Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна
На основі архівних даних виконано аналіз видатних водопіль в басейні р. Десна, визначено кількісні гідрометеорологічні характеристики, які обумовили їхнє формування. У каталозі розміщено дані про дати початку, закінчення, про тривалість водопіль та їхнього підйому, максимальні строкові витрати води,...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України
2012
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58623 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна / Л.О. Горбачова, О.В. Колянчук // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 261. — С. 179-191. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-58623 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-586232014-03-30T04:01:18Z Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна Горбачова, Л.О. Колянчук, О.В. Гідрологія, водні ресурси На основі архівних даних виконано аналіз видатних водопіль в басейні р. Десна, визначено кількісні гідрометеорологічні характеристики, які обумовили їхнє формування. У каталозі розміщено дані про дати початку, закінчення, про тривалість водопіль та їхнього підйому, максимальні строкові витрати води, шари та об’єми стоку, кількість опадів, температуру повітря, запаси води в сніговому покриві, глибину промерзання ґрунту, а також цифрові мапи гідрометеорологічних характеристик. На основании архивных данных выполнен анализ выдающихся половодий в басейне р. Десна, определены количественные гидрометеорологические характеристики, которые обусловливали их формирования. В каталоге размещены данные о датах начала, окончания, о продолжительности половодий и продолжительности их подъёма, о максимальных расходах воды, слоях и объёмах стока, количестве атмосферных осадков, температуре воздуха, запасах воды в снежном покрове и глубине промерзания почвы, а также цифровые карты гидрометеорологических характеристик. On the base of archival data outstanding floods in the basin of the Desna River were analyzed, quantitative hydrometeorological characteristics that determine their formation were defined. There are data of the dates of start, end, duration of floods and the duration of their recovery, the maximal water discharge, layers and volumes of runoff, rainfall, air temperature, snow cover water equivalent and depth of frost penetration, as well as digital maps of meteorological characteristics in the catalog. 2012 Article Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна / Л.О. Горбачова, О.В. Колянчук // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 261. — С. 179-191. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58623 556.166 uk Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Гідрологія, водні ресурси Гідрологія, водні ресурси |
spellingShingle |
Гідрологія, водні ресурси Гідрологія, водні ресурси Горбачова, Л.О. Колянчук, О.В. Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна |
description |
На основі архівних даних виконано аналіз видатних водопіль в басейні р. Десна, визначено кількісні гідрометеорологічні характеристики, які обумовили їхнє формування. У каталозі розміщено дані про дати початку, закінчення, про тривалість водопіль та їхнього підйому, максимальні строкові витрати води, шари та об’єми стоку, кількість опадів, температуру повітря, запаси води в сніговому покриві, глибину промерзання ґрунту, а також цифрові мапи гідрометеорологічних характеристик. |
format |
Article |
author |
Горбачова, Л.О. Колянчук, О.В. |
author_facet |
Горбачова, Л.О. Колянчук, О.В. |
author_sort |
Горбачова, Л.О. |
title |
Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна |
title_short |
Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна |
title_full |
Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна |
title_fullStr |
Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна |
title_full_unstemmed |
Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна |
title_sort |
каталог весняних водопіль в басейні річки десна |
publisher |
Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Гідрологія, водні ресурси |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58623 |
citation_txt |
Каталог весняних водопіль в басейні річки Десна / Л.О. Горбачова, О.В. Колянчук // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 261. — С. 179-191. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT gorbačovalo katalogvesnânihvodopílʹvbasejníríčkidesna AT kolânčukov katalogvesnânihvodopílʹvbasejníríčkidesna |
first_indexed |
2025-07-05T09:49:05Z |
last_indexed |
2025-07-05T09:49:05Z |
_version_ |
1836799959358242816 |
fulltext |
Наук. праці УкрНДГМІ, 2011, Вип. 261 179
ГІДРОЛОГІЯ, ВОДНІ РЕСУРСИ
УДК 556.166
Л.О. Горбачова, О.В. Колянчук
КАТАЛОГ ВЕСНЯНИХ ВОДОПІЛЬ В БАСЕЙНІ РІЧКИ
ДЕСНА
На основі архівних даних виконано аналіз видатних водопіль в басейні
р. Десна, визначено кількісні гідрометеорологічні характеристики, які
обумовили їхнє формування. У каталозі розміщено дані про дати
початку, закінчення, про тривалість водопіль та їхнього підйому,
максимальні строкові витрати води, шари та об’єми стоку, кількість
опадів, температуру повітря, запаси води в сніговому покриві, глибину
промерзання ґрунту, а також цифрові мапи гідрометеорологічних
характеристик.
