Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу

Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу

Визначено соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу. Проаналізовано реалізацію функцій та рівнів соціального капіталу в умовах сучасного суспільства....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Алоян, А.Е.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58788
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу / А.Е. Алоян // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 610-614. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-58788
record_format dspace
spelling irk-123456789-587882014-04-01T03:01:36Z Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу Алоян, А.Е. Політичні науки Визначено соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу. Проаналізовано реалізацію функцій та рівнів соціального капіталу в умовах сучасного суспільства. Определены социально-исторические условия возник новения социального капитала. Проанализирована реализация функций и уровней социального капитала в условиях современного общества. Identified socio-historical conditions of social capital. Analyzes implement functions and levels of social capital in modern society. 2012 Article Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу / А.Е. Алоян // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 610-614. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58788 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Алоян, А.Е.
Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу
Держава і право
description Визначено соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу. Проаналізовано реалізацію функцій та рівнів соціального капіталу в умовах сучасного суспільства.
format Article
author Алоян, А.Е.
author_facet Алоян, А.Е.
author_sort Алоян, А.Е.
title Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу
title_short Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу
title_full Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу
title_fullStr Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу
title_full_unstemmed Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу
title_sort соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58788
citation_txt Соціально-історичні умови виникнення соціального капіталу / А.Е. Алоян // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 610-614. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT aloânae socíalʹnoístoričníumoviviniknennâsocíalʹnogokapítalu
first_indexed 2025-07-05T10:01:31Z
last_indexed 2025-07-05T10:01:31Z
_version_ 1836800742218792960
