Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного
24 жовтня 2009 року на 88-му році життя відійшов у вічність лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки, кавалер Міжнародної золотої медалі імені Г. Сорбі, стипендіат Державної стипендії видатним діячам науки України, доктор геологомінералогічних наук, професор Володимир Антонович Кал...
Gespeichert in:
Datum: | 2009 |
---|---|
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2009
|
Schriftenreihe: | Геологія і геохімія горючих копалин |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59024 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 3-4 (148-149). — С. 139-141. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-59024 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-590242014-04-06T03:01:32Z Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного Втрати науки 24 жовтня 2009 року на 88-му році життя відійшов у вічність лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки, кавалер Міжнародної золотої медалі імені Г. Сорбі, стипендіат Державної стипендії видатним діячам науки України, доктор геологомінералогічних наук, професор Володимир Антонович Калюжний – видатний український учений, геолог-геохімік, дослідник проблем генетичної мінералогії і петрології та геохімії ендогенних процесів, один із засновників нової галузі геологічної науки – мінералофлюїдології, творець всесвітньовідомої наукової школи геохімії і термобарометрії флюїдів мінералотворного середовища, багатолітній працівник Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України. 2009 Article Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 3-4 (148-149). — С. 139-141. — укр. 0869-0774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59024 uk Геологія і геохімія горючих копалин Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Втрати науки Втрати науки |
spellingShingle |
Втрати науки Втрати науки Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного Геологія і геохімія горючих копалин |
description |
24 жовтня 2009 року на 88-му році життя відійшов у вічність лауреат Державної премії УРСР у
галузі науки і техніки, кавалер Міжнародної золотої
медалі імені Г. Сорбі, стипендіат Державної стипендії видатним діячам науки України, доктор геологомінералогічних наук, професор Володимир Антонович Калюжний – видатний український учений,
геолог-геохімік, дослідник проблем генетичної мінералогії і петрології та геохімії ендогенних процесів, один із засновників нової галузі геологічної
науки – мінералофлюїдології, творець всесвітньовідомої наукової школи геохімії і термобарометрії
флюїдів мінералотворного середовища, багатолітній працівник Інституту геології і геохімії горючих
копалин НАН України. |
format |
Article |
title |
Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного |
title_short |
Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного |
title_full |
Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного |
title_fullStr |
Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного |
title_full_unstemmed |
Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного |
title_sort |
пам’яті володимира антоновича калюжного |
publisher |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Втрати науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59024 |
citation_txt |
Пам’яті Володимира Антоновича Калюжного // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 3-4 (148-149). — С. 139-141. — укр. |
series |
Геологія і геохімія горючих копалин |
first_indexed |
2025-07-05T10:12:02Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:12:02Z |
_version_ |
1836801403822014464 |
fulltext |
ПАМ’ЯТІ ВолодиМирА АнТоноВичА кАлюжного
24 жовтня 2009 року на 88-му році життя віді-
йшов у вічність лауреат Державної премії УРСР у
галузі науки і техніки, кавалер Міжнародної золотої
медалі імені Г. Сорбі, стипендіат Державної стипен-
дії видатним діячам науки України, доктор геолого-
мінералогічних наук, професор Володимир Анто-
нович Калюжний – видатний український учений,
геолог-геохімік, дослідник проблем генетичної мі-
нералогії і петрології та геохімії ендогенних про-
цесів, один із засновників нової галузі геологічної
науки – мінералофлюїдології, творець всесвітньо-
відомої наукової школи геохімії і термобарометрії
флюїдів мінералотворного середовища, багатоліт-
ній працівник Інституту геології і геохімії горючих
копалин НАН України.
Відлік життєвого шляху Володимира Калюжного розпочався 6 серпня 1922 р. у
с. Буняковка Одеського району Омської області (Російська Федерація). А далі були
переїзд батьків в Україну (1924 р.), закінчення середньої школи в с. Миколаївка Бер-
дянського району Запорізької області (1939 р.) і навчання на геологорозвідувальному
факультеті Дніпропетровського гірничого інституту (1939–1941, 1945–1946 рр.).
Випускник геологічного факультету Львівського державного університету іме-
ні Івана Франка, у якому навчався упродовж 1946–1949 рр., з життєвим і фронтовим
досвідом та бойовими нагородами учасника бойових дій Другої cвітової війни
(1941–1945 рр.), він усе подальше життя присвятив служінню інтересам науки.
