Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень
Розглянуто різні підходи до регулювання взаємності при визнанні та приведенні до виконання іноземних судових рішень як на національно-правовому, так і міжнародно-правовому рівнях, а також роль та місце міжнародного договору в забезпеченні режиму взаємності в зазначених питаннях....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58766 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень / Г.А. Цірат // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 482-487. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-58766 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-587662014-03-31T03:01:54Z Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень Цірат, Г.А. Міжнародне право і порівняльне правознавство Розглянуто різні підходи до регулювання взаємності при визнанні та приведенні до виконання іноземних судових рішень як на національно-правовому, так і міжнародно-правовому рівнях, а також роль та місце міжнародного договору в забезпеченні режиму взаємності в зазначених питаннях. Рассмотрены различные подходы врегулировании взаимности при признании и приведении в исполнение иностранных судебных решений, как на национально-правовом, так и международно-правовом уровнях, а также роль и место международного договора в обеспечении режима взаимности в данных вопросах. The аrticle considers different ways in regulation of reciprocity at recognition and enforcement of foreign judgments both on national and international level as well as role and place of international treaty in maintenance of reciprocity regime in stated issues. 2012 Article Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень / Г.А. Цірат // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 482-487. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58766 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Міжнародне право і порівняльне правознавство Міжнародне право і порівняльне правознавство |
spellingShingle |
Міжнародне право і порівняльне правознавство Міжнародне право і порівняльне правознавство Цірат, Г.А. Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень Держава і право |
description |
Розглянуто різні підходи до регулювання взаємності при визнанні та приведенні до виконання іноземних судових рішень як на національно-правовому, так і міжнародно-правовому рівнях, а також роль та місце міжнародного договору в забезпеченні режиму взаємності в зазначених питаннях. |
format |
Article |
author |
Цірат, Г.А. |
author_facet |
Цірат, Г.А. |
author_sort |
Цірат, Г.А. |
title |
Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень |
title_short |
Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень |
title_full |
Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень |
title_fullStr |
Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень |
title_full_unstemmed |
Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень |
title_sort |
роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Міжнародне право і порівняльне правознавство |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58766 |
citation_txt |
Роль національного закону та міжнародного договору в забезпеченні взаємності при визнанні та виконанні іноземних судових рішень / Г.А. Цірат // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 482-487. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT círatga rolʹnacíonalʹnogozakonutamížnarodnogodogovoruvzabezpečennívzaêmnostípriviznannítavikonanníínozemnihsudovihríšenʹ |
first_indexed |
2025-07-05T10:00:19Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:00:19Z |
_version_ |
1836800667572764672 |
fulltext |
Г. А. ЦІРАТ
РОЛЬНАЦІОНАЛЬНОГОЗАКОНУТАМІЖНАРОДНОГОДОГОВОРУ
ВЗАБЕЗПЕЧЕННІВЗАЄМНОСТІПРИВИЗНАННІ
ТАВИКОНАННІІНОЗЕМНИХСУДОВИХРІШЕНЬ
Роз г ля ну то різні підхо ди до ре гу лю ван ня взаємності при виз нанні та при ве денні до
ви ко нан ня іно зем них су до вих рішень як на національ но-пра во во му, так і міжна род но-
пра во во му рівнях, а та кож роль та місце міжна род но го до го во ру в за без пе ченні ре жи-
му взаємності в за зна че них пи тан нях.
Ключовіслова:іно зем не су до ве рішен ня, виз нан ня та ви ко нан ня су до во го рішен ня,
взаємність, міжна род ний до говір, за кон.
Рас смо т ре ны раз лич ные под хо ды в ре гу ли ро ва нии вза им но с ти при при зна нии и при-
ве де нии в ис пол не ние ино ст ран ных су деб ных ре ше ний, как на на ци о наль но-пра во вом,
так и меж ду на род но-пра во вом уров нях, а так же роль и ме с то меж ду на род но го до го-
во ра в обес пе че нии ре жи ма вза им но с ти в дан ных во про сах.
Ключевыеслова: ино ст ран ное су деб ное ре ше ние, при зна ние и ис пол не ние су деб но-
го ре ше ния, вза им ность, меж ду на род ный до го вор, за кон.
