Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму

Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму

Політичну стабільність проаналізовано у двох аспектах: як системну характеристику та як результат взаємодії ефективності та легітимності, що залежить від умов конкретного політичного режиму....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Береза, А.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58786
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму / А.В. Береза // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 574-579. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-58786
record_format dspace
spelling irk-123456789-587862014-04-01T03:01:34Z Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму Береза, А.В. Політичні науки Політичну стабільність проаналізовано у двох аспектах: як системну характеристику та як результат взаємодії ефективності та легітимності, що залежить від умов конкретного політичного режиму. Политическая стабильность проанализирована в двух аспектах: как системная характеристика и как результат взаи модействия эффективности и легитимности, зависящий от условий конкретного поли тического режима. The political stability is analyzed in two aspects: as system feature and as the result of interaction between efficiency and legitimacy, which depends on the certain type of political regime. 2012 Article Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму / А.В. Береза // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 574-579. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58786 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Береза, А.В.
Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму
Держава і право
description Політичну стабільність проаналізовано у двох аспектах: як системну характеристику та як результат взаємодії ефективності та легітимності, що залежить від умов конкретного політичного режиму.
format Article
author Береза, А.В.
author_facet Береза, А.В.
author_sort Береза, А.В.
title Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму
title_short Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму
title_full Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму
title_fullStr Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму
title_full_unstemmed Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму
title_sort політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58786
citation_txt Політична стабільність як характеристика системи та політичного режиму / А.В. Береза // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 574-579. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT berezaav polítičnastabílʹnístʹâkharakteristikasistemitapolítičnogorežimu
first_indexed 2025-07-05T10:01:26Z
last_indexed 2025-07-05T10:01:26Z
_version_ 1836800736620445696
