Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції

Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Матвієнко, А.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58769
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-58769
record_format dspace
spelling irk-123456789-587692014-03-31T03:01:54Z Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції Матвієнко, А.С. Політичні науки 2012 Article Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58769 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Матвієнко, А.С.
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
Держава і право
format Article
author Матвієнко, А.С.
author_facet Матвієнко, А.С.
author_sort Матвієнко, А.С.
title Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_short Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_full Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_fullStr Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_full_unstemmed Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
title_sort територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у швеції
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58769
citation_txt Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT matvíênkoas teritoríalʹnijustríjâkosnovasistemisocíalʹnogozabezpečennâušvecíí
first_indexed 2025-07-05T10:00:31Z
last_indexed 2025-07-05T10:00:31Z
_version_ 1836800678968688640
fulltext А. С. МАТВІЄНКО ТЕ­РИ­ТОРІАЛЬ­НИЙ­УСТРІЙ­ЯК­ОС­НО­ВА­­ СИ­С­ТЕ­МИ­СОЦІАЛЬ­НО­ГО­ЗА­БЕЗ­ПЕ­ЧЕН­НЯ­У­ШВЕЦІЇ На при кладі Швеції роз г ля ну то про цес при сто су ван ня те ри торіаль но го ус т рою до по треб си с те ми соціаль но го за без пе чен ня, ре алізо ва ний на місце во му рівні. Про аналізо- ва но пер спек ти ви удо с ко на лен ня регіональ но го рівня уп равління. Клю­чові­ сло­ва: те ри торіаль ний устрій, адміністра тив но-те ри торіаль на ре фор- ма, місце ве са мо вря ду ван ня, регіоналізація. На при ме ре Шве ции рас смо т рен про цесс при спо соб ле ния тер ри то ри аль но го ус т- рой ст ва к тре бо ва ни ям си с те мы со ци аль но го обес пе че ния, ре а ли зо ван ный на ме ст ном уров не. Про ана ли зи ро ва ны пер спек ти вы усо вер шен ст во ва ния ре ги о наль но го уров ня уп рав ле ния. Клю­че­вые­ сло­ва: тер ри то ри аль ное ус т рой ст во, ад ми ни с т ра тив но-тер ри то ри- аль ная ре фор ма, ме ст ное са мо управ ле ние, ре ги о на ли за ция. The process of adjustment the territorial division to requirements the system of social security in Sweden is considered. The perspectives of improvement the regional level of gov- ernment are analyzed. Key­ words: territorial division, administrative-territorial reform, local government, regionalization. Істо­рич­но­те­ри­торіаль­на­струк­ту­ра­будь-якої­країни­ство­рю­ва­ла­ся­для­по­лег- шен­ня­уп­равління­ок­ре­ми­ми­оди­ни­ця­ми,­удо­с­ко­на­лен­ня­си­с­те­ми­збо­ру­по­датків­ то­що.­У­ су­часній­Швеції­ в­ ході­ те­ри­торіаль­ної­ ре­с­т­рук­ту­ри­зації­ в­ ос­но­ву­ бу­ло­ по­кла­де­но­спро­можність­муніци­палітетів­ за­без­пе­чу­ва­ти­своїх­меш­канців­ши­ро- ким­спе­к­т­ром­соціаль­них­по­слуг.­ Місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня­має­міцну­пра­во­ву­ос­но­ву­в­Швеції;­про­ньо­го­йдеть- ся­в­пер­шо­му­па­ра­графі­Кон­сти­туції,­де­ствер­д­жується,­що­на­род­не­уп­равління­ має­ здійсню­ва­тись­ че­рез­ пред­став­ниць­ку­ та­ пар­ла­ментсь­ку­ си­с­те­му­ та­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­Ос­нов­ний­за­кон­та­кож­пе­ред­ба­чає­пра­во­ор­ганів­місце­во­го­са­мо- вря­ду­ван­ня­на­от­ри­ман­ня­про­порційної­ча­ст­ки­від­опо­дат­ку­ван­ня­гро­ма­дян. У­країні­функціонує­ три­рівні­уп­равління,­ор­га­ни­вла­ди­яких­оби­ра­ють­ся­в­ ре­зуль­таті­ пря­мих­ ви­борів.­ Окрім­ національ­но­го­ рівня,­ існує­ два­ місце­вих­ ­–­ місце­вий­з­290­муніци­паліте­та­ми­(kommuner)­та­проміжний­з­19­ле­на­ми­(ок­ру­га- ми),­ які­ уп­рав­ля­ють­ся­ ра­да­ми­ (landsting),­ та­ дво­ма­ регіона­ми­ (regioner).­Острів­ Гот­ланд­ є­ од­но­час­но­ і­ муніци­паліте­том­ і­ ле­ном.­ Розмір­ муніци­палітетів­ ду­же­ різнить­ся:­від­2,6­ти­сяч­до­771­ти­сячі­меш­канців­(се­редній­розмір­–­30,2­тис.­меш- канців).­Най­мен­ший­лен­на­ра­хо­вує­127­тис.­осіб,­а­найбільший­–­1,9­млн­(се­редній­ розмір­–­близь­ко­430­тис.­осіб).­ Де­які­функції­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ зо­к­ре­ма­що­до­ відповідаль­ності­ за­ соціаль­не­за­без­пе­чен­ня,­вва­жа­ють­ся­та­ки­ми,­що­ви­ко­ну­ють­ся­від­імені­цен­т­раль- но­го­уря­ду­і,­відповідно,­їх­на­дан­ня­жор­ст­ко­ре­гу­люється.­Інші­за­вдан­ня,­такі­як­ підтри­ман­ня­і­роз­ви­ток­куль­тур­ної­інфра­с­т­рук­ту­ри,­еко­номічно­го­роз­вит­ку,­цен­т- раль­ним­ уря­дом­ кон­тро­люється­ слаб­ше.­ Муніци­паліте­ти­ зо­бов’язані­ на­да­ва­ти­ ши­ро­кий­спектр­соціаль­них­по­слуг,­та­ких­як­ут­ри­ман­ня­ди­тя­чих­садків,­тур­бо­та­ про­пенсіонерів,­по­чат­ко­ва­та­се­ред­ня­освіта.­Во­ни­та­кож­відповіда­ють­за­підтри- ман­ня­місце­вої­публічної­інфра­с­т­рук­ту­ри­та­прий­ма­ють­рішен­ня­що­до­про­сто­ро- во­го­ пла­ну­ван­ня,­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ зе­мель­ та­ ви­дачі­ доз­волів­ на­ за­бу­до­ву.­ За­га­лом­ муніци­паль­ний­ рівень­ вва­жається­ сильнішим,­ ніж­ лен­ний.­ Йо­го­ ор­га­ни­ вла­ди­ ма­ють­ши­ро­кий­пе­релік­функцій­та­пред­став­ля­ють­дві­третіх­від­за­галь­ної­су­ми­ 534 Держава і право • Випуск 57 ви­т­рат­дер­жа­ви­на­місце­ву­вла­ду.­ Ле­ни­є­ре­зуль­та­том­пе­ре­гля­ду­Кон­сти­туції­Швеції­від­1634­р.,­ко­ли­дер­жа­ва­ бу­ла­мо­гут­нь­ою­імперією­та­праг­ну­ла­до­по­си­лен­ня­вла­ди­цен­т­ру­над­те­ри­торією­ країни.­Лен­на­струк­ту­ра­за­ли­ши­ла­ся­май­же­незмінною­аж­до­1990-х­років,­ко­ли­ спер­шу­у­1997­р.­два­найпівденніших­ок­ру­ги­об’єдна­ли­ся­у­Ско­не,­та­у­1998­р.,­ ко­ли­замість­трьох­західних­ок­ругів­бу­ло­ство­ре­но­Ве­с­т­ра­Гьо­та­ланд.­ Най­ви­щим­за­ко­но­дав­чим­ор­га­ном­ле­ну­є­ра­да,­чле­ни­якої­оби­ра­ють­ся­кожні­ чо­ти­ри­ ро­ки­ на­ за­галь­них­ ви­бо­рах,­ які­ відбу­ва­ють­ся­ од­но­час­но­ з­ ви­бо­ра­ми­ до­ пар­ла­мен­ту­та­муніци­паль­них­рад.­По­чи­на­ю­чи­з­1994­р.­термін­ро­бо­ти­пар­ла­мен- ту,­муніци­паль­них­та­ок­руж­них­рад­бу­ло­по­до­вже­но­з­трьох­(з­1970­р.)­до­чо­ти- рьох­ років.