Ключові слова: весняне водопілля, запас води в сніговому покриві,
глибина промерзання ґрунту, атмосферні опади, басейн річки.
Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень і публікацій
Річка Десна належить до басейну р. Дніпро і разом з річкою
Прип’ять та Верхнім Дніпром формує стік біля міста Києва. Саме тому
дослідження умов формування весняних водопіль Десни є актуальним
завданням. Таким дослідженням присвячено велику кількість робіт [1-4 та
ін.]. Проте, незважаючи на всі ці грунтовні дослідження, на сьогодні в
Україні не існує каталогу водопіль та паводків із детальним аналізом їхніх
умов формування як для басейну р. Десна, так і для інших
паводконебезпечних регіонів. Певні спроби створити каталог дощових та
сніго-дощових паводків на річках Карпатського регіону було виконано в
праці Сусідко М.М. та ін. [5], однак у цій роботі майже не розглядалися
умови та чинники формування паводків і створювався він тільки за 1989-
2002 рр. Тоді як Європейська Директива стихійних гідрологічних явищ
[6] для визначення найбільш вразливих до регулярних затоплень
територій передбачає детальний опис небезпечних явищ (водопіль та
паводків), які відбувалися в минулому та призвели до значних
матеріальних збитків. Отже, створення каталогу весняних водопіль з
дослідженням основних гідрометеорологічних чинників, які визначали
180
умови їхнього формування, є вкрай необхідним завданням. Вирішенню
цього питання й присвячена ця робота, в якій зроблено перші кроки, а
саме, проаналізовано та описано найвищі весняні водопілля в басейні
р. Десна.
Виклад основного матеріалу досліджень
Річка Десна є найбільшою за довжиною і другою за величиною
басейну лівобережною притокою р. Дніпро, яка бере початок з боліт за 9
км від м. Єльня в Смоленській області (Росія), на висоті 238 м над рівнем
моря. На території України протікає Десна від с. Мурав’ї до гирла,
протяжністю 591 км, з площею водозбірного басейну 41330 км2, що
складає 46 % від загальної площі [7].
Весняна повінь для річок басейну Десни є характерною фазою
гідрологічного режиму. Саме тоді спостерігаються найбільші витрати
води, що складають від 40 до 80 % річного стоку. Обов’язковою умовою
аналізу процесів формування максимального стоку весняного водопілля є
врахування атмосферних опадів, які випадають у період сніготанення.
Їхня складова частина в загальному стоці водопілля складає 12-20 % [7].
До головних кліматичних чинників, які зумовлюють об’єм
водопілля, належать атмосферні опади, температура повітря, запас води в
сніговому покриві, а також глибина промерзання ґрунту. Аналіз цих
чинників формування весняних водопіль в басейні р. Десни виконано за
даними спостережень 6 гідрологічних постів та 10 метеорологічних
станцій, які розміщені в басейні р. Десна в межах України (рис. 1).
Кількість опадів визначалась із урахуванням даних спостережень на
гідрологічних постах та метеостанціях. Оцінка чинників формування
найвищих водопіль здійснювалась на основі їхніх розрахованих
середньозважених значень, тобто з урахуванням частки площі водозбору,
яка висвітлюється даною метеорологічною станцією.
За весь період спостережень у басейні р. Десна найвищі водопілля
спостерігалися в 1917, 1970, 1931, 1942, 1947 1937, 1951, 1994 рр. За
останні 20 років найвищим було водопілля 1994 р. Аналіз чинників, які
визначають основні характеристики водопіль, виконано, починаючи з
1947 р., оскільки за більш ранні роки вихідна інформація обмежена.
