Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної

Зроблено критичний аналіз існуючих класифікацій природного алмазу, при цьому особливої уваги надано класифікаціям З.В. Бартошинського і Ю.Л. Орлова. Запропоновано ідею створення нової, генетичної, класифікації природного алмазу і окреслено можливий шлях до її реалізації....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Афанасьєв, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Українське мінералогічне товариство 2009
Schriftenreihe:	Записки Українського мінералогічного товариства
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58603
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної / В.П. Афанасьєв // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 5-13. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-58603
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-586032014-04-04T08:22:20Z Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної Афанасьєв, В.П. Статті Зроблено критичний аналіз існуючих класифікацій природного алмазу, при цьому особливої уваги надано класифікаціям З.В. Бартошинського і Ю.Л. Орлова. Запропоновано ідею створення нової, генетичної, класифікації природного алмазу і окреслено можливий шлях до її реалізації. The available classifications of natural diamonds have been critically analyzed, Z.V. Bartoshinsky’s and Yu.L. Orlov’s classifications being specially considered. An idea of creation of a new genetic classification of the natural diamond has been proposed and a posible way of its realization has been outlined. 2009 Article Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної / В.П. Афанасьєв // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 5-13. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2218-7472 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58603 549.211 uk Записки Українського мінералогічного товариства Українське мінералогічне товариство
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Афанасьєв, В.П. Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної Записки Українського мінералогічного товариства
description	Зроблено критичний аналіз існуючих класифікацій природного алмазу, при цьому особливої уваги надано класифікаціям З.В. Бартошинського і Ю.Л. Орлова. Запропоновано ідею створення нової, генетичної, класифікації природного алмазу і окреслено можливий шлях до її реалізації.
format	Article
author	Афанасьєв, В.П.
author_facet	Афанасьєв, В.П.
author_sort	Афанасьєв, В.П.
title	Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної
title_short	Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної
title_full	Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної
title_fullStr	Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної
title_full_unstemmed	Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної
title_sort	класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної
publisher	Українське мінералогічне товариство
publishDate	2009
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58603
citation_txt	Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної / В.П. Афанасьєв // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 5-13. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Записки Українського мінералогічного товариства
work_keys_str_mv	AT afanasʹêvvp klasifíkacííprirodnogoalmazuvídmorfologíčnoíímíneralogíčnoídogenetičnoí
first_indexed	2025-07-05T09:48:12Z
last_indexed	2025-07-05T09:48:12Z
_version_	1836799904056344576
