Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення

Мета статті полягає в тому, щоб створити наукові передумови подальшого розвитку системи аудиту iнновацiйного процесу пiдприємства, що сприятиме подоланню iснуючих у нiй недолiкiв i покращенню практики....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Кантаєва, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59038
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення / О.В. Кантаєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 234. — С. 43-48. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-59038
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-590382014-04-06T03:01:32Z Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення Кантаєва, О.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета статті полягає в тому, щоб створити наукові передумови подальшого розвитку системи аудиту iнновацiйного процесу пiдприємства, що сприятиме подоланню iснуючих у нiй недолiкiв i покращенню практики. 2012 Article Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення / О.В. Кантаєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 234. — С. 43-48. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59038 657.37:330.142 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Кантаєва, О.В. Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення Культура народов Причерноморья
description	Мета статті полягає в тому, щоб створити наукові передумови подальшого розвитку системи аудиту iнновацiйного процесу пiдприємства, що сприятиме подоланню iснуючих у нiй недолiкiв i покращенню практики.
format	Article
author	Кантаєва, О.В.
author_facet	Кантаєва, О.В.
author_sort	Кантаєва, О.В.
title	Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення
title_short	Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення
title_full	Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення
title_fullStr	Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення
title_full_unstemmed	Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення
title_sort	проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59038
citation_txt	Проблеми визначення принципів побудови та функціонування обліково-аналітичної системи відображення об'єктів інноваційної діяльності та розробка напрямів їх удосконалення / О.В. Кантаєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 234. — С. 43-48. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT kantaêvaov problemiviznačennâprincipívpobudovitafunkcíonuvannâoblíkovoanalítičnoísistemivídobražennâobêktívínnovacíjnoídíâlʹnostítarozrobkanaprâmívíhudoskonalennâ
first_indexed	2025-07-05T10:16:02Z
last_indexed	2025-07-05T10:16:02Z
_version_	1836801655558897664
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 43 Висновки. Зазначимо, що початково програма розроблялася для використання незалежними аудиторами. Проте декількарічний досвід застосування довів її корисність на великих підприємствах як інструменту внутрішнього контролю правильності облікової інформації з боку керівників, центрального офісу, відділу внутрішнього аудиту. Загалом програма була успішно застосована при проведенні аудиту та контролю облікових баз даних на різних за розміром та галуззю підприємствах – оптової та роздрібної торгівлі, газопостачання, бюджетної сфери та ін. При цьому приблизно в половині застосувань аудитори обирали варіант, при якому опановувати програмний продукт не було потреби – аудитор виступав «проміжною ланкою» між аудиторським сервісом (розробниками) і клієнтом, віддалено передавав дані та оперативно отримував аналітичний звіт (в межах одного робочого дня). Джерела та література: 1. Івахненков С. В. Класифікація програмного забезпечення обліку і контролю / С. В. Івахненков // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – № 7. – С. 55-65. 2. Івахненков С. В. Комп’ютерний аудит : контрольні методики і технології / С. В. Івахненков. – К. : Знання, 2005. – 286 с. 3. Работать напряженно или работать эффективно. Организация работы аудитора : [Электронный ресурс]. – Режим доступа : //http://consulting.ru/262mgmtl_l. 4. Mennicken Andrea. Connecting worlds: The translation of international auditing standards into post-Soviet audit practice / Andrea Mennicken // Accounting, Organizations and Society. – 2008. – № 33. – Р. 384-414. 