Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів
Розглянуто основні підходи до розуміння характеру інтересу і запропоновано суб’єктивне його розуміння у контексті опису інтересів польської національної менши ни як однієї з етнонаціональних груп Української держави. Показано роль усвідомлення у процесі виникнення інтересу, його зв’язок з об’єктивн...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58782 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 559-566. — Бібліогр.: 44 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-58782 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-587822014-03-31T03:01:44Z Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів Рудницький, С.В. Політичні науки Розглянуто основні підходи до розуміння характеру інтересу і запропоновано суб’єктивне його розуміння у контексті опису інтересів польської національної менши ни як однієї з етнонаціональних груп Української держави. Показано роль усвідомлення у процесі виникнення інтересу, його зв’язок з об’єктивними чинниками, діяльністю. Звертається увага на множинність і вибірковість інтересів щодо потреби, спрямованість інтересу, співвідношення інтересу з можливостями. Рассмотрены основные подходы к пониманию характера интереса и предложено субъективное его понимание в контексте описания интересов польского национального меньшинства как одной из этно национальных групп Украинского государства. Показана роль осознания в процессе возникновения интереса, его связь с объективными факторами, деятельностью. Обращается внимание на множественность и выборочность интересов по отношению к потребностям, соотноше ние интереса с возможностями. The main approaches to understanding of the nature of interest have been analyzed. Its subjective understanding in the context of the interests description of the Polish minority as one of the ethnic groups which exist in Ukrainian state has been suggested. The role of aware- ness in the process of the interest nascence, its relationships with the objective factors and activity have been shown. The attention is drawn to the multiplicity and selectivity of interests in relation to necessity, the interest orientation, the correlation of interests and possibilities. 2012 Article Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 559-566. — Бібліогр.: 44 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58782 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Рудницький, С.В. Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів Держава і право |
description |
Розглянуто основні підходи до розуміння характеру інтересу і запропоновано суб’єктивне його розуміння у контексті опису інтересів польської національної менши ни як однієї з етнонаціональних груп Української держави. Показано роль усвідомлення у процесі виникнення інтересу, його зв’язок з об’єктивними чинниками, діяльністю. Звертається увага на множинність і вибірковість інтересів щодо потреби, спрямованість інтересу, співвідношення інтересу з можливостями. |
format |
Article |
author |
Рудницький, С.В. |
author_facet |
Рудницький, С.В. |
author_sort |
Рудницький, С.В. |
title |
Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів |
title_short |
Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів |
title_full |
Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів |
title_fullStr |
Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів |
title_full_unstemmed |
Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів |
title_sort |
характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58782 |
citation_txt |
Характер категорії «інтерес» та проблеми її застосування для опису групових інтересів / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 559-566. — Бібліогр.: 44 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT rudnicʹkijsv harakterkategorííínterestaproblemiíízastosuvannâdlâopisugrupovihínteresív |
first_indexed |
2025-07-05T10:01:07Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:01:07Z |
_version_ |
1836800716509806592 |
fulltext |
С. В. Руд ниць кий
ХАРАКТЕРКАТЕГОРІЇ«ІНТЕРЕС»ТАПРОБЛЕМИЇЇЗАСТОСУВАННЯ
ДЛЯОПИСУГРУПОВИХІНТЕРЕСІВ
Роз г ля ну то ос новні підхо ди до ро зуміння ха рак те ру інте ре су і за про по но ва но
суб’єктив не йо го ро зуміння у кон тексті опи су інте ресів польсь кої національ ної мен ши-
ни як однієї з ет но національ них груп Ук раїнської дер жа ви. По ка за но роль усвідо млен ня
у про цесі ви ник нен ня інте ре су, йо го зв’язок з об’єктив ни ми чин ни ка ми, діяльністю.
Звер тається ува га на мно жинність і вибірковість інте ресів що до по тре би, спря мо-
ваність інте ре су, співвідно шен ня інте ре су з мож ли во с тя ми.
Ключовіслова:інте рес, ха рак тер інте ре су, усвідо млен ня по тре би, зв’язок інте ре-
су з об’єктив ни ми чин ни ка ми, інте рес і діяльність, інте рес і по тре ба, інте рес і мож-
ливість.
Рас смо т ре ны ос нов ные под хо ды к по ни ма нию ха рак те ра ин те ре са и пред ло же но
субъ ек тив ное его по ни ма ние в кон тек с те опи са ния ин те ре сов поль ско го на ци о наль но го
мень шин ст ва как од ной из эт но на ци о наль ных групп Ук ра ин ско го го су дар ст ва. По ка за-
на роль осо зна ния в про цес се воз ник но ве ния ин те ре са, его связь с объ ек тив ны ми фак-
то ра ми, де я тель но с тью. Об ра ща ет ся вни ма ние на мно же ст вен ность и вы бо роч-
ность ин те ре сов по от но ше нию к по треб но с тям, со от но ше ние ин те ре са с воз мож-
нос тя ми.