fulltext А. В. БЕ РЕ ЗА ПОЛІТИЧ­НА­СТАБІЛЬНІСТЬ­ЯК­ХА­РАК­ТЕ­РИ­С­ТИ­КА­СИ­С­ТЕ­МИ­­ ТА­ПОЛІТИЧ­НО­ГО­РЕ­ЖИ­МУ Політич ну стабільність про аналізо ва но у двох ас пек тах: як си с тем ну ха рак те рис- ти ку та­ як ре зуль тат взаємодії ефек тив ності та легітим ності, що за ле жить від умов кон крет но го політич но го ре жи му. Клю­чові­ сло­ва: стабільність, політич на си с те ма, ефек тивність, легітимність, де мо кратія, політич ний ре жим. По ли ти че с кая ста биль ность про ана ли зи ро ва на в двух ас пек тах: как си с тем ная ха рак те ри с ти ка и как ре зуль тат вза и мо дей ст вия эф фек тив но с ти и ле ги тим но с ти, за ви ся щий от ус ло вий кон крет но го по ли ти че с ко го ре жи ма. Клю­че­вые­ сло­ва: ста биль ность, по ли ти че с кая си с те ма, эф фек тив ность, ле ги- тим ность, де мо кра тия, по ли ти че с кий ре жим. The political stability is analyzed in two aspects: as system feature and as the result of interaction between efficiency and legitimacy, which depends on the certain type of political regime. Key­words: stability, political system, efficiency, legitimacy, democracy, political regime. Се­ред­ різних­ підходів­ до­ виз­на­чен­ня­ і­ ро­зуміння­ політич­ної­ стабільності­ найбільш­важ­ли­ви­ми­у­сенсі­прак­тич­но­го­за­сто­су­ван­ня,­на­на­шу­дум­ку,­є­тлу­ма- чен­ня­з­точ­ки­зо­ру­си­с­тем­но­го­підхо­ду,­який­вка­зує­на­не­обхідність­ба­лан­су­між­ зміна­ми­та­за­стоєм,­та­у­кон­тексті­політич­но­го­ре­жи­му,­що­відо­б­ра­жає­склад­ний­ взаємозв’язок­між­ефек­тивністю­та­легітимністю­як­чин­ни­ка­стабілізації­політич- ної­си­с­те­ми.­ Мож­на­ на­ве­с­ти­ такі­ найбільш­ відповідні­ у­ рам­ках­ да­ної­ статті­ виз­на­чен­ня­ стабільності,­ як:­ здатність­політич­но­го­ ор­ганізму­до­ са­моз­бе­ре­жен­ня­ в­ умо­вах,­ що­ за­гро­жує­ йо­го­ існу­ван­ню1;­ ре­зуль­тат­ ви­я­ву­ яко­с­тей­ політич­них­ адміністра- торів­до­ефек­тив­но­го­уп­равління2;­фор­ма­легітим­ності­вла­ди3­то­що.­ З­точ­ки­зо­ру­си­с­тем­но­го­підхо­ду,­кла­сич­не­виз­на­чен­ня,­да­не­Т.­Пар­сон­сом,­що­ си­с­те­ма­є­стабільною­або­пе­ре­бу­ває­у­стані­віднос­ної­рівно­ва­ги,­як­що­відно­си­ни­ між­її­струк­ту­рою­і­про­це­са­ми,­що­відбу­ва­ють­ся­все­ре­дині­неї,­і­між­нею­та­ото- чен­ням­ та­ке,­ що­ вла­с­ти­вості­ й­ відно­си­ни,­ на­звані­ струк­ту­рою,­ за­ли­ша­ють­ся­ незмінни­ми,­ бу­ло­ до­пов­не­не­ йо­го­ послідо­вни­ка­ми.­ Зо­к­ре­ма,­ політич­на­ стабільність­роз­гля­дається­як­си­с­те­ма­зв’язків­між­різни­ми­політич­ни­ми­суб’єкта- ми,­для­якої­ха­рак­терні­пев­на­цілісність­і­здатність­ефек­тив­но­ре­алізу­ва­ти­по­кла- дені­на­неї­функції4. Так,­Е.­Дафф­та­Д.­Мак­ка­мант­відзна­ча­ють,­що­до­кри­теріїв­стабільності­на­ле- жать:­1)­доміну­ван­ня­соціаль­ної­до­по­мо­ги­над­соціаль­ною­мобілізацією;­2)­ви­сокі­ тем­пи­ еко­номічно­го­ роз­вит­ку,­ 3)­ рівномірний­ роз­поділ­ до­ходів;­ 4)­ на­явність­ ре­зервів­політич­них­мож­ли­во­с­тей;­5)­по­ши­рен­ня­інсти­туціалізо­ва­них­політич­них­ партій­з­ши­ро­ким­член­ст­вом,­що­за­без­пе­чу­ють­за­лу­чен­ня­гро­ма­дян­до­політич­но- го­жит­тя5.­Відповідно,­стабільна­дер­жа­ва­ха­рак­те­ри­зується:­1)­відчут­тям­на­леж- ності­до­ єди­ної­нації,­що­поділяється­усіма­ гро­ма­дя­на­ми;­2)­ спад­ковістю­форм­ управління;­3)­по­сту­по­вою­і­впо­ряд­ко­ва­ною­зміною­прав­ля­чих­еліт;­4)­на­явністю­ си­с­те­ми­стри­му­вань­і­про­ти­ваг­для­ба­лан­су­влад­них­струк­тур;­5)­функціону­ван- ням­ба­га­то­партійності­з­га­ран­ту­ван­ням­прав­опо­зиції;­6)­на­явністю­знач­но­го­про- шар­ку­пред­став­ників­се­ред­нь­о­го­кла­су6.­ 574 Держава і право • Випуск 57 У­ рам­ках­ си­с­тем­но­го­ підхо­ду­ з­ про­бле­мою­ збе­ре­жен­ня­ стабільності­ тісно­ пов’яза­на­про­бле­ма­змін­та­адап­тації­політич­ної­си­с­те­ми.