Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007)

В археологічній індоєвропеїстиці, як і у всякій живій галузі, великі праці зазвичай з’являються з інтервалом у два десятиліття. З часу публікації впливових праць Ренфру й Меллорі (Renfrew 1987; Mallory 1989) минуло два десятиліття, і от з’явилася капітальна праця Девіда Ентоні «Кінь, колесо й мова»:...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Author:	Клейн, Л.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2010
Series:	Кам’яна доба України
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58995
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007) / Л.С. Клейн // Кам’яна доба України. — 2010. — Вип. 13. — С. 291-299. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-58995
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-589952014-04-05T03:01:17Z Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007) Клейн, Л.С. В археологічній індоєвропеїстиці, як і у всякій живій галузі, великі праці зазвичай з’являються з інтервалом у два десятиліття. З часу публікації впливових праць Ренфру й Меллорі (Renfrew 1987; Mallory 1989) минуло два десятиліття, і от з’явилася капітальна праця Девіда Ентоні «Кінь, колесо й мова»: Як вершники бронзової доби зі степів формували сучасний світ (Antony 2007). Стаття містить критичний аналіз нової монографії відомого індоєвропеїста Д. Ентоні, зроблений видатним теоретиком археології Східної Європи Львом Клейном. Since the time of influential works by Renfrew (1987) and Mallory (1989) two decades passed, and really David Anthony’s capital work appeared: The wheel, the horse and language: How Bronze Age riders from the steppes shaped the modern world (2007). The book of more than 500 pages embraces a lot of excellent maps, schemes, pictures and numerical tables. The bibliography contains more than 800 positions, mainly in Russian, Ukrainian and English; there are also German and French works. Despite the intriguing title suitable for popular scientific book, a solid research is presented here on the problem of Indo-European origins - the classical problem of discussions for linguists, archaeologists, anthropologists, and (since recent time) geneticists. American author from the University of Pennsylvania is well known both to Indo-European scholars of the world and to archaeologists of Russia, Ukraine and Moldavia. He is known by his printed works, always creative, original, with bold ideas, as well as by his participation in archaeological projects, especially in Volga basin. From among a few hypotheses of Indo-European origins under discussion he has chosen the idea of steppe origin and defends it. This idea was proposed in archaeology by Ernst Wahle, then picked up by Gordon Childe and Maria Gimbutas, and in recent time developed by Jim Mallory. The idea isn’t new as well as argumentation. The stress on horses, riders and charts as distinctive attribute of the culture of Proto- Indo-Europeans was exaggerated in the literature since long ago (the Eneolithic riding was maintained by V. N. Danilenko and D. N. Telegin, the charts by R. Drews). Yet Anthony has imparted a new life to these old arguments, found new substantiations, introduced new methods. His work is especially interesting by the fact that he summarized enormous archaeological materials accumulated in the countries of Eastern Europe (Russia, Ukraine, Moldavia, Poland). In addition to considerations on the ways of how the Indo-European community has been shaped, he has presented to the western reader a detailed survey of the literature and unpublished materials from this region, the results of old excavations and recent expeditions. This all was inaccessible to western archaeologists because of language barrier and of narrow spread of these publications. The author pictures the crisis of agrarian “Old Europe” in the connection with the climate deterioration when in the advanced Eneolithic the onslaught of the steppe population on Europe took place. This question is elaborated in more details from the same position in the recently published (in Russian) book by Dergachev (2007) On scepters, on horses, on war. Yet Anthony drives IE from the culture of Suvorovo barrows to Anatolia and ascribes to them the building of Troy I. The ch. 12 specifies changes that occurred in the final Eneolithic on the borders with the steppe – in Maikop culture and in the grand Tripolye proto-towns. For the Bronze Age the author reconstructs in the steppe the life on wheels, and having driven Afanasyevo culture from the Repin culture, treats this as the origins of Tocharians. Then he outlines the areas of separation of western IE languages (including proto-German) from Usatovo culture through the late Funnel beakers and Corded ware, while the Pit-Grave culture from Hungary impacts the cultures of Bavaria and Austria and creates proto-Celtic languages. The languages that remained in Hungary become proto-Italic – these are urn field (Urnenfelder) and Villanova culture. The forming of Indo-Iranian languages (Sintashta) happens on the north border of the steppes. Then the integration of the steppe area into a unified system is considered and the sizing uo follows. The book has many attractive sides. The survey of the contemporary state of the materials of Neolithis, Eneolithic and Bronze Age of a vast region will be useful not only for western archaeologists. It is simply invaluable for them. Yet we also have not such survey, in Russian. We are idle and insufficiently bold or (it can be also so said) too careful. Anthony made a colossal work, and his work certainly will not vanish in waste. I agree with the author in a version of Renfrew’s construction that leads Indo-Europeans from Anatolia together with Early Neolithic, although the reasons of our aversion are different. Anthony stresses the too long period of co-existence of proto-Indo-European language from neolithization till separation (he gives a thousand year for every language). I rest on unreality to lead Indo-European peoples from Anatolia with migrations – there are no such archaeological cultures. The picture drawn by Anthony attracts me: Neolithic “Old Europe” with languages possibly of Afro-Asian type, perished, and the Indo-European language has been formed on its border from native languages of the population assimilated and having adopted the Neolithic. However we diverge in the evaluation of possibilities that it was the steppe population on the eastern border of agrarian Europe. It seems to me that the northern border of agrarian Europe has no less chance to appear the original homeland. In my opinion the book is very good and useful. I have read it with great benefit for myself. Anthony’s book is good because in it the factual base is presented better than anywhere, and one can follow the author in his inferences, but one can treat the material elaborated by him otherwise. This is the best characteristic of a book on the problem of origins of Indo-Europeans by the present day. 2010 Article Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007) / Л.