Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні

В статье представлены результаты исследования экономических и социальных факторов, приводящих к возникновению техногенных чрезвычайных ситуаций в Украине. Для их определения адаптирован подход, базирующийся на цикле соединенных причинно-следственными связями модулей: экономическая деятельность челов...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Дронова, О.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут географії НАН України 2011
Schriftenreihe:	Український географічний журнал
Schlagworte:	Геоекологія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58637
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні / О.Л. Дронова // Український географічний журнал. — 2011. — № 1. — С. 63–68. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-58637
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-586372014-03-30T04:01:28Z Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні Дронова, О.Л. Геоекологія В статье представлены результаты исследования экономических и социальных факторов, приводящих к возникновению техногенных чрезвычайных ситуаций в Украине. Для их определения адаптирован подход, базирующийся на цикле соединенных причинно-следственными связями модулей: экономическая деятельность человека, влияние которой усиливается социальными факторами, - нагрузка на компоненты природы, приводящая к изменению их естественных экологических свойств, - влияние на здоровье человека и условия его жизнедеятельности. Предложено функциональное зонирование территории Украины, в основу которого положен учет факторов риска техногенных чрезвычайных ситуаций. The results of the assessment of economical and social factors of the anthropogenic emergency situations in Ukraine are considered in the paper. The assessment has defined the correlation between the social and economical factors peculiar to human activity with the respective negative changes of the components of nature, population health and the environmental conditions as a whole. It is presented the functional zoning of Ukraine describing the types of anthropogenic pressure following from the different combinations of various factors in industrial, economical and social spheres of human activity. 2011 Article Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні / О.Л. Дронова // Український географічний журнал. — 2011. — № 1. — С. 63–68. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1561-4980 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58637 911.504.06 (477.82) uk Український географічний журнал Інститут географії НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геоекологія Геоекологія
spellingShingle	Геоекологія Геоекологія Дронова, О.Л. Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні Український географічний журнал
description	В статье представлены результаты исследования экономических и социальных факторов, приводящих к возникновению техногенных чрезвычайных ситуаций в Украине. Для их определения адаптирован подход, базирующийся на цикле соединенных причинно-следственными связями модулей: экономическая деятельность человека, влияние которой усиливается социальными факторами, - нагрузка на компоненты природы, приводящая к изменению их естественных экологических свойств, - влияние на здоровье человека и условия его жизнедеятельности. Предложено функциональное зонирование территории Украины, в основу которого положен учет факторов риска техногенных чрезвычайных ситуаций.
format	Article
author	Дронова, О.Л.
author_facet	Дронова, О.Л.
author_sort	Дронова, О.Л.
title	Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні
title_short	Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні
title_full	Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні
title_fullStr	Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні
title_full_unstemmed	Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні
title_sort	геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в україні
publisher	Інститут географії НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Геоекологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58637
citation_txt	Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні / О.Л. Дронова // Український географічний журнал. — 2011. — № 1. — С. 63–68. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Український географічний журнал
work_keys_str_mv	AT dronovaol geosistemnijanalízfaktorívrizikutehnogennihnadzvičajnihsituacíjvukraíní
first_indexed	2025-07-05T09:49:53Z
last_indexed	2025-07-05T09:49:53Z
