Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності

Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності

Розглянуто причини зростання популярності невиборних органів публічної влади; визначено особливості механізмів притягнен ня їх до політичної відповідальності в умовах представницької демократії....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Стойко, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58789
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності / О.М. Стойко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 586-589. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-58789
record_format dspace
spelling irk-123456789-587892014-04-01T03:01:28Z Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності Стойко, О.М. Політичні науки Розглянуто причини зростання популярності невиборних органів публічної влади; визначено особливості механізмів притягнен ня їх до політичної відповідальності в умовах представницької демократії. Рассмотрены причины увеличения популярности невыборных органов публичной власти; определены особенности механизмов привлечения их к политической ответственности в условиях представительской демократии. There as on so frising popularity unelected bodies in public administration are considered. The special requirements to mechanisms of their political responsibility in the frame of the representative democracy are defined. 2012 Article Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності / О.М. Стойко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 586-589. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58789 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Стойко, О.М.
Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності
Держава і право
description Розглянуто причини зростання популярності невиборних органів публічної влади; визначено особливості механізмів притягнен ня їх до політичної відповідальності в умовах представницької демократії.
format Article
author Стойко, О.М.
author_facet Стойко, О.М.
author_sort Стойко, О.М.
title Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності
title_short Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності
title_full Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності
title_fullStr Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності
title_full_unstemmed Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності
title_sort невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58789