Характеристику найвищих водопіль виконано за даними спостережень у
м. Чернігів, оскільки цей гідрологічний пост має найповніші відомості
про водний режим Десни.
181
Рис. 1. Схема розміщення гідрологічних постів та метеостанцій у
басейні р. Десна в межах України
Водопілля 1917 р. було найбільшим за весь період спостережень.
Максимальна витрата води біля м. Чернігів сягала 8090 м³/с, що в 4,4 рази
більша за середньобагаторічну максимальну витрату води (табл. 1).
Аналітична забезпеченість такої витрати оцінюється як 0,9 %, тобто
водопілля 1917 р. відноситься до катастрофічних.
Таблиця 1
Характеристики високих водопіль у басейні р. Десна
Рі
к
Д
ат
а
по
ча
тк
у
Д
ат
а
за
кі
нч
ен
ня
Тр
ив
ал
іс
ть
во
до
пі
лл
я,
д
об
а
Тр
ив
ал
іс
ть
пі
дй
ом
у
во
до
пі
лл
я,
д
об
а
Н
ай
б.
с
тр
ок
ов
а
ви
тр
ат
а
во
ди
,
м³
/с
Д
ат
а
на
йб
.
ст
ро
ко
во
ї
ви
тр
ат
и
А
на
лі
ти
чн
а
за
бе
зп
еч
ен
-
ні
ст
ь,
%
Ш
ар
с
то
ку
,
мм
1 2 3 4 5 6 7 8 9
р. Десна - м. Чернігів (F = 81400 км²)
1917 27/III 20/VI 86 23 8090 18/IV 0,9 164
1931 8/IV 26/VI 80 22 7940 29/IV 0,9 178
1937 5/III 10/VI 98 32 3810 5/IV 8,5 120
1942 12/IV 13/VII 93 19 6590 30/IV 2,0 165
1947 24/III 20/VI 89 21 4470 13/IV 6,0 118
182
Продовження табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1951 15/III 20/VI 98 28 3220 11/IV 13,0 104
1970 24/III 20/VI 89 28 8000 19,20/IV 0,9 174
1994 18/III 10/VII 115 40 2040 26/IV 30,0 112
р. Десна - с. Розльоти (F = 36300 км²)
1917 27/III 20/VI 86 23 4562 18/IV 0,6 -
1931 8/IV 26/VI 80 22 4478 29/IV 0,7 -
1937 8/III 7/VI 92 26 2300 2/IV 6,0 122
1942 12/IV 13/VII 93 19 3698 30/IV 1,5 -
1947 24/III 20/VI 89 21 2517 13/IV 4,5 -
1951 15/III 20/VI 98 28 1804 11/IV 13,0 -
1970 23/III 12/VI 82 26 3470 17/IV 2,0 179
1994 16/III 20/VI 97 37 1430 20,21/IV 20,0 116
р. Івотка - с. Івот (F = 1260 км²)
1937 10/III 25/IV 47 15 51 24/III 62,0 70
1970 21/III 12/V 53 16 154 5/IV 6,5 133
1994 13/III 17/IV 36 18 65 28,30/III 48,5 52
р. Снов - с. Носівка (F = 7140 км²)
1937 11/III 22/IV 43 8 940 18/III 2,9 -
1970 21/III 5/V 46 18 1050 7/IV 2,2 140
1994 15/III 24/IV 41 18 237 1/IV 65,0 58
р. Сейм - с. Мутин (F = 25600 км²)
1917 27/III 12/VII 108 23 3250 18/ІV 2,3 -
1931 14/III 26/VI 105 44 2540 26/IV 4,3 178
1937 14/III 3/VI 82 20 1990 1,2/IV 8,3 131
1942 11/IV 12/VII 93 15 3580 25/IV 1,6 196
1947 21/III 30/VI 102 19 1380 8/IV 17,0 70
1951 20/III 26/V 68 18 1860 5,6/IV 9,3 94
1970 22/III 12/VI 83 24 3380 14/IV 2,0 211
1994 17/III 6/VI 82 33 845 18/IV 35,0 85
р. Клевень - с. Шарпівка (F = 2440 км²)
1931 23/III 24/V 63 31 653 22/IV 0,8 205
1937 11/III 22/IV 43 8 296 18/III 7,5 125
1970 25/III 10/V 47 13 360 6/IV 4,5 137
1994 24/III 1/V 39 8 76,5 31/III 53,0 58
Водопілля 1917 року неможливо проаналізувати в зв’язку з
відсутністю даних спостережень. Аналіз матеріалів спостережень за 1884-
2009 рр. показав, що за величиною максимальної витрати води найбільш
наближеними до водопілля 1917 р. є водопілля 1970 та 1931 рр.,
183
максимальні витрати яких відповідно склали 8000 та 7940 м3/с.
