Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики
Досліджено етимологію та політико-правовий зміст поняття «регіональна мова». За допомогою порівняльно-правового аналізудоведено відсутність розбіжностей в розумінні терміна в європейському та українському законодавстві....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58763 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики / К.М. Вітман // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 516-522. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-58763 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-587632014-03-31T03:01:48Z Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики Вітман, К.М. Політичні науки Досліджено етимологію та політико-правовий зміст поняття «регіональна мова». За допомогою порівняльно-правового аналізудоведено відсутність розбіжностей в розумінні терміна в європейському та українському законодавстві. Исследована этимология и политико-правовое содержание понятия «региональный язык». С помощью сравнительно-правового анализа доказано отсутствие разногласий в понимании термина в европейском и украинском законодательстве. The etymology and political, legal substance of «regional language» term are investi- gated. With the help of comparative analysis it is proved that there is no discrepancy between European and Ukrainian understanding of «regional language» term. 2012 Article Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики / К.М. Вітман // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 516-522. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58763 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Вітман, К.М. Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики Держава і право |
description |
Досліджено етимологію та політико-правовий зміст поняття «регіональна мова». За допомогою порівняльно-правового аналізудоведено відсутність розбіжностей в розумінні терміна в європейському та українському законодавстві. |
format |
Article |
author |
Вітман, К.М. |
author_facet |
Вітман, К.М. |
author_sort |
Вітман, К.М. |
title |
Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики |
title_short |
Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики |
title_full |
Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики |
title_fullStr |
Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики |
title_full_unstemmed |
Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики |
title_sort |
регіональна мова: від етимології до практики мовної політики |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58763 |
citation_txt |
Регіональна мова: від етимології до практики мовної політики / К.М. Вітман // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 516-522. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT vítmankm regíonalʹnamovavídetimologíídopraktikimovnoípolítiki |
first_indexed |
2025-07-05T10:00:11Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:00:11Z |
_version_ |
1836800657601855488 |
fulltext |
К. М. ВІТМАН
РЕГІОНАЛЬНАМОВА:
ВІДЕТИМОЛОГІЇДОПРАКТИКИМОВНОЇПОЛІТИКИ
Дослідже но ети мо логію та політи ко-пра во вий зміст по нят тя «регіональ на мо ва».
За до по мо гою порівняль но-пра во во го аналізу до ве де но відсутність розбіжно с тей в
ро зумінні терміна в євро пейсь ко му та ук раїнсько му за ко но давстві.
Ключові слова: регіональ на мо ва, Євро пейсь ка Хартія регіональ них мов або мов
мен шин, мов на політи ка.
Ис сле до ва на эти мо ло гия и по ли ти ко-пра во вое со дер жа ние по ня тия «ре ги о наль ный
язык». С по мо щью срав ни тель но-пра во во го ана ли за до ка за но от сут ст вие раз но гла сий
в по ни ма нии тер ми на в ев ро пей ском и ук ра ин ском за ко но да тель ст ве.
Ключевые слова: ре ги о наль ный язык, Ев ро пей ская Хар тия ре ги о наль ных язы ков
или язы ков мень шинств, язы ко вая по ли ти ка.
The etymology and political, legal substance of «regional language» term are investi-
gated. With the help of comparative analysis it is proved that there is no discrepancy between
European and Ukrainian understanding of «regional language» term.
Keywords: regional language, European Charter for Regional or Minority Languages,
language policy.
Поняття «регіональна мова» з’явилося в українській етнонаціональній
політиці відносно недавно. В мовне законодавство України цей термін було
запроваджено після ратифікаціїЄвропейськоїХартії регіональнихмов абомов
меншин (1992 р.) Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії
регіональних мов або мов меншин» 2003 р. Європейський досвід підтримки
регіональних/міноритарних мов значно триваліший і налічує понад 50 років.