Ключевые слова: ин те рес, ха рак тер ин те ре са, осо зна ние по треб но с ти, связь
ин те ре са с объ ек тив ны ми фак то ра ми, ин те рес и де я тель ность, ин те рес и по треб-
ность, ин те рес и воз мож ность.
The main approaches to understanding of the nature of interest have been analyzed. Its
subjective understanding in the context of the interests description of the Polish minority as
one of the ethnic groups which exist in Ukrainian state has been suggested. The role of aware-
ness in the process of the interest nascence, its relationships with the objective factors and
activity have been shown. The attention is drawn to the multiplicity and selectivity of interests
in relation to necessity, the interest orientation, the correlation of interests and possibilities.
Keywords: interest, the nature of interest, the awareness of necessity, the relationships
between interest and objective factors, interest and activity, interest an necessity, interest and
possibility.
Національні меншини становлять значний відсоток населення України, і
питанняврахуванняїхінтересівєважливоютеоретичноюіпрактичноюпробле-
моюдлянашоїдержави.Важливемісцесереднаціональнихменшинстановить
польськаменшина іаналіз її інтересівнасучасномуетапірозвиткуукраїнської
державиєвкрайактуальним.
Питання представлення інтересів полонії України актуалізує проблематику
самих інтересів. Огляд праць українських політологів, присвячених інтересам,
такихякЛ.Радченко1,О.Семченко2,О.Коляса3,соціальнихфілософівчипред-
ставників правових наук, наприклад В. Сіренка4 чи О. Вінник5 та й багатьох
інших,свідчитьпроте,щопитанняспіввідношенняінтересівіцінностей, інте-
ресів і потреб, інтересів та ідеології і багато ін., без відповіді на які неможна
здійснити опису інтересів польської групи в Україні, пов’язані насамперед з
розуміннямхарактеруінтересів.
Погляди на характер інтересу, наявні в сучасній українській суспільно-
політичнійдумці,яквважаєО.Тарасов,поділяютьсяначотиригрупи.Однінау-
559Юридичні і політичні науки
ковцівважаютьінтересявищемсуб’єктивногохарактеру,об’єктивнезнаходиться
зайогомежами,хочайвпливаєнанього;іншітрактуютьінтересякоб’єктивне
явище,суб’єктивнеєлишевідображеннямінтересуіневходитьдойогострукту-
ри.Третягрупаавторіввважаєінтересоб’єктивно-суб’єктивнимявищем,причо-
му він являє собою або єдність об’єктивного змісту і суб’єктивної форми, або
єдністьоб’єктивногоісуб’єктивноговдіяльності;четвертівідстоюютьдумкупро
існуваннядвохрядів інтересів6.Розуміння інтересуякфеномену,щомає інтег-
ральну суб’єктивно-об’єктивну природу, що було поширеним у радянському
суспільствознавстві,поприфакт,щоу90-хрокахвукраїнськійнауціпоширилися
західнітеорії,якітрактувалиінтересзпозиційпрагматизмуіутилітаризму,зали-
шаєтьсянайбільшпоширеним7(див.ще8).
Найвідомішимпредставникомдіалектичногосуб’єктивно-об’єктивноготрак-
туванняінтересуєукраїнськийнауковецьВ.Сіренко.Вінкритикуєінтерпретацію
інтересуяксуб’єктивногоявища,якспрямованістьувагиназадоволенняпотреб,
томущоданийпідхідневраховуєоб’єктивнихматеріальнихфакторів.Інтерес,на
його думку, не можна зрозуміти у відриві від об’єктивних факторів і умов
життєдіяльностісуб’єкта,алесутооб’єктивістськаінтерпретаціявідриваєінтерес
відносія,ототожнюєкатегорію«інтерес»зкатегорією«виробничівідносини»,не
пояснюєролісвідомостіуформуванніінтересу.Об’єктивістськерозумінняінте-
ресу,якийштовхаєлюдейдодіївсуперечїхволійсвідомості,єдляньогонеприй-
нятним.Томуавтортрактуєінтересякоб’єктивно-суб’єктивнеявище:об’єктив-
нимєположеннясуб’єкта,асуб’єктивним–ідеальнімоменти(бажання,потяги,
мотиви діяльності), хоча, на думку В. Сіренка, таке розуміння інтересу теж є
неповним.Вінвважає,щоінтересєзв’язком,залежністю;об’єктивністьінтересу
полягаєутому,щоцейзв’язок інеобхідність задоволенняпотребивиступають
всуперечволійсвідомостісуб’єкта;суб’єктивністьінтересуполягаєутому,що
суб’єкт усвідомлює або інстинктивно відчуває (відображає у свідомості)
необхідністьзадоволенняпотребиішукаєшляхівізасобівдляцього9.Елемента-
ми інтересу є зв’язок з об’єктивною необхідністю, суспільними відносинами,
становищем людей у суспільстві, суспільним виробництвом, потребами,
свідомістю,волеюідіяльністю,категорією«можливість»10.Думкипрооб’єктив-
но-суб’єктивнийхарактерінтересівдотримуєтьсяіншийукраїнськийфілософ,В.
