Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон
Наведено результати сканувальних електронно-мікроскопічних і нергодисперсійних досліджень скульптури поверхні та хімічного складу інеральних зерен паласиту Омолон, в якому вперше знайдені графіт, іоцит, кварц і, можливо, авгіт, а також установлено новий тип деформаційних скульптур. Особливості скуль...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2009
|
| Назва видання: | Записки Українського мінералогічного товариства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58612 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон / В.П. Семененко, Т.М. Горовенко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 63-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-58612 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-586122014-04-04T09:05:31Z Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон Семененко, В.П. Горовенко, Т.М. Статті Наведено результати сканувальних електронно-мікроскопічних і нергодисперсійних досліджень скульптури поверхні та хімічного складу інеральних зерен паласиту Омолон, в якому вперше знайдені графіт, іоцит, кварц і, можливо, авгіт, а також установлено новий тип деформаційних скульптур. Особливості скульптури поверхні зерен свідчать про злегка нерівноважний ріст мінералів і багатостадійну ударно-метаморфічну історію паласиту. The data of scanning electron microscope and energy dispersive researches of the surface sculpture and chemical composition of mineral grains of the pallasite Omolon are given. Graphite, wüstite, quartz, and probably augite as well as a new kind of sculpture of deformation are originally discovered. The sculpture features of grain surfaces indicate to the slightly nonequilibrium growth of minerals and to the multistage shock-metamorphic history of the pallasite. 2009 Article Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон / В.П. Семененко, Т.М. Горовенко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 63-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-7472 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58612 523.681 uk Записки Українського мінералогічного товариства Українське мінералогічне товариство |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Семененко, В.П. Горовенко, Т.М. Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон Записки Українського мінералогічного товариства |
| description |
Наведено результати сканувальних електронно-мікроскопічних і нергодисперсійних досліджень скульптури поверхні та хімічного складу інеральних зерен паласиту Омолон, в якому вперше знайдені графіт, іоцит, кварц і, можливо, авгіт, а також установлено новий тип деформаційних скульптур. Особливості скульптури поверхні зерен свідчать про злегка нерівноважний ріст мінералів і багатостадійну ударно-метаморфічну історію паласиту. |
| format |
Article |
| author |
Семененко, В.П. Горовенко, Т.М. |
| author_facet |
Семененко, В.П. Горовенко, Т.М. |
| author_sort |
Семененко, В.П. |
| title |
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон |
| title_short |
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон |
| title_full |
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон |
| title_fullStr |
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон |
| title_full_unstemmed |
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон |
| title_sort |
скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту омолон |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58612 |
| citation_txt |
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон / В.П. Семененко, Т.М. Горовенко // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2009. — Т. 6. — С. 63-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Записки Українського мінералогічного товариства |
| work_keys_str_mv |
AT semenenkovp skulʹpturapoverhnítahímíčnijskladmíneralʹnihzerenpalasituomolon AT gorovenkotm skulʹpturapoverhnítahímíčnijskladmíneralʹnihzerenpalasituomolon |
| first_indexed |
2025-07-05T09:48:36Z |
| last_indexed |
2025-07-05T09:48:36Z |
| _version_ |
1836799928861458432 |
| fulltext |
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 63
ÓÄÊ 523.681
Â.Ï. ÑÅÌÅÍÅÍÊÎ, Ò.Ì. ÃÎÐÎÂÅÍÊÎ
²íñòèòóò ãåîõ³ì³¿ íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà ÍÀÍ Óêðà¿íè òà ̳í³ñòåðñòâà Óêðà¿íè ç ïèòàíü
íàäçâè÷àéíèõ ñèòóàö³é òà ó ñïðàâàõ çàõèñòó íàñåëåííÿ â³ä íàñë³äê³â ×îðíîáèëüñüêî¿ êàòàñòðîôè
03680, ì. Êè¿â, ïð-ò Àêàä. Ïàëëàä³íà, 34à
ÑÊÓËÜÏÒÓÐÀ ÏÎÂÅÐÕͲ ÒÀ ղ̲×ÍÈÉ ÑÊËÀÄ
̲ÍÅÐÀËÜÍÈÕ ÇÅÐÅÍ ÏÀËÀÑÈÒÓ ÎÌÎËÎÍ
Наведено результати сканувальних електронно-мікроскопічних і енер-
годисперсійних досліджень скульптури поверхні та хімічного складу мі-
неральних зерен паласиту Омолон, в якому вперше знайдені графіт,
іоцит, кварц і, можливо, авгіт, а також установлено новий тип дефор-
маційних скульптур. Особливості скульптури поверхні зерен свідчать
про злегка нерівноважний ріст мінералів і багатостадійну ударно-ме-
таморфічну історію паласиту.
Ïàëàñèò Îìîëîí º â³äíîñíî ìîëîäèì çà çåìíèì â³êîì çà-
ë³çî-êàì’ÿíèì ìåòåîðèòîì. ³í óïàâ ó Ìàãàäàíñüê³é îáë.
