Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»

Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»

Представлено авторську спробу наукового осмислення зіставлення понять «форма правління» та «демократизація» на теоретичному і прикладному рівнях розгляду. Окрему увагу зосереджено на обґрунту ванні важливості системного вивчен ня форми державного правління та політичного режиму в контексті аналізу п...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Мироненко, П.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58785
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація» / П.В. Мироненко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 567-573. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-58785
record_format dspace
spelling irk-123456789-587852014-04-01T03:01:19Z Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація» Мироненко, П.В. Політичні науки Представлено авторську спробу наукового осмислення зіставлення понять «форма правління» та «демократизація» на теоретичному і прикладному рівнях розгляду. Окрему увагу зосереджено на обґрунту ванні важливості системного вивчен ня форми державного правління та політичного режиму в контексті аналізу процесів суспільної трансформації на прикладі розвитку конкретних країн, особливо – країн перехідного типу. Поняття «форма правління» розглянуто в його юридичному, соціологічному і політологічному тлумаченні. Висвітлено перспективні напрями оновлення методологічної бази порівняльних досліджень у царині розгляду форми правління, політичного режиму та політичних процесів. Представлена авторская попытка научногоосмысления сопоставления понятий «форма правления» и «демократизация» на теоретическом и прикладном уровнях рассмотрения. Особое внимание сосредоточено на обосновании важности системного изучения формы государственного правления и политического режима в контексте анализа процессов общественной трансформации на примере развития конкретных стран, особенно – стран переходного типа. Понятие «форма правления» рассмотрено в его юридическом, социологическом и политологическом толковании. Освещены перспективные направления обновления методологической базы сравни тельных исследований в области рассмотрения формы правления, политического режима и политических процессов. Рresents the author’s attempt to scientific comprehension of the comparison of concepts «form of government» and the «democratization» of the theoretical and applied levels consideration. A special attention is focused on the justification of the importance of a systematic study of the form of government and the political regime in the context of the analysis of the processes of social transformation in the development of specific countries, especially countries in transition. The concept of «governance» was considered in its legal, sociological and political science of interpretation. Highlight the perspective directions of updating the methodological base of the comparative studies in the field of examination of form of government, the political regime and political processes. 2012 Article Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація» / П.В. Мироненко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 567-573. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58785 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Мироненко, П.В.
Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»
Держава і право
description Представлено авторську спробу наукового осмислення зіставлення понять «форма правління» та «демократизація» на теоретичному і прикладному рівнях розгляду. Окрему увагу зосереджено на обґрунту ванні важливості системного вивчен ня форми державного правління та політичного режиму в контексті аналізу процесів суспільної трансформації на прикладі розвитку конкретних країн, особливо – країн перехідного типу. Поняття «форма правління» розглянуто в його юридичному, соціологічному і політологічному тлумаченні. Висвітлено перспективні напрями оновлення методологічної бази порівняльних досліджень у царині розгляду форми правління, політичного режиму та політичних процесів.
format Article
author Мироненко, П.В.
author_facet Мироненко, П.В.
author_sort Мироненко, П.В.
title Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»
title_short Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»
title_full Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»
title_fullStr Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»
title_full_unstemmed Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»
title_sort особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація»
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58785
citation_txt Особливості зіставлення понять «форма правління» та «демократизація» / П.В. Мироненко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 567-573. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT mironenkopv osoblivostízístavlennâponâtʹformapravlínnâtademokratizacíâ
first_indexed 2025-07-05T10:01:22Z
last_indexed 2025-07-05T10:01:22Z
_version_ 1836800732647391232
fulltext П. В. МИ РО НЕН КО ОСОБ­ЛИ­ВОСТІ­ЗІСТАВ­ЛЕН­НЯ­ПО­НЯТЬ­«ФОР­МА­ПРАВЛІННЯ»­­ ТА­«ДЕ­МО­КРА­ТИ­ЗАЦІЯ» Пред став ле но ав торсь ку спро бу на уко во го ос мис лен ня зістав лен ня по нять «фор ма правління» та «де мо кра ти зація» на те о ре тич но му і при клад но му рівнях роз гля ду. Ок ре му ува гу зо се ре д же но на обґрун ту ванні важ ли вості си с тем но го вив чен ня фор ми дер жав но го правління та політич но го ре жи му в кон тексті аналізу про цесів суспільної транс фор мації на при кладі роз вит ку кон крет них країн, особ ли во – країн пе рехідно го ти пу. По нят тя «фор ма правління» роз г ля ну то в йо го юри дич но му, соціологічно му і політо логічно му тлу ма ченні. Висвітле но пер спек тивні на пря ми онов лен ня ме то до- логічної ба зи порівняль них досліджень у ца рині роз гля ду фор ми правління, політич но го ре жи му та політич них про цесів. Клю­чові­сло­ва:­фор ма правління, політич ний ре жим, де мо кратія, де мо кра ти зація, транс фор мація. Пред став ле на ав тор ская по пыт ка на уч но го ос мыс ле ния со по с тав ле ния по ня тий «фор ма прав ле ния» и «де мо кра ти за ция» на те о ре ти че с ком и при клад ном уров нях рас- смо т ре ния. Осо бое вни ма ние со сре до то че но на обос но ва нии важ но с ти си с тем но го изу че ния фор мы го су дар ст вен но го прав ле ния и по ли ти че с ко го ре жи ма в кон тек с те ана ли за про цес сов об ще ст вен ной транс фор ма ции на при ме ре раз ви тия кон крет ных стран, осо бен но –­стран пе ре ход но го ти па. По ня тие «фор ма прав ле ния» рас смо т ре но в его юри ди че с ком, со ци о ло ги че с ком и по ли то ло ги че с ком тол ко ва нии. Ос ве ще ны пер- спек тив ные на прав ле ния об нов ле ния ме то до ло ги че с кой ба зы срав ни тель ных ис сле до- ва ний в об ла с ти рас смо т ре ния фор мы прав ле ния, по ли ти че с ко го ре жи ма и по ли ти чес- ких про цес сов. Клю­че­вые­ сло­ва:­фор ма прав ле ния, по ли ти че с кий ре жим, де мо кра тия, де мо кра- ти за ция, транс фор ма ция. Рresents the author’s attempt to scientific comprehension of the comparison of concepts «form of government» and the «democratization» of the theoretical and applied levels consid- eration. A special attention is focused on the justification of the importance of a systematic study of the form of government and the political regime in the context of the analysis of the processes of social transformation in the development of specific countries, especially coun- tries in transition. The concept of «governance» was considered in its legal, sociological and political science of interpretation. Highlight the perspective directions of updating the meth- odological base of the comparative studies in the field of examination of form of government, the political regime and political processes. Key­words:­ the form of government, the political regime, democracy, democratization, transformation. Ди­намізм­ роз­вит­ку­ су­час­но­го­ світу­ вза­галі­ та­ йо­го­ політич­ної,­ соціаль­ної,­ еко­номічної,­ду­хов­но-куль­тур­ної­ца­рин­зро­с­тає­з­кож­ним­де­ся­тиліттям.­Зміни,­які­ відбу­ва­ють­ся,­мо­жуть­досліджу­ва­ти­ся­у­ба­га­ть­ох­на­пря­мах.­При­чо­му­більшість­із них­ма­ють­міждис­циплінар­ний­ха­рак­тер,­ охоп­лю­ю­чи­ сфе­ри­на­уко­во­го­ інте­ре­су­ філо­софів,­ соціологів,­ політо­логів,­ прав­ників,­ куль­ту­ро­логів­ та­ ін.