Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58769 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-58769 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-587692014-03-31T03:01:54Z Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції Матвієнко, А.С. Політичні науки 2012 Article Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58769 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Матвієнко, А.С. Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції Держава і право |
format |
Article |
author |
Матвієнко, А.С. |
author_facet |
Матвієнко, А.С. |
author_sort |
Матвієнко, А.С. |
title |
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції |
title_short |
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції |
title_full |
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції |
title_fullStr |
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції |
title_full_unstemmed |
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції |
title_sort |
територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у швеції |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58769 |
citation_txt |
Територіальний устрій як основа системи соціального забезпечення у Швеції / А.С. Матвієнко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 534-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT matvíênkoas teritoríalʹnijustríjâkosnovasistemisocíalʹnogozabezpečennâušvecíí |
first_indexed |
2025-07-05T10:00:31Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:00:31Z |
_version_ |
1836800678968688640 |
fulltext |
А. С. МАТВІЄНКО
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙУСТРІЙЯКОСНОВА
СИСТЕМИСОЦІАЛЬНОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯУШВЕЦІЇ
На при кладі Швеції роз г ля ну то про цес при сто су ван ня те ри торіаль но го ус т рою до
по треб си с те ми соціаль но го за без пе чен ня, ре алізо ва ний на місце во му рівні. Про аналізо-
ва но пер спек ти ви удо с ко на лен ня регіональ но го рівня уп равління.
Ключові слова: те ри торіаль ний устрій, адміністра тив но-те ри торіаль на ре фор-
ма, місце ве са мо вря ду ван ня, регіоналізація.
На при ме ре Шве ции рас смо т рен про цесс при спо соб ле ния тер ри то ри аль но го ус т-
рой ст ва к тре бо ва ни ям си с те мы со ци аль но го обес пе че ния, ре а ли зо ван ный на ме ст ном
уров не. Про ана ли зи ро ва ны пер спек ти вы усо вер шен ст во ва ния ре ги о наль но го уров ня
уп рав ле ния.
Ключевые слова: тер ри то ри аль ное ус т рой ст во, ад ми ни с т ра тив но-тер ри то ри-
аль ная ре фор ма, ме ст ное са мо управ ле ние, ре ги о на ли за ция.
The process of adjustment the territorial division to requirements the system of social
security in Sweden is considered. The perspectives of improvement the regional level of gov-
ernment are analyzed.
Key words: territorial division, administrative-territorial reform, local government,
regionalization.
Історичнотериторіальнаструктурабудь-якоїкраїнистворюваласядляполег-
шенняуправлінняокремимиодиницями,удосконаленнясистемизборуподатків
тощо.У сучаснійШвеції в ході територіальної реструктуризації в основу було
покладеноспроможністьмуніципалітетів забезпечуватисвоїхмешканцівширо-
кимспектромсоціальнихпослуг.
МісцевесамоврядуваннямаєміцнуправовуосновувШвеції;проньогойдеть-
сявпершомупараграфіКонституції,дестверджується,щонароднеуправління
має здійснюватись через представницьку та парламентську систему та місцеве
самоврядування.Основнийзаконтакожпередбачаєправоорганівмісцевогосамо-
врядуваннянаотриманняпропорційноїчасткивідоподаткуваннягромадян.
Україніфункціонує трирівніуправління,органивладиякихобираютьсяв
результаті прямих виборів. Окрім національного рівня, існує два місцевих –
місцевийз290муніципалітетами(kommuner)тапроміжнийз19ленами(округа-
ми), які управляються радами (landsting), та двома регіонами (regioner).Острів
Готланд є одночасно і муніципалітетом і леном. Розмір муніципалітетів дуже
різниться:від2,6тисячдо771тисячімешканців(середнійрозмір–30,2тис.меш-
канців).Найменшийленнараховує127тис.осіб,анайбільший–1,9млн(середній
розмір–близько430тис.осіб).
