Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності
Розглянуто причини зростання популярності невиборних органів публічної влади; визначено особливості механізмів притягнен ня їх до політичної відповідальності в умовах представницької демократії....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58789 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності / О.М. Стойко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 586-589. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-58789 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-587892014-04-01T03:01:28Z Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності Стойко, О.М. Політичні науки Розглянуто причини зростання популярності невиборних органів публічної влади; визначено особливості механізмів притягнен ня їх до політичної відповідальності в умовах представницької демократії. Рассмотрены причины увеличения популярности невыборных органов публичной власти; определены особенности механизмов привлечения их к политической ответственности в условиях представительской демократии. There as on so frising popularity unelected bodies in public administration are considered. The special requirements to mechanisms of their political responsibility in the frame of the representative democracy are defined. 2012 Article Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності / О.М. Стойко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 586-589. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58789 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Стойко, О.М. Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності Держава і право |
description |
Розглянуто причини зростання популярності невиборних органів публічної влади; визначено особливості механізмів притягнен ня їх до політичної відповідальності в умовах представницької демократії. |
format |
Article |
author |
Стойко, О.М. |
author_facet |
Стойко, О.М. |
author_sort |
Стойко, О.М. |
title |
Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності |
title_short |
Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності |
title_full |
Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності |
title_fullStr |
Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності |
title_full_unstemmed |
Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності |
title_sort |
невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58789 |
citation_txt |
Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності / О.М. Стойко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 586-589. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT stojkoom neviborníorganipublíčnoívladiâkvikliktradicíjnimpídhodamdopolítičnoívídpovídalʹností |
first_indexed |
2025-07-05T10:01:34Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:01:34Z |
_version_ |
1836800744852815872 |
fulltext |
О. М. СТОЙ КО
НЕВИБОРНІОРГАНИПУБЛІЧНОЇВЛАДИЯКВИКЛИК
ТРАДИЦІЙНИМПІДХОДАМДОПОЛІТИЧНОЇВІДПОВІДАЛЬНОСТІ*
Роз г ля ну то при чи ни зро с тан ня по пу ляр ності не ви бор них ор ганів публічної вла ди;
виз на че но особ ли вості ме ханізмів при тяг нен ня їх до політич ної відповідаль ності в умо-
вах пред став ниць кої де мо кратії.
Ключові слова: політич на відповідальність, ви ко нав ча вла да, не ви борні ор га ни,
Но ве публічне уп равління.
Рас смо т ре ны при чи ны уве ли че ния по пу ляр но с ти не вы бор ных ор га нов пуб лич ной
вла с ти; оп ре де ле ны осо бен но с ти ме ха низ мов при вле че ния их к по ли ти че с кой от вет ст-
вен но с ти в ус ло ви ях пред ста ви тель ской де мо кра тии.
Ключевыеслова: по ли ти че с кая от вет ст вен ность, ис пол ни тель ная власть, не вы-
бор ные ор га ны, Но вое пуб лич ное уп рав ле ние.
The reasons of rising popularity unelected bodies in public administration are considered.
The special requirements to mechanisms of their political responsibility in the frame of the
representative democracy are defined.
Keywords:political responsibility, executive power, unelected bodies, New public man-
agement.
Сучасну систему публічної влади важко уявити без наявності спеціальних
органів, які формуються без використання виборчих механізмів і здійснюють
регулюванняважливихсфердіяльностідержави.Появатакихорганівєсвітовою
тенденцією,щонезалежитьвідформидержавногоустроючиполітичногорежи-
му і змушуєпо-новомупідійтидопитання відповідальності органівдержавної
влади.