citation_txt Невиборні органи публічної влади як виклик традиційним підходам до політичної відповідальності / О.М. Стойко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 586-589. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT stojkoom neviborníorganipublíčnoívladiâkvikliktradicíjnimpídhodamdopolítičnoívídpovídalʹností
first_indexed 2025-07-05T10:01:34Z
last_indexed 2025-07-05T10:01:34Z
_version_ 1836800744852815872
fulltext О. М. СТОЙ КО НЕ­ВИ­БОРНІ­ОР­ГА­НИ­ПУБЛІЧНОЇ­ВЛА­ДИ­ЯК­ВИК­ЛИК­­ ТРА­ДИЦІЙНИМ­ПІДХО­ДАМ­ДО­ПОЛІТИЧ­НОЇ­ВІДПОВІДАЛЬ­НОСТІ* Роз г ля ну то при чи ни зро с тан ня по пу ляр ності не ви бор них ор ганів публічної вла ди; виз на че но особ ли вості ме ханізмів при тяг нен ня їх до політич ної відповідаль ності в умо- вах пред став ниць кої де мо кратії. Клю­чові­ сло­ва: політич на відповідальність, ви ко нав ча вла да, не ви борні ор га ни, Но ве публічне уп равління. Рас смо т ре ны при чи ны уве ли че ния по пу ляр но с ти не вы бор ных ор га нов пуб лич ной вла с ти; оп ре де ле ны осо бен но с ти ме ха низ мов при вле че ния их к по ли ти че с кой от вет ст- вен но с ти в ус ло ви ях пред ста ви тель ской де мо кра тии. Клю­че­вые­сло­ва: по ли ти че с кая от вет ст вен ность, ис пол ни тель ная власть, не вы- бор ные ор га ны, Но вое пуб лич ное уп рав ле ние. The reasons of rising popularity unelected bodies in public administration are considered. The special requirements to mechanisms of their political responsibility in the frame of the representative democracy are defined. Key­words:­political responsibility, executive power, unelected bodies, New public man- agement. Су­час­ну­ си­с­те­му­ публічної­ вла­ди­ важ­ко­ уя­ви­ти­ без­ на­яв­ності­ спеціаль­них­ ор­ганів,­ які­ фор­му­ють­ся­ без­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ ви­бор­чих­ ме­ханізмів­ і­ здійсню­ють­ ре­гу­лю­ван­ня­важ­ли­вих­сфер­діяль­ності­дер­жа­ви.­По­ява­та­ких­ор­ганів­є­світо­вою­ тен­денцією,­що­не­за­ле­жить­від­фор­ми­дер­жав­но­го­ус­т­рою­чи­політич­но­го­ре­жи- му­ і­ зму­шує­по-но­во­му­підійти­до­пи­тан­ня­ відповідаль­ності­ ор­ганів­дер­жав­ної­ вла­ди.­ Ши­ро­ке­роз­пов­сю­д­жен­ня­не­ви­бор­них­ор­ганів­у­си­с­темі­уп­равління­дер­жа­вою­ зу­мов­ле­на­ низ­кою­ чин­ників,­ се­ред­ яких­ виділи­мо­ три­ ос­нов­них.­По-пер­ше,­ це­ збільшен­ня­ ви­мог­ до­ су­час­ної­ дер­жа­ви,­ яка­ зму­ше­на­ втру­ча­ти­ся­ у­ вузь­ко­с­пе- ціалізо­вані­сфе­ри,­ре­гу­лю­ван­ня­яких­ви­ма­гає­на­яв­ності­спеціаль­них­знань­і­на­ви- чок,­яки­ми­не­завжди­во­лодіють­дер­жавні­служ­бовці.