Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках

Виконано узагальнення екологічної інформації про об’єми викидів пересувних та стаціонарних джерел. Досліджено комплексний вплив викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря та на здоров’я населення міста. Наведено додаткові причини, які сприяють накопиченню забруднювальних речовин....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Клебанова, Н.С., Клебанов, Д.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України 2011
Schriftenreihe:	Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту
Schlagworte:	Моніторинг і стан довкілля
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58573
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках / Н.С. Клебанова, Д.О. Клебанов // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 260. — С. 235-249. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-58573
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-585732014-03-29T03:01:34Z Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках Клебанова, Н.С. Клебанов, Д.О. Моніторинг і стан довкілля Виконано узагальнення екологічної інформації про об’єми викидів пересувних та стаціонарних джерел. Досліджено комплексний вплив викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря та на здоров’я населення міста. Наведено додаткові причини, які сприяють накопиченню забруднювальних речовин. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи спостережень за забрудненням повітря на базі гідрометеорологічних організацій. Выполнено обобщение экологической информации об объемах передвижных и стационарных источников. Исследовано комплексное влияние загрязняющих выбросов на качество атмосферного воздуха и на здоровье населения. Рассмотрены дополнительные причины, которые способствуют накоплению загрязняющих веществ. Разработаны предложения по усовершенствованию системы наблюдений за загрязнением воздуха. We performed a generalization of ecological information about the emissions of mobile and stationary sources. We investigated the combined effect of emissions of pollutants into the air pollution and their influence on public health. We have considered additional factors that contribute to the accumulation of pollutants in urban air. We develop proposals to enhance observations of air pollution. 2011 Article Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках / Н.С. Клебанова, Д.О. Клебанов // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 260. — С. 235-249. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0054 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58573 556.531/.4 uk Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Моніторинг і стан довкілля Моніторинг і стан довкілля
spellingShingle	Моніторинг і стан довкілля Моніторинг і стан довкілля Клебанова, Н.С. Клебанов, Д.О. Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту
description	Виконано узагальнення екологічної інформації про об’єми викидів пересувних та стаціонарних джерел. Досліджено комплексний вплив викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря та на здоров’я населення міста. Наведено додаткові причини, які сприяють накопиченню забруднювальних речовин. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи спостережень за забрудненням повітря на базі гідрометеорологічних організацій.
format	Article
author	Клебанова, Н.С. Клебанов, Д.О.
author_facet	Клебанова, Н.С. Клебанов, Д.О.
author_sort	Клебанова, Н.С.
title	Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках
title_short	Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках
title_full	Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках
title_fullStr	Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках
title_full_unstemmed	Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках
title_sort	вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті києві в 2009-2010 роках
publisher	Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Моніторинг і стан довкілля
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58573