Широкерозповсюдженняневиборнихорганівусистеміуправліннядержавою
зумовлена низкою чинників, серед яких виділимо три основних.По-перше, це
збільшення вимог до сучасної держави, яка змушена втручатися у вузькоспе-
ціалізованісфери,регулюванняякихвимагаєнаявностіспеціальнихзнаньінави-
чок,якиминезавждиволодіютьдержавніслужбовці.Зростаннязалежностівід
експертів в управлінні соціальними процесами є закономірним наслідком
збільшення їх диференціації та спеціалізації. По-друге, це намагання держави
максимізуватиефективністьдіяльностісвоїхуправлінськихорганівшляхомзапо-
зиченняметодівіпідходівприватногосектору.Найбільшяскравоцевиразилося
у процесі реалізації концепції Нового публічного управління, що пропонувала
передати реалізацію низки державних функцій приватним підприємствам,
наслідкомчогосталостворенняквазі-урядовихагентств(уВеликобританіївони
набулиформиnextstepagencies).По-третє,цепоглибленняглобалізаційнихпро-
цесів, що виявляється у створенні наднаціональних об’єднань (Європейський
Союз)іміжнароднихорганізацій(Світоваорганізаціяторгівлі).Членствоуних
передбачаєстворенняневиборнихорганів,щослідкуютьзадотриманнямдержа-
воювимогчленстватапредставляютьїїінтересивходіприйняттярішень.
Найбільшрозповсюдженимневиборниморганомєцентральнийбанк.Хоча
його голова, як правило, призначається спільно представниками виконавчої і
законодавчоївлади,ієвідповідальнимпередними,однаксамцентральнийбанк
586 Держава і право • Випуск 57
володієзначнимступенемавтономіїівідіграєзначнурольвекономічномужитті
держави.Зокрема,самецентральнібанкивизначаютьдоступністькредитів,шля-
хомвстановленнявалютногокурсустимулюютьекспортнучиімпортнудіяльність
тощо1.Їхзначенняособливозростаєуперіодифінансовихкриз,адже,якправило,
саме вони виходять із пропозиціями щодо необхідності державної підтримки
окремихфінансовихустанов,ауразіприйняттяпозитивногорішеннязаймають-
сяїїрозподілом,контролемзавикористаннямвиділенихкоштів.Таку2009році
Українанаправиланафінансовеоздоровленнявітчизняноїбанківськоїсистеми99
млрдгрн,або10,4%свогоВВП2008року.Натакийінструментрефінансування,
як«кредити,виданіпідпрограмифінансовогооздоровлення»,Національнийбанк
України виділив 48 млрд грн та додатково 19,5–19,7 млрд грн (за оцінками
аналітиків),якіпішлинарекапіталізаціюкомерційнихбанків(РодовідБанк,Укр-
газбанк, Київ і Укрексімбанк). Тут доцільно згадати результати порівняльного
аналізу останніх фінансових криз, здійсненого Г. Розасом2. На його думку,
вирішальне значення у прийнятті програми виходу із кризи має політичний
режим.Вумовахкризивпливовіфінансовіакторивимагаютьвіддержавизахис-
тити свої активи. Відповідно, за авторитарних режимів чиновники практично
беззахисніпередтакимивимогами,втойчасякудемократичнихкраїнахобрані
чиновникиповиннізіставлятицівимогизінтересамисвоїхвиборців,якіодночас-
ноєіплатникамиподатків.Врезультаті,порівнянозавторитарним,демократич-
ний режим є більш стійким до витрачання державних коштів на компенсацію
втратфінансистів.
Небезпека зловживаннявладоюневиборнихорганів,нанашудумку, зумов-
люєтьсядвомачинниками.По-перше,цедомінуванняприватнихінтересівуході
прийняття рішень таким органом (створення сприятливих умов для окремих
гравцівчидодатковихбар’єрівновимсуб’єктам).По-друге,цеполітичнийтискз
бокукерівництвадержавоюзметоюштучногозниженнявартостіпослугнаселен-
ня, надання яких регулюється невиборним органом. Реалізація популістських
гасел уряду напередодні виборів може бути реалізована за рахунок коштів,
необхіднихдлярозвиткуінфраструктурипевноїгалузі.
