Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму
Досліджуються модель та механізми взаємодії Президента, Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах домінування партійного плюралізму. За незмінності моделі нові механізми не забезпечили становлення динамічної та ефективної системи взаємодії....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58768 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму / Є.В. Перегуда // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 528-533. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-58768 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-587682014-03-31T03:01:45Z Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму Перегуда, Є.В. Політичні науки Досліджуються модель та механізми взаємодії Президента, Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах домінування партійного плюралізму. За незмінності моделі нові механізми не забезпечили становлення динамічної та ефективної системи взаємодії. Исследуются модель и механизмы взаимодействия Президента, Кабинета Министров, центральных и местных органовиспол нительной власти в условиях доминирования партийного плюрализма. Принеиз менности модели новые механизмы не обеспечили становление динамической и эффективной системы взаимодействия. The model and the mechanisms of interaction of the President, Cabіnet Ministers, central and local executive bodies are researched in the dominance of party pluralism. In the invari- ability of the model new mechanisms did not provide the formation of a dynamic and effective system of interaction. 2012 Article Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму / Є.В. Перегуда // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 528-533. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58768 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Перегуда, Є.В. Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму Держава і право |
description |
Досліджуються модель та механізми взаємодії Президента, Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах домінування партійного плюралізму. За незмінності моделі нові механізми не забезпечили становлення динамічної та ефективної системи взаємодії. |
format |
Article |
author |
Перегуда, Є.В. |
author_facet |
Перегуда, Є.В. |
author_sort |
Перегуда, Є.В. |
title |
Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму |
title_short |
Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму |
title_full |
Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму |
title_fullStr |
Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму |
title_full_unstemmed |
Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму |
title_sort |
взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58768 |
citation_txt |
Взаємодія центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах партійно-політичного плюралізму / Є.В. Перегуда // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 528-533. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT peregudaêv vzaêmodíâcentralʹnihtamíscevihorganívvikonavčoívladivumovahpartíjnopolítičnogoplûralízmu |
first_indexed |
2025-07-05T10:00:27Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:00:27Z |
_version_ |
1836800677282578432 |
fulltext |
Є. В. ПЕ РЕ ГУ ДА
ВЗАЄМОДІЯЦЕНТРАЛЬНИХТАМІСЦЕВИХОРГАНІВВИКОНАВЧОЇ
ВЛАДИВУМОВАХПАРТІЙНО-ПОЛІТИЧНОГОПЛЮРАЛІЗМУ
Досліджу ють ся мо дель та ме ханізми взаємодії Пре зи ден та, Кабіне ту Міністрів,
цен т раль них та місце вих ор ганів ви ко нав чої вла ди в умо вах доміну ван ня партійно го
плю ралізму. За незмінності мо делі нові ме ханізми не за без пе чи ли ста нов лен ня
ди намічної та ефек тив ної си с те ми взаємодії.
Ключовіслова: Пре зи дент, Кабінет Міністрів, місцеві дер жавні адміністрації.
Ис сле ду ют ся мо дель и ме ха низ мы вза и мо дей ст вия Пре зи ден та, Ка би не та Ми ни с-
т ров, цен т раль ных и ме ст ных ор га нов ис пол ни тель ной вла с ти в ус ло ви ях до ми ни ро ва-
ния пар тий но го плю ра лиз ма. При не из мен но с ти мо де ли но вые ме ха низ мы не обес пе чи ли
ста нов ле ние ди на ми че с кой и эф фек тив ной си с те мы вза и мо дей ст вия.
Ключевые слова: Пре зи дент, Ка би нет Ми ни с т ров, ме ст ные го су дар ст вен ные
ад ми ни с т ра ции.
The model and the mechanisms of interaction of the President, Cabіnet Ministers, central
and local executive bodies are researched in the dominance of party pluralism. In the invari-
ability of the model new mechanisms did not provide the formation of a dynamic and effective
system of interaction.
Keywords: President, Cabinet Ministers, local state administrations.
