Способи кримінально караного примушування
Досліджуються способи кримінально караного примушування у статтях Особливої частини КК України. Автор аналізує доцільність законодавчої деталізації та наявності узагальнюючих понять при формулюванні об’єктивної сторони злочинів, які полягають у протиправному примушуванні особи до вчинення певних дій...
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58748 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Способи кримінально караного примушування / В.Ю. Рунов // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 456-461. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-58748 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-587482014-03-31T03:01:55Z Способи кримінально караного примушування Рунов, В.Ю. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Досліджуються способи кримінально караного примушування у статтях Особливої частини КК України. Автор аналізує доцільність законодавчої деталізації та наявності узагальнюючих понять при формулюванні об’єктивної сторони злочинів, які полягають у протиправному примушуванні особи до вчинення певних дій. Исследуются способы уголовно наказуемого понуждения в статьях Особенной части УК Украины. Автор анализирует целесообразность законодательной конкрети зации и наличия обобщающих понятий при формулировании объективной стороны преступлений, которые выражаются в противоправном понуждении лица к совершению определенных действий. This article investigates the ways of criminalization of coercion in the articles of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. The author examines the feasibility of legisla- tive detail and presence of generalized concepts in the formulation of the objective side of crime, which are illegal in forcing a person to certain actions. 2012 Article Способи кримінально караного примушування / В.Ю. Рунов // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 456-461. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58748 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
spellingShingle |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Рунов, В.Ю. Способи кримінально караного примушування Держава і право |
description |
Досліджуються способи кримінально караного примушування у статтях Особливої частини КК України. Автор аналізує доцільність законодавчої деталізації та наявності узагальнюючих понять при формулюванні об’єктивної сторони злочинів, які полягають у протиправному примушуванні особи до вчинення певних дій. |
format |
Article |
author |
Рунов, В.Ю. |
author_facet |
Рунов, В.Ю. |
author_sort |
Рунов, В.Ю. |
title |
Способи кримінально караного примушування |
title_short |
Способи кримінально караного примушування |
title_full |
Способи кримінально караного примушування |
title_fullStr |
Способи кримінально караного примушування |
title_full_unstemmed |
Способи кримінально караного примушування |
title_sort |
способи кримінально караного примушування |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58748 |
citation_txt |
Способи кримінально караного примушування / В.Ю. Рунов // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 456-461. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT runovvû sposobikrimínalʹnokaranogoprimušuvannâ |
first_indexed |
2025-07-05T09:59:28Z |
last_indexed |
2025-07-05T09:59:28Z |
_version_ |
1836800613302665216 |
fulltext |
В. Ю. РУ НОВ
СПОСОБИКРИМІНАЛЬНОКАРАНОГОПРИМУШУВАННЯ
Досліджу ють ся спо со би криміна ль но ка ра но го при му шу ван ня у стат тях Особ ли-
вої ча с ти ни КК Ук раїни. Ав тор аналізує доцільність за ко но дав чої де талізації та на яв-
ності уза галь ню ю чих по нять при фор му лю ванні об’єктив ної сто ро ни зло чинів, які
по ля га ють у про ти прав но му при му шу ванні осо би до вчи нен ня пев них дій.
Ключовіслова: при мус, при му шу ван ня, по гро за, на силь ст во.
Ис сле ду ют ся спо со бы уго лов но на ка зу е мо го по нуж де ния в ста ть ях Осо бен ной час-
ти УК Ук ра и ны. Ав тор ана ли зи ру ет це ле со об раз ность за ко но да тель ной кон кре ти за-
ции и на ли чия обоб ща ю щих по ня тий при фор му ли ро ва нии объ ек тив ной сто ро ны пре-
ступ ле ний, ко то рые выра жа ют ся в про ти во прав ном по нуж де нии ли ца к со вер ше нию
оп ре де лен ных дей ст вий.
Ключевыеслова: при нуж де ние, по нуж де ние, уг ро за, на си лие.