­ Од­ним­ з­ найбільш­ак­ту­аль­них­та­зна­чи­мих­не­тільки­у­те­о­ре­ти­ко-кон­цеп­ту­аль­но­му­сенсі,­ але­ й­ при­клад­но­му­ за­сто­су­ванні­ є­ роз­гляд­ і­ вив­чен­ня­ транс­фор­мації­ фор­ми­ правління­ у­ су­час­но­му­ світі,­ на­сам­пе­ред­ на­ при­кладі­ країн­ пе­рехідно­го­ ти­пу.­ Ад­же­фор­ма­правління­мо­же­слу­гу­ва­ти­своєрідним­«лак­му­со­вим­папірцем»,­який­ вка­зує­на­уков­цю­на­ті­тен­денції­і­за­ко­номірності,­які­про­сте­жу­ють­ся­у­соціаль­но- політич­но­му­роз­вит­ку­то­го­чи­іншо­го­суспільства,­кож­ної­кон­крет­ної­дер­жа­ви,­а­ 567Юридичні і політичні науки та­кож­у­пев­но­му­регіоні­або­світі­вза­галі.­До­то­го­ж­свої­особ­ли­вості­має­са­ме­ політо­логічний­аналіз­фор­ми­правління,­який,­на­пе­ре­ко­нан­ня­ав­то­ра,­дає­змо­гу­ скла­с­ти­мак­си­маль­но­си­с­тем­ну­кар­ти­ну­про­цесів­мо­дернізації­та­транс­фор­мації­ су­час­ності. От­же,­ здійсни­мо­ спро­бу­ на­уко­во­го­ ос­мис­лен­ня­ зістав­лен­ня­ по­нять­ «фор­ма­ правління»­та­«де­мо­кра­ти­зація»­на­те­о­ре­тич­но­му­і­при­клад­но­му­рівнях­роз­гля­ду,­ ма­ю­чи­ цен­т­раль­ни­ми­ за­вдан­ня­ми:­ 1)­ виз­на­чен­ня­ спе­цифіки­ юри­дич­но­го,­ соціологічно­го­ та­ політо­логічно­го­ тлу­ма­чен­ня­ по­нят­тя­ «фор­ма­ правління»;­ 2)­обґрун­ту­ван­ня­важ­ли­вості­си­с­тем­но­го­вив­чен­ня­фор­ми­дер­жав­но­го­правління­ та­політич­но­го­ре­жи­му­в­кон­тексті­аналізу­про­цесів­суспільної­транс­фор­мації­на­ при­кладі­роз­вит­ку­кон­крет­них­країн,­особ­ли­во­–­країн­пе­рехідно­го­ти­пу;­3)­з’ясу- ван­ня­ пер­спек­тив­них­ на­прямів­ онов­лен­ня­ ме­то­до­логічної­ ба­зи­ порівняль­них­ досліджень­у­ца­рині­роз­гля­ду­фор­ми­правління,­політич­но­го­ре­жи­му­та­політич- них­про­цесів­(на­сам­пе­ред­про­це­су­де­мо­кра­тич­но­го­тран­зи­ту).­ Дже­рель­но-бібліог­рафічну­ба­зу­ скла­да­ють­ро­бо­ти­вітчиз­ня­них­ і­ за­рубіжних­ на­уковців,­при­свя­чені­досліджен­ню­про­бле­ма­ти­ки:­ –­роз­гля­ду­особ­ли­во­с­тей­порівняль­но­го­аналізу­форм­дер­жав­но­го­правління­ та­ре­жимів­правління­(політич­них­ре­жимів)­–­праці­О.­І.­За­знаєва,­В.­Ку­валдіна,­ А.­І.­Ку­д­ря­чен­ка,­В.­Н.­Са­фо­но­ва; –­висвітлен­ню­те­о­ре­тич­них­ і­ при­клад­них­ ас­пектів­ ста­нов­лен­ня­де­мо­кра­тич- них­ інсти­тутів­ і­ роз­вит­ку­ де­мо­кра­тич­них­ про­це­дур­ у­ су­час­но­му­ світі­ –­ праці­ Р.­Да­ля,­А.­Ю.­Мельвіля,­К.­Мер­ко­тан;­ –­аналізу­ ак­ту­аль­них­ пи­тань­ здійснен­ня­ дер­жав­ної­ політи­ки­ та­ дер­жав­но­го­ уп­равління­–­праці­російсько­го­на­уков­ця­С.­В.­Ситіна­та­гру­пи­вітчиз­ня­них­вче- них­–­ав­торів­«Ен­цик­ло­педії­дер­жав­но­го­уп­равління­(ви­дан­ня­2011­р.).­ Ка­те­горія­ «фор­ма­ правління»­ є­ пред­ме­том­ роз­гля­ду­ не­ тільки­ політич­ної­ на­уки.­Фор­му­правління­досліджу­ють­прав­ни­ки­у­рам­ках­за­галь­ної­те­орії­дер­жа- ви­ і­ пра­ва­ та­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва,­ соціоло­ги­ у­ме­жах­ соціології­ політи­ки­ та­ соціології­пра­ва,­фахівці­з­про­бле­ма­ти­ки­дер­жав­но­го­уп­равління­і­навіть­істо­ри- ки,­ко­ли­вив­ча­ють­дер­жав­ний­роз­ви­ток­тієї­чи­ іншої­країни­у­пев­ний­проміжок­ ча­су.­За­галь­но­на­у­ко­ве­тлу­ма­чен­ня­по­нят­тя­«фор­ма­правління»­спи­рається­на­йо­го­ ро­зуміння­ як­ «спо­со­бу­ ор­ганізації­ вер­хов­ної­ вла­ди­ в­ дер­жаві,­ який­ ха­рак­те­ри- зується­струк­ту­рою,­по­ряд­ком­фор­му­ван­ня,­ком­пе­тенцією­ви­щих­ор­ганів­дер­жав- ної­ вла­ди,­ вста­нов­ле­ним­ по­ряд­ком­ взаємовідно­син­ між­ ни­ми,­ сту­пе­нем­ участі­ на­се­лен­ня­ в­ їх­ фор­му­ванні»1.­ З­ пред­став­ле­но­го­ ком­плекс­но­го­ виз­на­чен­ня­ сут- ності­ фор­ми­ правління­ ук­раїнська­ дослідни­ця­ С.