­Зро­с­тан­ня­за­леж­ності­від­ ек­с­пертів­ в­ уп­равлінні­ соціаль­ни­ми­ про­це­са­ми­ є­ за­ко­номірним­ наслідком­ збільшен­ня­ їх­ ди­фе­ренціації­ та­ спеціалізації.­ По-дру­ге,­ це­ на­ма­ган­ня­ дер­жа­ви­ мак­симізу­ва­ти­ефек­тивність­діяль­ності­своїх­уп­равлінських­ор­ганів­шля­хом­за­по- зи­чен­ня­ме­тодів­і­підходів­при­ват­но­го­сек­то­ру.­Найбільш­яс­к­ра­во­це­ви­ра­зи­ло­ся­ у­ про­цесі­ ре­алізації­ кон­цепції­ Но­во­го­ публічно­го­ уп­равління,­ що­ про­по­ну­ва­ла­ пе­ре­да­ти­ ре­алізацію­ низ­ки­ дер­жав­них­ функцій­ при­ват­ним­ підприємствам,­ наслідком­чо­го­ста­ло­ство­рен­ня­квазі-уря­до­вих­агентств­(у­Ве­ли­ко­бри­танії­во­ни­ на­бу­ли­фор­ми­next­step­agencies).­По-третє,­це­по­глиб­лен­ня­гло­балізаційних­про- цесів,­ що­ ви­яв­ляється­ у­ ство­ренні­ над­національ­них­ об’єднань­ (Євро­пейсь­кий­ Со­юз)­і­міжна­род­них­ор­ганізацій­(Світо­ва­ор­ганізація­торгівлі).­Член­ст­во­у­них­ пе­ред­ба­чає­ство­рен­ня­не­ви­бор­них­ор­ганів,­що­слідку­ють­за­до­три­ман­ням­дер­жа- вою­ви­мог­член­ст­ва­та­пред­став­ля­ють­її­інте­ре­си­в­ході­прий­нят­тя­рішень.­ ­Найбільш­роз­пов­сю­д­же­ним­не­ви­бор­ним­ор­га­ном­є­цен­т­раль­ний­банк.­Хо­ча­ йо­го­ го­ло­ва,­ як­ пра­ви­ло,­ при­зна­чається­ спільно­ пред­став­ни­ка­ми­ ви­ко­нав­чої­ і­ за­ко­но­дав­чої­вла­ди,­і­є­відповідаль­ним­пе­ред­ни­ми,­од­нак­сам­цен­т­раль­ний­банк­ 586 Держава і право • Випуск 57 во­лодіє­знач­ним­сту­пе­нем­ав­то­номії­і­відіграє­знач­ну­роль­в­еко­номічно­му­житті­ дер­жа­ви.­Зо­к­ре­ма,­са­ме­цен­т­ральні­бан­ки­виз­на­ча­ють­до­ступність­кре­дитів,­шля- хом­вста­нов­лен­ня­ва­лют­но­го­кур­су­сти­му­лю­ють­ек­с­порт­ну­чи­імпорт­ну­діяльність­ то­що1.­Їх­зна­чен­ня­особ­ли­во­зро­с­тає­у­періоди­фінан­со­вих­криз,­ад­же,­як­пра­ви­ло,­ са­ме­ во­ни­ ви­хо­дять­ із­ про­по­зиціями­ що­до­ не­обхідності­ дер­жав­ної­ підтрим­ки­ ок­ре­мих­фінан­со­вих­ус­та­нов,­а­у­разі­прий­нят­тя­по­зи­тив­но­го­рішен­ня­зай­ма­ють- ся­її­роз­поділом,­кон­тро­лем­за­ви­ко­ри­с­тан­ням­виділе­них­коштів.­Так­у­2009­році­ Ук­раїна­на­пра­ви­ла­на­фінан­со­ве­оз­до­ров­лен­ня­вітчиз­ня­ної­банківської­си­с­те­ми­99­ млрд­грн,­або­10,4%­сво­го­ВВП­2008­ро­ку.­На­та­кий­інстру­мент­рефінан­су­ван­ня,­ як­«кре­ди­ти,­ви­дані­під­про­гра­ми­фінан­со­во­го­оз­до­ров­лен­ня»,­Національ­ний­банк­ Ук­раїни­ виділив­ 48­ млрд­ грн­ та­ до­дат­ко­во­ 19,5–19,7­ млрд­ грн­ (за­ оцінка­ми­ аналітиків),­які­пішли­на­ре­капіталізацію­ко­мерційних­банків­(Ро­довід­Банк,­Укр- газ­банк,­ Київ­ і­ Ук­рексімбанк).