С. Клейн // Кам’яна доба України. — 2010. — Вип. 13. — С. 291-299. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0007 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58995 uk Кам’яна доба України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	В археологічній індоєвропеїстиці, як і у всякій живій галузі, великі праці зазвичай з’являються з інтервалом у два десятиліття. З часу публікації впливових праць Ренфру й Меллорі (Renfrew 1987; Mallory 1989) минуло два десятиліття, і от з’явилася капітальна праця Девіда Ентоні «Кінь, колесо й мова»: Як вершники бронзової доби зі степів формували сучасний світ (Antony 2007). Стаття містить критичний аналіз нової монографії відомого індоєвропеїста Д. Ентоні, зроблений видатним теоретиком археології Східної Європи Львом Клейном.
format	Article
author	Клейн, Л.С.
spellingShingle	Клейн, Л.С. Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007) Кам’яна доба України
author_facet	Клейн, Л.С.
author_sort	Клейн, Л.С.
title	Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007)
title_short	Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007)
title_full	Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007)
title_fullStr	Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007)
title_full_unstemmed	Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007)
title_sort	про степове походження індоєвропейців (з приводу книги девіда ентоні "кінь, колесо й мова" 2007)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58995
citation_txt	Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007) / Л.С. Клейн // Кам’яна доба України. — 2010. — Вип. 13. — С. 291-299. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Кам’яна доба України
work_keys_str_mv	AT klejnls prostepovepohodžennâíndoêvropejcívzprivoduknigidevídaentoníkínʹkolesojmova2007
first_indexed	2025-07-05T10:10:49Z
last_indexed	2025-07-05T10:10:49Z
_version_	1836801327149088768
fulltext	291 Ïðî ñòåïîâå ïîõîäæåííÿ ³íäîºâðîïåéö³â Êëåéí Ë.Ñ. ÏÐÎ ÑÒÅÏÎÂÅ ÏÎÕÎÄÆÅÍÍß ²ÍÄÎªÂÐÎÏÅÉÖ²Â (Ç ÏÐÈÂÎÄÓ ÊÍÈÃÈ ÄÅÂ²ÄÀ ÅÍÒÎÍ² “Ê²ÍÜ, ÊÎËÅÑÎ É ÌÎÂÀ” 2007) Klejn L.S. ESTEPPE ORIGINS OF INDO- EUROPEANS REVISITED (REGARDING DAVID ANTHONY’S BOOK “THE HORSE, THE WHEEL AND LANGUAGE” 2007). Ó êíèç³ Äåâ³äà Åíòîí³ ïîíàä 500 ñòîð³íîê, áåçë³÷ ÷óäîâèõ êàðò, ñõåì, ìàëþíê³â ³ öèôðîâèõ òàáëèöü; á³áë³îãðàô³ÿ ñêëàäàºòüñÿ ç á³ëüø ÿê 800 íàçâ – ïåðåâàæíî ðîñ³éñüêîþ, óêðà¿íñüêîþ òà àíãë³éñüêîþ ìîâàìè, º òàêîæ í³ìåöüê³ òà ôðàíöóçüê³ ïðàö³. Íåçâàæàþ÷è íà ³íòðèãóþ÷è íàçâó, á³ëüø äîðå÷íó äëÿ íàóêîâî-ïîïóëÿðíî¿ êíèãè, ïåðåä íàìè ñîë³äíå äîñë³äæåííÿ ç ïðîáëåìè ïîõîäæåííÿ ³íäîºâðîïåéö³â – êëàñè÷íî¿ òåìè äèñêóñ³é ë³íãâ³ñò³â, àðõåîëîã³â, àíòðîïîëîã³â, à ç íåäàâí³õ ï³ð ³ ãåíåòèê³â. Àâòîð-àìåðèêàíåöü (ç óí³âåðñèòåòó Ïåíñ³ëüâàí³¿) äîáðå â³äîìèé ÿê ³íäîºâðîïå¿ñòàì Çàõîäó, òàê ³ àðõåîëîãàì Ðîñ³¿, Óêðà¿íè é Ìîëäàâ³¿, – ÿê ñâî¿ìè äðóêîâàíèìè ïðàöÿìè, çàâæäè òâîð÷èìè, îðèã³íàëüíèìè, ç³ ñì³ëèâèìè ³äåÿìè, òàê ³ ñâîºþ ó÷àñòþ â àðõåîëîã³÷íèõ åêñïåäèö³ÿõ, îñîáëèâî â Ïîâîëæ³. Ó íüîãî äàâíî ñôîðìóâàâñÿ ñâ³é ï³äõ³ä äî âèð³øåííÿ ïðîáëåìè ³ ñâîÿ êîíöåïö³ÿ. Ç äåê³ëüêîõ ã³ïîòåç ïîõîäæåííÿ ³íäîºâðîïåéö³â, íèí³ æâàâî îáãîâîðþâàíèõ, â³í â³äñòîþº êîíöåïö³þ ñòåïîâîãî ïîõîäæåííÿ. Öþ êîíöåïö³þ â àðõåîëîã³¿ âèñóíóâ Åðíñò Âàëå, ï³äõîïèëè Ãîðäîí ×àéëä ³ Ìàð³ÿ Ã³ìáóòàñ, à îñòàíí³ì ÷àñîì ïðîâîäèâ Äæåéìñ Ìåëëîð³. Êîíöåïö³ÿ íå íîâà, àðãóìåíòè òåæ. Àêöåíò íà êîíÿõ, âåðøíèêàõ ³ êîë³ñíèöÿõ ÿê ðîçï³çíàâàëüí³é îçíàö³ êóëüòóðè ³íäîºâðîïåéö³â ìóñóâàâñÿ çäàâíà â ë³òåðàòóð³ (âåðøíèöòâî â³äñòîþâàëè Â.Ì. Äàíèëåíêî ³ Ä.ß. Òåëåã³í, êîë³ñíèö³ – Ð. Äðóç). Àëå Åíòîí³ íàäàâ öèì ñòàðèì àðãóìåíòàì íîâå æèòòÿ, çíàéøîâ íîâ³ äîêàçè, óâ³â íîâ³ ìåòîäè÷í³ ïðèíöèïè. Â àðõåîëîã³÷í³é ³íäîºâðîïå¿ñòèö³, ÿê ³ ó âñÿê³é æèâ³é ãàëóç³, âåëèê³ ïðàö³ çàçâè÷àé ç’ÿâëÿþòüñÿ ç ³íòåðâàëîì ó äâà äåñÿòèë³òòÿ. Ç ÷àñó ïóáë³êàö³¿ âïëèâîâèõ ïðàöü Ðåíôðó é Ìåëëîð³ (Renfrew 1987; Mallory 1989) ìèíóëî äâà äåñÿòèë³òòÿ, ³ îò ç’ÿâèëàñÿ êàï³òàëüíà ïðàöÿ Äåâ³äà Åíòîí³ “Ê³íü, êîëåñî é ìîâà: ßê âåðøíèêè áðîíçîâî¿ äîáè ç³ ñòåï³â ôîðìóâàëè ñó÷àñíèé ñâ³ò” (Antony 2007). Ñòàòòÿ ì³ñòèòü êðèòè÷íèé àíàë³ç íîâî¿ ìîíîãðàô³¿ â³äîìîãî ³íäîºâðîïå¿ñòà Ä. Åíòîí³, çðîáëåíèé âèäàòíèì òåîðåòèêîì àðõåîëîã³¿ Ñõ³äíî¿ ªâðîïè Ëüâîì Êëåéíîì. Îñîáëèâèé ³íòåðåñ éîãî ïðàö³ íàäàº òå, ùî â³í óçàãàëüíèâ âåëè÷åçíèé àðõåîëîã³÷íèé ìàòåð³àë, íàêîïè÷åíèé ó êðà¿íàõ Ñõ³äíî¿ ªâðîïè (Ðîñ³¿, Óêðà¿í³, Ìîëäîâ³, Ïîëüù³) ³ ùî êð³ì ì³ðêóâàíü ïðî øëÿõè ôîðìóâàííÿ ³íäîºâðîïåéñüêî¿ ñï³ëüíîñò³, çàïðîïîíóâàâ çàõ³äíîìó ÷èòà÷åâ³ äåòàëüíèé îãëÿä ë³òåðàòóðè é íåîïóáë³êîâàíèõ ìàòåð³àë³â ³ç öüîãî ðåã³îíó, ðåçóëüòàòè ñòàðèõ ðîçêîïîê ³ åêñïåäèö³é îñòàíí³õ äåñÿòèë³òü. Óñå öå áóëî íåäîñòóïíå çàõ³äíèì àðõåîëîãàì ÷åðåç ìîâíèé áàð’ºð òà ðàðèòåòí³ñòü áàãàòüîõ ïóáë³êàö³é. Ó ìåíå íàâ³òü ñêëàëîñÿ âðàæåííÿ, ùî çàâäàííÿ îçíàéîìëåííÿ êîëåã ç ìàëîäîñòóïíèìè äàíèìè ïîäåêóäè ïîò³ñíèëî âèñõ³äíó çàäà÷ó – âèð³øåííÿ ³íäîºâðîïåéñüêî¿ ïðîáëåìè, îñê³ëüêè äàºòüñÿ îïèñ ³ òèõ êóëüòóð, ÿê³ â öþ ïðîáëåìó íå âêëþ÷åí³ ³ àðãóìåíòàö³ºþ íå º. Íå áóäåìî íàäòî äîð³êàòè çà öå àâòîðîâ³, àëå, çàãàëîì, öå âñå-òàêè äâà ð³çí³ çàâäàííÿ. Îäðàçó â³äçíà÷ó ëèøå äð³áí³ ïîãð³øíîñò³ ó ïîäà÷³ ðîñ³éñüêèõ íàçâ. Ïîâñþäíî Ìîëþõîâ Áóãîð ïîäàºòüñÿ ÿê Ìîëþõîð Áóãîð (ñ.216, 241- 242, 273 òà ³í.), Ôåäîðîâî (ôåäîðîâñüêà êóëüòóðà) – ÿê Ôåäåðîâî (ñ.448 òà ³í.). Íàçâà ìîãèëüíèêà Öÿöÿ (ñ.325 òà ³í.) ó íüîãî ïåðåäàíå ÿê åêçîòè÷íå Öà-Öà (Tsa-Tsa). Áàëêè â áàãàòüîõ ì³ñöÿõ (c.70- 71, 74, 302, 316, 364, 496) ïîäàþòüñÿ ÿê Áàëüêè (Bal’ki), à Àëàêóëü – íàâïàêè: ÿê Àëàêóë (Alakul). Ñõîæå, ùî àâòîð âçàãàë³ ïëóòàº ì³ñöÿìè ðîñ³éñüê³ òâåðä³ é ì’ÿê³ (ïàëàòàë³çîâàí³) ïðèãîëîñí³, à öå â ðîñ³éñüê³é ìîâ³ íå àëîôîíè, à ôîíåìè, ïëóòàòè ¿õ íå ìîæíà. Éîãî òðàíñêðèïö³¿ íå äóæå òî÷í³, à òî é ïðîñòî íåâ³ðí³ (íàïðèêëàä, Ñúåçæåå â³í Êàì’ÿíà äîáà Óêðà¿íè. – Âèï. 13. – Êè¿â: Øëÿõ, 2010. – Ñ. 291-299. 