Гідрографи цих водопіль (рис. 2) дають змогу припустити, що подібність
форми гідрографів та майже однакові дати початку та закінчення
водопіль 1917 та 1970 рр. свідчать і про однакові умови їхнього
формування.
0
3000
6000
9000
III IV V VI VII
Q , м³/с
1917
1970
1931
Рис. 2. Гідрографи весняних водопіль на р. Десна (м. Чернігів)
Зима 1969-1970 року була холодною. Середньомісячна температура
повітря в січні та березні була близька до норми, у лютому на 0,5-1,0 ºС
нижче норми. Перехід середньодобової температури повітря через 0 ºС
припав на третю декаду березня. У січні та лютому атмосферних опадів
випало в два рази більше за норму. За березень на метеостанціях
Покошичі та Білопілля опадів випало 63,2 і 77,0 мм за норми 46,0 і 37,0
мм відповідно. Глибина промерзання ґрунту на кінець лютого була вище
норми і складала 18-117 см. До середини лютого запас води в снігу
перевищував середньобагаторічні значення на 67-75 мм. На 10 березня
запас води в сніговому покриві в басейні р. Десна на метеостанціях
Чернігів та Покошичі складав 126 мм (норма 40 мм) та 140 мм (норма 67
мм) відповідно. До початку розвитку водопілля на 20 березня запас води в
сніговому покриві в басейні коливався від 46 до 156 мм за норми 29-
67 мм. Отже, формування водопілля 1970 р. відбувалось за наступних
умов: додатні середньодобові температури повітря в основний період
сніготанення склали близько 10 °С, сума опадів – 210 мм, запас води в
184
сніговому покриві – 88,2 мм, глибина промерзання грунту – 47,8 см
(табл. 2). Початок весняного водопілля в 1970 році припав на 21-
25 березня. Найповніші відомості про умови формування водопілля 1970
р. наведено в роботі [4].
Таблиця 2
Основні чинники формування найвищих водопіль у басейні р. Десна
Температура повітря
Рік
ºС** Дата ºС*** Дата
Кількість
опадів*,
мм
Запас
води в
снігу**,
мм
Глибина
промерзан.
ґрунту **,
см
1931 0 8/IV 15,4 29/IV 164 - -
1937 -9,1 5/III 9,9 25/III 165 - -
1942 1,7 12/IV 11,4 23/IV 178 - -
1947 2,1 24/III 11,9 21/IV 98 96,2 87,5
1951 1,9 15/III 12,5 2/IV 179 52,8 80,6
1970 1,6 24/III 9,5 13/IV 210 88,2 47,8
1994 1,2 18/III 16,2 18/IV 206 45,3 54,9
* за період водопілля, ** на початок водопілля, *** в основний період
сніготанення
Зима 1930-1931 рр. також характеризувалася низькими
температурами. Лютий 1931 р. був прохолоднішим за лютий 1970 р. Так,
середньомісячна температура повітря на метеостанції Чернігів у лютому
була нижче норми на 5-6 ºС і складала -11,5 ºС за норми -6,2 ºС. Також
нижче норми на 1-2 ºС була температура повітря і в березні. Перехід
середньодобової температури повітря через 0 ºС спостерігався пізніше
ніж в 1970 році і припав на другу декаду квітня. На початок водопілля
температура повітря за даними метеостанцій становила 0 ºС. Найбільша
температура повітря в основний період сніготанення спостерігалася через
21 день і становила 15,4 ºС (табл. 2). Кількість опадів у басейні р. Десни
за даними метеостанцій у січні коливалась у межах від 26 мм до 87 мм за
норми від 23 мм до 35 мм (наприклад, для метеостанцій Чернігів –
45,9 мм, Білопілля – 87,7 мм). Під час сніготанення випала значна
кількість опадів, яка була вище норми на 10-40 мм. Так, в березні, на
метеостанціях Глухів та Чернігів випало 67,1 мм (норма 27 мм) та 43,2 мм
185
(норма 32 мм). Водопілля було більш розтягнуте ніж в 1970 р. і
коливалось в межах від 63 до 105 діб. Період підйому водопілля складав
22-44 доби. Гідрографи весняних водопіль за 1970 та 1931 рр. мають
подібний вигляд, але початок водопілля в 1931 році відбувся пізніше і
припав на 1 декаду квітня (рис. 2).