­ Тут­ доцільно­ згадати­ ре­зуль­та­ти­ порівняль­но­го­ аналізу­ ос­танніх­ фінан­со­вих­ криз,­ здійсне­ного­ Г.­ Ро­за­сом2.­ На­ його­ дум­ку,­ вирішаль­не­ зна­чен­ня­ у­ прий­нятті­ про­гра­ми­ ви­хо­ду­ із­ кри­зи­ має­ політич­ний­ ре­жим.­В­умо­вах­кри­зи­впли­вові­фінан­сові­ак­то­ри­ви­ма­га­ють­від­дер­жа­ви­за­хи­с- ти­ти­ свої­ ак­ти­ви.­ Відповідно,­ за­ ав­то­ри­тар­них­ ре­жимів­ чи­нов­ни­ки­ прак­тич­но­ без­за­хисні­пе­ред­та­ки­ми­ви­мо­га­ми,­в­той­час­як­у­де­мо­кра­тич­них­країнах­об­рані­ чи­нов­ни­ки­по­винні­зістав­ля­ти­ці­ви­мо­ги­з­інте­ре­са­ми­своїх­ви­борців,­які­од­но­час- но­є­і­плат­ни­ка­ми­по­датків.­В­ре­зуль­таті,­порівня­но­з­ав­то­ри­тар­ним,­де­мо­кра­тич- ний­ ре­жим­ є­ більш­ стійким­ до­ ви­т­ра­чан­ня­ дер­жав­них­ коштів­ на­ ком­пен­сацію­ втрат­фінан­систів. Не­без­пе­ка­ зло­вжи­ван­ня­вла­дою­не­ви­бор­них­ор­ганів,­на­на­шу­дум­ку,­ зу­мов- люється­дво­ма­чин­ни­ка­ми.­По-пер­ше,­це­доміну­ван­ня­при­ват­них­інте­ресів­у­ході­ прий­нят­тя­ рішень­ та­ким­ ор­га­ном­ (ство­рен­ня­ спри­ят­ли­вих­ умов­ для­ ок­ре­мих­ гравців­чи­до­дат­ко­вих­бар’єрів­но­вим­суб’єктам).­По-дру­ге,­це­політич­ний­тиск­з­ бо­ку­керівництва­дер­жа­вою­з­ме­тою­штуч­но­го­зни­жен­ня­вар­тості­по­слуг­на­се­лен- ня,­ на­дан­ня­ яких­ ре­гу­люється­ не­ви­бор­ним­ ор­га­ном.­ Ре­алізація­ по­пулістських­ га­сел­ уря­ду­ на­пе­ре­додні­ ви­борів­ мо­же­ бу­ти­ ре­алізо­ва­на­ за­ ра­ху­нок­ коштів,­ не­обхідних­для­роз­вит­ку­інфра­с­т­рук­ту­ри­пев­ної­га­лузі.­ Тра­диційні­ ме­ханізми­ де­мо­кра­тич­но­го­ кон­тро­лю­ не­ відповіда­ють­ су­ча­сним­ ре­аліям,­що­ сфор­му­ва­ли­ся­у­ си­с­темі­публічно­го­уп­равління.­Тра­диційна­ те­орія­ вва­жає,­що­клю­чо­вим­еле­мен­том­дер­жав­ної­вла­ди­є­ви­борні­ор­га­ни.­Ви­хо­дя­чи­з­ по­ло­жень­кла­сич­ної­де­мо­кратії,­для­легіти­мації­своїх­дій­уряд­по­ви­нен­за­ру­чи­ти- ся­підтрим­кою­гро­ма­дян,­що­має­місце­в­ході­ви­борів­до­за­ко­но­дав­чо­го­ор­га­ну.­ Од­нак­та­кий­ме­ханізм­втра­чає­свій­сенс,­ко­ли­йдеть­ся­про­де­ле­гу­ван­ня­і­де­цен­т- ралізацію­ пред­став­ниць­ки­ми­ ор­га­на­ми­ своїх­ по­вно­ва­жень.­ При­хиль­ни­ки­ тра- диційної­мо­делі­вка­зу­ють­на­мож­ливість­за­сто­су­ван­ня­у­такій­си­ту­ації­ме­ханізму­ пар­ла­ментсь­кої­відповідаль­ності­уря­ду,­який­по­кли­ка­ний­га­ран­ту­ва­ти,­що­по­вно- ва­жен­ня­уря­ду­здійсню­ють­ся­у­рам­ках­відповідних­політич­них­інсти­тутів.­ Од­нак­на­справді­та­кий­підхід­є­рад­ше­пра­во­вою­фікцією,­про­по­ну­ю­чи­ли­ше­ ілю­зор­ний­ за­хист­ від­ мож­ли­во­го­ зло­вжи­ван­ня­ вла­дою.