У Львівському відділенні Інституту геологічних наук АН УРСР (з 1951 р. – Інс-
титут геології корисних копалин АН УРСР, із 1963 р. і донині – Інститут геології і
геохімії горючих копалин (ІГГГК) АН УРСР (НАН України), м. Львів) 1949 р. й роз-
почався трудовий шлях Володимира Калюжного. У наступні роки (1950–1955) вже
у Львівському державному університеті ім. І. Франка він підготував й успішно за-
хистив кандидатську дисертацію на тему “Многофазовые включения в минералах
(методы изучения состава и отдельные вопросы применения” (1955 р.). А надалі
його наукова, науково-організаційна, педагогічна і громадська діяльність пов’язана
з ІГГГК НАН України (1955–2009 рр). У ньому він виріс від молодшого наукового
співробітника до завідувача відділу геохімії глибинних флюїдів, захистив докторську
дисертацію на тему “Динамика минералогенеза на основе изучения минералообра-
зующих флюидов (гранитные занорышевые пегматиты и рудоносные гидротерма-
литы Украины” (1979 р.), отримав учене звання професора (1984 р.).
Саме тут професор Володимир Антонович Калюжний разом з учнями і колега-
ми розробив теоретичні і методичні основи нової галузі геологічної науки – вчення
про мінералотворні флюїди (мінералофлюїдології) й обґрунтував на кристалогенних
і фізико-хімічних принципах можливості флюїдних включень у мінералах для від-
творення термобаричних і геохімічних параметрів флюїдного середовища криста-
лізації мінералів та їхніх парагенезів як основи флюїдного режиму процесів міне-
ралотворення в літосфері.
Учений запропонував класифікацію включень у мінералах і дослідив їхню гене-
тичну інформативність та можливості в підвищенні точності і надійності визначення
параметрів мінералогенезу (температури, тиску, концентрації, рН, Еh), розробив но-
ві методи (і прилади) дослідження складу та властивостей глибинних флюїдів.
139
Встановлення ним природи глибинних флюїдів, з’ясування особливостей їхньо-
го формування, міграції і геохімічної спеціалізації ґрунтувалося на динамічному
підході до процесів мінералогенезу. Насамперед, на підставі нових даних про склад
та РТ-параметри флюїдів підкорових і мантійних областей літосфери за включення-
ми та газовими домішками в мінералах магматичних порід глибинного походження
вперше доведено, що леткі компоненти базальтових (толеїтових) лав рифтових зон
Світового океану складаються переважно з СО2, ізотопний склад вуглецю якого від-
повідає мантійному (глибинних джерел).
Вивчено розподіл у магматичному розплаві кислого складу летких компонентів,
зокрема вуглецьвмісних сполук, і поведінку кремнезему в розплаві під час форму-
вання гіпабісальних та ефузивних порід Закарпаття, встановлено явище закипання
розплаву на відповідних етапах його кристалізації.
Розроблено геохімічні моделі еволюції кришталеносних, рідкіснометалевих і
кварц-польовошпатових пегматитів, різного типу метасоматитів, золоторудних, по-
ліметалевих та рідкіснометалевих гідротермальних родовищ в Україні.
Відкрито загальну закономірність формування пегматитів і гранітів середніх
глибин, зокрема грейзенізованих, – періодичність зміни кислотно-лужних властивос-
тей флюїдів (відносного значення рН) на фоні закономірного зниження температури
і відповідних парагенезів мінералів. Для гранітних пегматитів заноришового (камер-
ного) типу реконструйовано еволюційність постмагматичного мінералогенезу.
Відтворено динаміку гідротермальних мінералотворних систем золото-поліме-
талево-рідкіснометалевих родовищ і рудопроявів Закарпаття, Донбасу, Українського
щита залежно від їхнього агрегатного стану, складу і термобаричних параметрів.
На основі даних про насиченість мінералотворних флюїдів вуглецьвмісними
сполуками СО2 та СН4 виділено дві гілки геохімічної (мінерагенічної) спеціалізації
флюїдів: з діоксидвуглецево-водною складовою пов’язані, в основному, рудопрояви
поліметалів і золота, з діоксидвуглецево-метано-водною – деякі генетичні типи зо-
лоторудної мінералізації та вуглеводневі нафтогазові скупчення.
За конкретними параметрами міграції вуглеводневих сполук відтворено часову
і просторову еволюцію агрегатного стану і складу вуглеводневмісних флюїдів, з’ясо-
вано елементи латеральної і вертикальної зональності, розраховано характеристики
глибинних джерел вуглеводнів та виявлено їхню роль у процесах мінерального пе-
ретворення осадових нафтогазоносних формацій Львівського палеозойського про-
гину, Передкарпаття і Складчастих Карпат, Криму.
Випробувано і введено в дію мас-спектрометричні установки, що не мають ана-
логів у світовій практиці, для кількісного аналізу газів флюїдних включень мікрон-
ного розміру і летких речовин, які знаходяться в порожнинах вакансій кристалічної
гратки мінералів. З їхньою допомогою вперше доведено відсутність водню у вклю-
ченнях і виявлено джерела його виникнення при руйнуванні кристалів, а отже, зроб-
лено значний внесок у вирішення проблеми геохімії водню в геологічних процесах.