­Оче­вид­но,­що­про­бле- ми­ стабільності­ у­ відкри­тих­ ди­намічних­ си­с­те­мах­мож­на­ роз­гля­да­ти­ як­ по­шук­ оп­ти­маль­но­го­співвідно­шен­ня­адап­тив­них­ре­сурсів­си­с­те­ми­і­ме­ханізмів­її­са­моз- бе­ре­жен­ня,­оскільки­їх­ба­ланс­мо­же­за­без­пе­чи­ти­ефек­тив­не­функціону­ван­ня­си­с- те­ми­та­її­по­даль­ший­роз­ви­ток.­ Як­слуш­но­за­зна­чає­І.­Ліха­но­ва,­в­про­цесі­сво­го­існу­ван­ня­соціаль­на­си­с­те­ма­ за­знає­ впли­ву­ двох­ про­ти­леж­них­ тен­денцій:­ з­ од­но­го­ бо­ку,­ це­ про­це­си­ дез­ор- ганізації,­ а­ з­ іншо­го­ –­ про­це­си­ са­мо­ор­ганізації­ і­ ор­ганізації.­ На­ро­с­тан­ня­ внутрішніх­ про­блем­ і­ су­пе­реч­но­с­тей­ ро­бить­ суспільство­ не­стабільним.­ Як­що­ суспільство­ пе­ре­бу­ває­ у­ стані­ транс­фор­мації,­ суттєвої­ пе­ре­бу­до­ви,­ то­ йо­го­ не­стабільний­ стан­ у­ пев­но­му­ ро­зумінні­ не­ми­ну­чий7.­ Стабільність­ зберігається­ за­вдя­ки­ба­лан­су­інте­ресів­соціаль­них­груп.­Де­с­табілізація­виз­на­чається­ча­с­то­як­ по­ру­шен­ня­ політич­них­ зв’язків­ і­ відно­син,­ спо­собів­ політич­но­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ суспільно­го­ жит­тя,­ які­ вже­ скла­ли­ся,­ і­ спри­чи­няється­ та­ки­ми­ чин­ни­ка­ми,­ як­ за­гост­­рен­ня­су­пе­реч­но­с­тей­між­вла­дою­ і­на­ро­дом;­по­си­лен­ня­відчу­жен­ня­влад- них­струк­тур­від­суспільства­і­зро­с­тан­ня­не­довіри­до­них;­не­за­до­во­лен­ня­політи- кою­ре­гу­лю­ван­ня­до­ходів­різних­груп­на­се­лен­ня,­що­при­зво­дить­до­різкої­по­ля­ри- зації;­ зни­жен­ня­ життєво­го­ рівня­ на­се­лен­ня­ і­ зро­с­тан­ня­ без­робіття;­ різні­ ви­яви­ політич­но­го­ ек­с­т­ремізму;­ не­ефек­тив­на­ етнічна­ політи­ка;­ ет­но­кон­фесійні­ конфлікти;­ма­со­ва­міграція;­ціннісна­де­гра­дація­у­сфері­іде­о­логії­і­мо­ралі;­зро­с- тан­ня­зло­чин­ності­то­що8. Про­ не­стабільність­ як­ дез­ор­ганізацію­ пи­ше­О.­Ахієзер,­ який­ відзна­чає,­що­ ос­тан­ня­ завжди­ не­се­ в­ собі­ не­без­пе­ку­ пе­ре­хо­ду­ пев­ної­ межі­ без­по­во­рот­ності,­ спов­зан­ня­ до­ роз­па­ду­ і­ ка­та­ст­ро­фи9.­Вод­но­час­ існує­ пев­ний­ не­обхідний­ рівень­ дез­ор­ганізації,­без­яко­го­суспільство­не­мо­же­існу­ва­ти.­Цей­рівень­–­не­обхідний­ еле­мент­кон­ст­рук­тив­но­го­на­пру­жен­ня,­ умо­ва­підтрим­ки­пев­ної­ ат­мо­сфе­ри­ три- вож­ності,­по­бо­ю­вань,­стра­ху.­Од­нак­він­виз­нає,­що­пев­ний­рівень­дез­ор­ганізації­ не­обхідний­для­ви­явлення­життєво­важ­ли­вих­інно­вацій.­ Інши­ми­сло­ва­ми,­до­сяг­ну­ти­аб­со­лют­ної­політич­ної­стабільності­не­мож­ли­во,­ оскільки­по­вна­ стабільність­пе­ред­ба­чає­ не­ ли­ше­ за­мо­ро­жен­ня­ роз­вит­ку­ і­ не­ру- хомість­ са­мої­ політич­ної­ си­с­те­ми­ та­ її­ скла­до­вих,­ а­ й­ ізо­ляцію­ від­ будь-яких­ впливів­ зовні,­ чо­го­прак­тич­но­не­мож­ли­во­до­сяг­ну­ти­ з­ог­ля­ду­на­ гло­балізаційні­ про­це­си­у­су­час­но­му­світі.­Вод­но­час­в­умо­вах­ре­форм,­транс­фор­мацій­суспільної­ си­с­те­ми­політич­на­ си­с­те­ма­ стає­ більш­нестійкою­ і­менш­стабільною.­Роз­ви­ток­ мож­ли­вий­ли­ше­за­ра­ху­нок­пев­но­го­сту­пе­ня­не­стабільності,­що­ви­ма­гає­зна­хо­д- жен­ня­ оп­ти­маль­но­го­ ба­лан­су­між­ стабільністю­ і­ тем­па­ми­ роз­вит­ку.­Ук­раїнська­ дослідни­ця­ І.