5. Weber R. Information Systems Control and Audit / R. Weber. – Upper Saddle River, Prentice-Hall Inc., 1999. – 1013 р. Кантаєва О.В. УДК 657.37:330.142 ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ВІДОБРАЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЗРОБКА НАПРЯМІВ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ Постановка проблеми. Вирiшення сучасних проблем становлення економiки України пов’язано з необхiднiстю розвитку iнновацiйних процесiв, впровадження у виробництво нових рiшень - сучасних технологiчних, технiчних форм i методiв организацiї господарювання та управлiння. Конкурентоспроможнicть, а вiдтак i життєздатнiсть підприємства на внутрiшньому та свiтовому ринках в значнiй мiрi залежать не тiлки вiд якiсних i цiнових характеристик продукцiї, але й вiд ефективностi системи управлiння, зокрема, вiд стану iнформацiйного забезпечення iнновацiйної дiяльностi. 2. Невирiшенi ранiше частини проблеми. Одним iз основних недолiкiв iснуючих національних стандартiв бухгалтерського облiку та міжнародних стандартів аудиту є вiдсутнiсть єдиної системи регiстрiв i рахункiв для вiдображення витрат, доходiв i результатiв iнновацiйной дiяльностi. Бiльше того, iснуючi облiковi моделi не адекватнi розмаїттю iнновацiйних процесiв i не дають достатньо достовiрних даних для проведения экономического анализа i регулювання в сферi iнновацiй. Отже, уявляється необхiдним розробити науково обгрунтовану систему аудиту витрат, доходiв i результатiв iнновационоi дiяльностi промислових пiдприємств. Актуальнiсть вирiшення цiєї проблеми визначила выбiр теми статті. 3. Мета i завдання дослiдження. Мета статті полягає в тому, щоб створити наукові передумови подальшого розвитку системи аудиту iнновацiйного процесу пiдприємства, що сприятиме подоланню iснуючих у нiй недолiкiв i покращенню практики. Вiдповiдно до неї визначено наступнi основнi задачи:  визначити мiсце i значення в управлiннi функцiй аудиту;  обгрунтовать необхiднiсть органiчного iх пiдпорядкування функцiй аудиту стратегiчним, тактичним i оперативним цiлям управлiння взагалi та iнновацiйним процесом, зокрема;  дослiдити можливi джерела покриття iнновацiйних витрат i обгрунтувати прiоритетний пiдхiд;  критично оцiнити принципи побудови i функцiонування облiково-аналiтичної системи, що мiстяться в законодавчих документах i спецiальнiй лiтературi з бухгалтерського облiку та аналiзу з точки зору їх узгодженостi з загальними цiлями управлiння iнновацiйним процесом i кiбернетичними законами, вiдповiдно до яких вони мають визначатися;  визначити комплекс адекватних об’єктовi аудиту iнформацiйних моделей, в якому вiдображалися б зазначенi процеси;  розкрити вплив процесiв на форми органiзацiї iнновацiйної дiяльностi, на змiст похiдних вiд них моделей продукту, витрат на його створення i джерел iх покриття, доходiв i фiнансових результатiв, склад iнформацiї, систему регiстрiв i пiдхiд до побудови бухгалтерських моделей iнновацiйної дiяльностi;  критично оцiнити сучасний стан облiку й аналiзу, обгрунтувати концептуальнi положення, що сприяють усуненню недолiкiв i мають складати загальну методику планування, облiку, контролю i калькулювання собiвартостi продукцiї серiйного чи масового виробництва як окремно iнновацiйний продукт, який розробляється поряд iз iншими складовими технiчної документацiї. 4. Основний матерiал. Перехiд до iнновацiйної моделi розвитку є для України прiоритетним стратегiчним напрямком i невiд’ємною умовою входження на рiвних у свiтову економiчну систему. Для цього необхiдно, по-перше, здiйсниючи на державному рiвнi систему цiлеспрямованих заходiв, якi Кантаєва О.В. ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ВІДОБРАЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЗРОБКА НАПРЯМІВ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ 44 здатнi створити економiчнi можливостi як передумови формування стимулюючих iнновацiйний процес механiзмiв, по-друге, виробити власне механiзм взаємодiї суб’єктiв господарювання, що забезпечував би досягнення конкурентних переваг завдяки активнiй iнновацiйнiй практицi та ефективним iнновацiйним рiшенням. Серед богатьох пiдходiв до тлумачення iнновацiй та iнновацiйного процесу переважним, на думку автора, є законодавчий, в якому iнновацiї – це наново створенi (побудованi) або удосконаленi конкурентоздатнi технологiї, продукцiя чи послуги, а також органiзацiйно-технiчнi рiшення виробничого, адмiнiстрацивного, комерцiйного або iншого характера, котрi суттєво покращують структуру i якiсть виробництва (або) соцiальної сфери. Умови розвитку iнновацiйної дiяльностi при сучасному станi науково-технiчного прогресу автор вбачає в економiчному зростаннi та ефективностi виробництва, повнiй зайнятость людей, стабiльностi рiвня цiн, економiчнiй свободi працiвникiв, справедливому розподiлi доходiв, деякi iнших чинниких. Стратегiя ж розвитку полягяє в накопиченнi i систематизацiї iдей, iнформацiї i знань, вибiр прiоритетних, перспективних iдей, аналiз конкурентоспроможностi та економiчної ефективностi нового продукта на стадiї прийняття рiшення, його створення, опанування ринку нової продукцiї. За цiх умов цiлеспрямованнiсть i ефективнiсть iнновацiйних процесiв, що вiдбуваються в пiдприємствi, визначається трьома основними факторами:  станом зовнiшнього середовища – полiтичного та економiчного ситуацiєю, типом ринку i характером конкурентної боротьби, орiєнтацiєю владних структур та iнших iнституцiй на цiлi iнновацiйного розвитку пiдприємств;  станом внутрiшнього середовища пiдприємства – здатнiстю лiдера та його команди творчо сприймати позитивний вплив структур зовнiшнього середовища, що сприяє досягненню цiлей розвитку, i протистает рiзного роду необгрунтованим витручанням, якi розвиток матерiальних i трудових ресурсiв, використанням сучасних технологiй, форм органiзацii виробництва и систем управлiння;  специфiкою самого iнновацiйного процесу як об’єкта управлiння. Загальноприйнятий в теорiї аудиту пiдхiд, коли його об’єктами є процеси постачання, виробництва, збуту, є спiрним, навiть помилковим. З одного боку, видiлено далеко не всi види процесiв, якi вiдбуваються в пiдприємствi, з iншого – випадають iз поля зору витрати, доходи, результати дiяльностi. Вiдповiдно до cуб’єкта господарювання (підприємства промисловості) та його бізнес-середовища, визначено як актуальнi для даного випадку i класифiкованi за вiдповiдними ознаками витрати iнновацiйної дiяльностi [1]. Автор виходила з того, що класифiкацiя має визначити конструкцiю iнформацiйної моделi не загальних операцiйних витрат на виробництво серiйної або масової продукцiї, а витрат саме iнновацiйної дiяльностi, пов’язаної з виробленням ексклюзивного продукту. Тому втрачають актуальнiсть деякi загальновiдомi класифiкацiї витрат, зокрема, за способом вiднесення на продукцiю – прямi, непрямi, залежнiстю вiд обсягу виробництва – змiннi, постiйнi, можливостю впливу на величину витрат – регульованi, нерегульованi, очевиднiстю i формальною визначенiстю – явнi, неявнi, зв’язком iз виробничим процессом – виробничi, невиробничi. Тобто класифiкацiї доречнi, коли йдеться про серiйне i масове виробництво. Водночас мають реальне значення в побудовi бухгалтерських моделей iнновацiйних витрат класифiкацii за вiдношенням: до окремих сфер дiяльностi iх носiiв – витрати на iнновацiйний продукт, витрати перiоду, до окремих етапiв загального процесу – науково-технiчнi i маркетинговi дослiдження, проектування, виготовлення та експериментальна перевiрка продукту, до учасникiв створення iнновацiйного продукту – витрати окремих юридичних осiб, за характером витрат – поточнi, капiтальнi, економiчними елементами – амортизацiя, матерiальнi витрати, витрати людських ресурсiв, грошовi, порiвнянням нового виробу з аналогами – нормативнi, додатковi. На нашу думку, об’єктами аудиту є також iнновацiйний продукт у виглядi оцiнених i юридично оформлених нематерiальних активiв як власного користування, так