_version_	1836800010619977728
fulltext	Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 1 �� © о.Л. дронова, 2011 УДК 911.504.06 (477.82) о.Л. дронова Геосистемний анаЛіз фактоРіВ Ризику техноГенних надзВичайних ситуацій В укРаїні е.Л. дронова Геосистемный анаЛиз фактоРоВ Риска техноГенных чРезВычайных ситуаций В укРаине Институт географии НАН Украины, Киев В статье представлены результаты исследования экономических и социальных факторов, приводящих к возникновению техногенных чрезвычайных ситуаций в Украине. Для их определения адаптирован подход, базирующийся на цикле соединенных причинно-следственными связями модулей: экономическая деятельность человека, влияние которой усиливается социальными факторами, - нагрузка на компоненты природы, приводящая к изменению их естественных экологических свойств, - влияние на здоровье человека и условия его жизнедеятельности. Предложено функциональное зонирование территории Украины, в основу которого положен учет факторов риска техногенных чрезвычайных ситуаций. ключевые слова: чрезвычайная экологическая ситуация; чрезвычайная техногенная ситуация; факторы риска; техногенная безопасность. Ye. Dronova GEOSYSTEM ANALYSIS OF FACTORS OF THE MAN-CAUSED EMERGENCY SITUATIONS RISKS IN UKRAINE Institute of Geography of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv The results of the assessment of economical and social factors of the anthropogenic emergency situations in Ukraine are considered in the paper. The assessment has defined the correlation between the social and economical factors peculiar to human activity with the respective negative changes of the components of nature, population health and the environmental conditions as a whole. It is presented the functional zoning of Ukraine describing the types of anthropogenic pressure following from the different combinations of various factors in industrial, economical and social spheres of human activity. Keywords: emergency environmental situation; emergency technogenic situation; risk factors; technogenic safety. Минуле століття, особливо його кінець, відзначи- лося технологічною реалізацією багатьох науко- вих відкриттів у сфері промислового розвитку су- спільства. Відбулись значні зміни чисельності на- селення (особливо збільшилася чисельність місь- кого населення). Безпрецедентне зростання еко- номіки супроводжувалося збільшенням об’ємів природних ресурсів, які людина використовувала у процесі господарської діяльності, та створенням нових промислових виробництв. Але найбільші неочікувані зміни відбулися зі станом компонентів природи у напрямі їхньої вичерпності, зменшення видів природних ресурсів, погіршення природних екологічних властивостей. Локальні, регіональні та глобальні зміни екологічних властивостей ком- понентів природи істотно впливають, насампе- ред, на стан здоров’я людей та умови їхньої жит- тєдіяльності. Дослідженнями фахівців різних галу- зей знань доведено, що людство у своїй діяльності перейшло допустимі межі екологічної ємності біосфери і наразі неможливо продовжувати іс- нування, ігноруючи закони розвитку природи [4]. Господарський розвиток регіонів світу приз- вів не тільки до безпосереднього фізичного впли- ву на компоненти природи (інтенсивне викорис- тання і вичерпання природних ресурсів), а й до промислового та сільськогосподарського хімічно- го забруднення, значного збільшення кількості та масштабів надзвичайних ситуацій. Наприклад, за період з 1901 по 2007 рік у світі відбулося 1125 техногенних катастроф, внаслідок яких по- страждало близько 4,5 млн чоловік, приблизно 49 тисяч загинуло [2]. В Україні у 2009 р. виникло 264 класифіковані надзвичайні ситуації техноген- ного, природного і соціально-політичного характе- ру [5]. За даними статистики щороку у нашій дер- жаві виникає 60-90 пожеж та вибухів, які дося- гають критеріїв надзвиайних ситуацій, 25-50 ката- строф на транспорті, 20-30 аварій на системах жит- тєзабезпечення, 10-15 випадків раптового руй- нування будівель і споруд, 5-15 аварій в електро- енергетичних системах, 5-10 випадків виявлення у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК тощо [5]. Зміни природного середовища внаслідок виник- нення надзвичайної ситуації на різних рівнях знач- ною мірою формуються техногенними фактора- ми. Однак, якщо надзвичайна ситуація склалася внаслідок техногенних небезпек, це вже явище не лише технічне, а й значною мірою соціально- економічне. Кількість і тяжкість надзвичайних ситуацій на певній території є мірилом соціально- екологічної недосконалості відповідної геосис- теми, зв’язки і рівновага в якій порушені люди- ною. Нерідко соціально-економічні фактори є під- ґрунтям виникнення як техногенних, так і природ- них ризиків у геосистемі. Викладене вище зумов- лює актуальність аналізу соціально-економічних факторів, що спричинюють появу техногенних надзвичайних ситуацій (ТНС) в Україні. Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 1�� Методологія дослідження У здійсненому дослідженні враховано існуван- ня закономірного ланцюга впливів економічних і соціальних факторів та відповідних реакцій складових геосистеми. Для визначення впливів факторів ризиків ТНС на складові геосистеми бу- ло адаптовано підхід, що базується на циклі сполу- чених причинно-наслідковими зв’язками модулів: (1) рушійні сили - економічна діяльність людини, посилена соціальними факторами, яка спричинює (2) навантаження на компоненти природи, зумовлюючи (3) зміни їх стану та властивостей, що, у свою чергу, призводять до (4) впливу на людину та умови її життєдіяльності. Логічним завершенням циклу є (5) дія у відповідь – реакція суспільства, комплекс заходів для запобігання надзвичайній ситуації та мінімізації її наслідків. З усієї різноманітності факторів, які впливають на збільшення (чи зменшення) ризику виникнення надзвичайних ситуацій, ми відібрали ті, що мають найістотніший вплив на стан складових геосис- теми і можуть бути підтверджені кількісними по- казниками. З метою виявлення територіальних за- кономірностей впливу навантажень на властивості компонентів природи і стан здоров’я людини ми розглядаємо такі економічні та соціальні фактори: Модулі 1,2. Рушійні сили і фактори наванта- ження: 1) зростання чисельності населення та процеси урбанізації - 3 показники: кількість на- селення, зміни густоти населення регіонів (%, 2009 до 1897), людність міст та динаміка людності; 2) концентрація промислових об’єктів, рівень про- мислового виробництва та наявність потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) у виробництві - 7 по- казників: загальна кількість об’єктів промисло- вості, об’єкти вибухової, пожежної, радіаційної, гідродинамічної, біологічної небезпеки, хімічно небезпечні об’єкти; 3) зношеність основних засобів виробництва у промисловості та житлово- комунальному господарстві (ЖКГ) – 6 показників: зношеність основних засобів виробництва у промисловості загалом, а також у окремих галузях, зокрема, у добувній, переробній промисловості, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води, у будівництві, технічний стан житлового фонду; 4) наявність та накопичення токсичних відходів - 1 показник; 5) шумове, інформаційне та електромагнітне навантаження - 4 показники: кое- фіцієнт акустичного дискомфорту, кількість або- нентів мобільного зв’язку, Інтернету, кабельного телебачення; 6) фактор соціального неблагопо- луччя - 5 показників: рівень зареєстрованого без- робіття, заборгованість з виплати заробітної плати, алкоголізм, наркоманія та токсикоманія, рівень злочинності. Модуль 3. Змінений екологічний стан компо- нентів природи: 7) стан атмосферного повітря - 2 показники: викиди в атмосферу та індекс забруднення атмосфери міст; 8) якість поверхневих вод - 2 показники: скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, якість поверхневих вод; 9) стан біорізноманіття - 2 показники: індекс загального видового різноманіття та рослини, занесені до Червоної книги України. Модуль 4. Вплив на людину та її життєді- яльність: 10) кількість та тяжкість надзвичайних ситуацій техногенного походження - 2 показники: розподіл надзвичайних ситуацій та розподіл техногенних надзвичайних ситуацій; 11) кількість населення з психосоматичними захворюваннями - 4 показники: захворювання системи кровообігу, органів дихання, хвороби психіки та поведінки, злоякісні новоутворення. Перші чотири фактори Модулів 1, 2 є головними рушійними силами, які мають комплексний ха- рактер дії і спричинюють виникнення таких ти- пів техногенних небезпек, як пожежовибухова, хімічна, гідродинамічна, небезпека на об’єктах життєзабезпечення та небезпека на транспорті. П’ятий та шостий фактори мають відношення до соціальної сфери, причому, якщо рівень, наприк- лад, шумового забруднення призводить до зрос- тання психологічного напруження і є безперерв- ним за характером дії, то рівень зареєстрованого безробіття та заборгованість з виплати заробітної плати можуть слугувати індикаторами ступеня со- ціального неблагополуччя, що посилює дію люд- ського фактора, внаслідок прояву якого відбува- ються разові аварії та катастрофи. Зважаючи на те, що особливу роль у виникненні надзвичайних ситуацій техногенного