fulltext 610 Держава і право • Випуск 57 А. Е. АЛО ЯН СОЦІАЛЬ­НО-ІСТО­РИЧНІ­УМО­ВИ­ВИ­НИК­НЕН­НЯ­­ СОЦІАЛЬ­НО­ГО­КАПІТА­ЛУ Виз на че но соціаль но-істо ричні умо ви ви ник нен ня соціаль но го капіта лу. Про аналізо- ва но ре алізацію функцій та рівнів соціаль но го капіта лу в умо вах су час но го суспільства. Клю­чові­ сло­ва: соціаль ний капітал, струк ту ра соціаль но го капіта лу, функція соціаль но го капіта лу, довіра. Оп ре де ле ны со ци аль но-ис то ри че с кие ус ло вия воз ник но ве ния со ци аль но го ка пи та ла. Про ана ли зи ро ва на ре а ли за ция функ ций и уров ней со ци аль но го ка пи та ла в ус ло ви ях со вре мен но го об ще ст ва. Клю­че­вые­сло­ва: со ци аль ный ка пи тал, струк ту ра со ци аль но го ка пи та ла, функ ция со ци аль но го ка пи та ла, до ве рие. Identified socio-historical conditions of social capital. Analyzes implement functions and levels of social capital in modern society. Key­words:­social capital, social capital structure, the function of social capital, trust. Про­бле­ма­ соціаль­но­го­ капіта­лу­ суспільства­ на­ле­жить­ до­ фун­да­мен­таль­них­ на­уко­вих­ за­вдань.­ Соціаль­на­ взаємодія­ бу­ла­ об’єктом­ досліджень­ провідних­ на­уковців­люд­ст­ва­про­тя­гом­ба­га­ть­ох­століть­роз­вит­ку­цивілізації.­ Особ­ли­вості­соціаль­ної­взаємодії­су­час­но­го­ча­су­виз­на­ча­ють­ос­новні­на­пря­ми­ гло­баль­них­тен­денцій­роз­вит­ку­цивілізації,­ма­ють­своє­відо­б­ра­жен­ня­прак­тич­но­ в­ усіх­ без­ ви­нят­ку­ країнах­ гло­балізо­ва­но­го­ світу,­ виз­на­ча­ють­ траєкторію­ та­ перспек­ти­ви­роз­вит­ку­світо­во­го­співто­ва­ри­ст­ва.­ Як­що­про­по­яву­соціаль­них­взаємовідно­син­як­яви­ща­ми­мо­же­мо­го­во­ри­ти­з­ мо­мен­ту­по­яви­лю­ди­ни­на­Землі,­то­по­яву­соціаль­но­го­капіта­лу­доцільно­відно­си- ти­до­істо­рич­но­го­ча­су­ста­нов­лен­ня­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­ви­бор­них­форм­ дер­жав­ної­вла­ди,­де­мо­кра­тич­них­ор­ганів­уп­равління,­ут­вер­д­жен­ня­прав­і­сво­бод­ гро­ма­дян,­ виз­нан­ня­ цінності­ вільної­ осо­би­с­тості,­ роз­вит­ком­ та­ фор­му­ван­ням­ різно­манітних­ форм­ при­ват­ної­ влас­ності,­ рин­ко­вої­ еко­номіки,­ сво­бо­ди­ ви­бо­ру­ еко­номічно­го­суб’єкта. Вод­но­час­ си­с­те­ма­ суспільної­ са­мо­ор­ганізації­ відо­б­ра­жає­ рівень­ роз­вит­ку­ міжо­со­бистісних­відно­син,­а­та­кож­су­купність­суспільних,­сімей­них,­релігійних,­ еко­номічних­ відно­син,­ що,­ як­ пра­ви­ло,­ роз­ви­ва­ють­ся­ в­ си­с­темі­ віднос­но­ відо- крем­ле­но­від­дер­жав­них­ інсти­туцій.­От­же,­поділ­суспільної­життєдіяль­ності­на­ дер­жав­ну­та­не­дер­жав­ну­сфе­ру­є­однією­з­умов­ви­ник­нен­ня­соціаль­но­го­капіта­лу.