i ринкового призначення. Дослiджено можливi варiанти використання чинних i формування нових джерел покриття витрат iнновацiйної дiяльностi. Запропоновано як прiоритетний пiдхiд, що передбачає вiднесення:  витрат, якi пов’язанi з освоєнням нової продукцiї, на собiвартiсть виробу чи реалiзацiї;  витрат зi створення продукту у виглядi нематерiальних активiв – на їх первiсну вартiсть;  iншi поточнi витрати iновацiйноi дiяльностi – на зменшення фонда чи резерва iновацiйного розвитку, що формуються за рахунок прибутку пiсля сплати податку i собiвартостi реалiзацiї;  витрати на завершенi етапи розробки, що є предметом продажу – на собiвартiсть реалiзацiї. Дослiджено мiсце i визначальне значення функцiй аудиту у сукупному управлiнському процесi, а також принципи облiку, що мiстяться в законодавчих документах i спецiальнiй лiтературi з бухгалтерського облiку, з точки зору їх узгодженостi з цiлями загальної системи управлiння. Обгрунтовано необхiднiсть органiчного пiдпорядкування функцiй аудиту цiлям управлiння взагалi та iнновацiйним процесом, зокрема. Аналiз принципiв, якi визначаються Законом України «Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi», свiдчить про те, що деякi формулювання в дiйсностi приципiв не мають значення, оскiльки являють собою елементи його методу та iншi постулати, вимоги, що нiяк не надають облiку управлiнської орiєнтацiї. Автор дiйшла висновку, що принципи бухгалтерського облiку i впливаючi з них органiзацiйнi i методичнi рiшення мають формулюватися вiдповiдно до двох кiбернетичних законiв: необхiдної розмаїтомтi, концентрацiї функцiй. Поглиблено i уточнено принципи, що визначають мiсце i поведiнку Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 45 облiкової системи в управлiннi економiчними процесами, в тому числi iнновацiйними. Згiдно з цими законами органiзацiйнi форми та iнформацiйнi моделi бухгалтерського облiку мають бути адекватнi природному стану його об’єктiв i чередбачати зосередження взаємозалежних функцiй планування, облiку, контролю, аналiзу i регулювання, а вiдтак, i вiдповiдного персоналу у центрах прийняття рiшень iз управлiння iнновацiйними процессами. Виходячи з нього автор вважає, що принципами, якi визначають побудову системи бухгалтерського облiку, є такi:  в його органiзацiї: децентралiзацiя облiкового персоналу з метою його введення як до цiльових структур матричного типу, що призначенi для комплексного управлiння окремими значущими проектами iнновацiйного спрямування, так i до органiзацiйних структур управлiння процессами основних сфер дiяльности з метою iнтегрування його з персоналом iншої функцiональної спецiалiзацiї;  у побудовi бухгалтерських моделей iнновацiйної дiяльностi: їх адекватнiсть складу i змiсту процесiв, характеру продукту, витрат, доходiв i результатiв iнновацiйної дiяльностi. Моделi повиннi задовольняти наступним вимогам: спадкоємностi iнформацiї в просторi i часi, тобто створена в оперативному режимi часу iнформацiя, що розкриває її змiстовнi характеристики, може з користю використовуватися також у режимi поточного управлiння, доситностi, достовiрностi. Доведено, що iнформацiя, створена за допомогою певних елементiв методу бухгалтерського облiку, якi розглядаються попередниками в значеннi принципiв, може мати рiзнi характеристики спадкоємностi, достатностi i достовiрностi. Розкрито вплив процесiв на форми органiзацiї iнновацiйної дiяльностi, на змiст похiдних вiд них моделей продукту, витрат на його створення, доходiв i результатiв, склад iнформацiї, систему регiстрiв i пiдхiд до побудови бухгалтерських моделей iнновацiйної дiяльностi. Потребують впровадження окремiх цiльовi структури для управлiння iнновацiйними проектами зi створення нових виробництв, впровадження нової технiки, технологiї, реструктуризацiї та iнжинiрiнгу в органiзацiї виробництва i системи управлiння. Такими органiзацiйними структурами можуть бути не тiльки матричнi формування на базi власних вiддiлiв i служб, але й структури, що створенi з участю iноземних паперiв, iз залученням пiдрядникiв. Проте в будь-якому випадку в