This article investigates the ways of criminalization of coercion in the articles of the
Special Part of the Criminal Code of Ukraine. The author examines the feasibility of legisla-
tive detail and presence of generalized concepts in the formulation of the objective side of
crime, which are illegal in forcing a person to certain actions.
Keywords: coercion, threat, violence.
Відповідальність за суспільно небезпечні діяння, які виявляються у проти-
правномуфізичномучипсихічномувпливінаособузметоюпідкоритивласній
воліповедінкуцієїособи,встановленоунизцінормОсобливоїчастиниКримі-
нальногокодексу (далі–КК)України.Так,примусєспособомвчиненнятаких
злочинів,якпримушуваннядовступуустатевийзв’язок(ст.154);примушування
до участі у страйку (ст. 174); перешкоджання здійсненню релігійного обряду
(ст.180);примушуваннядоантиконкурентнихузгоджуванихдій(ст.228);приму-
шуваннядовчиненнятерористичногоакту(ст.2581);примушуванняпрацівника
транспортудоневиконаннясвоїхслужбовихобов’язків(ст.280);примушування
дозаняттяпроституцією(ст.303);примушуваннядовиконаннячиневиконання
цивільно-правових зобов’язань (ст. 355); примушування давати показання
(ст.373);примушуваннядовідмовидаватипоказання(ст.386).
Дослідженням проблем кримінальної відповідальності за примушування, а
такождослідженнямфізичноготапсихічногопримусуякобставини,щовиклю-
чаєзлочинністьдіяння,займалисьтаківітчизнанітазарубіжнівчені:М.Г.Арма-
нов, Р. Ш. Бабанли, М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. М. Бурдін, Л. П. Брич,
Є.Г.Веселов, О. Л. Гуртовенко, І. Є. Жданова, В. Ф. Іванов, О. О. Кваша,
Т.Ю.Кобозева,Н.О.Наконечна,К.М.Плутицька,В.В.Сташис,Р.Д.Шарапов
таін.,однакдетальногодослідженняпотребуютьспособипримушування,закріп-
ленівККУкраїни.
Очевидним є те, що існування кожної із зазначених норм зумовлене
необхідністю кримінально-правової протидії посяганням на різні сфери
суспільнихвідносин,тобтонарізніродовітабезпосередніоб’єктизлочинів.Вод-
ночас слід підкреслити, що, незважаючи на різну спрямованість кримінально
караних діянь, спосіб таких діянь є однаковим, який законодавець узагальнює
поняттям«примушування»,щовтеоріїкримінальногоправатавЗагальнійчас-
тиніККУкраїниміститьвідповіднийаналог–поняття«примус».Сутністьпри-
456 Держава і право • Випуск 57
мусувнайбільшзагальнихрисахможнавизначитияквимогувчинитипевнідії
абовідмовитисьвідїхвчинення,поєднануізпсихічнимабофізичнимвпливомна
особу1.Протиправнавимогаєспільноюрисою,якапоєднуєпримусякобставину,
що виключає злочинність діяння (вимога заподіятишкоду правоохоронюваним
інтересам),тапримушуванняякознакуоб’єктивноїстороницілогорядузлочинів
уОсобливійчастиніККУкраїни(вимогавчинитидіїабоутриматисьвідвчинення
дійнезвласноїволі).
Враховуючиспільнусутністьусіх із зазначенихпосягань,можнадійтивис-
новку,щовідповідальністьзарізногородузлочиннийпримусповиннабутивста-
новлена системно, незважаючи на те, на який з об’єктів кримінально-правової
охоронивчиняєтьсяпосягання.
Крімтого,дискусійнимунауцікримінальногоправаєпитаннящодовизна-
ченнямісцяфізичноготапсихічногопримусувсистеміобставин,щовиключа-
ютьзлочинністьдіяння2.