Максимальна витрата води в 1942 р. на гідрологічному посту
р. Десна – м. Чернігів складала 6590 м³/с. Повторюваність такого
максимуму оцінюється як один раз на 50 років, а водопілля 1942 р.
відноситься до визначного. Рік 1942 порівняно з 1970 р. характеризується
пізнішим переходом температури повітря через 0 ºС, який припав на
першу декаду квітня, що свідчить про дуже низькі температури повітря
взимку. У січні, лютому та березні середньомісячна температура повітря
була нижче норми на 2-9 ºС. У січні 1942 р. кількість опадів не
перевищувала норму. У період сніготанення кількість опадів була близька
до норми, у березні коливалась у межах від 6,6 мм (Глухів) до 36 мм
(Покошичі). Початок весняного водопілля 1942 р. на досліджуваній
території припав на 11-12 квітня. Тривалість водопілля становила 93
доби. Період підйому водопілля складав 15-19 днів. За датами початку та
закінчення, а також формою гідрографа водопілля 1942 р. є подібним до
водопілля 1931 р. (рис. 3, табл. 1), але його максимальна витрата води
була меншою за максимальну витрату водопілля 1931 р. в 1,2 рази.
0
3000
6000
9000
III IV V VI VII
Q , м³/с
1931
1942
1947
1970
Рис. 3. Гідрографи весняних водопіль на р. Десна (м. Чернігів)
186
Максимальна витрата води в 1947 р. становила 4470 м³/с (аналітична
забезпеченість 6 %) (табл. 1), що в 1,8 рази менша максимальної витрати
води за водопілля 1970 р., але в 2,4 рази більша за середньобагаторічну
максимальну витрату води. Зима 1946-1947 рр. в Україні була достатньо
холодною. Середньомісячна температура повітря в січні та лютому була
на 2-4 ºС нижче норми, у березні – близька до норми. Перехід
середньодобової температури повітря через 0 º як і в 1970 р. припав на
третю декаду березня.
Рис. 4. Глибина промерзання ґрунту (а) та запас води в снігу (б) на
початок водопілля 1947 р. в басейні р. Десна
а)
б)
187
У січні та лютому кількість опадів, яка випала на досліджувану
територію, була нижче норми. У березні на станції Чернігів випало
61,6 мм за норми 32 мм, на станції Покошичі – 53,9 мм (норма 33 мм). Ці
опади збільшили запас води в сніговому покриві та сприяли більш
інтенсивному стіканню талих та дощових вод в русло річки. Проте
кількість опадів за водопілля 1947 р. була в 2,1 рази менша кількості
опадів за водопілля 1970 р. (табл. 2). Глибина промерзання ґрунту на
кінець лютого була більша ніж в 1970 р. і складала 60-150 см (рис. 4а). На
кінець другої декади лютого спостерігалося збільшення запасу води в
сніговому покриві вище норми на 10-20 мм. На 10 березня запас води в
сніговому покриві в басейні р. Десна за спостереженнями на метеостанції
Чернігів складав 88 мм за норми 26 мм. До середини лютого запас води в
сніговому покриві перевищував середньобагаторічні значення. До
початку розвитку водопілля на 20 березня запас води в сніговому покриві
коливався від 50 до 155 мм за норми від 26 до 55 мм (рис. 4б).