Взаємодіяорганіввиконавчоївлади(надалі–ОВВ)єактуальноюпроблемою.
Насучасномуетапірольцієї гілкивлади зростає.З точки зору її ефективності
важливемісцепосідаєвзаємодіяміжїїорганами,зокремацентральнимитамісце-
вими. Головною проблемою нового етапу конституційної реформи нинішнє
керівництвоУкраїниназиваєфункціонуваннямісцевоївлади.
ВзаємодіяОВВбулапредметомвивчення,алеуполітологіїтакихдосліджень
мало.ДоцієїтемизверталисьЛ.Бунецький,А.Коваленко,О.Кордун,Є.Леве-
нець,Т.Татаренкота ін.Але їхпраціневичерпуютьусіхпроблем.Недостатня
увагаприділяєтьсяйдинаміціцієївзаємодії.
Важливим етапом розвиткуУкраїни стало перше десятиліттяХХІ ст. Воно
було відзначене суттєвою еволюцієюформ ведення політичної діяльності. Зріс
впливполітичнихпартійнадіяльністьОВВ.
Внаслідок реформ 1990-х рр. постали інститути влади, система приватної
власності.Налагоджувалосьспівробітництворегіонівміжсобою(угодиміжобл-
адміністраціями(надалі–ОДА)тазіншимикраїнами.Елементомновоїсоціаль-
ної структури були політугруповання, що захопили активи в економіці.
Динамізаціясуспільногожиттяставилановізавданняпередвладою.Ускладнення
об’єкта управління вимагало нових інститутів. Країна переходила від неолібе-
ральнихдоінституційнихреформ.Політугрупованняпрагнулирозширитивплив
надержавнуполітикучерезпартії.
ВзаємодіяОВВрегламентуваласьКонституцією.Президентвизначавсяякгла-
вадержави,щопризначавтазвільнявчленівКабінетуМіністрівУкраїни(надалі
– КМУ), інших керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади
(надалі–ЦОВВтаМОВВ), звертавсязпосланнямидоВерховноїРадиУкраїни
(надалі – ВРУ), де визначав цілі державної політики, утворював, ліквідовував,
реорганізовувавЦОВВ, підписував закони.Його акти обов’язкові до виконання
ОВВ.
528 Держава і право • Випуск 57
КМУєвищимОВВ,щоспрямовуєікоординуєіншіОВВ.Йогоповноваження
включають здійснення внутрішньої та зовнішньої, фінансової, цінової, інвес-
тиційноїтаподатковоїполітики,політикиусферіпраційзайнятості,соціального
захисту,освіти,наукиікультури,охорониприроди,екологічноїбезпекиіприро-
докористування,розробкуіздійсненнядержавнихпрограм,управлінняоб’єктами
державноївласностітощо.
ЦОВВ–цеміністерстватавідомства.Положенняпронихдо2006р.затверд-
жувалисьПрезидентом, пізніше –КМУ.АктиЦОВВобов’язкові до виконання
МОВВ.ДеякіЦОВВмаютьтериторіальніпідрозділи.
Виконавчу владу в областях і районах, Києві та Севастополі здійснюють
місцеві держадміністрації (надалі –МДА).Вони забезпечують виконанняКон-
ституції, законів, актів Президента, КМУ, ЦОВВ, виконання державних і
регіональнихпрограм,підготовкутавиконанняобласних ірайоннихбюджетів.
ГоловиМДАвідповідальніпередПрезидентоміКМУ,підзвітнітапідконтрольні
ОВВвищогорівня.ВониформуютьскладМДА.
ЩодоформуванняМДАуКонституціїєсуперечності.УрозділіпроПрези-
дентасказано,щовінпризначаєголівМДАзаподаннямПрем’єра,звільненняж
їхнеобмежене.АустаттяхпроМДАйдеться,щопризначеннятазвільненняїх
голівздійснюєтьсяПрезидентомзаподаннямКМУ.РішенняголівМДАскасову-
ютьсяПрезидентомчиголовоюМДАвищогорівня.