­ Кіян­ка­ вва­жає,­ що­ по­зи­тив­ний­ роз­ви­ток­ суспільства­ пе­ред­ба­чає­ без­пе­рерв­ну­ди­наміку­свідо­мо­ге­не­ро­ва­них­політич­ною­елітою­ма­к­ро­соціаль­них­ змін,­ віднов­лен­ня­ при­род­но-істо­рич­но­го­ се­ре­до­ви­ща,­ ство­рен­ня­ ефек­тив­них­ су­час­них­інсти­тутів­влас­ності­і­вла­ди,­дієздат­них­струк­тур­уп­равління,­за­про­ва­д- жен­ня­де­мо­кра­тич­них­норм­і­цінно­с­тей,­ство­рен­ня­надійно­го­ме­ханізму­пра­во­во- го­ре­гу­лю­ван­ня­суспільних­про­цесів,­фор­му­ван­ня­умов­для­роз­вит­ку­соціаль­но- орієнто­ва­ної­рин­ко­вої­еко­номіки10.­ Перш­ніж­пе­рей­ти­до­аналізу­взаємозв’яз­ку­між­ефек­тивністю­та­легітимністю,­ йо­го­впли­вом­на­функціону­ван­ня­політич­ної­си­с­те­ми,­слід­де­тальніше­зу­пи­ни­ти- ся­ на­ особ­ли­во­с­тях­ функціону­ван­ня­ різних­ типів­ політич­них­ ре­жимів.­ З­ ­суто­ ме­то­до­логічної­точ­ки­зо­ру,­доміну­ю­ча­у­су­час­но­му­світі­фор­ма­де­мо­кра­тич­но­го­ правління­не­є­стабільною­са­ма­по­собі.­Де­мо­кра­тичній­дер­жаві­вла­с­ти­ва­інсти- туційна­не­виз­на­ченість,­ре­зуль­та­том­чо­го­є­не­стабільність­при­не­обхідності­ви­бо- 575Юридичні і політичні науки ру­з­трьох­і­більше­аль­тер­на­тив.­Слабкі­де­мо­кра­тичні­інсти­ту­ти,­що­ство­рю­ють­ мож­ли­вості­ для­ маніпу­лю­ван­ня­ го­ло­са­ми­ ви­борців,­ ще­ більше­ ус­клад­ню­ють­ та­кий­ вибір.­ Так,­ ще­ у­ се­ре­дині­ ХХ­ ст.­ бу­ла­ до­ве­де­на­ не­мож­ливість­ роз­роб­ки­ ме­то­ду­аг­ре­гації­упо­до­бань­ви­борців,­який­би­ви­клю­чав­махінації­і­яким­не­мож- на­бу­ло­б­маніпу­лю­ва­ти11.­Де­мо­кратія,­яка­виз­на­чається­че­рез­мінімаль­ний­набір­ інсти­тутів­до­сяг­нен­ня­ гру­по­вих­рішень­ (прин­цип­«од­на­лю­ди­на­–­один­го­лос»,­ пра­ви­ло­про­стої­більшості)­має­дві­кри­тичні­для­стабільності­ри­си:­1)­біль­шість­ здат­на­об­ме­жу­ва­ти­пра­ва­мен­шості;­2)­рішен­ня,­прий­няті­за­та­ких­умов,­можуть­ бу­ти­ не­три­ва­ли­ми­ у­ часі­ (нескінчен­ний­ цикл­ відміни­ по­пе­ред­нь­о­го­ рішен­ня­ і­ прий­нят­тя­но­во­го).­Мінімаль­ний­набір­де­мо­кра­тич­них­ інсти­тутів­ є­прий­нят­ний­ для­ви­бо­ру­ли­ше­між­дво­ма­аль­тер­на­ти­ва­ми.­ На­ дум­ку­Я.-Е.­ Лей­на,­ слаб­ким­місцем­ де­мо­кра­тич­ної­ дер­жа­ви­ є­ те,­що­ за­ на­яв­ності­більше­двох­аль­тер­на­тив­мінімаль­ний­набір­де­мо­кра­тич­них­інсти­тутів­ при­зво­дить­до­прий­нят­тя­нестійких­рішень­що­ра­зу,­ко­ли­упо­ряд­ку­ван­ня­аль­тер- на­тив­відбу­вається­за­кілько­ма­оз­на­ка­ми.­Згідно­з­те­о­ре­мою­ха­о­су­Р.­Мак­келві,­за­ та­кої­ си­ту­ації­ до­сить­ ви­со­ка­ ймовірність­ ви­ник­нен­ня­ па­ра­док­су­ го­ло­су­ван­ня,­ ко­ли­ мо­же­ пе­ре­мог­ти­ будь-яка­ аль­тер­на­ти­ва,­ що­ оз­на­чає­ відсутність­ та­ко­го­ соціаль­но­го­ рішен­ня,­ яко­го­ не­ мож­на­ бу­ло­ б­ ска­су­ва­ти­ за­ до­по­мо­гою­ іншо­го­ соціаль­но­го­ рішен­ня12.­ Єди­ним­ спо­со­бом­ підви­щен­ня­ стійкості­ соціаль­них­ рішень­ є­ кон­сти­туційна­ дер­жа­ва,­ що­ зміцнює­ стабільність­ або­ шля­хом­ зміни­ інсти­тутів,­що­прий­ма­ють­рішен­ня,­або­за­ра­ху­нок­ви­клю­чен­ня­низ­ки­аль­тер­на- тив­із­чис­ла­по­тенційних­май­бутніх­рішень.­ Пред­став­ни­ки­ те­орії­ суспільно­го­ ви­бо­ру­ вва­жа­ють,­ що­ мінімаль­ний­ набір­ де­мо­кра­тич­них­інсти­тутів­не­в­змозі­упо­ряд­ку­ва­ти­упо­до­бан­ня­гро­ма­дян­у­кінце- ве­соціаль­не­рішен­ня,­оскільки­знач­ний­вплив­ма­ють­так­тичні­й­стра­тегічні­ма­не- в­ри­учас­ників­про­це­су­ви­борів.­В­умо­вах­де­мо­кратії­ве­ли­ке­зна­чен­ня­має­те,­хто­ вста­нов­лює­по­ря­док­ден­ний,­виз­на­чає­аль­тер­на­ти­ви­і­ви­би­рає­про­це­ду­ру­го­ло­су- ван­ня.