Портнов // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 133-134. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT portnovav upošukahukraínsʹkogogajdelʹberguštrihidonaukovoídíâlʹnostívasilâbídnova19181930tíroki |
| first_indexed |
2025-07-02T08:53:06Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:53:06Z |
| _version_ |
1836524646966493184 |
| fulltext |
Портнов АВ. (м. Харків)
У ПОШУКАХ "УКРАЇНСЬКОГО ГАЙДЕЛЬБЕРГУ":
ШТРИХИ ДО НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАСИЛЯ
БІДНОВА (19181930-ті РОКИ)
Пам'яті Л.А. Гаркуші
У житті українського історика Василя У листопаді 1920 р. більшовицькі війська
Біднова Катеринослав відіграв протирічливу вперше захопили Кам'янець, а Біднов, як і багато
роль - спочатку як місце тимчасової праці, звідки інших викладачів, потрапив до в'язниці.
історик прагнув вирватися до справжніх наукових Більшовики незабаром відступили, але їхнє
центрів, згодом, вже на еміграції - як уособлення ставлення, принаймні, до богословського
Батьківщини й щасливого родинного життя. факультету, який Біднов очолював з 1919 р., не
До Катеринослава В.Біднов приїхав у 1903 р. викликало сумнівів (В.Затонський, приїхавши до
на посаду помічника інспектора місцевої духовної Кам'янця, недвозначно заявив: "Богослови - наші
семінарії після успішного завершення навчання вороги"). Тож В.Біднов наприкінці 1920 р. разом
у поважній Київській духовній академії й з українською армією залишив Кам'янець й
нетривалої викладацької праці в Астрахані. У опинився у таборі для інтернованих українських
Катеринославі Біднов заглиблюється в місцеві вояків у польському місті Ланцут.
церковні архіви, друкує низку ґрунтовних В умовах табору, які були вельми важкі, постає
археографічних досліджень, але робить спробу за перший еміграційний Народний університет,
спробою перебратися до Києва, що уможливило ректором якого стає В.Біднов. Про цей сюжет
б опрацювання серйозної масштабної теми, а не діяльності науковця знаємо обмаль, але загальне
лише краєзнавчі розвідки. враження від Другої Речі Посполитої Біднов
На початку 1918 р. історик отримує одразу висловив в одному з листів до Д.Яворницького: 'Там
дві пропозиції. Першу - від новоутвореного за (у Польщі-А.П.) був я заарештований, висланий в
ініціативою російської громади Катеринославсь- глухий закуток і з трудом вирвався звідти. Поля-
кого університету, історичне відділення якої ки залишилися історичними поляками. Якою була
збирає викладачів з цілої колишньої імперії. колись шляхта, такою є й польська демократія та
Професор М.Любавський особисто запрошує на соціалісти. Релігійні утиски над православними та
одну з професорських посад Біднова, погоджую- полонізація такі самі, як і в XVI - XVII ст. Нема
чись, щоб той викладав українською мовою. Але нічого нового на території Польщі" [3].
від попередньої згоди Біднов відступає тільки-но Після невдалої спроби затриматися в Кременець-
отримавши друге запрошення - від українського кій духовній семінарії, влітку 1922 р. В.Біднов виїхав
Кам'янецького університету. У жовтні 1918 р. до Чехословаччини, де працював професором історії
Біднов виїхав власним коштом з Катеринослава, української церкви в Українському Вільному
залишивши тут (як з'ясувалося згодом) назавжди університеті в Празі. В листопаді 1923 р. він вирішує
дружину й обравши посаду в.о. екстраординарного відновити зв'язок з Катеринославщиною й пише
професора богословського факультету Кам'я- листа до Д.Яворницького, де зазначає: "Музей,
нецького університету. Як зазначає сам історик, Катеринослав, Дніпро, Запорожжя - все це наганяє
єдиним і вирішальним мотивом його миттєвої журбу, і особливо тяжким та гірким стає бурлакуван-
згоди на переїзд було те, що Кам'янецький ня..."[2, с.42]. Усвідомлюючи неможливість свого
університет мав стати «суто українським» вищим приїзду на Україну, він сподівається, що, можливо,
навчальним закладом [1]. Д.Яворницькому вдасться отримати відрядження на
Як виявилося, ставлення в Кам'янці до один із славістичних з'їздів у Празі [4].
української науки і України було неприхильним На початку 1929 р. В.Біднов приймає запро-
й іронічним, "навіть приватні помешкання вся шення богословського православного факультету
професура мала в Москалів" [1, с.236], але це не Варшавського університету й, попри неприємні
вбивало віру в те, що Кам'янець стане "новим враження від попереднього перебування у Польщі,
Гайдельбергом". вирішує покинути Прагу. Вочевидь, до цього його
"Новим Гайдельбергом" Кам'янець не став. спонукала трагічна смерть сина Арсена, який
Як згадував Біднов, через високі вимоги до торік втонув у Влтаві, й В.Біднов сподівався бодай
вступників (взоровані на російські університетські частково зарадити своєму розпачу, змінивши
традиції) більшість серед студентів становили місце проживання. Про від'їзд історика з чеської
росіяни, а українців зараховували як вільних столиці Дм.Дорошенко писав до В.Липинського:
слухачів, лекції відбувались з 14.00 до 20.00, бо "Ми з ним (Відновим - А.П.) дуже добре жили в
зранку більшість студентів мали працю, до Катеринославі, а потім дуже зблизились в
Кам'янця майже не доходили газети, а викладачі Празі...Прага для мене осиротіла» [б].
часто-густо приходили на лекції зі свічками, бо В.Біднов став професором Варшавського
не було освітлення [2]. університету саме тоді, коли посилилася тенден-
дія до полонізації православного богословського взагалі... Тут все "політики"... протилежні табори
факультету [6], тож він мусив вивчити розмовну гризуться між собою, як собаки... Я забився в
польську мову, щоб викладати. В.Біднов вів два свою шкаралупу і нічого не бачу" [7].
курси - давньої історії церкви й літургіки, читаю- Помер історик 1 квітня 1935 року й був похо-
чи з пам'яті, бо майже втратив зір. У середовищі ваний на православному польському цвинтарі у
варшавської еміграції, надзвичайно політизова- Варшаві. Могила професора Біднова збереглася
ному й сповненому особистих інтриг, Біднов жив дотепер - це скромний козацький хрест серед десят-
усамітнено, пишучи до К.Антонович: "Придив- ка таких самих хрестів офіцерів та солдатів армії
ляюся до людей і бачу, що не буду мати приятелів УНР - колишніх сусідів історика у таборі в Ланцуті.
Примітки
1. Біднов В. Перші два роки Кам'янецького 5. Листи Д.Дорошенка до В.Липинського//
університету// Літературно-науковий Липинський В. Архів, -т.6. -Філадельфія,
вісник - 1928. - № 11. - С.232-240. 1973. - С 331.
2. Там само. - С 239. 6. Ульяновський В.І. Історик церкви Василь
3. Епістолярна спадщина академіка Біднов// Дніпропетровський історико-
Д.І. Яворницького. - Вип. 1. - Дніпро- археографічний збірник. - Вип. 1. - Дніпро
петровськ, 1997. - С.43. петровськ, 1997. - С. 444-461.
4. Там само. - С.46. 7. Papierzynska-Turek M. Miedzy tradycja і
rzeczywistoscia. Panstwo wobec prawoslawia.
1918-1939. - Warszawa, 1989. - s.453.
|