Зубов,якийрозумієінтересякособливогородусуспільнівідносини,якпозицію
суб’єктащодолюдей,суспільства11.
Український політолог Л. Радченко, яка присвятила проблематиці інтересів
своєдисертаційнедослідження,поділяєздебільшогопоглядиВ.Сіренканахарак-
терінтересів,відповідно,вонавиходитьздуалістичноїприродиполітичногоінте-
ресу12.ЗаЛ.Радченко,політичнийінтересєсистемнимявищем,доскладуякого
входятьнеобхідністьзадоволенняпотреб(передбачаєнаявністьсамоїпотреби);
можливістьзадоволенняпотреб(передбачаєнаявністьспособівіумовїхзадово-
лення);усвідомленнянеобхідностізадоволенняпотребіможливостейїхзадово-
лення13.
На відміну від прихильників суб’єктивно-об’єктивного розуміння характеру
інтересів,Л.Антошкінаокреслюєінтересяксуб’єктивневираженняоб’єктивних
потреб людини14. Прихильником суб’єктивного розуміння інтересів є також
Д.Щербина.Визнаючифактдомінуваннянасучасномуетапінауковоговивчення
проблематики інтересів саме діалектичного підходу, трактування інтересів як
єдностіоб’єктивногоісуб’єктивного(самД.Щербинатакийпідхідназиваєсинте-
тичним,хочабільшдоцільнимбулобсинтетичнимназиватипідхід,згіднозяким
існуютьрізнірядиінтересів),вінтежвіддаєперевагусуб’єктивномупідходу15.
АотО.Вінникєприхильникомоб’єктивногорозумінняінтересів.Вонавва-
560 Держава і право • Випуск 57
жає інтерес об’єктивно існуючою орієнтацією суб’єкта на отримання певного,
об’єктивноіснуючого,блага,щозумовленойогоавтономністювідсуб’єктивного
усвідомленняінтересантом,причомуобґрунтовуєсвоюпозиціюпереважнодока-
зами з правової сфери16. Виступаючи за об’єктивізм інтересів, вона водночас
застерігаєяквідототожненняінтересівісуспільнихвідносин,таківідототож-
ненняінтересівзблагомчивигодою17.
Факт існування різних рядів інтересу приймає Н. Коноваленко. На думку
українськогофілософа,існуєоб’єктивнийінтерес(оптимальнийшляхтанапрям
до задоволення потреби) і усвідомлений інтерес (уявлення суб’єкта про те, як
найкращезадовольнитисвоюпотребу),причомуусвідомленийінтерес(нанашу
думку,йогоможнаназватисуб’єктивним)можезбігатисязоб’єктивним,можевід
нього істотно відрізнятися, аможе взагалі займати альтернативнемісце.Автор
такожговоритьпросоціальний(об’єктивноісуб’єктивнооптимальнийшляхдо
задоволенняпотребивсоціальномупросторі)іреалізований(тойшляхдозадо-
воленняпотреби, якимпішов суб’єкт і якийможе як збігатися з усвідомленим
інтересом,такісуперечитийому)інтереси18.
Нанашудумку,слушнимєпоглядД.Александрованате,щокатегорія«інте-
рес»усуспільноорієнтованихнаукахнинієметакатегорією19,іяктакамаєрізні
інтерпретації врізних галузяхнаукового знання.Приописі інтересівпольської
національноїменшиниякоднієїзетнонаціональнихгрупвУкраїнідоцільною,на
нашудумку,єсуб’єктивнаінтерпретаціяінтересу.