­ У­ ме­жах­ роз­вит­ку­ суспільної­ са­мо­ор­ганізації­ по­яву­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­а­зна­чить­і­соціаль­но­го­капіта­лу,­слід­відне­с­ти­до­ви­ник­нен­ня­та­ко­го­ по­нят­тя,­ як­ пра­во­ва­ дер­жа­ва­ та­ яви­ща,­що­ во­но­ відо­б­ра­жає.­Вод­но­час­ пра­во­ва­ дер­жа­ва­це­не­про­сто­фор­ма­ор­ганізації­дер­жав­ної­вла­ди,­за­якої­вер­хо­вен­ст­во­у­ всіх­сфе­рах­жит­тя­на­ле­жить­за­ко­ну.­Клю­чо­вою­оз­на­кою­пра­во­вої­дер­жа­ви­є­те,­ що­і­дер­жавні­ор­га­ни,­і­гро­ма­дя­ни­од­на­ко­вою­мірою­відповідальні­пе­ред­за­ко­ном.­ А­це­оз­на­чає­рівність­не­ли­ше­в­ме­жах­взаємовідно­син­си­с­те­ми­«гро­ма­дя­нин­–­ гро­ма­дя­нин»,­а­й­–­«гро­ма­дя­нин­–­дер­жав­на­інсти­туція»1.­ Крім­то­го,­вар­то­за­ува­жи­ти,­що­та­ка­си­с­те­ма­взаємовідно­син,­стриж­нем­якої­є­ то­таль­на­рівність­суб’єктів,­існує­у­формі­поділу­вла­ди­на­за­ко­но­дав­чу,­ви­ко­нав­чу­ та­су­до­ву.­Інши­ми­сло­ва­ми,­за­кон­і­пра­во­вий­по­ря­док­є­пер­вин­ни­ми­над­дер­жав- ни­ми­ чи­ будь-яки­ми­ інши­ми­ інсти­ту­та­ми­ політич­ної­ чи­ соціаль­ної­ вла­ди,­ а­ не­ на­впа­ки.­ 611Юридичні і політичні науки Пра­во­ва­ дер­жа­ва­ є­ своєрідною­ аль­тер­на­ти­вою­ та­ким­ фор­мам­ суспільної­ ор­ганізації,­як­ав­то­ри­та­ризм,­то­таліта­ризм­чи­анархія.­Пра­во­ва­дер­жа­ва­ба­зується­ на­де­мо­кра­тич­них­фор­мах­ор­ганізації­вла­ди,­чітко­му­до­три­манні­прин­ци­пу­за­кон- ності­та­пра­во­по­ряд­ку.­Лю­ди­на­в­умо­вах­пра­во­вої­дер­жа­ви­є­ви­щою­соціаль­ної­та­ політич­ної.­ Істо­рич­но­пра­во­ва­дер­жа­ва­прий­ш­ла­на­зміну­ав­то­ри­тар­ним­та­то­талітар­ним­ ре­жимам.­Гро­ма­дянсь­ке­суспільство­в­ме­жах­ос­танніх­існу­ва­ти­про­сто­не­мог­ло.­ Пе­рехід­від­ав­то­ри­тар­них­та­то­талітар­них­ре­жимів­уп­равління­до­форм­пра­во­вої­ дер­жа­ви­ був­ наслідком­ більш­ гли­бо­кої­ транс­фор­мації­ суспільної­ са­мо­ор­гані- зації­–­пе­ре­хо­ду­ від­ тра­диційно­го­ ста­но­во-ка­с­то­во­го­ суспільства­до­ суспільства­ вільних­гро­ма­дян.­ От­же,­ в­ умо­вах­ фе­о­даль­ної­ ста­но­вої­ си­с­те­ми­ са­мо­ор­ганізації­ суспільства­ соціаль­на­струк­ту­ра­закріплю­ва­ла­ся­за­ко­но­дав­чо,­і­рух­ок­ре­мих­суб’єктів­у­вер- ти­каль­но­му­на­прямі­фак­тич­но­був­уне­мож­лив­ле­ний.­ На­на­шу­дум­ку,­роз­ви­ток­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­не­зруй­ну­вав­са­му­фор- му­суспільних­відно­син­епо­хи­фе­о­далізму,­ а­до­пов­нив­йо­го­мож­ливістю­вер­ти- каль­но­го­ ру­ху­ ок­ре­мих­ йо­го­ членів.­ Цю­ те­зу­ до­сить­ лег­ко­ проілю­с­т­ру­ва­ти­ на­ при­кладі.­Так,­в­умо­вах­фе­о­даль­но­го­ла­ду­в­Європі­два­ва­са­ли­од­но­го­се­нь­йо­ра­ бу­ли­рівні­між­со­бою.­Та­ка­са­ма­рівність­спо­с­теріга­лась­між­се­нь­йо­ра­ми­вже­на­ іншо­му­рівні­–­рівні­їх­за­леж­ності­від,­скажімо,­ко­ро­ля.­Вод­но­час­ва­сал­се­нь­йо­ра­ не­міг­ста­ти­ва­са­лом­ко­ро­ля.