The аrticle considers different ways in regulation of reciprocity at recognition and
enforcement of foreign judgments both on national and international level as well as role and
place of international treaty in maintenance of reciprocity regime in stated issues.
Keywords: foreign judgment, recognition and enforcement of foreign judgment, reciproc-
ity, international treaty, law.
Радянська,азгодомівітчизнянанаукатазаконодавстворозглядалиміжнарод-
нийдоговірякабсолютнуумову,занаявностіякоїрішенняіноземнихсудівдопу-
скалисядовизнаннятавиконання.Прицьомунаявністьміжнародногодоговору
прямонепов’язуваласязвирішеннямпитаннявстановленнярежимувзаємності
звідповіднимидержавами,який,власне,ієсуттєвоютаодноюзключовихскла-
довихінститутувизнаннятавиконанняіноземнихсудовихрішеньуцивільнихта
комерційнихсправах.Якпов’язаніміжсобоювзаємністьтаміжнароднийдоговір,
наскількивимогапронаявністьміжнародногодоговоруякумовадопускурішен-
ня іноземного судудовиконаннявідповідає загальносвітовимтенденціям,чи є
взаємністьнинінеобхідноюумовоюдлявиконаннярішеньіноземнихсудів,чим
вонарегулюєтьсятазабезпечується?
Загальновизнанимєрозуміннятого,щосудоверішення,ухваленевцивільній
справі,маєсилулишевмежахдержави,судякоїтакерішеннявиніс1.Уразіроз-
глядусправ заучастю іноземногоелементучастовиникаєпотребаувиконанні
рішення, яке винесено судом однієї держави проти особи, яка знаходиться на
територіїіншоїдержави,абоактиви(майно,гроші,цінніпапери,часткиустатут-
номукапіталі товариств тощо) знаходятьсяна території держави іншої,ніжта,
судякоїухваливвідповіднерішення.Утакихвипадкахвиникаєпотребаупоши-
реннідіїрішеннясудуоднієїдержавинатериторіюіншоїдержавиіззбереженням
сутітаюридичноїсилисамогорішення.Таке«поширення»діїсудовогорішення,
постановленого судом однієї держави на територію іншої держави, можливе
лишеза«згодою»останньоїірегулюєтьсяїївнутрішньо-правовиминормами.
Регулюванняцьогоінститутунанаціональномурівнідужерізноманітне,зале-
житьвідбагатьохчинників історичного,соціальноготаправовогохарактерута
482 Держава і право • Випуск 57
слабопіддаєтьсяуніфікаціїзоглядунаінодіпринциповорізніпідходи,покладені
восновусистемзагальноготаконтинентального(цивільного)права.Прицьому
надання однією державою певного режиму визнання та виконання судових
рішень,прийнятихсудами іншихдержав,незобов’язуєостаннінадаватитакий
самий режим виконання для рішень судів цієї держави, тобто встановлювати
режим взаємності. Як справедливо вказує російський вчений І. В. Дробязкіна,
«оскількинеіснуєзагальновизнаноїнормиміжнародногоправа,яказобов’язува-
лабдержавувизнаватитавиконуватиіноземнісудовірішення,тозавідсутності
міжнародногодоговорукожнадержававільнавизначати,чибудевонавизнавати
і виконувати судові акти іноземних держав та на яких умовах»2. Асиметрія у
режимах, що надає кожна держава для виконання рішень, ухвалених судами
іншихдержав,суперечитьдоктринісуверенітетудержавтаїхрівності.Яквказу-
вав чехословацький правознавець В. Штейнер, «іноземне судове рішення …
завждиєвиявоміноземногосудового,авкінцевомупідсумку,державногосуве-
ренітету»3.Томудопускіноземнихсудовихрішеньдовиконаннянавласнійтери-
торії ставитьсядержавамив залежністьвіданалогічногодопуску збоку інших
держав,тобтонапринципівзаємності.