Такий погляд існує в історії світової думки, в радянському суспільство-
знавстві (Т. Ковалевський,М. Заозеров, Л. Архангельський, В. Бернацький), у
поглядах сучасних західних політологів і соціологів, в українській суспільно-
політичній думці (Д.Щербина,Л.Антошкіна), він простежується у сучасному
західномутрактуванніінтересів,зокремаутеоріяхгрупінтересів.
Інтереснеможерозглядатисяпозалюдиною,позаїїсвідомістюіволею.Наце
слушно звертали увагу такі дослідники, якМ. Заозеров, який вважав,щопоза
суб’єктомшукатиінтереснемаєсенсу20,абоА.Здравомислов,який,будучипри-
хильником об’єктивно-суб’єктивного розуміння інтересів, висловлював думку
проте,щоінтересинеіснуютьсаміпособі,позаособамиісоціальнимигрупами,
якієїхносіями21(див.ще22).Прийняттясуб’єктивногохарактеруінтересівдоз-
воляєописатиінтересигрупитак,яквонаїхусвідомлює,асамеінтересивикли-
каютьсуспільно-політичнудіяльністьгрупи:думкапроте,щосуб’єктдіє,керу-
ючись власним інтересом, так, як він його розуміє, простежується від часів
Античностідонині.
Інтерес, на думку автора, виступає як усвідомлена (вербалізована) потреба,
причомупростежуєтьсявибірковістьімножинністьінтересівщодооднієїпотре-
би,аінтерес,якийспрямованийнаіншийоб’єкт,ніжпотреба(прощойтиметься
нижче),неможнаототожнюватизблагомчивигодою.
Прийняттяоб’єктивногохарактеруінтересіввідриваєінтересвідносія.Така
інтерпретація інтересу, як слушно зазначає В. Сіренко, має методологічний
недолік–вонаототожнюєкатегорію«виробничівідносини»зкатегорією«інте-
рес»;інтересякоб’єктивнеявищенеєстимуломчимотивомдіяльностілюдей,у
разіоб’єктивноготрактуваннякатегорія«інтерес»великоюміроювтрачаємож-
ливістьпояснюватидіїлюдей.
Об’єктивнийпідхіддохарактеруінтересунесевсобінебезпекупідміниопи-
су інтересів описом об’єктивних показників становища суб’єкта.Ці показники
встановлюєабодослідник,абосуб’єкт,щооцінюєтакестановище,наприкладу
випадкупольськоїетнонаціональної групи,органидержавноївладиУкраїничи
Польщі,що здійснюютьетнополітичнийменеджмент (упершомувипадку) або
561Юридичні і політичні науки
підтримкупольськоїнаціональноїменшинизакордоном(удругому),івонизво-
дяться до кількості фестивалів, шкіл з польською мовою навчання, відвідин
Польщіорганізованимигрупами, громадськихорганізаційпольськоїнаціональ-
ноїменшинитощо.Невартозгадуватипроте,щонаактивністьпольськоїменши-
ниякетнонаціональноїгрупибільшоюміроювпливатименекількістьзаходів,а
суб’єктивна оцінкафакту, наскільки такі заходи задовольняють потребу членів
самоїгрупи.
Прийняттясуб’єктивногохарактеру інтересів,проте,неозначаєвідмовивід
визнанняфакту,щоінтересипов’язанізоб’єктивнимифакторами. Об’єктивниму
феномені інтересує їх зв’язокзпотребами,щоможуть існуватинезалежновід
свідомостілюдейіякі,відповідно,детермінуютьсяумовамиіснуваннясуб’єктау
системісуспільнихвідносин.СлушноюєдумкаВ.Сіренкапроте,щоінтересне
можна зрозуміти у відриві від об’єктивних факторів і умов життєдіяльності
суб’єкта,атакожА.Здравомисловапроте,щопотребийінтересипороджуються
об’єктивнимиумовамижиттялюдей23,але,навідмінувідних,авторвважає,що
об’єктивнеуструктуруінтересуневходить.
Вартозвернутиувагунафакт,щовоб’єктивнихчинниках,пов’язанихзінте-
ресом, присутній елемент, який ще раз підтверджує доцільність прийняття
суб’єктивногохарактеруінтересу.Нимєсуб’єктивнаоцінкаоб’єктивногостано-
вищасуб’єкта.Так,А.Здравомисловзвертавувагунафакт,щовінтересахзавжди
присутнійелементзіставленняоднієїлюдинизіншою,однієїсоціальноїгрупиз
іншою,зіставленняжиттєвогоположення;сприйняттяступенясоціальноїрівності
чинерівностіусуспільстві24.Н.Коноваленкослушнозвертаєувагунафакт,що
однаковусоціальнупозиціюлюдирізнихстилівміркуваннятажиттєвоїпрактики
можуть сприймати по-різному. Позиція, яка сприймається збоку, подекуди
здаєтьсявражаючежахливоютанеприйнятною,протезовсімінакшевонасприй-
маєтьсятим,хтодовговнійпробув,оскількипротягомпевногочасукомусьвда-
лосядонеїпристосуватися,адеякічленисуспільноїгрупиневзмозіприйняти
своюпозиціюякприродну,ізнеприйняттязайманоїпозиціївиростаютьдії,спря-
мованінаруйнуванняіснуючоїсистеми25.