­Інши­ми­сло­ва­ми,­за­на­яв­ності­то­тож­них­на­борів­упо­до­бань­пе­ре­мо­гу­мо­же­ от­ри­ма­ти­ будь-яка­ аль­тер­на­ти­ва,­ став­ши­ соціаль­ним­ ре­зуль­та­том.­ У­ разі­ ко­ли­ доз­во­лені­всі­ти­пи­упо­до­бань,­пи­тан­ня,­що­ви­но­сять­ся­на­об­го­во­рен­ня,­не­ми­ну­че­ на­бу­ва­ють­двох­і­більше­вимірів,­сти­му­лю­ю­чи­стра­тегічну­по­ведінку­і­не­щирість­ у­ході­го­ло­су­ван­ня.­Са­ме­че­рез­відсутність­стійкості­при­аг­ре­гації­упо­до­бань­на­ кінце­вий­ ре­зуль­тат­ го­ло­су­ван­ня­ політичні­ ігри­ різко­ відрізня­ють­ся­ від­ еко- номічних13.­ На­ дум­ку­ неоінсти­туціалістів,­ стабілізу­ва­ти­ де­мо­кратію­ в­ ході­ прий­нят­тя­ рішень­ мо­же­ низ­ка­ політич­них­ інсти­тутів,­ які­ об­ме­жу­ють­ мож­ливість­ ру­ху­ по­ замк­ну­то­му­ко­лу­по­втор­них­го­ло­су­вань­з­од­но­го­і­то­го­ж­пи­тан­ня.­Це,­на­при­клад,­ інсти­ту­ти,­що­ре­гу­лю­ють­про­цес­го­ло­су­ван­ня­із­спірних­пи­тань,­наділя­ють­де­я- ких­гравців­пра­вом­фор­му­лю­ва­ти­по­ря­док­ден­ний­чи­на­кла­да­ти­ве­то14.­Як­пра­ви- ло,­набір­цих­інсти­тутів­пред­став­ле­ний­у­кон­сти­туції.­Як­вва­жа­ють­пред­став­ни­ки­ неоінсти­туціалізму,­об­ме­жен­ня­кількості­мож­ли­вих­ре­зуль­татів­про­це­су­го­ло­су- ван­ня­ в­ рам­ках­ мінімаль­но­го­ на­бо­ру­ де­мо­кра­тич­них­ інсти­тутів,­ де­які­ рішен­ня­ от­ри­му­ють­ більше­ шансів,­ за­ ра­ху­нок­ інших,­ що­ має­ наслідком­ змен­шен­ня­ по­тенціаль­них­не­ба­жа­них­наслідків,­оскільки­наділені­пра­вом­ве­то­гравці­по­си- лю­ють­ політич­ну­ стабільність,­ збільшу­ю­чи­ ймовірність­ до­сяг­нен­ня­ політич­ної­ рівно­ва­ги­у­ході­суспільно­го­ви­бо­ру»15. Слід­звер­ну­ти­ува­гу­і­на­не­без­пе­ку­для­де­мо­кратії,­що­не­се­у­собі­вла­с­тивість­ інсти­тутів­об­ме­жу­ва­ти­чис­ло­ре­зуль­татів:­чим­більше­різних­ інсти­тутів,­наділе- них­ пра­вом­ ве­то,­ тим­ більше­ зву­жується­ набір­ мож­ли­вих­ рішень­ і­ тим­ мен­ше­ про­сто­ру­ за­ли­шається­ для­ функціону­ван­ня­ ма­жо­ри­тар­но­го­ прин­ци­пу­ де­мо­кра- тич­но­го­ ре­жи­му.­ Не­мож­ливість­ до­сяг­ну­ти­ своїх­ цілей­ політич­ни­ми­ ме­то­да­ми­ 576 Держава і право • Випуск 57 че­рез­штуч­не­об­ме­жен­ня­варіантів­ви­бо­ру­зму­шує­ак­торів­вда­ва­ти­ся­до­си­ло­вих­ інстру­ментів,­що,­як­пра­ви­ло,­є­при­чи­ною­ви­ник­нен­ня­зброй­них­конфліктів­все- ре­дині­країни.­Тоб­то­набір­ інсти­тутів,­ закріпле­ний­у­кон­сти­туції,­по­ви­нен­бу­ти­ чітко­ зба­лан­со­ва­ним,­ пе­ред­ба­ча­ю­чи­ ство­рен­ня­ інсти­тутів,­ що­ сти­му­лю­ють­ стабільність,­ але­ не­ до­пу­с­ка­ю­чи­ надмірної­ по­яви­ над­лиш­ко­вих­ інсти­тутів,­ що­ об­ме­жу­ють­де­мо­кратію­і­ство­рю­ють­умо­ви­для­політич­ної­не­стабільності.­ Од­нак­ дослідни­ки­ тран­зит­них­ про­цесів­ вва­жа­ють,­ що­ са­ме­ де­мо­кра­тичні­ ре­жи­ми­ у­ три­валій­ ча­совій­ пер­спек­тиві­ де­мон­ст­ру­ють­ кра­щу­ стабільність,­ ніж­ ав­то­ри­тарні­й­то­талітарні.­Так,­Дж.­Яворскі­про­по­нує­розрізня­ти:­а)­мінімаль­ну­ стабільність­ –­ відсутність­ на­ те­ри­торії­ дер­жа­ви­ гро­ма­дянсь­ких­ воєн­ та­ інших­ форм­зброй­них­конфліктів,­яка­до­ся­гається­за­до­по­мо­гою­ав­то­ри­тар­них­ме­тодів;­ б)­де­мо­кра­тич­ну­стабільність,­що­зу­мов­люється­здатністю­де­мо­кра­тич­них­струк- тур­ опе­ра­тив­но­ ре­а­гу­ва­ти­ на­ зміну­ суспільних­ на­ст­роїв16­ (див.