Закритеріємставленнядовзаємностіякумовивизнаннятавиконанняінозем-
нихсудовихрішеньдержавиможнаподілитинадвігрупи:ті,щонепов’язують
виконаннянаїхтериторіїрішеньіноземнихсудівзнаявністювзаємності,таті,
щорозглядаютьвзаємністьякоднузнеобхіднихумовтакоговизнаннятавико-
нання. До першої групи належать такі, наприклад, держави, якШвейцарія4 та
Італія5, національне законодавство яких не встановлює вимоги взаємності при
вирішенніпитанняпровизнаннятавиконаннянаїхтериторіїрішеньсудівіно-
земнихдержав.Цягрупазачисельністюнабагатоменшаза іншу,доякоїнале-
жать, наприклад, Туреччина, Грузія, Чехія, Угорщина, Російська Федерація,
Німеччина,Англія,деякіштатиСполученихШтатівАмерики,Українатабагато
іншихдержав.Законодавствовсіхвказанихдержаввизнаєвзаємністьякумову
длявиконанняіноземнихсудовихрішеньнаїхтериторії,алерегулюєїїпо-різно-
му.Так,угорськийзаконвимагаєвзаємностілишедлявиконаннясудовихрішень,
ухваленихуспорахзпевногообмеженогоколаспірнихправовідносин,дояких
вінвідноситьрішеннязмайново-правовихвимогтарішеннязпитаньзнаходжен-
ня дитини.Такі рішенняможуть виконуватися на територіїУгорщини лише за
наявності«міжнародногодоговоруабовзаємності»6.Турецькийзаконрозповсю-
джує вимогу про взаємність на всі рішення, незалежно від характеру спірних
відносиніприцьомутакавзаємністьможебутизабезпеченаякнаявністюміжна-
родногодоговору,так іправовимиположеннямидержавипоходженнясудового
рішенняабопрактикою7.ЗаконГрузіїпроміжнароднеприватнеправорозглядає
взаємністьякумовувиконаннявсіхіноземнихсудовихрішеньнезалежновідїх
характеру,аленевказує,яксаметакавзаємністьмаєбутизабезпечена8.Згадані
приклади свідчать, по-перше, про те, що вимога національного закону про
взаємністьнеобов’язковомаєзабезпечуватисяміжнароднимдоговором,по-дру-
ге,вонаможестосуватисяневсіхрішень,алишетих,щопостановленізпевних
питань,які,можливо,єдоситьчутливимитаважливимизаправовиминаслідками
дляпевноїдержави,та,по-третє,наявністьсамогоміжнародногодоговоруроз-
глядаєтьсявиключноякспосібзабезпеченнявзаємності.
Законодавство багатьох держав, що утворилися внаслідок розпаду СРСР,
сприйнялипідхід,наякомубудувалосязаконодавствоСРСРзпитаньвиконання
іноземних судових рішень9, який полягав у тому, що «примусове виконання в
483Юридичні і політичні науки
СРСР рішень іноземних судів… можливе лише у випадках, передбачених…
міжнароднимиугодамиРадянськогоСоюзу»10.ТакийпідхідзберігсяуЦивільно-
мупроцесуальномукодексі(надалі–ЦПК)РФ11,бувзакріпленийуЦПКУкраїни,
алезгодомпідвпливомнормзаконуУкраїнипроміжнароднеприватнеправо12
відповіднінормиЦПКзазнализмін,тапідхід,покладенийвїхоснову,трансфор-
мувався в більш сучасний, де взаємність може забезпечуватися міжнародним
договором,азайоговідсутностівважається,щовзаємністьпрезюмується,якщо
недоведеноінше13.
УСполученихШтатахрегулюваннявизнаннятавиконанняіноземнихсудо-
вихрішеньзгрошовихвимогрегулюєтьсянарівнізаконодавстваокремихштатів.
Основурегулюваннявказаного інститутубулосформованопрецедентноюспра-
воюHilton v. Guyot (1895 р.)14, в основу якої покладено принципміжнародної
ввічливості, презумпцію визнання іноземних судових рішень та взаємність без
жоднихвимогдонаявностіміжнародногодоговору.Підходизагальногоправа,які
сформульовані вказаною справою, застосовуються 20 штатами при вирішенні
питаньвизнання іноземнихсудовихрішень. Інші30штатівсформуваливласне
законодавство на основі Одноманітного Акта про визнання грошових судових
рішень іноземних країн, якийбуло розроблено у 1962 р.Національноюконфе-
ренцієюпредставниківзодноманітногоправаштатівтаамериканськоїасоціації
адвокатів15.