реалiзацiї проектiв бере участь бухгалтерський персонал, обсяг дiяльностi якого залежить вiд масштабу i складностi проекту. Особливо, коли iнновацiйна дiяльнiсть виводиться на окремий внутрiшнiй баланс або для її ведення створюється сумiсне пiдприємство зi залученням вiтчизняного чи зарубiжного партнера. Класифiкацiя iнновацiйного процессу за сферами дiяльностi пiдприємства, в яких безпосередньо ведеться господарська дiяльнiсть, i не тiльки iнновацiйна, є, на наш погляд, поштовхом до використання матричної моделi в побудовi не тiльки проектної, але й стабiльно дiючоi органiзацiйної структури управлiння. Обгрунтованим вбачається пiдхiд, коли:  здiйснюється необхiдна i достатня децентралiзацiя персоналу з планування та облiку;  вiн уводиться до органiзацiйних структур кожної на цьому нижньому рiвнi сфери дiяльнистi – вiддiлiв капiтального iнвестування, постачання, виробництва, та iн. i виконує всi функцiї управлiння, взаємодiючи з оперативно-виробничим персоналом, який безпосередьо веде господарську дiяльнiсть у вiдповiднiй сферi;  таким чином, у кожнiй сферi пiдприємства створюються передумови органiзацiї повного управлiньського циклу за схемою: аналiз наступного перiоду – облiк фактичних результатiв i стану ресурсiв – контроль вiдхилень – регулювання, в тому числi стимулювання – аналiз як завершуючи стадiя поточного i початкова стадiя наступного циклiв управлiння;  кординацiя дiй структур нижнього рiвня, узагальнення планової, облiкової, аналiтичної iнформацiї, здiйснення процедур цiлепокладання, пiддержання зв’язкiв iз зовнiшнiм оточенням, тобто налагодження i збереження системної цiлiсностi пiдприємства та його iнформацiйних потокiв – усi цi завдання вирiшуються на наступному, верхньому рiвнi у функцiональному блоцi системи управлiння. Матрична модель системи управлiння наведена на рис.1. Ось Х – відділи, які безпосередньо ведуть господарську діяльність Ось У – функції управління Ось Z – рівні управління Рис. 1. Матрична модель процесів управління. Кантаєва О.В. ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ВІДОБРАЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЗРОБКА НАПРЯМІВ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ 46 Розмаїття iнновацiйних процесiв визначає необхiднiсть побудови адекватних облiкових моделей, в яких вiдображалися б витрати на створення iнновацiйного продукту, його оприбунсування, визначення, формування i використання джерел покриття витрат. Ними можуть бути облiковi моделi:  формування активiв i пасивiв у зв’язку зi органiзацiєю нових пiдприємств i цехiв iз сучасним рiвнем технiки, технологiї, органiзацiї виробництва та управлiння;  придбання/власної розробки нематерiальних активiв;  створення принципово нових зразкiв продукцiї та їх модифiїкацiй;  розробки нових або бiльш досконалих систем органiзацiї виробництва та управлiння;  некапiтальних поточних витрат iнновацiйного характера, що виникають в основних сферах дiяльностi;  витрат i доходiв сумiсної iнновацiйної дiяльностi пiдприємства та його вiтчизняних/зарубiжних партнерiв. Обгрунтовано пiдхiд, у рамках якого проектування нового виробу продукцiї, в тому числi розробка технiчної документацiї, передбачає створення загальної методики нормування, планування, облiку, контролю, а вiдтак i моделi витрат на його виробництво i калькулювання собiвартости, котрi слiд розглядати в значеннi окремого iнновацiйного продукту з можливостями його продажу. Дослiджено як етапи державного регулювання в сферi iнновацiйноi дiяльности, так i сучасний стан облiку. На основi теоретичного аналiзу, з одного боку, нормативних положень – Плану рахункiв бухгалтерського облiку i П(С)БО 16 «Витрати», що покладенi в основу побудови сучасної системи бухгалтерського облiку витрат дiяльностi взагалi та iнновацiйної, в тому числi, з другого, - наукових результатiв iз цiх питань у роботах попередникiв, якi багато в чому нормативнi положення тиражують, доказово визначено принциповi прорахунки та явнi непорозумiння, що на практицi призводять до серйозних витрачених можливостей в облiку та аудиту, зокрема, i в управлiннi