­ Унікаль­ною­ особ­ливістю­ ра­ди­ ле­ну,­ порівня­но­ з­ євро­пейсь­ки­ми­ країна­ми,­є­те,­що­од­ним­з­ос­нов­них­її­за­вдань­є­сфе­ра­охо­ро­ни­здо­ров’я,­на­яку­ при­па­дає­80–90%­її­бю­д­же­ту1.­Ленні­ра­ди­та­кож­відповіда­ють­за­сто­ма­то­логію,­ тур­бу­ють­ся­про­осіб­з­об­ме­же­ни­ми­мож­ли­во­с­тя­ми­та­опіку­ють­ся­місце­ви­ми­куль- тур­ни­ми­ус­та­но­ва­ми.­До­то­го­ж­ленні­та­регіональні­ра­ди­підтри­му­ють­регіональ- ний­еко­номічний­роз­ви­ток­та­суб­си­ду­ють­гро­мадсь­кий­транс­порт.­Два­но­во­с­тво- ре­них­регіони­відрізня­ють­ся­від­ленів­тим,­що­оскільки­во­ни­є­ча­с­ти­ною­ек­с­пе- ри­мен­таль­но­го­ про­ек­ту,­ то­ їм­ на­да­но­ більше­ по­вно­ва­жень­ що­до­ розв’язан­ня­ пи­тань­у­сфері­регіональ­но­го­еко­номічно­го­роз­вит­ку.­ Дер­жавні­ор­га­ни­вла­ди­на­місцях­поділя­ють­ся­на­два­ти­пи:­1)­ба­га­тоцільові­ ленні­адміністра­тивні­коміте­ти­(lansstyrelsen),­які­відповіда­ють­за­місце­ву­діяль- ність­кількох­ор­ганів­на­цен­т­раль­но­му­рівні;­2)­од­ноцільові­адміністра­тивні­ор­га- ни,­які­є­місце­ви­ми­пред­став­ництва­ми­цен­т­раль­них­ор­ганів­уп­равління.­Ок­ружні­ адміністра­тивні­коміте­ти­ та­ленні­ра­ди­ зай­ма­ють­од­на­ко­ву­ ге­о­графічну­те­ри­то- рію,­але­діяльність­од­ноцільо­вих­ор­ганів­міністерств­мо­же­ви­хо­ди­ти­за­межі­лену.­ Ре­фор­ма­ те­ри­торіаль­но­го­ ус­т­рою­ Швеції­ здійсню­ва­ла­ся­ у­ кілька­ етапів.­ Перші­ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся­ак­цен­том­на­ство­ренні­ефек­тив­ної­си­с­те­ми­соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня,­яка­і­виз­на­ча­ла­розмір­та­по­вно­ва­жен­ня­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря- ду­ван­ня.­ На­ су­час­но­му­ етапі­ ос­нов­ним­ мо­ти­вом­ є­ ба­жан­ня­ адап­ту­ва­ти­ те­ри- торіаль­ну­струк­ту­ру­країни­на­проміжно­му­рівні­до­ви­мог­су­час­ності.­ Перші­ хвилі­ ре­фор­ми­ да­ту­ють­ся­ 1950–1970­ ро­ка­ми.­Період­ з­ 1862­ до­ 1940­ ро­ків­був­ча­сом­по­сту­по­вих­соціаль­них­змін.­У­кінці­ХІХ­ст.­Швеція­бу­ла­до­сить­ бідною­країною,­порівня­но­з­євро­пейсь­ки­ми­сусіда­ми,­гро­ма­дя­ни­якої­пе­ре­важ­но­ бу­ли­ зай­няті­ у­ сільсько­му­ гос­по­дарстві.­ Од­нак­ з­ по­чат­ком­ мо­дернізації­ та­ ур­банізації­ си­ту­ація­ по­ча­ла­ зміню­ва­ти­ся:­ по­кра­щи­ли­ся­ еко­номічні­ та­ соціальні­ умо­ви,­в­ос­нов­но­му­за­вдя­ки­по­яві­силь­но­го­робітни­чо­го­ру­ху.­Після­при­хо­ду­до­ вла­ди­Соціал-де­мо­кра­тич­ної­партії­на­по­чат­ку­1930-х­років­здійснюється­по­бу­до- ва­ дер­жа­ви­ соціаль­но­го­ до­б­ро­бу­ту­ відо­мої­ як­ «на­род­ний­ дім»­ (Folkhemmer)­ із­ відповідною­си­с­те­мою­соціаль­но­го­за­без­пе­чен­ня.­За­про­ва­д­жу­ю­чи­та­ку­си­с­те­му,­ вла­да­ не­ ли­ше­ праг­ну­ла­ на­да­ва­ти­ соціальні­ по­слу­ги­ на­ місце­во­му­ рівні,­ але­ й­ за­про­ва­ди­ти­їх­жор­ст­ке­ре­гу­лю­ван­ня,­яке­за­без­пе­чу­ва­ло­б­пев­ний­рівень­соціаль- них­стан­дартів­не­за­леж­но­від­місця­про­жи­ван­ня­гро­ма­дя­ни­на.­Відповідно,­ви­ник- ла­по­тре­ба­у­ве­ли­ких­муніци­паліте­тах,­сфор­мо­ва­них­на­базі­дрібніших­сільських.­ При­му­со­ве­об’єднан­ня­бу­ло­здійсне­не­у­1952­р.,­ре­зуль­та­том­чо­го­ста­ло­ско­ро­чен- ня­кількості­сільських­муніци­палітетів­з­2281­до­8162.