Національні природні ядра екомережі Вінницької області
Рассмотрены национальные природные ядра экосети Винницкой области, особенности их биотического и ландшафт-ного разнообразия. Выделены существующие и перспективные биоцентры национальных природных ядер области....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут географії НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Український географічний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58593 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Національні природні ядра екомережі Вінницької області / Ю.В. Яцентюк // Український географічний журнал. — 2011. — № 2. — С. 48–52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-58593 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-585932014-03-29T03:01:30Z Національні природні ядра екомережі Вінницької області Яцентюк, Ю.В. Геоекологія Рассмотрены национальные природные ядра экосети Винницкой области, особенности их биотического и ландшафт-ного разнообразия. Выделены существующие и перспективные биоцентры национальных природных ядер области. The national core areas of econetwork of Vinnytsya oblast, the features of their biotic and landscape diversity are considered. The existent and prospective biocentres of the national core areas in Vinnytsya oblast are defined. 2011 Article Національні природні ядра екомережі Вінницької області / Ю.В. Яцентюк // Український географічний журнал. — 2011. — № 2. — С. 48–52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1561-4980 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58593 574:911.2 uk Український географічний журнал Інститут географії НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Геоекологія Геоекологія |
| spellingShingle |
Геоекологія Геоекологія Яцентюк, Ю.В. Національні природні ядра екомережі Вінницької області Український географічний журнал |
| description |
Рассмотрены национальные природные ядра экосети Винницкой области, особенности их биотического и ландшафт-ного разнообразия. Выделены существующие и перспективные биоцентры национальных природных ядер области. |
| format |
Article |
| author |
Яцентюк, Ю.В. |
| author_facet |
Яцентюк, Ю.В. |
| author_sort |
Яцентюк, Ю.В. |
| title |
Національні природні ядра екомережі Вінницької області |
| title_short |
Національні природні ядра екомережі Вінницької області |
| title_full |
Національні природні ядра екомережі Вінницької області |
| title_fullStr |
Національні природні ядра екомережі Вінницької області |
| title_full_unstemmed |
Національні природні ядра екомережі Вінницької області |
| title_sort |
національні природні ядра екомережі вінницької області |
| publisher |
Інститут географії НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Геоекологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58593 |
| citation_txt |
Національні природні ядра екомережі Вінницької області / Ю.В. Яцентюк // Український географічний журнал. — 2011. — № 2. — С. 48–52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Український географічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT âcentûkûv nacíonalʹníprirodníâdraekomerežívínnicʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-05T09:47:43Z |
| last_indexed |
2025-07-05T09:47:43Z |
| _version_ |
1836799873131741184 |
| fulltext |
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2��
© ю.В. яцентюк, 2011
12. Мовчан �.І. Розбудова національної екомережі: поняття, методологія, шляхи втілення // Жива Україна. – 2006. – № 3-4. – С. 1-3.
13. Наближене до природи лісівництво в Українських Карпатах / М.В. Чернявський та ін. – Львів: ЛА «Піраміда», 2006. – 88 с.
14. Наукові основи басейнового управління природними ресурсами (на прикладі річки Гнила Липа) / М.М. Приходько та ін.; під
ред. М.М. Приходька. – Івано-Франківськ, 2006. – 270 с.
15. Пащенко �.М. Природничо-географічні засади формування екомережі // Жива Україна. – 2006. – № 3-4. – С. 14-15.
16. Позаченюк Е.А. Территориальное планирование. – Сімферополь: Доля, 2003. – 383 с.
17. Приходько М. М. Регіональні геоекологічні дослідження і раціональне природокористування (на прикладі Івано-Франківської
області). Монографія. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2006. – 245 с.
18. Приходько М.М. Екомережа та екобезпека (на прикладі Івано-Франківської області). – Івано-Франківськ: Фоліант, 2009. – 200 с.
19. Приходько М.М. Екобезпека природних і антропогенних геосистем: проблеми, цілі, пріоритети //Наук. зап. Терноп. нац. пед.
ун-ту. Серія: географія. Спеціальний випуск: стале природокористування, підходи, проблеми, перспектива. – Тернопіль:
СМП «Тайп». – 2010. – № 1, вип. 27. – С. 219-225.
20. Приходько М.М. Стратегічні цілі екологічної безпеки водних ресурсів // Укр. геогр. журн. – 2010. – № 3. – С. 36-43.