Уконтекстіхарактеруінтересіввартозвернутисядорозумінняїхдіалектич-
ного характеру. Діалектичність інтересів, їх об’єктивно-суб’єктивний характер
можнарозумітиякінтегральнеявище,щостановитьєдність,притаманнусамій
категорії, як це робили засновники марксизму, представники радянського
суспільствознавстваічастинаукраїнськихнауковців,зокремаВ.Сіренко,Л.Рад-
ченко,В.Зубов.Заданимпідходомдіалектичнийхарактеркатегоріїінтерпрету-
ютьтакимчином,щооб’єктивнимєположеннясуб’єкта,асуб’єктивним– іде-
альні моменти (бажання, потяги, мотиви діяльності); об’єктивним є зміст, а
суб’єктивною – форма. Якщо інтерес розуміють як зв’язок, залежність, то
об’єктивнимєте,щоцейзв’язокінеобхідністьзадоволенняпотребивиступають
всуперечволійсвідомостісуб’єкта,асуб’єктивністьполягаєутому,щосуб’єкт
усвідомлює або інстинктивно відчуває (відображає у свідомості) необхідність
задоволенняпотребиішукаєшляхівізасобівдляцього26.
Надумкуавтора,такийпідхіднастількирозмиваєописінтересівгрупи,щоце
викликаєпитанняпродоцільністьвикористанняданоїкатегоріївзагалі,позбавляє
великоюміроюкатегоріюїїпояснювальнихможливостей,певноюміроюпослаб-
лює розуміння інтересу якмотиву діяльності, як рушійної сили політики.Тому
варто прийняти положення про діалектичність інтересів, розуміючи під ним не
об’єктивно-суб’єктивний характер інтересу, входження в інтерес об’єктивних і
суб’єктивнихявищ,аякзв’язокінтересуяксуб’єктивногоявищазоб’єктивними
елементами,якійогозумовлюють.Томурозкриттяпроблематикиінтересівгрупи
562 Держава і право • Випуск 57
буденеповнимбезописуоб’єктивнихфакторів,пов’язанихзінтересами–суспіль-
нихвідносин,становищалюдейусуспільстві,суспільноговиробництва,алесамі
цічинники,якнеодноразовобулозазначено,уструктуруінтересуневходять.
Обгрунтовуючи суб’єктивне розуміння інтересів, розуміння діалектичності
інтересів,авторвважає,щонаврядчидоцільнимєзастосуваннядляописуінте-
ресівгрупиположенняпроіснуваннядвохрядівінтересу (синтетичнийпідхід),
щовиступавурадянськомусуспільствознавстві(Б.Князєв,М.Дьомін,В.Лаври-
ненкотаін.),всучаснійзахіднійсоціологічнійдумці.Цевикликаненасамперед
суто прагматичниммотивом – використання категорії без пояснення, про який
інтерес ми говоримо, несе небезпеку позначення одним і тим самим словом
різних явищ, а конкретизація категорії – опис декількох рядів інтересів (так,
Н.Коноваленкоговоритьпрооб’єктивний,усвідомлений,соціальнийіреалізова-
нийінтереси27).
Важливоюпроблемою,пов’язаноюзхарактеромінтересу,єйогоусвідомлен-
ня. Слід зазначити, що роль усвідомлення у процесі виникнення інтересу
вирішуєтьсязалежновідпоглядівнайогоприроду.Прихильникиіснуванняінте-
ресуякоб’єктивногоявищанепов’язувалиіснуванняінтересівзїхусвідомлен-
ням.Так,надумкусучасногоукраїнськогоправознавцяО.Вінник,інтереси,що
об’єктивноіснують,можутьнеусвідомлюватисяособоючерезрізнічинники:вік,
станздоров’я,необізнаністьзпредметомінтересу,хибнеуявленняпропотребуяк
предметінтересу28.