292 Êëåéí Ë.Ñ. òðàíñêðèáóº òàê: see-YOZH-yay, òîáòî Ñ³éîæåé – ïðàâèëüíî áóëî á sYEZzheye). Ó êíèç³ äâ³ ÷àñòèíè. Ïåðøà íàçèâàºòüñÿ “Ìîâà é àðõåîëîã³ÿ” (ìàéæå ÿê ó Ðåíôðó), äðóãà – “Â³äêðèòòÿ ºâðàç³éñüêèõ ñòåï³â”. Ó ïåðø³é ÷àñòèí³ ø³ñòü ãëàâ. Ó íèõ ïîäàºòüñÿ ë³íãâ³ñòè÷íà ÷àñòèíà êîíöåïö³¿. Ïåðø³ äâ³ ãëàâè çíàéîìëÿòü ÷èòà÷à ãîëîâíèì ÷èíîì ç îñíîâàìè ë³íãâ³ñòè÷íî¿ ìåòîäèêè ðåêîíñòðóêö³¿ ïðàìîâ (ãëàâà äðóãà òàê ³ íàçèâàºòüñÿ: “ßê ðåêîíñòðóþâàòè ìåðòâó ìîâó”). Íàñòóïí³ äâ³ ãëàâè íîñÿòü çàãàëüíó íàçâó “Ìîâà ³ ÷àñ” ³ ð³çíÿòüñÿ ï³äçàãîëîâêàìè. Ó íèõ ðîçãëÿäàºòüñÿ õðîíîëîã³ÿ ðîçïàäó ìîâè, ïðåäêîâî¿ äëÿ ³íäîºâðîïåéñüêèõ ã³ëîê (ïðîñò³øå ãîâîðÿ÷è, ²ª ïðàìîâè), à äëÿ öüîãî ðîçáèðàºòüñÿ ïèòàííÿ ãëîòîõðîíîëîã³¿ òà àíàë³çóºòüñÿ çâ’ÿçîê ñëîâíèêà ³íäîºâðîïåéö³â ç àðõåîëîã³÷íèìè ðåàë³ÿìè. Äâ³ îñòàíí³ ãëàâè ïðèñâÿ÷åí³ ïèòàííÿì òåðèòîð³àëüíèì. Ï’ÿòà ãëàâà âèñâ³òëþº ïèòàííÿ ëîêàë³çàö³¿ ïðîòî³íäîºâðîïåéñêî¿ ìîâè, òîáòî âèçíà÷àº ì³ñöå ïðàáàòüê³âùèíè. À â ãëàâ³ øîñò³é ðîçáèðàºòüñÿ ïèòàííÿ ïðî ìîâí³ êîðäîíè òà äîë³ ìîâè ïðè ì³ãðàö³ÿõ. Öå ïèòàííÿ ïåðåäà÷³ ìîâè, àñèì³ëÿö³¿. ×àñòèíà äðóãà çíà÷íî á³ëüøà, ó í³é 11 ãëàâ. Ïåðøà ¿¿ ãëàâà (ãëàâà 7 çà çàãàëüíèì ðàõóíêîì) íîñèòü ìåòîäè÷íèé õàðàêòåð. Íàçèâàºòüñÿ âîíà “ßê ðåêîíñòðóþâàòè ìàòåð³àëüíó êóëüòóðó”, àëå öå íåòî÷íà íàçâà. Ìîâà éäå ñêîð³øå ïðî òå, ÿê êîðåêòíî äîáóâàòè àðõåîëîã³÷í³ äàí³ (íàïðèêëàä, ÿê âèêîðèñòîâóâàòè é îö³íþâàòè ðàä³îâóãëåöåâ³ äàòè) ³ ÿê äîëàòè â³äì³ííîñò³ ïîíÿòòºâèõ ñèñòåì àðõåîëîã³¿ Çàõîäó é êîëèøíüî¿ ðàäÿíñüêî¿. Äàë³, ç ãëàâè 8 ïî÷èíàºòüñÿ îãëÿä àðõåîëîã³÷íèõ êóëüòóð ªâðîïè (â îñíîâíîìó Ñõ³äíî¿) ³ ¿õ òëóìà÷åííÿ â ðàìêàõ îáðàíî¿ êîíöåïö³¿. Ïî÷èíàºòüñÿ â³í ç íåîë³òó Áàëêàí ³ Ï³âí³÷íîãî Ïðè÷îðíîìîð’ÿ (ãë. 8), ïîò³ì àâòîð ïåðåõîäèòü äî åíåîë³òó òîãî æ ðåã³îíó (ãë. 9). Íàñòóïíà, á³ëüøà ãëàâà (10) ïðèñâÿ÷åíà äîìåñòèêàö³¿ êîíÿ é ïîõîäæåííþ âåðøíèöòâà, çà ìàòåð³àëàìè ðàííüîãî ñòåïîâîãî åíåîë³òó. Òóò ó àâòîðà º ñâî¿ äóæå ö³êàâ³ ðîçðîáêè. Ó ãëàâ³ 11 àâòîð çìàëüîâóº êðèçó çåìëåðîáñüêî¿ “Ñòàðî¿ ªâðîïè” ó çâ’ÿçêó ç ïîã³ðøåííÿì êë³ìàòó òà íàòèñê íà íå¿ â ðîçâèíåíîìó åíåîë³ò³ ñòåïîâîãî íàñåëåííÿ. Öå ïèòàííÿ äåòàëüí³øå ðîçãëÿäàºòüñÿ ç ò³º¿ æ ïîçèö³¿ Â.Î. Äåðãà÷îâèì (2007) ó íåùîäàâíî âèäàí³é ðîñ³éñüêîþ êíèç³ “Ïðî ñê³ïåòðè, ïðî êîíåé, ïðî â³éíó”. Àëå Åíòîí³ âèâîäèòü ³ç êóëüòóðè ñóâîð³âñüêèõ êóðãàí³â ²ª â Àíàòîë³þ, ïðèïèñóþ÷è ¿ì áóä³âíèöòâî Òðî¿ I. Ãëàâà 12 óòî÷íþº çì³íè, ùî â³äáóâàëèñÿ â ô³íàëüíîìó åíåîë³ò³ íà êîðäîíàõ ñòåï³â – ó ìàéêîïñüê³é êóëüòóð³ òà ó âåëè÷åçíèõ òðèï³ëüñüêèõ ïðîòîì³ñòàõ. Äëÿ áðîíçîâî¿ äîáè àâòîð ðåêîíñòðóþº â ñòåïó æèòòÿ íà âîçàõ, ³, âèâîäÿ÷è ç ðåïèíñüêî¿ êóëüòóðè àôàíàñ³¿âñüêó, òðàêòóº öå ÿê ïîõîäæåííÿ òîõàð³â (ãë. 3), à ïîò³ì íàì³÷àº ðàéîíè â³äáðóíüêóâàííÿ çàõ³äíèõ ²ª ìîâ (ó òîìó ÷èñë³ ïðàãåðìàíñüêî¿) ç óñàò³âñüêî¿ êóëüòóðè, ÷åðåç ï³çí³é ë³é÷àñòèé ïîñóä òà øíóðîâó êåðàì³êó, òîä³ ÿê ÿìíà êóëüòóðà ç Óãîðùèíè âïëèâàº íà êóëüòóðè Áàâàð³¿ é Àâñòð³¿, óòâîðþþ÷è ïðîòîêåëüòñüê³ ìîâè. ßìíèêè, ÿê³ ëèøèëèñÿ â Óãîðùèí³, ñòàþòü ïðîòî³òàë³êàìè – öå óðíîâ³ ïîëÿ é êóëüòóðà Â³ëëàíîâè (ãë. 14). Ôîðìóâàííÿ ³íäî³ðàíñüêèõ ìîâ (Ñèíòàøòà) â³äáóâàºòüñÿ íà ï³âí³÷í³é îêðà¿í³ ñòåï³â (ãë. 15). Ïîò³ì ðîçãëÿäàºòüñÿ îá’ºäíàííÿ ñòåïîâî¿ ñìóãè â ºäèíó ñèñòåìó (ãë. 16) ³ ï³äâîäÿòüñÿ ï³äñóìêè (ãë. 17). Òàêîþ º ñòðóêòóðà êíèãè. Ó êíèç³ äóæå áàãàòî ïðèâàáëèâèõ ñòîð³í. Îãëÿä ñó÷àñíîãî ñòàíó ìàòåð³àëó íåîë³òó, åíåîë³òó é áðîíçîâî¿ äîáè âåëèêîãî ðåã³îíó áóäå êîðèñíèé íå ò³ëüêè çàõ³äíèì àðõåîëîãàì. Äëÿ íèõ â³í ïðîñòî íåîö³íåííèé. Àëå é ó íàñ ñàìèõ íåìàº òàêîãî îãëÿäó, ðîñ³éñüêîþ ìîâîþ. Ìè ëåäà÷³ ³ íåäîñòàòíüî ñì³ëèâ³ àáî (ìîæíà é òàê ñêàçàòè) íàäòî îáåðåæí³. Åíòîí³ çä³éñíèâ êîëîñàëüíó ðîáîòó, ³ ïðàöÿ éîãî, áåçóìîâíî, íå ïðîïàäå äàðåìíî. Êîðèñíèé ³ äîäàíèé íèì äî êíèãè ³íñòðóêòàæ ³ç çàñòîñóâàííÿ ðàä³îâóãëåöåâîãî äàòóâàííÿ ç óðàõóâàííÿì íèçêè ñó÷àñíèõ âèïðàâëåíü, îñîáëèâî ó çâ’ÿçêó ç ðåçåðâóàðíèì åôåêòîì: ïðàäàâí³ ëþäè ¿ëè áàãàòî ðèáè, ³ â ¿õí³õ ê³ñòêàõ íàêîïè÷óâàâñÿ ñòàðèé âóãëåöü, ùî íàäõîäèâ ç îêåàíó (ç âîäè â îðãàí³çì ðèáè, à çâ³äòè â ëþäñüêèé). Òîáòî, ïîä³áí³ äàòè íàäòî ïîäàâíåí³. Òîìó ïîòð³áíà êîðåëÿö³ÿ ïðè àíàë³ç³ âì³ñòó 15- ãî ³çîòîïó àçîòó â ëþäñüêèõ ê³ñòêàõ (â³í òåæ íàäõîäèòü ³ç îðãàí³çìó ðèá). Ïèòàííÿ ëèøå â òîìó, íàñê³ëüêè ðåàëüíà ðèáíà ä³ºòà äëÿ äàíîãî êîíòèíãåíòó. Åíòîí³ çâåðíóâ ñåðéîçíó óâàãó íà ð³çíîìàí³òí³ñòü ì³ãðàö³é, íà ìîâí³ ïðîöåñè, ùî ïðîò³êàþòü ïðè ì³ãðàö³ÿõ, íà ìîæëèâîñò³ âèÿâëåííÿ ì³ãðàö³é. ß òàêîæ çàéìàâñÿ ö³ºþ ïðîáëåìîþ (Êëåéí 1973; 1999), ÿê ³ ðÿä ðàäÿíñüêèõ ó÷åíèõ (Â.Ñ. Òèòîâ, Ì.ß. Ìåðïåðò, ².Ì. Äüÿêîíîâ òà ³í.), ³ øêîäà, ùî íàø³ ðîçðîáêè öüîãî íàïðÿìêó çàëèøèëèñÿ íåïîì³÷åíèìè àâòîðîì êíèãè. Áóëè é í³ìåöüê³ ðîáîòè (êð³ì Øò. Áóðìåéñòåðà, íà ÿêîãî º ïîñèëàííÿ, Ð. Ãàõìàí) – âîíè á çáàãàòèëè àðãóìåíòàö³þ Åíòîí³. Àëå é òîé 293 Ïðî ñòåïîâå ïîõîäæåííÿ ³íäîºâðîïåéö³â ïðèêëàä, ÿêèé â³í óâ³â â îáãîâîðåííÿ, äóæå âàæëèâèé – êîëîí³çàö³ÿ òåðèòîð³¿ àìåðèêàíñüêèõ ³íä³àíö³â ÷îòèðìà ïîòîêàìè, êîæíèé ç³ ñâî¿ìè îñîáëèâîñòÿìè. Ïðèêëàä ïîêàçóº, íàñê³ëüêè ìîæóòü âèÿâèòèñÿ ïîâ’ÿçàíèìè â ì³ãðàö³éíîìó ïðîöåñ³ ìîâà, ðåë³ã³ÿ ³ ïîáóò. Åíòîí³ ïðèòðèìóºòüñÿ äîñèòü ïîøèðåíîãî óÿâëåííÿ, ùî êîëè ôîðìè ó äâîõ äóæå â³ääàëåíèõ îäíà â³ä îäíî¿ òåðèòîð³àëüíî ³íäîºâðîïåéñüêèõ ìîâàõ ìàþòü çàãàëüíó ïðàôîðìó, òî âîíà º ñï³ëüíîþ ³íäîºâðîïåéñüêîþ, îñê³ëüêè íå ìîæå áóòè ëîêàëüíèì ÿâèùåì (ñ. 89). Öå óÿâëåííÿ íå âðàõîâóº ìîæëèâîñò³ äàëåêèõ ³ øâèäêèõ ì³ãðàö³é, çäàòíèõ ðîçâåñòè áëèçüê³ ìîâè íà äàëåê³ â³äñòàí³. Òîõàðñê³ ìîâè òîìó ïðèêëàä. Åíòîí³ ââàæàº, ùî öå ñõ³äíå â³äãàëóæåííÿ ²ª äðåâà, àëå áàãàòî ÷îãî çâ’ÿçóº òîõàð ç ãåðìàíñüêèìè òà ñëîâ’ÿíñüêèìè ìîâàìè. Ìåíå ïîºäíóº ç àâòîðîì êíèãè íåïðèéíÿòòÿ êîíöåïö³¿ Ðåíôðó, ÿêèé âèâîäèòü ³íäîºâðîïåéö³â ç Àíàòîë³¿ ðàçîì ³ç ðàíí³ì íåîë³òîì, õî÷à ïðè÷èíè íåïðèéíÿòòÿ ð³çí³. Åíòîí³ âïèðàº íà çàíàäòî äîâãèé ïåð³îä ³ñíóâàííÿ ïðîòî³íäîºâðîïåéñüêî¿ ìîâè â³ä ïî÷àòêó íåîë³òèçàö³¿ äî