Деякіфункціїмісцевого самоврядування, зокремащодо відповідальності за
соціальнезабезпечення,вважаютьсятакими,щовиконуютьсявідіменіцентраль-
ногоурядуі,відповідно,їхнаданняжорсткорегулюється.Іншізавдання,такіяк
підтриманняірозвитоккультурноїінфраструктури,економічногорозвитку,цент-
ральним урядом контролюється слабше. Муніципалітети зобов’язані надавати
широкийспектрсоціальнихпослуг,такихякутриманнядитячихсадків,турбота
пропенсіонерів,початковатасередняосвіта.Вонитакожвідповідаютьзапідтри-
маннямісцевоїпублічноїінфраструктуритаприймаютьрішеннящодопросторо-
вого планування, використання земель та видачі дозволів на забудову. Загалом
муніципальний рівень вважається сильнішим, ніж ленний. Його органи влади
маютьширокийперелікфункційтапредставляютьдвітретіхвідзагальноїсуми
534 Держава і право • Випуск 57
витратдержавинамісцевувладу.
ЛениєрезультатомпереглядуКонституціїШвеціївід1634р.,колидержава
буламогутньоюімперієютапрагнуладопосиленнявладицентрунадтериторією
країни.Леннаструктуразалишиласямайженезмінноюаждо1990-хроків,коли
спершуу1997р.дванайпівденнішихокругиоб’єдналисяуСконе,тау1998р.,
колизамістьтрьохзахіднихокругівбулоствореноВестраГьоталанд.
Найвищимзаконодавчиморганомленуєрада,члениякоїобираютьсякожні
чотири роки на загальних виборах, які відбуваються одночасно з виборами до
парламентутамуніципальнихрад.Починаючиз1994р.термінроботипарламен-
ту,муніципальнихтаокружнихрадбулоподовженозтрьох(з1970р.)дочоти-
рьох років. Унікальною особливістю ради лену, порівняно з європейськими
країнами,єте,щооднимзосновнихїїзавданьєсфераохорониздоров’я,наяку
припадає80–90%їїбюджету1.Леннірадитакожвідповідаютьзастоматологію,
турбуютьсяпроосібзобмеженимиможливостямитаопікуютьсямісцевимикуль-
турнимиустановами.Дотогожленнітарегіональнірадипідтримуютьрегіональ-
нийекономічнийрозвитоктасубсидуютьгромадськийтранспорт.Двановоство-
ренихрегіонивідрізняютьсявідленівтим,щооскількивониєчастиноюекспе-
риментального проекту, то їм надано більше повноважень щодо розв’язання
питаньусферірегіональногоекономічногорозвитку.
Державніорганивладинамісцяхподіляютьсянадватипи:1)багатоцільові
ленніадміністративнікомітети(lansstyrelsen),яківідповідаютьзамісцевудіяль-
ністькількохорганівнацентральномурівні;2)одноцільовіадміністративніорга-
ни,якіємісцевимипредставництвамицентральнихорганівуправління.Окружні
адміністративнікомітети таленніради займаютьоднакову географічнутерито-
рію,аледіяльністьодноцільовихорганівміністерствможевиходитизамежілену.
Реформа територіального устрою Швеції здійснювалася у кілька етапів.
Першіхарактеризувалисяакцентомнастворенніефективноїсистемисоціального
забезпечення,якаівизначаларозміртаповноваженняорганівмісцевогосамовря-
дування. На сучасному етапі основним мотивом є бажання адаптувати тери-
торіальнуструктурукраїнинапроміжномурівнідовимогсучасності.