Так,узв’язкузвикладенимпостаєзапитання:чомуводномувипадкузаконо-
давецьвизначаєтіспособи,застосуванняякихєпримушуванням(стаття386КК
України),якпри му шу ван ня свідка,потерпілого,експертадовідмовивіддавання
показаньчивисновку,атакождодаваннязавідомонеправдивихпоказаньчивис-
новкушля хом по гро зи вбив ст вом, на силь ст вом, зни щен ням май на цих осіб чи їх
близь ких ро дичів або роз го ло шен ня відо мо стей, що їх гань блять, а в іншому
випадку(стаття373ККУкраїни)законодавецьобмежуєтьсязагальнимформулю-
ванням – при му шу ван ня давати показання при допитішля хом не за кон них дій з
бо ку осо би, яка про во дить дізнан ня або до су до ве слідство(курсивнаш.–В. Р.).
Ізаналізутакихнормвбачається,щозаконодавецьводнихвипадкахконкре-
тизуєспосібпримушування,ав іншихвикористовуєнеконкретизованіпоняття,
пов’язуючиізнимипритягненняособидокримінальноївідповідальності.
Доцільністьконкретизаціїабо,навпаки,доцільністьузагальненихформулю-
ваньу конструкціях статей, які встановлюють відповідальність за різногороду
примушування, є одним із проблемних питань у науці кримінального права.
Надміруконкретизованізаконодавчіформулюваннязвужуютьможливістьзасто-
сування норми, тобто обмежують перелік діянь, за вчинення яких особа може
бути притягнена до кримінальної відповідальності.Надміру розширені законо-
давчіформулювання,змістякихдотогожнерозкриваєтьсявзаконіпрокриміна-
льну відповідальність, може суперечити реалізації основоположного принципу
правової визначеності та апріорі може призвести до притягнення невинних до
кримінальної відповідальності за допомогою використання нечітких, розмитих
формулювань.
Отже, слід зазначити, що основні причини аналізованих законодавчих
розбіжностей можуть полягати у такому: а) наявність об’єктивних причин для
використанняузагальнених/конкретизованихпонять;б)безсистемнийпідхіддо
кримінально-правовогорегулювання,якийспричиниввідмінністьузаконодавчих
формулюванняхвідповідальностізавчиненняодноріднихдіянь,яківиявляються
узлочинномувпливінаволюособи.
Слідвстановитинаявністьоб’єктивнихпідстав існуванняцихрозбіжностей
шляхомкомплексногоаналізустатейОсобливоїчастиниККУкраїнитаспіввідне-
сенняїхзродовимоб’єктомкримінально-правовоїохорони.ОкрімстатейОсоб-
ливоїчастиниККУкраїни,системністьурегулюваннітарозуміннісутностіпри-
мусу як кримінально-правової категорії повинна існувати в межах усього КК
457Юридичні і політичні науки
України,оскількифізичнийтапсихічнийпримусєобставинами,щовиключають
злочинністьдіяннятарегулюютьсянормамиЗагальноїчастиниККУкраїни.
Уданомуконтексті звертаємоувагунааналізовануст.386ККУкраїни,яка
встановлюєвідповідальністьзапримушуваннясвідка,потерпілого,експертадо
відмовивіддаванняпоказаньчивисновку,атакождодаваннязавідомонеправди-
вихпоказаньчивисновкушляхомпогрозивбивством,насильством,знищенням
майнацихосібчиїхблизькихродичіваборозголошеннявідомостей,щоїхганьб-
лять.Способамипримушуваннявідповіднодовказаноїнормиєпогрозавбивст-
вом,насильством,знищенняммайнацихосібчиїхблизькихродичіваборозголо-
шеннявідомостей,щоїхганьблять.Такепримушуванняєпсихічнимпримусом,
якийохоплюєвипадки,колишкодаспрямовананаособу,щосприймаєпогрозу.
Дослідникикримінально-правовогозначенняпсихічногопримусуякобстави-
ни,що виключає злочинність діяння, доводять,що психічним примусом може
бутиіпогроза,приякійнебезпеказаподіянняшкодивиникаєдляособи,якавис-
ловлюєпогрозу3.Так,Є.Г.Веселовдоформпсихічногонасильства,окрімпогро-
зи, відносить образу, систематичне приниження людської гідності, жорстоке
поводження,гіпноз,примусовуін’єкціюнаркотичнихзасобівабопсихотропних
речовин,погрозусамогубствомабозаподіяннямшкодивласномуздоров’ю4.