ЗаконпроМДА1встановив,щоПрезидентможедоручитиПрем’єрувнести
іншу кандидатуру на посаду головиМДА.Було визначено,щоКМУпогоджує
призначенняпершихзаступниківтазаступниківголівОДА,затверджуєрекомен-
даційніперелікипідрозділівМДА,положенняпроних.
ЗаконрегламентуваввідносиниМДАзЦОВВ.МДАвзаємодіютьзЦОВВ,а
їхпідрозділипідзвітнітапідконтрольніЦОВВ.Останніпогоджуютьпризначення
керівниківцихпідрозділів,атакожможутьвизнатиїхдіяльністьнезадовільноюі
звернутисьдоголовиМДАзподанням.ГоловиМДАкоординуютьтериторіальні
підрозділи ЦОВВ. Їх керівники при здійсненні повноважень МДА підзвітні й
підконтрольні головам МДА. Останні можуть звертатись до ЦОВВ щодо
відповідностіцихкерівників.
Було регламентовано відносини ОДА з районними держадміністраціями
(надалі – РДА).ОДА спрямовують та контролюють їх діяльність. ГоловиОДА
вносятьдоПрем’єрапропозиціїщодоголівРДА.Вонискасовуютьрозпоряджен-
ня голівРДА, керівникипідрозділівОДА–накази керівників підрозділівРДА.
ГоловиОДА ініціюють передПрезидентом питання про відповідальність голів
РДА,атакожпогоджуютьпершихзаступниківтазаступниківостанніх.
ВзаємодіяміжОВВрізногорівнярегламентуєтьсяйіншимизаконами–щодо
держслужби,окремихгалузейсуспільногожиттятощо.
У2000-хрокахбулидискусіїщодостворенняуповноваженогоЦОВВусфері
регіональноїполітики.СпочаткуціповноваженняналежалиМінекономіки(Мін-
економікитаєвроінтеграції).У2007р.КМУстворивМіністерстворегіонального
розвиткутабудівництва.
У2000-х рокахбули спроби змінити описанумодель.Вони зумовлювались
вичерпаннямієрархічноїмоделівумовахускладненняоб’єктауправління.Проте
ціспробинебулореалізовано.Алете,щоредакціяКонституції2004р.незміни-
лавідповіднихположень,неозначає,щополітреформаневплинуланавзаємодію
ОВВ.Аджеїїмодельзначноюміроювизначаласятакзваним«подвійнимцентром
виконавчоївлади».ЗмінившизасадивзаємодіїПрезидентатаКМУ,Конституція
вплинулайнаїхвзаємодіюзМОВВ.
Щеприпідготовціреформи,у2001–2003роках,діявінститутдержсекретарів
529Юридичні і політичні науки
міністерств,якіготувалипланироботи,контролювалиїхвиконання,узгоджували
кадровірішеннящодоструктурнихпідрозділівМДА,розпоряджалисябюджетни-
микоштами.Суперечності«подвійногоцентру»актуалізувалисяпідчасрефор-
ми,асамевумовахрізнихполітичнихорієнтаційПрезидентатаКМУ.Якщодо
реформи подання Прем’єра на голів МДА часто робилися формально, то за
конфліктівПрезидентатаКМУвагацьогочинниказросла.УтакихумовахПре-
зидентпішовнавведенняінститутувиконуючихобов’язкиголівМДА2.Цезни-
жуваловпливКМУтаЦОВВнаголівМДАі,навпаки,зміцнюваловпливПрези-
дентатайогоСекретаріату.
ЗмінидомоделівзаємодіїКМУ,ЦОВВтаМОВВвносились і законамипро
КМУу2006та2008роках3.КМУбувуповноваженийпогоджуватипризначення
заступниківголівМДА.БулорегламентованоінформаційнувзаємодіюміжКМУ
таМДАтощо.Закон2008р.передбачавможливістьурядунадаватизгодунапри-
значення керівників територіальних органівЦОВВ, установ, призначення яких
головиМДАвідмовлялисяпогоджувати.