fulltext	Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 5 Ñòàòò³ ÓÄÊ 549.211 Â.Ï. ÀÔÀÍÀÑÜªÂ ²íñòèòóò ãåîëîã³¿ ³ ì³íåðàëîã³¿ ³ìåí³ àêàäåì³êà Â.Ñ. Ñîáîëºâà Ñèá³ðñüêîãî â³ää³ëåííÿ ÐÀÍ 630090, ì. Íîâîñèá³ðñüê, ïð-ò Àêàä. Êîïòþãà, 3, Ðîñ³ÿ å-mail: morpho@uiggm.nsc.ru ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²¯ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÀËÌÀÇÓ: Â²Ä ÌÎÐÔÎËÎÃ²×ÍÎ¯ ² Ì²ÍÅÐÀËÎÃ²×ÍÎ¯ ÄÎ ÃÅÍÅÒÈ×ÍÎ¯ Äî 80-ð³÷÷ÿ â³ä äíÿ íàðîäæåííÿ ïðîôåñîðà Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî Зроблено критичний аналіз існуючих класифікацій природного алмазу, при цьому особливої уваги надано класифікаціям З.В. Бартошинсько- го і Ю.Л. Орлова. Запропоновано ідею створення нової, генетичної, класифікації природного алмазу і окреслено можливий шлях до її реалізації. Çá³ãíºâ Âëàäèñëàâîâè÷ Áàðòîøèíñüêèé çðîáèâ çíà÷- íèé âíåñîê ó ðîçâèòîê ì³íåðàëîã³¿ àëìàçó ÿê äîñë³äíèê. Íå ìåíøèé âíåñîê â³í çðîáèâ ÿê ó÷èòåëü, òîìó ùî ï³ä- ãîòóâàâ áàãàòüîõ ã³äíèõ ó÷í³â, ÿê³ ñòàëè â³äîìèìè äîñë³ä- íèêàìè àëìàç³â. Ñåðåä íèõ Â.Ì. Êâàñíèöÿ, Â.². Êîïò³ëü, Â.Ï. Æèõàðºâà òà áàãàòî ³íøèõ. Àâòîð ñòàòò³ – îäèí ³ç ïåðøèõ ó÷í³â Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî, ÿêîìó çîáîâ’ÿçàíèé ñïðàâîþ âñüîãî æèòòÿ. Íàéêðàùà ïàì’ÿòü ïðî â÷èòåëÿ – ïðîäîâæåííÿ éîãî ñïðàâè. Ó ñâ³é ÷àñ Ç.Â. Áàðòîøèíñü- êèé çàòðàòèâ áàãàòî òâîð÷èõ çóñèëü äëÿ ñêëàäàííÿ êëàñèô³êàö³¿ àëìàç³â ³ç ê³ìáåðë³ò³â. Öÿ ñòàòòÿ – íàìà- ãàííÿ âèñâ³òëèòè ³äåþ òà ï³äõîäè äî ñòâîðåííÿ íîâî¿, ãåíåòè÷íî¿, êëàñèô³êàö³¿ ïðèðîäíîãî àëìàçó, ÿêà á âðà- õîâóâàëà ñó÷àñí³ äîñÿãíåííÿ ç éîãî ì³íåðàëîã³¿. Âñòóï. Êëàñèô³êóâàòè íàâêîëèøí³ îá’ºêòè íàøî¿ ïëàíåòè ³ Âñåñâ³òó – ïðèðîäíà âëàñòèâ³ñòü ëþäñüêî¿ ñâ³äîìîñò³. Áåç öüîãî ìè íå çìîãëè á ðîç³áðàòèñÿ â óñ³õ ¿õ ñêëàäíîñòÿõ ³ ð³çíîìàí³òíîñò³, áóëè á âèìóøåí³ êîæåí ç îá’ºêò³â ñïîñòåðåæåííÿ ðîçãëÿäàòè ÿê ºäèíèé ³ íåïîâòîðíèé, áåç íàéìåíøî¿ ìîæëèâîñò³ âèêîðèñòàííÿ ïîïåðåäíüîãî äîñâ³äó. Òîìó çà ìàñîâîãî âèâ÷åííÿ òèõ ÷è ³íøèõ îá’ºêò³â, çîêðåìà êðèñòàë³â ïðèðîäíîãî àëìàçó, ìè íåìèíó÷å ïðèõîäèìî äî íåîáõ³äíîñò³ ¿õíüî¿ êëàñè- ô³êàö³¿. Ïðè öüîìó ï³ä êëàñèô³êàö³ºþ ðîçóì³ºìî ðîç- ïîä³ë áóäü-ÿêî¿ ìíîæèíè íà ï³äìíîæèíè (ï³äêëàñè) çà òèìè ÷è ³íøèìè îçíàêàìè. Âèá³ð îçíàê âèçíà÷àºòüñÿ õàðàêòåðîì ïîñòàâëåíèõ çàâäàíü, òîìó äëÿ ðîçðîáêè êëà- ñèô³êàö³¿ ìàº áóòè ïðàêòè÷íà ìåòà. Â.Ï. ÀÔÀÍÀÑÜªÂ, 2009 В.П. Афанасьєв Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 66 Êëàñèô³êàö³¿ ï³äðîçä³ëÿþòü íà ³ºðàðõ³÷í³ é ôàñåòí³. ²ºðàðõ³÷í³ ìàþòü ã³ëëÿñòó ñòðóêòóðó – ñòðóêòóðó äåðåâà, ó ÿêîãî êîæíà ã³ëêà ä³ëèòüñÿ íà äð³á- í³ø³ ã³ëêè, ò³ ä³ëÿòüñÿ íà ùå äð³áí³ø³ ³ òàê äî îñòàííüîãî ð³âíÿ, ÿêèì ââà- æàþòü ðåçóëüòàò îñòàííüîãî ïîä³ëó, íèæ÷å ÿêîãî âàð³àíòí³ñòü îá’ºêò³â âæå íå äåòàë³çóºòüñÿ. Ôàñåòíà êëàñèô³êàö³ÿ – ðîçïîä³ë ñóêóïíîñò³ îá’ºêò³â íà íå- çàëåæí³ êëàñèô³êàö³éí³ ãðóïè. Çà òàêî¿ êëàñèô³êàö³¿ á³ëüø³ñòü îá’ºêò³â ³íôîð- ìàö³¿ îïèñóþòü íàáîðîì íåçàëåæíèõ ôàñåò³â (ãðóï, òèï³â, ð³çíîâèä³â ³ ò. ³í.), ùî íå ìàþòü æîðñòêîãî âçàºìîçâ’ÿçêó ³ íå îáìåæåí³ çà ê³ëüê³ñòþ. Êëàñèô³êóâàòè ìîæíà äâîìà ñïîñîáàìè: äåäóêòèâíèì òà ³íäóêòèâíèì. Äåäóêòèâíèé ñïîñ³á ÿê â³äïðàâíà òî÷êà ìàº îñíîâó (êðèòåð³é) êëàñèô³êàö³¿, òîìó êëàñèô³êàö³þ îá’ºêò³â çä³éñíþþòü çà ëîã³÷íèì îá´ðóíòóâàííÿì. Òà- êèì ÷èíîì, ìîæëèâî ñòâîðåííÿ ïîâíî¿ ãðóïè, òîáòî ëîã³÷íå ñêëàäàííÿ âñ³õ ìîæëèâèõ âàð³àíò³â ðåàë³çàö³¿ êëàñèô³êîâàíèõ îá’ºêò³â. Êëàñè÷íèì ïðèêëà- äîì äåäóêòèâíî¿ êëàñèô³êàö³¿ º òàáëèöÿ õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â Ä.