ðîçïàäó (â³í â³äâîäèòü íà ³ñíóâàííÿ óñÿêî¿ ìîâè òèñÿ÷ó ðîê³â). ß æ ´ðóíòóþñÿ íà íåðåàëüíîñò³ âèâåäåííÿ ³íäîºâðîïåéñüêèõ íàðîä³â ì³ãðàö³ÿìè ç Àíàòîë³¿ – íåìàº òàêèõ àðõåîëîã³÷íèõ êóëüòóð. ²ìïîíóº ìåí³ êàðòèíà, ÿêó ìàëþº Åíòîí³: íåîë³òè÷íà “Ñòàðà ªâðîïà” ç ìîâàìè, ìîæëèâî, àôðîàç³éñüêîãî òèïó çàãèíóëà, à ³íäîºâðîïåéñüêà ìîâà ñôîðìóâàëàñÿ íà ¿¿ îêîëèö³, ç òóá³ëüíèõ ìîâ àñèì³ëüîâàíîãî íàñåëåííÿ, ÿêå ïðèéíÿëî íåîë³ò. Àëå ìè ðîçõîäèìîñÿ â îö³íö³ ìîæëèâîñòåé òîãî, ùî öå áóëî ñòåïîâå íàñåëåííÿ ñõ³äíîãî êðàþ çåìëåðîáñüêî¿ ªâðîïè. ßê íà ìåíå, òî ó ï³âí³÷íî¿ îêðà¿íè çåìëåðîáñüêî¿ ªâðîïè º íå ìåíøå øàíñ³â âèÿâèòèñÿ ïðàáàòüê³âùèíîþ. Ïîãëÿäè Åíòîí³ íà äðåâî ïîõîäæåííÿ ²ª ìîâ ñïèðàþòüñÿ, çà éîãî âêàç³âêîþ, íà ðîáîòó “Äîíà Ð³íäæà, Óåíä³ Òàðíîó òà ³í.” (ñ.56-57). Çà ñïèñêîì ë³òåðàòóðè ç’ÿñîâóºòüñÿ, ùî ³ì’ÿ äðóãîãî àâòîðà ó ö³é ñõåì³ ïåðåïëóòàíå: íå Óåíä³ Òàðíîó, à Òåíäè Óîðíîó. Ö³ ïåíñèëüâàíñüê³ äîñë³äíèêè çàñòîñóâàëè êëàäèñòèêó, ðîçðîáëåíó â åâîëþö³éí³é á³îëîã³¿ (÷èì âîíà â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä êëàäèñòèêè Ãðåÿ é Åòê³íñîíà, ÿêî¿ àâòîð íå ïðèéìàº?). Âîíè ïîáóäóâàëè ñõåìó, ùî íàãàäóº íå äåðåâî, à ñõîäè, íà êîæí³é ñõîäèíö³ ÿêèõ â³äáðóíüêóâàëàñÿ îäíà ã³ëêà. Öå í³áè îäèí ñòîâáóð, â³ä ÿêîãî â³äõîäèòü ïî îäí³é ã³ëö³ íà ð³çí³é âèñîò³, à â ê³íö³ – îäðàçó òðè ã³ëêè (ìàë. 3.2). Äëÿ âèð³øåííÿ ³íäîºâðîïåéñüêî¿ ïðîáëåìè º äâà ìîæëèâ³ øëÿõè. Ïåðøèé – âèçíà÷èòè çà ãëîòîõðîíîëîã³ºþ äàòó ðîçïàäó ïðà³íäîºâðîïåéñüêî¿ ìîâè (Åíòîí³ íàçèâàº ¿¿ ïðîòî³íäîºâðîïåéñüêîþ), à ïîò³ì, âèõîäÿ÷è ç ðåêîíñòðóêö³¿ ñëîâíèêà ö³º¿ ìîâè, ï³ä³áðàòè ï³äõîæ³ ðåàë³¿ â àðõåîëîã³÷íèõ êóëüòóðàõ öüîãî ÷àñó. Äðóãèé øëÿõ – ðóõàòèñÿ â³ä ðåàëüíèõ ³íäîºâðîïåéñüêèõ ìîâ, çàô³êñîâàíèõ íàéðàí³øå. Îá’ºäíàâøè ñïîð³äíåí³, çíàéòè ïðåäêîâ³ êóëüòóðè äëÿ öèõ îêðåìèõ ðîäèí (³íäî³ðàíñüêî¿, ãðåêî-â³ðìåíñüêî¿, àíàòîë³éñüêî¿ ³ ò.ï.), ïîò³ì òàêèì æå øëÿõîì âèçíà÷èòè á³ëüø³ ñï³ëüíîòè (ñêàæåìî, ãðåêî-àð³éñüêó) ³ ò.ä. – ³, íàðåøò³, âèéòè íà ³íäîºâðîïåéñüêó ïðàìîâó. Äëÿ ïðîñóâàííÿ äðóãèì ³ç öèõ øëÿõ³â äî ²ª ïðàìîâè, çâè÷àéíî, âàæëèâà áàãàòîñòóïåíåâ³ñòü ðîäîâîäó. Àëå â Åíòîí³ âîíà íîñèòü äóæå îäíîáîêèé õàðàêòåð (áàãàòîñòóïåíåâ³ñòü â³äáðóíüêóâàííÿ â³ä ²ª), òîä³ ÿê ìîæëèâà é ³íøà áàãàòîñòóïåíåâ³ñòü – áàãàòîñòóïåíåâ³ñòü ðîçãàëóæåííÿ. Ñêàæ³ìî, ÷èìàëî ë³íãâ³ñò³â âèçíàþòü ïðîì³æí³ ùàáë³ ðîçãàëóæåííÿ – ³òàëî- êåëüòñüêó ã³ëêó, áàëòî-ñëîâ’ÿíñüêó, ãåðìàíî- áàëòî-ñëîâ’ÿíñüêó, ãðåêî-â³ðìåíî-ôð³ã³éñüêó é ³íäî-³ðàíñüêó – äâ³ îñòàíí³ âõîäÿòü ó ãðåêî- àð³éñüêó. Âåëè÷åçí³ é ð³çíîìàí³òí³ ïîä³áíîñò³ ãðåöüêî¿ ìîâè òà ãðåöüêî¿ êóëüòóðè ç àð³éñüêèìè â³äçíà÷àº é Åíòîí³ (íàïðèê³íö³ ãëàâè 3). Àëå â³í ðîáèòü ³ç öüîãî ïîëîâèí÷àñòèé âèñíîâîê: ä³àëåêòè, ÿê³ âèîêðåìèëèñÿ ï³çí³øå â ãðåöüêó ìîâó, ñóñ³äèëè ç ä³àëåêòàìè, ÿê³ âèîêðåìèëèñÿ â ìîâè ³íäî- ³ðàíñüê³. ßêùî âæå âèçíàâàòè òàê³ âåëè÷åçí³ ïîä³áíîñò³ â ìîâ³, ì³ôîëîã³¿ é îáðÿäîâîñò³, ïîòð³áíî ï³òè äàë³, ³ âèçíàòè, ÿê öå é ðîáèòü ðÿä ë³íãâ³ñò³â, ùî òî áóâ îäèí íàðîä, îäíà ìîâà, ³ ùî â ³ñòîð³¿ ³ñíóâàâ ÷àñ ãðåêî-àð³éñüêî¿ ñï³ëüíîñò³. Ïîòð³áíî âèð³øóâàòè, äå é êîëè âîíà ³ñíóâàëà. Åíòîí³ â³ääàº ïåðåâàãó ïåðøîìó øëÿõó äî ²ª ïðàìîâè, ÿ – äðóãîìó. Íà ïåðøèé ïîãëÿä, îáèäâà øëÿõè ð³âíîïðàâí³, ³ ñïðàâà ò³ëüêè ó øâèäêîñò³ ð³øåííÿ. Íà ä³ë³ öå íå òàê. Ïî-ïåðøå, ãëîòîõðîíîëîã³ÿ ïîêè ùî íå äàº îäíîçíà÷íî¿ äàòè. Íåùîäàâíî äâ³ àâòîðèòåòí³ êîìàíäè ï³ñëÿ âåëè÷åçíî¿ ïðàö³ çàïðîïîíóâàëè íàäçâè÷àéíî ðîçá³æí³ äàòè. Îäíà âêàçàëà ñüîìå òèñÿ÷îë³òòÿ äî í.å. (Gray and Atkinson 2003), ³íøà – 3000 ð.äî í.å. (Dyen, Kruskal and Black 1992). Îäíó âëàøòîâóº êîíöåïö³ÿ Ðåíôðó, ³íøó – êîíöåïö³ÿ Ã³ìáóòàñ – Åíòîí³. Ç ïðèâîäó îñòàííüî¿ Åíòîí³ â³äçíà÷èâ, ùî íà íå¿ “íå ìîæíà ïîêëàäàòèñÿ àáñîëþòíî, àëå öå, ³ìîâ³ðíî, ó â³ðíîìó ä³àïàçîí³” (ñ. 42). Ïî-äðóãå, ðåêîíñòðóêö³ÿ ñëîâíèêà ìàº 294 Êëåéí Ë.Ñ. ³ñòîòíó íåâèçíà÷åí³ñòü. ßê³ òåðì³íè ðîçâèíóëèñÿ ç îäí³º¿ ñëîâîôîðìè â äàí³é ñèñòåì³ ìîâ, à ÿê³ çàïîçè÷åí³ – ïèòàííÿ ÷àñòî âèÿâëÿºòüñÿ ñï³ðíèì. ª ñâî¿ òðóäíîù³ ³ ó äðóãîãî ñïîñîáó ïðîñóâàííÿ äî ïðàìîâè (öå ìîæëèâà ðîçá³æí³ñòü ðîçâèòêó â êóëüòóð³ ç ðîçâèòêîì ìîâíèì), àëå òàì, ïðèíàéìí³, ìåòà áëèæ÷å. Ïåðåéäåìî äî êîíêðåòíèõ çàïåðå÷åíü ïðîòè ïîáóäîâ Åíòîí³. Çà ãëîòîõðîíîëîã³ºþ íàéá³ëüø ñò³éêà ÷àñòèíà ñëîâíèêà ç³ 100 ñë³â çì³íþºòüñÿ çà òèñÿ÷ó ðîê³â ó ñåðåäíüîìó íà 14%, à ç 200 ñë³â – íà 19%. ßêùî áðàòè á³ëüøå ñë³â, â³äñîòîê çì³í çá³ëüøóºòüñÿ. Àëå, âðàõîâóþ÷è êðèòèêó, ùî íàãðîìàäèëàñÿ, Åíòîí³ ïðèéìàº ïîâ³ëüí³øèé òåìï çì³í. Â³í âèõîäèòü ³ç 10% çì³í äëÿ âñüîãî ñëîâíèêà çà òèñÿ÷ó ðîê³â. Âàòðî áóëî á îá´ðóíòóâàòè öþ öèôðó äîêëàäí³øå, àëå ïðèïóñòèìî, ùî âîíà â³ðíà. Äàë³, Åíòîí³ ââàæàº, ùî ÿêùî ñëîâíèê íå çá³ãàºòüñÿ ç ³íøèì íà 10%, òî ìîâè º íåçðîçóì³ëèìè îäíà äëÿ ³íøî¿. Çâ³äêè âçÿòå öå îáìåæåííÿ? Äîñë³äæåííÿ Ð. Ì. Ôðóìê³íî¿ (1965) ïîêàçàëè, ùî ÿêùî òåêñò ç³ïñîâàíèé á³ëüø, í³æ íà 30%, òî é îãî çì³ñò ñòàº íåçðîçóì³-ëèì. Ùîïðàâäà 30% òåêñòó ìîæóòü âèÿâèòèñÿ äåñÿòüìà â³äñîòêàìè ñëîâíèêà, àëå öå ùå ïîòð³áíî ïåðåâ³ðèòè. Òàê ÷è ³íàêøå, ç öüîãî Åíòîí³ ðîáèòü âèñíîâîê, ùî çà 1000 ðîê³â ìîâà ñòàº íåçðîçóì³ëîþ ïðÿìèì íàùàäêàì, òîáòî âîíà ïåðåòâîðþºòüñÿ â ³íøó. Âðàõîâóþ÷è, ùî äëÿ ãàðíîãî ÷èòàííÿ “Ñëîâà î ïîëêó ²ãîðåâ³ì” (â³êîì ó 820 ðîê³â) ïîòð³áåí ïåðåêëàä, õî÷à çì³ñò óëîâëþºòüñÿ, ìîæíà ïðèéíÿòè é öå äîïóùåííÿ. Àëå ç öüîãî Åíòîí³ ðîáèòü çîâñ³ì íåïðàâîì³ðíèé âèñíîâîê, ùî áóäü- ÿêà ìîâà, ÿê ã³ëêà ãåíåàëîã³÷íîãî äðåâà ìîâ, íà ÷àñ ñâîãî ïåðåòâîðåííÿ â ³íøó àáî ³íø³ (ó â³äðîñòêè äåðåâà) ³ñíóâàëà íå á³ëüøå òèñÿ÷³ ðîê³â. Â³í ñïëóòàâ òóò äâà âèäè çì³íè ìîâ. Ïåðøèé – öå ¿õíÿ òðàíñôîðìàö³ÿ â õîä³ ïîñòóïîâîãî îíîâëåííÿ. Òóò ìîæíà ñêàçàòè, ùî ìîâà ïåðåòâîðþºòüñÿ â ³íøó, ñêàæ³ìî, çà òèñÿ÷ó ðîê³â, õî÷à öå íåïîì³òíî äëÿ ìîâö³â ³ äîñèòü óìîâíî: ùå ÷åðåç äâ³ñò³ àáî ï’ÿòñîò ðîê³â ìîæíà â³äì³ðÿòè òèñÿ÷ó ðîê³â òîìó é ïðîâåñòè òàì óìîâíó ìåæó. Îòæå íå ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè öåé òåðì³í ÿê òî÷íó ì³ðó òîãî, ñê³ëüêè ìîâ çì³íèëîñÿ çà, ñêàæ³ìî, ï’ÿòü òèñÿ÷ ðîê³â. Äðóãèé âèä çì³íè ìîâè – öå éîãî ñåãìåíòàö³ÿ, ïîä³ë íà äî÷³ðí³ ìîâè. Îòóò íåìàº ïîñò³éíîãî òåìïó. Óñå çàëåæèòü â³ä êîíêðåòíî¿ ³ñòîð³¿ ðåã³îíó. Íàðîä ³ ìîâà ìîæóòü ä³ëèòèñÿ äóæå øâèäêî â ñèëó ³ñòîðè÷íèõ ïîä³é, à ìîæóòü áàãàòî òèñÿ÷ ðîê³â ³ñíóâàòè ïðèáëèçíî íà îäí³é òåðèòîð³¿ â ïîñò³éíèõ êîðäîíàõ ³ íå ä³ëèòèñÿ âçàãàë³. Ñêàæ³ìî, ãðåöüêà ìîâà ç ì³êåíñüêîãî ÷àñó çì³íèëàñÿ â³ä÷óòíî (çà òðè ç ïîëîâèíîþ òèñÿ÷³ ðîê³â!), àëå ÷è ñòàëà âîíà ³íøîþ? Ó ÿêîìóñü ñåíñ³ – òàê, àëå âñ³ ¿¿ íàçèâàþòü ãðåöüêîþ – ³ öå â ³íøîìó ðîçóì³íí³! – ÿê ìîâó åòíîñó, ÿê áåçïåðåðâíó ìîâíó òðàäèö³þ. Òîìó êîëè Åíòîí³ â³ä êîæíîãî ðîçïàäó ìîâè â³äêèäàº íàçàä òèñÿ÷ó ðîê³â ³ òàì êëàäå ïî÷àòîê äàíî¿ ìîâè (÷è òî ³íäî-õåòòñüêî¿, ÷è òî ³íäîºâðîïåéñüêî¿, àáî “ðàííüî¿ ïðîòî³íäîºâðîïåéñüêî¿”, àáî “ïðîòî³íäîàð³éñüêî¿”), öå íå ìîæå ââàæàòèñÿ ´ðóíòîâíèì. Åíòîí³ âñ³ëÿêî ïðàãíå ï³òè â³ä çàíàäòî âåëèêî¿ áëèçüêîñò³ äî äîâãî¿ õðîíîëîã³¿ Ðåíôðó. Òîìó ùîðàçó ïðè âèçíà÷åíí³ â³êó ìîâè â³í áåðå ñàìó ï³çíþ ç ìîæëèâèõ äàò ³ çàçíà÷àº: “íàéï³çí³øå”, “ïðèíàéìí³”, “íå ðàí³øå í³æ”. Àëå íåïîì³òíî ö³ çàñòåðåæåííÿ ãóáëÿòüñÿ, ³ äàòè ç³ñêîâçóþòü íà îñíîâíó øêàëó. Ïîãëÿíüìî ùî ÷èíèòü Åíòîí³ ç ãðåöüêîþ ìîâîþ. Â³í ïèøå: òåïåð, ï³ñëÿ ðîçøèôðóâàííÿ ë³í³éíîãî Â, ÿñíî, ùî ãðåöüêà ìîâà – ó Ãðåö³¿, ïðèíàéìí³, ç 1650 ð. äî í.