Ðîñ³¿ 16 òðàâíÿ 1981 ð. ó áàñåéí³ ð. Îìîëîí, çíàéäåíèé ó
âèãëÿä³ ³íäèâ³äóàëüíîãî çðàçêà ìàñîþ 250 êã ó ñåðïí³
1982 ð. Íà öåé ÷àñ îñíîâíà ìàñà ìåòåîðèòà çáåð³ãàºòü-
ñÿ ó ϳâí³÷íî-Ñõ³äíîìó íàóêîâî-äîñë³äíîìó ³íñòèòóò³
ó ì. Ìàãàäàí [8]. Ìåòåîðèò êëàñèô³êîâàíî ÿê ïðåäñòàâ-
íèê ãîëîâíî¿, òîáòî íàéïîøèðåí³øî¿ ãðóïè ïàëàñèò³â
[8]. Çã³äíî ç³ ñòðóêòóðíî-ì³íåðàëîã³÷íèìè õàðàêòåðèñòè-
êàìè [1], ó íüîìó íàÿâí³ ïåðåâàæíî îë³â³í (Fa11,33–12,52) ³
í³êåëèñòå çàë³çî (êàìàñèò, òåí³ò, ïëåñèò), ó âèãëÿä³ àê-
öåñîð³¿â – òðî¿ë³ò, õðîì³ò, ôîñô³äè çàë³çà, ïîîäèíîê³
çåðíà ñòåíô³ëäèòó òà ãàêñîí³òó, à òàêîæ º ïðèêìåòè
óäàðíîãî ìåòàìîðô³çìó. Îñòàíí³ çàñâ³ä÷óþòü íåîäíî-
ðàçîâ³ ç³òêíåííÿ ïàëàñèòó ç ³íøèìè ìàòåðèíñüêèìè
ò³ëàìè â êîñìîñ³, à ñàìå äâà ³íòåíñèâí³ ñï³âóäàðè, ÿê³
ñóïðîâîäæóâàëèñü ï³äâèùåííÿì óäàðíîãî òèñêó äî 25–
30 ÃÏà ³ òåìïåðàòóðè â îñíîâí³é ìàñ³ ìåòåîðèòà äî 400–
450 °Ñ, íà îêðåìèõ ä³ëÿíêàõ äî 1000 °Ñ, à òàêîæ ê³ëüêà
íèçüêîòåìïåðàòóðíèõ ñï³âóäàð³â ó ìåæàõ 8–13 ÃÏà [1].
Çà ðåçóëüòàòàìè ïîïåðåäí³õ åëåêòðîííî-ì³êðîñêî-
ï³÷íèõ äîñë³äæåíü ïîâåðõí³ çåðåí îë³â³íó ³ í³êåëèñòîãî
çàë³çà â ïàëàñèò³ Îìîëîí âèä³ëåíî ³ ñèñòåìàòèçîâàíî
÷èñëåíí³ ñêóëüïòóðè äåôîðìàö³¿ ³ íàãð³âó [3], ÿê³ çó-
ìîâëåí³ ñêëàäíîþ óäàðíî-ìåòàìîðô³÷íîþ ³ñòîð³ºþ ìà-
òåðèíñüêîãî ò³ëà ìåòåîðèòà â ïîÿñ³ àñòåðî¿ä³â [4]. Ó ö³é
ñòàòò³ íàâåäåíî íîâ³ ðåçóëüòàòè äåòàëüíèõ äîñë³äæåíü
îñîáëèâîñòåé ñêóëüïòóðè ïîâåðõí³, à òàêîæ õ³ì³÷íîãî
ñêëàäó çåðåí îë³â³íó, Ca-ï³ðîêñåíó, êàìàñèòó, òåí³òó,
³îöèòó, õðîì³òó, ñòåíô³ëäèòó, òðî¿ë³òó, ñàìîðîäíî¿ ì³ä³,
êâàðöó ³ ãðàô³òó ïàëàñèòó Îìîëîí, ÿê³ áóëè îòðèìàí³ íà
ñêàíóâàëüíîìó åëåêòðîííîìó ì³êðîñêîï³ (ÑÅÌ) ìàðêè
JEOL JSM-6490LV, îáëàäíàíîìó åíåðãîäèñïåðñ³éíèì
ñïåêòðîìåòðîì Penta FETõ3 Oxford Instruments, çà íà-
ïðóãè ñòðóìó 20 êÂ. Ïðè öüîìó çàçíà÷èìî, ùî çäåá³ëü-
Â.Ï. ÑÅÌÅÍÅÍÊÎ,
Ò.Ì. ÃÎÐÎÂÅÍÊÎ, 2009
В.П. Семененко, Т.М. Горовенко
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 664
øîãî ìè âèâ÷àëè ³íäóêö³éíó ïîâåðõíþ ì³íåðàëüíèõ çåðåí, à íå ¿õ ñêîëè. Íèæ÷å
çóïèíèìîñü íà îñíîâíèõ õàðàêòåðèñòèêàõ ì³íåðàëüíèõ çåðåí ïàëàñèòó Îìîëîí,
ÿê³ âèâ÷åí³ â³ä ìàêðîñêîï³÷íîãî äî åëåêòðîííî-ì³êðîñêîï³÷íîãî ð³âíÿ.
Îë³â³í. Âèâ÷åíî 17 ïðîçîðèõ çåðåí îë³â³íó æîâòîãî êîëüîðó.  ïåðåâàæí³é
á³ëüøîñò³ âèïàäê³â íà ïîâåðõí³ çåðåí íàÿâí³ âêëþ÷åííÿ, ñèñòåìè äåôîðìà-
ö³éíèõ ïëàñòèíîê, ñêóëüïòóðè íàëèïàííÿ ³ êîíäåíñàö³¿, à òàêîæ ïðîäóêòè çåì-
íîãî âèâ³òðþâàííÿ, ùî â³äçíà÷åíî ³ â ïîïåðåäí³õ äîñë³äæåííÿõ [3]. Ö³êàâî çà-
óâàæèòè, ùî â îêðåìèõ êëèíîïîä³áíèõ ïëàñòèíêàõ äåôîðìàö³¿ âïåðøå
âñòàíîâëåíà ¿õ òðóá÷àñòà áóäîâà ç ïîäâ³éíèìè ñò³íêàìè (ðèñ. 1, à). Âèíèêàº
âðàæåííÿ, ùî â ïðîöåñ³ óäàðíîãî ìåòàìîðô³çìó ïîâåðõíåâèé øàð çåðíà îë³â³-
íó áóâ â³ä³ðâàíèé â³ä îñíîâíî¿ éîãî ÷àñòèíè ³ çäåôîðìîâàíèé. Îñê³ëüêè êëè-
íîïîä³áí³ ñòðóêòóðè äåôîðìàö³¿ º ëèøå íà çãèíàõ çåðåí, ìîæíà äîïóñòèòè, ùî
íåð³âíîì³ðí³ñòü ðîçïîä³ëó óäàðíîãî òèñêó ïî ïîâåðõí³ çåðíà çóìîâèëà â³ä-
ðèâàííÿ ïîâåðõíåâèõ øàð³â ³ ¿õ ïëàñòè÷íó äåôîðìàö³þ ñàìå íà ä³ëÿíêàõ íàé-
á³ëüøîãî éîãî íàâàíòàæåííÿ.