формуванням витрат, взагалi. У головному проблема полягяє в тому, що iнформацiйнi моделi витрат неадекватнi дiйсному складу самiх витрат за їх цiльовим призначенням i змiстом, що унеможливлює видилити витрати окремих видiв дiяльностi, а в середенi них – окремих напрямкiв, пiдвидiв. Якiсно новi iнформацiйнi можливостi створює впровадження синтетичного рахунку «Витрати iнновацiйної дiяльностi», на якому передбачається зосередити сукупнi витрати цiєї сфери, з наступними субрахунками: 1. Придбання/створення прогресивних видiв технiки, 2. Придбання/створення прогресивних технологiй, 3. Розробка нових видiв продукцiї та їх модифiкацiй, 4. Розробка прогресивних систем органiзацiї виробництва та управлiння, 5. Придбання/створення нематерiальних активiв. Вiн несе на собi навантаження рахунку-екрану, на якому в дебетi вiдображаються всi без винятку iнновацiйнi витрати, в кредитi вони списуються на вiдповiднi рахунки-«споживачи» (рис.2). Рис. 2. Бухгалтерська модель рахунку-екрану «Iнновацiйнi витрати». Висновки. В умовах значного обмеження енергетичних ресурсів і необхідності підвищення конкурентоспроможності продукції потрібні нові підходи до розвитку економіки України, задоволення споживчого попиту як на вітчизняному ринку, так і з виходом на світовий ринок. Такою рушійною силою, здатною забезпечити зниження енергоємності та підвищити конкурентні переваги підприємств і держави на ринку, є інноваційний напрям розвитку. Початковою умовою здійснення інноваційної діяльності виступає власність на інтелектуальний продукт. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 47 Перехід до інноваційної моделі розвитку для нашої країни є невід’ємною умовою входження рівноправним учасником у світову економічну систему. Вважаємо, що необхідними умовами для цього є:  цілеспрямовані заходи уряду на формування стимулюючих інновацій економічних умов;  створення механізму взаємодії суб’єктів господарювання, при якому конкурентні переваги досягалися б завдяки активній інноваційній діяльності та ефективним інноваційним рішенням. Доведено необхідність облікового відображення інноваційних процесів, оскільки це забезпечить надання інформації для управління процесами розробки, впровадження та реалізації інновацій на конкретних підприємствах. Визначено наступні завдання бухгалтерського обліку інноваційної діяльності:  надання оперативної інформації для управління процесами розробки, впровадження і реалізації інновацій;  створення і ведення регістрів аналітичного і синтетичного обліку для відображення процесів інноваційної діяльності;  надання управлінської, бухгалтерської та статистичної звітності для контролю за процесами створення, впровадження і реалізації продуктів інноваційної діяльності. На основі окреслення основних цільових параметрів бухгалтерського обліку інноваційної діяльності визначено його об’єкти. Загальноприйнятий в теорії бухгалтерського обліку пiдхiд, коли його об’єктами є процеси постачання, виробництва, збуту, є спiрним. З одного боку, виділяються далеко не всi процеси підприємства, з іншого – випадають iз поля зору витрати, доходи та результати діяльності. Обґрунтовано, що об’єктом аудиту є також iнновацiйний продукт у виглядi оцiнених i юридично оформлених нематерiальних активiв, реальнi доходи вiд використання чи продажу власного або разом iз учасниками його створення продукту, прибуток вiд iнновацiйної дiяльностi. Дослiджено можливi варiанти використання чинних i формування нових джерел покриття витрат iнновацiйної діяльності і запропоновано як прiоритетний пiдхiд, що передбачає вiднесення:  витрат, якi пов’язанi з освоєнням нової продукцiї, на собiвартiсть виробу чи реалiзацiї;  витрат зi створення продукту у виглядi нематерiальних активiв – на їх первiсну вартiсть;  iншi поточнi витрати iновацiйноi дiяльностi – на зменшення фонду чи резерву iновацiйного розвитку, що формуються за рахунок прибутку пiсля сплати податку i собiвартостi реалiзацiї;  витрати на завершенi етапи розробки, що є предметом продажу – на собiвартiсть реалiзацiї. Практичний досвід діяльності підприємств