Відправноюточкою захистумовнихменшинвіддискримінаціїнаміжнародно-
правовомурівністалаЄвропейськаКонвенціяпрозахистправлюдинитаосново-
положнихсвобод(1950р.).Стаття14Конвенціїзобов’язуєдержавизабезпечити
користуванняправамитасвободами,визнанимивміжнародно-правовомудоку-
менті,бездискримінаціїзабудь-якоюознакою–статі,раси,кольорушкіри,мови,
релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального поход-
ження,належностідонаціональнихменшин,майновогостану,народження,або
заіншоюознакою1.УкраїнаприєдналасядоКонвенціїу1997р.
Поступове зникнення з європейськоїмовноїпалітримовменшинвнаслідок
скороченнякількості їхносіїввикликалостурбованістьєвропейськоїспільноти.
Об’єднана Європа розпочала пошук законодавчих механізмів, які дозволили б
загальмуватицейпроцесзадлязбереженнямовногорозмаїття.Держави,натери-
торіїякихприсутнірегіональнімовиабомовименшин,ранішебулизацікавлені
вмовнійасиміляціїтавстановленнімовногоодноманіття,щозначноспрощувало
процеснаціональноїконсолідаціїтауправління.ОднакрозробникиЄвропейської
Хартії регіональнихмов абомовменшинконстатували,що загрозациммовам
пов’язана навіть не стільки з несприятливими умовами або політикою мовної
асиміляції,скількизусепроникноюдієюглобалізації,щонамагаєтьсяпідкорити
все єдиному стандарту, в томучислімовному.Незважаючина те,що кількість
носіїв регіональних мов або мов меншин варіюється – від кількох тисяч до
кількохмільйонів–збереженнятарозвитокцихмовпідпитанням.
Оскількипринципнедискримінації замовноюознакоюнепередбачав ство-
ренняефективноїсистемизахистумовменшин,у1961р.ПарламентськаАсамб-
леяврекомендації285закликаланадоповненнядоЄвропейськоїКонвенціїпро
516 Держава і право • Випуск 57
захистправлюдинитаосновоположнихсвободнапрацюватинизкузаходівдля
забезпеченняправанаціональнихменшинкористуватисясвоїмимовами,зберіга-
титарозвиватисвоюкультуру.ІніціювалапроцесрозробкиЄвропейськоїХартії
регіональнихмов абомовменшин рекомендація 928ПАРЄ2.Цим документом
ПарламентськаАсамблея закликала держави сприяти використанню регіональ-
нихмовупублічнійсфері.ПроектЄвропейськоїХартіїрегіональнихмовабомов
меншинрозроблявсягрупоюекспертівзбагатьохкраїнпісляпублічнихслухань,
уякихвзялиучастькількасотеньносіївпонадсорокарегіональних/міноритарних
європейськихмов.У1992р.документбуловідкритодляратифікації.Насьогодні
Хартіюратифікували25держав,середякихУкраїна.
ПісляратифікаціїЄвропейськоїХартії регіональнихмов абомовменшину
2003 році в Україні розпочалися перші спроби імплементації положень щодо
захистурегіональнихмовумовнуполітику.Натойчасціспробималилокальний
характер і не підтримувалися на загальнонаціональному рівні.Протягом2005–
2010роківкількаобласнихтаміськихрадПівдняіСходукраїнипроголосилина
своїх територіях регіональні мови, посилаючись на реалізацію норм Хартії.
Запровадження регіональної мови означало офіційне вживання в певній
адміністративно-територіальнійодиниці(місті,області)порядздержавноюіншої
мови,поширеноїврегіоні.Вабсолютнійбільшостівипадківстатусрегіональної
набуларосійськамова.
Дляприкладу,головнимаргументомнакористьрішенняЗапорізькоїобласної
ради, яка надала російській мові статус регіональної, став поліетнічний склад
населення адміністративно-територіальної одиниці. Спираючись на те, що
більшість національних меншин, що проживають в області, згідно з даними
останньогоперепису,володіютьросійськоюмовою,Запорізькаобласнарадаого-
лосилаїїмовоюміжнаціональногоспілкування.Відповіднодоцьогорішенняу
Запорізькій області «російська мова, як мова міжнаціонального спілкування,
використовуєтьсявусіхсферахсуспільногожиттяієрегіональноюмовою»3.В
органи виконавчої влади та місцевого самоврядування надійшли рекомендації
щодовикористанняросійськоїмовиякрегіональної.