Êð³ì äåôîðìàö³éíèõ ñêóëüïòóð íà ïîâåðõí³ îêðåìèõ çåðåí áóëè âêëþ-
÷åííÿ êóëüîê êàìàñèòó ³ òðî¿ë³òó ðîçì³ðîì äî 50 ìêì ç ãëàäêîþ ïîâåðõíåþ,
ì³êðîíí³ âêëþ÷åííÿ ñêëàäíî¿ àêðåö³éíî¿ áóäîâè, à òàêîæ ãåêñàãîíàëüí³ ïëàñ-
òèíêè íåâñòàíîâëåíîãî ñêëàäó (ðèñ. 1, á). Îñòàíí³ ðîçãëÿíåìî äåòàëüí³øå. Òà-
ê³ ïëàñòèíêè âèÿâëåíî íàìè ðàí³øå íà ïîâåðõí³ çåðåí îë³â³íó â õîíäðèòàõ
Êðèìêà ³ Ñàðàòîâ [2]. Ïðè çá³ëüøåíí³ 1000 ïëàñòèíêè ìàþòü âèãëÿä ù³ëüíî¿
ïðèñèïêè á³ëîãî êîëüîðó. Ïðè çá³ëüøåíí³ âèùå 5000 ÷³òêî âèäíà ¿õíÿ 6-êóòíà
ôîðìà, à òàêîæ çàêîíîì³ðíèé õàðàêòåð ðîçòàøóâàííÿ. Ðîçì³ð ïëàñòèíîê ïåðå-
âàæíî ≤1 ìêì, òîâùèíà ≤0,01 ìêì. Ïëàñòèí÷àñò³ êðèñòàëè âèñòóïàþòü íàä
ïîâåðõíåþ çåðíà îë³â³íó ³ óòâîðþþòü ïàðàëåëüí³ ðÿäè, íàïðÿìîê ÿêèõ ïîâ-
í³ñòþ ³äåíòè÷íèé íàïðÿìêó äåôîðìàö³éíèõ ë³í³é, íàÿâíèõ â îë³â³í³. Òàêå
ðîçì³ùåííÿ ãåêñàãîíàëüíèõ ïëàñòèíîê äຠçìîãó ïðèïóñêàòè ¿õ âòîðèííå
ïîõîäæåííÿ ³ êðèñòàë³çàö³þ ï³ñëÿ óäàðíîãî ìåòàìîðô³çìó â íàéá³ëüø îñëàá-
ëåíèõ äåôîðìàö³ºþ ä³ëÿíêàõ îë³â³íó. Íà æàëü, ÷åðåç íåçíà÷í³ ðîçì³ðè ïëà-
ñòèíîê íå âñòàíîâëåíî ¿õ õ³ì³÷íèé ñêëàä í³ â õîíäðèòàõ, í³ â ïàëàñèò³ Îìî-
ëîí. Äîñë³äæåííÿ ó â³äáèòèõ åëåêòðîíàõ ³ íà åíåðãîäèñïåðñ³éíîìó ñïåêòðî-
ìåòð³ âêàçóþòü íà ï³äâèùåíèé âì³ñò çàë³çà â ïëàñòèíêàõ ïîð³âíÿíî ç éîãî
âì³ñòîì â îë³â³í³, òîìó ìîæíà ïðèïóñòèòè ç âåëèêîþ ÷àñòêîþ éìîâ³ðíîñò³
Ðèñ. 1. Ñêàíóâàëüíå åëåêòðîííî-ì³êðîñêîï³÷íå çîáðàæåííÿ
ñêóëüïòóðè ïîâåðõí³ çåðåí îë³â³íó òà ³îöèòó â ïàëàñèò³ Îìî-
ëîí:
à – ð³äê³ñí³ òðóá÷àñò³ äåôîðìàö³¿ ç ïîäâ³éíèìè ñò³íêàìè íà ïî-
âåðõí³ çåðíà îë³â³íó; á – ãåêñàãîíàëüí³ ïëàñòèíêè ãåìàòèòó (?),
ÿê³ ðîçòàøîâàí³ çàêîíîì³ðíî ïî äåôîðìàö³éíèõ ñòðóêòóðàõ îë³â³íó ³
íàëåæàòü äî ïðîäóêò³â âèâ³òðþâàííÿ ïàëàñèòó; â – ïë³âêà ñòåí-
ô³ëäèòó íà ïîâåðõí³ çåðíà îë³â³íó (ó â³äáèòèõ åëåêòðîíàõ); ã –
ïîë³êðèñòàë³÷íà áóäîâà êóëüêè, ïîâåðõíÿ ÿêî¿ ñêëàäåíà ³îöèòîì.
Íà ìîíîêðèñòàëàõ íàÿâí³ äåôîðìàö³éí³ ë³í³¿
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 65
íàëåæí³ñòü êðèñòàë³â äî îêñèäó çàë³çà, à ñàìå äî ãåìàòèòó, ÿêèé óòâîðèâñÿ
âíàñë³äîê âèâ³òðþâàííÿ ïàëàñèòó.
Ùå â XX ñò. âêàçóâàëîñü [5] íà íàÿâí³ñòü â îë³â³í³ òðóá÷àñòèõ óòâîðåíü íå-
â³äîìî¿ ïðèðîäè ÿê íà â³äì³ííó îçíàêó îë³â³íó â ïàëàñèòàõ ïîð³âíÿíî ç ³íøè-
ìè ãðóïàìè ìåòåîðèò³â, à òàêîæ ³ç çåìíèìè ïîðîäàìè. Ó íàøèõ äîñë³äæåííÿõ
òàê³ âêëþ÷åííÿ íå âñòàíîâëåíî. Ëèøå â îäíîìó ³ç çåðåí îë³â³íó ï³ä á³íîêóëÿ-
ðîì çíàéäåíî ãîëêîïîä³áíå âêëþ÷åííÿ òåìíî-êîðè÷íåâîãî êîëüîðó. Çà äàíè-
ìè ÑÅÌ-äîñë³äæåííÿ, âêëþ÷åííÿ, ÿêå áóëî ïîïåðåäíüî âèä³ëåíå ³ç çåðíà îë³-
â³íó, öå êðèñòàë îë³â³íó, íà ãðàíÿõ ÿêîãî ðîçì³ùóþòüñÿ ïë³âî÷êè ìåòåîðèòíîãî
ôîñôàòó – ñòåíô³ëäèòó (ðèñ. 1, â), ³ òðî¿ë³òó. Ó â³äáèòèõ åëåêòðîíàõ ïë³âî÷êà
ñòåíô³ëäèòó ìຠñâ³òëî-ñ³ðèé êîë³ð ³ õàðàêòåðèçóºòüñÿ íàÿâí³ñòþ âåëèêî¿ ê³ëü-
êîñò³ ì³êðîííèõ ³ ñóáì³êðîííèõ ïîð. Òîâùèíà ïë³âî÷êè ìåíøå 1 ìêì.