citation_txt	Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках / Н.С. Клебанова, Д.О. Клебанов // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 260. — С. 235-249. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту
work_keys_str_mv	AT klebanovans vplivperesuvnihtastacíonarnihdžerelvikidívzabrudnûvalʹnihrečovinnaâkístʹatmosfernogopovítrâvmístíkiêvív20092010rokah AT klebanovdo vplivperesuvnihtastacíonarnihdžerelvikidívzabrudnûvalʹnihrečovinnaâkístʹatmosfernogopovítrâvmístíkiêvív20092010rokah
first_indexed	2025-07-05T09:46:44Z
last_indexed	2025-07-05T09:46:44Z
_version_	1836799811426189312
fulltext	Наук. праці УкрНДГМІ, 2011, Вип. 260 235 УДК 556.531/.4 Н.С. Клебанова, Д.О. Клебанов ВПЛИВ ПЕРЕСУВНИХ ТА СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН НА ЯКІСТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В МІСТІ КИЄВІ В 2009-2010 РОКАХ Виконано узагальнення екологічної інформації про об’єми викидів пересувних та стаціонарних джерел. Досліджено комплексний вплив викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря та на здоров’я населення міста. Наведено додаткові причини, які сприяють накопиченню забруднювальних речовин. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи спостережень за забрудненням повітря на базі гідрометеорологічних організацій. Ключові слова: атмосферне повітря, викиди, забруднювальна речовина, здоров’я, концентрація, ризик, Київ. Стан проблеми Урбанізація, викиди стаціонарних та пересувних джерел призвели до високого рівня забруднення атмосферного повітря в місті, що становить загрозу здоров’ю населення та довкіллю. Основними забруднювачами атмосферного повітря в Києві є пересувні джерела, серед яких за обсягами викидів перше місце займає автотранспорт. Його вклад у забруднення атмосферного повітря міста становив 89 % від загального об’єму викидів у 2010 році [2]. Другорядну роль відіграють викиди стаціонарних джерел, серед яких, насамперед, підприємства енергетики. Їхня частка в забрудненні атмосфери міста – 10 % від загального об’єму викидів у 2010 році [2]. Обсяги викидів забруднювальних речовин (табл. 1) від стаціонарних та пересувних джерел свідчать про щорічне зростання шкідливих викидів у атмосферу. У 2009 році найбільше зросли об’єми викидів від стаціонарних джерел (на 62,6 %) та зменшились викиди від автотранспорту (на 5,7 %). Такі зміни в першому випадку пов’язані з частковою заміною газу на кам’яне вугілля, у другому – зі зняттям з використання автобусів, обладнаних «екологічно небезпечними» двигунами. 236 Таблиця 1 Динаміка викидів у атмосферне повітря м. Києва Викиди в атмосферне повітря, тис. т у тому числі Роки Всього стаціонарними джерелами пересувними джерелами Щільність викидів у розрахунку на один км2, кг Обсяги викидів у розрахунку на одну особу, кг 2005 220,5 33,6 186,9 263700 82,7 2006 227,1 26,4 200,7 245700 75,9 2007 230,5 26,5 204,0 275800 84,5 2008 275,2 27,0 248,2 329200 90,2 2009 277,9 43,9 234,0 332417 101,1 2010 265,3 28,6 236,7 317400 95,0 Щільність викидів у середньому по Україні на один км2 становить 10671,86 кг, на одну особу – 13,98 кг Протягом останніх років перелік основних забруднювальних речовин та обсягів їхніх викидів у атмосферне повітря міста залишаються майже без змін: оксиду вуглецю – 180 тис. т, летких органічних сполук – 33 тис. т, сполук азоту – 30 тис. т, речовин у вигляді суспендованих твердих частинок – 6 тис. т, діоксиду й інших сполук сірки – 9 тис. т (крім 2009 року, коли спостерігалось збільшення викидів сполук сірки майже на 18 тис. т). На долю цих речовин припадало близько 99 % від загальної кількості викидів [2]. Серед підприємств найбільшу частку в забруднення атмосферного повітря в місті внесли: ПрАТ ”Екостандарт“ (Дніпровський р-н), ТЕЦ-5 АК ”Київенерго“ (Голосіївський), ТЕЦ-6 АК ”Київенерго“ (Деснянський), філіал заводу ”Енергія“ Київенерго (Дарницький), валові викиди яких у 2010 році складали 45,2 %, 12,5 %, 9,2 % та 2 % відповідно від загальної кількості викидів стаціонарних джерел по місту. У тому ж 2010 році відбулося