Традиційні механізми демократичного контролю не відповідають сучасним
реаліям,що сформувалисяу системіпублічногоуправління.Традиційна теорія
вважає,щоключовимелементомдержавноївладиєвиборніоргани.Виходячиз
положенькласичноїдемократії,длялегітимаціїсвоїхдійурядповинензаручити-
сяпідтримкоюгромадян,щомаємісцевходівиборівдозаконодавчогооргану.
Однактакиймеханізмвтрачаєсвійсенс,колийдетьсяпроделегуванняідецент-
ралізацію представницькими органами своїх повноважень. Прихильники тра-
диційноїмоделівказуютьнаможливістьзастосуванняутакійситуаціїмеханізму
парламентськоївідповідальностіуряду,якийпокликанийгарантувати,щоповно-
важенняурядуздійснюютьсяурамкахвідповіднихполітичнихінститутів.
Однакнасправдітакийпідхідєрадшеправовоюфікцією,пропонуючилише
ілюзорний захист від можливого зловживання владою. Згідно з ним керівники
центральнихорганіввиконавчоївладиєвідповідальнимипередпарламентом,тоб-
то існують певні законодавчі механізми контролю за виконавчою гілкою влади.
Такимчиномвизнаєтьсянеобхідністьделегованогохарактерусучасногоапарату
виконавчої влади. Однак в сучасних умовах такий підхід має два основних
недоліки.Насампереднадмірнезростанняуправлінськихфункційдержавиробить
практичнонеможливимдляміністрівналежнимчиномнаглядатизадіямисвоїх
587Юридичні і політичні науки
підлеглих. Міністри все більше залучаються до прийняття найбільш важливих
рішеньі,відповідно,більшістьізсвоїхзавданьвониделегуютьпідлеглимдержав-
нимслужбовцям.Крімтого,тенденціядоприватизаціїудержавномусекторіще
більше зменшила можливість членів уряду впливати на низку соціально-еко-
номічнихпроцесів.Приватизаціяіпередачанизкидержавнихфункційприватному
секторуозначає,щоуправлінськірішеннярегулярноприймаютьсябезбудь-якої
участівідповідногоміністра.Більшетого,тенденціядостворенняновихавтоном-
нихорганізаційдаєзмогуміністрові«несучизагальнополітичнувідповідальність
перекладативідповідальністьзаопераційнуроботунавиконавчіагентства»3,що
щебільшенівелюємеханізмвідповідальностівуправлінськійсфері.
Небезпекащодотакихагентствполягаєвтому,щоформуватиметься«бюро-
кратичнийбермудськийтрикутник»,уякомузникневідповідальністьякміністрів,
так і високопосадових чиновників, що займаються важливими питаннями. У
зв’язкузтакимнизькимрівнемзалученняміністрівдопоточноїроботитанизь-
кимступенемвідповідальностізанеї,цілкомочевидно,щозахист,пропонований
принципомпарламентськоївідповідальності,єзовсімнедостатнім.
ВУкраїні,окрімНаціональногобанкуУкраїни,доневиборнихорганівможна
віднестинизкунаціональнихкомісій.Докомісій,щоздійснюютьдержавнерегу-
люванняналежать:
-Національнакомісія,щоздійснюєдержавнерегулюванняусферіенергетики
(НКРЕ),яказаймаєтьсярегулюваннямдіяльностісуб’єктівприроднихмонополій
тасуб’єктівгосподарювання,щопровадятьдіяльністьнасуміжнихринках,усфе-
рахелектроенергетики,теплопостачаннявчастинідіяльностізвиробництватеп-
ловоїенергіїнатеплоелектроцентралях,теплоелектростанціях,атомнихелектро-
станціях і когенераційних установках та установках із використанням нетра-
диційнихабопоновлюванихджереленергії,наринкахприродногогазу,нафтово-
го (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ,
нафти та нафтопродуктів; здійснює ліцензування господарської діяльності у
сферахелектроенергетики,теплопостачаннятанафтогазовомукомплексітощо;
-Національнакомісія,щоздійснюєдержавнерегулюванняусферізв’язкута
інформатизації, зокрема у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування
радіочастотнимресурсомтанаданняпослугпоштовогозв’язку,здійснюєповно-
важенняоргануліцензування,дозвільногооргану,регуляторногоорганутаорга-
нудержавногонагляду(контролю);
-Національнакомісіязціннихпаперівтафондовогоринкуутвореназметою
комплексногоправовогорегулюваннявідносин,щовиникаютьнаринкуцінних
паперів,забезпеченнязахистуінтересівгромадянУкраїнитадержави,запобіган-
нязловживаннямтапорушеннямуційсфері.