Прихильники діалектичного характеру інтересів говорять про варіювання
усвідомлення інтересів – від нерозуміння через нечіткі відчуття до яскравого
усвідомлення29,прораціональнеабонеясне,несформованесприйняттявласного
соціальногостану30.Неусвідомленийінтерес,надумкуВ.Сіренка,єінтересому
стадіїформування,неповним,потенційним,нерозвиненимінтересом,інтересом
унеповномуоб’ємісвогозмісту31.
Усвідомленнявиступаловажливимчинникомупоявісуб’єктивногоінтересу
в поглядах науковців, що приймали існування двох рядів інтересу. На думку
М.Дьоміна, об’єктивний інтерес, що проходить через свідомість людини, стає
суб’єктивнимінтересомілишетодівиступаєвроліспонукальноїпричинилюдсь-
кої діяльності32. Н. Коноваленко також звертає увагу на усвідомлений інтерес
(уявленнясуб’єктапрозадоволенняпотреби),якийвідрізняєтьсявідоб’єктивно-
гоінтересу(оптимальногошляхудозадоволенняпотреби)33.
Навідмінувідприхильниківоб’єктивізмуінтересівчипредставниківдіалек-
тичного,об’єктивно-суб’єктивногоїххарактеру,суб’єктивістисамезусвідомлен-
нямпов’язуютьвиникненняінтересуяктакого.Цюточкузоруподіляєйавтор:
проінтересможнаговорититоді,колипотребаусвідомлюється,вербалізується,
що дозволяє вести мову про подальший розвиток інтересу, про процеси, що з
інтересами відбуваються, – артикуляцію, трансляцію інтересів тощо.У теоріях
груповоїполітикисамемоментусвідомленняінтересівспричиняєперехідгрупи
златентногостанувгрупуінтересів34.Відмінністьміжпотребоютаінтересому
даномуконтекстіполягатимесамевусвідомленні.Неусвідомленогоінтересу,на
думкуавтора,якфеномену,щоспричиняєдіяльність,спрямовануназадоволення
потреби, не існує.У цьомумісці варто звернути увагу нафакт,щоще І.Кант
відмежувавпоняття«необхідність»і«потреба»відінтересу,якиймаєраціональ-
нийхарактер,якдіяльністьрозумуувідповідьназбудник35.
Протеупоглядахнауковців,якийприймаютьінше,ніжсуб’єктивістськетрак-
туванняінтересу,і,відповідно,відводятьусвідомленнюіншемісце,ніжпредстав-
ники суб’єктивного трактування інтересів, є чимало думок, які варто взяти до
уваги.Доцільнопогодитисязтим,щооднайтасамапотребаможеусвідомлюва-
563Юридичні і політичні науки
тисяпо-різному(цеявищеінколиназиваютьнеправильноусвідомленимінтере-
сом)іцедозволяєвестимовупрорізніінтереси,викликанітієюсамоюпотребою.
Варто звернути увагу на дії в ім’я чужих інтересів, причому дія в ім’я чужих
інтересів базується на якійсь стороні власних інтересів, саме це дозволяє зро-
зумітимеханізмзверненняінтересупротисамогосебе,механізмпомилковоїдії36.
Прихильникидіалектичногопідходу,звертаючиувагунамножинністьінтересіві
їхсуперечливість,пов’язувалицейфеноменнетількизсуперечностями,викли-
каними явищами зі сфери суспільної психології (почуття, бажання, настрої,
емоції) і зі сфери ідеології (цілі, ідеї, принципи), але й з суперечностями в
об’єктивнійстороніінтересу,суперечностямиуположеннісуб’єкта37.
Проте вибірковість і множинність інтересів, пов’язана з особливостями їх
усвідомлення,маєпевніобмеження–вартопогодитисяздумкоюР.Бєлоусовапро
те,щоінтересиєрухливими,алецярухливістьобмежуєтьсясистемоюоб’єктив-
нихпотреб38.
Уконтекстірозглядухарактеруінтересувартозвернутиувагунафакт,щоу
поглядах деяких науковців виступає зв’язок категорії «інтерес» з категорією
«можливість»–такоїдумкидотримуютьсяВ.Степанян,В.Сіренко,Л.Радченко
таін.НадумкуВ.Степаняна,просформованістьінтересуможнаговоритилише
у тому разі, коли, крім потреб суб’єкта в навколишній дійсності, виникають
об’єктивні можливості їх задоволення39. В. Сіренко і Л. Радченко у структуру
інтересу включають, крім всього іншого, можливість задоволення потреб, що
передбачаєнаявністьспособів і засобів їхзадоволення40,причомуВ.Сіренкоз
можливостями пов’язує явище множинності інтересів, говорячи про реальні,
формальнійабстрактніможливості,якізумовлюютьнаявністьвідповіднихінте-
ресів,щовикликаєтруднощіувиявленніінтересівсуб’єкта41.