­ табл.­ 1).­ Тоб­то­ стабільність­ ви­с­ту­пає­ як­ функція­ де­мо­кратії,­ що­ вклю­чає­ участь­ гро­ма­дян­ в­ управ­лінні­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми.­ Як­уже­за­зна­ча­ло­ся­ви­ще,­деякі­ав­тори­роз­гля­да­ють­політич­ну­стабільність­як­ си­нонім­легітим­ності­вла­ди.­При­цьо­му­одні­з­них­го­во­рять­про­підтрим­ку­з­бо­ку­ на­се­лен­ня­існу­ю­чої­політич­ної­си­с­те­ми­та­її­фун­да­мен­таль­них­цінно­с­тей18.­Інші­ відда­ють­ пе­ре­ва­гу­ по­нят­тю­ суспільно­го­ кон­сен­су­су­ як­ пе­ре­ду­мо­ви­ політич­ної­ стабільності,­що­де­таль­но­про­аналізо­ва­но­у­пра­цях­С.­Ліпсе­та­на­при­кладі­різних­ типів­де­мо­кра­тич­них­ре­жимів19.­На­йо­го­дум­ку,­до­сяг­нен­ня­та­ко­го­кон­сен­су­су­і­ відповідно­політич­ної­ стабільності­мож­ли­ве­ли­ше­ за­на­яв­ності­ легітим­ності­ та­ ефек­тив­ності­уп­равлінських­струк­тур.­Ли­ше­за­цих­умов­про­ве­ден­ня­суспільних­ ре­форм­ ґрун­тується­ на­ гро­мадсь­ко­му­ кон­сен­сусі­що­до­ ти­пу­ ефек­тив­них­ інсти- тутів,­ви­с­ту­па­ю­чи­за­по­ру­кою­стабільності.­ С.­Хантінгтон­про­по­нує­розрізня­ти­політичні­ор­ганізації­за­рівнем­політич­ної­ інсти­туціалізації­ та­ за­лу­чен­ня­ гро­ма­дян­ у­ політи­ку:­ «Стабільність­ будь-яко­го­ суспільства­за­ле­жить­від­співвідно­шен­ня­між­рівнем­політич­ної­ак­тив­ності­на­се- лен­ня­ і­ рівнем­ політич­ної­ інсти­туціалізації…­ З­ на­ро­с­тан­ням­ політич­ної­ ак­тив- ності­по­винні­зро­ста­ти­та­кож­складність,­ав­то­номія,­адап­тивність­і­уз­го­д­женість­ політич­них­інсти­тутів­суспільства­–­як­що­ми­хо­че­мо,­щоб­політич­на­стабільність­ зберіга­ла­ся»20.­ Вод­но­час­польські­політо­ло­ги­А.­Ріхард­та­Е.­Внук-Ли­пинсь­кий­вва­жа­ють,­що­ зве­ден­ня­ чин­ників­ стабільності­ політич­ної­ си­с­те­ми­ до­ пи­тань­ легітим­ності­ чи­ по­ведінки­є­ре­дукціонізмом,­оскільки­на­прак­тиці­має­місце­дія­ши­ро­ко­го­спе­к­т­ра­ ус­та­но­вок,­ що­ за­без­пе­чу­ють­ га­рантії­ підко­рен­ня21.­ Це­ мо­же­ бу­ти­ або­ по­вна­ 577Юридичні і політичні науки Таб ли ця 1 Стабільність і­ви ди політич них ре жимів17 Пред­став­ницькі Не­пред­став­ницькі Стабільні Лібе­ральні­олігархії Лібе­ральні­де­мо­кратії­ То­талітарні­ре­жи­ми Те­о­кратії­і­ет­но­кратії­­ Не­стабільні­ Нелібе­ральні­де­мо­кратії (елек­то­ральні­або­­ напівде­мо­кратії)­ Мо­нархії­ «Царські»­ре­жи­ми­ Ав­то­ри­тарні­ре­жи­ми Пост­то­талітарні­ /те­о­кра­тичні­ /ет­но­кра­тичні­ре­жи­ми легіти­мація,­або­по­ведінко­ве­підко­рен­ня­че­рез­при­мус­чи­страх­пе­ред­йо­го­за­сто- су­ван­ням.­На­ос­нові­ опи­ту­вань­ гро­мадсь­кої­ дум­ки­по­ляків­ з­ 1984­р.­ до­2000­р.­ во­ни­до­хо­дять­вис­нов­ку,­що­де­мо­кра­тичні­про­це­ду­ри­ і­ за­конність­ є­ важ­ли­ви­ми­ чин­ни­ка­ми­ для­ легіти­мації­ і­ стабільності.­ Але­ для­ сприй­нят­тя­ дже­рел­ не­стабільності­й­не­по­ко­ри­низь­ка­якість­уп­равління­є­на­ба­га­то­важ­ливішою,­ніж­ оче­видні­не­до­ліки­де­мо­кратії.­Інши­ми­сло­ва­ми,­гро­ма­дя­ни­підко­ря­ють­ся­дик­та­ту­ вла­ди,­оскільки­вва­жа­ють­її­де­мо­кра­тич­ною.­Як­що­ж­во­ни­ви­ра­жа­ють­не­по­ко­ру­ владі,­то­ли­ше­то­му,­що­во­на­не­ефек­тив­но­здійснює­уп­равлінські­функції.­Ефек- тивність­ і­ви­ко­нан­ня­обіця­нок­не­до­статні­для­легіти­мації,­оскільки­це­ і­є­де­мо- кратією,­ ко­ли­ відсутність­ ефек­тив­ності­ мо­же­ бу­ти­ дже­ре­лом­ не­за­до­во­лен­ня­ і­ не­по­ко­ри.