³äïîâ³äíî äî äàíèõ åíåðãîäèñïåðñ³éíèõ äîñë³äæåíü, îë³â³í ì³ñòèòü ó ñå-
ðåäíüîìó 15,3 % ìîëåêóëÿðíî¿ ÷àñòêè ôàÿë³òîâîãî êîìïîíåíòà, ùî â³äïîâ³äàº
âèùîìó çíà÷åííþ, í³æ îòðèìàíî çà ðåíòãåíîñïåêòðàëüíîãî âèâ÷åííÿ ñêëà-
äó îë³â³íó (Fa12,2) â àíøë³ôàõ [1], òîáòî âñåðåäèí³ çåðåí. ϳäâèùåíèé âì³ñò
Fe íà ïîâåðõí³ çåðåí îë³â³íó çóìîâëåíèé ¿¿ êîíòàêòîì ç ìåòàëåâèì êàðêàñîì
ïàëàñèòó, à òàêîæ ç íàÿâí³ñòþ íà í³é õî÷à ³ íàäçâè÷àéíî òîíêèõ, àëå ïðîäóêò³â
âèâ³òðþâàííÿ í³êåëèñòîãî çàë³çà. Òàêèì ÷èíîì, äëÿ îòðèìàííÿ êîðåêòíèõ
äàíèõ ùîäî õ³ì³÷íîãî ñêëàäó îë³â³íó íåîáõ³äíî ïðîâîäèòè âèçíà÷åííÿ âñå-
ðåäèí³ çåðåí.
ͳêåëèñòå çàë³çî (Fe,Ni). Çíàéäåíî ó âèãëÿä³ îêðåìèõ êóëüîê, êðèñòàë³â,
ïëàñòèíîê (îêðåì³ ïëàñòèíêè óòâîðþþòü ñêëàäíå çà ôîðìîþ ïåðåïëåòåí-
íÿ), â³ñêåðñ³â ³ ïðåäñòàâëåíå ïåðåâàæíî êàìàñèòîì, ìåíøîþ ì³ðîþ òåí³òîì
³ ïëåñèòîì. ϳä åëåêòðîííèì ì³êðîñêîïîì âèâ÷åíî 16 çåðåí ìåòàëó. ßê ³ â ïî-
ïåðåäí³õ äîñë³äæåííÿõ [3], íà ¿õ ïîâåðõí³ íàÿâí³ ïëàñòèíêè äåôîðìàö³¿, ñêóëüï-
òóðè ïåðåêðèñòàë³çàö³¿, à òàêîæ ïðîäóêòè âèâ³òðþâàííÿ – àæóðí³ ñêóï÷åí-
íÿ ñóáì³êðîííèõ ðîçåòîê ãåòèòó ³ â îêðåìèõ âèïàäêàõ ì³êðîíí³ êóëüêè çåð-
íèñòî¿ áóäîâè íåâèçíà÷åíîãî ñêëàäó. Îñê³ëüêè îñòàíí³ ðîçì³ùóþòüñÿ íà
ïîâåðõí³ ãåòèòó, ¿õ çåìíå ïîõîäæåííÿ íå âèêëèêຠñóìí³âó. Âïåðøå â ìåòå-
îðèòàõ íàìè çíàéäåí³ çåðíà êàìàñèòó â âèãëÿä³ â³ñêåðñ³â çàâäîâæêè 400 ìêì ³
çàâøèðøêè 16 ìêì. ³ñêåðñè çëåãêà ç³ãíóò³, à óçäîâæ íèõ ðîçì³ùóþòüñÿ
ïëàñòèíêè äåôîðìàö³¿. Óòâîðåííÿ òàêèõ êðèñòàë³â ñâ³ä÷èòü ïðî ¿õ øâèäêèé
íåð³âíîâàæíèé ð³ñò ó â³ëüíîìó ì³æçåðíîâîìó ïðîñòîð³, ïåðåñè÷åíîìó ïàðà-
ìè Fe ³ Ni, íàé³ìîâ³ðí³øå â ðåçóëüòàò³ âïëèâó óäàðíîãî ìåòàìîðô³çìó íà
ìàòåðèíñüêå ò³ëî ïàëàñèòó â êîñìîñ³.
Çã³äíî ³ç äîñë³äæåííÿìè õ³ì³÷íîãî ñêëàäó, êàìàñèò ó ñåðåäíüîìó ì³ñòèòü
(9 òî÷îê), %: 91,2 Fe; 6,82 Ni; 1,24 Co; ïëåñèò (8 òî÷îê) – 83,7 Fe; 14,92 Ni;
0,75 Ñî; òåí³ò (4 òî÷êè) —— 76,8 Fe; 23,1 Ni; 0,17 Ñî, ùî óçãîäæóºòüñÿ ç òèïî-
âèìè õàðàêòåðèñòèêàìè ñêëàäó ì³íåðàë³â í³êåëèñòîãî çàë³çà â ïàëàñèòàõ.