21. �тойко �.М. Праліси як екологічні моделі для ренатуралізації вторинних фітоценозів // Укр.. ботан. журн. – 2006. – 63.
– № 3. – С. 358-368.
22. Фоновий моніторинг навколишнього природного середовища / М.М. Приходько та ін.; під ред. М.М. Приходька. – Івано-
Франківськ: Фоліант, 2010. – 320 с.
23. Фурдичко О.І. Карпатські ліси: проблеми екологічної безпеки і сталого розвитку. – Львів: Бібльос, 2002. – 192 �.
24. Царик Л.П. Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем (концептуальні підходи,
практична реалізація). – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 320 с.
25. Шеляг-�осонко Ю.Р., Гродзинский М.Д., Романенко �.Д. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины. – К.:
Укрфитосоциоцентр, 2004. – 143 �.
26. Шеляг-�осонко Ю.Р. Біорізноманітність: значення, методологія, теорія та структура // Укр. ботан. журн. – 2005. – № 6. –
С. 759-775.
27. Shima S. Fo�sl�n�� ���el� // P�. Os�e��. – 1995. – № 4. – Р. 5-8.
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Отримано 27.01.2011
УДК 574:911.2
ю.В. яцентюк
нацІонаЛьнІ ПРиРоднІ ядРа екоМеРежІ ВІнницької оБЛастІ
ю.В. яцентюк
национаЛьные ПРиРодные ядРа Экосети Винницкой оБЛасти
Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского
Рассмотрены национальные природные ядра экосети Винницкой области, особенности их биотического и ландшафт-
ного разнообразия. Выделены существующие и перспективные биоцентры национальных природных ядер области.
ключевые слова: экосеть; национальные природные ядра; биоразнообразие; ландшафтное разнообразие.
Yu. Yatsentyuk
THE NATIONAL CORE AREAS OF VINNYTSYA OBLAST ECONETWORK
Vinnytsya Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University
The national core areas of econetwork of Vinnytsya oblast, the features of their biotic and landscape diversity are considered.
The existent and prospective biocentres of the national core areas in Vinnytsya oblast are defined.
Keywords: econetwork; national core areas; biotic diversity; landscape diversity.
Відповідно до концепції підтримуваного роз-
витку і Загальнодержавної програми “Формування
національної екологічної мережі України на 2000-
2015 роки” важливим є формування екомереж на-
ціонального, регіонального та локального рівнів.
Особливо актуальна ця проблема для Вінницької
області. Це викликано тим, що її ландшафти за-
знають значного антропогенного впливу і транс-
формації. У результаті стан навколишнього при-
родного середовища регіону є незадовільним та,
як наслідок, зростає захворюваність населення
області. Важлива складова процесу формування
екомережі – виділення її ключових територій,
зокрема національних природних ядер.
М е т о ю нашого дослідження є обґрунтування
виділення та характеристика біотичного і ланд-
шафтного різноманіття національних природних
ядер Вінницької області. Для цього нами були
проведені польові та камеральні дослідження
природи регіону; визначені типові, цінні та уні-
кальні ландшафтні комплекси території; виявлені
території найбільшого біотичного та ландшафтного
різноманіття; виділені існуючі та перспективні біо-
центри ключових територій національного рівня;
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2 ��
детально описане біорізноманіття національних
природних ядер Вінниччини, а саме: рослинні
угруповання, занесені до Зеленої книги України;
види рослин і тварин, занесені до Червоної книги
України, Європейського та обласного червоних
списків, ендемічні та реліктові види рослин.
У межах Вінницької області виділено три на-
ціональні природні ядра: Чечельницьке, Буго-Дес-
нянське та Дністровсько-Мурафське. Їх загальна
площа 48067,4 га, тобто 1,8 % території області.
Найбільшим є Чечельницьке національне
природне ядро. Його площа 23912,4 га, що ста-
новить 0,9 % території області. Більша частина
ядра знаходиться у межах Чечельницького адмі-
ністративного району, значно менші частини
– у межах Тростянецького і Крижопільського ра-
йонів (рисунок 1).