Інтереси спричиняють діяльність, спрямовану на їх реалізацію, яка має
соціальнийхарактер,оскількиокремийсуб’єктнеможезадовольнитипотреби,
незвертаючисьдоіншого42.Нареалізаціюінтересівізадоволенняпотребупро-
цесі діяльності звертають увагу представники всіх напрямів трактування інте-
ресів,причому,якслушнозауваживВ.Сіренко,реалізаціяінтересівмаєпевний
арсеналможливихдій,якідетермінуютьсяфакторами,щоненалежатьдосфери
задоволенняпотреб:ціфакториможутьзнаходитисяіусамомусуб’єкті,ізайого
межами, і в цих умовах суб’єктможе приймати різні рішення згідно зі своїми
міркуваннями і конкретними обставинами43, а Н. Коноваленко звертає увагу
також на те, що шлях, яким пішов суб’єкт для задоволення інтересу, може
відрізнятисяівідусвідомленого(тобтосуб’єктивного)інтересу,івідоб’єктивно-
гоінтересу(оптимальногошляхудозадоволенняпотреби)44.
Погоджуючисьзтвердженнямпрореалізаціюінтересів(і,відповідно,задово-
ленняпотреб)упроцесідіяльності,провибіррізнихїїваріантів,авторлишечаст-
ковоподіляєдумкупрозв’язокінтересівзкатегорією«можливість»,асамезтим,
що інтерес передбачає наявність можливості його реалізації, адже діяльність
передбачає зміну соціального середовищана таке, в якому такий інтересможе
бутиреалізовано,діяльністьупроцесіреалізаціїінтересуспрямованасаменате,
щобтакуможливістьстворити.
Отже,інтересивсуспільно-політичнійдумцітрактуютьіякоб’єктивне,іяк
суб’єктивне, і як діалектичне, об’єктивно-суб’єктивне явище. Не заперечуючи
перевагіншихінтерпретаційінтересів,авторупроцесіописугруповихінтересів
польськоїнаціональноїменшинитрактуєїхяксуб’єктивнеявище,поділяючиточ-
кузору,згіднозякоюінтересиневиступаютьпозасвоїминосіями.Інтересфор-
мується на основі потреби, але наявність потреби ще не означає виникнення
інтересу,оскількимаєвідбутисяпроцесїїусвідомлення,причомудієвибірковість
564 Держава і право • Випуск 57
імножинністьінтересівщодооднієїітієїсамоїпотреби,зумовленоїрізнимичин-
никами.Інтересспрямованийнатісоціальнічиполітичніінститути,відносиниу
суспільстві, від яких залежить отримання блага, що задовольняє потреби
суб’єкта,томуінтереснеможнаототожнюватизблагомчивигодою.
Інтересяксуб’єктивнеявищепов’язанийзоб’єктивнимичинниками,такими
як потреби,що можуть існувати незалежно від свідомості, умовами існування
суб’єктау системі суспільнихвідносин, але самі вониу структуру інтересуне
входять.Характервзаємозв’язкуівзаємовпливуінтересівіпотребдозволяєгово-
ритипродіалектичнийхарактерцьоговзаємозв’язку,щомаєзнайтисвоємісце
приописіінтересів.
Інтерес має раціональний характер і, на відміну від потреб, притаманний
лишелюдині,аусвідомленняєпроцесом,щоперетворюєпотребувінтерес,який
можереалізовуватисярізнимишляхамиупроцесідіяльності,щомаєсоціальний
характер.
Зрозуміло,щоавторськаінтерпретаціяхарактерукатегорії,пропозиціїтакого,
анеіншогорозумінняспіввідношенняінтересівіпотреб,інтересівіможливос-
тей, можуть бути верифіковані у процесі опису інтересів польської групи в
Україні,йтомурозглянутіположенняслідсприйматиякспробупобудовиметодо-
логічнихнастанов,безякихнеможназдійснитиописуявищіпроцесівсуспільно-
політичногожиття.
1. Рад чен ко Л.М. Політичні інтереси: об’єктивно-суб’єктивна детермінація і
механізмиреалізації:Дис.…канд.політ.наук.–К.,2009.–192с.2.Сем чен ко О. В.
Ціннісний вимір функціонування груп політичних інтересів в Україні: Дис. ... канд.
політ. наук. – Донецьк, 2007. – 234 с. 3.Ко ля са О.Я. Політичний інтерес як спосіб
раціоналізації суспільних відносин:Дис.…канд. політ. наук. –Львів, 2007. – 168 с.