². Ìåíäåëå- ºâà. Ãåíåòè÷í³ êëàñèô³êàö³¿ íàëåæàòü äî êàòåãîð³¿ äåäóêòèâíèõ, òîìó ùî íà îñíîâ³ çíàííÿ ãåíåçèñó ò³º¿ ÷è ³íøî¿ êàòåãîð³¿ îá’ºêò³â ìîæíà ëîã³÷íî âèâå- ñòè âñ³ ìîæëèâ³ âàð³àíòè ðåàë³çàö³¿ öèõ îá’ºêò³â. ²íäóêòèâíèé ìåòîä çàñòî- ñîâóþòü çà íàÿâíîñò³ îáìåæåíî¿ ãðóïè îá’ºêò³â áåç ëîã³÷íî îá´ðóíòîâàíèõ êðèòåð³¿â ¿õ ïîä³ëó; â öüîìó âèïàäêó ïðè âèáîð³ êëàñèô³êàö³éíèõ îçíàê ñïèðàþòüñÿ íà ðåçóëüòàòè ïîïåðåäíüîãî ñïîñòåðåæåííÿ ÷è âèâ÷åííÿ îá’ºê- ò³â ç íàãîëîñîì ùîäî ïîñòàâëåíî¿ ìåòè. Êð³ì òîãî, êëàñèô³êàö³¿ ïîä³ëÿþòü íà ëîã³÷í³ (íàïðèêëàä, ó ìàòåìàòèö³) òà åìï³ðè÷í³, ùî ñòîñóþòüñÿ ðîçïîä³ëó ðåàëüíèõ îá’ºêò³â. Ó ïðèðîäíè÷èõ íàóêàõ, çîêðåìà ãåîëîã³¿, âñ³ êëàñèô³êàö³¿ åìï³ðè÷í³, òîìó ùî çàñòîñîâóþòü ¿õ äëÿ òèõ ÷è ³íøèõ ãðóï îá’ºêò³â ñïîñòåðåæåííÿ. Òàê³ îñíîâí³ ïîëîæåííÿ, íà ÿê³ áóäåìî ñïèðàòèñÿ ïðè àíàë³ç³ â³äîìèõ êëàñèô³êàö³é àëìàç³â. Íèí³ ³ñíóº áàãàòî êëàñèô³êàö³é ïðèðîäíîãî àëìàçó. Íàéäàâí³øîþ º êëàñèô³êàö³ÿ Äæ.Ä. Äåíà, ñòâîðåíà ùå â 1892 ð. [6]. Âîíà õàðàêòåðèçóº äå- ÿê³ åìï³ðè÷íî âèä³ëåí³ òèïè àëìàç³â. Ìàº ïîïóëÿðí³ñòü êëàñèô³êàö³ÿ ². Ñó- íàãàâè, â îñíîâ³ ÿêî¿ ëåæàòü ìåõàí³çìè ðîñòó êðèñòàë³â àëìàçó [13]. Çàõ³äí³ äîñë³äíèêè ÷àñòî âèêîðèñòîâóþòü êëàñèô³êàö³þ Äæ. Õàðð³ñà òà ³í. [11]. Äî- ñ³ øèðîêî çàñòîñîâóþòü êëàñèô³êàö³¿ Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî ç³ ñï³âàâòîðàìè [3–5] òà Þ.Ë. Îðëîâà [7–9]. ²ñíóº òàêîæ âåëèêà ê³ëüê³ñòü ïðèâàòíèõ êëà- ñèô³êàö³é çà ò³ºþ ÷è ³íøîþ îçíàêîþ àáî ãðóïîþ îçíàê êðèñòàë³â àëìàçó, âîíè ïðèçíà÷åí³ äëÿ âèð³øåííÿ ëîêàëüíèõ ïèòàíü ì³íåðàëîã³¿ àëìàç³â. Ðîç- ðîáëåí³ é êîìï³ëÿòèâí³ êëàñèô³êàö³¿, íàïðèêëàä: Â.². Êîïò³ëü ÷àñòêîâî îá’ºä- íàâ êëàñèô³êàö³¿ Þ.Ë. Îðëîâà ³ Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî, ïðàãíó÷è á³ëüøî¿ äå- òàëüíîñò³ ðîçïîä³ëó êðèñòàë³â àëìàçó. Îäíàê, ìàþ÷è ïåâí³ çíàííÿ ³ ìîæëèâ³ñòü âèêîðèñòàííÿ áóäü-ÿêî¿ ç âè- ùåçãàäàíèõ êëàñèô³êàö³é, ìè ó ñâî¿é ïðàêòèö³ êîðèñòóºìîñÿ çäåá³ëüøîãî äâîìà êëàñèô³êàö³ÿìè – Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî ç³ ñï³âàâòîðàìè òà Þ.Ë. Îð- ëîâà. Ð³çí³ çà ñóòòþ, ö³ êëàñèô³êàö³¿ â³äîáðàæàþòü íàéøèðøó êàðòèíó ì³- íåðàëîã³÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ àëìàç³â ³ âîäíî÷àñ º äóæå ïðàêòè÷íèìè. Ïðîòå ç ÷àñîì çíàííÿ ïðî àëìàçè ïîïîâíþòüñÿ, ³ ñó÷àñí³é ì³íåðàëîã³¿ àëìàçó âæå ò³ñíî â ìåæàõ ñòàðèõ êëàñèô³êàö³é. Íåîáõ³äíà ðîçðîáêà íîâî¿ êëàñèô³êàö³¿, ÿêà á ´ðóíòóâàëàñü íà á³ëüø ôóíäàìåíòàëüíèõ êëàñèô³êàö³é- íèõ îçíàêàõ ³ îõîïëþâàëà âñå ð³çíîìàí³òòÿ ñâ³òó àëìàç³â òà ìàëà äåäóêòèâíèé, àáî, ³íàêøå êàæó÷è, ãåíåòè÷íèé, õàðàêòåð. Ïîêè ùî îñíîâè òàêî¿ êëàñèô³- êàö³¿ âèðàçíî íå ïðîãëÿäàþòüñÿ. Òîìó ìè çðîáèëè ñïðîáó ñôîðìóëþâàòè õî÷à á ï³äõîäè äî íå¿, ñïèðàþ÷èñü íà ÿê³, ìîæíà áóëî á çä³éñíþâàòè âèá³ð êëàñèô³êàö³éíèõ îçíàê. Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 7 Ïåðåä òèì ÿê âèêëàñòè íàø³ óÿâëåííÿ ùîäî çàçíà÷åíîãî ïèòàííÿ, ðîç- ãëÿíåìî çì³ñòîâíî ³ ç ïîçèö³¿ òåîð³¿ âæå çãàäàí³ êëàñèô³êàö³¿ Ç.Â. Áàðòîøèíñü- êîãî ç³ ñï³âàâòîðàìè òà Þ.Ë. Îðëîâà. Îáãîâîðåííÿ êëàñèô³êàö³é. Ç ³ì’ÿì Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî ïîâ’ÿçàí³ ïåð- ø³ åòàïè âèâ÷åííÿ ì³íåðàëîã³¿ àëìàç³â ßêóò³¿. Â³í ñï³ëüíî ç Ì.À. Ãíºâóøå- âèì óäîñêîíàëèâ íàéïðîñò³øó ìîðôîëîã³÷íó êëàñèô³êàö³þ Ì.À. Áîáêîâà çà ãàá³òóñíèìè òèïàìè êðèñòàë³â àëìàçó. Íîâà êëàñèô³êàö³ÿ Ãíºâóøåâà–Áàð- òîøèíñüêîãî [5] âêëþ÷àëà 10 ìîðôîëîã³÷íèõ òèï³â êðèñòàë³â àëìàçó ç óðà- õóâàííÿì ãàá³òóñó ³ ãðàííî¿ ìîðôîëîã³¿. Âëàñíå, öå áóëà íå êëàñèô³êàö³ÿ çà âñ³ìà ïðàâèëàìè ¿¿ ñêëàäàííÿ, à ðîçïîä³ë îáìåæåíî¿ ñóêóïíîñò³ àëìàç³â ç íåçíà÷íî¿ ê³ëüêîñò³ îäíîòèïíèõ îá’ºêò³â (ê³ìáåðë³ò³â) íà á³ëüø-ìåíø îäíî- ð³äí³ ãðóïè áåç ïåâíî¿ êëàñèô³êàö³éíî¿ îçíàêè, íàâ³òü ç äîïóùåííÿì äåÿêî- ãî íàêëàäàííÿ âèä³ëåíèõ òèï³â, òîáòî áóëè â³äñóòí³ âèðàçí³ ìåæ³ ì³æ íèìè. Çàòå ÷³òêî áóëî âèçíà÷åíî ¿¿ ïðàêòè÷íå ñïðÿìóâàííÿ: êëàñèô³êàö³ÿ ìàëà ñëóãóâàòè çàâäàííÿì ãåîëîãîðîçâ³äêè, à ñàìå âèÿâëÿòè ïîä³áí³ñòü–ð³çíèöþ ì³æ àëìàçàìè ³ç ðîçñèïíèõ òà êîð³ííèõ îá’ºêò³â ç ìåòîþ ïðîãíîçó íîâèõ ðîäîâèù. Êëàñèô³êàö³ÿ óñï³øíî ñëóãóâàëà âèð³øåííþ öüîãî çàâäàííÿ. Ïðîòå ðîçøèðåííÿ åìï³ðè÷íîãî áàçèñó ÷åðåç â³äêðèòòÿ íîâèõ ðîçñèï- íèõ ³ êîð³ííèõ ðîäîâèù àëìàçó â ßêóò³¿, îñîáëèâî ï³âí³÷íèõ ðîçñèïèù ç âåëèêèì ð³çíîìàí³òòÿì àëìàç³â, øâèäêî âè÷åðïàëî åâðèñòè÷íó ºìí³ñòü êëà- ñèô³êàö³¿ ³ çíàäîáèëàñü ¿¿ ìîäåðí³çàö³ÿ, çä³éñíåíà Ç.