Перші хвилі реформи датуються 1950–1970 роками.Період з 1862 до 1940
роківбувчасомпоступовихсоціальнихзмін.УкінціХІХст.Швеціябуладосить
бідноюкраїною,порівнянозєвропейськимисусідами,громадяниякоїпереважно
були зайняті у сільському господарстві. Однак з початком модернізації та
урбанізації ситуація почала змінюватися: покращилися економічні та соціальні
умови,восновномузавдякипоявісильногоробітничогоруху.Післяприходудо
владиСоціал-демократичноїпартіїнапочатку1930-хроківздійснюєтьсяпобудо-
ва держави соціального добробуту відомої як «народний дім» (Folkhemmer) із
відповідноюсистемоюсоціальногозабезпечення.Запроваджуючитакусистему,
влада не лише прагнула надавати соціальні послуги на місцевому рівні, але й
запровадитиїхжорсткерегулювання,якезабезпечувалобпевнийрівеньсоціаль-
нихстандартівнезалежновідмісцяпроживаннягромадянина.Відповідно,виник-
лапотребаувеликихмуніципалітетах,сформованихнабазідрібнішихсільських.
Примусовеоб’єднаннябулоздійсненеу1952р.,результатомчогосталоскорочен-
някількостісільськихмуніципалітетівз2281до8162.
У1950роки, уперіодповоєнного економічногобуму, урядрозробивбільш
амбіційні плани щодо системи соціального забезпечення. Окрім покращення
наданняужеіснуючихпослуг,вінпоставивзаметумодернізаціюосвітньоїсисте-
ми.На тойчасбільшістьдітейотримувалилишебазовушести- або семирічну
освіту,тодіяксереднячивищаосвітабулидоступнілишедлянезначноїкількості
дітей,батькиякихналежалидовищогоабосередньогокласу3.
Намуніципалітети булопокладено завданнящодо забезпечення своїхмеш-
535Юридичні і політичні науки
канців початковою та середньою освітою. В результаті урбанізації населення
дрібнихсільськихмуніципалітетівпочалострімкоскорочуватися.Увідповідьна
цесоціал-демократизапропонуваликрокищодоподальшогоукрупненнямуніци-
палітетів.Нацейразреформазачепилаіміста.Булоствореноспеціальнийурядо-
вий комітет, який, керуючись положеннями популярної на той час теорії цент-
ральних місць, запропонував, щоб кожен муніципалітет складався з центру та
прилеглихтериторій,мешканціякихмоглиботримуватирізноманітніпослугиу
центрі4.Щеоднієюособливістюцієїреформибула їїдобровільність.У1962р.
парламентприйняврекомендаціїкомітету,хочапротитакогорішеннявиступили
ЦентристськатаКонсервативнапартії.
Однакреформаневиправдаласподівань.Задобровільногопідходубувризик,
щомуніципальнаструктуравиявитьсянезбалансованою,оскількидеякіоргани
місцевого самоврядування в силу низки чинників (місце розташування, розви-
неністьтранспортноїінфраструктури,наявнийекономічнийпотенціал)надавати-
мутьпослугинанабагатовищомурівні,ніжцезможутьзробитиінші.Узв’язкуз
циму1969р.парламентприйнявзаконпропримусовийхарактерукрупнення,в
результаті чого нова структура муніципалітетів сформувалася до 1974 р. Це
рішеннябулоприйнятонезважаючиназначнийопірнелишезбокуполітичної
опозиції,айполовинимуніципалітетів.Колиу1976р.опозиційнимсиламвдало-
ся здобути перемогу на парламентських виборах, деякиммуніципалітетам,що
особливоактивнопротестувалипротиоб’єднання,булонаданоправовідмовити-
ся від нього. Іншими словами, починаючи з 1970-х років почався затяжний
конфліктушвецькійполітиціміжполітичнимипартіямилівогоіправогофлангу
щодоперспективісутіадміністративно-територіальноїреформи.
Адміністративно-територіальна реформа протягом другої половини ХХ ст.