²îöèò (FeO). Óïåðøå ä³àãíîñòîâàíèé íàìè â ïàëàñèò³ Îìîëîí ó âèãëÿä³
÷îðíèõ áëèñêó÷èõ ï³ä á³íîêóëÿðîì êóëüîê, à òàêîæ îêðåìèõ òîíêèõ ê³ðî÷îê,
ÿê³ çëóùèëèñÿ ç ¿õíüî¿ ïîâåðõí³. Çà ðåçóëüòàòàìè ÑÅÌ-äîñë³äæåíü, ïîâåðõíÿ
êóëüîê (ðèñ. 1, ã) ìຠïîë³êðèñòàë³÷íó áóäîâó, à â ìîíîêðèñòàëàõ íàÿâí³ ë³í³é-
í³ äåôîðìàö³¿ çñóâó. Çã³äíî ç åíåðãîäèñïåðñ³éíèìè äàíèìè, ïîâåðõíÿ êóëüîê,
à òàêîæ ÷îðí³ áëèñêó÷³ ê³ðî÷êè ñêëàäåí³ ³îöèòîì (99,6 % FeO ³ 0,4 % NiO),
ÿêèé º ìåòåîðèòíèì ì³íåðàëîì, ùî óòâîðþºòüñÿ àáî çà óäàðíîãî ìåòàìîðô³ç-
ìó, àáî â êîð³ ïëàâëåííÿ ìåòåîðèòó [6]. Âðàõîâóþ÷è â³äñóòí³ñòü íà âèâ÷åíîìó
íàìè çðàçêó ïàëàñèòó êîðè ïëàâëåííÿ, ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê ïðî óäàðíî-
ìåòàìîðô³÷íó ïðèðîäó çåðåí ³îöèòó. Ïðè öüîìó ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî â ïîïå-
ðåäí³é ðîáîò³ ìè çíàéøëè àíàëîã³÷í³ çà áóäîâîþ ³ ðîçì³ðîì êóëüêè êàìà-
ñèòó [3], ÿê³ º îðäèíàðíèì êîìïîíåíòîì ïàëàñèò³â [7]. Ñàìå öåé ôàêò ³ íà-
В.П. Семененко, Т.М. Горовенко
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 666
ÿâí³ñòü ó âèâ÷åíèõ ïðîáàõ ê³ðî÷îê ³îöèòó º ñâ³ä÷åííÿì çàì³ùåííÿ ³îöèòîì
ïåðèôå𳿠êàìàñèòîâèõ êóëüîê íàé³ìîâ³ðí³øå âíàñë³äîê óäàðíîãî ìåòàìîð-
ô³çìó, òèïîâ³ ïðèêìåòè ÿêîãî çáåðåãëèñÿ â ìåòàë³ ÿê ñòðóêòóðè ïåðåêðèñ-
òàë³çàö³¿ ³ äåôîðìàö³¿.
Òðî¿ë³ò FeS. ϳä á³íîêóëÿðîì òðî¿ë³ò ìຠæîâòèé êîë³ð ³ç ñèíüîþ ì³íëèâ³-
ñòþ. Äîñë³äæåíî îêðåì³ êóëüêè, ïîâåðõíÿ ÿêèõ ìຠïîë³êðèñòàë³÷íó áóäîâó,
çóìîâëåíó óäàðíî-ìåòàìîðô³÷íîþ ïåðåêðèñòàë³çàö³ºþ, à òàêîæ îêðåì³ óëàìêè
çåðåí. Ïîâåðõíÿ ãðàí³ îäíîãî ³ç çåðåí õàðàêòåðèçóºòüñÿ íàÿâí³ñòþ òîíêî¿ ñêó-
ëüïòóðè ïîë³öåíòðè÷íîãî ðîñòó òðî¿ë³òó (ðèñ. 2, à), ùî º ñâ³ä÷åííÿì íåçíà÷íî-
ãî ïåðåñè÷åííÿ ì³íåðàëîóòâîðþâàëüíîãî ñåðåäîâèùà ïàðàìè H2S. Êð³ì òîãî,
íà ïîâåðõí³ çåðíà òðî¿ë³òó º â³äáèòêè êóá³÷íèõ êðèñòàë³â õðîì³òó (ðèñ. 2, á),
ÿê³ êðèñòàë³çóâàëèñü íà ì³æôàçîâ³é ìåæ³ âíàñë³äîê ñàìîî÷èùåííÿ ñóëüô³äó ³
â³äïîâ³äíî¿ òâåðäîôàçîâî¿ äèôó糿 åëåìåíò³â ï³ä ÷àñ îõîëîäæåííÿ ìàòåðèíñü-
êîãî ò³ëà ìåòåîðèòà. Õàðàêòåð â³äáèòê³â ÷³òêî âêàçóº íà íàÿâí³ñòü ñõîäèíîê
ðîñòó íà ãðàíÿõ õðîì³òó, ÿê ³íäèêàòîðà çëåãêà íåð³âíîâàæíîãî ðîñòó êðèñòàë³â.
Êðèñòàë³çàö³ÿ õðîì³òó íà ì³æôàçîâèõ ìåæàõ ì³íåðàë³â â³äçíà÷àëàñü íàìè ðàí³-
øå â í³êåëèñòîìó çàë³ç³ ³ áóëà â³äíåñåíà äî ïåðâèííèõ ñêóëüïòóðíèõ îñîáëè-
âîñòåé ïàëàñèò³â.
Õ³ì³÷íèé ñêëàä òðî¿ë³òó (3 òî÷êè), %: 38,4 S; 60,3 Fe.
Õðîì³ò. ϳä á³íîêóëÿðîì ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ÷îðí³ áëèñêó÷³ çåðíà, ÿê³ íà
òîíêèõ ñêîëàõ ìàþòü òåìíî-áóðèé êîë³ð. Óïåðøå íà ¿õ ïîâåðõí³ ï³ä åëåêò-
ðîííèì ì³êðîñêîïîì âèÿâëåí³ ë³í³éí³, ïîëîñàò³ òà êëèíîïîä³áí³ ñêóëüïòóðè
äåôîðìàö³¿, à òàêîæ â³äçíà÷àþòüñÿ òðóá÷àñò³ äåôîðìàö³éí³ óòâîðåííÿ, àíàëîã³÷-
í³ äåôîðìàö³ÿì â îë³â³í³. Íà îêðåìèõ ãðàíÿõ êðèñòàë³â õðîì³òó º ÷èñëåíí³
âêëþ÷åííÿ êðèñòàë³â òðî¿ë³òó ðîçì³ðîì ïåðåâàæíî ≤5 ìêì òà ¿õ â³äáèòêè
(ðèñ. 2, â). Âêëþ÷åííÿ òðî¿ë³òó âñåðåäèí³ çåðåí õðîì³òó âñòàíîâëåí³ ðàí³øå ï³ä
÷àñ äîñë³äæåííÿ àíøë³ô³â ³íøèõ ïàëàñèò³â ï³ä îïòè÷íèì ì³êðîñêîïîì [7].