­ Згідно­ з­ ним­ керівни­ки­ цент­раль­них­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди­є­відповідаль­ни­ми­пе­ред­пар­ла­мен­том,­тоб- то­ існу­ють­ певні­ за­ко­но­давчі­ ме­ханізми­ кон­тро­лю­ за­ ви­ко­нав­чою­ гілкою­ вла­ди.­ Та­ким­чи­ном­виз­нається­не­обхідність­де­ле­го­ва­но­го­ха­рак­те­ру­су­час­но­го­апа­ра­ту­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди.­ Од­нак­ в­ су­час­них­ умо­вах­ та­кий­ підхід­ має­ два­ ос­нов­них­ не­доліки.­Насамперед­надмірне­зро­с­тан­ня­уп­равлінських­функцій­дер­жа­ви­ро­бить­ прак­тич­но­не­мож­ли­вим­для­міністрів­на­леж­ним­чи­ном­на­гля­да­ти­за­діями­своїх­ 587Юридичні і політичні науки підлег­лих.­ Міністри­ все­ більше­ за­лу­ча­ють­ся­ до­ прий­нят­тя­ найбільш­ важ­ли­вих­ рішень­і,­відповідно,­більшість­із­своїх­за­вдань­во­ни­де­ле­гу­ють­підлег­лим­дер­жав- ним­служ­бов­цям.­Крім­то­го,­тен­денція­до­при­ва­ти­зації­у­дер­жав­но­му­сек­торі­ще­ більше­ змен­ши­ла­ мож­ливість­ членів­ уря­ду­ впли­ва­ти­ на­ низ­ку­ соціаль­но-еко- номічних­про­цесів.­При­ва­ти­зація­і­пе­ре­да­ча­низ­ки­дер­жав­них­функцій­при­ват­но­му­ сек­то­ру­оз­на­чає,­що­уп­равлінські­рішен­ня­ре­гу­ляр­но­прий­ма­ють­ся­без­будь-якої­ участі­відповідно­го­міністра.­Більше­то­го,­тен­денція­до­ство­рен­ня­но­вих­ав­то­ном- них­ор­ганізацій­дає­змо­гу­міністрові­«не­су­чи­за­галь­но­політич­ну­відповідальність­ пе­ре­кла­да­ти­відповідальність­за­опе­раційну­ро­бо­ту­на­ви­ко­навчі­агент­ст­ва»3,­що­ ще­більше­ніве­лює­ме­ханізм­відповідаль­ності­в­уп­равлінській­сфері.­ Не­без­пе­ка­що­до­та­ких­агентств­по­ля­гає­в­то­му,­що­фор­му­ва­ти­меть­ся­«бю­ро- кра­тич­ний­бер­мудсь­кий­три­кут­ник»,­у­яко­му­зник­не­відповідальність­як­міністрів,­ так­ і­ ви­со­копо­са­до­вих­ чи­нов­ників,­ що­ зай­ма­ють­ся­ важ­ли­ви­ми­ пи­тан­ня­ми.­ У­ зв’яз­ку­з­та­ким­низь­ким­рівнем­за­лу­чен­ня­міністрів­до­по­точ­ної­ро­бо­ти­та­низь- ким­сту­пе­нем­відповідаль­ності­за­неї,­цілком­оче­вид­но,­що­за­хист,­про­по­но­ва­ний­ прин­ци­пом­пар­ла­ментсь­кої­відповідаль­ності,­є­зовсім­не­до­статнім.­ В­Ук­раїні,­окрім­Національ­но­го­бан­ку­Ук­раїни,­до­не­ви­бор­них­ор­ганів­мож­на­ відне­с­ти­низ­ку­національ­них­комісій.