Так,вУкраїніпоняття«регіональнамова»набулоновогозначення.Регіональ-
на мова постає мовою певного регіону, мовою міжнаціонального спілкування,
прийнятноюдлябільшостійогонаселеннянезалежновіднаціональноїабомов-
ноїідентифікації.ВетнонаціональнійполітиціУкраїнипротягом2003–2012років
регіональна мова поступово втрачає своє значення міноритарної мови – мови,
якійзагрожуєзникненняабовимирання.Цейаспектлишечастковоприсутнійу
розумінністатусурегіональноїмови,сформованомучиннимукраїнськимзаконо-
давством.
УпояснювальнійдоповідідоЄвропейськоїХартіїрегіональнихмовабомов
меншин,вчастиніцілейтазавдань,зазначається,щоХартіяпокликаназахищати
тапідтримуватирегіональнімовиабомовименшин,якимзагрожуєзникненняяк
культурногонадбанняЄвропи.Осьчомудокументпередбачаєцілусистемупози-
тивних заходів активної підтримки регіональних мов: використання їх у сфері
освіти,ЗМІ,створенняумовдлявживаннярегіональнихмоввадміністративному
управлінні,судовійпрактиці,економічному,політичному,культурномужиттідер-
жави.РозробникиХартіїпереконані,щолишезадопомогоюзаходівпозитивної
дискримінації можна компенсувати ті несприятливі умови, в яких регіональні
мовиіснуваливминулому,зберігатитарозвиватиїхумайбутньомуякважливу
складовуєвропейськогокультурногорізноманіття4.
ЩодозмістутаперекладуЄвропейськоїХартіїрегіональнихмовабомовмен-
шинвукраїнськіймовнійполітиціточатьсятривалідискусії.Сутьцихдискусій
зводиться до однієї ґрунтовної суперечності – значення, наповнення поняття
517Юридичні і політичні науки
«регіональнамова».Частинаекспертівпереконує,щоХартіявукраїнськійетно-
політичній практиці застосовується хибно, викривлено. Зокрема, Т. Пилипенко
стверджує,щоплутанинувходізастосуваннязобов’язаньдокументабулоспричи-
нено вадами у перекладі тексту Хартії українською мовою з офіційних копій
автентичнихпримірниківанглійськоютафранцузькоюмовами.Дослідницяпере-
конана,щоаналізоригінальнихтекстівміжнародно-правовогоактасвідчитьпро
те, що базовий термін Хартії «regional or minority languages» був неправильно
перекладенийукраїнськоюмовоюяк«реґіональнімовиабомовименшин»,тодіяк
правильним українським відповідником будуть «регіональні або міноритарні
мови»5.
Узв’язкузцимопонентичинногоперекладуЄвропейськоїХартіїрегіональ-
нихмовабомовменшинпротягомусіхроківдіїдокументавукраїнськомузако-
нодавствівимагаютьскасуванняЗаконуУкраїни«ПроратифікаціюЄвропейської
хартіїрегіональнихмовабомовменшин»шляхомприйняттяіншоїредакціїдоку-
мента.Змістпретензійзводитьсядотого,щоЗаконзобов’язуєдержавунадавати
заходипосиленоїпідтримкимовам,якіначебтоцьогонепотребують,оскількиїм
незагрожуєзникнення,ізалишаєпозаувагоювеликукількістьмовУкраїни,які
насправдівимирають.Прихильникискасування/прийняттяновоїредакціїЗакону
наполягаютьнатому,щосаменеправильнийперекладзумовиввстановленняпев-
ногоперелікурегіональнихмов,якийзазнаєкритики.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії
регіональних мов або мов меншин», положення Хартії застосовуються до мов
такихнаціональнихменшинУкраїни:білоруської,болгарської,гагаузької,грець-
кої,єврейської,кримськотатарської,молдавської,німецької,польської,російської,
румунської,словацькоїтаугорської6.ОпонентичинноїредакціїХартіїстверджу-
ють,щоз13мов–білоруська,грецька,молдавська,німецька,польська,російська,
румунська,словацькатаугорськанезнаходятьсянамежівимирання,непотребу-
ють заходів посиленої підтримки, оскільки є офіційними в однойменних євро-
пейськихдержавах.