­ З­по­явою­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­та­ка­си­с­те­ма­ніве­лю­ва­лась­у­то­му­плані,­ що­ будь-яка­ осо­ба­ (ви­ня­ток­ ста­но­вить­ не­ве­ли­кий­ відсо­ток­ за­галь­ної­ кількості­ суспільства)­мог­ла­опи­ни­тись­на­будь-якій­ієрархічній­по­зиції.­У­та­ко­му­разі­важ- ли­во­те,­що­са­ма­соціаль­на­ієрархія­не­зни­ка­ла.­ От­же,­на­на­шу­дум­ку,­важ­ко­по­го­ди­ти­ся­з­тією­те­зою­ок­ре­мих­на­уковців,­що­ на­ зміну­ вер­ти­каль­ним­ фе­о­даль­ним­ струк­ту­рам­ прий­ш­ли­ пе­ре­важ­но­ го­ри­зон- тальні.­З­на­шо­го­по­гля­ду,­вер­ти­каль­на­струк­ту­ра­бу­ла­знач­но­ви­дозміне­на­та­удос- ­ко­на­ле­на,­хо­ча­за­своєю­фор­мою­не­зміне­на2.­ Соціаль­но-істо­ричні­ умо­ви­ ви­ник­нен­ня­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ а­ зна- чить­ і­ соціаль­но­го­ капіта­лу,­ слід­ роз­гля­да­ти­ в­ не­роз­рив­но­му­ зв’яз­ку­ з­ по­явою­ бур­жу­аз­но­го­суспільства.­Та­ка­прив’яз­ка­не­обхідна­для­то­го,­щоб­зро­зуміти­при- чин­но-наслідкові­ зв’яз­ки­та­ких­гли­бо­ких­суспільних­транс­фор­мацій,­як­пе­рехід­ від­ста­но­во-кла­со­во­го­суспільства­до­гро­ма­дянсь­ко­го.­ Транс­фор­мація­суспільства­в­руслі­відми­ран­ня­прин­ци­пу­закріпле­ності­вла­ди­ за­ пев­ним­ суспільним­ ста­ном­ ак­тив­но­ роз­ви­ва­лась­ у­ ході­ ре­во­люцій­ XVII–­ XVIII­століть.­Ре­во­люції­та­ре­фор­ми,­вик­ли­кані­ни­ми,­бу­ли­логічним­наслідком­ відо­б­ра­жен­ня­ суспільних­ та­ еко­номічних­ су­пе­реч­но­с­тей,­ при­та­ман­них­ ав­то­ри- тар­ним­і­то­талітар­ним­дер­жа­вам.­У­про­цесі­пе­ре­хо­ду­фор­му­ва­лись­не­ли­ше­нові­ суспільні­ відно­си­ни,­ а­й­ соціальні­ ста­ни.­Фор­му­ван­ня­но­вих­ соціаль­них­ станів­ ста­ло­пе­ре­ду­мо­вою­за­ро­д­жен­ня­но­вих­соціаль­но-еко­номічних,­політич­них,­куль- тур­них­та­релігійних­інсти­туцій.­Так,­пе­рехід­су­про­во­д­жу­вав­ся­по­явою­то­вар­но- гро­шо­вих­відно­син,­ши­ро­ким­впро­ва­д­жен­ням­до­сяг­нень­на­уки­у­ви­роб­ництво­–­ про­мис­ло­вою­ ре­во­люцією,­ ви­ник­нен­ням­ гро­мадсь­ких­ рухів,­ асоціацій,­ спілок,­ політич­них­партій.­ Юри­дич­не­ закріплен­ня­ до­сяг­нень­ ре­во­люцій­ XVII–XVIII­ століть­ знай­ш­ло­ своє­ оформ­лен­ня­ у­ трьох­ істо­рич­них­ до­ку­мен­тах:­ «Білль­ про­ пра­ва»­ 1689­ р.­ (Англія),­«Білль­про­пра­ва»­1789­р.­(США),­«Дек­ла­рація­прав­лю­ди­ни­та­гро­ма- дя­ни­на»­1789­р.­(Франція).­Ці­три­до­ку­мен­ти­фак­тич­но­вста­но­ви­ли­й­закріпи­ли­ юри­дич­ну­рівність­усіх­гро­ма­дян­пе­ред­за­ко­ном,­а­та­кож­об­ме­жи­ли­або­повністю­ ніве­лю­ва­ли­вла­ду­мо­нархів.­ 612 Держава і право • Випуск 57 Так,­акт­англійсько­го­пар­ла­мен­ту­від­1689­р.