походження відіграє людський фактор, у методичних положен- нях запропоновано розкривати рівень духовності спільноти, що проживає у певному регіоні, через опосередковані показники числа зареєстрованих злочинів, кількості осіб, що страждають на алкого- лізм та наркоманію. Зміни стану компонентів природи, що погіршу- ється як реакція на навантаження, досліджуються через показники оцінювання якості поверхневих вод та стану атмосферного повітря як найбільш динамічних компонентів, погіршення екологічного стану яких досить швидко призводить до негатив- ного впливу на стан біоти та людини. За кінцевий об’єкт, який відчуває наслідки антропогенного навантаження, у ланцюзі дослід- ження передбачається дати характеристику стану живих організмів. Зміна видового складу флори і фауни є показником впливу техногенної діяльності на біоту. Комплексний вплив від економічних та соціальних факторів на людину може бути визначений за допомогою оцінки кількості та тяж- кості надзвичайних ситуацій техногенного поход- ження (стрімкий прояв факторів ТНС) та стану здоров’я населення, який порушується, у тому числі внаслідок безперервного, хронічного нега- Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 1 �� тивного впливу в результаті забруднення, шуму, життя у стресовому стані тощо. При відборі показників орієнтація зроблена більше на зміст, суть та значимість кожного фак- тора, а не на масовість та на спосіб агрегування. Роблячи акцент на загальнолюдські цінності та підкреслюючи пріоритетність тих складових гео- системи, що є живими, або основою життя, в роботі не акцентовано увагу на чисто технічні характе- ристики та показники матеріально-економічних ознак. Встановлення закономірностей і взаємозв’язків у розподілі вищеназваних параметрів, перевірку наявності лінійної залежності між показниками реакції геосистеми та показниками факторів ру- шійних сил виконано за допомогою кореляційного аналізу. Враховуючи просторовий підхід у географії, кількісні методи значною мірою застосовано саме для виявлення просторових закономірностей роз- поділу явищ і об`єктів та їх відображення через картографічні моделі. Використання картографіч- ного методу надає реальну можливість побачити особливості географічної локалізації досліджу- ваних об`єктів, межі поширення і впливу окремих процесів, структуру складових геосистем та її зміни, а також ряд відносних показників. Статис- тична інформація дозволяє розглянути кількісні методи в географії як важливе поєднання при- йомів, що сприяють аналізу, перетворенню і в кінцевому результаті – картографуванню показни- ків, що характеризують стан і динаміку розвитку об`єктів, явищ і процесів, які зумовлюють прояв надзвичайних ситуацій. Результати дослідження Методичні положення геосистемного аналізу факторів ризику ТНС підтверджені нами завдяки розрахункам з використанням даних Держкомста- ту України (2000-2009) у розрізі адміністративних областей України, які ми розглядаємо як геосисте- ми мезорівня, та інших даних, що містяться у наукових публікаціях та національних доповідях про стан навколишнього природного середовища. Важливою передумовою виникнення ТНС в Україні були значні зміни у структурі населення держави: стрімке зростання чисельності міського населення і концентрація його у великих містах на фоні зменшення сільського населення. Зростання чисельності населення міст супроводжувалося їх промисловим розвитком та появою підприємств- гігантів з розгалуженими технологічними зв’язка- ми, філіями та суміжниками. Галузева спеціаліза- ція промисловості великих міст приваблювала у міста сільське населення, яке нерідко було не- достатньо підготовлене до праці з технічними засобами виробництва. Крім того, самі технології не є досконалими, що призводить до появи про- мислових відходів виробництва і, у комплексі, - до виникнення різного ступеня небезпеки аварій. Найбільша концентрація промислових під- приємств була і нині є у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Існуюча застаріла територіальна структура виробництва в Україні характеризується значною зношеністю основних фондів (у більшості областей вона сягає понад 50%), наявністю потенційно не- безпечних об’єктів (вибухової, пожежної, радіа- ційної, гідродинамічної, біологічної небезпеки), а також хімічно небезпечних об’єктів (понад 30% населення Донецької, Сумської, Івано-Франків- ської, Запорізької, Дніпропетровської, Черкаської, Львівської областей проживає в зонах можливого хімічного зараження). Незадовільним є стан житлового фонду в регі- онах України, інфраструктура якого загалом по державі зношена більше, ніж на 60 %, що створює передумови для виникнення різного типу аварій і не тільки у житлово-комунальному секторі. Серед відходів виробництва найшкідливішими є токсичні відходи І-ІІІ класу небезпеки. В Укра- їні 35,5 тис.