ЗакономУкраїни«ПровнесеннязміндодеякихзаконодавчихактівУкраїни
щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних
монополій,усферізв’язкутаінформатизації,ринківціннихпаперівіфінансових
послуг»4запровадженоєдинийпідхіддорегулюванняпорядкуїхформуваннята
діяльностіякдержавнихколегіальнихорганів.Зокрема,встановленооднаковідля
всіхкомісій:
1)статус–національнакомісія(державнийколегіальнийорган),щоздійснює
державне регулювання у відповідній сфері, підпорядкований президенту та
підзвітнийВерховнійРаді;
2)кількіснийсклад–голованаціональноїкомісіїташістьчленівнаціональної
комісії;
3)порядокпризначення–Головатачленикомісійпризначаються і звільня-
588 Держава і право • Випуск 57
ютьсязпосадпрезидентомУкраїнишляхомвиданнявідповідногоуказу.
Законміститьположенняпровимогидочленанаціональноїкомісії,підстави
таобставини,заякихчленнаціональноїкомісіїможебутизвільненийзпосади.У
статутах цих органів зазначено, що вони підпорядковані президенту України і
підзвітні Верховній Раді України, є юридичною особою, що має самостійний
баланс,рахункиворганахДержавноїказначейськоїслужбиУкраїни,печатку із
зображеннямДержавногоГербаУкраїнитасвоїмнайменуванням.
Отже, українські невиборні органи представлені національними комісіями,
щоздійснюютьрегулюваннясоціально«чутливих»сфер(встановлюютьтарифи
назв’язок,житлово-комунальніпослуги,енергоресурси) і значноюміроюзале-
жатьвідПрезидента(якийодноосібновизначаєїхперсональнийсклад,затверд-
жуєположенняпроїхдіяльністьізаКонституцієювиведенийзарамкисистеми
виконавчоївлади),анеуряду.Відповідно,ВерховнаРаданеможездійснювати
контрользаїхдіяльністюіззастосуванняммеханізмупарламентськоївідповідаль-
ностіуряду,азаконодавствонеміститьмеханізмів,якізобов’язувалибПрезиден-
та вживати заходів щодо національних комісій за зверненням Верховної Ради.
Такаситуаціявимагаєвиробленняновихпідходівдорозуміннявідповідальності
органівдержавноївлади,запровадженняновихмеханізмівконтролюзадіяльністю
невиборнихорганівдлягарантуванняїхефективноїдіяльностінакористьзагаль-
нодержавних,анеприватнихінтересів.
1.Quintyn M. Independent agencies: more than a cheap copy of independent central
banks? // Constitutional Political Economy. – 2009. –№ 3-4. – Р. 267-295. 2. Rosas G.
Curbingbailouts:Bank crises anddemocratic accountability in comparativeperspective. –
Michigan:UniversityofMichiganPress,2009.3. Austin R.Administrativelaw’sreactionto
thechangingconceptsofpublicservice/InLeylandP.,WoodsT.Administrativelawfacing
thefuture.–L.:BlackstonePress,1997.–Р.14.4. За кон України«Провнесеннязміндо
деякихзаконодавчихактівУкраїнищодонаціональнихкомісій,щоздійснюютьдержав-
нерегулюванняприроднихмонополій,усферізв’язкутаінформатизації,ринківцінних
паперівіфінансовихпослуг»№3610-VIвід07.07.2011р.//ГолосУкраїни.–2011.–6
серпня.
589Юридичні і політичні науки
|