характеризувалася низкою особливостей. По-перше, вона мала комплексний
характер:хочамістанебуливключеніурамкиреформи1950-хроків,оскільки
вони вважалися достатньо великими, однак реформа 1970-х років захопила усі
типимуніципалітетів,утомучислійміста.По-друге,реформиініціювалисязвер-
хузнасаджуваннямстандартнихшаблоніввирішеннямісцевихособливостей.На
тоймоментне існувалопобоюваньщодоствореннянезбалансованоїтаасимет-
ричної системимісцевого самоврядування.По-третє, реформафокусуваласяна
муніципальномурівні,аленизалишилисяосторонь.По-четверте,урядчітковис-
ловивдовірумуніципалітетаміреформибулиспрямованінапідвищенняїхспро-
можностівиконуватиновізавдання.Сильнітаінтегрованіполітичніпартії,діючи
на місцевому та національному рівнях, прискорили запровадження відносин
довіри. По-п’яте, основним завданням реформи було удосконалення системи
соціальногозабезпечення.У1950рокиіснувалапотребаузапровадженнісучас-
ної системи соціального забезпечення, яка у 1960 роки трансформувалася у
необхідністьзробитидоступноюсереднюосвітудлякожноїдитини.По-шосте,
основнимрушіємцихзмінбулаСоціал-демократичнапартія,щопослуговувалася
гасламисоціальногозахисту,покращенняумовпроживанняробітничогокласу.
Ініціатори сучасного етапу реформи територіального устрою зосередили
своюувагунапроміжному–ленномурівні.Якужезазначалося,адміністративно-
територіальнийустрійШвеціїнарівніленівзалишавсянезміннимпочинаючиз
XVIIст.Навідмінувідмісцевоготанаціональногорівнівуправління,дедоміну-
ваводин інституційний актор, регіональнийрівень складався з набору акторів.
Вонивиконувалирізніфункції,які,однак,частодублювалися,вокремихвипад-
кахнавітьмаламісцерізнатериторіальнаюрисдикція.Дотогож,надодачудо
згадуваних ленних рад та ленних адміністративних органів,що діялина одній
території,такожіснувалирегіональніпредставництваспецорганівцентрального
уряду,сферадіяльностіякихмогланезбігатисязкордонамиадміністративно-те-
536 Держава і право • Випуск 57
риторіальниходиниць.Надумкудеякихспостерігачів,специфічнасумішдержав-
нихспецорганів,представницькихорганівсамоврядуванняізчастимивипадками
дублювання повноважень різних органів управління, була і залишається досі
характерною рисою шведського проміжного рівня управління5. В результаті
шведський проміжний рівень часто називають «регіональною мішаниною»6,
оскільки впадає в око різкий контраст між цією неоднорідною структурою та
раціональністю,щовбачаєтьсянамісцевомутацентральномурівні.
Протеслабкийпроміжнийрівень–ценевипадковість.ЗрозпадомКалмарсь-
когосоюзуміжШвецією,ДанієюіНорвегієютауніфікацієюкраїнипідпроводом
короляГуставаВазиу1523р.Швеціясталаунітарноюдержавою,хочаізособли-
вимивідносинамизмісцевимрівнем.ПочинаючизцьогомоментуіаждоХХст.
короліправиликраїною,віддаючиперевагуцентралізованимметодам,учомуїх
підтримувалоселянствоівиступалапротизнать.ПочинаючизXIXст.консерва-
тори та соціал-демократи використовували унітарний устрій для досягнення
власнихцілей.Для соціал-демократів він давав змогу реалізовувати ефективну
редистрибутивнуполітикусоціальнихблагтареалізаціюрегіональноїполітики,
дляякоїсильниймуніципальнийрівеньбувважливоюскладовою7.Відповідно,
середшведівніколинезнаходилосябільш-меншсильноїпідтримкиідеїзапрова-
дженнясильногопроміжногорівня.ХочадеякічастиниШвеціїхарактеризуються
сильною регіональною ідентичністю, але це радше виняток, ніж правило,
оскільки у країні домінує національна і місцева (муніципальна) ідентичність8.
Швеціянезнаєжоднихетнічнихвимогщодонаданнярегіональноїавтономіїчи
будь-якихвідчутнихекономічнихвідмінностейміжчастинамикраїни,щомогли
б слугувати зміцненню регіональних органів влади. Більше того, всі основні
політичні партії країни підтримують модель унітарної держави. Лише Цент-
ристськапартіясповідуєсвоєріднийрізновидшведськогофедералізму.