Це лише незначний перелік фундаментальних і теоретико-експериментальних
надбань, що склали базу достовірних критеріїв пошуку і оцінки мінеральної сирови-
ни за генетичними показниками. Встановлення оптимальних режимів кристалізації
мінералів та їхніх парагенезів дало підставу Володимирові Калюжному запропонува-
ти ендогенно-вуглекислотний пошуково-оціночний метод для п’єзокварцу, коштов-
ного каміння, рідкісних і благородних металів, а в його розвиток – нову технологію
локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів (у співавторстві).
Вагомий внесок ученого і створеної ним наукової школи в пізнання процесів
мінерало-, рудо- та петрогенезу належно оцінено як в Україні і колишньому СРСР,
так і у світі. 1983 р. йому присуджено Державну премію УРСР у галузі науки і техні-
ки за цикл робіт “Теоретична і регіональна мінералогія” (у складі колективу претен-
дентів) і Державну стипендію видатним діячам науки України (з 1998 р.). Його
140
міжнародний авторитет підтвердило нагородження 1993 р. (у числі трьох перших
учених світу) Міжнародною золотою медаллю імені видатного англійського дослід-
ника флюїдних включень Г. Сорбі.
Очолюючи упродовж багатьох років (1961–1988 рр.) колектив відділу геохімії
глибинних флюїдів, а потім працюючи в ньому на посадах головного і старшого нау-
кового співробітника (1988–2009 рр.), Володимир Калюжний усе зробив для того,
щоб відділ став одним із перших центрів розвитку нового напряму. У цій авторитетній
школі підготовки наукових кадрів систематично отримували кваліфіковані консуль-
тації, проходили стажування і обмінювалися досвідом спеціалісти з усіх регіонів
колишнього СРСР, а також США, Японії, Швеції, Болгарії, Польщі та інших країн.
1993 р. Володимир Калюжний був обраний головою Українського товариства
дослідників флюїдних включень – колективного члена Міжнародної комісії рудо-
творних флюїдів у включеннях. Тривалий час він керував секцією рудотворних флю-
їдів Комісії мінералогії і геохімії Карпато-Балканської геологічної асоціації, а в АН
колишнього СРСР входив до складу робочої групи “Геохімія” комісії з проблем Сві-
тового океану, Ради секції з флюїдних включень Проблемної ради з рудоутворення.
Путівку в наукове життя з легкої руки Володимира Калюжного отримали чис-
ленні учні, у т. ч. 2 доктори і 12 кандидатів наук, які за його науковими консультаці-
ями і керівництва склалися як відомі вчені в галузі мінералофлюїдології. Вони гідно
представляли українську науку на міжнародних, всесоюзних і республіканських
форумах учених. За його організації успішно проходили наради з термобарометрії і
геохімії мінерало- і рудотворних флюїдів та вуглецевистих сполук.
Професор Володимир Калюжний опублікував понад 200 праць, з них 7 моно-
графій, низку із яких перекладено й видано за кордоном. Вагомою була і його нау-
ково-організаційна діяльність в Інституті як члена спеціалізованої вченої ради із
захисту дисертацій і вченої ради, науково-видавничої ради, редколегії журналу
“Геологія і геохімія горючих копалин”. Він офіційно опонував дисертаційні праці в
нашій країні та за її межами, рецензував і редагував монографії та наукові збірники,
головував на Державній екзаменаційній комісії геологічного факультету Львівсько-
го державного університету ім. І. Франка.
Як учасник бойових дій Другої світової війни і ветеран праці, він був відзначе-
ний державними нагородами за бойові заслуги та багаторічну сумлінну працю.
Ученому упродовж усієї наукової діяльності були властиві широка ерудиція,
тонке відчуття нового, принциповість і вимогливість у поєднанні з умінням створити
в колективі творчу атмосферу. Ще донедавна він, сповнений духовних сил і творчих
задумів на майбутнє, активно працював на науковій і науково-організаційній ниві,
вносячи вагомий вклад у вирішення фундаментальних і прикладних проблем геохі-
мічної науки сьогодення. Наснаги до праці йому завжди надавав дух творчого пошу-
ку та експериментування, що супроводжував дослідника все життя.
Володимира Калюжного поховали, за його заповітом, на Личаківському цвинта-
рі у Львові. Талановитий учений і організатор науки, розвиткові якої в Україні та
збагаченню її новими здобутками Володимир Антонович Калюжний присвятив усе
життя, чуйна, добра та порядна людина, чудовий сім’янин, творча і непересічна осо-
бистість, патріот та громадянин – таким він назавжди залишиться у світлій пам’яті,
душах і серцях рідних та близьких, друзів і колег, усіх, хто його знав, з ким він пра-
цював і спілкувався.
Редакційна колегія журналу
“Геологія і геохімія горючих копалин”
Відділ геохімії глибинних флюїдів
ІГГГК НАН України
141
|