Нанашудумку,цейперелікнедосконалийлишетому,щоохоплюєнезначну
кількість мов, які могли б претендувати на статус регіональної в Україні. Він
потребуєсуттєвогорозширеннязарахунокмов,якінезможутьфункціонуватита
розвиватися без державної підтримки – таких як: кримчацька, караїмська,
урумськатаін.Однакпідчасреалізаціїцьогоположенняслідзвернутиувагуна
процедурувиконанняХартії,передбаченуст.3міжнародно-правовогодокумента.
Згідно з нею кожна держава, що приєдналася до Хартії, визначає у своїй
ратифікаційній грамоті або своєму документі затвердження кожну регіональну
мовуабомовуменшиничиофіційнумову,якаменшшироковикористовуєтьсяна
всійїїтериторіїабочастинітериторіїідоякоїзастосовуютьсяположенняХартії.
Кількістьрегіональнихмовабомовменшинвизначаєтьсянестількидовільним
бажаннямзаконодавців,скількиспроможністюдержавизабезпечитиреалізацію
заходів підтримки в сфері ЗМІ, освіти, культури, адміністрування, надання
публічнихпослуг,економічноготасоціальногожиття,передбаченихХартією.
Як уже неодноразово зазначалося в попередніх публікаціях та працях, ми
далеківідоціночногопідходудоетнонаціональноїполітикитамовноїполітики
як її складової зокрема. Етнонаціональна політика в жодному разі не повинна
оцінюватисязакритерієм«добре-погано»,«правильно-неправильно»,чимхибу-
ютьбільшістьукраїнськихполітиків.Цейпідхіднеприпустимийдлянауковців.
Наше завдання вивчати, аналізувати етнонаціональну політику та її складові –
шукатипричинно-наслідковізв’язки,давативідповідінанагальніетнонаціональні
питанняйпроблеми,прогнозуватиможливіваріантирозвиткутихчиіншихетно-
518 Держава і право • Випуск 57
політичних сценаріїв. Це однаковою мірою стосується мовної політики, яка
наразієоднимзджерелсуперечностейвукраїнськомуполіетнічномусуспільстві.
3липня2012р.ВерховнаРадаухвалилаЗаконУкраїни«Проосновидержав-
ноїмовноїполітики», якийвстановлюєпорядок застосуваннямоввУкраїніна
замінузастаріломуЗаконуУРСР«ПромовивУкраїнськійРСР».Чималоуваги
ЗаконприділяєзахистутарозвиткурегіональнихмоввУкраїні.ОпонентиЗакону,
праві політичні сили, переконані, що рівень підтримки розвитку регіональних
мов унеможливлює функціонування державної мови як фактору консолідації,
призводить до розколу суспільства і в майбутньому загрожує етнополітичною
дезінтеграцієюУкраїни.Отже, розуміння мовної ситуації вУкраїні неможливе
безчіткоговизначеннязмісту,поняття«регіональнамова»вукраїнськомузаконо-
давствітароліцьогоінструментувмовнійполітиціУкраїни.
Незважаючинакритику,українськезаконодавствонесуперечитьміжнародно-
муправуврозумінніпоняття«регіональнамоваабомоваменшини»,якзасвідчив
порівняльнийаналіз.По-перше,згіднозвизначеннямавтентичноготекстуЄвро-
пейськоїХартіїрегіональнихмовабомовменшинтермінозначаємови,якітра-
диційновикористовуються вмежахпевної території держави громадянамицієї
держави,якіскладаютьгрупу,щозасвоєючисельністюменша,ніжрештанасе-
ленняцієїдержави,тавідрізняютьсявідофіційноїмови(мов)цієїдержави.Він
невключаєдіалектиофіційноїмови(мов)державиабомовимігрантів7.Хартіяне
містить жодних вимог щодо того, що регіональними або мовами меншин не
можутьбутимовиіншихєвропейськихкраїн–вонанадаєкожнійдержавіправо
самостійно визначати перелік регіональнихмов відповідно домовної ситуації.