4.Сірен ко В.Ф.Інтересиівлада:Монографія.–К.:Оріяни,2006.–536с.5. Вінник О.М.
Теоретичніаспектиправовогозабезпеченняреалізаціїпублічнихіприватнихінтересів
в господарських товариствах: Дис. ... д-ра юрид. наук. – К., 2004. – 631 с. 6. Та ра-
сов О.Ю.Політологія:Конспектлекцій.–Львів,1992.–С.13-16.7.Алек сан д ровД.В.
Категорія «інтерес» як об’єкт протосоціологічної і соціологічної рефлексії: Дис. …
канд.соц.наук.–К.,2009.–С.117-118.8.Щер би на Д.В.Закономірностіформуванняі
реалізації економічних інтересів: Дис. ... канд. екон. наук. – Донецьк, 2006. – С. 21.
9. Сірен ко В.Ф. Цит. праця. – С. 34-37. 10. Там само. – С. 13-14, 21. 11. Зу бов В.О.
Підприємницький інтерес: соціально-філософський аналіз: Дис. ... канд. філ. наук. –
Запоріжжя,2004.–С.42.12. Рад чен ко Л.М. Цит.праця.–С.43-44.13. Тамсамо.–С.
52. 14. Ан тошкіна Л.І. Вища освіта в системі суспільних інтересів: Монографія. –
Донецьк:Юго-Восток,2008.–С.75,80-81.15. Щер би на Д.В. Цит.праця.–С.15-21.16.
Він ник О.М. Цит. праця. – С. 14, 38. 17. Там само. – С. 32-33. 18.Ко но ва лен ко Н.В.
ПотребитаінтересигромадянинаУкраїниякскладовадержавотворчихпроцесівсучас-
ногосуспільства:Дис....канд.філос.наук.–К.,2007.–С.57-58.19. Алек сан д ровД.В.
Цит.праця.–С.18-19,127.20. За озе ров М.И.Одиалектикеразвитиясоветскогосоциа-
листическогообщества.–М.:Госполитиздат,1962.–С.3. 21. Здра во мис лов А.Г.Потреб-
ности,интересы,ценности:Монография.–М.:Политиздат,1986.–С.74-75.22. Зу бов
В.О. Цит.праця.–С.42.23. Здра во мис лов А.Г. Цит.праця.–С.90. 24. Тамсамо.–С.75,
91-92.25. Ко но ва лен ко Н.В. Цит.праця.–С.64.26. Сірен ко В.Ф. Цит.праця.–С.34-37.
27. Ко но ва лен ко Н.В. Цит.праця.–С.57-58.28. Вінник О.М. Цит.праця.–С.35.29.
Рад чен ко Л.М. Цит.праця.–С.–19-20.30. Здра во мис лов А.Г. Цит.праця.–С.88. 31.
Сірен ко В.Ф. Цит.праця.–С.37-38.32. Де мин М.В.Природадеятельности.–М.:Изд-во
МГУ,1984.–С.146.33. Ко но ва лен ко Н.В. Цит.праця.–С.57-58.34. Да рен дорф Р.Эле-
ментытеориисоциальногоконфликта [Електроннийресурс] //Социс (Социологичес-
киеисследования).–1994.–№5(28).–С.142-147.–Режимдоступу:http://www.ecsoc-
565Юридичні і політичні науки
man.edu.ru/images/pubs/2005/03/16/0000205960/019_darendorf.pdf.–С.142.35.Кант
И.Сочинения:В6т.–М.:Мысль,1963.–Т.4.–1965.–С.306.36. Здра во мис лов А.Г.
Цит.праця.–С.89.37. Тамсамо.–С.89.38. Бе ло усов Р. А.План,интересы,активность
трудящихся.–М.:Экономика,1974.–С.33-37.39.Сте па нян В. В.Выражениеинтере-
совобществаиличностивсоциалистическомправе(механизмы:структура,функцио-
нирование)/Отв.ред.А.С.Пиголкин.–Ереван:Изд-воАНАрмССР,1983.–С.36-37.
40. Сірен ко В.Ф. Цит.праця.–С.34-37;Рад чен ко Л.М. Цит.праця.–С.52.41. Сірен-
ко В.Ф. Цит.праця.–С.21,31.42. Тамсамо.–С.28.43. Тамсамо. –С.21;Му ляр В.І.
Самореалізаця особистості як соціальна проблема (філософсько-культурологічний
аналіз):Монографія.–Житомир:ЖІТІ.–1997.–С.147,149.44.Ко но ва лен ко Н.В. Цит.
праця.–С.57-58.
566 Держава і право • Випуск 57
|