­Мос­ка­лен­ко­ ви­о­крем­лює­ три­ на­пря­ми­трак­ту­ван­ня:­ юри­дич­не­ро­зуміння:­«ха­рак­тер­фор­ми­дер­жав­но­го­правління­співвідне­се­ний­ з­кон­сти­туційно-пра­во­вим­ста­ту­сом­кож­но­го­з­відповідних­ор­ганів»; соціологічне­вив­чен­ня­(крізь­приз­му­досліджень­соціології­пра­ва­та­соціології­ політи­ки):­ «фор­ма­ дер­жав­но­го­ правління­ зу­мов­ле­на­ як­ взаємовідно­си­на­ми­ ор­ганів­за­ко­но­дав­чої­і­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­так­і­юри­дич­ною­та­фак­тич­ною­рол­лю,­ яку­відіграє­в­дер­жав­но­му­ме­ханізмі­гла­ва­дер­жа­ви»; політо­логічний­аналіз:­«фор­ма­дер­жав­но­го­правління­дає­уяв­лен­ня­про­один­з­ най­важ­ливіших­еле­ментів­фор­ми­дер­жа­ви,­який­ха­рак­те­ри­зує­струк­тур­но-інсти- туціональні­та­функціональні­сто­ро­ни­ор­ганізації­вер­хов­ної­вла­ди­в­дер­жаві»2. От­же,­виз­на­чен­ня­по­нят­тя­«фор­ма­правління»­(«фор­ма­дер­жав­но­го­правління»)­ як­в­су­то­політо­логічно­му,­так­і­в­юри­дич­но­му­та­соціологічно­му­йо­го­тлу­ма­ченні­ ак­цен­тує­дослідниць­ку­ува­гу­на­не­обхідності­не­ли­ше­вив­чен­ня­су­то­фор­маль­них­ ха­рак­те­ри­с­тик­фор­ми­дер­жа­ви,­але­й­на­важ­ли­вості­роз­гля­ду­ре­аль­но­ існу­ю­чих­ мо­де­лей­функціону­ван­ня­ і­ взаємовідно­син­ ви­щих­ ор­ганів­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ які­ 568 Держава і право • Випуск 57 ут­во­рю­ють­безліч­комбінацій­ і­мо­дифікацій­форм­правління­та­віддзер­ка­лю­ють­ спе­цифічні­ оз­на­ки­ і­ ри­си­ дер­жав­ниць­ко­го­ роз­вит­ку­ кож­ної­ кон­крет­ної­ країни.­ З’ясу­ван­ня­цих­спе­цифічних­оз­нак­ і­рис­є­особ­ли­во­зна­чи­мим­для­досліджен­ня­ про­цесів­транс­фор­мації­країн­пе­рехідно­го­ти­пу,­в­яких­над­зви­чай­но­на­оч­но­ви­яв- ляється­ відмінність­ між­ фор­маль­ни­ми­ і­ ре­аль­ни­ми­ па­ра­ме­т­ра­ми­ тієї­ чи­ іншої­ фор­ми­правління. Так,­од­ним­з­ба­зо­вих­ме­тодів­зістав­лен­ня­фор­маль­них­і­ре­аль­них­оз­нак­фор­ми­ правління­у­кожній­кон­кретній­країні­мо­же­бу­ти­аналіз­син­те­зу­фор­ми­правління­ та­ ре­жи­му­ правління­ у­ ди­наміці­ роз­вит­ку­ національ­ної­ політич­ної­ історії.­ Російський­ на­уко­вець­ В.­ Са­фо­нов­ про­по­нує­ відо­б­ра­жа­ти­ у­ формі­ «графіка­ політич­ної­ історії»3.­ Фак­то­ра­ми,­ які­ вчи­ня­ють­ найбільш­ суттєвий­ вплив­ на­ ос­новні­ пе­ремінні­ цьо­го­ графіка,­ є:­ 1)­ ефек­тивність­ правління­ (ефек­тивність­ політич­но­го­кур­су­і­йо­го­ре­алізація­на­прак­тиці);­2)­ре­зуль­та­тивність­здійснен­ня­ різних­на­прямів­публічної­політи­ки­у­дер­жаві;­3)­стан­де­мо­кратії­та­її­до­ля­(ста- нов­лен­ня,­зміцнен­ня,­підтрим­ка­і­стабілізація);­4)­особ­ли­вості­істо­рич­но­го­і­куль- тур­но­го­роз­вит­ку­суспільства;­5)­вплив­у­країні­дер­жав­них­про­цесів,­у­то­му­числі­ воєнних4.­ Як ба­чи­мо,­ досліджен­ня­ якісних­ особ­ли­во­с­тей­ істо­ри­ко-політич­ної­ ево­люції­тієї­чи­іншої­дер­жа­ви,­її­дже­рел­соціаль­но­го,­політич­но­го,­еко­номічно­го­ та­ ду­хов­но-куль­тур­но­го­ ха­рак­те­ру­ має­ на­ меті­ вирішен­ня­ цілком­ утилітар­них,­ прак­тич­них­за­своїм­змістом­на­уко­во-ев­ри­с­тич­них­за­вдань. Вар­то­ за­ува­жи­ти,­ що­ подібний­ аналіз­ має­ бу­ти­ обопільно­ спря­мо­ва­ним:­ потрібно­роз­гля­да­ти­не­тільки­вплив­спе­цифічних­мо­де­лей­політич­но­го­ре­жи­му­ на­вибір­фор­ми­правління­у­кожній­кон­кретній­країні,­але­й­за­лежність­ре­жи­му­ здійснен­ня­вла­ди­у­дер­жаві­від­тієї­чи­іншої­фор­ми­правління.­Важ­ко­не­по­го­ди- тись­з­ав­то­ри­тет­ним­вітчиз­ня­ним­вче­ним­А.­Ку­д­ря­чен­ком,­який­пи­ше:­«Слуш­ним­ є­твер­д­жен­ня,­що­провідні­владні­інсти­ту­ти­будь-якої­дер­жа­ви­впли­ва­ють­на­фор- му­ван­ня­то­го­чи­іншо­го­ре­жи­му­в­суспільстві.­За­леж­но­від­си­с­те­ми­дер­жав­но­го­ правління,­ фор­ми­ дер­жав­но­го­ ус­т­рою­ та­ політич­них­ і­ осо­бистісних­ яко­с­тей­ лідерів­ мо­же­ ево­люціону­ва­ти­ у­ бік­ де­мо­кра­тич­но­го­ чи­ ав­то­ри­тар­но­го,­ а­ то­ й­ то­талітар­но­го»5.­Найбільш­по­ка­зо­вим­підтвер­д­жен­ням­та­кої­за­леж­ності­є­аналіз­ ви­бо­ру­ різних­мо­де­лей­ пре­зи­денціалізму­ (у­формі­ су­пер­пре­зи­дентсь­кої,­ пре­зи- дентсь­ко-пар­ла­ментсь­кої,­ пар­ла­ментсь­ко-пре­зи­дентсь­кої­ та­ пар­ла­ментсь­кої­ ре­с- публік)­на­по­ст­ра­дянсь­ко­му­про­сторі­та­їх­зістав­лен­ня­з­ти­ми­чи­інши­ми­ти­па­ми­ політич­них­ре­жимів,­при­та­ман­них­їм,­спектр­яких­та­кож­є­над­зви­чай­но­ши­ро­ким­ –­ від­ форм­ новітньо­го­ то­таліта­риз­му,­ ав­то­ри­тар­но­го­ сул­танізму­ (на­сам­пе­ред­ у­ країнах­Цен­т­раль­ної­Азії)­до­най­мо­дерніших­мо­де­лей­«еле­к­трон­ної­де­мо­кратії»­ та­«еле­к­трон­но­го­вря­ду­ван­ня»­ (су­час­на­Ес­тонія­є­піоне­ром­у­цьо­му­на­прямі­не­ тільки­се­ред­країн­ко­лиш­нь­о­го­Ра­дянсь­ко­го­Со­ю­зу,­але­й­у­Європі­вза­галі). Вже­аксіомою­ста­ла­те­за­про­те,­що­ос­танні­де­ся­тиріччя­–­це­період­над­зви- чай­них­ суспільних­ транс­фор­мацій­ у­ більшості­ регіонів­ світу,­ що­ спри­чи­ни­ли­ кар­ди­нальні­ зміни­ у­ соціополітич­них­ конфігу­раціях­ світо­во­го­ роз­вит­ку.