Як бачимо, далеко не всі держави, закони яких передбачають вимогу
взаємностіякумовувизнанняіноземнихсудовихрішень,невказуютьнаміжна-
родний договір як форму чи спосіб забезпечення або встановлення такої
взаємності.Особливоцестосуєтьсядержавсистемизагальногоправа.Зураху-
ванням того,що умови визнання та виконання рішень судів іноземних держав
визначаєкожнадержавасамостійно–цеїїсувереннеправо,інетреба«узгоджу-
вати»ціумовизіншимидержавами,авзаємність,якоднаутакихумов,визна-
чається не обов’язковоміжнароднимдоговором, у багатьох держав не виникає
потребивукладанні з іншимидержавамидоговорів, якірегулювалибпитання
визнаннятавиконанняіноземнихсудовихрішень.Прикладомтакоїнезацікавле-
ностівміжнародно-правовомурегулюваннівказанихпитаньможутьбутиСполу-
ченіШтатиАмерикитаКанада.НасьогодніСполученіШтативзагалінемають
жодного міжнародного договору, ані двостороннього, ані багатостороннього з
питаньвзаємноговизнання тавиконаннясудовихрішень16, аКанадамаєлише
однуконвенціюзпитаньвизнаннятавиконаннясудовихрішеньзВеликоюБри-
танією17.
Іншогопідходудоролітамісцяміжнароднихдоговорівурегулюваннівизнан-
ня та виконання іноземних судових рішень дотримуються нові пострадянські
державитадержавиСхідноїЄвропи.Наприклад,УкраїнатаРосіямаютьдесятки
двосторонніхміжнароднихдоговорівпроправовудопомогувцивільнихсправах,
вякихмістятьсянорми,щозабезпечуютьвзаємністьтарегулюютьпевніаспекти
визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних, сімейних та
комерційних справах. У рамках Співдружності незалежних держав діють такі
багатосторонніміжнароднідоговори,якУгода1992р.18тадвіКонвенції199319
та 2002 років20, які такожмістять нормищодо визнання та виконання судових
рішень,постановленихусудовихсправахврамкахїхсферидії.
УпрактицікраїнконтинентальноїЄвропиувстановленнівзаємностіупитан-
нях визнання та виконання іноземних судових рішень значну роль відігравали
двосторонні договори про визнання та виконання судових рішень у цивільних
484 Держава і право • Випуск 57
справах, де діяли десятки таких договорів та конвенцій (див. перелік двосто-
ронніхдоговорів,якізамінилиКонвенції1968р.та1988р.).ЗіствореннямЕЄС,
ЕАВТ,азгодоміЄСмісце,якезаймалидвостороннідоговори,зайнялибагатос-
торонніконвенції,такіякБрюссельськаконвенція1968р.21,такзванапаралель-
на,КонвенціяЛугано1988р.22,апіслястворенняЄвропейськогоСоюзу–Регла-
мент44/200123.УвідносинахміжДанієютарештоюдержав–членівЄСдієУгода
2005р.24, між державами–членами ЄС та ЕАВТ діє Конвенція 2007 р.25, які
замінилиКонвенціюЛугано1988р.Всівказаніміжнароднідоговоритаактипри-
свяченінасампередзабезпеченнювиконанняпринципувзаємностіувідносинах
між державами-учасницямишляхом: а) закріплення взаємних зобов’язань дер-
жав-учасниць на певних умовах виконувати рішення, ухвалені судами інших
країн,таб)встановленняодноманітних(стандартних)вимогщодоумоввиконан-
ня,підставидлявідмовитощо.
Зазначене свідчить про значну різноманітність у ставленні держав до ролі
міжнародногодоговоруврегулюваннівизнаннятавиконанняіноземнихсудових
рішеньтаспособузабезпеченнявзаємностіяк,власне, ідосамоївзаємностіяк
умовидопускуіноземногосудовогорішеннядовиконання.Однідержавивзагалі
немаютьміжнароднихдоговорівтанепов’язуютьдопускдовиконанняінозем-
нихсудовихрішеньзїхнаявністю,основнуувагуприділяючинаціонально-пра-
вовимспособамрегулюваннявказанихпитань,іншідержави,навпаки,розгляда-
ютьнаявністьміжнародногодоговоруякабсолютнуумовудляможливостівза-
галі розглядати питання про визнання та виконання рішення іноземного суду.