т таких відходів належать до І класу небезпеки. Найбільша концентрація цих небез- печних відходів виявлена у п’яти областях (Запо- різькій – 40%, Донецькій – 30%, Сумській – 9%, Дніпропетровській і Луганській – по 4%) і АР Крим – 8%. Використовуючи дані фахівців Придніпровської державної академії будівництва і архітектури, відмічено, що кожен другий мешканець України проживає у зоні акустичного дискомфорту. Най- більше відчуває шумове забруднення населення Донецької, Запорізької, Харківської і Луганської областей. У 72 населених пунктах перевищені гра- нично допустимі рівні шуму. Існуючі рівні інформатизації та інформаційної забезпеченості в Україні розглянуто через призму інформаційного забруднення та електромагнітного навантаження на людину і живі організми. Спосте- рігається тенденція «віртуалізації» суспільства засобами нарощування мережі кабельного телеба- чення та Інтернету. Понад 40% абонентів мобіль- ного зв’язку проживає у м. Києві та Київській області (17,9 %), Донецькій (10,7 %), Харківській (7,0 %) та Дніпропетровській (6,3 %) областях. Відповідно, для цих областей характерне більше навантаження електромагнітним випромінюван- ням внаслідок функціонування також базових станцій-ретрансляторів. Найменше користувачів мобільних телефонів зареєстровано у Тернопіль- ській, Кіровоградській та Чернівецькій областях. Особлива увага у дослідженні надана девіант- ним цінностям, проблемі нехтування значною час- тиною населення існуючих норм права і моралі, що призводить до правопорушень, моральної деградації людини та появи умов для виникнення Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 1�� різних видів загроз її розвитку. Важливими чин- никами, що впливають на психологічний стан лю- дини, є безробіття та невиплата заробітної плати, які притаманні практично усім регіонам держави і впливають на активізацію вживання алкоголю, токсичних речовин та наркотиків. У такому стані, як правило, людина схильна до правопорушень. Найбільший коефіцієнт злочинності (кількість зареєстрованих злочинів на 100 тис. чоловік насе- лення) притаманний для Запорізької, Луганської і Дніпропетровської областей. Криміногенна ситу- ація більш напружена у містах [6]. За даними ВООЗ Україна посідає п’яте місце у Європі, після Росії, Албанії, Казахстану і Білорусі, за рівнем насильства серед молоді (5-6 смертель- них випадків на 100 тис. населення). Незважаючи на економічну кризу і спад промислового виробництва, в Україні відбуваються значні зміни екологічних властивостей повітря, води, а також продовжується тенденція збіднення біотичного і ландшафтного різноманіття. Зокрема, станом на 2009 р. частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні Кіро- воградської області становила 57%, Одеської – 45%, Дніпропетровської та Донецької – по 43%, Сумської – 36%, Луганської – 33%, міста Севас- тополь – 45%. Скиди забруднених зворотних вод на душу населення найбільші у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Найбільше забруднення атмосферного повітря спостерігається у Луганській, Донецькій, Дніпро- петровській та Запорізькій областях. Вплив сільськогосподарського виробництва, промисловості, розвиток комунікацій, урбанізація й індустріалізація спричинили високий ступінь антропогенної деградації земельного фонду на- шої держави. В окремих областях вона колива- ється від 80,8 до 87,1%, в інших перевищує 90% (Миколаївська – 90,3; Донецька – 91,7; Кіро- воградська – 92,6; Запорізька – 93,7%). За розмі- рами площі природної рослинності на одну лю- дину (0,35 га) наша держава займає одне з останніх місць серед країн Європи. На території та об’єкти природно-заповідного фонду України припадає лише 5% площі країни, що у 2,5 рази менше зна- чення середньоєвропейського показника. Площа заповідних земель у Європі на одну людину стано- вить близько 2220 м2, тоді як в Україні - 570 м2. Середнє значення індексу узагальненого видо- вого різноманіття становить 32 % від незайманого стану [3]. Фактично для всіх областей від трети- ни до половини всіх існуючих видів рослин визна- чають як вразливі, зниклі та зникаючі. Найбільша чисельність і, відповідно, найвищий відсоток рос- лин, занесених до Червоної книги України, припа- дає на Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську області та АР Крим. Комплексна дія названих факторів спричинює порушення зв’язків між