³äïîâ³äíî äî äàíèõ åíåðãîäèñïåðñ³éíèõ äîñë³äæåíü ó 15 òî÷êàõ íà ïî-
âåðõí³ 7 çåðåí õðîì³ò ó ñåðåäíüîìó ì³ñòèòü, %: 59,1 Cr2O3; 24,8 FeO; 8,11
Al2O3; 6,54 MgO; 0,42 V2O5.
Íà â³äì³íó â³ä îë³â³íó ³ îñîáëèâî í³êåëèñòîãî çàë³çà, õðîì³ò ñò³éê³øèé
äî âèâ³òðþâàííÿ. Ïðîäóêòè âèâ³òðþâàííÿ íà éîãî ïîâåðõí³ äóæå îáìåæåí³,
Ðèñ. 2. Ñêàíóâàëüíå åëåêòðîííî-ì³êðîñêîï³÷íå çîáðàæåííÿ
ñêóëüïòóðè ïîâåðõí³ çåðåí òðî¿ë³òó, õðîì³òó ³ êâàðöó:
à – ñêóëüïòóðè òîíêîãî ïîë³öåíòðè÷íîãî ðîñòó ãåêñàãîíàëüíèõ øà-
ð³â íà ïîâåðõí³ çåðíà òðî¿ë³òó; á – â³äáèòîê êðèñòàëà õðîì³òó ç³ ñõî-
äèíêàìè ðîñòó, ÿêèé âèïàâ ç ïîâåðõí³ çåðíà òðî¿ë³òó; â – âêëþ÷åí-
íÿ, à òàêîæ â³äáèòêè êðèñòàë³â òðî¿ë³òó íà ïîâåðõí³ çåðíà õðîì³òó;
ã – äåôîðìàö³éí³ ñìóãè íà ïîâåðõí³ çåðíà êâàðöó
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 67
ëóñî÷êè ã³äðîêñèä³â çàë³çà ìàþòü çíà÷íî ìåíø³ ðîçì³ðè (≤0,1 ìêì), í³æ â
³íøèõ ì³íåðàëàõ.
Ca-ï³ðîêñåí. ³ä³áðàíèé ï³ä á³íîêóëÿðîì ó âèãëÿä³ óëàìêà (400 × 400 ìêì)
ïðèçìàòè÷íîãî êðèñòàëà, ïîâåðõíÿ ñêîëó ÿêîãî ìຠïëàñòèí÷àñòó áóäîâó. ³ä-
ïîâ³äíî äî õ³ì³÷íîãî ñêëàäó (SiO2 —— 51,5 %; MgO – 15; FeO – 14,6; CaO –
12,6; Al2O3 – 5,75, K2O – 0,56 %) â³í íàëåæèòü äî àâã³òó, òîáòî äî ì³íåðàëó,
ÿêèé â ïàëàñèòàõ ä³àãíîñòîâàíî âïåðøå. ³äîìî, ùî â äåÿêèõ ïàëàñèòàõ º àê-
öåñîðí³ ê³ëüêîñò³ íèçüêîêàëüö³ºâîãî ï³ðîêñåíó, ðîçì³ðè çåðåí ÿêîãî íå ïåðå-
âèùóþòü ê³ëüêà ì³êðîìåòð³â [7]. Ç óðàõóâàííÿì â³äñóòíîñò³ ³íäóêö³éíèõ ãðàíåé
íà ïîâåðõí³ êðèñòàëà àâã³òó ³, â³äïîâ³äíî, òèïîâèõ äëÿ êîñì³÷íèõ ì³íåðàë³â
ñêóëüïòóðíèõ åëåìåíò³â ìåòåîðèòíå ïîõîäæåííÿ àâã³òó çàëèøàºòüñÿ ï³ä ïè-
òàííÿì.
Øðåéáåðçèò (Fe,Ni)3P. Âèÿâëåíî ï³ä á³íîêóëÿðîì ó âèãëÿä³ ôðàãìåíòà
êóëüêè, æîâòîãî êîëüîðó ç ìåòàë³÷íèì áëèñêîì ðîçì³ðîì 450 × 250 ìêì. Çã³ä-
íî ç õ³ì³÷íèì ñêëàäîì, ïîâåðõíÿ çåðíà øðåéáåðçèòó çëåãêà îêèñíåíà â çåìíèõ
óìîâàõ ³ ì³ñòèòü 63,2 % Fe; 25,27 – Ni; 7,35 – P; 0,52 – Co òà 3,65 % Î.
Ñòåíô³ëäèò Ca4Mg3Fe2(PO4)6. Êð³ì âèùåîïèñàíî¿ ê³ðî÷êè ôîñôàòó íà
êðèñòàë³ îë³â³íó áóëè çíàéäåí³ òàêîæ éîãî îêðåì³ çåðíà. ϳä á³íîêóëÿðîì
âîíè ìàòîâ³, ñâ³òëî-æîâòîãî, ìàéæå á³ëîãî êîëüîðó. Íà ïîâåðõí³ ãðàí³ îä-
íîãî ç êðèñòàë³â ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ãåêñàãîíàëüí³ âêëþ÷åííÿ òðî¿ë³òó, ð³â-
íîâàæíèé ð³ñò ÿêèõ çóìîâëåíèé ïîâ³ëüíèì îõîëîäæåííÿì îñíîâíî¿ ÷àñ-
òèíè ìåòåîðèòà. Çã³äíî ç åíåðãîäèñïåðñ³éíèìè çàì³ðàìè ó 6 òî÷êàõ 3 çå-
ðåí, ñòåíô³ëäèò ó ñåðåäíüîìó ì³ñòèòü 48,2 % P2O5; 26,1 – CaO; 15,9 –
MgO; 8,89 % FeO.