å., òîáòî, ç ì³êåíñüêîãî ÷àñó. Àëå äàë³ â³í âèõîäèòü ³ç òîãî, ùî òóò âîíà é áåðå ïî÷àòîê (äî ðå÷³, çà ò³ºþ æ ëîã³êîþ, ï³âñîòí³ ðîê³â òîìó â³í áè ïî÷èíàâ ãðåöüêó ìîâó íà 800 ðîê³â ï³çí³øå). Ïðîòîãðåöüêà ³ñíóâàëà íàéï³çí³øå – ì³æ 2000 ³ 1650, à âèíèêëà âîíà, ïðèíàéìí³, íà 500-700 ðîê³â ðàí³øå, òîáòî âèä³ëèëàñÿ ³ç ïðîòî²ª – ì³í³ìóì áëèçüêî 2400- 2200. ×îìó íà 500-700, à íå íà ñòàíäàðòíó òèñÿ÷ó? Âçàãàë³-òî é íà 500-700 ðîê³â ðàí³øå í³æ 2000 ³ 1650, öå ä³àïàçîí 2700-2150, àëå íå áóäåìî ïðèñê³ïëèâèìè. Îäíàê óñå öå çà óìîâè, ùî ïåðøèìè ãðåêàìè, ÿê³ ïðèéøëè â Ãðåö³þ, áóëè ì³êåíñüê³ àõåéö³ áëèçüêî 1650 ð. ßê â³äîìî, áàãàòî õòî íå ñïðèéìàº ö³º¿ ã³ïîòåçè, à äîòðèìóºòüñÿ á³ëüø äàâíüî¿ êîíöåïö³¿ Õåéë³ – Áëåãåíà, çà ÿêîþ ãðåêè ïðèéøëè â Ãðåö³þ ç ñåðåäíüîåëëàäñêîþ êóëüòóðîþ áëèçüêî 1900 ã. À ÿêùî ïðèéíÿòè ïðàâêó Äæîíà Êàñêè (¿¿ çàçâè÷àé âñ³ ïðèéìàþòü), òî ç êóëüòóðîþ ðàííüîåëàäñüêîþ III áëèçüêî 2150. Öå áàçóºòüñÿ íà òîìó, ùî ñëîâíèê äîãðåöüêîãî ãîðèçîíòó ãðåöüêî¿ ìîâè íàéá³ëüøîþ ì³ðîþ â³äïîâ³äàº ðàííüîåëëàäñüê³é êóëüòóð³ I – II. Òåïåð çâåðíåìîñÿ äî ³íäî³ðàíñüêî¿ ã³ëêè. Ðèãâåäó â Ïåíäæàá³ Åíòîí³ äàòóº 1500-1300 ðð. äî í.å. Öå ðåàë³ñòè÷íî, ìàº ãàðí³ ï³äñòàâè. Ïîÿâó ³íäîàð³éñüêèõ ³ìåí ³ òåðì³í³â íà Áëèçüêîìó Ñõîä³ Åíòîí³ äàòóº çà ì³òàíí³éñüêîþ óãîäîþ 1380 ð. äî 295 Ïðî ñòåïîâå ïîõîäæåííÿ ³íäîºâðîïåéö³â í.å. ³ âñ³ºþ äèíàñò³ºþ ì³òàíí³éñüêèõ öàð³â ç àð³éñüêèìè ³ìåíàìè XV ñòîë³òòÿì. Òîä³ æ ç’ÿâèëèñÿ ìàð’ÿíà â ªãèïò³. Àëå êàññèòñüêà äèíàñò³ÿ ó Âàâèëîí³ âèíèêàº â XVIII ñòîë³òò³, à â Õàíà íà ªâôðàò³ â XVII; ó êàññèò³â æå ³ìåíà áîã³â òåæ ³íäîàð³éñüê³ – Ìàðóòòàø ³ Ñóðèàø. Öå íà òðè ñòîë³òòÿ ðàí³øå í³æ ó Åíòîí³. Ç³ ñâî¿õ äàò Åíòîí³ ðîáèòü âèñíîâîê, ùî ³íäîàð³éñüêà ç’ÿâèëàñÿ ïðèíàéìí³ äî 1700 ð. (äàº â³äñòóï ó äâà ñòîë³òòÿ), çàãàëüíà æ àð³éñüêà (ïðà³íäî³ðàíñüêà) ³ñíóâàëà áëèçüêî àáî äî 2000 ð. Íó, ç òèõ äàíèõ, ÿê³ ÿ íàâîæó, ñë³ä âèçíàòè, ùî ³íäîàð³éñüêà ìîâà óæå ³ñíóâàëà íà 1800 ð. (ç òèì æå â³äñòóïîì Åíòîí³ ó äâà ñòîë³òòÿ áóäå 2000); à íàñïðàâä³, êîëè âîíà ç’ÿâèëàñÿ, ç öèõ äàíèõ ñêàçàòè íå ìîæíà, ³ êîëè âîíà âèä³ëèëàñÿ ³ç çàãàëüíî¿ àð³éñüêî¿ (ïðà³íäî³ðàíñüêî¿), òåæ íåÿñíî. Ìîæëèâî, çíà÷íî ðàí³øå. Òðåáà á âèçíà÷èòè äëÿ êîæíî¿ ³ç öèõ ã³ëîê, ñëîâíèê ÿêèõ íàáàãàòî êðàùå â³äîìèé, í³æ ïðà³íäîºâðîïåéñüêà, ¿õí³é ÷àñ ³ ì³ñöå ¿õíüîãî ïîáóòóâàííÿ. Åíòîí³ ïîñèëàºòüñÿ íà ìîþ ðîáîòó â ³íä³éñüêîìó æóðíàë³ (Klejn 1984) ç ö³ëêîì êîíêðåòíîþ ìåòîþ – ùîá ïîêàçàòè, ùî â³í ³íàêøå òðàêòóº êóëüòóðó Çàìàí-áàáà (ñ.504, ïðèì.12). Ì³æ òèì, â³í âîë³â íå ïîì³òèòè, ùî â ö³é ðîáîò³ ñôîðìóëüîâàí³ àðãóìåíòè íà êîðèñòü ³íòåðïðåòàö³¿ íîñ³¿â êàòàêîìáíèõ êóëüòóð Ï³âí³÷íîãî Ïðè÷îðíîìîð’ÿ, àáî ïðèíàéìí³ îäí³º¿ ç íèõ, ÿê ³íäîàð³¿â. ² ç òèõ ï³ð (à òî÷í³øå, ç ðîñ³éñüêî¿ ïóáë³êàö³¿ 1980 ð. – Êëåéí 1980) öå òðàêòóâàííÿ áóëî ïðèéíÿòå áàãàòüìà ðîñ³éñüêèìè é óêðà¿íñüêèìè àðõåîëîãàìè. Åíòîí³ âîë³º âèâîäèòè ç êàòàêîìáíî¿ êóëüòóðè ãðåê³â, õî÷à ñàì æå é âèçíàº, ùî öå âèâåäåííÿ – íàéá³ëüø ñêëàäíå (ñ. 369). Ìóøó ç³çíàòèñÿ Äåâ³äó Åíòîí³, ùî âèâåñòè ç êàòàêîìáíîãî àðåàëó ³íäîàð³¿â ó Ïåíäæàá çíà÷íî ëåãøå. Çäîãàäàòèñÿ ïðî öþ ðîê³ðîâêó (êàòàêîìáíèê³â, à íå çðóáíî- àíäðîí³âö³â!) áóëî íåëåãêî, àëå ÿê ò³ëüêè îñÿÿííÿ ïðèéøëî, óñå äóæå ëåãêî ñòàëî ñêëàäàòèñÿ. Àäæå ó êàòàêîìáíèê³â ³ ðîçïîä³ë ôàðáè ö³ëêîì ³íä³éñüêèé (ñòîïè, êèñò³, ÷îëî), ³ ãðà â êîñò³ òàêà, ÿêà â óñüîìó ñâ³ò³ º ò³ëüêè â ³íäîàð³¿â, ³ ïðèíöèï ïîõîâàííÿ òîé æå (ç’ºäíàííÿ ³ç çåìëåþ), à â ïðîì³æíèõ êàòàêîìáàõ Ñåðåäíüî¿ Àç³¿ º é àð³éñüê³ âîãíèùà, ³ ñâàñòèêà. Êð³ì òîãî, êàì’ÿíà áîéîâà ñîêèðà âàäæðà ³íäîàð³¿â äàëà ó çàõ³äíèõ ô³ííî- óãîðñüêèõ ìîâàõ (ó ï³âí³÷íèõ ñóñ³ä³â êàòàêîìáíèê³â) çàïîçè÷åííÿ “âå÷åð” ç³ çíà÷åííÿìè “ñîêèðà” ³ “ìîëîòîê”, ÷îìó â³äïîâ³äàº êàì’ÿíà áîéîâà ñîêèðà-ìîëîò êàòàêîìáíèê³â. Ò³ëüêè ó êàòàêîìáíèê³â âèÿâëåíèé ó âåëèêîìó ìàñøòàá³ ³íäîàð³éñüêèé îáðÿä ñï³âóìèðàííÿ (“ñàõàìàðàíà”), ³ ò.ä. ª é ïðîíèêíåííÿ êàòàêîìáíèê³â íà Áëèçüêèé Ñõ³ä ó ïîòð³áí³ ñòîë³òòÿ. Ùîá àðãóìåíòàö³ÿ Åíòîí³ áóëà ïåðåêîíëèâ³øîþ, éîìó âàðòî áóëî á ÿêîñü ðîç³áðàòèñÿ ç ìî¿ìè àðãóìåíòàìè â³äíîñíî ³íäîàð³éñüêî¿ àòðèáóö³¿ êàòàêîìáíèê³â. Ïîêàçàòè ¿õíþ íåòî÷í³ñòü, ïîìèëêîâ³ñòü, íåäîñòàòí³ñòü. ßêùî æ ó êàòàêîìáíèõ ñï³ëüíîòàõ ïðàêòèêóâàëàñÿ ³íäîàð³éñüêà ìîâà, îêðåìà â³ä ³ðàíñüêî¿, òî ³íäî³ðàíñüêà ñï³ëüí³ñòü ïîâ’ÿçóºòüñÿ ç ÿìíîþ êóëüòóðîþ (ùî â Ðîñ³¿ º òðàäèö³éíèì ïîãëÿäîì), à ðîçïàä ³íäîºâðîïåéñüêî¿ ñï³ëüíîñò³ â³äñóâàºòüñÿ ùå ãëèáøå. ßìíà êóëüòóðà ó Åíòîí³ – öå òà êóëüòóðà, äî ÿêî¿ ïðèâ’ÿçàíà ïðîòî³íäîºâðîïåéñüêà ìîâà. Ïðîòîãåðìàíñüêà ïîõîäèòü ³ç ¿¿ âïëèâó íà Íèæíüîìó Äóíà¿ íà êóëüòóðè ë³é÷àñòèõ êóáê³â ³ êóëÿñòèõ àìôîð. Ä³éñíî âñ³ òðè êóëüòóðè çóñòð³÷àþòüñÿ íà Íèæíüîìó Äóíà¿. Àëå ÿê âîíè òàì âçàºìîä³þòü? ßìíà êóëüòóðà íåîäíîð³äíà. ¯¿ âàð³àíòè, âèä³ëåí³ Ì. ß. Ìåðïåðòîì, äóæå áëèçüê³ ì³æ ñîáîþ. Àëå öå íà îñíîâí³é òåðèòîð³¿ – â³ä Âîëãè äî ²íãóëó. Òóò òèïîâîþ äëÿ íå¿ º ñêóïî îðíàìåíòîâàíà ÿéöåïîä³áíà êåðàì³êà ç îêðóãëèì äåíöåì ³ ìàëåíüêèì â³íöåì. Ó çàõ³äí³é æå ÷àñòèí³ ñâîãî àðåàëó – â Îäåñüê³é îáëàñò³, Ìîëäàâ³¿, Ðóìóí³¿, Óãîðùèí³ é Áîëãàð³¿, äå âîíà (ó âñ³õ öèõ ì³ñöÿõ) íàçèâàºòüñÿ “êóëüòóðîþ ïîõîâàíü ³ç âîõðîþ” – öå, âëàñíå, ³íøà êóëüòóðà. ßìíèì ó í³é çàëèøàºòüñÿ ò³ëüêè ïîõîâàëüíèé îáðÿä, êåðàì³êà æ çîâñ³ì ³íøà – ïëîñêîäîííà ç ðó÷êàìè, ³ êîð³ííÿì âîíà òÿãíåòüñÿ äî Áàëêàí òà Êàðïàòñüêîãî ðåã³îíó. Ñâîãî ÷àñó ÿ çàïðîïîíóâàâ ³ìåíóâàòè öþ êóëüòóðó “íåðóøàéñüêîþ”, çà òèïîâîþ ïàì’ÿòêîþ (Êëåéí 1975). ².