значне зменшення викидів ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 порівняно з 2009 роком [2]. Автомобільний транспорт є найбільш шкідливим через те, що його викиди є основними за валом і надходять у повітря майже безпосередньо в зоні дихання людини. Підвищенню рівня забруднення атмосферного повітря сприяють низькі експлуатаційні показники автомобілів та низька якість палива, низький показник щільності автомобільних доріг та їхня 237 мала пропускна здатність, що призводить до зниження швидкості руху, створення заторів та до збільшення об’ємів викидів забруднювальних речовин. За даними ДАІ загальна кількість зареєстрованих автотранспортних засобів у м. Києві налічує півтора мільйона одиниць. Показник автомобілізації в середньому по Україні складає 170 авто/1000 мешканців, у Києві – 530 авто/1000мешканців. На один квадратний кілометр доріг у середньому по Україні припадає п’ять автомобілів, проте в Києві – 770 автомобілів. Щороку кількість автомобільних засобів зростає на 50-60 тис. одиниць. За результатами досліджень Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзеєва АМН України вважається, що небезпечною величиною для навколишнього природного середовища та здоров’я людини є інтенсивність транспортного потоку понад 300 машин за годину та відстань 100 метрів від проїзної частини вулиць [3]. Середня інтенсивність руху на магістралях міста становить 18,7 тис. приведених одиниць за добу, що в 2,6 рази перевищує безпечну величину. Найбільше навантаження досягає 50-85 тис. приведених одиниць на мостах через р. Дніпро, на малій півкільцевій магістралі, кільцевій дорозі, просп. Перемоги, просп. 40-річчя Жовтня, бул. Дружби народів та інших. Інтенсивність руху між правим і лівим берегом складає понад 300 тис. приведених одиниць за добу і 27,1 тис. приведених одиниць за годину «пік», що на 20 % перевищує пропускну спроможність діючих мостів та створює небезпечне для здоров’я людини забруднення повітря. Один літр спаленого бензину призводить до утворення приблизно 16 кубометрів або 16000 літрів суміші різних газів, які містять в основному оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, леткі органічні сполуки, альдегіди, бенз(а)пірен, сажу, залізо, мідь, цинк, бром, свинець, трихлорметан. Автотранспорт, крім викидів забруднювальних речовин в атмосферу, спричиняє й акустичне забруднення. Дослідження свідчать, що акустичне забруднення впливає на розвиток серцево-судинних захворювань людини. Це особливо вагомий чинник для центральних магістралей міста. Стосовно технічного рішення екологічної проблеми з викидами забруднювальних речовин, то в світовій практиці вони вирішуються шляхом використання якісного стандартизованого палива та систем 238 зниження токсичності автомобіля, модернізації дорожньо- транспортної системи міста та організації автостоянок і гаражів за межами міста, забезпечення максимально можливого перевезення пасажирів на електротранспорті. Основні засади моніторингу атмосферного повітря З метою недопущення або мінімізації впливу забруднення на здоров’я людини та довкілля можна застосувати декілька підходів. Один із них – це проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. До його функцій належить отримання фактичної інформації, достатньої для об’єктивної оцінки стану атмосферного повітря [1]. Оцінку забруднення атмосферного повітря здійснено за матеріалами спостережень на 16 стаціонарних постах гідрометеорологічної служби МНС України, які розміщені в зонах формування забруднення різної інтенсивності. Для оцінки використано національні нормативи, а саме: гранично допустимі концентрації (ГДК), комплексний індекс забруднення атмосфери (ІЗА), для розрахунку якого використовувалось значення одиничних індексів тих п’яти речовин, в яких ці значення були найбільшими, показники неканцерогенних та канцерогенних ризиків та міжнародні критерії – цільові показники, верхні і нижні порогові значення [4, 7-9]. За останні два роки загальний рівень забруднення атмосферного повітря в Києві збільшився і оцінювався за IЗА як високий [5]. Цей рівень забруднення зумовлено високим вмістом у повітрі формальдегіду та діоксиду азоту, середньорічні концентрації яких перевищували ГДКс.