­ У­1950­ро­ки,­ у­період­по­воєнно­го­ еко­номічно­го­бу­му,­ уряд­роз­ро­бив­більш­ амбіційні­ пла­ни­ що­до­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня.­ Окрім­ по­кра­щен­ня­ на­дан­ня­уже­існу­ю­чих­по­слуг,­він­по­ста­вив­за­ме­ту­мо­дернізацію­освітньої­си­с­те- ми.­На­ той­час­більшість­дітей­от­ри­му­ва­ли­ли­ше­ба­зо­ву­ше­с­ти-­ або­ се­мирічну­ освіту,­тоді­як­се­ред­ня­чи­ви­ща­освіта­бу­ли­до­ступні­ли­ше­для­не­знач­ної­кількості­ дітей,­бать­ки­яких­на­ле­жа­ли­до­ви­що­го­або­се­ред­нь­о­го­кла­су3.­ На­муніци­паліте­ти­ бу­ло­по­кла­де­но­ за­вдан­ня­що­до­ за­без­пе­чен­ня­ своїх­меш- 535Юридичні і політичні науки канців­ по­чат­ко­вою­ та­ се­ред­нь­ою­ освітою.­ В­ ре­зуль­таті­ ур­банізації­ на­се­лен­ня­ дрібних­сільських­муніци­палітетів­по­ча­ло­стрімко­ско­ро­чу­ва­ти­ся.­У­відповідь­на­ це­соціал-де­мо­кра­ти­за­про­по­ну­ва­ли­кро­ки­що­до­по­даль­шо­го­ук­руп­нен­ня­муніци- палітетів.­На­цей­раз­ре­фор­ма­за­че­пи­ла­і­міста.­Бу­ло­ство­ре­но­спеціаль­ний­уря­до- вий­ комітет,­ який,­ ке­ру­ю­чись­ по­ло­жен­ня­ми­ по­пу­ляр­ної­ на­ той­ час­ те­орії­ цен­т- раль­них­ місць,­ за­про­по­ну­вав,­ щоб­ ко­жен­ муніци­палітет­ скла­дав­ся­ з­ цен­т­ру­ та­ при­лег­лих­те­ри­торій,­меш­канці­яких­мог­ли­б­от­ри­му­ва­ти­різно­манітні­по­слу­ги­у­ центрі4.­Ще­однією­особ­ливістю­цієї­ре­фор­ми­бу­ла­ її­до­б­ровільність.­У­1962­р.­ пар­ла­мент­прий­няв­ре­ко­мен­дації­коміте­ту,­хо­ча­про­ти­та­ко­го­рішен­ня­ви­с­ту­пи­ли­ Цен­т­ристсь­ка­та­Кон­сер­ва­тив­на­партії.­ Од­нак­ре­фор­ма­не­ви­прав­да­ла­сподівань.­За­до­б­ровільно­го­підхо­ду­був­ри­зик,­ що­муніци­паль­на­струк­ту­ра­ви­я­вить­ся­нез­ба­лан­со­ва­ною,­оскільки­де­які­ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ си­лу­ низ­ки­ чин­ників­ (місце­ роз­та­шу­ван­ня,­ роз­ви- неність­транс­порт­ної­інфра­с­т­рук­ту­ри,­на­яв­ний­еко­номічний­по­тенціал)­на­да­ва­ти- муть­по­слу­ги­на­на­ба­га­то­ви­що­му­рівні,­ніж­це­змо­жуть­зро­би­ти­інші.­У­зв’яз­ку­з­ цим­у­1969­р.­пар­ла­мент­прий­няв­за­кон­про­при­му­со­вий­ха­рак­тер­ук­руп­нен­ня,­в­ ре­зуль­таті­ чо­го­ но­ва­ струк­ту­ра­ муніци­палітетів­ сфор­му­ва­ла­ся­ до­ 1974­ р.­ Це­ рішен­ня­бу­ло­прий­ня­то­не­зва­жа­ю­чи­на­знач­ний­опір­не­ли­ше­з­бо­ку­політич­ної­ опо­зиції,­а­й­по­ло­ви­ни­муніци­палітетів.­Ко­ли­у­1976­р.­опо­зиційним­си­лам­вда­ло- ся­ здо­бу­ти­ пе­ре­мо­гу­ на­ пар­ла­ментсь­ких­ ви­бо­рах,­ де­я­ким­муніци­паліте­там,­що­ особ­ли­во­ак­тив­но­про­те­с­ту­ва­ли­про­ти­об’єднан­ня,­бу­ло­на­да­но­пра­во­відмо­ви­ти- ся­ від­ ньо­го.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ по­чи­на­ю­чи­ з­ 1970-х­ років­ по­чав­ся­ за­тяж­ний­ конфлікт­у­швецькій­політиці­між­політич­ни­ми­партіями­ліво­го­і­пра­во­го­флан­гу­ що­до­пер­спек­тив­і­суті­адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­ної­ре­фор­ми.­ Адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­на­ ре­фор­ма­ про­тя­гом­ дру­гої­ по­ло­ви­ни­ ХХ­ ст.­ ха­рак­те­ри­зу­ва­ла­ся­ низ­кою­ особ­ли­во­с­тей.­ По-пер­ше,­ во­на­ ма­ла­ ком­плекс­ний­ ха­рак­тер:­хо­ча­міста­не­бу­ли­вклю­чені­у­рам­ки­ре­фор­ми­1950-х­років,­оскільки­ во­ни­ вва­жа­ли­ся­ до­стат­ньо­ ве­ли­ки­ми,­ од­нак­ ре­фор­ма­ 1970-х­ років­ за­хо­пи­ла­ усі­ ти­пи­муніци­палітетів,­у­то­му­числі­й­міста.