По-друге,увизначеннінемаєжодноїзгадкипроте,щостатусрегіональноїмови
маєнадаватисялишемовам,щозникають.ПреамбуладоХартіїпередбачаєнадан-
няцьогостатусутакожмовам,якізникають,анетількимовам,якізникаютьабо
якимзагрожуєвимирання.
По-третє, про хибність поширеного в українських політичних та наукових
колахтлумаченняпоняття«регіональнамова»лишеякмови,щозникає,свідчать
офіційні документи та повідомлення на сайті Ради Європи (у розділі Хартії).
Наприклад,удоповіді,присвяченійімплементаціїположеньЄвропейськоїХартії
регіональнихмовабомовменшинвПольщі,міститьсярекомендаціящодоство-
ренняумовдлядоступудодошкільної,початковоїтасередньоїшкільноїосвіти
білоруською,німецькою,кашубською,лемківськоютаукраїнськоюрегіональни-
ми мовами. Також Рада Європи закликала владу Польщі вжити додаткових
заходів для сприяння застосування положень Хартії до менш уживаних мов:
вірменської,чеської,караїмської,ромської,російської,словацької,татарськоїта
ідишу8.
Зауважимо,щоуцьомудокументі,якийжоднимчиномнеможесуперечити
автентичному змісту Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин,
оскількиналежить авторствуРадиЄвропи, в одномуперелікубезжоднихкон-
фронтацій сусідять абсолютно різні за ступенем розповсюдження в Європі
регіональнімови.Цемови,щозникають,якимбезспеціальнихзаходівпідтримки
загрожуєвимиранняуєвропейськихдержавах(кашубська,лемківська,караїмська,
ромська),тамови,якіпотужнопредставленінамовнійкартіЄвропи,оскількиє
офіційнимивєвропейськихдержавах(німецька,українська,вірменська,чеська,
російська,словацька).Звідсиможемозробитивисновок,щорегіональноюмовою
можебутибудь-якамовамовноїменшини,незалежновідрівняїїпоширення.
У зв’язку з цим більшу частину претензій критиків затвердженого законом
перекладуЄвропейськоїХартіїрегіональнихмовабомовменшинможнавважати
безпідставними.АджевпреамбулідоХартіїйдетьсяпронеобхідністьврахування
специфічнихумовтаісторичнихтрадиційрізнихрегіонівєвропейськихдержав.
519Юридичні і політичні науки
Томуотриманнястатусурегіональноїмовибілоруською,болгарською,грецькою,
румунською,російською,польськоюмовами,щопредставленіякофіційнімовив
сусідніхдержавах,єцілкомлогічнимінесуперечитьзмістуЄвропейськоїХартії
регіональнихмовабомовменшин.Самецімовніменшинипотребуютьрозши-
реннятареалізаціїмовнихправвУкраїні.
Характерно,щоРадаЄвропинемаєжоднихзауваженьщодоперелікумов,які
набулистатусурегіональноїмовивУкраїні.Протягом2010–2011роківУкраїна
вперше стала об’єктом моніторингу виконання положень Європейської Хартії
регіональних мов або мов меншин. У доповіді генерального секретаря Парла-
ментській Асамблеї від 16 березня 2012 р. про застосування Хартії головною
перешкодоюефективності документа визначається відсутність структурованого
підходудовиконаннятихзобов’язань,яківзялинасебедержави.Державиінколи
невиконуютьрекомендаційРадиЄвропиабовиконуютьїхчастково,щонедоз-
воляєХартіїзапрацюватинаповнусилуімовнимменшинамвповніскористатися
їїперевагами.