Ñàìîðîäíà ì³äü. Ó âèãëÿä³ âêëþ÷åíü ðîçì³ðîì äî 40 ìêì âèÿâëåíà ï³ä ÷àñ
åëåêòðîííî-ì³êðîñêîï³÷íèõ äîñë³äæåíü íà ïîâåðõí³ çåðåí êàìàñèòó (Cu – 76 %;
Fe – 15,4; S – 7,54; Ni – 1,03 %) òà îë³â³íó (Cu – 96,4 %; S – 2,42; Si – 1,22 %).
Êâàðö. Ó ì³íåðàëüí³é ïðîá³ ìåòåîðèòà âñòàíîâëåíî 2 çåðíà êâàðöó, ÿê³
ä³àãíîñòîâàíî çà õ³ì³÷íèì ñêëàäîì. Îäíå – ó âèãëÿä³ òèïîâîãî êðèñòàëà, à
³íøå – ÿê óëàìîê çåðíà. Ïåðøå çåðíî â³äíåñåíî äî çåìíîãî çàáðóäíåííÿ, à
äðóãå íàé³ìîâ³ðí³øå ìຠìåòåîðèòíå ïîõîäæåííÿ, îñê³ëüêè íà éîãî ïîâåðõí³ º
äåôîðìàö³éí³ ñìóãè (ðèñ. 2, ã), àíàëîã³÷í³ òàêèì ñàìèì â îë³â³í³ é õðîì³ò³
ïàëàñèòó. ³äîìî, ùî â çåìíîìó êâàðö³ ñòðóêòóðè äåôîðìàö³¿ íàÿâí³ ëèøå â
çðàçêàõ ç ìåòåîðèòíèõ êðàòåð³â.
Ãðàô³ò. Âêëþ÷åííÿ ãðàô³òó âïåðøå çíàéäåí³ íàìè â ïàëàñèò³ Îìîëîí íà
ïîâåðõí³ çåðíà í³êåëèñòîãî çàë³çà (ìàñîâà ÷àñòêà, %: 80,7 Fe; 18,5 Ni; 0,62 Co)
Ðèñ. 3. Ñêàíóâàëüíå åëåêòðîííî-ì³ê-
ðîñêîï³÷íå çîáðàæåííÿ ó â³äáèòèõ
åëåêòðîíàõ âêëþ÷åíü ãðàô³òó íà
ïîâåðõí³ çåðíà í³êåëèñòîãî çàë³çà
В.П. Семененко, Т.М. Горовенко
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 668
ó âèãëÿä³ êðèñòàë³â 4-êóòíî¿ ôîðìè àáî ïîäîâæåíèõ çåðåí (ðèñ. 3). Ó â³äáèòèõ
åëåêòðîíàõ âèäíî, ùî âêëþ÷åííÿ ìàéæå ÷îðíîãî êîëüîðó, îêðåì³ ç íèõ ìà-
þòü ïîðèñòó áóäîâó. Õ³ì³÷íèé ñêëàä, %: 99,6 Ñ; 0,4 Fe. Ó ðîáîò³ [1] â àíøë³-
ôàõ ïàëàñèòó Îìîëîí òàêîæ áóëè ä³àãíîñòîâàí³ çåðíà Ñ-âì³ñíîãî ìåòåîðèòíî-
ãî ì³íåðàëó – õàêñîí³òó (Fe, Ni, Co)23C6, ³ ñâ³òëèé òà òåìíèé ð³çíîâèäè
êàìàñèòó, ÿê³ ðîçð³çíÿëèñÿ çà âì³ñòîì Ñ (≤0,6 ³ ≥1 % â³äïîâ³äíî). Ó ò³é ñàì³é
ðîáîò³ çðîáëåíî äîïóùåííÿ ïðî äèôóç³þ Ñ ç õàêñîí³òó â ìåòàë óíàñë³äîê
óäàðíîãî ìåòàìîðô³çìó. ³äïîâ³äíî äî íàøèõ ðåçóëüòàò³â, êðèñòàë³çàö³ÿ
ãðàô³òó íà ôàçîâ³é ìåæ³ í³êåëèñòîãî çàë³çà çóìîâëåíà òâåðäîôàçîâîþ äèôó-
糺þ Ñ ó ìåòàë³ âíàñë³äîê éîãî î÷èùåííÿ â ïðîöåñ³ ïîâ³ëüíîãî îõîëîäæåí-
íÿ ìàòåðèíñüêîãî ò³ëà ïàëàñèòó.
Íàäçâè÷àéíî ìàë³ ê³ëüêîñò³ ãðàô³òó áóëè çíàéäåí³ ðàí³øå ëèøå â ïàëà-
ñèò³ Êðàñíîÿðñüê [7].
Òàêèì ÷èíîì, ó ðåçóëüòàò³ åëåêòðîííî-ì³êðîñêîï³÷íèõ äîñë³äæåíü ì³-
íåðàëüíèé ñêëàä ïàëàñèòó Îìîëîí ïîïîâíåíèé ãðàô³òîì, ³îöèòîì, êâàðöîì ³,
ìîæëèâî, àâã³òîì. Êð³ì ãðàô³òó ö³ ì³íåðàëè çíàéäåí³ â ïàëàñèòàõ óïåðøå.
Íà ïîâåðõí³ çåðåí îë³â³íó ³ õðîì³òó ä³àãíîñòîâàí³ íåâ³äîì³ ðàí³øå äåôîðìà-
ö³éí³ ñêóëüïòóðè ó âèãëÿä³ òðóá÷àñòèõ óòâîðåíü, ÿê³, íàé³ìîâ³ðí³øå º ðå-
çóëüòàòîì îäíî÷àñíî¿ ä³¿ êðèõêèõ ³ ïëàñòè÷íèõ äåôîðìàö³é íà ïîâåðõíåâèé
øàð ì³íåðàë³â óíàñë³äîê íåð³âíîì³ðíîãî ïîøèðåííÿ óäàðíîãî òèñêó â ìå-
æàõ çåðíà. Íà ãðàíÿõ îäíîãî ³ç çåðåí òðî¿ë³òó çíàéäåí³ ñêóëüïòóðè ïîë³öåí-
òðè÷íîãî ðîñòó, ÿê³ º ñâ³ä÷åííÿì çëåãêà íåð³âíîâàæíèõ óìîâ ðîñòó ì³íåðàëó â
ïåð³îä éîãî êðèñòàë³çàö³¿.