д майже на всіх стаціонарних постах. Середні за 2009 рік концентрації завислих речовин спостерігались у межах від 0,6 до 1,3 ГДКс.д. і перевищували норму на просп. Перемоги та на Бессарабській площі. Сеpедньоpiчнi концентpацiї оксиду вуглецю спостерігались у межах від 0,1 до 0,9 ГДКс.д., а максимальні його концентрації перевищували ГДКм.р на всіх постах, крім ПСЗ № 5 (район Багринової гори). Найбільша повторюваність перевищення ГДКм.р. від загальної кількості спостережень з оксиду вуглецю становила на Бессарабській пл. – 11 %, на Московській пл. – 9 %, а в цілому по місту – 2 %. Підвищення вмісту оксиду вуглецю відмічалось в атмосферному повітрі з червня по вересень 239 Рис. 1. Вміст середньорічних та максимальних значень з разових концентрацій діоксиду азоту (в кратності ГДК) по місту Києву в 2009 році з максимальною разовою концентрацією в районі Бессарабської пл. – 5,4 ГДКм.р.. Можна припустити, що через нестачу засобів безперервного визначення забруднювальних речовин на стаціонарних постах спостережень не можна реєструвати «пікові» навантаження на атмосферу, а вибірковий відбір проб призводить до заниження значень максимального вмісту забруднювальних речовин у повітрі. Середньорічні концентрації діоксиду азоту перевищували ГДКс.д від 1,0 до 2,7 разів, а максимальні концентpацiї діоксиду азоту визначались у межах від 2,1 до 5,2 ГДКм.р. (рис. 1.). Найбільший вміст діоксиду азоту зафіксовано на постах: в районі Бессарабської пл., на просп. Перемоги (район метро Святошин) та на просп. Оболонському, на вулицях Лазо, Стражеска, Довженка, Каунаській, Скляренка. Підвищення вмісту діоксиду азоту відмічено в лютому, березні та в травні. Повтоpюванiсть випадків перевищення ГДКм.р. від загальної кількості спостережень по місту становила 39 %, причому найбільші значення відмічено на посту в районі Бессарабської пл. – 64 % та на посту по вул. Лазо – 58 %. Сеpедньоpiчний вміст інших домішок у цілому по місту коливався в таких межах: діоксиду сірки – 0,1- 0,3 ГДКс.д., фенолу – 0,5- 0,7 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,5 ГДКс.д., фтористого водню, хлористого водню та 0 1 2 3 4 5 6 вул. Стражеска вул.Довженка вул. Попудренка вул.Лазо просп. Науки пл.Перемоги вул. Беcсарабська б-р. Л.Українки вул. Каунаська просп. Перемоги Експоцентр Україна Гідропарк просп. Оболонський вул. Скляренка Максимально разова концентрація діоксиду азоту Середньорічна концентрація діоксиду азоту 240 аміаку – 0,1-0 ,2 ГДКс.д. Максимальні концентрації розчинних сульфатів та сipководню не перевищували відповідні ГДКм.р. (ГДКс.д. для цих речовин невстановлено). Середньорічні концентрації формальдегіду визначались у межах від 2,5 до 3,2 ГДКс.д, а максимальні концентрації були від 0,7 до 1,0 ГДКм.р.. Високі середньомісячні концентрації формальдегіду спостерігались з червня по вересень (рис. 2). Найбільші середньорічні концентрації формальдегіду були на пл. Перемоги та на Бессарабській пл., на вул. Довженка (район метро Шулявка). Вміст важких металів (кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, Вміст важких металів (кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк) був значно нижче рівня відповідних ГДКс.д.. Найбільші середньомісячні концентрації міді відмічено на постах по вул. Лазо та Каунаській на рівні 0,7- 0,9 ГДКс.д., свинцю на рівні 0,8 ГДКс.д – на посту по вул. Каунаській. Середньорічна концентрація бенз(а)пірену (речовини І класу небезпеки) в цілому по місту становила 0,4 ГДКс.д. Найбільші значення зафіксовано на постах: по вул. Скляренка – 2,8, 2,2 і 2,1 ГДКс.д. у грудні, лютому та листопаді відповідно, по просп. Перемоги – 2,5 і 2,2 ГДКс.д. у січні й лютому, по вул. Каунаській – 2,4 ГДКс.д. у лютому, тобто переважно в опалювальний сезон року. Отже, реєструвались найвищі рівні показників діоксиду азоту, формальдегіду, оксиду вуглецю, завислих речовин (пил) та 0 0,002 0,004 0,006 0,008 0,01 0,012 0,014 0,016 0,018 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 місяці м г/м 3 ГДКс.