­По-дру­ге,­ре­фор­ми­ініціюва­ли­ся­звер- ху­з­на­са­д­жу­ван­ням­стан­дарт­них­шаб­лонів­вирішен­ня­місце­вих­особ­ли­во­с­тей.­На­ той­мо­мент­не­ існу­ва­ло­по­бо­ю­вань­що­до­ство­рен­ня­нез­ба­лан­со­ва­ної­та­аси­ме­т- рич­ної­ си­с­те­ми­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­По-третє,­ ре­фор­ма­фо­ку­су­ва­ла­ся­на­ муніци­паль­но­му­рівні,­а­ле­ни­за­ли­ши­ли­ся­ос­то­ронь.­По-чет­вер­те,­уряд­чітко­вис- ло­вив­довіру­муніци­паліте­там­і­ре­фор­ми­бу­ли­спря­мо­вані­на­підви­щен­ня­їх­спро- мож­ності­ви­ко­ну­ва­ти­нові­за­вдан­ня.­Сильні­та­інте­г­ро­вані­політичні­партії,­діючи­ на­ місце­во­му­ та­ національ­но­му­ рівнях,­ при­ско­ри­ли­ за­про­ва­д­жен­ня­ відно­син­ довіри.­ По-п’яте,­ ос­нов­ним­ за­вдан­ням­ ре­фор­ми­ бу­ло­ удо­с­ко­на­лен­ня­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­за­без­пе­чен­ня.­У­1950­ро­ки­існу­ва­ла­по­тре­ба­у­за­про­ва­д­женні­су­час- ної­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня,­ яка­ у­ 1960­ ро­ки­ транс­фор­му­ва­ла­ся­ у­ не­обхідність­зро­би­ти­до­ступ­ною­се­ред­ню­освіту­для­кож­ної­ди­ти­ни.­По-шо­с­те,­ ос­нов­ним­рушієм­цих­змін­бу­ла­Соціал-де­мо­кра­тич­на­партія,­що­по­слу­го­ву­ва­ла­ся­ гас­ла­ми­соціаль­но­го­за­хи­с­ту,­по­кра­щен­ня­умов­про­жи­ван­ня­робітни­чо­го­кла­су.­ Ініціато­ри­ су­час­но­го­ ета­пу­ ре­фор­ми­ те­ри­торіаль­но­го­ ус­т­рою­ зо­се­ре­ди­ли­ свою­ува­гу­на­проміжно­му­–­лен­но­му­рівні.­Як­уже­за­зна­ча­ло­ся,­адміністра­тив­но- те­ри­торіаль­ний­устрій­Швеції­на­рівні­ленів­за­ли­шав­ся­незмінним­по­чи­на­ю­чи­з­ XVII­ст.­На­відміну­від­місце­во­го­та­національ­но­го­рівнів­уп­равління,­де­доміну- вав­один­ інсти­туційний­ ак­тор,­ регіональ­ний­рівень­ скла­дав­ся­ з­ на­бо­ру­ ак­торів.­ Во­ни­ви­ко­ну­ва­ли­різні­функції,­які,­од­нак,­ча­с­то­дуб­лю­ва­ли­ся,­в­ок­ре­мих­ви­пад- ках­навіть­ма­ла­місце­різна­те­ри­торіаль­на­юри­с­дикція.­До­то­го­ж,­на­до­да­чу­до­ зга­ду­ва­них­ лен­них­ рад­ та­ лен­них­ адміністра­тив­них­ ор­ганів,­що­ діяли­на­ одній­ те­ри­торії,­та­кож­існу­ва­ли­регіональні­пред­став­ництва­спе­цор­ганів­цен­т­раль­но­го­ уря­ду,­сфе­ра­діяль­ності­яких­мог­ла­не­збіга­ти­ся­з­кор­до­на­ми­адміністра­тив­но-те- 536 Держава і право • Випуск 57 ри­торіаль­них­оди­ниць.­На­дум­ку­де­я­ких­спо­с­терігачів,­спе­цифічна­суміш­дер­жав- них­спе­цор­ганів,­пред­став­ниць­ких­ор­ганів­са­мо­вря­ду­ван­ня­із­ча­с­ти­ми­ви­пад­ка­ми­ дуб­лю­ван­ня­ по­вно­ва­жень­ різних­ ор­ганів­ уп­равління,­ бу­ла­ і­ за­ли­шається­ досі­ ха­рак­тер­ною­ ри­сою­ шведсь­ко­го­ проміжно­го­ рівня­ уп­равління5.­ В­ ре­зуль­таті­ шведсь­кий­ проміжний­ рівень­ ча­с­то­ на­зи­ва­ють­ «регіональ­ною­ міша­ни­ною»6,­ оскільки­ впа­дає­ в­ око­ різкий­ кон­траст­ між­ цією­ не­од­норідною­ струк­ту­рою­ та­ раціональністю,­що­вба­чається­на­місце­во­му­та­цен­т­раль­но­му­рівні.­ Про­те­слаб­кий­проміжний­рівень­–­це­не­ви­пад­ковість.­З­роз­па­дом­Кал­марсь- ко­го­со­ю­зу­між­Швецією,­Данією­і­Нор­вегією­та­уніфікацією­країни­під­про­во­дом­ ко­ро­ля­Гу­с­та­ва­Ва­зи­у­1523­р.