Отже,використанезаконодавцемконкретизованеформулюванняпривстанов-
ленні відповідальності за примушування до відмови від давання показань не
охоплює усіх можливих випадків примушування, за допомогою яких можна
заподіятишкодупорядкуздійсненняправосуддятадосягтитієїмети,щобсвідок,
потерпілий,експертвідмовилисьвіддаванняпоказаньтаунеможливилиправиль-
невирішеннясправипосуті.
Дійшовшивисновкупроте,щорізновидипогрозиякспособупримушування
додаванняпоказаньнеохоплюютьусіхможливихвипадківпротиправноговпли-
ву на волю особи, поставимо запитання, чи можна при викладенні диспозиції
аналізованої статті обмежитись загальним формулюванням «примушування...
шляхомпогрози».О.М.Поповдосліджувавособливостіоб’єктивноїсторонизло-
чинногопримушуванняідійшоввисновку,щопогрозанезавждинаділенаозна-
камипримусу,зокремауразіпогрозивчинитизаконнідії5.
Законодавецьводнихвипадкахконкретизуєпогрозу,авіншихвикористовує
загальнепоняття«погрозанасильством».Очевиднимєте,щопорядізвідсутністю
системностірегулюванняспособівпримушування,безсистемнимєівизначення
різновидівпогрозиякспособівпримушування.ЗаконодавецьуККУкраїнивста-
новлює відповідальність за примушування, яке вчиняється такими способами:
погроза застосування насильства (ст. 174), погроза застосування насильства чи
заподіянняматеріальноїшкоди(ст.221),погрозавбивством,заподіяннямтяжких
тілеснихушкодженьабознищенняммайнацьогопрацівникачиблизькихйому
осіб(ст.280),погрозанасильствомнадпотерпілимабойогоблизькимиродичами,
пошкодженням чи знищенням їх майна (ч. 1 ст. 355), погроза вбивством чи
заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 355), погроза вбивством,
насильством, знищенняммайна осіб чи їх близьких родичів або розголошення
відомостей,що їхганьблять (ст.386).Нанашудумку,такабезсистемністьнеє
жоднимчиномобґрунтованою,оскількиключовимваналізованихскладахзло-
чинівєнеспосібпримушування,асамепримушування,якепорядізпосяганням
на родовий об’єкт злочину є протиправним обмеженням свободи волі особи6.
СлідпогодитисязТ.Ю.Кобозевою,щозлочиннийпримусможнавизначитияк
458 Держава і право • Випуск 57
умиснийпротиправнийфізичнийабо(та)психічнийвпливнаособу,якийобме-
жуєсвободуволізметоюзмуситиїївчинитидії(бездіяльність)всуперечвласно-
муволевиявленнюівінтересахтого,хтопримушує,абоіншихосіб.
Особливосуперечливимєвикористаннязаконодавцемприрегламентаціїспо-
собів примушування такого способу, як погроза заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень.Такапогроза,якспосібпримушуваннязакріпленауст.280тауч.2
ст.355ККУкраїни. Більше того, примушування до виконання чи невиконання
цивільно-правових зобов’язань шляхом погрози заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень (ч. 2 ст. 355 ККУкраїни) є кваліфікуючою ознакою злочинущодо
загального складу, в якому встановлено відповідальність за примушування до
виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань шляхом погрози
насильством(ч.1ст.355ККУкраїни).
Р.Ш.Бабанли,аналізуючивидипогрозизачиннимККУкраїни,дійшоввис-
новкупронедоцільністьнадмірноїконкретизаціїнасильства,якимвиннийпогро-
жуєпотерпілому.Вченийдосліджуєпрактичнузначимістьвиділеннятакихрізно-
видівкримінальнокаранихпогроз,якпогрозазаподіяннятяжкихтілеснихушко-
дженьтапогрозанасильством,щоєнебезпечнимдляжиттявмоментзаподіяння.