­ Се­ред­ та­ких­ змін­А.­Ку­д­ря­чен­ко­ на­зи­ває­ такі.­По-пер­ше,­ зник­ тра­диційний­поділ,­що­ склав­ся­ще­у­пер­ших­де­ся­тиліттях­XX­століття,­на­капіталістичні­та­соціалістичні­ дер­жа­ви­ (хо­ча,­ на­ на­шу­ дум­ку,­ цей­ поділ­ по­ча­с­ти­ був­ до­сить­ умов­ним­ і­ де­що­ штуч­ним.­–­Авт.).­По-дру­ге,­Євро­пейсь­кий­Со­юз­став­однією­з­най­важ­ливіших­ домінант­за­галь­но­кон­ти­нен­таль­но­го­мас­шта­бу­(хо­ча­ос­танніми­міся­ця­ми­про­сте- жується­тен­денція­до­не­обхідності­знач­ної­транс­фор­мації­цьо­го­міждер­жав­но­го­ ут­во­рен­ня.­ –­ Авт.).­ По-третє,­ у­ ба­га­ть­ох­ країнах­ Євро­пи­ (і­ не­ ли­ше­ Євро­пи.­ –­ Авт.)­ на­бу­ва­ють­ по­пу­ляр­ності,­ на­би­ра­ють­ соціаль­ної­ і­ політич­ної­ ва­ги­ партії­ новітньо­го­ти­пу­(еко­логічні,­регіональні,­ра­ди­каль­но-націоналістичні)­та­ма­сові­ не­партійні­ру­хи,­однією­з­най­при­ваб­ливіших­рис­яких­для­гро­ма­дян­стає­їх­де­бю- 569Юридичні і політичні науки ро­кра­ти­зо­ваність5.­Ок­рес­лені­зміни­не­мо­жуть­не­впли­ва­ти­ і­на­транс­фор­мацію­ форм­правління,­при­чо­му­не­тільки­у­євро­пейсь­ких­дер­жа­вах,­але­й­країнах­інших­ регіонів­су­час­но­го­світу. Не­обхідність­ зба­га­чен­ня­на­уко­во-ев­ри­с­тич­но­го­ інстру­мен­тарію­досліджен­ня­ соціополітич­но­го­по­сту­пу­сьо­го­ден­ня­є­без­за­пе­реч­ною.­Для­су­час­них­ком­плекс- них­і­порівняль­них­досліджень­про­бле­ма­ти­ки­функціону­ван­ня­фор­ми­дер­жав­но­го­ правління­є­вла­с­ти­вим­ви­ко­ри­с­тан­ня­та­ких­кон­цепцій­і­дис­курсів,­як­пост­мо­дерн,­ пост­си­с­тем­на­те­орія,­де­мо­кратія­участі,­гло­балізм­то­що.­Ок­ре­мо­слід­виділи­ти,­на­ наш­по­гляд,­кон­цепцію­«но­во­го­ інсти­туціалізму»­Д.­Мар­ча­та­Д.­Ол­се­на.­Ад­же­ ав­то­ри­цієї­кон­цепції­на­го­ло­шу­ють­на­важ­ли­вості­не­ли­ше­тра­диційних­політич- них­ інсти­тутів,­ але­ й­ не­фор­маль­них­ сим­волічних­ ас­пектів­ у­ політичній­ діяль- ності7.­От­же,­ мо­же­ йти­ся­ про­фе­но­мен­ сим­волізації­ світу­ політи­ки.­Політи­ка­ і­ все,­що­з­нею­пов’яза­не,­на­бу­ва­ють­якісно­но­во­го­змісту,­геть­іншо­го­сим­волізму.­ За­ цих­ умов­ і­ та­ка­ важ­ли­ва­ скла­до­ва­ політич­но­го­ жит­тя­ будь-якої­ країни,­ як­ функціону­ван­ня­дер­жа­ви­в­ціло­му­та­мо­делі­дер­жав­но­го­правління­зо­к­ре­ма­за­зна- ють­пев­них­змін.­І­вітчиз­няні,­й­за­рубіжні­на­уковці­по­го­д­жу­ють­ся­з­тим,­що­нині­ по­нят­тя­«фор­ма­правління»­ду­же­ча­с­то­є­су­то­фор­маль­ним,­та­ким,­що­закріплює­ кон­сти­туційно­ виз­на­чені­ ба­зові­ па­ра­ме­т­ри­ політич­ної­ си­с­те­ми­ тієї­ чи­ іншої­ країни.­То­му,­скажімо,­євро­пейські­мо­нархії­де-юре­вже­дав­но­пе­ре­тво­ри­ли­ся­на­ най­де­мо­кра­тичніші­ «ре­с­публіки»­ де-фак­то,­ а­ ча­с­ти­на­ дер­жав­ з­ фор­маль­но­ закріпле­ною­ на­ кон­сти­туційно­му­ рівні­ ре­с­публікансь­кою­мо­дел­лю­ правління­ в­ різних­ регіонах­ (у­ то­му­ числі­ й­ се­ред­ країн­ ко­лиш­нь­о­го­ СРСР)­ по­ста­ють­ як­ справжні­ мо­нархії­ аб­со­лю­тистсь­ко­го­ ти­пу,­ в­ яких­ гла­ва­ дер­жа­ви­ зо­се­ре­д­жує­ в­ своїх­ру­ках­усю­по­вно­ту­вла­ди,­а­де­мо­кра­тичні­інсти­туції­є­ли­ше­«гар­ним­фа­са- дом»­для­зовнішньо­го­світу. За­зна­че­ний­па­ра­докс­ви­су­ває­і­пе­ред­на­уков­ця­ми-те­о­ре­ти­ка­ми,­і­пе­ред­політи- ка­ми­та­гро­мадсь­ки­ми­діяча­ми­ви­мо­ги­віднай­ден­ня­та­фор­малізації­якісно­но­вих­ кри­теріїв­ виз­на­чен­ня­ су­час­них­мо­де­лей­ дер­жав­но­го­ правління­ у­ме­жах­ універ- саль­ної­ те­орії­фор­ми­правління.­Од­ним­ з­ та­ких­ кри­теріїв­мо­же­ ста­ти­по­каз­ник­ «політич­ної­ ком­пе­тент­ності».­ Як­що­ ви­хо­ди­ти­ з­ кла­сич­но­го­ трак­ту­ван­ня­ де­мо- кратії­як­правління­на­ро­ду,­то­вар­то­ве­с­ти­мо­ву­про­те,­що­справжня­де­мо­кратія­ має­ґрун­ту­ва­ти­ся­на­прин­ци­пах­са­мо­ке­ро­ва­ності­політич­ної­си­с­те­ми.­Відповідно,­ на­усіх­рівнях­си­с­те­ми­дер­жав­ної­вла­ди­та­дер­жав­но­го­уп­равління­має­бу­ти­за­без- пе­че­ний­ ви­со­кий­ рівень­ про­фесіоналізму­ фа­хо­вих­ уп­равлінців.