×åðíÿêîâ (1978) íåâäàëî ïåðåéìåíóâàâ ¿¿ â “áóäæàêñüêó” – çà íàçâîþ ãåîãðàô³÷íîãî ðåã³îíó. Ïîõîâàëüíèé îáðÿä ö³º¿ êóëüòóðè ä³éñíî ñõîæèé ç ÿìíîþ êóëüòóðîþ (êóðãàí, ñêîð÷åíå ò³ëîïîêëàäåííÿ, âîõðà). Î÷åâèäíî, öå ä³éñíî ðåçóëüòàò ïîøèðåííÿ ÿìíîãî âïëèâó ³ç ïðè÷îðíîìîðñüêèõ ñòåï³â. Íåäàâíî âèéøëà ñòàòòÿ, àâòîð ÿêî¿, âèõîäÿ÷è ç òîãî, ùî öå ³íøà êóëüòóðà, à ç ÿìíîþ ¿õ ïîâ’ÿçóº ò³ëüêè ïîõîâàëüíèé îáðÿä, â³äìîâëÿºòüñÿ ãîâîðèòè ïðî “ÿìíó êóëüòóðíó ñï³ëüí³ñòü”: “äàíå ÿâèùå ñë³ä ââàæàòè íå êóëüòóðîþ (ñï³ëüí³ñòþ, îáëàñòþ) à îñîáëèâèì ñâ³òîãëÿäîì, ñâîºð³äíîþ “ñâ³òîâîþ ðåë³ã³ºþ”, ÿêà ïîøèðþâàëàñÿ íà âåëè÷åçí³é òåðèòîð³¿ ³ â³äáèëàñÿ â ïîõîâàëüíîìó îáðÿä³” (²âàíîâà 2005: 87; 2006). Íó, ÿìíà ñï³ëüí³ñòü ó áóäü ÿêîìó ðàç³ çàëèøàºòüñÿ ÿê êëàñèô³êàö³éíèé ï³äðîçä³ë, àëå âîíà íå ïîâèííà ³íòåðïðåòóâàòèñÿ 296 Êëåéí Ë.Ñ. ÿê íåîäì³ííî îäèí åòíîñ. Á³ëüøå òîãî, çàëèøàºòüñÿ é ìîæëèâ³ñòü ïîøèðåííÿ êóëüòóðíîãî âïëèâó âëàñíå ÿìíî¿ êóëüòóðè íà íåðóøàéñüêó, à ðàçîì ³ç öèì êîðåíåì ó ïðèíöèï³ ìîãëà óñïàäêîâóâàòèñÿ é ìîâà (õî÷à öå çîâñ³ì íå îáîâ’ÿçêîâî). Îäíàê ÿêà ¿¿ ñòðàòèãðàô³÷íà ïîçèö³ÿ? ¯¿ ïîõîâàííÿ çàâæäè ïðîð³çàþòü ïîõîâàííÿ óñàò³âñüêî¿ êóëüòóðè, âîíà çàâæäè ï³çí³øà, òîä³ ÿê ë³é÷àñò³ êóáêè é êóëÿñò³ àìôîðè ïðèáóëè íà Áàëêàíè ðàí³øå íîñ³¿â óñàò³âñüêîãî ãîðèçîíòó. Â.Î. Äåðãà÷îâ, ÿêèé âèçíàº ïîÿâó íåðóøàéñüêî¿ (àáî áóäæàêñüêî¿) êóëüòóðè â ðåçóëüòàò³ çàõ³äíî¿ åêñïàíñ³¿ ÿìíî¿ êóëüòóðè, ïðîïîíóº é ³íøå êîð³ííÿ íåðóøàéñüêî¿ êóëüòóðè – ç óñàò³âñüêî¿ ³ êóëüòóðè øíóðîâî¿ êåðàì³êè. Ìîæëèâî, ñë³ä âðàõóâàòè ùå é êóëüòóðó êóëÿñòèõ àìôîð, à ìîæå é ï³çí³õ íàùàäê³â êóëüòóðè ë³é÷àñòèõ êóáê³â. Öå âîíè ìîãëè óâ³éòè â íåðóøàéñüêó êóëüòóðó é íàäàòè ¿é ¿¿ çì³øàíîãî âèãëÿäó, à íå âîíà â íèõ. Â³äãàëóæåííÿ àíàòîë³éñüêî¿ ã³ëêè â³ä ïðà³íäîºâðîïåéñüêîãî ñòîâáóðà ðîçðîáëåíå â Åíòîí³ â³äâåðòî ñëàáêî. Ùî çáëèæàº ñóâîð³âñüê³ êóðãàíè ³ç Òðîºþ I ³ ÷îìó öå ïîâèííî ââàæàòèñÿ îñíîâîþ àíàòîë³éñüêî¿ ã³ëêè, çîâñ³ì íåçðîçóì³ëî. Îò áëèçüê³ñòü Òðî¿ II–V ç áàäåíñüêîþ êóëüòóðîþ äàâíî ïîì³÷åíî (ðîáîòè Íàíäîðà Êàëèöÿ), à ñó÷àñíà çì³íà õðîíîëîã³¿ íàäàº öèì ïàðàëåëÿì ³íøîãî çì³ñòó, í³æ ó Êàëèöÿ – îòóò ìîæíà áóëî á ïîøóêàòè çâ’ÿçîê ç ïîõîäæåííÿì àíàòîë³éñüêî¿ ðîäèíè ìîâ. Àëå öå âæå çîâñ³ì ³íøà êàðòèíà. ²íòåðïðåòàö³ÿ àôàíàñ³¿âñüêî¿ êóëüòóðè ÿê ïðîòîòîõàðñüêî¿ – ³äåÿ íå íîâà, àëå âîíà íàðàæàºòüñÿ íà íèçêó òðóäíîù³â, òîìó äîñë³äíèêè øóêàþòü ³íø³ ìîæëèâîñò³ (äèâ. Êëåéí 2000; Êîâàëåâ 2004). Òåïåð ðîçáåðåìî îñíîâíèé àðãóìåíò Åíòîí³ – ùî âîâíà é êîë³ñíèé òðàíñïîðò ìàþòü â ³íäîºâðîïåéñüêèõ ìîâàõ òåðì³íîëîã³þ, ÿêà ïîõîäèòü ç îäíîãî äæåðåëà é óòâîðåíà ç ³íäîºâðîïåéñüêèõ êîðåí³â. ß çàëèøó îñòîðîíü òó îáñòàâèíó, ùî çàçâè÷àé òàê³ âèñíîâêè ë³íãâ³ñò³â âèÿâëÿþòüñÿ ñï³ðíèìè. Ïðèéìåìî ¿õ çà äîâåäåí³. Â³äîìî êîëè óçâè÷à¿ëèñÿ â ªâðîï³ âîâíÿí³ òêàíèíè é êîë³ñíèé òðàíñïîðò. Ïåðø³ ïðîÿâè â³çê³â – áëèçüêî 3600 ð. äî í.å.(ñë³äè â³çêà ï³ä êóðãàíîì ó Ôë³íòáåêå, Í³ìå÷÷èíà), àëå ìàñîâà ïîÿâà: 3400-3000 ðð. Ç âîâíîþ ñêëàäí³øå. Ïåðøèõ äîìàøí³õ îâåöü âîâíÿíîãî íàïðÿìêó Åíòîí³ â³äì³÷àº âæå â 4600-4200 ðð., ó õâàëèíñüê³é êóëüòóð³, ó 3600-3200 ðð. – â êóëüòóð³ ë³é÷àñòèõ êóáê³â (Áðîíîöèöå, Ïîëüùà), à â íîâîñâîáîäíåíñüê³é êóëüòóð³ (3400-3100 ðð.) âèÿâëåíà é ñàìà òêàíèíà. Ñóòü ó òîìó, ùî Åíòîí³ ââàæàº, ùî îñê³ëüêè öÿ òåðì³íîëîã³ÿ óòâîðèëàñÿ ç ³íäîºâðîïåéñüêîãî êîð³ííÿ, òî ñëîâà ö³ âèíèêëè ç âèíèêíåííÿì ³íäîºâðîïåéñüêî¿ ìîâè (ãë. 4). À îò öå í³÷èì íå îá´ðóíòîâàíå. Ìîæíà ëèøå ãîâîðèòè, ùî ñëîâà ö³ âèíèêëè â ²ª ìîâ³ äî ¿¿ ðîçïàäó, àëå ñàìà ìîâà ìîãëà âèíèêíóòè çàäîâãî äî öèõ ñë³â ³ äî çíàéîìñòâà ç âîâíîþ òà êîë³ñíèì òðàíñïîðòîì. Òóò º îäíå äîïîâíåííÿ: ñëîâà óòâîðèëèñÿ â ìîâ³, ïðèðîäíî, äî ¿¿ ðîçïàäó, àëå âæå ï³ñëÿ â³ää³ëåííÿ àíàòîë³éñüêî¿ ã³ëêè, îñê³ëüêè â í³é, íà÷åáòî, çàãàëüíî¿ òåðì³íîëîã³¿ êîë³ñíîãî òðàíñïîðòó íåìàº. Îòæå, ÿêùî â³ðíî, ùî â àíàòîë³éñüê³é ã³ëö³ íåìàº ö³º¿ òåðì³íîëîã³¿, òî ðîçïàä ²ª ïðàìîâè (áåç àíàòîë³éñüêî¿ ã³ëêè) â³äáóâñÿ ï³ñëÿ 3400 ã., àëå íàñê³ëüêè ï³çí³øå – íåÿñíî, à àíàòîë³éñüêà ã³ëêà â³ää³ëèëàñÿ äî 3600, àëå ÿê äàâíî – íåÿñíî. Òåïåð ùîäî ëîêàë³çàö³¿ ïðàìîâè. Åíòîí³ ââàæàº âèð³øàëüíèì ôàêòîðîì òå, ùî áàãàòüìà êîíòàêòàìè ²ª ïðàìîâà ïîâ’ÿçàíà ç ô³ííî- óãîðñüêîþ ã³ëêîþ, à ç êàðòâåëüñüêîþ ã³ëêîþ êîíòàêò³â ìàëî ³ âîíè îïîñåðåäêîâàí³. Öå â³í óâàæàº àðãóìåíòîì ïðîòè êîíöåïö³¿ Ðåíôðó é íà êîðèñòü êîíöåïö³¿ ñòåïîâî¿ ëîêàë³çàö³¿. Àëå ñòåï- òî ðîçì³ùóºòüñÿ ñàìå ì³æ ë³ñîâîþ ñìóãîþ òà Êàâêàçîì, òàê ùî â³äñóòí³ñòü êàðòâåëüñüêèõ êîíòàêò³â ïðîìîâëÿº ÿêðàç ïðîòè ö³º¿ êîíöåïö³¿, íà êîðèñòü êîíöåïö³¿ ï³âí³÷íîºâðîïåéñüêî¿ ëîêàë³çàö³¿ – ïî ñóñ³äñòâó ç ô³ííî-óãðàìè, ³, ìîæëèâî, ¿õí³ìè âèìåðëèìè ðîäè÷àìè. Îñîáëèâå ì³ñöå â êîíöåïö³¿ ñòåïîâî¿ ëîêàë³çàö³¿ ïðàáàòüê³âùèíè çà òðàäèö³ºþ çàéìàº ê³íü. Ñàìå éîãî îäîìàøíåííÿ â³äáóëîñÿ, çã³äíî ç Åíòîí³, â ñòåïàõ, îñê³ëüêè öå ïðèðîäíà îáëàñòü íàéá³ëüø ³íòåíñèâíîãî ïîáóòóâàííÿ òàáóí³â äèêèõ êîíåé, òîä³ ÿê â ðåøò³ ªâðîïè äèêèé ê³íü âîäèâñÿ ëèøå íåâåëèêèìè îñåðåäêàìè. Ìåí³ çäàºòüñÿ, ùî íàéêðàùèìè óìîâàìè äëÿ îäîìàøíåííÿ º íå âåëèê³ òàáóíè òà íàÿâí³ñòü íàéêðàùîãî ñåðåäîâèùà äëÿ ïðîæèâàííÿ äèêîãî êîíÿ, à íàÿâí³ñòü ³íøèõ îäîìàøíåíèõ òâàðèí, ï³äãîä³âë³ é ìîæëèâîñò³ â³äáèòè òâàðèíó â³ä ÷åðåäè. À ö³ óìîâè ÿêðàç õàðàêòåðí³ äëÿ çåìëåðîáñüêèõ ðàéîí³â, äå º íåâåëèê³ îñåðåäêè ëóãîâî¿ ðîñëèííîñò³. Áàãàòî ì³ñöÿ â³äâîäÿ÷è ñóäæåííÿì ïðî â³çêè é æèòòÿ íà â³çêàõ (ïî÷èíàþ÷è ç ðåïèíñüêî¿ êóëüòóðè!), Åíòîí³, íå íàãîëîøóþ÷è íà òîìó, ìàº íà óâàç³, ùî ó â³çêè áóëè âïðÿæåí³ êîí³, òîä³ ÿê óñå, ùî ìè çíàºìî ïðî ðàíí³ â³çêè ç ìàñèâíèìè äåðåâ’ÿíèìè êîëåñàìè åíåîë³òó é áðîíçîâîãî â³êó, ñâ³ä÷èòü ïðî âïðÿãàííÿ ó íèõ âîë³â. Äàí³ ö³ ç³áðàí³ Î. Õîéñëåðîì ó äåê³ëüêîõ ðîáîòàõ. Âîíè Äåâ³äó Åíòîí³ â³äîì³. Åíòîí³ æ ïðî âîë³â í³ ïàðè 297 Ïðî ñòåïîâå ïîõîäæåííÿ ³íäîºâðîïåéö³â ç âóñò – ÿê íå áóëî ¿õ. Â³çêè ÿìíî¿ é êàòàêîìáíî¿ êóëüòóð – íå âèíÿòîê. Êîí³, âïðÿæåí³ â êîë³ñíèö³- äâîêîëêè, áåðóòü ïî÷àòîê ó ªâðîï³ ò³ëüêè ç Ñèíòàøòè. Äî Ñèíòàøòè äëÿ êîíÿ çàëèøàþòüñÿ, ãîëîâíèì ÷èíîì, ì’ÿñí³ ôóíêö³¿. Äî ðå÷³, ñêëàä ÷åðåäè ðåïèíñüêî¿ êóëüòóðè íå íàäòî âèãëÿäàº êî÷îâèì: 5% âåëèêî¿ ðîãàòî¿ õóäîáè, 9% äð³áíî¿, 55% êîíÿ, àëå 9% ñâèí³ – òâàðèíè, çîâñ³ì íåïðèñòîñîâàíî¿ äî êîç³âíèöòâà. Íà äîêàç á³ëüø êî÷îâîãî õàðàêòåðó ñòåïîâîãî íàñåëåííÿ â ðàííüîìó áðîíçîâîìó â³ö³ Åíòîí³ âêëþ÷àº ðåïèíñüêó êóëüòóðó â îäíó òàáëèöþ ç ÿìíîþ (òàáë. 13.2, ÷îìóñü ïîì³ùåíó ï³ñëÿ òàáë. 13.3 – íà ñ. 324). Â³í ïîð³âíþº ñêëàä ÷åðåäè â ñòåïîâ³é ÿìí³é êóëüòóð³ Ïîâîëæÿ (65% â³âöÿ é êîçà, 15% êîðîâà, 8% ê³íü ³ 5% ñîáàêà) ç â³äïîâ³äíèìè