­про­об­ме­жен­ня­прав­ко­ро­ля­фак- тич­но­за­бо­ро­няв­ос­тан­нь­о­му­без­зго­ди­пар­ла­мен­ту­ви­да­ва­ти­нові­за­ко­ни­і­при­пи- ня­ти­ чинні,­ стя­гу­ва­ти­ по­дат­ки,­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ в­ мир­ний­ час­ армію.­ Цей­ акт­ по­ряд­з­аб­со­лю­тистсь­кою­вла­дою­ко­ро­ля­закріплю­вав­вла­ду­пар­ла­мен­ту­–­ви­бор- но­го­ ор­га­ну.­ До­ку­мент­ про­го­ло­шу­вав­ ос­новні­ прин­ци­пи­ су­час­ної­ де­мо­кратії­ –­ сво­бо­ду­ пар­ла­ментсь­ких­ де­батів,­ ви­борів,­ по­дан­ня­ звер­нень­ та­ пе­тицій.­ «Білль­ про­ пра­ва»­ вста­но­вив­ нові­ суспільні­ взаємовідно­си­ни,­ в­ яких­ все­ більшу­ роль­ відігра­ва­ли­ве­ликі­зем­ле­влас­ни­ки­і­капіталісти­Англії,­і­вод­но­час­–­суттєво­об­ме- жив­роль­аб­со­лю­тиз­му3.­ Не­ менш­ відо­мим­ та­ зна­чу­щим­ є­ до­ку­мент­ Кон­гре­су­ США­ від­ 25­ ве­рес­ня­ 1789­р.,­в­яко­му­закріплю­ва­лись­де­сять­по­пра­вок­Кон­сти­туції.­«Біль­про­пра­ва»­ (не­офіційна­ на­зва­ до­ку­мен­та)­ юри­дич­но­ га­ран­ту­вав­ ос­новні­ пра­ва­ лю­ди­ни­ в­ США.­Цей­до­ку­мент­фак­тич­но­впер­ше­на­за­галь­дер­жав­но­му­рівні­виз­на­чав­ста- тус­ гро­ма­дя­ни­на­США,­вста­нов­лені­межі­фе­де­раль­но­го­кон­тро­лю­за­до­три­ман- ням­сво­бод­і­гро­ма­дянсь­ких­прав.­Крім­то­го,­важ­ли­вим­до­сяг­нен­ням­до­ку­мен­та­є­ те,­що­впер­ше­в­історії­кон­сти­туційно­го­за­ко­но­тво­рен­ня­бу­ли­по­бу­до­вані­та­впро- ва­д­жені­ме­ханізми­за­бо­ро­ни­та­об­ме­жен­ня­са­мих­за­ко­но­дав­чих­ор­ганів.­ Ще­од­ним­важ­ли­вим­до­ку­мен­том­є­«Дек­ла­рація­прав­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на»,­ прий­ня­та­по­ста­но­вою­Фран­цузь­ких­Національ­них­Зборів­26­серп­ня­1789­р.­Дек- ла­рація­–­виз­нач­на­пам’ят­ка­не­ли­ше­Ве­ли­кої­фран­цузь­кої­ре­во­люції,­а­й­за­галь- ноєвро­пейсь­ких­тен­денцій­дру­гої­по­ло­ви­ни­XVIII­століття.­ До­ку­мент­до­сить­де­таль­но­виз­на­чав­за­гальні­ко­лек­тивні­та­індивіду­альні­пра- ва­всіх­гро­ма­дян­Франції.­Дек­ла­рація­і­до­нині­є­фун­да­мен­таль­ним­дже­ре­лом­не­ ли­ше­фран­цузь­ко­го,­а­й­за­галь­носвіто­во­го­кон­сти­туційно­го­пра­ва.­Най­важ­ливіші­ по­ло­жен­ня­до­ку­мен­та­такі:­ –­лю­ди­на­ро­д­жу­ють­ся­і­за­ли­ша­ють­ся­вільни­ми­і­рівни­ми­у­пра­вах;­суспільні­ відмінності­мо­жуть­ґрун­ту­ва­ти­ся­ли­ше­на­ос­нові­за­галь­ної­ко­ристі; –­ме­тою­ кож­но­го­ політич­но­го­ об’єднан­ня­ є­ збе­ре­жен­ня­ при­род­них­ і­ невід’ємних­ прав­ лю­ди­ни;­ ци­ми­ пра­ва­ми­ є­ сво­бо­да,­ власність,­ без­пе­ка­ і­ опір­ гніту; –­дже­ре­ло­всьо­го­су­ве­реніте­ту­бе­ре­свій­по­ча­ток­в­нації;­жод­на­гру­па,­жод­на­ осо­ба­не­мо­же­здійсню­ва­ти­вла­ду,­яка­пря­мо­не­вип­ли­ває­з­ньо­го; –­сво­бо­да­по­ля­гає­у­мож­ли­вості­ро­би­ти­все,­що­не­є­шкідли­вим­для­ інших;­ так,­здійснен­ня­при­род­них­прав­кож­ної­лю­ди­ни­має­ли­ше­такі­межі,­які­за­без­пе- чу­ють­ іншим­ чле­нам­ суспільства­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ та­ки­ми­ са­ми­ми­ пра­ва­ми;­ такі­ межі­мо­жуть­бу­ти­виз­на­чені­ли­ше­за­ко­ном; –­за­кон­мо­же­за­бо­ро­ня­ти­ли­ше­ті­дії,­які­є­шкідли­ви­ми­для­суспільства.