складовими геосистеми. Швидкою розв’язкою напруження, що виникає при цьому, з розрядкою енергії, яка призводить до розриву зв’язків, є техногенні аварії та катастрофи, які, в свою чергу, призводять до стану надзвичайної ситуації. Відповідно до Державного класифікатора над- звичайних ситуацій, серед зареєстрованих в Укра- їні 2009 року 264 таких подій виділено надзвичай- ні ситуації техногенного (130), природного (117) і соціально-політичного (17) характеру. Найбільша кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру відмічена у Донецькій області. Всі небезпеки сьогодення усвідомлюються лю- диною і, крім впливу на її здоров’я, створюють за- грозу психологічного характеру. Вплив факторів надзвичайних ситуацій на людину розкрито на основі аналізу проявів основних її захворювань, зокрема системи кровообігу, органів дихання, злоя- кісні новоутворення, хвороби психіки і поведінки. Найбільшу кількість осіб, у яких вперше виявле- но захворювання системи кровообігу, зареєстро- вано у Харківській та Івано-Франківській областях. Вищим від середнього у державі є цей показник у Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській, Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях. В Україні виявлено понад 15 міських поселень, у яких зареєстровано шість і більше хворих на злоякісні новоутворення на 1000 жителів. Для де- сяти областей кількість зареєстрованих хворих перевищує 2000 чоловік на 100 тис. жителів. Якщо ж взяти до уваги недосконалість системи обліку хворих на новоутворення, то ситуація із захворюваннями на рак виявиться ще більш тривожною. Забруднення навколишнього середовища, а також незадовільна соціальна обстановка зумовлю- ють негативні реакції у органах дихання людського організму, що мають, крім суто біологічного, ще й психосоматичне походження. У 2009 році най- більше випадків захворювань органів дихання у населення зареєстровано у м. Київ і Київській області, а також у Черкаській та Вінницькій областях [1]. Життя у стані тривоги, напруження, невпев- неність щодо майбутнього в умовах соціальної не- стабільності, а також під впливом загроз техноген- них небезпек спричинюють захворювання психіки і розлади поведінки людини. За даними статистики, найбільше хворих з пси- хозами та неврозами в Україні зареєстровано у Чер- каській та Херсонській областях, неблагополучна ситуація склалася також у Донецькій, Луганській, Харківській та Хмельницькій областях [1]. Психологічна природа так званих хвороб циві- лізації, до яких відносяться хвороби системи кровообігу, органів дихання, злоякісні новоутво- Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 1 �� рення, неврози та ін., потребує поряд із детальним вивченням фізіологічних факторів їх генезису, психологічних і психічних детермінант профілак- тики і лікування також дослідження домінуючих впливів зовнішнього середовища, які безпосе- редньо чи опосередковано спричинюють появу цих хвороб. Це завдання стоїть поряд з іншими на порядку денному конструктивної географії. Завдяки використанню кореляційного аналізу на кількісному рівні підтверджено існування зв’язків між названими факторами і можливими витоками загроз техногенних надзвичайних ситуацій. Найвищі значення коефіцієнта кореляції (рис. 1) виявлені між кількістю промислових об’єктів і змінами у стані біорізноманіття (0,99), викидами в атмосферу і станом біорізноманіття (0,95), наявніс- тю шкідливих відходів і змінами у стані біорізнома- ніття (0,92), кількістю потенційно небезпечних об’єктів і кількістю техногенних надзвичайних ситуацій (0,81). Суттєвий кореляційний зв’язок виявлено також між наявністю шкідливих відхо- дів і кількістю техногенних надзвичайних ситу- ацій (0,69), що можна пояснити вірогідністю ви- никнення вибухів і пожеж на звалищах від само- загоряння біогазу внаслідок анаеробного розкла- дання органічних відходів. Виявлено також позитивну кореляцію між кількістю населення, рівнем зношеності фондів житлово-комунального господарства та проявом техногенних надзвичайних ситуацій (коефіцієнт кореляції - 0,73 і 0,61 відповідно). На основі статистичних даних встановлено, що рівень шумового забруднення позначається на виникненні психосоматичних захворювань, до групи яких ми віднесли захворювання системи кровообігу, органів дихання, злоякісні новоутво- рення та психічні розлади. Коефіцієнт кореляції тут становить 0,73. На виникнення психосоматичних захворювань впливає й мобільний зв’язок (0,37). Досить показовим, на нашу думку, є встановле- ний зв’язок між злочинністю і психосоматичними захворюваннями (коефіцієнт кореляції 0,42). Ос- кільки