Країни–члени ЄС надають перевагу багатостороннім міжнародним договорам
порівняноздвосторонніми.УпрактиціУкраїнидвостороннідоговоризвказаних
питаньпереважають: їхукладенозтридцятьомадержавами,абагатосторонні з
десятьмадержавами–членамиСНД.
Якурольвідіграютьміжнароднідоговориврегулюванніінститутувизнання
тавиконанняіноземнихсудовихрішень?Перше–цеприйняттядержавами-учас-
ницяминасебезобов’язаньвизнаватирішення,ухваленісудамиіншихдержав;
по-друге,встановленняоднаковихвимогдопроцедуртапідстав,зпосиланнямна
якісудиможутьвідмовлятиувиконанні,чимдосягаєтьсяуніфікаціятарівніумо-
ви,вякихвідбуваєтьсязастосуванняцьогоінституту;іпо-третє,особливоубага-
тосторонніхдоговорах,створеннярежимудляпевнихгрупкраїнзпевноюметою.
Яскравим прикладом втілення такого підходу є Європейський Союз. Говорячи
проБрюссельськуконвенцію1968р.,авторзагальногооглядупитаньвизнаннята
виконаннясудовихрішеньвкраїнахЄвропивказував,щоцяКонвенціяєприрод-
нимнаслідкомосновифілософіїУгодипроЄвропейськуспільноту–взагальному
ринкунеповиннобутивнутрішніхкордонів,якіперешкоджалибвільномуруху
осіб,товарів,послугтакапіталів.Цьомутакожмаєслугувати«вільнийрухсудо-
вихрішень»,якиймаєзабезпечитиадекватнийправовийзахистприватнихосібта
компаній.Такий вільний рух судових рішеньможливий лише серед країн,між
якими існує довіра до правових та судових систем одна одної»26. Вказаний
«вільнийрухсудовихрішень»запроваджуєтьсялишевмежахпевногоколадер-
жав,яківідповідають«стандартам»нетількиуставленнітарегулюванніпитань
визнання та виконання судових рішень, а в самих основах – правові та судові
системиякихвідповідаютьпевним«стандартам».Отже,завдання,яківиконують
міжнароднідоговоритаактиврамкахміжнароднихорганізаційтаінтеграційних
об’єднаньнакшталтЄвропейськогоСоюзу,набагатобільшітазначнішізавста-
новленнярежимувзаємності.
485Юридичні і політичні науки
Міжнароднідоговоривиконуютьнелишефункціюзабезпеченнячивстанов-
леннявзаємностіупитаннівизнаннясудовихрішень,атакожвідіграютьважливу
рольурегулюваннібагатьохскладовихінститутувизнаннятавиконанняінозем-
нихсудовихрішень.Алецедругезавданнявказанихдоговорів,напершомумісці
знаходиться завдання забезпечення взаємності, а юридична та фактична
взаємність,усвоючергу,забезпечуєтьсявстановленнямєдинихумоввизнаннята
виконання, які є обов’язковими для судів усіх держав–учасниць відповідного
договору,читодвостороннього,чибагатостороннього.Вміжнароднихдоговорах
таактах,якіприйнятівЄС,забезпеченнявзаємностіпереведенонарівеньзабез-
печення «вільного руху судовихрішень»умежах29держав-членів,щоможна
розглядатиякнайвищийнасьогоднірівеньзабезпеченнявзаємності,асамешля-
хомвстановленняодноманітності вбільшості складових інститутувизнання та
виконанняіноземнихсудовихрішень,яківзагаліможутьбутипредметомміжна-
родно-правовогорегулюваннятауніфікації.
1.Лунц Л.А.Курсмеждународногочастногоправа:В3т.–М.:Спарк,2002.–С.899.
2.Дро бяз ки на И.В.Международныйгражданскийпроцесс:проблемыиперспективы.