­Все,­ що­не­за­бо­ро­не­но­за­ко­ном,­те­доз­во­ле­но,­і­ніхто­не­мо­же­бу­ти­при­му­ше­ний­ро­би- ти­те,­що­за­ко­ном­не­пе­ред­ба­че­но; –­за­кон­є­ви­ра­жен­ням­за­галь­ної­волі;­всі­гро­ма­дя­ни­ма­ють­пра­во­бра­ти­участь­ осо­би­с­то­або­че­рез­своїх­пред­став­ників­у­йо­го­ство­ренні;­по­ви­нен­бу­ти­рівним­ для­всіх­–­ за­хи­щає­він­чи­ка­рає.­Усі­ гро­ма­дя­ни,­як­рівні­пе­ред­ним,­од­на­ко­вою­ мірою­ до­пу­с­ка­ють­ся­ до­ всіх­ дер­жав­них­ по­сад,­ місць­ і­ служб­ відповідно­ до­ їх­ здібно­с­тей­і­без­розрізнен­ня­іншо­го,­ніж­на­ос­нові­чес­нот­і­об­да­ро­ва­ності; –­ ніхто­ не­ мо­же­ за­зна­ва­ти­ утисків­ че­рез­ ви­ра­жен­ня­ своїх­ по­глядів,­ навіть­ релігійних,­як­що­їх­ви­ра­жен­ня­не­по­ру­шує­гро­мадсь­ко­го­по­ряд­ку,­вста­нов­ле­но­го­ за­ко­ном; –­вільне­повідо­млен­ня­ідей­і­по­глядів­є­од­ним­з­найцінніших­прав­лю­ди­ни.­Як­ наслідок,­ко­жен­гро­ма­дя­нин­мо­же­вільно­вис­лов­лю­ва­тись,­пи­са­ти­і­дру­ку­ва­ти,­але­ підля­гає­відповідаль­ності­за­зло­вжи­ван­ня­цією­сво­бо­дою­у­ви­пад­ках,­пе­ред­ба­че- них­за­ко­ном; –­суспільство­має­пра­во­ви­ма­га­ти­від­кож­но­го­пред­став­ни­ка­вла­ди­звіту­ван­ня­ 613Юридичні і політичні науки про­йо­го­уп­равлінську­діяльність; –­уся­ке­суспільство,­в­яко­му­не­за­без­пе­чу­ють­ся­га­рантії­прав­або­не­про­ве­де­но­ роз­поділу­влад,­не­має­кон­сти­туції­вза­галі; –­оскільки­власність­є­свя­щен­ним­і­не­по­руш­ним­пра­вом,­ніхто­не­мо­же­бу­ти­ поз­бав­ле­ний­її­інак­ше,­ніж­у­разі­за­кон­но­вста­нов­ле­ної­суспільної­не­обхідності­і­ за­умо­ви­спра­вед­ли­во­го­і­по­пе­ред­нь­о­го­відшко­ду­ван­ня4. Як­ ба­чи­мо,­ до­ку­мент­ фак­тич­но­ вста­нов­лює­ пра­во­ гро­ма­дян­ бра­ти­ учать­ у­ пред­став­ницькій­ владі,­ рівність­ пе­ред­ за­ко­ном,­ за­хи­щає­ від­ не­спра­вед­ли­во­го­ ув’яз­нен­ня,­сво­бо­ду­релігії­та­сво­бо­ду­сло­ва,­пе­ред­ба­чає­не­с­пла­ту­по­дат­ку­в­разі­ не­мож­ли­вості­ це­ зро­би­ти.­ От­же,­ «Дек­ла­рація­ прав­ лю­ди­ни­ і­ гро­ма­дя­ни­на»­ є­ однією­з­най­виз­начніших­пам’яток­роз­вит­ку­суспільних­взаємовідно­син.­ Зви­чай­но,­ нині­ ми­ мо­же­мо­ го­во­ри­ти­ про­ умовність­ ви­ще­заз­на­че­них­ до­ку- ментів.­ Звісно,­юри­дич­на­рівність­не­ га­ран­тує­ ав­то­ма­тич­но­фак­тич­ної­рівності,­ про­те­юри­дич­на­рівність­є­умо­вою­ре­аль­ної­рівності.