Проте більшість громадян та політиків переконані у тому, що існуючий
адміністративно-територіальнийподілкраїниналениєзастарілиміневідповідає
вимогам часу. Адміністративні кордони були встановлені у малорухомому
суспільствіXVIст.Сьогодніжмобільністьробочоїсилитановівидиекономічної
діяльностізробилицікордонизастарілими.Найбільшочевидноцевиявляєтьсяна
прикладіметрополій,однакмодельекономічноїдіяльностітасоціальноїактив-
ності змінилася також і у сільськіймісцевості, актуалізувавшипотребу впере-
глядічинноїсистемиадміністративно-територіальногоустрою.
Окрім територіального поділу на лени, поступово набувають актуальності
питанняподілу владиміжбезпосередньообранимирадами тапризначуваними
органамивлади.Зокрема,Центристськапартіярішучевиступаєзапосиленняролі
ленних рад.У 1968 р. парламентський комітет запропонував передати частину
функцій від окружних адміністрацій до рад ленів, які поступово повинні були
перетворитися у «регіональні парламенти»9. Кілька інших парламентських
комітетів також займалися аналізом різноманітних аспектів регіонального
управління,демократіїтамісцевогосамоврядуванняпротягом1970–1980років10.
Однакзрізнихпричинцідослідженняпризвелилишедонезначнихзміндо
початку дискусій про регіоналізацію, започаткованих урядовим комітетом у
1992р.Вінздійснивопистапровівобговореннядалекосяжнихреформ,урезуль-
таті яких мали утворити 7 ленів замість існуючих тоді 24 та передати
відповідальністьзарегіональнийрозвитоксамецимрегіонам11.Окрімдвохпопе-
редніхмоделей–сильнаприсутністьцентральногоурядуврегіонах,перехіддо
регіональних парламентів – третя модель пропонувала активне використання
міжмуніципальноїкооперації.Згіднознеюленнірадималибутиліквідовані, а
їхніфункціїпереданідомуніципальнихасоціацій,щоформувалисяврезультаті
непрямих виборів12. Така пропозиція сприяла поступовому формуванню
537Юридичні і політичні науки
регіональногорівнянаосновімуніципалітетів,однакосновніакторинезмогли
визначитисяз-поміжтрьохваріантів:національнийпредставникінтересівмуніци-
палітетів – Асоціація органів місцевого самоврядування Швеції виступала за
муніципальні асоціації; національний представник окружних рад – Асоціація
окружнихраднаполягаланапрямомуобранніпредставницькихорганіврегіонів,
а окружні адміністрації підтримували існуючий статус-кво: модель із сильним
представництвомцентральногоурядунарегіональномурівні.
Протягом цього ж періоду спеціальний комітет запропонував регіональні
реформиудвохчастинахШвеції,деокружнаструктурахарактеризуваласянад-
звичайною складністю: Ґетеборг, до складу якого увійшли три округи вздовж
західногоузбережжя,таСконе,якийбувштучноподіленийнадваокруги.Уцих
регіонахініціативапроствореннябільшихрегіоніввиходиланелишевідорганів
місцевогосамоврядуваннятамісцевихполітиків,айвідпредставниківмісцевої
бізнес-еліти.Політичніпартіїнамісцевомутарегіональномурівнівідіграливаж-
ливурольуреалізаціїреформитакоординаціїзусильусіхзацікавленихсторін13.
Прихильниками регіоналізації булимісцеві та регіональні еліти, які й сприяли
реалізаціїреформи.
Процес регіоналізації був прискорений членствомШвеції уЄвропейському
Союзіу1995р.ЩедосвоговступуокругипочалипідготовкудовимогЄС,особ-
ливощодорегіональногорівнявлади.Зотриманнямчленствазниклиусісумніви
політиківнаусіхрівняхщодозапровадженняукраїнірегіональногорівняіззнач-
ноючасткоюповноважень14.