–СПб.:ЮридическийцентрПресс,2005.–С.106.3. Меж ду на род ное частноеправо/
Подобщ.ред.Г.К.Матвеева.–К.:Выщашкола,1985.–С.152–153.4. Меж ду на род ное
частное право: иностранное законодательство / Предисл. Маковского А. Л.; Сост. и
научн.ред.ЖильцовА.Н.,МурановА.И.–М.:Статут,2002.–С.629-670.5.Тамсамо.
–С.322-342.6. Тамсамо. Параграф 74Указа1979г.№13.–С.228-250.7.Тамсамо.–
С.574-588.8.Тамсамо.–С.91-109.9.Лунц Л. А.Цит.работа.–С.918.10.Меж ду на-
род ное частноеправо /Подобщ.ред.Г.К.Матвеева.–С.156-157.11.Граж дан ский
процессуальныйкодексРоссийскойФедерацииот14.11.2002№138-ФЗ[Електронний
ресурс].–Режимдоступу:http://www.consultant.ru/popular/gpkrf/.12.Про міжна род не
приватнеправо:ЗаконУкраїнивід23.06.2005року№2709-IV(іззмінамитадоповнен-
нями станом на 25.12.2012 року) // ЛігаБізнесІнформ. 13. Цивільний процесуальний
кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV (із змінами та доповненнями станом на
25.12.2012 року) // ЛігаБізнесІнформ. 14. Hilton v. Guyot - 159 U.S. 113 (1895). U.S.
SupremeCourt. Nos.130,34. ArguedApril10,1894. DecidedJune3,1895. 159U.S.113.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://supreme.justia.com/cases/federal/us/159/
113/.15. International CivilLitigationinUnitedStatesCourts/editors:BornG.B.,Rutledge
P.B.–4thed.–WoltersKluwer,2007.–Р.1015.16. [Електроннийресурс].–Режимдосту-
пу: http://travel.state.gov/law/judicial/judicial_691.html.17. Canada-UnitedKingdomCivil
andCommercialJudgmentsConventionAct(R.S.C.,1985,c.C-30)[Електроннийресурс].–
Режим доступу: http://laws-lois.justice.dc.ca/eng/acts/C-30/page-2.html. 18. Уго да про
порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності
20.03.1992 року, ратифікована Законом України № 2889-XII від 19.12.1992 року //
ОфіційнийвісникУкраїни.–2005.–№12.–Ст.587.19. Кон вен цияоправовойпомощи
иправовыхотношенияхпогражданским,семейнымиуголовнымделамот22.01.1993
года,ратифицированнаяЗакономУкраины№240/94-ВРот10.11.1994года//Офіційний
вісникУкраїни.–2005.–№44.–Ст.2824.20. Кон вен ция оправовойпомощииправо-
вых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам от 07.10.2002 года
[Електроннийресурс]//ЛігаБізнесінформ.21.Brussels Conventiononjurisdictionandthe
recognitionandenforcementofjudgmentsincivilandcommercialmatters1968[Електрон-
нийресурс].–Режимдоступу:http://eur-lex.europa.eu/.22. LuganoConventiononjurisdic-
tionandtherecognitionandenforcementofjudgmentsincivilandcommercialmatters1988
[Електронний ресурс].– Режим доступу: http://curia.europa.eu/common/recdoc/conven-
tion/en/c-textes/lug-idx.htm. 23. Council Regulation(EC)No44/2001of22December2000
on jurisdiction and the recognition and enforcement of judgments in civil and commercial
matters//OfficialJournaloftheEuropeanCommunities.L1216.1.2001.–Р.1–23.24. The
486 Держава і право • Випуск 57
AgreementbetweenEuropeanCommunityandtheKingdomofDenmarkonjurisdictionand
the recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters, signet at
Brusselson19October2005[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://eur-lex.euro-
pa.eu/.25.Convention onjurisdictionandtherecognitionandenforcementofjudgmentsin
civilandcommercialmatters2007//OfficialJournaloftheEuropeanCommunities.L147/5
10.06.2009.–Р.5-28.26. Enforcement ofForeignJudgmentsWorldwide.–2-ndEdition.–
Ed.CharlesPaltto.WilliamG.Horton.Graham&TrotmanandInternationalBarAssociation.
1993.–P.153.
487Юридичні і політичні науки
|