д. Рис. 2. Річний хід середньомісячних концентрацій формальдегіду за 2009 рік, мг/м3 241 бенз(а)пірену. Вони перевищували граничнодопустимі норми більше ніж на 70 % стаціонарних постів у Дніпровському, Печерському, Оболонському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах м. Києва. Найменші рівні спостерігались у районі Гідропарку, на території Національного комплексу Експоцентр України та на просп. Науки (район Багринової гори), які належать до «чистих» зон. Тенденція середнього рівня забруднення атмосферного повітря за останні роки характеризувалась стабільно високим вмістом діоксиду азоту, значним підвищенням вмісту діоксиду сірки, формальдегіду, аміаку (рис. 3) та зниженням – оксиду вуглецю, фенолу, хлористого водню (рис. 4). 0 0,02 0,04 0,06 0,08 0,1 0,12 2005 2006 2007 2008 2009 2010 мг /м 3 0 0,5 1 1,5 2 2,5 м г/м 3 Оксид вуглецю (B) Фенол Хлористий водень B Рис. 3. Збільшення середньорічних концентрацій (мг/м3) Рис. 4. Зменшення середньорічних концентрацій (мг/м3) 0 0,003 0,006 0,009 0,012 0,015 2005 2006 2007 2008 2009 2010 м г/м 3 Діоксид сірки Формальдегід Аміак аміак 242 На вміст забруднювальних речовин впливають несприятливі метеорологічні умови, які затримують розсіювання цих речовин в атмосфері. Для Києва найнебезпечнішими метеорологічними явищами є такі: висока температура (25° С і вище), особливо, коли вона поєднується з тривалим бездощів’ям, застійні явища та їхня тривалість (приземна інверсія й швидкість вітру 0-1 м/сек), відсутність термодинамічного шару перемішування. За результатами попереднього аналізу спостерігається кореляційний зв’язок між вмістом формальдегіду в атмосфері та високою температурою, діоксиду азоту – з наявністю тривалих застійних явищ. Такі дослідження потребують подальшого вивчення. За результатами спостережень 2010 року проведено оцінку якості атмосферного повітря за нормативними показниками Європейського Союзу, викладеними в директивах 2004/107/ЄС [7], 2008/50/ЄС [8] та в методичних рекомендаціях, затверджених наказом МОЗ України [9]. Директиви ЄС встановлюють цільові показники та верхні й нижні пороги оцінки якості з метою попередження, запобігання або зменшення шкідливого впливу на здоров’я людини і на навколишнє середовище. Таблиця 2 Оцінка якості атмосферного повітря за цільовими показниками Домішка Національні стандарти (ГДК.), мкг/м3 Допустиме значення (директив 2004/107/ЄС та 2008/50/ЄС), мкг/м3 Фактичні середньорічні концентрації в Києві за 2010 рік, мкг/м3 Нікель 1 0,02 0,02 Кадмій 0,3 0,005 0,02 Свинець 0,3 0,5 0,03 Бенз(а)пірен 0,001 0,001 0,0004 Діоксид азоту 40 40 80 Діоксид сірки 50 80 15 Оксид вуглецю 5000 10000 (максимально денне) 14000 (максимально разова) Наведені у табл. 2 допустимі значення є значно нижчими порівняно з національними нормативами по вмісту нікелю та кадмію в атмосферному повітрі населених міст. З бенз(а)пірену нормативи збігаються і фактична середня концентрація по Києву не перевищує їх. Перевищення фактичних значень відмічено по кадмію та по діоксиду 243 азоту. Перевищення граничного значення оксиду вуглецю можна пояснити застосуванням різних періодів усереднення даних (за директивою 2008/50/ЄС періоди усереднення наведених значень дорівнюють одній добі, за національним стандартом – 20 хвилинам). Таблиця 3 Порівняння показників порогових значень з фактичними даними вмісту забруднювальних речовин директиви 2004/107/ЄС та 2008/50/ЄС Домішка Поріг оцінки Концентрації, мкг/м3 Фактичні концентрації в м. Києві за 2010 рік, мкг/м3 верхній 0,014 максимальна 0,05 Нікель нижній 0,01 мінімальна 0,01 верхній 0,003 максимальна 0,10 Кадмій нижній 0,002 мінімальна 0,01 верхній 0,35 максимальна 0,20 Свинець нижній 0,25 мінімальна 0,02 верхній 0,0006 максимальна 0,0023 Бенз(а)пірен нижній 0,0004 мінімальна 0,0004 верхній 75 максимальна 86 Діоксид сірки нижній 50 мінімальна 6 Діоксид азоту верхній 140 максимальна 690 нижній 100 мінімальна 30 верхній 7000 максимальна 14000 Оксид вуглецю нижній 