Напідставіаналізунормчинногозаконодавства,якірегулюютьпорядоквстанов-
ленняступенятяжкостітілеснихушкоджень,Р.Ш.Бабанлиобґрунтованодово-
дить, що характер та ступінь тілесних ушкоджень як тяжких або віднесення
насильства до такого, що є (або що не є) небезпечним для життя в момент
заподіяння, можливе виключно на підставі експертизи, а отже, виключно при
наявностітакихушкоджень7.Слідпогодитисьізавторомутому,щорозмежуван-
няпогроззадопомогоюконкретизаціїнасильства–насильствомабозаподіянням
тяжкихтілеснихушкоджень–неєнеобхіднимдлявирішенняпитаньрегламен-
таціїкримінальноївідповідальності,алишеускладнюєдіяльністьправозастосо-
вувача.
Отже,вважаємо,щовикористаннярізнихзаконодавчихформулювань,якіне
несутьусобіжодногозмістовногонавантаженняприрегламентаціївідповідаль-
ностізаодноріднізасвоїмиконститутивнимиознакамизлочинивмежаходного
кодексу є недопустимими. Абсолютно необґрунтованим є встановлення такого
способу,якпогрозазаподіяннятяжкихтілеснихпошкодженьприпримушуванні
довиконаннячиневиконанняцивільно-правовихзобов’язаньпорядізтакимспо-
собом,якпогрозанасильствомприпримушуваннідоучастіустрайкуабопере-
шкоджанняучастіустрайку.
Умежахкримінальногоправапредметомувагиєвиключнопогрозаякрізно-
вид психічного насильства, яка наділена такими конститутивними ознаками:
залякуванняособизастосуваннямдонеїчиблизькихїйосібфізичногонасильст-
ваабозаподіяннямматеріальноїшкоди;особамаєреальніпідставипобоюватись
здійсненнятакоїпогрози.Однакгіпотетично,упевнихвипадках,особливопри
примушуванніякдвооб’єктномузлочині(примушуваннядовідмовивіддавання
показань),злочиннамета–відмоваособивіддаванняпоказаньможебутидосяг-
нутаізвикористаннямпогрози,яканеєзлочинноютанеможебутивіднесенадо
психічногонасильства.
АналізуючипозиціюО.М.Поповапроте,щонебудь-якапогрозаможебути
наділенаознакамипримусу,слідзвернутиувагунатаке.Погроза іпримуснеє
тотожнимидіяннями.Примус–цевимога,якапоєднуєтьсяізпевнимидіями,що
підкріплюютьтакувимогу.Діїможутьвиявлятисьякурізноговидупогрозах,так
459Юридичні і політичні науки
івіншихдіяннях.Погроза,всвоючергу,якзазначалосявище,–цезалякування
особи, яке може бути як поєднаним із певною вимогою, так і не поєднаним з
вимогою.
Отже,розглядаючипогрозуякокремекримінальнокаранедіянняможнадійти
висновку,щовонаповиннабутинаділенаусімаознаками(залякуванняфізичним
насильством,реальність),інакшетакапогрозанематимекримінально-правового
значення.Усвоючергу,розглядаючипогрозуякспосібпримусу(примушування),
очевиднимєте,щоключовимуданомуразієпримус(примушування),якедося-
гає своєї мети – заподіяння шкоди об’єкту кримінально-правової охорони, і з
використанням погроз, які не наділені усіма ознаками кримінально караної
погрози(погрозасамогубством,погрозаприпинитиспілкування,погрозапозба-
витиматеріальноїпідтримкитощо).Вважаємо,щозасвоєююридичноюприро-
доютакийзлочин, зокремаякпримушуваннядовідмовивіддаванняпоказань,
можезаподіятишкодуоб’єктуішляхом«некримінальних»погроз.