­ Сво­го­ча­су­С.­Ліпсет­відзна­чав,­що­ре­жим­є­стабільним­за­на­яв­ності­ефек­тив- ності­та­легітим­ності.­За­на­яв­ності­ли­ше­од­но­го­ком­по­нен­ту­ре­жим­пе­ре­бу­ває­у­ нестійко­му­ста­но­вищі­(табл.­2).­ Істо­рич­ний­досвід­свідчить,­що­за­не­спри­ят­ли­вих­умов­країни­пе­ре­хо­дять­ з­ пер­шої­ гру­пи­ у­ дру­гу.­ Як­що­ за­ порівня­но­ ко­рот­кий­ час­ си­ту­ацію­ не­ вдається­ ви­пра­ви­ти,­то­дер­жа­ва­опи­няється­у­третій­групі.­Роз­ви­ток­подій­мо­же­відбу­ва­ти- ся­за­таки­ми­сце­наріями:­1)­мобілізація­внутрішніх­ре­сурсів­ефек­тив­ності­за­збе- ре­жен­ня­ви­со­ко­го­рівня­адап­тив­ності­існу­ю­чо­го­політич­но­го­ре­жи­му­і­по­вер­нен- ня­ до­ пер­шої­ гру­пи­ (Франція­ після­ сту­дентсь­ких­ за­во­ру­шень­ у­ 1960-і­ ро­ки);­ 2)­мобілізація­ внутрішніх­ ре­сурсів­ суспільства­ на­ тлі­ зни­жен­ня­ ефек­тив­ності­ адап­тації­в­ре­зуль­таті­воєнно­го­пе­ре­во­ро­ту,­підви­щен­ня­ефек­тив­ності­за­відсут- ності­легітим­ності­й­пе­рехід­до­тре­тьої­гру­пи­з­подальшою­легіти­мацією­–­по­вер- нен­ням­ до­ пер­шої­ (Чилі­ часів­ Піно­че­та);­ 3)­ мобілізація­ внутрішніх­ ре­сурсів­ суспільства­че­рез­си­с­тем­ну­кри­зу­із­втра­тою­соціаль­но-політич­ної­од­норідності­в­ ре­зуль­таті­ ре­во­люції­ і­ пе­рехід­ до­ пер­шої­ гру­пи­ (Фран­цузь­ка­ ре­во­люція,­ ре­во- люція­ 1917­ р.­ в­ Росії);­ 4)­ по­вна­ руй­нація,­ роз­пад­ суспільної­ си­с­те­ми­ як­ та­кої­ (НДР,­СРСР,­Фе­де­ра­тив­на­Ре­с­публіка­Юго­славія);­5)­підви­щен­ня­ефек­тив­ності­з­ на­ступ­ною­ легіти­мацією­ за­ ра­ху­нок­ зовнішніх­ ре­сурсів­ (план­ Мар­ша­ла­ для­ Західної­Німеч­чи­ни).­ Як­ вва­жає­ російський­ дослідник­О.­Ша­б­ров,­ ступінь­ легітим­ності­ пов’язує­ між­со­бою­ефек­тивність­вла­ди­в­обох­ас­пек­тах­–­до­сяг­нен­ня­мети­та­адап­тації23.­ Як­що­ефек­тивність­адап­тації­зни­жується,­а­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­до­стат­ньо­ роз­ви­не­не,­то­у­суспільстві­на­ро­с­тає­не­за­до­во­лен­ня­та­роз­ча­ру­ван­ня.­При­цьо­му­ вла­да­втра­чає­легітимність,­а­суспільство­–­го­товність­сліду­ва­ти­її­роз­по­ря­д­жен- ням.­ Ре­зуль­та­том­ є­ втра­та­ ке­ро­ва­ності­ та­ зни­жен­ня­ ефек­тив­ності­ у­ до­сяг­ненні­ цілей.­Мож­ли­вий­і­зво­рот­ний­варіант­роз­вит­ку­подій:­владі­не­вдається­до­сяг­ти­ про­го­ло­ше­них­цілей,­суспільство­відчу­ває­се­бе­об­ма­ну­тим­обіцян­ка­ми­політиків,­ що­при­зво­дить­до­падіння­ав­то­ри­те­ту­дер­жав­них­інсти­тутів,­втра­ти­легітим­ності­ й­здат­ності­політич­них­еліт­за­без­пе­чи­ти­адап­тацію.­ От­же,­при­роз­робці­за­ходів­що­до­стабілізації­політич­ної­си­с­те­ми­слід­ма­ти­на­ увазі­важ­ливість­для­її­по­даль­шо­го­роз­вит­ку­ство­рен­ня­пе­ре­ду­мов­ви­явлення­пев- 578 Держава і право • Випуск 57 Таб ли ця 2 Співвідно шен ня ефек тив ності й легітим ності, за С. Ліпсе том22 Публічна­вла­да:­ ефек­тив­на­ легітим­на­ І ІІ ІІІ IV них­ дез­ор­ганізаційних­ чин­ників,­ мож­ли­во­с­тей­ змін­ та­ різно­манітні­ ви­яви­ поєднан­ня­ефек­тив­ності­й­легітим­ності­у­рам­ках­пев­них­політич­них­ре­жимів. 1.­Bealey F.­Stability­and­crisis:­Fears­about­threats­to­democracy­//­European­Journal­of­ Political­Research.­–­1987.­–­Vol.­15.­–­№­6.­–­Р.­687.­2. Zimmerman E.