­ З­ іншо­го­ бо­ку,­ об­ран­ня­ та­ких­ фа­хо­вих­ уп­равлінців­ мож­ли­ве­ тільки­ за­ умов­ ви­со­ко­го­ рівня­ політич­ної­ ком­пе­тент­ності­ ви­борців,­ бо­ інак­ше­ елек­то­раль­ний­про­цес­пе­ре­тво- рюється­ у­ про­фа­націю,­ а­ ре­с­публіканізм­ як­ фор­ма­ дер­жав­но­го­ правління­ стає­ су­то­фор­маль­ним.­Так,­за­сло­ва­ми­од­но­го­з­найбільш­ви­дат­них­політич­них­мис- ли­телів­су­час­ності­Ро­бер­та­Да­ля,­«для­то­го,­аби­де­мо­кратія­ви­я­ви­ла­ся­життєздат- ною,­не­об­хідний­пев­ний­рівень­ком­пе­тент­ності­гро­ма­дян.­У­но­во­у­тво­ре­них­де­мо- кра­тич­них­ або­ у­ дер­жа­вах,­ які­ де­мо­кра­ти­зу­ють­ся,­ де­ лю­ди­ тільки­ по­чи­на­ють­ ося­га­ти­мис­тецтво­са­мо­управління,­пи­тан­ня­гро­ма­дянсь­кої­ком­пе­тент­ності­на­бу- ває­особ­ли­вої­важ­ли­вості»7. Ви­мо­ги­політич­ної­(гро­ма­дянсь­кої)­ком­пе­тент­ності,­ як­ба­чи­мо,­особ­ли­во­гос­тро­по­ста­ють­са­ме­у­країнах,­які­пе­ре­бу­ва­ють­на­різних­ стадіях­де­мо­кра­тич­но­го­тран­зи­ту. Ав­то­ри­тет­ний­ російський­ на­уко­вець­ А.­ Мельвіль­ за­зна­чає,­ що­ на­ ос­нові­ аналізу­досвіду­де­мо­кра­тич­них­пе­ре­ходів,­здійсне­них­у­країнах­Півден­ної­Євро- пи,­ Ла­тинсь­кої­ Аме­ри­ки,­ Азії,­ Аф­ри­ки,­ по­ст­ра­дянсь­ко­го­ про­сто­ру,­ не­ мож­на­ сфор­му­лю­ва­ти­ якоїсь­ єди­ної,­ універ­саль­ної­ мо­делі­ де­мо­кра­ти­зації.­ Втім,­ як­що­ бра­ти­ до­ ува­ги­ тільки­ успішний­ досвід­ здійснен­ня­ де­мо­кра­тич­но­го­ тран­зи­ту,­ мож­на­ віднай­ти­ певні­ за­ко­номірності,­ вка­за­ти­ на­ певні­ тен­денції,­ логіку­ і­ 570 Держава і право • Випуск 57 послідовність­ подій.­ Так,­ однією­ з­ ба­зо­вих­ пе­ре­ду­мов­ успішності­ здійснен­ня­ де­мо­кра­тич­но­го­ пе­ре­хо­ду­ є­ во­ля­ політич­ної­ еліти­ до­мо­дернізації­ національ­ної­ політич­ної­си­с­те­ми,­зо­к­ре­ма­і­до­змін­у­формі­правління8.­У­за­галь­но­му­ви­гляді­ су­купність­ та­ких­ за­ко­номірно­с­тей­ і­ тен­денцій­ здійснен­ня­ де­мо­кра­тич­них­ тран- зитів­мож­на­ сфор­му­лю­ва­ти­й­ зо­б­ра­зи­ти­у­ ви­гляді­ так­ зва­ної­ «во­рон­ки­при­чин- ності».­Відповідно­до­схе­ми­«во­рон­ки­при­чин­ності»­увесь­про­цес­де­мо­кра­тич­но- го­тран­зи­ту­мож­на­поділи­ти­умов­но­на­дві­фа­зи­–­фа­зу­«вста­нов­лен­ня»­та­фа­зу­ «кон­солідації».­Фак­то­ра­ми,­які­вчи­ня­ють­найбільший­вплив­на­пе­ребіг­про­цесів­ під­час­здійснен­ня­фа­зи­«вста­нов­лен­ня»­де­мо­кратії,­є:­міжна­род­не­се­ре­до­ви­ще,­ дер­жа­во-­ і­ націоу­тво­рю­ючі­ чин­ни­ки,­ соціаль­но-еко­номічні,­ соціаль­но-кла­сові,­ куль­тур­но-ціннісні,­політичні­та­індивіду­аль­но-пси­хо­логічні.­На­етапі­ре­алізації­ за­вдань­фа­зи­«кон­солідації»­де­мо­кратії­знач­ний­вплив­ма­ють­усі­ви­ще­заз­на­чені­ фак­то­ри­тільки­у­зво­ротній­послідо­вності,­ут­во­рю­ю­чи,­та­ким­чи­ном,­во­рон­ку9. От­же,­мож­на­ ствер­д­жу­ва­ти,­що­вибір­ тієї­ чи­ іншої­фор­ми­правління­у­дер- жаві,­ в­ якій­ здійснюється­де­мо­кра­ти­зація,­ є­особ­ли­во­важ­ли­вим­на­ос­тан­нь­о­му­ етапі­ тран­зи­ту,­ ко­ли­ ма­ють­ бу­ти­ закріплені­ перші­ інсти­туційні­ та­ про­це­дурні­ ре­зуль­та­ти­по­чат­ко­вих­де­мо­кра­тич­них­пе­ре­тво­рень.­На­при­клад,­як­влуч­но­за­ува- жує­російський­політо­лог­В.­Ку­валдін,­«гіпер­т­рофія­пре­зи­дентств­у­по­ст­ра­дянсь- ких­ре­с­публіках­висвітлює­од­ну­з­най­важ­ливіших­ха­рак­те­ри­с­тик­по­ст­ра­дянсь­ко- го­тран­зи­тив­но­го­періоду:­не­підкон­т­рольність­вла­ди­суспільству,­вклю­ча­ю­чи­й­ різно­манітні­елітарні­уг­ру­по­ван­ня».­«Пра­во­вий­ва­ку­ум,­низь­кий­рівень­політич- ної­куль­ту­ри,­не­роз­роб­леність­про­це­дур­відкри­ва­ють­ще­більш­ши­ро­кий­простір­ для­по­за­пра­во­вих­й­ан­ти­пра­во­вих­дій­пре­зи­ден­та­у­«сірій­зоні»,­де­по­ки­не­діють­ ані­ за­кон,­ ані­ зви­чай,­ ані­ пре­це­дент»,­ –­ пе­ре­ко­на­ний­дослідник10.­Як­ засвідчує­ досвід­здійснен­ня­де­мо­кра­тич­них­пе­ре­тво­рень­у­країнах­ко­лиш­нь­о­го­СРСР,­са­ме­ об­ран­ня­ пре­зи­дентсь­кої­ фор­ми­ правління­ ча­с­ти­ною­ з­ них­ ста­ло­ тим­ вихідним­ мо­мен­том,­ який­ ба­га­то­ в­ чо­му­ і­ виз­на­чив­ по­си­лю­ю­чий­ вплив­ ав­то­ри­тар­них­ й­ ав­то­кра­тич­них­тен­денцій­у­дер­жав­но­му­уп­равлінні­в­по­даль­шо­му.