5000 мінімальна 360 Порогові значення не можна розглядати як екологічні стандарти якості. Якщо ж концентрації перевищують певні пороги оцінки, то контроль за рівнем відповідних забруднювальних речовин є обов’язковим. У цьому випадку це стосується майже всіх наведених у табл. 3 забруднювальних речовин, тому що спостерігається перевищення фактичних концентрацій значень порогів оцінки. Директиви також передбачають розширення переліку забруднювальних речовин (приземний озон, дрібнодисперсні часточки РМ-2,5 та 10, миш’як, ртуть, леткі органічні сполуки), зміну тривалості відбору проб та встановлення постів спостережень у приміських і сільських зонах. 244 Останнім часом вітчизняні та закордонні дослідники все частіше наголошують, що порівняння реальних концентрацій забруднювальних речовин з ГДК не відображає справжньої картини погіршення стану здоров’я людини, зумовленого впливом цих речовин. Тоді пріоритет віддається такому критерію безпеки, як можливий ризик для здоров’я людини. Таблиця 4 Неканцерогенна оцінка якості атмосферного повітря за референтними концентраціями окремих зон м. Києва Середньорічні концентрації в долях ГДК за 2010 рік Коефіцієнти небезпеки (HQ) Рангове місце за критерієм № з/п Хімічна речовина Авто- зона Пром зона Житл. зона Авто- зона Пром зона Житл. зона ГДК HQ 1 Зважені речовини 1,3 0,9 0,9 4,0 2,8 2,8 3 2 2 Діоксид сірки 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 3 Оксид вуглецю 1,0 0,4 0,3 1,0 0,4 0,3 5 10 4 Діоксид азоту 3,3 2,4 2,5 3,3 2,4 2,5 1 4 5 Формальдегід 2,8 2,0 2,8 2,8 2,0 2,8 2 5 6 Фенол - 0,4 0,5 - 0,2 0,2 7 Водень хлористий 0,3 0,3 - 3,0 3,0 - 3 8 Водень фтористий 0,2 0,2 0,2 0,07 0,06 0,06 9 Аміак - 0,2 0,2 - 0,07 0,08 10 Бенз(а)пірен 0,1 1,2 0,7 0,1 1,2 0,7 4 8 11 Залізо 0,08 0,02 0,03 0,08 0,02 0,03 12 Кадмій 0,03 0,1 0,0 0,5 2,0 0,0 7 13 Марганець 0,12 0,02 0,02 2,4 0,4 0,4 9 14 Мідь 0,07 0,05 0,02 7,0 5,0 2,0 1 15 Нікель 0,02 0,02 0,02 0,4 0,4 0,4 16 Хром 0,01 0,007 0,007 0,2 0,1 0,1 17 Свинець 0,2 0,1 0,1 0,1 0,04 0,04 18 Цинк 0,01 0,002 0,005 0,8 0,1 0,3 Сумарний неканцерогенний ризик 26,1 20,5 13,0 Для дослідження безпечності проживання населення в різних зонах міста використано дані стаціонарних постів спостережень, які найкраще 245 характеризували автомобільну, промислову та житлову зони міста, а також показники неканцерогенних та канцерогенних ризиків [9]. Неканцерогенний ризик розраховується за сумарним критерієм індексу небезпеки ( HI ), який визначався як сума коефіцієнтів небезпеки впливу речовин ( HQ ). Коефіцієнт небезпеки визначається шляхом порівняння фактичної середньорічної концентрації до референтної концентрації, яка розрахована на мінімальний ризик забруднювальної речовини для здоров’я людини. Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядається як малий, якщо HQ < 1. Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню HQ > 1. Канцерогенний ризик розраховується як сума індивідуальних канцерогенних ризиків (ICR) речовин, що мають канцерогенні властивості (бензол, 1,3-бутадієн, бенз(а)пірен, дібенз(а,h)антрацен, сажа, N-нітрозодиметиламіни, формальдегід, миш’як, хром(VI), кадмій, нікель, свинець, стирол, хлороформ). Величина канцерогенного ризику речовини визначається як добуток питомого канцерогенного ризику (UR), помножений на її середньорічну концентрацію. Референтні концентрації, які застосовуються для розрахунку показників ризику, враховують канцерогенні ефекти забруднювальних речовин. ГДК віднормовано за обмежувальною ознакою шкідливості без урахування їхньої канцерогенної дії, що пояснює значно більші значення коефіцієнтів небезпеки ніж величини у кратності ГДК (табл. 4). ГДК для бенз(а)пірену та формальдегіду було обґрунтовано з урахуванням їхніх специфічних ефектів (канцерогенних, алергенних). Значно більший за ГДК коефіцієнт небезпеки (HQ) для пилу, водню хлористого, кадмію, міді, марганцю, що вказує на їхню небезпеку. Збільшився і перелік забруднювальних речовин, які необхідно визначати в атмосферному повітрі, з п’яти речовин щодо перевищення ГДК до десяти