­Швеція­ста­ла­унітар­ною­дер­жа­вою,­хо­ча­із­особ­ли- ви­ми­відно­си­на­ми­з­місце­вим­рівнем.­По­чи­на­ю­чи­з­цьо­го­мо­мен­ту­і­аж­до­ХХ­ст.­ ко­ролі­пра­ви­ли­країною,­відда­ю­чи­пе­ре­ва­гу­цен­т­ралізо­ва­ним­ме­то­дам,­у­чо­му­їх­ підтри­му­ва­ло­се­лян­ст­во­і­ви­с­ту­па­ла­про­ти­знать.­По­чи­на­ю­чи­з­XIX­ст.­кон­сер­ва- то­ри­ та­ соціал-де­мо­кра­ти­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли­ унітар­ний­ устрій­ для­ до­сяг­нен­ня­ влас­них­цілей.­Для­ соціал-де­мо­кратів­ він­ да­вав­ змо­гу­ ре­алізо­ву­ва­ти­ ефек­тив­ну­ ре­ди­с­т­ри­бу­тив­ну­політи­ку­соціаль­них­благ­та­ре­алізацію­регіональ­ної­політи­ки,­ для­якої­силь­ний­муніци­паль­ний­рівень­був­важ­ли­вою­скла­до­вою7.­Відповідно,­ се­ред­шведів­ніко­ли­не­зна­хо­ди­ло­ся­більш-менш­силь­ної­підтрим­ки­ідеї­за­про­ва- д­жен­ня­силь­но­го­проміжно­го­рівня.­Хо­ча­де­які­ча­с­ти­ни­Швеції­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ силь­ною­ регіональ­ною­ іден­тичністю,­ але­ це­ рад­ше­ ви­ня­ток,­ ніж­ пра­ви­ло,­ оскільки­ у­ країні­ домінує­ національ­на­ і­ місце­ва­ (муніци­паль­на)­ іден­тичність8.­ Швеція­не­знає­жод­них­етнічних­ви­мог­що­до­на­дан­ня­регіональ­ної­ав­то­номії­чи­ будь-яких­відчут­них­еко­номічних­відмінно­с­тей­між­ча­с­ти­на­ми­країни,­що­мог­ли­ б­ слу­гу­ва­ти­ зміцнен­ню­ регіональ­них­ ор­ганів­ вла­ди.­ Більше­ то­го,­ всі­ ос­новні­ політичні­ партії­ країни­ підтри­му­ють­ мо­дель­ унітар­ної­ дер­жа­ви.­ Ли­ше­ Цен­т- ристсь­ка­партія­сповідує­своєрідний­різно­вид­шведсь­ко­го­фе­де­ралізму.­ Про­те­ більшість­ гро­ма­дян­ та­ політиків­ пе­ре­ко­нані­ у­ то­му,­ що­ існу­ю­чий­ адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­ний­поділ­країни­на­ле­ни­є­за­старілим­і­не­відповідає­ ви­мо­гам­ ча­су.­ Адміністра­тивні­ кор­до­ни­ бу­ли­ вста­нов­лені­ у­ ма­ло­ру­хо­мо­му­ суспільстві­XVI­ст.­Сьо­годні­ж­мобільність­ро­бо­чої­си­ли­та­нові­ви­ди­еко­номічної­ діяль­ності­зро­би­ли­ці­кор­до­ни­за­старіли­ми.­Найбільш­оче­вид­но­це­ви­яв­ляється­на­ при­кладі­ме­т­ро­полій,­од­нак­мо­дель­еко­номічної­діяль­ності­та­соціаль­ної­ак­тив- ності­ зміни­ла­ся­ та­кож­ і­ у­ сільській­місце­вості,­ ак­ту­алізу­вав­ши­по­тре­бу­ в­пе­ре- гляді­чин­ної­си­с­те­ми­адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­но­го­ус­т­рою.­ Окрім­ те­ри­торіаль­но­го­ поділу­ на­ ле­ни,­ по­сту­по­во­ на­бу­ва­ють­ ак­ту­аль­ності­ пи­тан­ня­поділу­ вла­ди­між­без­по­се­ред­ньо­об­ра­ни­ми­ра­да­ми­ та­при­зна­чу­ва­ни­ми­ ор­га­на­ми­вла­ди.­Зо­к­ре­ма,­Цен­т­ристсь­ка­партія­рішу­че­ви­с­ту­пає­за­по­си­лен­ня­ролі­ лен­них­ рад.­У­ 1968­ р.­ пар­ла­ментсь­кий­ комітет­ за­про­по­ну­вав­ пе­ре­да­ти­ ча­с­ти­ну­ функцій­ від­ ок­руж­них­ адміністрацій­ до­ рад­ ленів,­ які­ по­сту­по­во­ по­винні­ бу­ли­ пе­ре­тво­ри­ти­ся­ у­ «регіональні­ пар­ла­мен­ти»9.­ Кілька­ інших­ пар­ла­ментсь­ких­ комітетів­ та­кож­ зай­ма­ли­ся­ аналізом­ різно­манітних­ ас­пектів­ регіональ­но­го­ уп­равління,­де­мо­кратії­та­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­про­тя­гом­1970–1980­років10.