Â. Áàðòîøèíñüêèì ³ Å.Ñ. ªô³ìîâîþ íàïðèê³íö³ 1960-ðîê³â. Ïðàâäà, ìîäåðí³çàö³ÿ íå çì³íèëà ñó- ò³ êëàñèô³êàö³¿, òîìó ùî äëÿ äåÿêèõ òèï³â àëìàç³â áóëè âèä³ëåí³ ï³äòèïè, õàðàêòåðí³ äëÿ ï³âí³÷íèõ ðîçñèïèù. Íà æàëü, òóò óæå âèÿâèâñÿ ïðèíöèïî- âèé ³ âîäíî÷àñ íåçäîëàííèé íåäîë³ê êëàñèô³êàö³é åìï³ðè÷íîãî ³íäóêòèâíî- ãî òèïó: âîíè ñïèðàþòüñÿ ëèøå íà åìï³ðè÷íèé áàçèñ ³ â³äñòàþòü â³ä íüîãî, îñê³ëüêè ïîñò³éíî ç’ÿâëÿþòüñÿ íîâ³ îá’ºêòè, ÿê³ íå âïèñóþòüñÿ â êëàñèô³- êàö³¿, ùî çìóøóº ìîäåðí³çóâàòè ¿õ. Òîìó áóâ íàñòóïíèé åòàï ðîçâèòêó êëàñèô³êàö³¿, â³äîáðàæåíèé ó ïóáë³- êàö³ÿõ [3, 4]. Âèä³ëåíî âæå 12 ãðóï (ðèñ. 1) ³ 55 òèï³â àëìàç³â, ÿê³, ÿê ââà- æàëîñÿ, ìàëè á îõîïëþâàòè âñå ð³çíîìàí³òòÿ àëìàç³â. Íà æàëü, ÿê ³ ðàí³øå, áóëà â³äñóòíÿ ïðîâ³äíà êëàñèô³êàö³éíà îçíàêà, ÷åðåç ùî êëàñèô³êàö³ÿ ìàº ôàñåòíèé õàðàêòåð, à îð³ºíòóâàòèñÿ â 55 íåçàëåæíèõ ôàñåòàõ (òèïàõ) àëìà- ç³â äîñèòü âàæêî. Íà íàøó äóìêó, ç’ÿâèëîñü ³ ïðîòèð³÷÷ÿ: â íàéìåíóâàíí³ êëàñèô³êàö³¿ ï³äêðåñëþºòüñÿ, ùî âîíà õàðàêòåðèçóº àëìàçè ³ç ê³ìáåðë³ò³â, ïðè öüîìó a priori àëìàçè ç ï³âí³÷íèõ ðîçñèïèù ßêóò³¿ áóëè â³äíåñåí³ äî ê³ì- áåðë³òîâèõ, òîä³ ÿê ö³ ðîçñèïèùà äåìîíñòðóþòü ÿñêðàâèé ïðèêëàä ïîë³ãå- íåçó àëìàç³â. Ó íèõ ïîðÿä ç òèïîâèìè ê³ìáåðë³òîâèìè º àëìàçè, ÿê³ íå çíàéäåí³ â ð³çíîâ³êîâèõ ê³ìáåðë³òàõ Ñèá³ðñüêî¿ ïëàòôîðìè òà ³íøèõ ðåã³î- íàõ ñâ³òó; ÷àñòêà äîäåêàåäðî¿ä³â òóò íàáàãàòî âèùà, í³æ ó â³äîìèõ ê³ìáåðë³- òàõ, ³ ìîæå áóòè àñîö³éîâàíà õ³áà ùî ç ëàìïðî¿òàìè òèïó òðóáêè Ìàäæãà- âàí (²íä³ÿ) àáî ²íãàøèíñüêîãî ïîëÿ (Ñõ³äíèé Ñàÿí) [1]. Íà íàø ïîãëÿä, ïîäàëüøèé ðîçâèòîê öüîãî ï³äõîäó äî êëàñèô³êàö³¿ àë- ìàç³â çíà÷íîãî óñï³õó íå ïðèíåñå. Ðàçîì ç òèì Ç.Â. Áàðòîøèíñüêèì ³ éîãî øêîëîþ, äî ÿêî¿ íàëåæèòü ³ àâòîð ñòàòò³, áóëà çðîáëåíà íåîö³íåííà ðîáîòà – ïðîâåäåíà òèï³çàö³ÿ ³ ðîçðîáëåíà íîìåíêëàòóðà ìîðôîëîã³÷íèõ îñîáëèâîñ- òåé àëìàç³â, ùî äàëî ìîæëèâ³ñòü äîñòàòíüî ïðèñê³ïëèâî îïèñóâàòè ¿õ. Ôàê- òè÷íî öå “ìîðôîëîã³÷íà ìîâà”, çà äîïîìîãîþ ÿêî¿ çàâäÿêè âåðáàëüíîìó îïèñó ìîæíà äîñòàòíüî ÿñíî óÿâëÿòè àëìàç. Êëàñèô³êàö³ÿ Îðëîâà áóëà ñòâîðåíà â 1965 ð. íà ïðèíöèïîâî ³íø³é îñíîâ³ òà ³íøîìó âèõ³äíîìó ìàòåð³àë³ [7]. Þ.Ë. Îðëîâ îòðèìàâ òîä³ â³ä Á.². Ïðî- êîï÷óêà âåëèêó ïàðò³þ àëìàç³â ³ç ðîçñèïèùà ð. Ìîòîð÷óí. Íàé³ìîâ³ðí³øå, В.П. Афанасьєв Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 68 Ðèñ. 1. Ìîðôîëîã³÷í³ òèïè êðèñòàë³â àëìàçó ³ç ê³ìáåðë³ò³â, çà êëàñèô³êàö³ºþ Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî [3, 4] Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 9 ïîøòîâõîì äî ñòâîðåííÿ êëàñèô³êàö³¿ ñòàëà ñàìå öÿ êîëåêö³ÿ. Ñòîñîâ- íî ñâîº¿ êëàñèô³êàö³¿, àâòîð ïèøå: “Ñåðåä àëìàç³â ³ç ð³çíèõ ðîäîâèù Ðà- äÿíñüêîãî Ñîþçó òà ³íøèõ êðà¿í ìîæíà âèä³ëèòè îäíîòèïí³ êðèñòàëè ³ ïî- ë³êðèñòàë³÷í³ çðîñòêè (çåðíèñò³ óòâîðåííÿ), ÿê³ õàðàêòåðèçóþòüñÿ ïåâíèìè ³íäèâ³äóàëüíèìè îñîáëèâîñòÿìè. Ö³ êðèñòàëè â³äð³çíÿþòüñÿ îäèí â³ä îäíîãî ôîðìîþ ðîñòó, êîëüîðîì, ëþì³íåñöåíö³ºþ òà ³íøèìè âëàñòèâîñòÿìè, ùî äàº çìîãó ââàæàòè ¿õ ñàìîñò³éíèìè ð³çíîâèäàìè. Ö³ â³äì³ííîñò³ ìîæóòü áóòè ïî- â’ÿçàí³, ïî-ïåðøå, ³ç ð³çíèìè óìîâàìè óòâîðåííÿ êðèñòàë³â àëìàçó, ïî-äðóãå, ³ç âïëèâîì ð³çíîìàí³òíèõ ïðîöåñ³â, ùî â³äáóâàþòüñÿ ï³ñëÿ êðèñòàë³çàö³¿ ³ çì³íþþòü ìîðôîëîã³þ êðèñòàë³â ³ ¿õí³ ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³” [7, ñ. 141]. Þ.