ДіяпартійнихмеханізміввумовахУкраїнималаспецифіку.Партіїбули«кор-
поративнимінструментом»,віддзеркалюючиінтересиугруповань(регіональних,
галузевих,відомчих),якінезбігалися,аінколийсуперечили.Модельвзаємодії
ОВВзумовлювала,щокерівництвоМДАпрямонезалежаловідвиборівдомісце-
вих рад, на яких партії змагалися.Крім того, участь у виборах брали не лише
партії,айблоки,зокремарегіональногопоходження.Цітаіншіособливостізумо-
вили, що партійні механізми взаємодії ОВВ не стільки стосувалися програм
партій,щомалинезначневідношеннядоінтересівнаселення,скількивиявлялися
укадровійсфері.
СередголівОДАпредставникипартійз’являютьсяудругійполовині1990-х
років.У 1998 р.Президент заявив,що «не буде терпіти безпартійних губерна-
торів».АлеуПосланнідоВРУ2000р.вінвиступивпроти«штучногостимулю-
ванняформуванняпартійнихструктур».У2000р.головиОДАопублікувалилист
пронедоцільністьперебуваннявпартіяхкерівниківмісцевоївлади4.Аледепар-
тизацію не було завершено. Адже вона була викликана інтересами боротьби
однихсилпротиінших.
Новийсплеск«партизації»припадаєна2002–2004роки.Представникоднієї
зпартійочоливАдміністраціюПрезидентатасприявпризначеннюїїчленівголо-
вамитрьохОДА,багатьохРДА,керівникамиструктурнихпідрозділівМДА.
Наступнийетапрозпочавсяу2005р.ГоловамимайжеусіхОДАсталипред-
ставникипартій,щовходилидо«НашоїУкраїни»чипідтрималиВ.Ющенка.Але
їхпартійність,якіраніше,здебільшоговіддзеркалюваланеорієнтаціїнаселення,
аскорішезв’язкизглавоюдержави.
Надалінаситуацію,щосклалася,вплинулитакічинники.По-перше,розпад
«помаранчевоїкоманди».КерівництвоОДА«бюрократизується».Призначаються
особи, які не були публічними політиками, але орієнтувались на Президента.
Деякідотогопрацювалиупрезидентськихструктурах.Тож«нашоукраїнці»про-
довжувалидомінувати.По-друге,післявиборів2006р.призначаютьсяпредстав-
никимісцевоїеліти(деопозиціядомінувала),атакожті,хтообіймавціпосадиза
Л.Кучми. По-третє, глава Секретаріату Президента просував представників
партії«Єдинийцентр»напосадивМДА.
Аналізуючипартійнімеханізми,неможнаоминутирольгромадськихструк-
тур.Назламістолітьпостаютьорганізації,щооб’єднуютьглавМОВВтамісце-
вих рад – Спілка лідерів місцевих та регіональних влад (надалі – СЛМРВУ),
Асоціаціяміст,Асоціаціясільських,селищнихтаміськихрад,Конгресмісцевих
тарегіональнихвлад.Спочаткувонивідігравалипевнуроль,наприкладпригаль-
муванні реформи міжбюджетних відносин у 2000 р. Пізніше їх вплив змен-
530 Держава і право • Випуск 57
шується,щобулозакономірнимвумовахрізкоїпартійноїполяризації.
Реалізація правових засад взаємодії неможлива без організаційних форм.
ЩодоПрезидентатаМОВВ«майданчиками»длярозробкирішеньбулиАдміні-
страція та Секретаріат, їх підрозділи (Головна служба регіональної політики).
Вони, зокрема, перевіряли кандидатів на посади, яких призначали Президент,
КМУ,Секретаріат,Держуправліннясправами.У2006р.Президентувівперевірки
відомостейіщодокандидатів,призначенняякихздійснювалиголовиМДА5.