щодо перевищення HQ. Переліки пріоритетних речовин різняться поміж собою залежно від підходу до гігієнічної оцінки їхньої небезпеки. Імовірно, це пов’язано з якісно різними характеристиками, які було покладено в основу наукового обґрунтування ГДК та референтних концентрацій. Сумарний індивідуальний канцерогенний ризик від речовин, що визначались, коливався в межах від 235 до 372,7×E-06, що відповідає ризику виникнення додаткових 240-370 випадків раку на один мільйон населення впродовж середньостатистичної (70 років) тривалості життя 246 людини (табл. 5). Найбільший вклад у канцерогенний ризик міста вносили метали, особливо шестивалентний хром, кадмій, нікель (хоча їхні концентрації в жодному випадку не перевищували ГДК) та формальдегід. Таблиця 5 Канцерогенний ризик від забруднення атмосферного повітря для здоров’я населення Індивідуальний канцерогенний ризик від речовин(×10-6) Зона дослідження ІЗА ∑IСR(×E-06) Ф ор ма - ль де гі д Cr Сd Pb Ni БП Автомобільна 10,1 372,7 109,2 240,0 18,0 0,6 4,8 0,1 Промислова 7,5 277,6 79,3 120,0 72,0 0,2 4,8 1,3 Житлова 8,7 235,0 109,2 120,0 0,0 0,2 4,8 0,8 Відсутність визначень однакового переліку забруднювальних речовин на стаціонарних постах та відсутність систематичних спостережень у нових житлових масивах не дозволяє розрахувати шкідливі ефекти для більшої частини території, а відповідно і для більшої кількості населення міста. За отриманими результатами (табл. 4, 5) найменш комфортними для проживання в місті є мікрорайони з високим транспортно-промисловим пресингом, з браком належних санітарно-захисних зон між промисловими та житловими забудовами. Дослідження канцерогенного ризику від забруднення атмосферного повітря в м. Києві викладено в роботі [10], де зазначено, що вклад в інгаляційний канцерогенний ризик населення м. Києва вносять і нітрозодиметиламіни (НДМА + НДЕА), які утворюються тільки за наявності в атмосфері високих концентрацій діоксиду азоту. З табл. 4 видно, що в місті діоксид азоту займає перше рангове місце за перевищенням ГДК, але дані про вміст нітрозодиметиламінів на стаціонарних постах відсутні. Важливо наголосити, що ці показники характеризують лише частину загального інгаляційного навантаження, яке формується ще й хімічними чинниками житлових приміщень, виробничими умовами та продуктами харчування. 247 Понад 70 % наведених забруднювальних речовин передусім впливають на здоров’я людини шляхом загострення хвороб органів дихання. Дані головного управління статистики в м. Києві підтверджують, що найчутливішими до забруднення атмосфери є органи дихальної системи людини, на частку яких приходиться 48,6 % випадків від загальної кількості захворювань. Дослідження щодо забруднення атмосферного повітря та ризику його для здоров’я населення наведено в роботах [6, 11], висновки яких свідчать про те, що незважаючи на зниження об’ємів викидів, рівень забруднення атмосферного повітря в містах залишається досить високим. Показники неканцерогенних та канцерогенних ризиків дозволяють більш імовірно стверджувати про небезпеку забруднення для здоров’я населення, а показники ГДК більше спрямовані на оцінку якості повітряного середовища. Висновки Державна система спостережень за забрудненням атмосферного повітря з достатньою достовірністю відслідковує зміну середньомісячних та середньорічних концентрацій забруднювальних речовин і не дозволяє оперативно реагувати на зміни разових концентрацій цих речовин через відсутність безперервного визначення забруднювальних речовин на стаціонарних постах. Відсутність спостережень у нових житлових та приміських районах міста, обмежений перелік небезпечних забруднювальних речовин не дозволяють розрахувати ймовірність розвитку шкідливих ефектів для всієї території міста. Для вирішення вищевказаних завдань у м. Києві необхідно: розробити стратегічну програму моніторингу атмосферного повітря як з переліку речовин, так і щодо кількості постів у місті та в приміських і сільських зонах; удосконалити систему отримання даних, збирання, обчислення, збереження, аналізу та надання інформації про вміст забруднювальних речовин, а саме: перейти на автоматизовану систему спостережень за станом атмосферного повітря в екологічно небезпечних районах; впровадити нові і модифікувати наявні методики аналізу проб на рівні фонових концентрацій, враховуючи багатокомпонентність складу хімічного забруднення атмосфери і процеси трансформації речовин. 