Ë. Îð- ëîâ ðîçä³ëèâ îòðèìàíó êîëåêö³þ çà ô³ç³îãðàô³÷íèìè îçíàêàìè íà â³äíîñíî ñàìîñò³éí³ ãðóïè, ÿêèì äàâ íàçâó “ð³çíîâèäè”, äîäàâ äî íèõ íèçêó äîáðå â³äîìèõ ð³çíîâèä³â, â³äñóòí³õ ó ðîçñèïèùàõ (êàðáîíàäî, áàëàñè, àëìàçè â îáëÿì³âêàõ, äåÿê³ ïîë³êðèñòàë³÷í³ óòâîðåííÿ, õàðàêòåðí³ äëÿ ê³ìáåðë³ò³â), ³ îòðèìàâ êëàñèô³êàö³þ ç 10 ð³çíîâèä³â. Ð³çíîâèäè áóëè ðîçä³ëåí³ çà ôîð- ìàëüíîþ îçíàêîþ: ç I ïî V – ìîíîêðèñòàëè, ç VI ïî Õ (à òàêîæ ï³çí³øå äîäà- íèé ÕI ð³çíîâèä – ³ìïàêòí³ àëìàçè ç äîì³øêîþ ëîíñäåéë³òîâîãî êîìïî- íåíòà) – çðîñòêè ³ ïîë³êðèñòàëè. ßê óêàçàíî âèùå, â îñíîâó êëàñèô³êàö³¿ áóëè çàêëàäåí³ ô³ç³îãðàô³÷í³ îçíàêè, àëå ïðè öüîìó âëàñíå ìîðôîëîã³÷íèé ôàêòîð ïðî³ãíîðîâàíî. Òàê, äî ïåðøîãî ð³çíîâèäó ââ³éøëè ³ îêòàåäðè – ôîðìè ðîñòó, ³ äîäåêàåäðî¿äè, ÿê³ Þ.Ë. Îðëîâ â³äíîñèâ äî ôîðì ðîç÷èíåí- íÿ îêòàåäð³â ìàãìàòè÷íèì ðîçïëàâîì, òîáòî îêðóãëà ôîðìà êðèñòàëà àëìà- çó º âòîðèííîþ îçíàêîþ ³ òîìó, íà äóìêó àâòîðà êëàñèô³êàö³¿, º íåñóòòº- âîþ ç ãåíåòè÷íî¿ ïîçèö³¿. Öå ÿâíî çá³äíþº õàðàêòåðèñòèêó àëìàç³â, à ç ïî- çèö³¿ ãåîëîãîðîçâ³äêè âåäå äî âòðàòè ö³ííî¿ ³íôîðìàö³¿. Êëàñèô³êàö³ÿ Þ.Ë. Îðëîâà ïðåòåíäóº íà ñòàòóñ ãåíåòè÷íî¿. Äåÿê³ ð³ç- íîâèäè ä³éñíî ÷³òêî âèä³ëÿþòüñÿ ÿê ìîíîãåíí³. Âò³ì ïåðøèé ð³çíîâèä áåç- ïåðå÷íî ïîë³ãåííèé: òàê, äî íüîãî ïîòðàïëÿþòü àëìàçè ³ç ð³çíèõ ìàòåðèíñüêèõ ïîð³ä – ³ åêëîã³òîâ³, ³ ïåðèäîòèòîâ³ àëìàçè, ÿê³ êðèñòàë³çóâàëèñÿ â ð³çíèõ óìîâàõ ³ç ð³çíèõ äæåðåë âóãëåöþ, âîíè ìàþòü ð³çíó ³ñòîð³þ â ìàãìàòè÷íîìó ðîçïëàâ³. Íàâåäåìî ³íøèé ïðèêëàä. Òàê, ó ðîäîâèù³ Ñíåï-Ëåéê (Êàíàäà), â³äêðèòîìó Ì.Ï. Ïîõèëåíêîì, íàìè ïîêàçàíà ïîøèðåí³ñòü àëìàç³â â îáëÿ- ì³âêàõ (ð³çíîâèä IV, çà Þ.Ë. Îðëîâèì), îäíàê ö³ îáëÿì³âêè ÷åðåç ¿õ âèñîêó äåôåêòí³ñòü ëåãêî çíèùóþòüñÿ â ìàãìàòè÷íîìó ðîçïëàâ³ é àëìàçè ãóáëÿòü ¿õ [14]; â³äïîâ³äíî, àëìàçè áåç îáëÿì³âîê ïîòðàïëÿþòü äî ð³çíîâèäó I êëà- ñèô³êàö³¿ Þ.Ë. Îðëîâà. Íà íàø ïîãëÿä, îáëÿì³âêè àëìàç³â ó ãëèáèííèõ óìîâàõ á³ëüø ïîøèðåí³, í³æ ìè áà÷èìî âðåøò³-ðåøò ó ê³ìáåðë³òîâîìó ò³ë³, òîìó öÿ îçíàêà º íåñò³éêîþ ³ ¿¿ íåäîö³ëüíî âèêîðèñòîâóâàòè ÿê êðèòåð³é âèä³ëåííÿ ð³çíîâèäó. Êð³ì òîãî, íàìè ïðîâåäåíà ì³íåðàëîã³÷íà ïàñïîðòèçà- ö³ÿ àëìàç³â V ³ VII ð³çíîâèä³â, ÿêà ïîêàçàëà, ùî öå àëìàçè îäíîãî òèïó, ðîçä³ëåí³ çà ôîðìàëüíîþ îçíàêîþ: V ð³çíîâèä – ìîíîêðèñòàëè, VII – çðîñò- êè, òîìó ìè îá’ºäíóºìî ¿õ â îäèí ð³çíîâèä [2]. Ãàäàºìî, ùî ö³ àëìàçè ïî- õîäÿòü ç íåâ³äîìîãî òèïó êîð³ííèõ äæåðåë ³ êðèñòàë³çóâàëèñÿ çà ðàõóíîê êîðîâîãî âóãëåöþ. Õî÷à Þ.Ë. Îðëîâ ðîçãëÿäàâ àëìàçè ç ïîãëÿäó ïîë³ãåíåçó, ¿õ äæåðåëîì â³í ââàæàâ ê³ìáåðë³òè, à â³äì³ííîñò³ àëìàç³â ïîÿñíþâàâ íåîäíàêîâèìè óìî- âàìè êðèñòàë³çàö³¿ íà ð³çíèõ ð³âíÿõ ìàíò³¿. Íàñïðàâä³, äåÿê³ ð³çíîâèäè, çî- êðåìà V–VII, X, XI íå ïîâ’ÿçàí³ ç ê³ìáåðë³òàìè (ç íèõ ëèøå äëÿ ÕI ð³çíî- âèäó â³äêðèòî êîð³ííå äæåðåëî – ³ìïàêòèòè Ïîï³ãàéñüêî¿ àñòðîáëåìè) [1]. Á³ëüøå òîãî, äåÿê³ ð³çíîâèäè º åíäåì³÷íèìè, òîáòî õàðàêòåðí³ ëèøå äëÿ ïåâíî¿ òåðèòîð³¿. Ñàìå äî íèõ íàëåæàòü àëìàçè V–VII ð³çíîâèä³â, ÿê³ ïî- øèðåí³ ò³ëüêè â ðîçñèïèùàõ ï³âí³÷íîãî ñõîäó Ñèá³ðñüêî¿ ïëàòôîðìè, à êàðáî- В.П. Афанасьєв Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 610 íàäî (Õ ð³çíîâèä) õàðàêòåðíî äëÿ ðîçñèïèù çàõîäó Àôðèêè ³ ñõîäó Áðàçè- ë³¿, ÿê³ â ìåæàõ Ãîíäâàíè áóëè ºäèíîþ òåðèòîð³ºþ. Íèí³ äîñâ³ä âèêîðèñòàííÿ êëàñèô³êàö³¿ Þ.Ë. Îðëîâà ïîêàçóº, ùî âîíà äîñòàòíüî äîáðå ïðàöþº ò³ëüêè äëÿ àëìàç³â ³ç ï³âí³÷íîãî ñõîäó Ñèá³ðñüêî¿ ïëàòôîðìè, íà ìàòåð³àë³ ðîçñèïèù ÿêîãî áóëà ñòâîðåíà. Â ³íøèõ ðåã³îíàõ ñóòòºâî çìåíøóºòüñÿ ê³ëüê³ñòü âèä³ëåíèõ ð³çíîâèä³â (çàëèøàºòüñÿ çäåá³ëü- øîãî ïåðøèé ð³çíîâèä), ³ êëàñèô³êàö³ÿ âòðà÷àº ñåíñ. Ïðîòå íàâ³òü äëÿ ï³â- í³÷íîãî ñõîäó Ñèá³ðñüêî¿ ïëàòôîðìè â ïðàêòè÷íîìó àñïåêò³ çíàäîáèëîñü óäîñêîíàëèòè ¿¿, äîäàâøè ìîðôîëîã³÷íèé ôàêòîð: Â.². Êîïò³ëü äî õàðàêòå- ðèñòèêè ïåðøîãî ð³çíîâèäó ââ³â îïèñ ìîðôîëîã³¿ êðèñòàë³â, çã³äíî ç êëàñè- ô³êàö³ºþ Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî. ßê âèäíî, êëàñèô³êàö³¿ Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî òà Þ.