Роль«майданчиків»взаємодіївідіграваликоординаційнітаіншікомісії,ради,
групи,створюваніПрезидентом,–зпитаньадмінреформи,адміністративно-тери-
торіального устрою (надалі – АТУ), кадрового резерву, Нацрада з узгодження
діяльності загальнодержавнихтарегіональнихорганівтамісцевогосамовряду-
вання, Нацрада з питань держбудівництва та місцевого самоврядування тощо.
Взаємодія Президента з МДА відбувалась у рамках двосторонніх зустрічей з
губернаторами, нарад, поїздок Президента до регіонів, після яких Президент
видававуказитадоручення.
За президентства В.Ющенка в умовах політреформи зростає роль РНБОУ.
Цеймеханізмдававзмогувидаватиуказищодопроблемуправліннянарегіональ-
номурівні.Невсіцірішеннямалиефект.Так,доручення2008р.щодоскорочен-
няна20%чисельностіОВВнебуловиконане.
ЩодовзаємодіїКМУтаЦОВВзМОВВ,тотутрішеннятежготувалисяна
рівні міжвідомчих комісій, рад, груп. Виникають регіональні представництва
міжвідомчих комісій. Так, у 2007 р. «антирейдерська» комісія КМУ створила
міжвідомчігрупивОДАдвадцятиобластейтавАРКрим.
Особливим механізмом було кураторство регіонів членами КМУ. Спочатку
кураторамибулий«пересічні»міністри,але,починаючизурядуВ.Януковича,
нимипризначалисьПершийта«звичайні»віце-прем’єри.
На початку 2000-х років набуває поширення укладення угод міжЦОВВ та
ОДА.ОсобливоюактивністютутвідзначалосьМінтрансзв’язку.
Політичнізасадивзаємодії Президента,КМУ,ЦОВВтаМОВВвключалипро-
грамування різних видів державної політики – внутрішньої, зовнішньої, еко-
номічної, фінансової, соціальної, гуманітарної тощо. Важливе місце посідала
регіональнаполітика.У2001р.ПрезидентсхваливїїКонцепцію6.Середїїприн-
ципів були поєднання централізації та децентралізації влади. Передбачались
участь МДА в управлінні підприємствами, розширення їх повноважень та
функційтощо.У2006р.КМУзатвердивДержстратегіюрегіональногорозвитку7.
Середпричинпроблембулиназванівідсутністьсистемистратегічногоплануван-
ня,механізмуузгодженняпріоритетівдержавитарегіонів.Декларувалисьство-
реннядецентралізованоїмоделівлади,перетворенняМДАнаконтрольно-нагля-
довіоргани.У2008р.КМУдоручиврозробитиновуконцепцію.Їїпроект,підго-
товленийМінрегіонбудом,повторювавположенняпопередніхдокументів.Вод-
ночас було приділено увагу таким інструментам, як електронне урядування та
публічно-приватнепартнерство.
Важливемісцепосідалипроблемиадміністративно-територіальноїреформи
(надалі–АТР).У2000р.ПрезидентстворивкомісіюзпитаньАТР.У2002р.КМУ
розглянув проектКонцепції удосконаленняАТУ, який був підданий критиці за
неконкретність.Зновупитанняпосталопіслявиборів2004р.Алейзапрезидент-
стваВ.Ющенкаспробиреалізуватиреформузакінчилисьневдало,середпричин
чогобулисуперечностінелишеміждержкерівництвомтамісцевимивладами,а
йусерединіправлячоїкоманди8.