Основу цієї ключової території складає націо-
нальний природний парк «Кармелюкове Поділля»,
а точніше, його заповідні зони. Вони відіграють
роль біоцентрів екомережі. Останні представлені
«Бритавським» (3259 га), «Червоногреблянським»
(1492 га) ботанічними заказниками відповідно за-
гальнодержавного і місцевого значення [7, с. 175�,
а також ботанічним заказником місцевого значення
«Вербська дача» (46 га), ботанічними пам’ятками
природи загальнодержавного значення “Терещуків
яр” (3,8 га) і “Ромашкове”(8,7 га) [5, с. 46�.
У межах Чечельницького національного при-
родного ядра поєднуються власне лісостеповий та
лучно-степовий типи ландшафтів.Тутпереважають. Тут переважають
ландшафти лесових височин, розчленованих врі-
заними до кристалічних порід ярами і балками, з
сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, з гра-
бовими дібровами. Поширені також ландшафти
лесових височин із чорноземами опідзоленими
й типовими, з дібровами із дубів звичайного та
скельного [4, с.505-506�.
Флористичне ядро цього природного ядра
утворюють типові, рідкісні, а також занесені до
Червоної книги України лісові та лучно-степові
види рослин. У складі флори чимало регіонально
рідкісних видів та лікарських рослин. У рослин-
ному покриві переважає лісова рослинність. Най-
більше значення мають збережені у природному
стані лісові масиви Червоногреблянського, Стра-
тіївського, Дохнянського та Бритавського ліс-
ництв, які входять до Чечельницького держлісгос-
пу. Ці ліси відзначаються виключним багатством
дендрофлори. Основною лісовою формацією є
дубово-грабові ліси. Вони займають схили балок
та утворюють типовий екологічний ряд. Вели-
ку наукову і практичну цінність мають скельно-
дубові насадження. У другому ярусі їх дерево-
станів трапляється субсередземноморський вид
– берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz). Такі
насадження практично відсутні на територіях
заповідних об’єктів України. Особливо цінними є
значні площі наближених до корінних насаджень
із переважанням у підліску дерену справжнього
(Cornus mas L.).
У лісових масивах Чечельницького національ-
ного природного ядра виявлено рідкісні рослинні
угруповання, занесені до Зеленої книги України
– групи асоціацій: дубових лісів із дуба скельного
кизилових, дубових лісів із дуба звичайного кизи-
лових, дубових лісів із дуба звичайного татарсько-
кленових; асоціації: грабово-дубового лісу із ду-
ба звичайного плющевого та грабово-дубового
лісу із дуба звичайного маренково-плющевого,
грабово-дубового лісу волосистоосокового та гра-
бово-дубового лісу яглицевого, дубового лісу із
дуба звичайного свидиново-парвськоосокового,
мішаних дубових лісів із дуба звичайного ведме-
жоцибулевих [2, с.72-74�.
У складі флори Чечельницького національного
природного ядра виявлено 17 видів рослин, що
Рисунок 1.
Чечельницьке національне
природне ядро
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2�0
(0,6 % території області). Воно сформувалось у
межах Вінницького, Калинівського та Літинського
адміністративних районів. Більша частина ядра
розміщується у Калинівському районі (рисунок 2).
Основою цієї ключової території, її біоцентрами
є Буго-Деснянський загальнозоологічний заказник
загальнодержавного значення (1073 га) та лісовий
заказник місцевого значення “Сосновий бір”
(17,7 га) [5, с.11, 20�.5, с.11, 20�. Крім того, перспективними
біоцентрами є лісові масиви Калинівського та
Літинського районів, між селами Гущинці, Пав-
лівка, Медвідка, Мізяків, Супрунів [7, с.160-162�.
У межах Буго-Деснянського національного
природного ядра найбільше значення мають лісові
та водно-болотні екосистеми. Тут охороняються
ландшафтні комплекси Вінницьких полісь, що
сформувались у давніх долинах стоку талих льо-
довикових вод. Значні площі займають ландшаф-
ти лесових височин, розчленованих врізаними
до кристалічних порід ярами і балками, з сірими
і темно-сірими лісовими ґрунтами, з грабовими
дібровами [4, с.505�. Ці ділянки мають важливе
ґрунтозахисне, водорегулююче, середовищевідтво-
рювальне значення, служать основою відтворення
і розселення численних видів тварин і рослин.