Ë. Îðëîâà ñóòòºâî ðîçð³çíÿþòüñÿ. Ïðè÷èíîþ öüîìó º, êð³ì óñüîãî ³íøîãî, ð³çíèé âèõ³äíèé ìàòåð³àë: Ç.Â. Áàðòîøèíñüêèé ñòâîðþâàâ êëàñèô³êàö³þ ïåðåâàæíî ïî àëìà- çàõ ³ç ñåðåäíüîïàëåîçîéñüêèõ ê³ìáåðë³ò³â ³ ðîçñèïèù, ç íèìè ïîâ’ÿçàíèõ, Þ.Ë. Îðëîâ – ïî àëìàçàõ ³ç ï³âí³÷íèõ ðîçñèïèù, ÿê³ âèð³çíÿþòüñÿ á³ëü- øîþ ð³çíîìàí³òí³ñòþ àëìàç³â òà ÿñêðàâèì ïîë³ãåíåçîì. Óò³ì, íå çâàæàþ÷è íà ¿õ â³äì³íí³ñòü, ç ïîãëÿäó òåîð³¿ ¿õ ñêëàäàííÿ êëàñèô³êàö³ÿ Þ.Ë. Îðëîâà òàêîæ ìàº ôàñåòíèé õàðàêòåð ³ íàëåæèòü äî åìï³ðè÷íèõ ³íäóêòèâíèõ ç óñ³- ºþ âèïëèâàþ÷îþ ³ç öüîãî îáìåæåí³ñòþ êëàñèô³êàö³éíîãî ïðîñòîðó. Áàãàòî àëìàç³â íå âïèñóþòüñÿ â öþ êëàñèô³êàö³þ, à äîäàâàííÿ íîâèõ ð³çíîâèä³â ïðèçâåëî á äî íåîáìåæåíîãî çðîñòàííÿ ¿õ ê³ëüêîñò³, ùî çðîáèëî á êëàñèô³- êàö³þ ìàëîïðèäàòíîþ äëÿ âæèâàííÿ. Áóäü-ÿêà ³íøà ç ³ñíóþ÷èõ êëàñèô³êàö³é àëìàç³â (äèâ. âèùå) òàêîæ íà- ëåæèòü äî êàòåãîð³¿ åìï³ðè÷íèõ ³íäóêòèâíèõ. Öå ¿õ çàãàëüíèé íåäîë³ê, íå ëèøå íåçäîëàííèé, àëå íàâ³òü ïîãàíî óñâ³äîìëþâàíèé. Òàêîãî ðîäó êëàñè- ô³êàö³¿ ïðèäàòí³ äëÿ ðàíí³õ åòàï³â äîñë³äæåíü, äëÿ âèð³øåííÿ îêðåìèõ çà- âäàíü òîùî. Íèí³ ïîòð³áíî ñòâîðþâàòè çàãàëüíó êëàñèô³êàö³þ, âîíà ìàº áóòè ëèøå äåäóêòèâíîãî àáî, â ìåæàõ ì³íåðàëîã³¿, ãåíåòè÷íîãî çì³ñòó. ×è ìîæëèâî öå? ×è ìè ãîòîâ³ äî öüîãî? Ñòîñîâíî ïåðøîãî ïèòàííÿ ìè ñõèëüí³ â³äïîâ³ñòè ïîçèòèâíî. Íà öåé ÷àñ íàãðîìàäæåí³ âåëè÷åçí³ çíàííÿ ç îêðåìèõ ïèòàíü ãåíåçèñó ïðèðîäíèõ àë- ìàç³â, àëå âîíè ïîêè ùî íå ñèñòåìàòèçîâàí³ â òåîð³þ, ÿêà á îõîïëþâàëà éîãî çâ³äóñ³ëü ³ º íåîáõ³äíîþ äëÿ ðîçðîáêè ãåíåòè÷íî¿ êëàñèô³êàö³¿ àëìàç³â. Íà äðóãå ïèòàííÿ â³äïîâ³äü íà ñüîãîäí³ ñêîð³ø íåãàòèâíà. Çà â³äñóòíîñò³ ðîçâèíåíî¿ òåîð³¿ ïîêè ùî íå âèäíî îñíîâè äëÿ ãåíåòè÷íî¿ êëàñèô³êàö³¿. Ðèñ. 2. Êàðòèíè êàòîäîëþì³íåñöåíö³¿ çð³ç³â êðèñòàë³â àëìàçó îêòàåäðè÷íîãî ãàá³- òóñó, ÿê³ ìàþòü íà ïî÷àòêîâèõ ñòàä³ÿõ ðîñòó ôîðìó êóáî¿äà (ê³ìáåðë³òîâà òðóáêà ²íòåðíàö³îíàëüíà, ßêóò³ÿ) Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 11 Òèì íå ìåíø âëàñòèâîñò³ ëþäñüêî¿ ñâ³äîìîñò³ ïðèéìàòè ð³øåííÿ â óìîâàõ íåäîñòàòíüî¿ ³íôîðìàö³¿ ïðèìóøóþòü íàñ øóêàòè âàð³àíòè, åñê³çè ìàéáóò- íüî¿ êëàñèô³êàö³¿, ôóíäàìåíòàëüí³ êëàñèô³êàö³éí³ îçíàêè. Îäíà ç òàêèõ îçíàê – ðîçïîä³ë àëìàç³â çà ïàðàãåíåòè÷íîþ íàëåæí³ñòþ äî ïåðèäîòèòîâèõ ³ åêëîã³òîâèõ. Ó ñâîþ ÷åðãó, ôóíäàìåíòàëüíà â³äì³íí³ñòü ì³æ íèìè – â äæåðåë³ âóãëåöþ. Äëÿ ïåðèäîòèòîâèõ àëìàç³â õàðàêòåðíèé ä³à- ïàçîí êîëèâàíü σ13Ñ â³ä —2 äî —9 ‰ ç ìîäîþ â³ä —5 äî —6 ‰, ùî â³äïîâ³äàº ìàíò³éíîìó ðåçåðâóàðó âóãëåöþ. Äëÿ åêëîã³òîâèõ àëìàç³â ä³àïàçîí σ13Ñ äó- æå øèðîêèé – â³ä +2,5 äî —39 ‰ (îñòàíí³é ð³âåíü – çà äàíèìè [10]), ùî âëàñòèâî êîðîâîìó âóãëåöþ. Îñê³ëüêè ïðèðîäí³ àëìàçè êðèñòàë³çóþòüñÿ çà âèñîêèõ òåìïåðàòóð ³ òèñêó, âëàñòèâèõ ìàíò³¿, êîðîâèé âóãëåöü ìàº áóòè ÿêèìîñü ÷èíîì äîñòàâëåíèé ó ìàíò³þ äëÿ ôîðìóâàííÿ åêëîã³òîâèõ àëìàç³â. Íàéðåàëüí³øèì º ìåõàí³çì ñóáäóêö³¿. Òèì ñàìèì ó ãåíåçèñ àëìàçó âíîñèòü- ñÿ ãåîäèíàì³÷íèé àñïåêò. Ïðîòå ÿêùî äëÿ åêëîã³òîâèõ àëìàç³â ³ç “êîðîâèì” ñêëàäîì âóãëåöþ ìîæíà óÿâèòè ìåõàí³çì çàíóðåííÿ ³ ïîâ’ÿçàí³ ç íèì åôåêòè, Îñîáëèâîñò³ îñíîâíèõ ãåíåòè÷íèõ òèï³â êðèñòàë³â àëìàçó Õàðàêòåðèñòèêà Ìàíò³éí³ Ñóáäóêö³éíî-ìàíò³éí³ Ñòðóêòóðíî-òåêòîí³- ÷íà ïîçèö³ÿ êîð³ííèõ äæåðåë Ïåðåâàæíî ï³äïîðÿäêîâóºòüñÿ ïðàâèëó Êë³ôîðäà — ðîçì³ùåííÿ íà êðàòîíàõ ùèò³â Â ð³çíîìàí³òí³é ïîçèö³¿, â ò³ì ÷èñë³ ó ïðîòåðîçîéñü- êèõ òà ôàíåðîçîéñüêèõ ñêëàä÷àñòèõ ñèñòåìàõ Àëìàçîâì³ñí³ ïîðîäè Ê³ìáåðë³òè, ëàìïðî¿òè Ê³ìáåðë³òè, ëàìïðî¿òè, ð³ç- íîìàí³òí³ ìàãìàòè÷í³ ïî- ðîäè îñíîâíîãî ³ óëüòðà- îñíîâíîãî ñêëàäó, ìåòàìîð- ô³÷í³ ïîðîäè Âì³ñò ó ïîðîä³ ×àñò³øå ïîîäèíîê³ êðèñòàëè Õàðàêòåðí³ ÷èñëåíí³ êðè- ñòàëè, ³íîä³ ïîðîäîóòâîðþ- âàëüí³ Ðîçì³ð Ïåðåâàæíî ìàêðîêðèñòàëè (ïîíàä 0,25 ìì) Õàðàêòåðí³ ì³êðîêðèñòàëè (ìåíø³ çà 0,25 ìì) íàð³â- í³ ç ìàêðîêðèñòàëàìè Ìîðôîëîã³ÿ Ïåðåâàæíî ëàì³íàðí³ êðèñòàëè ðÿäó îêòàåäð–ïåðåõ³äíà ôîðìà– ðîìáîäîäåêàåäð Âåñü â³äîìèé ìîðôîëîã³÷- íèé ñïåêòð (ëàì³íàðí³ êðèñòàëè ðÿäó îêòàåäð– ïåðåõ³äíà ôîðìà–ðîìáî- äîäåêàåäð, êóáî¿äè, êîì- á³íàö³ÿ êóá–îêòàåäð–ðîì- áîäîäåêàåäð, ïðèõîâàíî- ëàì³íàðí³ îêòàåäðî¿äè ³ äîäåêàåäðî¿äè, åêçîòè÷í³ ð³çíîâèäè (áàëàñ, êàðáî- íàäî, áîðò) Ñòðóêòóðà òà ìåõàí³çì ðîñòó Äîñêîíàëà ñòðóêòóðà, ïåðåâàæíî âèñîêà ÿê³ñòü êðèñòàë³â, ïîøà- ðîâèé òàíãåíö³àëüíèé ð³ñò êðèñ- òàë³â Õàðàêòåðíà äåôåêòíà ñòðó- êòóðà, âîëîêíèñòèé ³ ðàä³- àëüíî-ïðîìåíèñòèé ð³ñò, ì³êðî- ³ äð³áíîçåðíèñò³ àã- ðåãàòè; ìîæóòü áóòè âèñî- êîÿê³ñí³ àëìàçè Ñòðóêòóðíà äîì³øêà í³êåëþ â êðèñòàëàõ Íàÿâíà â ð³çíèõ ôîðìàõ (S2, S3, 523 íì òà ³í.) Íå âñòàíîâëåíà ²çîòîïíèé ñêëàä âóã- ëåöþ, ‰ Â³ä —2 äî —9 Â³ä +2,5 äî —39 Ïàðàãåíåçèñè Óëüòðàîñíîâí³, ïðîáëåìàòè÷íî åê- ëîã³òîâ³ Åêëîã³òîâ³, ï³ðîêñåí³òîâ³ В.П. Афанасьєв Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 612 ÿê³ ïðèâîäÿòü äî êðèñòàë³çàö³¿ àëìàç³â, òî äëÿ ïåðèäîòèòîâèõ òàêèé ìåõà- í³çì, ùî ðåàë³çóºòüñÿ áåçïîñåðåäíüî â ìàíò³¿, ïîêè ùî çàëèøàºòüñÿ íåçðî- çóì³ëèì. Ì³æ òèì º ôàêòè, ÿê³ äàþòü ïðèâ³ä äëÿ ðîçäóì³â. Òàê, êàðòèíè êà- òîäîëþì³íåñöåíö³¿ äåÿêèõ ïåðèäîòèòîâèõ àëìàç³â ïîêàçóþòü, ùî êðèñòàë çàðîäæóâàâñÿ ³ çðîñòàâ ñïî÷àòêó ÿê êóáî¿ä, ³íîä³ ç âèðàçíèìè ïðîÿâàìè âî- ëîêíèñòîãî ðîñòó. Òàêèé êðèñòàë ç ðîäîâèùà Ñíåï-Ëåéê îïèñàíî À.Ï. ªë³ñå- ºâèì ñï³ëüíî ç À. Ëàíãîì [12] (äèâ. ôîòî íà 1-é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè). Íà- ìè çíàéäåí³ âèðàçí³ îçíàêè êóáî¿äà âñåðåäèí³ îêòàåäðè÷íèõ àëìàç³â (çðàçêè À.Ì. Ëîãâ³íîâî¿) ³ç ê³ìáåðë³òîâî¿ òðóáêè ²íòåðíàö³îíàëüíà (ßêóò³ÿ) (ðèñ. 2). Öå îçíà÷àº, ùî êðèñòàëè çàðîäæóâàëèñÿ çà â³äíîñíî íèçüêèõ òåìïåðàòóð ³ òèñêó â óìîâàõ âèñîêîãî ïåðåíàñè÷åííÿ âóãëåöåì, çðîñòàëè ÿê êóáî¿äè, à ïîò³ì, ç³ çì³íîþ Ð–Ò ïàðàìåòð³â ó á³ê çá³ëüøåííÿ òà çì³íîþ ìåõàí³çìó ðî- ñòó, â³äáóëîñÿ ¿õ ïåðåîãðàíåííÿ â îêòàåäð. Ïîä³áíèé îíòîãåíåç òàêîæ ìîæ- íà ïîÿñíèòè ñóáäóêòèâíèì çàíóðåííÿì, àëå ÷îãî, êîëè ³ ÿê? Ùîá ðîç³áðà- òèñÿ â öüîìó, ïîòð³áí³ ñïåö³àëüí³ ìàñîâ³ äîñë³äæåííÿ, ÿê³ á âêëþ÷àëè âèâ÷åííÿ: à) ³çîòîïíîãî ñêëàäó âóãëåöþ äëÿ ðåêîíñòðóêö³¿ ïðîòîë³òó (êîðî- âèé, ìàíò³éíèé); á) îíòîãåíåçó òèõ ñàìèõ àëìàç³â çà äîïîìîãîþ êàòîäî-, ôîòîëþì³íåñöåíö³¿, ðåíòãåí³âñüêî¿ òîïîãðàô³¿, Ëàóå-çéîìêè, òðàâëåííÿ òà ³íøèõ ñòðóêòóðíî-÷óòëèâèõ ìåòîä³â; â) çàðîäêîâèõ ÷àñòèí êðèñòàë³â (ñòðóê- òóðè, ñóáì³êðîííèõ âêëþ÷åíü), ÿê³ â³äîáðàæàþòü ñåðåäîâèùå ³ óìîâè çà- ðîäêîâîóòâîðåííÿ àëìàç³â. Àëìàç ñàì ìàº ðîçïîâ³ñòè ïðî ñâîº æèòòÿ, àëå ïîòð³áíî ïðàâèëüíî çàäàâàòè ïèòàííÿ. Äîñë³äæåííÿ â öèõ íàïðÿìàõ âåäóòü- ñÿ ³íòåíñèâíî, ïðîòå íà ðîçð³çíåíîìó ìàòåð³àë³ òà íå çà ºäèíîþ ïðîãðà- ìîþ, îòæå ï³äñóìêè ïîêè íå ÿñí³. Äîêè íåìàº ãåíåòè÷íî¿ òåîð³¿, ìè âèìóøåí³ ðóõàòèñü àãåíåòè÷íèì øëÿ- õîì, çáèðàþ÷è òà àíàë³çóþ÷è ôàêòè. Â òàáëèö³ íàâåäåí³ õàðàêòåðí³ îñîáëè- âîñò³ ìàíò³éíèõ (ïåðåâàæíî ïåðèäîòèòîâèõ) ³ ñóáäóêö³éíî-ìàíò³éíèõ (åê- ëîã³òîâèõ) àëìàç³â, ÿê³ ïîêàçóþòü â³äì³ííîñò³ ì³æ íèìè. Íàâ³òü ³ç ö³º¿ îá- ìåæåíî¿ ³íôîðìàö³¿ âèäíî, ùî àëìàç º çàêîíîì³ðíèì åëåìåíòîì ë³òîñôåðè ³, áóäó÷è ïðîäóêòîì ¿¿ ðîçâèòêó, â³äîáðàæàº ñâîºþ ãåîëîã³÷íîþ ïîçèö³ºþ òà òèïîìîðôíèìè îñîáëèâîñòÿìè öåé ðîçâèòîê. Ó òàêèé ñïîñ³á ìîæíà çíàéòè ïîÿñíåííÿ ïîë³ãåíåçó àëìàç³â ³ ð³çíîìàí³òòþ ¿õ òèï³â, çîêðåìà íàéåêçîòè÷- í³øèõ, â³äîáðàæåíèõ ó êëàñèô³êàö³¿ Þ.Ë. Îðëîâà. Îäíàê ñë³ä çâàæàòè òà- êîæ íà ïîñòðîñòîâ³ çì³íè êðèñòàë³â ó ìàãìàòè÷íîìó ðîçïëàâ³, îñê³ëüêè äî íàñ ïîòðàïëÿþòü óæå çíà÷íî çì³íåí³ êðèñòàëè, ³ òóò ïîòð³áí³ ìîðôîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ Ç.