Тема реформування міжбюджетних відносин проходить через документи
2000-хроків.Хочау2000р.протипроектуМінфіну,щопередбачавпрямівідно-
сини держбюджету з бюджетами районів і міст та, відповідно, зменшення ролі
531Юридичні і політичні науки
обласних органів, виступили СЛМРВУ та Президент. У 2001 р. ВРУ ухвалила
Бюджетний кодекс, який реалізував ці ідеї.У 2007 р.КМУ схваливКонцепцію
реформуваннямісцевихбюджетів,якапередбачалазбільшенняїхчасткиузведе-
номубюджеті, середньостроковепланування,програмно-цільовийметод,фонди
регіональногорозвитку.У2009р.ВРУ,заініціативоюуряду,ухвалилановийБюд-
жетнийкодекс,щовстановлювавпрямізв’язкидержбюджетуз12тис.місцевих
бюджетів.Річутому,щоПрем’єрнапередоднівиборів2010р.івумовахконтролю
надОДАзбокуПрезидента,завдякиновомукодексу,встановлювалавідносиниз
місцевимиелітами.АлеПрезиденттавиборизашкодилинабуттюкодексомчин-
ності.
ОднієюзпроблемувзаємодіїОВВрізнихрівнівбувконтрольцентральних
органів влади над місцевими бюджетами. На початку 2000-х років важливим
заходомцьогобулопереведеннямісцевихбюджетівнаказначейськеобслугову-
вання. У 2007 р. КМУ затвердив порядок фінаудиту місцевих бюджетів. Ще
однимзасобомконтролюнадМДАбувстатусрозпорядниківкоштамидержбюд-
жету. У 2000-х роках уряд АРК, ОДА, КМДА та Севастопольська дер-
жадміністрація були позбавлені статусу головних розпорядників, але у 2006 р.
КМУповернувМОВВцейстатус.
Вумовахкризивиконавчавладареалізувалаідеюствореннястабілізаційного
фонду.КМУзатвердивпорядокйого використання для реалізації регіональних
інвестпроектів. Головним розпорядником визначався Мінрегіонбуд, переліки
об’єктівзатверджувавуряд.
Ключове місце у взаємодії ОВВ посідала економічна, фінансова, соціальна
тощо політика. Спочатку важливу роль тут відіграли послання Президента до
ВРУ.Так,Послання2001р.визначалоекономічнийкурсякпоєднаннясистемних
реформ та економічного зростання з активною соціальноюполітикою,містило
завдання концентрації національного капіталу.Дуже важливим було Звернення
Президента з нагоди 11-ї річниці незалежності, де він визначив найважливіші
інституційніреформи–бюджетну,медичну,пенсійну.
ЗвпровадженнямполітреформирольпосланьПрезидентазменшується.Але
пов’язанецебулонезреформою,азконфліктамиміжПрезидентомтаурядом.
ХочайутакихумовахуПрезидентазалишалисьважелі.Так,у2008р.вінстав
ініціаторомпрограмибудівництвадоступногожитла.
Уряди теж займалися «програмуванням»розвитку.У 2006–2007 роках було
затвердженоконцепціїрозвиткулегкоїпромисловості,реформуванняподаткової
системитощо.З2008р.КМУвумовахкризизатвердивтапровівчерезВРУпро-
грамитастратегіїрозвиткубудівництва,авіапромисловості,хімічної,гірничо-ме-
талургійної галузей, залізничного транспорту тощо. Але його підходам часто
бракувало реалістичності, узгодження заходів та ресурсів. Один з прикладів –
підготовкадоЄвро-2012.Спроби,зокремаМДА,залучитиприватнийкапіталдо
більшостіоб’єктівпровалилися.
Проякістьдержавноїполітикиреформсвідчивіфактичнийпровал,крімбюд-
жетної,такожмедичноїтапенсійноїреформ,якіЛ.Кучмавважавключовими,що
булопов’язанозїхроллюякакумуляторівінвестресурсів.
Важливою проблемою у взаємодії ОВВ було управління державними
підприємствами та корпоративними правами. Регіони вимагали передавати їм
правауправління.Алеякцеузгодитизконцентрацієюкапіталу?Політикауцій
сфері була підпорядкована корпоративним інтересам. Передача в управління
практикувалась,колимісцевівладибулиполітичноблизькимисилам,щоочолю-
валиоргани,відякихзалежалапередачавуправління.Віншихвипадкахпракти-
куваласьцентралізаціяповноваженьзуправління.