­ Відповідно­до­ви­ще­заз­на­че­но­го­мож­на­впев­не­но­ствер­д­жу­ва­ти,­що­про­тя­гом­ XVII–XVIII­століть­у­Європі­фак­тич­но­не­ли­ше­бу­ло­за­кла­де­но­ос­но­ви­фор­му­ван- ня­ та­роз­вит­ку­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ а­й­ зроб­ле­но­ва­гомі­ за­ко­но­давчі­дії­ що­до­йо­го­ут­вер­д­жен­ня.­ Крім­то­го,­мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­–­це­особ- ли­ва­суспільна­суб­станція,­якій­при­та­манні­власні­за­ко­ни,­особ­ли­ва­струк­ту­ра­та­ взаємодія­віднос­но­відо­крем­ле­них­йо­го­еле­ментів­–­гро­ма­дян.­ Для­ро­зуміння­сут­ності­ соціаль­но-істо­рич­них­умов­ви­ник­нен­ня­та­роз­вит­ку­ соціаль­но­го­капіта­лу,­з­на­шо­го­по­гля­ду,­ви­дається­доцільним­досліджен­ня­всьо­го­ ком­плек­су­склад­ної­та­ба­га­торівне­вої­си­с­те­ми­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства.­ Так,­пер­винні­по­тре­би­лю­ди­ни­по­ля­га­ють­в­їжі,­одязі,­житлі.­Пер­винні­ба­зові­ по­тре­би­за­до­воль­ня­ють­ся­в­ре­зуль­таті­взаємодій­лю­дей­з­при­во­ду­ма­теріаль­но­го­ ви­роб­ництва.­То­му­пер­ший­рівень­існу­ван­ня­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­і­ви­ник- нен­ня­ соціаль­но­го­ капіта­лу­пов’яза­ний­ з­ма­теріаль­ним­ відтво­рен­ням,­що­ ви­яв- ляється­у­функціону­ванні­про­фесійних­спілок,­асоціацій,­ко­лек­тивів­про­фесійної­ на­леж­ності.­ До­ дру­го­го­ рівня­ міжо­со­бистісних­ відно­син­ на­ле­жать­ відно­си­ни­ з­ при­во­ду­ за­без­пе­чен­ня­лю­ди­ною­влас­но­го­здо­ров’я,­ви­хо­ван­ня­дітей,­про­дов­жен­ня­ро­ду­в­ ціло­му,­ду­хов­но­го­роз­вит­ку,­по­треб­у­спілку­ванні,­куль­тур­но­го­зба­га­чен­ня.­Ком­п- лекс­ та­ких­ зв’язків­ ви­яв­ляється­ та­ роз­ви­вається­ у­ формі­ та­ких­ інсти­тутів,­ як­ «сім’я»,­ «церк­ва»,­ «освітні­ та­на­укові­ за­кла­ди»,­ «спор­тивні­ клу­би»,­ «спор­тивні­ асоціації»,­«творчі­об’єднан­ня»5.­ Третій­рівень­роз­вит­ку­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­та­ви­ник­нен­ня­соціаль­но- го­ капіта­лу­ аку­му­лює­ ком­плекс­ міжо­со­бистісних­ взаємовідно­син­ з­ при­во­ду­ по­треб­ лю­ди­ни­ в­ політичній­ участі­ в­ уп­равлінні­ соціаль­но-еко­номічною­ си­с­те- мою.­Як­пра­ви­ло,­ су­час­ний­ індивід­на­підсвідо­мо­му­рівні­ ав­то­ма­тич­но­фор­мує­ влас­ну­ політич­ну­ по­зицію.­ Та­ка­ по­зиція­ ре­алізується­ у­ формі­ йо­го­ участі­ в­ партійно­му,­ гро­мадсь­ко­му­ будівництві,­ мож­ли­вості­ бу­ти­ об­ра­ним­ та­ оби­ра­ти­ у­ вла­ду.­ Всі­ три­ рівні­ дії­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ нині­ гли­бо­ко­ укоріни­лись­ у­ свідомість­лю­дей­роз­ви­не­них­країн­світу.­Про­те­цей­про­цес­був­не­швид­ким­і­не­ та­ким­про­стим,­як­мо­же­ви­да­тись­за­раз.­Але,­не­зва­жа­ю­чи­на­це,­близь­ко­80%­гро- ма­дян­США­є­чле­на­ми­хо­ча­б­од­но­го­гро­мадсь­ко­го­об’єднан­ня­чи­асоціації,­по­над­ 55%­з­них­бе­руть­ ак­тив­ну­участь­у­діяль­ності­ двох­чи­навіть­більше.