­До­комісій,­що­здійсню­ють­дер­жав­не­ре­гу- лю­ван­ня­на­ле­жать:­ -­Національ­на­комісія,­що­здійснює­дер­жав­не­ре­гу­лю­ван­ня­у­сфері­енер­ге­ти­ки­ (НКРЕ),­яка­зай­мається­ре­гу­лю­ван­ням­діяль­ності­суб’єктів­при­род­них­мо­но­полій­ та­суб’єктів­гос­по­да­рю­ван­ня,­що­про­ва­дять­діяльність­на­суміжних­рин­ках,­у­сфе- рах­еле­к­т­ро­е­нер­ге­ти­ки,­теп­ло­по­с­та­чан­ня­в­ча­с­тині­діяль­ності­з­ви­роб­ництва­теп- ло­вої­енергії­на­теп­ло­еле­к­т­ро­цен­т­ра­лях,­теп­ло­еле­к­т­ро­с­танціях,­атом­них­еле­к­т­ро- с­танціях­ і­ ко­ге­не­раційних­ ус­та­нов­ках­ та­ ус­та­нов­ках­ із­ ви­ко­ри­с­тан­ням­ не­тра- диційних­або­по­нов­лю­ва­них­дже­рел­енергії,­на­рин­ках­при­род­но­го­га­зу,­наф­то­во- го­ (по­пут­но­го)­ га­зу,­ га­зу­ (ме­та­ну)­ вугільних­ ро­до­вищ­ та­ га­зу­ слан­це­вих­ товщ,­ наф­ти­ та­ наф­то­про­дуктів;­ здійснює­ ліцен­зу­ван­ня­ гос­по­дарсь­кої­ діяль­ності­ у­ сфе­рах­еле­к­т­ро­е­нер­ге­ти­ки,­теп­ло­по­с­та­чан­ня­та­наф­то­га­зо­во­му­ком­плексі­то­що; -­Національ­на­комісія,­що­здійснює­дер­жав­не­ре­гу­лю­ван­ня­у­сфері­зв’яз­ку­та­ інфор­ма­ти­зації,­ зо­к­ре­ма­ у­ сфері­ те­ле­ко­мунікацій,­ інфор­ма­ти­зації,­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ радіоча­с­тот­ним­ре­сур­сом­та­на­дан­ня­по­слуг­по­што­во­го­зв’яз­ку,­здійснює­по­вно- ва­жен­ня­ор­га­ну­ліцен­зу­ван­ня,­дозвільно­го­ор­га­ну,­ре­гу­ля­тор­но­го­ор­га­ну­та­ор­га- ну­дер­жав­но­го­на­гля­ду­(кон­тро­лю); -­Національ­на­комісія­з­цінних­па­перів­та­фон­до­во­го­рин­ку­ут­во­ре­на­з­ме­тою­ ком­плекс­но­го­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­відно­син,­що­ви­ни­ка­ють­на­рин­ку­цінних­ па­перів,­за­без­пе­чен­ня­за­хи­с­ту­інте­ресів­гро­ма­дян­Ук­раїни­та­дер­жа­ви,­за­побіган- ня­зло­вжи­ван­ням­та­по­ру­шен­ням­у­цій­сфері. За­ко­ном­Ук­раїни­«Про­вне­сен­ня­змін­до­де­я­ких­за­ко­но­дав­чих­актів­Ук­раїни­ що­до­ національ­них­ комісій,­ що­ здійсню­ють­ дер­жав­не­ ре­гу­лю­ван­ня­ при­род­них­ мо­но­полій,­у­сфері­зв’яз­ку­та­інфор­ма­ти­зації,­ринків­цінних­па­перів­і­фінан­со­вих­ по­слуг»4­за­про­ва­д­же­но­єди­ний­підхід­до­ре­гу­лю­ван­ня­по­ряд­ку­їх­фор­му­ван­ня­та­ діяль­ності­як­дер­жав­них­ко­легіаль­них­ор­ганів.­Зо­к­ре­ма,­вста­нов­ле­но­од­на­кові­для­ всіх­комісій: 1)­ста­тус­–­національ­на­комісія­(дер­жав­ний­ко­легіаль­ний­ор­ган),­що­здійснює­ дер­жав­не­ ре­гу­лю­ван­ня­ у­ відповідній­ сфері,­ підпо­ряд­ко­ва­ний­ пре­зи­ден­ту­ та­ підзвітний­Вер­ховній­Раді; 2)­кількісний­склад­–­го­ло­ва­національ­ної­комісії­та­шість­членів­національ­ної­ комісії; 3)­по­ря­док­при­зна­чен­ня­–­Го­ло­ва­та­чле­ни­комісій­при­зна­ча­ють­ся­ і­ звільня- 588 Держава і право • Випуск 57 ють­ся­з­по­сад­пре­зи­ден­том­Ук­раїни­шля­хом­ви­дан­ня­відповідно­го­ука­зу. За­кон­містить­по­ло­жен­ня­про­ви­мо­ги­до­чле­на­національ­ної­комісії,­підста­ви­ та­об­ста­ви­ни,­за­яких­член­національ­ної­комісії­мо­же­бу­ти­звільне­ний­з­по­са­ди.