Виявлені місцезростання таких видів рослин,
що занесені до Червоної книги України: билинець
довгорогий (Gymnadenia conopsea (L.) R. Br.), водя-
ний горіх плаваючий (Trapa natans L.), зозулинець
салепів (Orchis morio L.), зозулині сльози яйцевидні
(Listera ovata (L.) R. Br.), коручка болотна (Epipactis
palustris (L.) Crantz), коручка чемерниковидна
(Epipactis helleborine (L.) Crantz), лілія лісова
(Lilium martagon L.), любка дволиста (Platanthera
bifolia (L.) Rich.), любка зеленоквіткова (Platanthera
chlorantha (�ust.) Reichenb), осока затінкова (Carex
umbrosa Host), підсніжник білосніжний (Galanthus
nivalis L.), траунштейнера куляста (Traunsteinera
globosa (L.) Reichenb.) [6, с.75-76�.
На території Буго-Деснянського природного
ядра зростає понад 20 рідкісних для Вінницької
області видів рослин. Трапляються рідкісні й для
всього Поділля рослини: гронянка півмісяцева
(Botrychium lunaria (L.) Sw.), ломиніс цілолистий
(Clematis integrifolia L.), осока Буксбаума (Carex
buxbaumii Wahlenb.), осока Гартмана (Carex
hartmanii Cajand.), півники сибірські (Iris sibirica
L.). Виявлено також рідкісні реліктові види плаун
булавовидний (Lycopodium clavatum L.) та сальвінія
плаваюча (Salvinia natans (L.) All.) [3�.
У межах цієї ключової території виявлено
такі рослинні угруповання, занесені до Зеленої
книги України, – групи асоціацій: дубових лісів
ліщинових (типові старі ліси), дубових лісів
ліщиново-трясункоосокових та свидиново-тря-
сункоосокових, дубових лісів з дуба черещатого
татарськокленових; асоціації: дубових лісів з дуба
черещатого свидиново-гірськоосокових, грабово-
увійшли до другого видання Червоної книги Укра-
їни. Серед них на особливу увагу заслуговують
бруслина карликова (Euonymus nana Bieb.), від-
касник татарниколистий (Carlina onopordifolia
Bess.), в’язіль стрункий (Coronilla elegans Panc.),
коручка пурпурова (Epipactis purpurata Smith.),
сон великий (Pulsatilla grandis Wend), скополія
карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.), тюльпан
дібровний (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz), фіалка
біла (Viola alba Bess.), цибуля ведмежа (Allium
ursinum L. [8�.
У 107-му кварталі Бритавської дачі виявлений
сон великий. В одному з лісових кварталів цієї
дачі вперше для Вінницької області був виявлений
ефемероїд тюльпан дібровний. Він знаходиться на
крайній західній межі свого поширення, утворює
численні та великі популяції. У цій дачі, на північ-
ній межі ареалу, виявлені великі популяції релікта
третинного періоду бруслини карликової. На Укра-
їні відомо всього кілька її місцезнаходжень.
У Червоногреблянській дачі, в складі угрупо-
вання скельно-дубового лісу кизилово-парвсько-
осокового, був знайдений реліктовий та рідкісний
в’язіль стрункий. На Вінниччині відомо лише два,
а на Україні – близько десяти його місцезнаходжень
[6, с.123�.
Крім цінних лісових біоцентрів, у межах Че-
чельницького національного природного ядра
виділені локальні лучно-степові та степові ключові
території. У їх межах трапляються такі рідкісні,
занесені до Червоної книги України, рослини:
ковила волосиста (Stipa capillata L.) та відкасник
татарниколистий, що є цінним для Вінницької об-
ласті та одним із найбільш рідкісних для України.
Місця його зростання виявлені неподалік від
смт Чечельник, у ботанічних пам’ятках природи
загальнодержавного значення «Терещуків яр» і
«Ромашкове», а також поблизу Ольгополя.
Серед виявлених тут 10 регіонально рідкісних
видів три занесені до Червоної книги Вінницької
області.
Чечельницьке національне природне ядро знач-
но вирізняється і за багатством тваринного світу.