äàíèìè äëÿ ð³÷êîâèõ äîëèí Ïîäí³ïðîâ’ÿ (êîð³â 59%, îâåöü ³ ê³ç 29%, êîíÿ 11%, ñâèí³ 9%, ñîáàêè 0,7%). Öå ç³ñòàâëåííÿ àáñîëþòíî íåïðàâîì³ðíå. Àäæå ñõ³äíèé ñòåï (Ïîâîëæÿ) ïðåäñòàâëåíèé ïîõîâàííÿìè, à çàõ³äí³ äîëèíè (Ïîäí³ïðîâ’ÿ) – ïîñåëåííÿìè. Ó ïîõîâàííÿõ ì’ÿñî – òî æåðòîâíà ¿æà, à â ïîñåëåííÿõ – êóëüòóðíèé øàð ç ïîáóòîâèìè â³äõîäàìè. Ñêàæ³ìî, â³äì³íí³ñòü ó â³äñîòêàõ ê³ñòîê ñîáàêè çîâñ³ì íå îçíà÷àº, ùî íà ñõîä³, íà â³äì³íó â³ä çàõîäó, ñîáàêó ¿ëè, àáî íà çàõîä³ ¿¿ íå ïðèíîñèëè â æåðòâó. Äî ôóíêö³é êîíÿ ðåïèíñüêî¿ òà ÿìíî¿ êóëüòóð ìîæëèâî âõîäèëà, çã³äíî ç Åíòîí³, âåðõîâà ¿çäà. Åíòîí³ ââàæàº, ùî âîíà âèíèêëà çàäîâãî äî âèêîðèñòàííÿ êîíÿ ÿê òÿãëîâî¿ ñèëè â êîë³ñíîìó òðàíñïîðò³. Ïðî öå ñâ³ä÷àòü ñë³äè â³ä òåðòÿ ìóíäøòóêà âóäèë îá ê³íñüê³ çóáè, ÿê³ Åíòîí³ ³ éîãî äðóæèíà Äîðêàñ Áðàóí, à òàêîæ ³íø³ äîñë³äíèêè, âèÿâèëè íà äîñèòü ðàíí³õ çðàçêàõ. ²äåÿ ïåðåâ³ðèòè çóáè êîíÿ íà ñòåðò³ñòü áóëà âèñóíóòà Åíòîí³, ³ öå áóëà áëèñêó÷à ³äåÿ. Íàâ÷èëèñÿ íàâ³òü â³äð³çíÿòè ñë³äè ìåòàëåâîãî ìóíäøòóêà â³ä ê³ñòÿíîãî é â³ä øê³ðÿíèõ âóäèë. Ñïî÷àòêó îáñòåæèëè çóá æåðòîâíîãî êîíÿ ç Äåðå¿âêè, ³ çóá ìàâ ñë³äè â³ä ìóíäøòóêà. Çäàâàëîñÿ, ùî ³äåÿ ÷óäîâî ï³äòâåðäæåíà. Àëå ïîò³ì ê³íü âèÿâèâñÿ âïóùåíèì â åíåîë³òè÷íèé øàð çãîðè – ç³ ñê³ôñüêîãî ãîðèçîíòó (çà ðàä³îâóãëåöåâèì äàòóâàííÿì). À ðåøòà ê³íñüêèõ çóá³â ³ç Äåðå¿âêè ñë³ä³â ìóíäøòóêà íå ìàëè. Íàòîì³ñòü òàê³ ñë³äè áóëè íàÿâí³ íà îäíî÷àñíèõ çðàçêàõ ³ç Áàòàÿ (Êàçàõñòàí, 3700-3000 ð. äî í.å.) òà ³íøèõ îäíî÷àñíèõ ïàì’ÿòîê. ß íå çíàþ ÿê òëóìà÷èòè ö³ ñë³äè. Ìîæëèâî, öå ä³éñíî ñâ³ä÷åííÿ ÿêî¿ñü ïðèâ’ÿç³, ÿêó âèêîðèñòîâóâàëè íà ïåðøèõ åòàïàõ îäîìàøíåííÿ. Ùî öå áóëè âóäèëà, âñå-òàêè ñóìí³âíî. Òîìó ùî íà äâîõ ³ç òðüîõ ïåðøèõ, íàéäàâí³øèõ çîáðàæåíü âåðøíèê³â (ìàë. 16.3 – â³äáèòîê ïå÷àòêè ç Êèøà 2350-2200 ðð. äî í.å., ïå÷àòêè ³ç ÁÌÀÊ 2000-1800 ðð. ³ Àáàêàëëè 2050- 2040 ðð. ç Óðà III) íåìàº âóäèë, à º ñòðåêàëà (áîäö³), à íà òðåòüîìó óïðàâë³ííÿ êîíåì âçàãàë³ íå çîáðàæåíå. Åíòîí³ íàâîäèòü (ìàë. 15.15) ðàíí³ çîáðàæåííÿ ïîïåðåäíèöü êîë³ñíèöü – øâèäêèõ äâîêîëîê Áëèçüêîãî Ñõîäó, çàïðÿæåíèõ ïàðîþ îíàãð³â ÷è â³ñëþê³â, ç Òåëü Àãðàáà 2700-2500 ðð. ³ Êàíåøà II 1900 ð. Îáèäâà çîáðàæåííÿ íå äåìîíñòðóþòü í³ âóäèë, í³ ïñàë³é. Â³æêè ïðèâ’ÿçàí³ äî ê³ëåöü ó íîñ³ îáîõ åêâèä³â òàì ³ òàì. Îäíàê Ëåìáåðã-Êàðëîâñüêèé òëóìà÷èòü ö³ çîáðàæåííÿ íà êîðèñòü ðàííüîãî âåðøíèöòâà ó ñòåïàõ. Â³í óâàæàº, ùî Åíòîí³ âñå-òàêè áëèæ÷å äî ³ñòèíè, í³æ éîãî ñóïðîòèâíèêè (Ì. Ëåâ³íà é ³í.), îñê³ëüêè â Ìåñîïîòàì³¿ ê³íöÿ III òèñ. âåðøíèöòâî ÿê-íå-ÿê º, à ê³íü òàì áóâ çàïîçè÷åíèé (Lamberg-Karlovsky 2002: 67), ³ íà íüîãî ïåðåíîñèëè íàçâó â³ñëþêà (“ã³ðñüêèé îñåë”). Âèõîäèòü, ó ñòåïàõ âåðøíèöòâî ìóñèëî ðîçïî÷àòèñÿ ðàí³øå. Íà òèñÿ÷ó ðîê³â? Àëå íàâ³òü ÿêùî âèçíàòè ðàííþ ïîÿâó âåðøíèöòâà, öå ìàëî ùî çì³íþº â íàøèõ óÿâëåííÿõ ïðî çàñòîñóâàííÿ êîíåé ó ÿìí³é êóëüòóð³. Ñàì æå Åíòîí³ âèçíàº, ùî âåðøíèöòâî âèêîðèñòîâóâàëîñÿ ëèøå äëÿ âèïàñó òàáóí³â ³ äóæå äîâãî íå ìàëî â³éñüêîâîãî çíà÷åííÿ, õ³áà ùî ïðè âèêðàäåíí³ êîíåé. Íàáàãàòî á³ëüøå çì³íÿòüñÿ íàø³ óÿâëåííÿ, ÿêùî ìè, ðàçîì ç Åíòîí³, âèçíàºìî, ùî ïåðåñóâí³ äîì³âêè – äîì³âêè íà êîëåñàõ, áóëè ââåäåí³ íå â ñê³ôñüêèé ÷àñ, à äâîìà òèñÿ÷àìè ðîê³â ðàí³øå. Àëå äëÿ îá´ðóíòóâàííÿ öüîãî ïîëîæåííÿ ó Åíòîí³ º ò³ëüêè îïîñåðåäêîâàí³ àðãóìåíòè – â³äñóòí³ñòü ñë³ä³â ïîñåëåíü öüîãî ÷àñó, ñêëàä ÷åðåäè (õî÷à, ÿê áà÷èìî, ó ðåïèíñüêèõ ³ ÿìíèõ ïîñåëåííÿõ º ñâèíÿ). Òàê, íàñåëåííÿ áóëî äóæå ìîá³ëüíèì, æèòëà áóëè ëåãêèìè, ñõîæèìè íà ñó÷àñí³ êèáèòêè. Âîçè, ÿê³ òÿãëè âîëè, ³ìîâ³ðíî, âèêîðèñòîâóâàëèñÿ äëÿ ¿õíüîãî ïåðåì³ùåííÿ íà íîâå ì³ñöå. Àëå äëÿ îá´ðóíòóâàííÿ ³äå¿ íàñò³ëüêè ðàííüî¿ çàì³íè ëåãêî¿ êèáèòêè õàòèíîþ íà êîëåñàõ ïîòð³áí³ äîäàòêîâ³ äîêàçè. Íàéêðàùèì äîêàçîì áóëè á çîáðàæåííÿ. ¯õ íåìàº. À âåëèêà ê³ëüê³ñòü êåðàì³êè ñóïåðå÷èòü ö³é ã³ïîòåç³: ïðè êî÷óâàíí³ îáõîäÿòüñÿ ìåíø ëàìêèìè ïîñóäèíàìè. ß âèñóíóâ òàê áàãàòî çàïåðå÷åíü ïðîòè ïîëîæåíü Åíòîí³ íå òîìó, ùî êíèãà ïîãàíà. Íàâïàêè, íà ì³é ïîãëÿä, êíèãà äóæå õîðîøà é êîðèñíà. ß ïðî÷èòàâ ¿¿ ç âåëèêîþ êîðèñòþ äëÿ 298 Êëåéí Ë.Ñ. ñåáå. Ïðîñòî çà íèí³øíüîãî ñòàíó äæåðåëüíî¿ áàçè ç ö³º¿ ïðîáëåìè ìîæëèâ³ ð³çí³ òðàêòóâàííÿ, ³ ÿ äîòðèìóþñÿ ³íøîãî í³æ Åíòîí³. Àëå éîãî êíèãà ãàðíà òèì, ùî â í³é äæåðåëà ïðåäñòàâëåí³ êðàùå, àí³æ áóäü-äå, ³ ìîæíà éòè çà àâòîðîì ó éîãî âèñíîâêàõ, à ìîæíà òðàêòóâàòè ïðîðîáëåíèé íèì ìàòåð³àë ³íàêøå. Öå – íàéêðàùà õàðàêòåðèñòèêà êíèãè ç ïðîáëåìè ïîõîäæåííÿ ³íäîºâðîïåéö³â íà ñüîãîäí³øí³é äåíü. Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÀ Äåðãà÷åâ Â.À. Î ñêèïåòðàõ, î ëîøàäÿõ, î âîéíå. Ýòþäû â çàùèòó ìèãðàöèîííîé êîíöåïöèè Ì. Ãèìáóòàñ. – ÑÏá.: Íåñòîð-Èñòîðèÿ, 2007. Èâàíîâà Ñ.Â. Ðàííèé áðîíçîâûé âåê è òðàíñôîðìàöèÿ êóëüòóð // Ñòðàòóì ïëþñ (2003– 2004. – 2). – 2005. – Ñ.86-92. Êëåéí Ë.Ñ. Àðõåîëîãè÷åñêèå ïðèçíàêè ìèãðàöèé. (IX Ìåæäóíàðîäíûé êîíãðåññ àíòðîïîëîãè÷åñêèõ è ýòíîãðàôè÷åñêèõ íàóê, ×èêàãî, 1973. Äîêëàäû ñîâåòñêîé äåëåãàöèè). – Ì., 1973. Êëåéí Ë.Ñ. Ðåö. íà: Êóðãàíû ñòåïíîé ÷àñòè ìåæäóðå÷üÿ Äóíàÿ è Äíåñòðà. Îäåññà, 1970 // Ñîâåòñêàÿ àðõåîëîãèÿ. – Ì., 1975. - ¹1. – Ñ. 297- 303. Êëåéí Ë.Ñ. Ìèãðàöèÿ: àðõåîëîãè÷åñêèå ïðèçíàêè // Stratum plus (Ñàíêò-Ïåòåðáóðã – Êèøèíåâ – Îäåññà), 1999. – ¹ 1. – Ñ.52-71. Êëåéí Ë.Ñ. Òîõàðñêàÿ ìèãðàöèÿ â ñâåòå àðõåîëîãè // Stratum plus (Ñàíêò-Ïåòåðáóðã – Êèøèíåâ – Îäåññà), 2000. – ¹ 2. – Ñ.178-187. Êîâàëåâ À.À. Äðåâíåéøàÿ ìèãðàöèÿ èç Çàãðîñà â Êèòàé è ïðîáëåìà ïðàðîäèíû òîõàðîâ // Àðõåîëîã: äåòåêòèâ è ìûñëèòåëü. ÑÏá.: Èçä. Ñàíêò-Ïåòåðáóðãñêîãî óí-òà, 2004. – Ñ.249-292. Ôðóìêèíà Ð.Ì. Ïîíèìàíèå òåêñòà â óñëîâèÿõ îãðàíè÷åííîãî çíàíèÿ ñëîâàðÿ // Íàó÷íî- òåõíè÷åñêàÿ èíôîðìàöèÿ. – 1965. – ¹ 4. – Ñ.44- 48. ×åðíÿêîâ È.