Початок весняного водопілля на більшій території басейну в
1947 році майже збігся з початком водопілля в 1970 р. і спостерігався 21-
24 березня. Тривалість водопілля змінювалася від 89 (р. Десна –
м. Чернігів) до 102 діб (р. Сейм – с. Мутин). Період підйому водопілля
складав 19-21 день.
0
1250
2500
3750
5000
III IV V VI VII
Q , м³/с
1937
1951
1947
1994
Рис. 5. Гідрографи весняних водопіль на р. Десна (м. Чернігів)
188
Водопілля 1937 та 1951 рр. (рис. 5), які мали максимальні витрати
води на гідрологічному посту р. Десна – м. Чернігів відповідно 3810 та
3220 м³/с (аналітична забезпеченість 8,5 % та 13 %) відносяться до
середніх багатоводних. Їхня середня витрата води в 2,3 рази менша за
максимальну витрату води водопілля 1970 р., але в 1,6 рази більша за
середньобагаторічну максимальну витрату води. Середньомісячні
температури повітря в березні 1937 та 1951 рр. були вищі за норму на 1-
3 ºС. Перехід температури повітря через 0 ºС був раніше ніж в 1970 р. і
припав на другу (1937 р.) та третю (1951 р.) декаду березня. У лютому та
березні 1937 р. кількість опадів перевищувала норму на 10-40 мм. Так, у
березні на метеостанції Чернігів випало 59 мм за норми 32 мм, на
метеостанції Щорс – 70,6 мм за норми 29 мм. Січень та лютий місяць
1951 року характеризувався незначною кількістю опадів нижче норми.
Проте під час сніготанення в 1951 р. кількість опадів була вище норми на
20-60 мм. Глибина промерзання ґрунту на кінець лютого 1951 р. була
близька до норми і становила 61-78 см. На 10 березня 1951 року запас
води в сніговому покриві на метеостанції Чернігів складав 49 мм за норми
26 мм. На початок розвитку водопілля запас води в снігу складав 52,8 мм
(див. табл. 2).
За останні 20 років найвищим було водопілля 1994 р. Максимальна
витрата води 1994 р. на гідрологічному посту р. Десна – м. Чернігів
склала 2040 м³/с (аналітична забезпеченість 30 %). Зима 1993-1994 рр.
була теплою. Середньомісячна температура повітря в січні була вище
норми на 7-8 ºС, у лютому нижче норми на 2-3 ºС та в березні близька до
норми. Перехід середньодобової температури повітря через 0ºС припав на
третю декаду березня. У січні кількість опадів в басейні р. Десна за
даними спостережень метеостанцій була близька до норми і коливалась в
межах від 36 мм до 53 мм за норми від 38 мм до 51 мм, у лютому – нижче
норми на 10-20 мм, у березні – більше за норму на 10-20 мм. Глибина
промерзання ґрунту на кінець лютого коливалась в межах від 33 см
(метеостанція Дружба) до 61 см (метеостанція Чернігів), на початок
сніготанення – становила 30-64 см. Запас води в сніговому покриві на
початок водопілля був нижче норми на 0-15 мм. Лише на станції Дружба
був вище норми на 30 мм і становив 78 мм. Початок весняного водопілля
в 1994 році майже збігся з початком водопіль 1947 та 1951 рр. (рис. 5) та
припав на 13-24 березня.
189
Висновки та перспективи подальших досліджень
1. За розмірами територій, що затоплюються, та повторюваністю
найвищі водопілля в басейні р. Десна спостерігались у 1917, 1970,
1931 рр. (катастрофічні), у 1942 р. (визначне), 1947 р. (високе) та в 1937,
1951, 1994 рр. (середні багатоводні). За останні 20 років найбільшим було
водопілля 1994 р.
2. Подібність форми гідрографів та майже однакові дати початку та
закінчення водопіль 1917 та 1970 рр., очевидно, свідчать про однакові
умови їхнього формування.