Рішення щодо створення двох нових регіонів розглядалося парламентом у
1996та1997роках.РегіонСконепочавфункціонуватизсічня1997р.,аВестра
Гьоталанд–нарікпізніше.Щобполегшитипроцесрозбудовивідповідноїструк-
турирегіонівмуніципалітетамВестраГьоталандубулонаданоправобратибез-
посередню участь у процесі прийняття рішень.Щоб не виникло відчуття, що
регіони є своєрідними містами, але більшими за розміром, регіональні центри
булорозміщеноневосновнихмістах:регіональноюстолицеюСконеставКрісті-
андстатдзамістьМальме,ауВестраГьоталанд–ВанерсборгзамістьҐетеборгу.
Отже,Швеціяєприкладомкраїни,територіальнийустрійякоїпідпорядкова-
ний насамперед вимогам сучасної системи соціального забезпечення. Якщо
раніше ці вимоги обмежувалися місцевим рівнем, то у зв’язку з процесами
урбанізації, регіоналізації нині увагу зосереджено на проміжному рівні, який
проіснувавмайжебеззмінпротягомтрьохстоліть.
1.Lidstrom A.Sweden:Theendof theSwedishmodel?Subnationaldemocracy in the
EuropeanUnion:Challengesandopportunities.–Oxford:OxfordUniversityPress,1999.–
Р.47. 2. Wangmar E., Karlson N., Nergelius J. Brist pa svensk federalism 1634–2015.
Federalismpasvenska.–Stockholm:Ratio,2007.–Р.112-113.3.Hudson C.LidstromA.
Localeducationpolicies:ComparingSwedenandBritain.–Houndmills:PalgraveMacmillan,
2002. – Р. 76. 4. Gustafsson G. Local government reform in Sweden. – Malmo: CWK
Gleerup,1980.–Р.38.5. Gustafsson A.,Batley R., Stoker G.Thechanginglocalgovernment
andpoliticsofSweden/LocalgovernmentinEurope–trendsanddevelopments,government
beyondthecentre.–L.:Macmillan,1991.–Р.195-196.6. Olsson J., Astrom J., Dosenrode S.,
Halkiev H.Sweden/TheNordicregionsandtheEuropeanUnion.–Aldershot:Ashgate,2004.
–Р.284.7. Sellers J., Lidstrom A. Decentralization,localgovernmentandthewelfarestate//
Governance. – 2007. –№4. – P. 609-632.8. Petersson O., Hermansson J., Miche letti M.,
Westholm A.Demokratiovergranser:Demokratiradetsrapport1997.Stockholm:SNSForlag,
1997.–Р.52.9. Wangmar E., Karlson N., Nergelius J. Bristpasvenskfederalism1634–2015
/ Federalism pa svenska. – Stockholm: Ratio, 2007. – Р. 68. 10. Krantz T. Makten over
regionen: En idekritisk studie av svensk region-debatt 1963–1996. – Uppsala: Uppsala
538 Держава і право • Випуск 57
University,DepartmentofPoliticalScience,2002.–Р.10.11. Regionalaroller–enperspe-
ktivstudie. – Stockholm: Allmanna forlaget, 1992. – Р. 63. 12. Johansson J., Anma E.
Demokrati i regioner: Utvecklingsdrag och mojligheter / Maktdelning: Demokratiut-
redningensforskarvolymI.–Stockholm:Regeringskansliet,1999.–P.76.13. Johansson J.,
Mydske P. Regionreformer i Sverige: Regionalisering i Skane och Vastra Gotaland /
Skandinaviske regioner – plass for politikk? – Bergen: Fagbokforlaget, 2006. – Р. 29.
14. Lidstrom A., Jones R., Scully R. Swedish regions and the European Union / Europe,
regions,andEuropeanRegionalism.–Basingstoke:PalgraveMacmillan,2009.–Р.254.
539Юридичні і політичні науки
|