­Government­stability­ in­ six­european­countries­during­ the­world­economic­crisis­of­ the­1930s:­Some­preliminary­ considerations­//­European­Journal­of­Political­Research.­–­1987.­–­Vol.­15.­–­№­1.­–­Р.­342.­ 3. Green L.­Support­for­the­system­//­British­Journal­of­Political­Science.­–­1985.­–­Vol.­15.­–­№­ 2.­ –­ P.­ 127-142.­ 4. По ли то ло гия:­ Эн­цик­ло­пе­ди­че­с­кий­ сло­варь­ /­ Общ.­ ред.­ и­ сост.­ Ю.­И.­Аве­рь­я­нов.­–­М.:­Изд-во­Мос­ков­ско­го­ком­мерч.­ун-та,­1993.­–­С.­281.­5. Duff E., McCamant J. F. Measuring­ social­ and­ political­ requirements­ for­ system­ stability­ in­ Latin­ America­//­The­American­Political­Science­Review.­–­1968.­–­№4.­–­Р.­1125-1143.­6. Об щая­ и­при­клад­ная­по­ли­то­ло­гия:­Уч.­пос.­/­Под­общ.­ред.­В.­И.­Жу­ко­ва,­Б.­И.­Крас­но­ва.­–­М.:­ МГСУ,­1997.­–­С.­523.­7. Ли ха но ва И. В.­Де­с­та­би­ли­зи­ру­ю­щие­фак­то­ры­по­ли­ти­че­с­ко­го­ про­цес­са­и­на­ци­о­наль­ная­бе­зо­пас­ность:­со­вре­мен­ный­те­о­ре­ти­че­с­кий­дис­курс­//­Ве­ст­ник­ Мос­ков­ско­го­уни­вер­си­те­та.­Се­рия­12.­По­ли­ти­че­с­кие­на­уки.­–­2004.­–­№­3.­–­С.­60.­8. Там­ само.­–­С.­64.­9. Ахи е зер А.­Дез­ор­га­ни­за­ция­как­ка­те­го­рия­об­ще­ст­вен­ной­на­уки­//­Об­ще- ст­вен­ные­на­уки­и­со­вре­мен­ность.­–­1995.­–­№6.­–­С.­43.­10. Кіян ка І.­Про­бле­ма­політич­ної­ стабільності­в­дер­жав­но­му­уп­равлінні­//­Ма­теріали­міжрегіональ­ної­на­уко­во-прак­тич­ної­ кон­фе­ренції­«Регіональ­ний­вимір­політич­но­го­про­це­су­в­Ук­раїні­у­2007­році»­10.11.2007.­ –­Львів:­ЦПД­ЛНУ­ ім.­ І.­Фран­ка.­ –­ С.­ 110.­11. Nurmi H.­ Comparing­ voting­ systems.­ –­ Dordrecht:­Kluwer,­1987.­–­Р.­32.­12. McKelvey R. D.­General­conditions­for­global­intransi- tivities­on­formal­models­//­Econometrica.­–­1979.­–­Vol.­47.­–­Р.­1085-1112.­13. Ordeshook P. C.­A­political­theory­primer.­–­N.Y.:­Routledge,­1992.­14. Tsebelis G.­Nested­games:­Rational­ choice­ in­ a­ comparative­ perspective.­ –­ Berkeley:­ University­ of­ California­ Press,­ 1990.­ 15. Tsebelis G.­Decision-vaking­in­political­systems:­Veto­players­ in­presidentialism,­parliamen- tarianism,­multicameralism,­and­multipartyism­//­British­Journal­of­Political­Science.­–­1995.­ –­Vol.­25.­–­P.­289-325.­16. Jaworsky J.­Ukraine.­Stability­and­instability­//­McNair­Paper.­–­ 1995.­–­№­42.­–­87­р.­–­Р.­3-4.­17. Higley J., Burton M. Elite­foundations­of­liberal­democracy.­ –­Lanham,­MD:­Rowman­&­Littlefield­Publishers,­2006.­–­P.­17.­18. Chong D., McClosky H., Zaller J.­Patterns­of­support­for­democratic­and­capitalist­values­in­the­United­States­//­British­ Journal­of­Political­Science.­–­1983.­–­Vol.­13.­–­№­4.­–­P.­401-440.­19. Lipset S.­M.­Some­ social­ requisites­ of­ democracy:­ Economic­ development­ and­ political­ legitimacy­ //­ The­ American­Political­Science­Review.­–­1959.­–­№1.­–­P.­69-105.­20. Хан тинг тон С.­По­ли­ти- че­с­кий­по­ря­док­в­ме­ня­ю­щих­ся­об­ще­ст­вах.­–­М.:­Про­гресс-Тра­ди­ция,­2004.­–­С.­96.­21. Ри хард А., Внук-Ли пинь ский Э.­Ис­точ­ни­ки­по­ли­ти­че­с­кой­ста­биль­но­с­ти­и­не­ста­биль­но­с- ти­в­Поль­ше­//­СО­ЦИС.­–­2002.­–­№6.­–­С.­62­-73.­–­С.­63.­22. Ша ран П.­Срав­ни­тель­ная­ полито­логия:­В­2­ч.­–­Ч.1.­–­М.,­1992.­–­С.117.­23. Ша б ров О. Ф.­По­ли­ти­че­с­кое­уп­рав­ле- ние:­про­бле­ма­ста­биль­но­с­ти­и­раз­ви­тия.­–­М.:­Ин­тел­лект,­1997.­–­С.­47. 579Юридичні і політичні науки

Схожі ресурси