3. Формування катастрофічних та визначних весняних водопіль в
басейні р. Десна відбувається в ході досягнення в основний період
сніготанення середньодобової температури повітря близько 16 °С, на
початок водопілля середньозваженої величини запасу води в сніговому
покриві більше за 80 мм та глибини промерзання ґрунту близько 85 см, а
також сумарної кількості опадів за період водопілля 200 мм і більше.
4. Високі температури повітря та значні опади у вигляді дощу
обумовлювали інтенсивність сніготанення, що й сприяло формуванню
катастрофічних повеней. Так, 1931 та 1970 рр. характеризувалися на
початок водопілля додатною температурою повітря (0 та 1,6 ºС
відповідно) та інтенсивним її зростанням (до 15,4 та 9,5 ºС) в основний
період сніготанення протягом 21-22 діб.
5. У подальшому буде виконано аналіз усіх водопіль в басейні
р. Десна, що дозволить виявити закономірності змін їхніх умов
формування.
* *
1. Вишневский В.И. О максимальных уровнях на р. Десне, определяющих
затопление ее поймы / В.И. Вишневский // Тр. УкрНИГМИ. – 1993. –
Вып. 245. – С. 137-141.
2. Фоменко Я.А., Николаев В.И. Особенности формирования и характеристики
выдающегося весеннего половодья 1970 г. в бассейне Десны // Тр.
УкрНИГМИ. – 1976. – Вып. 143. – С. 56-72.
3. Чорноморець Ю.О., Лук’янець О.І. Оцінка часового розподілу стоку води
р. Десна за період весняного водопілля // Гідрологія, гідрохімія і
гідроекологія. – 2010. – Т.4(21). – С. 56-67.
4. Чорноморець Ю.О., Фріндт К.Т. Багаторічна динаміка термінів
проходження весняного водопілля на річках басейну Десни // Гідрологія,
гідрохімія і гідроекологія. – 2010. – Т.2(19). – С. 94-105.
190
5. Сусідко М.М., Полякова О.С., Щербак А.В. Каталог характеристик дощових
і сніго-дощових паводків на річках Карпатського регіону за 1989-2002 роки.
– Наук. пр. УкрНДГМІ. – 2006. – Вип. 255. – С. 299-310.
6. Directive 2007/60/EC of the European parliament and of the council of 23
October 2007 on the assessment and management of flood risks // http://eur-
lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2007:288:0027:0034:EN:PD
F
7. Ресурсы поверхностных вод СССР. Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 2.
Среднее и Нижнее Поднепровье // Под ред. М.С. Каганера. – Л.:
Гидрометиздат. – 1971. – С. 656.
Український науково-дослідний
гідрометеорологічний інститут, Київ
Л.А. Горбачёва, О.В. Колянчук
Каталог весенних половодий в басейне реки Десна
На основании архивных данных выполнен анализ выдающихся половодий в
басейне р. Десна, определены количественные гидрометеорологические
характеристики, которые обусловливали их формирования. В каталоге
размещены данные о датах начала, окончания, о продолжительности
половодий и продолжительности их подъёма, о максимальных расходах
воды, слоях и объёмах стока, количестве атмосферных осадков,
температуре воздуха, запасах воды в снежном покрове и глубине
промерзания почвы, а также цифровые карты гидрометеорологических
характеристик.
Ключевые слова: весеннее половодье, запас воды в снежном покрове,
глубина промерзания почвы, атмосферные осадки, бассейн реки.
191
L.A. Gorbachova, O.V. Kolyanchuk
Catalog of spring floods in the basin of the Desna river
On the base of archival data outstanding floods in the basin of the Desna River
were analyzed, quantitative hydrometeorological characteristics that determine
their formation were defined. There are data of the dates of start, end, duration of
floods and the duration of their recovery, the maximal water discharge, layers and
volumes of runoff, rainfall, air temperature, snow cover water equivalent and
depth of frost penetration, as well as digital maps of meteorological characteristics
in the catalog.
Keywords: spring floods, snow cover water equivalent, depth of frost
penetration, rainfall, river basin.
|