­ І­ хо­ча­ці­ по­каз­ни­ки­ в­ інших­ роз­ви­не­них­ країнах­ не­ такі­ вра­жа­ючі,­ про­те­ во­ни­ є­ до­сить­ пе­ре­кон­ли­ви­ми.­Так,­у­Ве­ликій­Бри­танії­чле­на­ми­гро­мадсь­ких­об’єднань­є­по­над­ 68%­гро­ма­дян­країни,­Франції­–­56%,­Німеч­чи­ни­–­55%,­Італії­–­52%,­Іспанії­–­ 614 Держава і право • Випуск 57 51%.­ У­ро­боті­близь­ко­200­гро­мадсь­ких­ор­ганізацій­у­США­задіяно­більш­як­70­млн­ осіб,­а­це­близь­ко­50%­усь­о­го­на­се­лен­ня­країни.­І­хо­ча­де­які­дослідни­ки­до­сить­ кри­тич­но­ став­лять­ся­ до­ умов­ ви­ник­нен­ня­ соціаль­но­го­ капіта­лу­ в­ такій­ формі­ суспільних­взаємодій,­нам­важ­ко­по­го­ди­тись­ із­цією­дум­кою.­Оскільки­міжо­со- бистісні­відно­си­ни,­спілку­ван­ня­є­однією­з­ба­зо­вих­по­треб­лю­ди­ни,­то­му­і­є­умо- вою­ви­ник­нен­ня­но­вих,­більш­адек­ват­них­су­ча­сним­умо­вам,­ор­ганізацій­і­спілок.­ І­та­ка­те­за­є­не­ли­ше­те­о­ре­тич­ним­уза­галь­нен­ням.­Во­на­має­і­ста­ти­с­тич­не­підтвер- д­жен­ня.­Так,­ у­період­2000­–­2010­років­у­США­бу­ло­ ство­ре­но­на­36%­більше­ но­вих­ гро­мадсь­ких­ ор­ганізацій,­ ніж­ за­ по­пе­реднє­ де­ся­тиліття.­ Крім­ то­го,­ ди­наміка­ роз­вит­ку­ но­вих­ об’єднань­ втричі­ є­ ви­щою­ за­ ди­наміку­ роз­вит­ку­ тра- диційних­асоціацій­і­груп6. Схо­жу­ кар­ти­ну­мож­на­ спо­с­теріга­ти­ не­ ли­ше­ в­ інших­ роз­ви­не­них­ країнах­ –­ Ве­ликій­Бри­танії,­Японії,­Франції,­Південній­Ко­реї,­Німеч­чині,­а­й­що­важ­ли­во­ для­нас­–­у­країнах­з­мо­ло­дою­де­мо­кратією­–­Ук­раїні,­Росії,­Ка­зах­стані,­Польщі,­ Чехії,­Сло­вач­чині,­Бол­гарії,­Мол­дові.­ От­же,­ мож­на­ зро­би­ти­ вис­но­вок,­що­ соціаль­но-істо­ричні­ умо­ви­ ви­ник­нен­ня­ соціаль­но­го­капіта­лу­відбу­ва­ють­ся­в­чітко­виз­на­че­них­на­пря­мах,­яких,­як­за­зна­ча- ло­ся­ви­ще,­нині­мож­на­виділи­ти­три.­ 1.­Га бер мас Ю.­Струк­турні­ пе­ре­тво­рен­ня­ у­ сфері­ відкри­тості.­Досліджен­ня­ ка­те- горії­ гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства.­–­Львів,­2000.­–­472­с.­2.­Го лен ко ва З.­Ста­нов­ле­ние­ граж­дан­ско­го­об­ще­ст­ва­и­со­ци­аль­ная­стра­ти­фи­ка­ция­/­Со­цис.­–­1995.­–­№­6.­–­С.­34-42.­ 3.­Граж дан ское­об­ще­ст­во:­ис­то­ки­и­со­вре­мен­ность.­–­СПб.,­2002.­–­296­с.­4.­Кін Дж.­ Гро­ма­дянсь­ке­ суспільство.­ Старі­ об­ра­зи,­ но­ве­ ба­чен­ня.­ –­ К.,­ 2000.­ –­ 391­ с.­ 5.­ Ко лодій А. Ф.­ Істо­рич­на­ ево­люція­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ та­ уяв­лень­ про­ ньо­го­ (фор­му­ван­ня­іде­а­лу)­//­«Ї».­–­2001.­–­№21.­–­С.­3-33­6.­Ко чет ков Ф.П.­Про­фор­му­ван­ня­ гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­/­Соціаль­но-політичні­на­уки.­–­1992.­–­№1.­–­С.11–21.

Схожі ресурси