­При­чо­му­мож- на­про­сте­жи­ти­пря­му­за­лежність­на­зва­них­тен­денцій­на­при­кладі­політич­ної­ево- люції­Біло­русі­або­Російської­Фе­де­рації,­або­навіть­зафіксу­ва­ти­ге­не­зис­ста­нов- лен­ня­су­пер­пре­зи­денціалізму­в­країнах­Цен­т­раль­ної­Азії. Про­ти­леж­ний­ век­тор­ роз­вит­ку­ ре­с­публікансь­кої­ фор­ми­ правління­ засвідчує­ досвід­політич­ної­ево­люції­країн­Балтії,­де­інсти­тут­пре­зи­дент­ст­ва­у­фазі­де­мо- кра­тич­ної­ кон­солідації­ транс­фор­му­вав­ся:­ пре­зи­дент­ з­ по­тенційно­го­ ав­то­кра­та­ пе­ре­тво­рив­ся­у­національ­но­го­по­се­ред­ни­ка­й­арбітра­між­різни­ми­соціаль­ни­ми­ си­ла­ми­і­політич­ни­ми­інсти­ту­та­ми.­Важ­ко­не­по­го­ди­тись­з­В.­Ку­валдіним,­який­ ствер­д­жує,­ що­ «фор­му­ла­ пре­зи­дент­ст­ва­ виз­на­чається­ політич­ною­ зрілістю­ суспільства»11.­ От­же,­ мож­на­ зро­би­ти­ вис­но­вок­ про­ те,­ що­ політич­но­ зріле­ суспільство­ за­зви­чай­ в­ ос­танні­ де­ся­тиліття­ оби­рає­ та­ку­ фор­му­ правління,­ яка­ ґрун­тується­на­суттєво­му­кон­сти­туційно­му­об­ме­женні­по­вно­ва­жень­гла­ви­дер­жа- ви­на­ко­ристь­пред­став­ниць­ких­політи­ко-дер­жав­них­інсти­тутів.­За­цих­умов­пре- зи­дент­як­гла­ва­дер­жа­ви­стає­на­сам­пе­ред­вер­хов­ним­соціаль­ним­арбітром,­го­лов- не­ по­кли­кан­ня­ яко­го­ –­ здійснен­ня­ соціаль­но-примирю­валь­ної­ функції­ у­ суспільстві,­а­не­зо­се­ре­д­жен­ня­мак­си­маль­ної­по­вно­ти­вла­ди­в­своїх­ру­ках. Ме­то­до­логія­ досліджен­ня­ особ­ли­во­с­тей­ транс­фор­мації­ фор­ми­ правління­ за­ умов­роз­гор­тан­ня­про­цесів­де­мо­кра­ти­зації­і­мо­дернізації­у­суспільствах­пе­рехідно- го­ти­пу­має­бу­ти,­як­уже­за­зна­ча­ло­ся­ви­ще,­онов­ле­на­й­до­пов­не­на.­На­дум­ку­ав­то- ра,­за­без­пе­чен­ню­ви­ко­нан­ня­цьо­го­склад­но­го­ев­ри­с­тич­но­го­за­вдан­ня­мо­же­слу­гу- ва­ти­за­сто­су­ван­ня­для­аналізу­фор­ми­дер­жав­но­го­правління­кла­сифікації­ба­зо­вих­ підходів­що­до­вив­чен­ня­ме­ханізмів­роз­роб­ки­дер­жав­ної­політи­ки.­Ос­новні­з­них­ 571Юридичні і політичні науки пред­став­лені­та­ки­ми­шко­ла­ми­і­на­уко­ви­ми­на­пря­ма­ми. 1.­Інсти­туціалізм,­ що­ роз­гля­дає­ дер­жав­ну­ політи­ку­ як­ ре­зуль­тат­ діяль­ності­ дер­жав­них­ ор­ганів­ уп­равління­ (дер­жав­но-політич­них­ інсти­тутів),­ ос­нов­ни­ми­ інстру­мен­та­ми­ яких­ ста­ють­ певні­ адміністра­тивні­ про­це­ду­ри­ і­ ме­ханізми,­ де­ ос­нов­на­ ува­га­ приділяється­формі­ струк­тур,­ ста­ту­су­ інсти­тутів12.­ За­сто­су­ван­ня­ та­ко­го­підхо­ду,­на­наш­по­гляд,­доз­во­ляє­найбільш­си­с­тем­но­про­аналізу­ва­ти­ево- люцію­фор­ми­правління­у­тій­чи­іншій­дер­жаві,­ви­хо­дя­чи­на­сам­пе­ред­з­її­ба­зо­вих­ кон­сти­туційно-пра­во­вих­оз­нак­і­за­сад­функціону­ван­ня. 2.­Кон­цепція­політич­но­го­про­це­су­спи­рається­на­трак­ту­ван­ня­дер­жав­ної­полі- ти­ки­як­ре­зуль­та­ту­політич­но­го­цик­лу­зі­своїми­особ­ли­ви­ми­політич­ни­ми­цик­ла- ми­й­ета­па­ми.­При­цьо­му­ак­цент­ро­бить­ся­на­про­цесі­роз­роб­ки­і­ре­алізації­політи- ки,­на­участі­у­ньо­му­всіх­зацікав­ле­них­ак­торів,­на­ха­рак­тері­впли­ву­різно­манітних­ політич­них­фак­торів,­тен­денцій­та­інте­ресів13.­Як­ба­чи­мо,­при­хиль­ни­ки­вка­за­ної­ ме­то­до­логічної­по­зиції­ос­нов­ну­ува­гу­про­по­ну­ють­звер­та­ти­не­на­фор­малізо­вані­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­фор­ми­правління,­а­на­ре­аль­ний­пе­ребіг­про­це­су­ге­не­зи­су­ба­зо- вих­інсти­тутів­дер­жа­ви,­які­й­виз­на­ча­ють­вибір­тієї­чи­іншої­мо­делі­правління­у­ кожній­кон­кретній­дер­жаві. 3.­Те­орія­груп,­яка­роз­гля­дає­дер­жав­ну­політи­ку­як­ре­зуль­тат­гру­по­вої­бо­роть- би,­ зіткнень,­ постійно­го­ конфлікту­ різних­ соціаль­них­ і­ політич­них­ груп­ у­ суспільстві,­ але­ такі­ зіткнен­ня­ і­ конфлікти­ пе­ред­ба­ча­ють­ обов’яз­ко­вий­ по­шук­ кон­сен­су­су,­взаємо­уз­го­д­же­ної­плат­фор­ми­для­співробітництва.­Ува­га­фо­ку­сується­ та­кож­на­спе­цифіці­відно­син­між­політи­ка­ми­і­бю­ро­кратією14.­Як­що­да­ну­те­орію­ за­сто­со­ву­ва­ти­до­роз­гля­ду­про­бле­ма­ти­ки­транс­фор­мації­фор­ми­правління­у­су­час- но­му­ світі,­ то­ на­сам­пе­ред,­ на­ на­ше­ пе­ре­ко­нан­ня,­ потрібно­ ро­би­ти­ на­го­лос­ на­ то­му,­що­вибір­пев­ної­фор­ми­правління­–­це­ду­же­ча­с­то­ре­зуль­тат­су­то­елітар­них­ до­мо­вле­но­с­тей­з­ме­тою­по­до­лан­ня­гос­трих­конфліктів­у­суспільстві.