­ Од­нак­з­різних­при­чин­ці­досліджен­ня­при­зве­ли­ли­ше­до­не­знач­них­змін­до­ по­чат­ку­ дис­кусій­ про­ регіоналізацію,­ за­по­чат­ко­ва­них­ уря­до­вим­ коміте­том­ у­ 1992­р.­Він­здійснив­опис­та­провів­об­го­во­рен­ня­да­ле­ко­сяж­них­ре­форм,­у­ре­зуль- таті­ яких­ ма­ли­ ут­во­ри­ти­ 7­ ленів­ замість­ існу­ю­чих­ тоді­ 24­ та­ пе­ре­да­ти­ відповідальність­за­регіональ­ний­роз­ви­ток­са­ме­цим­регіонам11.­Окрім­двох­по­пе- редніх­мо­де­лей­–­силь­на­при­сутність­цен­т­раль­но­го­уря­ду­в­регіонах,­пе­рехід­до­ регіональ­них­ пар­ла­ментів­ –­ тре­тя­ мо­дель­ про­по­ну­ва­ла­ ак­тив­не­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ міжмуніци­паль­ної­ко­о­пе­рації.­Згідно­з­нею­ленні­ра­ди­ма­ли­бу­ти­ліквідо­вані,­ а­ їхні­функції­пе­ре­дані­до­муніци­паль­них­асоціацій,­що­фор­му­ва­ли­ся­в­ре­зуль­таті­ не­пря­мих­ ви­борів12.­ Та­ка­ про­по­зиція­ спри­я­ла­ по­сту­по­во­му­ фор­му­ван­ню­ 537Юридичні і політичні науки регіональ­но­го­рівня­на­ос­нові­муніци­палітетів,­од­нак­ос­новні­ак­то­ри­не­змог­ли­ виз­на­чи­ти­ся­з-поміж­трьох­варіантів:­національ­ний­пред­став­ник­інте­ресів­муніци- палітетів­ –­ Асоціація­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ Швеції­ ви­с­ту­па­ла­ за­ муніци­пальні­ асоціації;­ національ­ний­ пред­став­ник­ ок­руж­них­ рад­ –­ Асоціація­ ок­руж­них­рад­на­по­ля­га­ла­на­пря­мо­му­об­ранні­пред­став­ниць­ких­ор­ганів­регіонів,­ а­ ок­ружні­ адміністрації­ підтри­му­ва­ли­ існу­ю­чий­ ста­тус-кво:­ мо­дель­ із­ силь­ним­ пред­став­ництвом­цен­т­раль­но­го­уря­ду­на­регіональ­но­му­рівні.­ Про­тя­гом­ цьо­го­ ж­ періоду­ спеціаль­ний­ комітет­ за­про­по­ну­вав­ регіональні­ ре­фор­ми­у­двох­ча­с­ти­нах­Швеції,­де­ок­руж­на­струк­ту­ра­ха­рак­те­ри­зу­ва­ла­ся­над- зви­чай­ною­ складністю:­ Ґете­борг,­ до­ скла­ду­ яко­го­ увійшли­ три­ ок­ру­ги­ вздовж­ західно­го­уз­бе­реж­жя,­та­Ско­не,­який­був­штуч­но­поділе­ний­на­два­ок­ру­ги.­У­цих­ регіонах­ініціати­ва­про­ство­рен­ня­більших­регіонів­ви­хо­ди­ла­не­ли­ше­від­ор­ганів­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­та­місце­вих­політиків,­а­й­від­пред­став­ників­місце­вої­ бізнес-еліти.­Політичні­партії­на­місце­во­му­та­регіональ­но­му­рівні­відігра­ли­важ- ли­ву­роль­у­ре­алізації­ре­фор­ми­та­ко­ор­ди­нації­зу­силь­усіх­зацікав­ле­них­сторін13.­ При­хиль­ни­ка­ми­ регіоналізації­ бу­ли­місцеві­ та­ регіональні­ еліти,­ які­ й­ спри­я­ли­ ре­алізації­ре­фор­ми.­ Про­цес­ регіоналізації­ був­ при­ско­ре­ний­ член­ст­вом­Швеції­ у­Євро­пейсь­ко­му­ Со­юзі­у­1995­р.­Ще­до­сво­го­всту­пу­ок­ру­ги­по­ча­ли­підго­тов­ку­до­ви­мог­ЄС,­особ- ли­во­що­до­регіональ­но­го­рівня­вла­ди.­З­от­ри­ман­ням­член­ст­ва­зник­ли­усі­сумніви­ політиків­на­усіх­рівнях­що­до­за­про­ва­д­жен­ня­у­країні­регіональ­но­го­рівня­із­знач- ною­ча­ст­кою­по­вно­ва­жень14.­ Рішен­ня­ що­до­ ство­рен­ня­ двох­ но­вих­ регіонів­ роз­гля­да­ло­ся­ пар­ла­мен­том­ у­ 1996­та­1997­ро­ках.­Регіон­Ско­не­по­чав­функціону­ва­ти­з­січня­1997­р.,­а­Ве­с­т­ра­ Гьо­та­ланд­–­на­рік­пізніше.­Щоб­по­лег­ши­ти­про­цес­роз­бу­до­ви­відповідної­струк- ту­ри­регіонів­муніци­паліте­там­Ве­с­т­ра­Гьо­та­лан­ду­бу­ло­на­да­но­пра­во­бра­ти­без- по­се­ред­ню­ участь­ у­ про­цесі­ прий­нят­тя­ рішень.