Ò. Î “ïîçäíåÿìíîé” êóëüòóðå Ñåâåðî-Çàïàäíîãî Ïðè÷åðíîìîðüÿ // Àðõåîëîãè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ íà Óêðàèíå â 1976-1977 ãã. – Óæãîðîä, 1978. –Ñ.32-33. Anthony David W. The horse, the wheel and language. How Bronze-Age riders from the steppes shaped the modern world // Princeton and Oxford: Princeton University Press, 2007. Dyen I., Kruskal J. B. and Black P. An Indo- European classification: A lexicostatistical experiment // Transactions of American Philosophical Society. – 82 (5) – 1992. – Ñ.1-132. Gray R.D. and Atkinson Q.D. Language-tree divergence times support the Anatolian theory of Indo- European origin // Nature. – 426 (6965). - 2003. – Ñ.435-439. Lamberg-Karlovsky C.C. Archaeology and language: The Indo-Iranians // Current Anthropology. – 43 (1). – 2002. – Ñ.63-75, 83-85. Mallory J.P. In search of the Indo-Europeans. – London: Thames and Hudson, 1989. Renfrew C. Archaeology and language // The puzzle of Indo-European origins. –London: Jonathan Cape, 1987. Klejn L.S. STEPPE ORIGINS OF INDO-EUROPEANS REVISITED (REGARDING DAVID ANTHONY’S BOOK “THE HORSE, THE WHEEL AND LANGUAGE” 2007). Since the time of influential works by Renfrew (1987) and Mallory (1989) two decades passed, and really David Anthony’s capital work appeared: The wheel, the horse and language: How Bronze Age riders from the steppes shaped the modern world (2007). The book of more than 500 pages embraces a lot of excellent maps, schemes, pictures and numerical tables. The bibliography contains more than 800 positions, mainly in Russian, Ukrainian and English; there are also German and French works. Despite the intriguing title suitable for popular scientific book, a solid research is presented here on the problem of Indo-European origins - the classical problem of discussions for linguists, archaeologists, anthropologists, and (since recent time) geneticists. American author from the University of Pennsylvania is well known both to Indo-European scholars of the world and to archaeologists of Russia, Ukraine and Moldavia. He is known by his printed works, always creative, original, with bold ideas, as well as by his participation in archaeological projects, especially in Volga basin. From among a few hypotheses of Indo-European origins under discussion he has chosen the idea of steppe origin and defends it. This idea was proposed in archaeology by Ernst Wahle, then picked up by Gordon Childe and Maria Gimbutas, and in recent time developed by Jim Mallory. The idea isn’t new as 299 Ïðî ñòåïîâå ïîõîäæåííÿ ³íäîºâðîïåéö³â well as argumentation. The stress on horses, riders and charts as distinctive attribute of the culture of Proto- Indo-Europeans was exaggerated in the literature since long ago (the Eneolithic riding was maintained by V. N. Danilenko and D. N. Telegin, the charts by R. Drews). Yet Anthony has imparted a new life to these old arguments, found new substantiations, introduced new methods. His work is especially interesting by the fact that he summarized enormous archaeological materials accumulated in the countries of Eastern Europe (Russia, Ukraine, Moldavia, Poland). In addition to considerations on the ways of how the Indo-European community has been shaped, he has presented to the western reader a detailed survey of the literature and unpublished materials from this region, the results of old excavations and recent expeditions. This all was inaccessible to western archaeologists because of language barrier and of narrow spread of these publications. The author pictures the crisis of agrarian “Old Europe” in the connection with the climate deterioration when in the advanced Eneolithic the onslaught of the steppe population on Europe took place. This question is elaborated in more details from the same position in the recently published (in Russian) book by Dergachev (2007) On scepters, on horses, on war. Yet Anthony drives IE from the culture of Suvorovo barrows to Anatolia and ascribes to them the building of Troy I. The ch. 12 specifies changes that occurred in the final Eneolithic on the borders with the steppe – in Maikop culture and in the grand Tripolye proto-towns. For the Bronze Age the author reconstructs in the steppe the life on wheels, and having driven Afanasyevo culture from the Repin culture, treats this as the origins of Tocharians. Then he outlines the areas of separation of western IE languages (including proto-German) from Usatovo culture through the late Funnel beakers and Corded ware, while the Pit-Grave culture from Hungary impacts the cultures of Bavaria and Austria and creates proto-Celtic languages. The languages that remained in Hungary become proto-Italic – these are urn field (Urnenfelder) and Villanova culture. The forming of Indo-Iranian languages (Sintashta) happens on the north border of the steppes. Then the integration of the steppe area into a unified system is considered and the sizing uo follows. The book has many attractive sides. The survey of the contemporary state of the materials of Neolithis, Eneolithic and Bronze Age of a vast region will be useful not only for western archaeologists. It is simply invaluable for them. Yet we also have not such survey, in Russian. We are idle and insufficiently bold or (it can be also so said) too careful. Anthony made a colossal work, and his work certainly will not vanish in waste. I agree with the author in a version of Renfrew’s construction that leads Indo-Europeans from Anatolia together with Early Neolithic, although the reasons of our aversion are different. Anthony stresses the too long period of co-existence of proto-Indo-European language from neolithization till separation (he gives a thousand year for every language). I rest on unreality to lead Indo-European peoples from Anatolia with migrations – there are no such archaeological cultures. The picture drawn by Anthony attracts me: Neolithic “Old Europe” with languages possibly of Afro- Asian type, perished, and the Indo-European language has been formed on its border from native languages of the population assimilated and having adopted the Neolithic. However we diverge in the evaluation of possibilities that it was the steppe population on the eastern border of agrarian Europe. It seems to me that the northern border of agrarian Europe has no less chance to appear the original homeland. In my opinion the book is very good and useful. I have read it with great benefit for myself. Anthony’s book is good because in it the factual base is presented better than anywhere, and one can follow the author in his inferences, but one can treat the material elaborated by him otherwise. This is the best characteristic of a book on the problem of origins of Indo-Europeans by the present day.

Про степове походження індоєвропейців (з приводу книги Девіда Ентоні "Кінь, колесо й мова" 2007)

Institution

Similar Items