­Як­при­клад­ мож­на­на­зва­ти­ і­ закріплен­ня­за­сад­пар­ла­мен­тар­ної­мо­нархії­у­Ве­ликій­Бри­танії­ внаслідок­до­мо­вле­но­с­тей­«слав­ної­ре­во­люції»­1688­р.,­і­кон­сти­туційну­ре­фор­му­в­ Ук­раїні­у­2004–2005­рр. 4.­Те­орія­ раціоналізму,­ що­ виз­на­чає­ дер­жав­ну­ політи­ку­ як­ пла­номірну­ діяльність­ дер­жа­ви­ та­ її­ інсти­тутів­ що­до­ до­сяг­нен­ня­ оп­ти­маль­них­ суспільних­ цілей­ на­ ос­нові­ ро­зуміння­ сут­ності­ соціаль­них­ про­цесів­ й­ зу­мов­ле­них­ ни­ми­ уп­равлінських­тех­но­логій15.­За­та­ких­умов­вибір­тієї­чи­іншої­фор­ми­правління­ –­це­раціональ­не­рішен­ня,­яке­має­слу­гу­ва­ти­до­сяг­нен­ню­кон­сен­су­су­в­суспільстві,­ ма­ти­мак­си­маль­но­по­зи­тивні­наслідки­для­дер­жав­но­го­роз­вит­ку. 5.­Те­орія­ відкри­тих­ си­с­тем,­ прибічни­ки­ якої­ вва­жа­ють­ дер­жав­ну­ політи­ку­ ре­зуль­та­том­ відповіді­ політи­ко-адміністра­тив­ної­ си­с­те­ми­ на­ вик­ли­ки,­ за­пи­ти­ і­ фак­то­ри­зовнішньо­го­се­ре­до­ви­ща­з­ме­тою­адап­тації­цієї­си­с­те­ми­змін,­що­ви­ни- ка­ють­шля­хом­мо­дернізації­си­с­те­ми­і­ви­ко­ри­с­тан­ня­прин­ци­пу­зво­рот­них­зв’язків­ між­ си­с­те­мою­ в­ ціло­му­ й­ її­ струк­ту­ра­ми16.­ За­зна­че­на­ те­орія,­ бе­зу­мов­но,­ уяв- ляється­найбільш­при­дат­ною­для­досліджен­ня­транс­фор­мації­фор­ми­правління­у­ суспільствах­пе­рехідно­го­ти­пу,­оскільки­пе­ред­ба­чає­мак­си­маль­не­вра­ху­ван­ня­усіх­ фак­торів,­пе­ре­ду­мов­та­ інших­ха­рак­те­ри­с­тик,­що­суттєво­впли­ва­ють­на­подібні­ зміни­у­політичній­си­с­темі­дер­жа­ви. От­же,­про­бле­ма­ти­ка­здійснен­ня­порівняль­них­досліджень­форм­правління­та­ політич­них­ре­жимів­у­кон­тексті­вив­чен­ня­роз­гор­тан­ня­про­цесів­си­с­тем­ної­транс- фор­мації­є­однією­з­найбільш­пер­спек­тив­них­ца­рин­су­час­ної­політич­ної­на­уки.­На­ пе­ре­ко­нан­ня­ ав­то­ра,­ од­ним­ з­ най­ак­ту­альніших­ на­прямів­ по­даль­ших­ на­уко­вих­ по­шуків­із­за­зна­че­ної­те­ма­ти­ки­мо­же­ста­ти­роз­гляд­спе­цифіки­згор­тан­ня­про­цесів­ де­мо­кра­ти­зації­у­суспільствах­пе­рехідно­го­ти­пу,­яка­пов’яза­на­з­по­си­лен­ням­пре- зи­дентсь­ких­форм­правління­на­при­кладі­низ­ки­країн­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про­сто­ру. 572 Держава і право • Випуск 57 1.­Ен цик ло педія­дер­жав­но­го­уп­равління:­У­8­т.­/­Національ­на­ака­демія­дер­жав­но­го­ уп­равління­при­Пре­зи­ден­тові­Ук­раїни;­На­ук.-ред.­ко­легія:­Ю.­В.­Ков­ба­сюк­(го­ло­ва)­та­ ін.­–­Т.­1:­Те­орія­дер­жав­но­го­уп­равління.­–­К.:­НА­ДУ,­2011.­–­С.­692.­2. Там­са­мо.­3. Са фо нов В. Н.­Со­от­но­ше­ние­форм­прав­ле­ния­и­ре­жи­мов­прав­ле­ния­//­Со­ци­аль­но-по­ли- ти­че­с­кий­жур­нал.­–­1998.­–­№­1.­–­С.­117.­4.­За зна ев О. И. Пре­иму­ще­ст­ва­и­не­до­стат­ки­ пре­зи­дент­ской,­ пар­ла­мент­ской­ и­ по­лу­пре­зи­дент­ской­ си­с­тем­ //­ Со­ци­аль­но-гу­ма­ни- тарные­зна­ния.­–­2006.­–­№­5.­–­С.­134;­Ен цик ло педія дер­жав­но­го­уп­равління:­У­8­т.­/­ Національ­на­ ака­демія­ дер­жав­но­го­ уп­равління­ при­ Пре­зи­ден­тові­ Ук­раїни;­ На­ук.-ред.­ ко­легія:­Ю.­В.­Ков­ба­сюк­(го­ло­ва)­та­ін.­–­Т.­1:­Те­орія­дер­жав­но­го­уп­равління.­–­С.­693.­ 5. Ку д ря чен ко А. І.­Політичні­ре­жи­ми­ і­фор­ми­дер­жав­но­го­ус­т­рою­у­країнах­Західної­ Євро­пи­ //­ На­укові­ за­пи­с­ки­ Інсти­ту­ту­ політич­них­ і­ ет­но­національ­них­ досліджень­ ім.­І.Ф.­Ку­ра­са­НАН­Ук­раїни.­–­2001.­–­Вип.­№­1­(51).­Січень–лю­тий.­–­С.­52-53.­6. Там­ са­мо.­–­С.­56.­7.­Даль Р.­Про­бле­мы­граж­дан­ской­ком­пе­тент­но­с­ти­/­Пер.­с­англ.­[Еле­кт- рон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­//­www.politnauka.org/library/teoria/dahl.php­–­С.­123.­ 8. Там­са­мо. 9. Мель виль А. Ю.­Опыт­те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­ло­ги­че­с­ко­го­син­те­за­струк­тур­но- го­и­про­це­дур­но­го­под­хо­дов­к­де­мо­кра­ти­че­с­ким­тран­зи­там­//­По­лис.­–­1998.­–­№­2.­–­ С.­7.­10. Там­са­мо.­–­С.­19-20.­11. Ку вал дин В.­Пре­зи­дент­ст­во­и­де­мо­кра­тия­//­Сво­бод­ная­ мысль.­–­1998.­–­№­2.­–­С.­5.­12. Там­са­мо.­–­С.­11.­13. Сы тин Є. В.­Ос­нов­ные­под­хо­ды­ к­ме­ха­низ­мам­ вы­ра­бот­ки­ го­су­дар­ст­вен­ной­ по­ли­ти­ки­ //­Со­ци­аль­но-гу­ма­ни­тар­ные­ зна- ния.­–­2010.­–­№­6.­–­С.­85-98.­14. Там­са­мо.­–­С.­88.15. Там­са­мо.­–­С.­88-89.­16. Там­ са­мо.­–­С.­89.­17. Там­са­мо.­–­С.­89-90. 573Юридичні і політичні науки

Ähnliche Einträge