У межах цієї статті виокремлено такі законодавчі підходи до регламентації
кримінальної відповідальності за примушування, як двооб’єктний злочин: вста-
новлення відповідальності за примушування, без конкретизації його способів;
частковаконкретизаціязуказаннямнате,щопримушуваннявчиняєтьсяшляхом
незаконнихдій,змістякихзаконнерозкриває;невичерпначастковаконкретизація,
приякійзаконодавецьвизначаєспособипримушування,одинізякихєзагальним
всеохоплюючимспособом(насильство,погрозазастосуваннянасильства,шляхом
іншихнезаконнихдій);конкретизаціяспособівпримушуванняудиспозиціїстатті,
які полягають у фізичному (насильство) або психічному (погроза застосування
насильства) впливі на особу; деталізація способів примушування конкретними
різновидамипогроз(погрозивбивством,насильством,знищенняммайнацихосіб
чиїхблизькихродичіваборозголошеннявідомостей,щоїхганьблять).
Аналізнизкистатей,здопомогоюякоговиокремленопідходидовстановлен-
ня відповідальності за примушування, дозволив дійти висновку, що наявність
різнихпідходівнеєобґрунтованою.Конкретизаціяспособівуоднихвипадкахта
використаннязагальнихформулюваньвіншихнезумовленаоб’єктивнимифак-
торами,особливостямиоб’єктакримінально-правовоїохорони.Узв’язкузвикла-
деним можна дійти висновку про відсутність системності при встановленні
відповідальностізапримушування,щопідтверджуєнеобхідністьуніфікаціїзако-
нупрокримінальнувідповідальністьваналізованійчастині.
При вирішенні питання про уніфікацію погрози як способу примушування
слідвиходитизтого,щонерізновидпогрозиєпринциповим,ате,щотакапогро-
заспроможнастатиспособомпротиправногопримушування.Отже,вважаємо,що
привстановленні відповідальності запримушуваннядоцільно використовувати
загальнепоняття«погроза»,якеохопитьусірізновидипогроз,щовикористовує
законодавецьпривизначенніспособівпримушування:погрозувбивством,засто-
сування насильства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, заподіяння
матеріальної шкоди, знищення чи пошкодження майна, розголошення відомо-
стей,щоганьблятьособу.Крімтого,використаннятакогозагальногоформулю-
вання,як«погроза»дозволитьврахувативипадки,якіперебуваютьпозамежами
правовогорегулювання,асамете,щозасвоєююридичноюприродоютакийзло-
чин,якпримушуванняможезаподіятишкодуоб’єктукримінально-правовоїохо-
рониішляхом«некримінальних»погроз.
460 Держава і право • Випуск 57
1.Ква ша О. О., Ба бан ли Р. Ш.Примуспсихічний//Малаенциклопедіякриміналь-
ногоправа/Зазаг.ред.Ю.Л.Бошицького;З.А.Тростюк.–К.:Кондор-Видавництво,
2012. – С. 191. 2.Бурдін В. М. Кримінально-правове значення фізичного примусу //
НауковийвісникЛьвівськогодержавногоуніверситетувнутрішніхсправ[Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Nvlduvs/2008_2/
08bvmzfp.pdf3.Ба бан ли Р. Ш.Погрозавбивством:значеннятамісцевсистемікриміна-
льногоправаУкраїни:Дис.…канд.юрид. наук. –К., 2010. –С. 36.4. Ве се лов Е. Г.
Физическоеилипсихическоепринуждениекакобстоятельство,исключающеепреступ-
ность деяния: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Краснодар, 2002. – С. 6. 5.
По пов А. Н.Принуждениекдачепоказаний:Квалификацияипредупреждение:Авто-
реф.дис.…канд.юрид.наук.–Омск,2001.–С.7.6. Ко бо зе ва Т. Ю.Преступноепри-
нуждениекакуголовно-правоваякатегория:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–М.,
2011.–С.8.7. Ба бан ли Р. Ш.Цит.праця–С.48.
461Юридичні і політичні науки
|