Україна в цій доповіді отримала низку рекомендацій.По-перше, проводити
структуровануполітикувсферіосвітищодопідтримкимовменшинтазабезпе-
чення прав осіб–носіїв регіональних мов на здобуття освіти цими мовами. У
межах цієї політики має забезпечуватися підготовка достатньої кількості вчи-
телів,щоволодіютьмовамименшин,наданнявідповіднихнавчальнихматеріалів
дляосвітирегіональнимимовамитаполегшенняпроцедуриввезеннялітератури
цими мовами. По-друге, владу України закликали переглянути високий бар’єр
(більшість населення регіону), досягнення якого дозволяє використовувати
регіональнімовиувзаємодіїзорганамивладитапублічнимислужбами.По-третє,
РадаЄвропивідзначиланизькийобсягмовленняпевнимирегіональнимимовами
ізакликалазнизитиквоти,щовстановлюютьсящодотеле-тарадіопрограм,дуб-
лювання фільмів9. При цьому Україна не отримала жодних зауважень щодо
змістовного наповнення поняття «регіональна мова» в українському законо-
давствіабощодопереглядуперелікурегіональнихмовабомовменшин.
Навідмінувідіншихдержав,Українаневідкладнорозпочалавтіленняреко-
мендаційПАРЄумовнійполітиці.ЗаконУкраїни«Прозасадидержавноїмовної
політики»значнорозширюєсферузастосування13регіональнихмов.Визначен-
нярегіональноїмовиабомовименшинивньомуповністювідповідаєвизначенню
ЄвропейськоїХартіїрегіональнихмовабомовменшин.Такожсередпринципів
державної мовної політики, що відповідають положенням Хартії та рекомен-
даціямПАРЄ,слідвиначититакі:
забезпеченнявсебічногорозвиткуіфункціонуванняукраїнськоїмовиякдер-
жавноївусіхсферахсуспільногожиттянавсійтериторіїдержавизістворенням
можливостіпаралельноговикористаннярегіональнихмовабомовменшиннатих
територіяхіутихвипадках,децеєвиправданим;
сприяннявикористаннюрегіональнихмовабомовменшинвусній іпись-
мовійформіусферіосвіти,взасобахмасовоїінформаціїістворенняможливості
дляїхвикористанняудіяльностіорганівдержавноївладиімісцевогосамовряду-
вання,всудочинстві,економічній ісоціальнійдіяльності,припроведеннікуль-
турних заходів та іншихсферах суспільногожиття вмежах територій,на яких
такімовивикористовуються,тазурахуваннямстанукожноїмови;
поважаннямежареалурозповсюдженнярегіональнихмовабомовменшинз
метою забезпечення того,щоб чинний або новий адміністративно-територіаль-
нийустрійнестворювавперешкодїхрозвитку10.
Усі ці принципи підкріплені відповідними заходами підтримки розвитку
регіональнихмовувсіхсферах.УЗаконіУкраїни«Прозасадидержавноїмовної
520 Держава і право • Випуск 57
політики» було знято високиймовний бар’єрщодо використання регіональних
мов у взаємодії з органами влади. Зокрема, згідно зі ст. 7 Закону до кожної
регіональної мови застосовуються заходи підтримки, якщо кількість носіїв
регіональноїмовискладає10відсотківібільшечисельностінаселеннярегіону.В
окремихвипадках,зарішенняммісцевоїради,зурахуваннямконкретноїситуації
такізаходиможутьзастосовуватисядомови,регіональнамовнагрупаякоїскла-
дає менше 10 відсотків населення відповідної адміністративно-територіальної
одиниці.Мовнийзаконпередбачає,щорегіональнамоваабомоваменшинивико-
ристовуєтьсянавідповіднійтериторіїУкраїнивроботімісцевихорганівдержав-
ноївлади,органівАвтономноїРеспублікиКримтаорганівмісцевогосамовряду-
вання,застосовуєтьсяівивчаєтьсявдержавнихікомунальнихнавчальнихзакла-
дах,атакожвіншихсферахсуспільногожиття.