248 Такий підхід дозволить розшифрувати реальний компонентний склад атмосферного повітря, рівень і групову приналежність хімічних речовин, пошук джерел забруднення. А також дозволить виконати ряд наукових та практичних завдань, зокрема, аналітичного забезпечення моніторингу та визначення пріоритетних забруднювальних речовин, які завдають найбільший негативний вплив на довкілля та на здоров’я населення. * * 1. Постанова Кабінету Міністрів України. № 343. Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря від 09.03.1999 р. 2. Екологічний паспорт регіону (м. Київ). Розділ 6. Атмосферне повітря. – К.: Держ. упр. охорони навколишн. природн. середовища в м. Києві М-ва екології та природних ресурсів України, 2011. 3. Кіреєва І.С., Булига Н.Б., Могильний С.М., Качоровська Є.В., Дозорчева І.А. Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря в зоні впливу міських вулиць різних категорій. – К.: МОЗ, 2005. – 6 с. 4. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. РД 52.04.186-89. – М: Госкомгидромет СССР, 1991. 5. Інформація Центральної геофізичної обсерваторії про стан забруднення атмосферного повiтpя в м. Києві за 2009 рік. – К.: ЦГО гідрометслужби, 2010. 6. Кіреєва І.С. Промислові міста: забруднення атмосфери і ризик для здоров’я // Профілактична медицина. – Лип.-серп. 2008 р. – № 4. – С. 6-11. 7. Директива 2004/107/ЄС Європейського парламенту та ради від 15 грудня 2004 року щодо миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів у навколишньому повітрі. 8. Директива 2008/50/ЄС Європейського парламенту та ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. 9. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря: методичні рекомендації // МОЗ : наказ № 184 від 13.04.2007 р. – К., 2007. – 28 с. 10. Чередніченко І.О., Першегуб Я.В., Литвиченко О.М. Гігієнічна оцінка канцерогенного ризику при комплексному надходженню хімічних речовин до організму. – К.: МОЗ, 2010. – 70 с. – Доступний з: < http: // www.health. gov. ua >. 249 11. Чередніченко І.О., Першегуб Я.В., Литвиченко О.М. До питання оцінки стану забруднення атмосферного повітря і його безпеки для населення. – К.: МОЗ, 2011. – Доступний з: < http: // www.health.gov.ua >. Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, Київ Н.С. Клебанова, Д.А. Клебанов Влияние передвижных и стационарных источников выбросов загрязняющих веществ на качество атмосферного воздуха в городе Киеве в 2009-2010 годах Выполнено обобщение экологической информации об объемах передвижных и стационарных источников. Исследовано комплексное влияние загрязняющих выбросов на качество атмосферного воздуха и на здоровье населения. Рассмотрены дополнительные причины, которые способствуют накоплению загрязняющих веществ. Разработаны предложения по усовершенствованию системы наблюдений за загрязнением воздуха. Ключевые слова: атмосферный воздух, выбросы, загрязняющее вещество, здоровье, концентрация, риск, Киев. N.S. Klebanova, D.O. Klebanov Effect of mobile and stationary pollution sources for air quality in Kyiv 2009-2010 We performed a generalization of ecological information about the emissions of mobile and stationary sources. We investigated the combined effect of emissions of pollutants into the air pollution and their influence on public health. We have considered additional factors that contribute to the accumulation of pollutants in urban air. We develop proposals to enhance observations of air pollution. Keywords: air, atmosphere, emissions, pollutant, health, concentration, risk, Kyiv.

Вплив пересувних та стаціонарних джерел викидів забруднювальних речовин на якість атмосферного повітря в місті Києві в 2009-2010 роках

Institution

Ähnliche Einträge