­У­ ста­ту­тах­ цих­ ор­ганів­ за­зна­че­но,­ що­ во­ни­ підпо­ряд­ко­вані­ пре­зи­ден­ту­ Ук­раїни­ і­ підзвітні­ Вер­ховній­ Раді­ Ук­раїни,­ є­ юри­дич­ною­ осо­бою,­ що­ має­ са­мостійний­ ба­ланс,­ра­хун­ки­в­ор­га­нах­Дер­жав­ної­каз­на­чейсь­кої­служ­би­Ук­раїни,­пе­чат­ку­ із­ зо­б­ра­жен­ням­Дер­жав­но­го­Гер­ба­Ук­раїни­та­своїм­най­ме­ну­ван­ням. От­же,­ ук­раїнські­ не­ви­борні­ ор­га­ни­ пред­став­лені­ національ­ни­ми­ комісіями,­ що­здійсню­ють­ре­гу­лю­ван­ня­соціаль­но­«чут­ли­вих»­сфер­(вста­нов­лю­ють­та­ри­фи­ на­зв’язок,­жит­ло­во-ко­му­нальні­по­слу­ги,­енер­го­ре­сур­си)­ і­ знач­ною­мірою­за­ле- жать­від­Пре­зи­ден­та­(який­од­но­осібно­виз­на­чає­їх­пер­со­наль­ний­склад,­за­твер­д- жує­по­ло­жен­ня­про­їх­діяльність­і­за­Кон­сти­туцією­ви­ве­де­ний­за­рам­ки­си­с­те­ми­ ви­ко­нав­чої­вла­ди),­а­не­уря­ду.­Відповідно,­Вер­хов­на­Ра­да­не­мо­же­здійсню­ва­ти­ кон­троль­за­їх­діяльністю­із­за­сто­су­ван­ням­ме­ханізму­пар­ла­ментсь­кої­відповідаль- ності­уря­ду,­а­за­ко­но­дав­ст­во­не­містить­ме­ханізмів,­які­зо­бов’язу­ва­ли­б­Пре­зи­ден- та­ вжи­ва­ти­ за­ходів­ що­до­ національ­них­ комісій­ за­ звер­нен­ням­ Вер­хов­ної­ Ра­ди.­ Та­ка­си­ту­ація­ви­ма­гає­ви­роб­лен­ня­но­вих­підходів­до­ро­зуміння­відповідаль­ності­ ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди,­за­про­ва­д­жен­ня­но­вих­ме­ханізмів­конт­ро­лю­за­діяльністю­ не­ви­бор­них­ор­ганів­для­га­ран­ту­ван­ня­їх­ефек­тив­ної­діяль­ності­на­ко­ристь­за­галь- но­дер­жав­них,­а­не­при­ват­них­інте­ресів.­ 1.­Quintyn M.­ Independent­ agencies:­ more­ than­ a­ cheap­ copy­ of­ independent­ central­ banks?­ //­ Constitutional­ Political­ Economy.­ –­ 2009.­ –­№­ 3-4.­ –­ Р.­ 267-295.­ 2. Rosas G.­ Curbing­bailouts:­Bank­ crises­ and­democratic­ accountability­ in­ comparative­perspective.­ –­ Michigan­:­University­of­Michigan­Press,­2009.­3. Austin R.­Administrative­law’s­reaction­to­ the­changing­concepts­of­public­service­/In­Leyland­P.,­Woods­T.­Administrative­law­facing­ the­future.­–­L.:­Blackstone­Press,­1997.­–­Р.­14.­4. За кон Ук­раїни­«Про­вне­сен­ня­змін­до­ де­я­ких­за­ко­но­дав­чих­актів­Ук­раїни­що­до­національ­них­комісій,­що­здійсню­ють­дер­жав- не­ре­гу­лю­ван­ня­при­род­них­мо­но­полій,­у­сфері­зв’яз­ку­та­інфор­ма­ти­зації,­ринків­цінних­ па­перів­і­фінан­со­вих­по­слуг»­№­3610-VI­від­07.07.2011­р.­//­Го­лос­Ук­раїни.­–­2011.­–­6­ серп­ня. 589Юридичні і політичні науки

Схожі ресурси