ОднакЗаконУкраїни«Прозасадидержавноїмовноїполітики»,якийвідповідає
принципамЄвропейськоїХартіїрегіональнихмовтарекомендаціямРадиЄвропи
щодореалізаціїХартії,спричиниврозколвукраїнськомусуспільствітаполіти-
кумізамовноюознакою.МісцевіорганивладиОдеського,Запорізького,Донець-
кого, Луганського, Дніпропетровського, Херсонського,Миколаївського регіонів
почали реалізацію його положень у мовній політиці. Натомість Тернопільська
обласна рада прийняла рішення про те, що Закон не має жодних правових
наслідківінеможебутизастосованийнатериторіїТернопільськоїобласті,оскар-
жившийоговКонституційномуСудіУкраїни.
Така ситуація не свідчить про хибність тлумачення положень Хартії в
українському законодавстві. Річ у тому, що політика потужної підтримки
регіональних мов за своєю суттю неминуче породжує тенденцію послаблення
позиційофіційноїмовидержави.ІцевизнаєРадаЄвропи,щоразузауважуючи,
щоЄвропейськаХартіярегіональнихмовабомовменшинпросуваєрегіональні
мовияккультурнебагатствобезнамірівзашкодитиофіційніймові.УПреамбулі
доХартіїзазначається,щоохоронаірозвитокрегіональнихмовабомовменшин
неповинніперешкоджатиофіційниммовамінеобхідностівивчатиїх.
Протемовнапрактикавказуєназворотнийефект,якогопобоюютьсядержа-
ви–члениРадиЄвропи,щонеприєдналисядоЄвропейськоїХартіїрегіональних
мовабомовменшин(з47ратифікувалидокумент25).Вонинеприховують,що
загроза виникнення мовних конфліктів, дезінтеграційних тенденцій внаслідок
реалізації положеньХартії є головною перешкодою ратифікації документа. На
прикладімовноїполітикиУкраїни,якапослідовновтілюєположенняХартіїщодо
підтримки та розвитку регіональних мов або мов меншин, вони отримали
підтвердженнясвоїхпобоювань.
1. Кон венція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/
show/995_004. 2. 30 Years ofAction for Regional orMinority Languages [Електронний
ресурс]/CouncilofEurope/.–Режимдоступу:http://www.coe.int/t/dg4/education/minlang/
Pressreleases/30Years%20Action_en.asp.3. За порізькаобласнарадаприсвоїларосійській
мові статус регіональної // Дзеркало тижня. – №33. – С.7. 4. Explanatory Report -
EuropeanCharterforRegionalorMinorityLanguages[Електроннийресурс]/Councilof
Europe/. – Режим доступу: http://conventions.coe.int/Treaty/EN/Reports/Html/148.htm.
5. Пи ли пен ко Т.ЄвропейськаХартіяреґіональнихмовабомовменшин:стан,перспек-
тиви//ФорумНацій.–2010.–№5.–С.15.6. За кон України«ПроратифікаціюЄвро-
пейськоїхартіїрегіональнихмовабомовменшин»//ВВРУкраїни.–2003.–№30.–
Ст.259.7. Euro pean CharterforRegionalorMinorityLanguages[Електроннийресурс]/
CouncilofEurope.–Режимдоступу:http://conventions.coe.int/treaty/en/Treaties/Html/148.
htm.8. Council ofEuropepublishesreportonregionalorminoritylanguagesinPoland[Еле-
521Юридичні і політичні науки
ктроннийресурс]/CouncilofEurope/.–Режимдоступу:http://www.coe.int/t/dg4/educa-
tion/minlang/Pressreleases/PolandPressCMRec1_en.asp. 9. Application of the European
CharterforRegionalorMinorityLanguages.–CouncilofEurope.–16March2012.–P.3.
10. За кон України«Прозасадидержавноїмовноїполітики»[Електроннийресурс]/Вер-
ховнаРадаУкраїни.–Режимдоступу:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id
=&pf3511=41018.
522 Держава і право • Випуск 57
|