532 Держава і право • Випуск 57
Окремийнапрям взаємодії становилапроблема вільних економічних зон та
територійпріоритетногорозвитку.Політикаурядівуцьомупитаннітежзалежала
відсил,якіїхочолювали,та,відповідно,небулапослідовною.
Окремийнапрямвзаємодії–інформаційнаполітика.Щеу1990-хрокахбуло
затвердженоНацпрограму інформатизації.У травні 2003р.КМУсхваливКон-
цепцію формування системи національних інформресурсів. Було передбачено
формування Національного реєстру електронних ресурсів. У лютому 2004 р.
КМУввів правило обов’язкового опублікування умісцевій пресі регуляторних
актівРМАРКтаМДА.Насайтахмалирозміщуватися,зокрема,планипідготовки
проектів,звітипрорезультативністьактівтощо.
ОкремиммайданчикомвзаємодіїОВВрізнихрівнівбулипрограмирегіональ-
ногорозвитку,щоухвалювалисязаініціативиОДА.Вонивключалифінансування
якзмісцевих,такіздержбюджету.Найважливішіпрограмиабозаходирегіональ-
ногорозвиткузатверджувалисьПрезидентомчиКМУ.
Отже, зміни у взаємодії Президента, загальнодержавних та місцевих ОВВ
буливикликаніпереходомкраїнивіднеоліберальнихдо інституційнихреформ,
новимизавданнямивладивумовахпошукуресурсногозабезпеченняекономічно-
го зростання. Централізована модель влади себе вичерпала. Але домінантні
у2000-хрокахпартійно-політичнімеханізмизанезмінностімоделірегіональної
влади не забезпечили набуття виконавчою владою нової якості та становлення
органічної та динамічної системи взаємодії її органів.Партійна структуризація
ОВВсуперечиластруктуризаціїгромадськихінтересівнарівнірегіонів.Усунен-
ня президентської моделі програмування діяльності МОВВ не було адекватно
замінене іншою, що пов’язувалося з відсутністю цілісних програм партій, які
складаликоаліції,таконфліктамивостанніх.ВодночасзростанняроліКМУта
ЦОВВ у програмуванні діяльності місцевої влади не усунуло надцентралізації
системивлади.
1. За кон Українивід9квітня1999р.№586-XIV«Промісцевідержавніадміністрації»
//ВВРУкраїни.–1999.–№20-21.–Ст.190.2. Вик тор Ющен коиздалУказ,вводящий
институтвременноисполняющихобязанностипредседателейместныхгосадминистра-
ций //ОкновУкраину.–2007.–№1.–С.1.3. За кон Українивід21 грудня2006р.
№514-V«ПроКабінетМіністрівУкраїни» //ВВРУкраїни. – 2007. –№11. –Ст. 94.;
За кон Українивід16травня2008р.№279-VІ«ПроКабінетМіністрівУкраїни»//ВВР
України.–2008.–№25.–Ст.241.4. Про де якіаспектиновоїініціативи«департизації
влади» // Інформаційно-аналітичнийогляд«Співдружність».–2000.–№30.–С.5.5.
Пре зи дент ВикторЮщенковвелпроверкисведений//ОкновУкраину.–2006.–№189.
–С.1.6. Указ ПрезидентаУкраїнивід25травня2001р.№341/2001«ПроКонцепцію
державної регіональноїполітики» //ОфіційнийвісникУкраїни. – 2001. –№22.–Ст.
983.7. По ста но ва КабінетуМіністрівУкраїнивід21липня2006р.№1001«Прозатвер-
дженняДержавноїстратегіїрегіональногорозвиткунаперіоддо2015р.//Офіційний
вісник України. – 2006. –№30. – Ст. 2132. 8. Еха ну ров: Внедрение админреформы
преждевременно[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.korrespondent.net/
main/148241.
533Юридичні і політичні науки
|