Â. Áàðòîøèíñüêîãî òà éîãî øêîëè. Âèñíîâêè. Àíàë³ç ³ñíóþ÷èõ êëàñèô³êàö³é àëìàç³â ïîêàçóº, ùî âñ³ âîíè ñòâîðåí³ íà îáìåæåíîìó ìàòåð³àë³ ç â³äíîñíî íåçíà÷íî¿ ê³ëüêîñò³ îá’ºêò³â ³ ïðèíöèïîâî íå ìîæóòü â³äîáðàæàòè âñå ð³çíîìàí³òòÿ ïðèðîäíèõ àëìàç³â. Êëàñèô³êàö³¿ ìàþòü åìï³ðè÷íèé ³íäóêòèâíèé õàðàêòåð ³ ð³çíó ìåòó. Ìîæ- ëèâå ñòâîðåííÿ çàãàëüíî¿ êëàñèô³êàö³¿ àëìàç³â íà ãåíåòè÷í³é îñíîâ³, àëå ïîêè ùî â³äñóòí³ óìîâè äëÿ öüîãî, îñê³ëüêè íåäîñòàòíüî âèâ÷åíèé ãåíåçèñ ïðèðîäíèõ àëìàç³â. Îäíèì ³ç ìîæëèâèõ ñïîñîá³â ðîçðîáêè ãåíåòè÷íî¿ òåî- ð³¿ ìîæå áóòè âèêîðèñòàííÿ ãåîäèíàì³÷íèõ àñïåêò³â ³ ðîçãëÿä ãåíåçèñó àë- ìàç³â ó ìåæàõ òð³àäè ì³íåðàë–ïîðîäà–ãåîñôåðà. ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ 1. Àôàíàñüåâ Â.Ï., Çèí÷óê Í.Í., Êîïòèëü Â.È. Ïîëèãåíåç àëìàçîâ â ñâÿçè ñ ïðîáëåìîé êîðåííûõ èñòî÷íèêîâ ðîññûïåé ñåâåðî-âîñòîêà Ñèáèðñêîé ïëàòôîðìû // Äîêë. ÐÀÍ. – 1998. – 361, ¹ 3. – Ñ. 366–369. Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 13 2. Àôàíàñüåâ Â.Ï., Åëèñååâ À.Ï., Íàäîëèííûé Â.À. è äð. Ìèíåðàëîãèÿ è íåêîòîðûå âîï- ðîñû ãåíåçèñà àëìàçîâ V è VII ðàçíîâèäíîñòåé (ïî êëàññèôèêàöèè Þ.Ë. Îðëîâà) // Âåñòí. Âîðîíåæ. ãîñ. óí-òà. – 2000. – ¹ 5 (10). – Ñ. 79–97. 3. Áàðòîøèíñêèé Ç.Â. Ìèíåðàëîãè÷åñêàÿ êëàññèôèêàöèÿ ïðèðîäíûõ àëìàçîâ // Ìè- íåðàë. æóðí. – 1983. – 5, ¹ 5. – Ñ. 84–93. 4. Áàðòîøèíñêèé Ç.Â., Êâàñíèöà Â.Í. Êðèñòàëëîìîðôîëîãèÿ àëìàçà èç êèìáåðëèòîâ. – Êèåâ: Íàóê. äóìêà, 1991. – 171 ñ. 5. Ãíåâóøåâ Ì.À., Áàðòîøèíñêèé Ç.Â. Ê ìîðôîëîãèè ÿêóòñêèõ àëìàçîâ // Òð. ßêóò. ôèë. ÑÎ ÀÍ ÑÑÑÐ. Ñåð. ãåîë. – 1959. – ¹ 4. – Ñ. 74–92. 6. Äýíà Äæ. Ä., Äýíà Ý. Ñ., Ïýëà÷ ×. è äð. Ñèñòåìà ìèíåðàëîãèè. Ò. 1, ïîëóòîì 1. – Ì.: Èçä-âî èíîñòð. ëèò., 1951. – 608 ñ. 7. Îðëîâ Þ.Ë. Ðàçíîâèäíîñòè êðèñòàëëîâ è ïîëèêðèñòàëëè÷åñêèõ ñðîñòêîâ àëìàçîâ // Íî- âûå äàííûå î ìèíåðàëàõ ÑÑÑÐ. Òð. Ìèíåðàë. ìóçåÿ èì. À.Å. Ôåðñìàíà. – 1965. – Âûï. 16. – Ñ. 141–154. 8. Îðëîâ Þ.Ë. Ìèíåðàëîãèÿ àëìàçà. – Ì.: Íàóêà, 1973. – 223 ñ. 9. Îðëîâ Þ.Ë. Ìèíåðàëîãèÿ àëìàçà. – 2-å èçä. – Ì.: Íàóêà, 1984. – 264 ñ. 10. De Stefano A., Kopylova M. G., Cartigny P., Afanasiev V. Diamonds and eclogites of the Jericho kimberlite (Northern Canada) // Contrib. Mineral. Petrol. – 2009. – DOI 10.1007/s00410-009-0384-7. 11. Harris J.W., Hawthorne J.B., Osterveld M.M., Wehmeyer E. A classification scheme for diamond and a comparative study of South African diamond characteristics // Physics and Chemistry of the Earth / Eds L.N. Ahrens, J.B. Dawson, A.R. Duncan, A.J. Erlank. – 1975. – 9. – P. 765–783. 12. Lang A.R., Yelisseyev A.P., Pokhilenko N.P. et al. A. Is dispersed nickel in natural diamonds with cuboid growth sectors in diamonds that exhibit a history of mixed-habit growth? // J. Crystal Growth. – 2004. – 263. – P. 575–589. 13. Sunagawa I. Morphology of natural and synthetic diamonds // Materials science of the Earth’s interior. – Tokyo, 1984. – P. 303–330. 14. Yelisseev A.P., Pokhilenko N.P., Steebs J.W. et al. Features of coated diamonds from the Snap Lake/King Lake kimberlite dyke, Slave craton, Canada, as revealed by optical topography // Lithos. – 2004. – 77. – Ð. 83–97. Íàä³éøëà 16.04.2009 V.P. Afanas³ev CLASSIFICATIONS OF NATURAL DIAMOND: FROM MORPHOLOGICAL AND MINERALOGICAL TO GENETIC ONE The available classifications of natural diamonds have been critically analyzed, Z.V. Barto- shinsky’s and Yu.L. Orlov’s classifications being specially considered. An idea of creation of a new genetic classification of the natural diamond has been proposed and a posible way of its realization has been outlined.

Класифікації природного алмазу: від морфологічної і мінералогічної до генетичної

Institution

Ähnliche Einträge