Тут виявлено такі види, занесені до Червоної
книги України: бражник олеандровий, бражник
дубовий, ванесса чорно-руда, ведмедиця велика,
ведмедиця Гера, ведмедиця-хазяйка, люцина, маха-
он, райдужниця велика, сатурнія руда, синявець
Мелеагр, сінниця Геро, совка сокиркова, стрічкарка
блакитна, стрічкарка орденська малинова, стріч-
карка тополева, бджола-тесляр звичайний, бджола-
тесляр фіолетовий, вусач великий дубовий захід-
ний, вусач мускусний, жук-олень, жук-самітник,
мідянка, беркут, лелека чорний, кіт лісовий, борсук
звичайний, горностай [8�.
Другим за розмірами є Буго-Деснянське
національне природне ядро площею 16358,9 га
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2 �1
Рисунок 2.
Буго-Деснянське
національне
природне ядро
дубового лісу волосистоосокового та яглицевого
(старі типові насадження); формації: воло-
систоосоково-гіпнова, водяного горіха плаваючого,
латаття білого, глечиків жовтих.
На території Буго-Деснянського національного
природного ядра водиться чимало видів тварин,
занесених до Європейського Червоного списку:
п’явка медична, мурашка руда лісова, аркас, білозір,
палемон, рябець великий, синявець аргірогномон,
сінниця Геро, телеїус, чернівець непарний, вусач
великий дубовий західний, жук-самітник, слимак
виноградний, деркач, видра річкова, вовчок
ліщиновий.
До Червоної книги України занесені такі види
тварин: дозорець-імператор, бражник скабіозовий,
ведмедиця велика, ведмедиця Гера, ведмедиця-
хазяйка, зегрис Евфема, махаон, подалірій, рай-
дужниця велика, стрічкарка блакитна, стрічкарка
орденська малинова, стрічкарка тополева, шовко-
пряд кульбабовий, бджола-тесляр звичайний,
бджола-тесляр фіолетовий, джміль моховий,
джміль яскравий, сколія степова, сколія-гігант,
вусач мускусний, мідянка, підорлик малий, борсук
звичайний.
Найменшим є Дністровсько-Мурафське на-
ціональне природне ядро. Його площа 7796,1га,
або 0,3 % території області. Воно сформувалось
у межах Чернівецького, Могилів-Подільського та
Ямпільського адміністративних районів. Більша
частина ядра знаходиться у Ямпільському районі
(рисунок 3).
Ця ключова територія приурочена до річкових
долин Дністра, Мурафи, Лозової, Вазлую, Бушанки.
Її основою є існуючі регіональні ландшафтні пар-
ки «Дністер» (5049,03 га) і «Мурафа» (3451,71 га),
Стінка» (90 га) [10�. Вони є відповідно Білянським,
Мурафським, Петрашівським, Бушанським та
Ярузьким біоцентрами у складі національного
природного ядра. Крім того, виділяються перспек-
тивні Лозівський, Вазлуйський та Дністровський
біоцентри [6, с.59-64�.
У межах Дністровсько-Мурафського національ-
ного природного ядра найбільше значення мають
лісові та лучно-степові екосистеми. Тут збереглись
та поступово відновлюються типові лучно-сте-
пові ділянки з рідкісними та зникаючими видами
рослин. Особливу цінність становлять ландшафтні
комплекси Мурафської «Швейцарії» із типовими
каньйоноподібними ділянками річкових долин
Придністер’я, крутими лісовими та лучно-степо-
вими схилами, скелястими урвищами, скелями-
останцями, водоспадами, порогами та островами,
нішами, кишенями й терасами вивітрювання, а
також унікальні схили каньйону Дністра із пече-
рами та карстовими джерелами. На крутих схилах
річкових долин збереглись численні види рослин.
Виявлено місцезростання таких видів рослин,
занесених до Червоної книги України: аконіт
Бессера (Aconitum besseranum Andrz.), бруслина
карликова, гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis
(L.) Rich.), клокичка периста (Staphylea pinnata
L.), ковила волосиста, ковила Лессінга (Stipa
lessingiana Trin. et Rupr.), ковила периста (S. pennata
L.), коручка чемерниковидна, лілія лісова, любка
зеленоквіткова, підсніжник білосніжний, сон чор-
ніючий (Pulsatilla nigricans Störck), цибуля вед-
межа, шиверекія подільська (Schivereckia podolica
Andrz.) [9�.
Тут зростає близько 30 рідкісних для Вінницької
області видів рослин, занесених до обласного
Червоного списку. Виявлено також близько 25 ін-
ших регіонально-рідкісних видів рослин.