коефіцієнт злочинності ми обрали як показ- ник «бездуховності», такий результат можна інтер- претувати як підтвердження тези про те, що стан здоров’я населення залежить від рівня духовності суспільства у даному регіоні. На основі аналізу і синтезу 32 тематичних карт (з них 25 розроблені в процесі цього дослідження), що розкривають соціально-економічні фактори ризику як передумови виникнення надзвичайних ситуа- цій, а також аналізу статистичних і літературних джерел здійснено узагальнення напрацьованого матеріалу і в картографічній формі представлено функціональне зонування території України за потенційними небезпеками і загрозами (рис. 2). За найбільшою кількістю екстремальних значень основних факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій виділяються Донецька область, міста Київ і Севастополь. Досить кри- тичною є ситуація також у Харківській, Черні- гівській, Сумській, Дніпропетровській, Черкаській, Вінницькій, Івано-Франківській областях та АР Крим. Висновки Використання опрацьованої методології дос- лідження підтвердило існування величезного тис- ку з боку господарської діяльності людини, що призводить до змін екологічних властивостей ком- понентів природи та зменшення біотичного і ланд- шафтного різноманіття, накопичення шкідливих Рисунок 1. Кореляційна залежність між факторами та реакціями складових геосистеми Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2011, ¹ 1�� відходів і, в кінцевому результаті, - до зростання захворюваності населення. Проведене дослідження є спробою на кількісно- му рівні оцінити взаємозв’язок між соціально-еко- номічними факторами і показниками стану при- родних складових геосистеми та стану здоров’я людини. За допомогою статистичних і картографічних методів підтверджено, що сукупність високого рівня урбанізації, концентрації небезпечних об’єктів в регіонах, рівня зношеності основних виробничих фондів і неблагополучної соціальної обстановки є провідним комплексним фактором ризику виник- нення техногенних надзвичайних ситуацій. Ви- сокий рівень шумового, інформаційного та електро- магнітного навантаження спричинює посилення напруженості в геосистемі, є накопичувальним безперервним фактором впливу на компоненти природи і людину. Виявлено залежність стану психосоматичного здоров’я людини від рівня зло- Рисунок. 2. Функціональне зонування території України за факторами ризиків техногенних надзвичайних ситуацій чинності, який нами обрано як індикатор «без- духовності» спільноти певного регіону. Аналіз 32 тематичних карт, що розкривають фактори ризику, а також синтез статистичних і літе- ратурних джерел забезпечили можливість здійс- нити узагальнення напрацьованого матеріалу і в картографічній формі представити функціональне зонування території України за комплексом потен- ційних небезпек і загроз. У роботі акцентовано увагу на тому, що до вирі- шення проблеми виникнення та розвитку катаст- роф і надзвичайних ситуацій слід підходити комп- лексно та системно, з розумінням того, що глибинні причини негативних змін пов’язані переважно з людським фактором. Ніякі досягнення науки та технічні нововведення не зможуть запобігти еколо- гічній катастрофі, якщо радикальні зрушення у ставленні людини до природи не стануть домі- нантою формування нової морально-етичної систе- ми людських цінностей. 1. Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України у 2009 році. Статистичний бюлетень / Державний комітет статистики України. – К., 2010.– 89 с. 2. Комедчиков Н.Н. Атлас природных и техногенных опасностей и рисков чрезвычайных ситуаций в Российской Федерации / Картография, геоинформатика, дистанционные методы исследований: Тр. XII съезда РГО. Т.6. – СПб. – 2005. – С.122-127.XII съезда РГО. Т.6. – СПб. – 2005. – С.122-127. съезда РГО. Т.6. – СПб. – 2005. – С.122-127. 3. Ландшафтна екологія: навчально-методичний посібник з моделювання біорізноманіття, урахування впливів на нього (для освітніх цілей національного та регіонального рівнів) / В.І.Придатко, Г.О.Коломицев, Р.І.Бурда, С.М.Чумаченко. - К.:НАУ, 2008.- 174 с. 4. Лосев К.С. Мифы и заблуждения в экологии. – М.: Научный мир, 2010. – 224 с. 5. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2009 році / МНС України, Мінприроди України та НАН України. – 252 с. 6. Основні соціально-економічні показники міст за 2008 рік / Видання Асоціації міст України та громад спільно з Асоціацією фінансистів України. - К., 2009. – 75 с. Інститут географії НАН України, Київ �тримано 3��

Геосистемний аналіз факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні

Institution

Ähnliche Einträge