­Щоб­ не­ ви­ник­ло­ відчут­тя,­ що­ регіони­ є­ своєрідни­ми­ міста­ми,­ але­ більши­ми­ за­ розміром,­ регіональні­ цен­т­ри­ бу­ло­розміще­но­не­в­ос­нов­них­містах:­регіональ­ною­сто­ли­цею­Ско­не­став­Крі­сті- анд­статд­замість­Маль­ме,­а­у­Ве­с­т­ра­Гьо­та­ланд­–­Ва­нер­сборг­замість­Ґете­бор­гу.­ От­же,­Швеція­є­при­кла­дом­країни,­те­ри­торіаль­ний­устрій­якої­підпо­ряд­ко­ва- ний­ на­сам­пе­ред­ ви­мо­гам­ су­час­ної­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня.­ Як­що­ раніше­ ці­ ви­мо­ги­ об­ме­жу­ва­ли­ся­ місце­вим­ рівнем,­ то­ у­ зв’яз­ку­ з­ про­це­са­ми­ ур­банізації,­ регіоналізації­ нині­ ува­гу­ зо­се­ре­д­же­но­ на­ проміжно­му­ рівні,­ який­ проісну­вав­май­же­без­змін­про­тя­гом­трьох­століть.­ ­ 1.­Lidstrom A.­Sweden:­The­end­of­ the­Swedish­model?­Subnational­democracy­ in­ the­ European­Union:­Challenges­and­opportunities.­–­Oxford:­Oxford­University­Press,­1999.­–­ Р.­47.­ 2. Wangmar E.,­ Karlson N., Nergelius J. Brist­ pa­ svensk­ federalism­ 1634–2015.­ Federalism­pa­svenska.­–­Stockholm:­Ratio,­2007.­–­Р.­112-113.­3.­Hudson C.­Lidstrom­A.­ Local­education­policies:­Comparing­Sweden­and­Britain.­–­Houndmills:­Palgrave­Macmillan,­ 2002.­ –­ Р.­ 76.­ 4. Gustafsson G.­ Local­ government­ reform­ in­ Sweden.­ –­ Malmo:­ CWK­ Gleerup,­1980.­–­Р.­38.­5. Gustafsson A.,­Batley R., Stoker G.­The­changing­local­government­ and­politics­of­Sweden­/­Local­government­in­Europe­–­trends­and­developments,­government­ beyond­the­centre.­–­L.:­Macmillan,­1991.­–­Р.­195-196.­6. Olsson J., Astrom J., Dosenrode S., Halkiev H.­Sweden­/­The­Nordic­regions­and­the­European­Union.­–­Aldershot:­Ashgate,­2004.­ –­Р.­284.­7. Sellers J., Lidstrom A. Decentralization,­local­government­and­the­welfare­state­//­ Governance.­ –­ 2007.­ –­№4.­ –­ P.­ 609-632.­8. Petersson O., Hermansson J., Miche letti M., Westholm A.­Demokrati­over­granser:­Demokratiradets­rapport­1997.­Stockholm:­SNS­Forlag,­ 1997.­–­Р.­52.­9. Wangmar E., Karlson N., Nergelius J. Brist­pa­svensk­federalism­1634–2015­ /­ Federalism­ pa­ svenska.­ –­ Stockholm:­ Ratio,­ 2007.­ –­ Р.­ 68.­ 10. Krantz T.­ Makten­ over­ regionen:­ En­ idekritisk­ studie­ av­ svensk­ region-debatt­ 1963–1996.­ –­ Uppsala:­ Uppsala­ 538 Держава і право • Випуск 57 University,­Department­of­Political­Science,­2002.­–­Р.­10.­11. Regionala­roller­–­en­perspe- ktivstudie.­ –­ Stockholm:­ Allmanna­ forlaget,­ 1992.­ –­ Р.­ 63.­ 12. Johansson J., Anma E.­ Demokrati­ i­ regioner:­ Utvecklingsdrag­ och­ mojligheter­ /­ Maktdelning:­ Demokra­tiut- redningens­forskarvolym­I.­–­Stockholm:­Regeringskansliet,­1999.­–­P.­76.­13. Johansson J.,­ Mydske P.­ Regionreformer­ i­ Sverige:­ Regionalisering­ i­ Skane­ och­ Vastra­ Gotaland­ /­ Skandinaviske­ regioner­ –­ plass­ for­ politikk?­ –­ Bergen:­ Fagbokforlaget,­ 2006.­ –­ Р.­ 29.­ 14. Lidstrom A., Jones R., Scully R.­ Swedish­ regions­ and­ the­ European­ Union­ /­ Europe,­ regions,­and­European­Regionalism.­–­Basingstoke:­Palgrave­Macmillan,­2009.­–­Р.­254.­ 539Юридичні і політичні науки

Схожі ресурси