Íà çàâåðøåííÿ ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî ïîâíîö³ííå âèâ÷åííÿ ñòðóêòóðíî-
ì³íåðàëîã³÷íèõ îñîáëèâîñòåé ìåòåîðèò³â íåìîæëèâå áåç êîìïëåêñíîãî äî-
ñë³äæåííÿ ÿê àíøë³ô³â, òàê ³ ïîâåðõí³ îêðåìèõ çåðåí, ÿêà º íå ëèøå íîñ³ºì
àêöåñîðíèõ ì³íåðàë³â, ùî êðèñòàë³çóâàëèñÿ íà ôàçîâèõ ìåæàõ ó ïðîöåñ³ ïî-
â³ëüíîãî îõîëîäæåííÿ ìàòåðèíñüêîãî ò³ëà, à é ÷óòëèâèì ³íäèêàòîðîì ñòóïåíÿ
óäàðíî-ìåòàìîðô³÷íîãî ïåðåòâîðåííÿ êîñì³÷íî¿ ðå÷îâèíè. ϳä ÷àñ âèâ÷åííÿ
õ³ì³÷íîãî ñêëàäó ïîâåðõí³ îêðåìèõ çåðåí ïîòð³áíî âðàõîâóâàòè ñòóï³íü ¿¿ çì³íè
â ðåçóëüòàò³ çåìíîãî âèâ³òðþâàííÿ. Íàÿâí³ñòü õî÷à áè íåçíà÷íî¿ ê³ëüêîñò³ âòî-
ðèííèõ ïðîäóêò³â çóìîâëþº îòðèìàííÿ íåêîðåêòíèõ äàíèõ. Âèâ÷åííÿ òàêî¿
ïîâåðõí³ ð³âíîö³ííå âèâ÷åííþ õ³ì³÷íîãî ñêëàäó âèâ³òðåíèõ çåìíèõ ïîð³ä, à
íå ¿õ ñâ³æèõ ñêîë³â.
Àâòîðè ùèðî âäÿ÷í³ Â.Ì. Ñëèâ³íñüêîìó çà òåõí³÷íó äîïîìîãó ï³ä ÷àñ ïðî-
âåäåííÿ åëåêòðîííî-ì³êðîñêîï³÷íèõ äîñë³äæåíü.
ÑÏÈÑÎÊ Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÈ
1. Áîíäàðü Þ.Â. Òåðìè÷åñêàÿ èñòîðèÿ ïàëëàñèòîâ ïî äàííûì ìèíåðàëîãî-ãåîõèìè÷åñ-
êèõ è òðåêîâûõ èññëåäîâàíèé: Àâòîðåô. äèñ. … êàíä. ãåîë.-ìèíåðàë. íàóê. —— Êèåâ,
1994. —— 22 ñ.
2. Ñåìåíåíêî Â.Ï., Ãèðè÷ À.Ë. Õîíäðèò Ñàðàòîâ (L4): 1. Ñêóëüïòóðà ïîâåðõíîñòè õîíäð
è íåêîòîðûå îñîáåííîñòè èõ ìèíåðàëîãèè // Ìèíåðàë. æóðí. —— 1998. —— 20, ¹ 2. ——
Ñ. 19–33.
3. Ñåìåíåíêî Â.Ï., Êâàñíèöÿ ².Â., Àëåêñººâà Î.²., Øèð³íáåêîâà Ñ.Í. Îñîáëèâîñò³ ñêóëüïòóðè
ïîâåðõí³ çåðåí ì³íåðàë³â ó ïàëàñèòàõ // Çàï. Óêð. ì³íåðàë. òîâ-âà. —— 2008. – 5. ——
Ñ. 68–74.
4. Ñåìåíåíêî Â.Ï., Òåðòû÷íàÿ Á.Â., Êëåéìåíîâ À.Â. Ñêóëüïòóðà ïîâåðõíîñòè ÷àñòèö
íèêåëèñòîãî æåëåçà â õîíäðèòàõ // Ìåòåîðèòèêà. —— 1987. —— 46. —— Ñ. 73–80.
5. ×èðâèíñêèé Ï.Í. Ïàëëàñèòû. – Ì.: Íåäðà, —— 1967. —— 287 ñ.
Скульптура поверхні та хімічний склад мінеральних зерен паласиту Омолон
Записки Українського мінералогічного товариства, 2009, том 6 69
6. Þäèí È.À., Êîëîìåíñêèé Â.Ä. Ìèíåðàëîãèÿ ìåòåîðèòîâ. – Ñâåðäëîâñê: Óðàë. íàó÷.
öåíòð. —— 1987. —— 200 ñ.
7. Buseck P.R. Pallasite meteorites —— mineralogy, petrology and geochemistry // Geochim.
Cosmochim. A. —— 1977. —— 41. – P. 711–740.
8. Wlotzka F. Meteoritical Bulletin, ¹ 72 // Meteoritics. —— 1992. —— 27. —— P. 109–117.
Íàä³éøëà 14.04.2009
V.P. Semenenko, T.N. Gorovenko
SCULPTURE OF A SURFACE AND CHEMICAL COMPOSITION
OF MINERAL GRAINS OF THE PALLASITE OMOLON
The data of scanning electron microscope and energy dispersive researches of the surface sculpture
and chemical composition of mineral grains of the pallasite Omolon are given. Graphite, wüstite,
quartz, and probably augite as well as a new kind of sculpture of deformation are originally
discovered. The sculpture features of grain surfaces indicate to the slightly nonequilibrium
growth of minerals and to the multistage shock-metamorphic history of the pallasite.
|