а також перспективні для включення до складу
цих заповідних об’єктів території. Заповідні зони
вище названих регіональних ландшафтних парків
представлені ботанічним заказником загально-
державного значення «Урочище Білянський ліс»
(218 га), ландшафтним заказником місцевого
значення «Мурафа» (220 га), заповідним урочи-
щем «Петрашівка» (167 га), геологічною пам’яткою
природи загальнодержавного значення «Урочище
Гайдамацький яр» (96 га), комплексною пам’яткою
природи загальнодержавного значення «Урочище
Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 2�2
Серед рослинних угруповань, занесених до Зе-
леної книги України, – групи асоціацій: дубових
лісів із дуба звичайного кизилових, дубових лісів
із дуба звичайного татарсько-кленових, дубових
лісів ліщинових (типові старі ліси), скельноду-
бових лісів кизилових; асоціації: дубових лісів
із дуба звичайного свидиново-парвськоосоко-
вих, мішаних дубових лісів левурдових (з ци-
булею ведмежою), грабово-дубового лісу воло-
систоосокового та яглицевого (старі типові на-
садження); формації: ковили волосистої, осоки
низької, мигдалю низького, ковили Лессінга, ко-
вили пірчастої, латаття білого, глечиків жовтих.
На території Дністровсько-Мурафського
національного природного ядра водяться такі
види тварин, занесені до Європейського Чер-
воного списку: п’явка медична, мурашиний лев
звичайний, мурашка руда лісова, аріон, пале-
мон, поліксена, рябець великий, синявець аргі-
рогномон, чернівець непарний, вусач великий
дубовий західний, слимак виноградний, видра
річкова, вовчок ліщиновий.
До Червоної книги України занесені: п’явка
медична, ведмедиця Гера, люцина, подалірій,
сатурнія руда, сколія степова, мегахіла округ-
ла, бджола-тесляр звичайний, джміль глинис-
тий, джміль моховий, джміль пахучий, джміль
яскравий, вусач великий дубовий західний,
вусач земляний хрестоносець, жук-олень, маре-
на дніпровська, мідянка, полоз жовточеревий,
лелека чорний, борсук звичайний, видра річкова,
ховрах європейський [1, с. 35-47�.
Отже, виділені у Вінницькій області три на-
ціональні природні ядра серед інших територій
виділяються за найбільшою концентрацією
угруповань, занесених до Зеленої книги України,
1. Виготовлення наукового обґрунтування на створення регіонального ландшафтного парку «Мурафа»: Звіт про НДР/ Вінницький
державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. - № держреєстрації 0105�006375. – Вінниця, 2005. – 90 с.
2. Заповідні об’єкти Вінниччини. – Вінниця: Велес, 2005. – 104 с.
3. Литвиненко А.Ю. Рідкісні та перебуваючі під загрозою зникнення види рослин і тварин Вінниччини та Хмельниччини.
– Вінниця, 2003. – 110 с.
4. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. – К.: Т-во «Знання», 2006. -511с.
5. Реєстр природно-заповідного фонду Вінницької області. – Вінниця, 2005.– 52 с.
6. Створення кадастру рідкісних видів рослин області і виділення на його основі природних ядер екомережі: Звіт про НДР/
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. – К., 2005. - 92 с.
7. Царик Л.П. Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем (концептуальні підходи,
практична реалізація). – Дис. … докт. геогр. н. – Тернопіль, 2009.– 406 с.
8. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу/ Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко. – 2-ге вид. - Харків:/ Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко. – 2-ге вид. - Харків:
Торсінг плюс, 2008. – 384 с.
9. �центюк Ю.�. Наукове обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Мурафа»// Укр. геогр.журн. – 2006.
– № 4. – С.34–37.
10. �центюк Ю.�., �орона Є.І. Функціональне зонування території проектованого регіонального ландшафтного парку „Мурафа”
// Історія української географії. – 2006. - Тернопіль: Підручники і посібники,. – Вип. 2 (14). – С.67 – 69.
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського Отримано 24.03.2011
Рисунок 3.
Дністровсько-Мурафське національне
природне ядро
місцезнаходжень видів рослин і тварин, занесених
до Червоної книги України, Європейського і
обласного червоних списків, ендемічних та ре-
ліктових видів рослин і є важливими ключовими
територіями для формування національної
екомережі.
|