показав, що з урахуванням зарубіжного досвіду облікове відображення інновацій може бути здійснено за чотирма напрямами:  капітальні інновації в створення нового вигляду основних засобів;  інтелектуальні та капітальні інновації в створення нематеріальних активів;  оборотні інновації в створення нових видів готової продукції, товарів, робіт і послуг;  у складі витрат майбутніх періодів. Варіант списання інноваційних витрат на собівартість продукції підприємство обирає самостійно, виходячи з умов діяльності і специфіки інноваційного продукту. Інновації на підприємстві запропоновано розглядати як окремі проекти, у рамках управління якими виділені такі специфічні ознаки інновацій: – пов’язані з новинкою і нерегулярністю, і, отже, з невизначеністю; – властиві комплексність і слабка структурованість, ризики; – мають чітко виражену мету, визначені за змістом, обмежені за часом реалізації та спрямовані на зміни; – бюджет інновацій, як і будь- якого проекту, обмежений; – інноваційний процес можна розкласти на фази з проміжними цілями і завданнями. Як організаційні форми виробництва інновацій виділені інноваційний продукт і інноваційна продукція. Відповідно, формами реалізації інноваційної ідеї визначені матеріально-речова нові технології доведення товару від виробника до кінцевого споживача, наприклад, маркетингові і інформаційні технології, новий вигляд послуг, який базується на вивченні можливостей основного товару і доповненні їх супутніми. Виділено п’ять організаційних форм виробництва інноваційних продуктів:  продукція, яка раніше не існувала;  послуга, яка раніше не існувала;  продукція, яку раніше проводили, проте її конструкція була суттєво змінена;  послуга, яка раніше існувала і доповнена супутніми послугами;  продукція, яка має тільки новий дизайн. Форма органiзацiї iнновацiйної дiяльностi впливає на змiст похiдних вiд неї моделей продукту, витрат на його створення, доходiв i результатiв дiяльностi, склад iнформацiї, систему регiстрiв i пiдхiд до побудови бухгалтерських моделей iнновацiйної дiяльностi. Для управління інноваціями доцільно використовувати управлінський облік, що має найбільш потужну інформаційну базу. Наукові дослідження і розробки повинні зосередитися на пошуку найбільш ефективних механізмів взаємодії всіх ділянок інноваційної діяльності для підвищення інноваційної активності на мікро- і макрорівнях. Вважаємо, що при розробці нового виробу система управлінської звітності класифікуються за трьома напрямами: у сфері постачання, виробництва та управління. Для потреб управління інноваційною діяльністю найбільш доцільним і ефективним є застосування гнучких кошторисів, що дозволяють перераховувати очікувані витрати на фактичний обсяг виробництва. Суть перерахунку полягає в чіткому поділі всіх статей витрат, що враховуються, на змінні і постійні та коригуванню очікуваних змінних витрат на коефіцієнт фактичної зміни обсягу виробництва. Це дозволяє виключити нерегульовану зміну витрат, Кантаєва О.В. ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ВІДОБРАЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЗРОБКА НАПРЯМІВ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ 48 оскільки обсяг виробництва не контролюється центрами витрат. Джерела та література: 1. МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його бізнес-середовища» // Оцінка ризиків та відповідь на оцінені ризики в практиці аудиту / О. А. Редько. – К., 2009-2010 р. Козаченко А.Ю. УДК 658.17:334.02:664.1(477.44) ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НЕВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВАХ Актуальність. Облікова інформація про витрати підприємства відіграє важливу роль при прийманні оперативних та якісних рішень, що впливають на підвищення ефективності виробництва. Проте бажаних результатів не можливо досягти без належної системи внутрішнього контролю. Під системою внутрішнього контролю доцільно розуміти сукупність процедур, які приймаються керівництвом економічного суб’єкта з метою ефективного ведення господарської діяльності відповідно до діючого законодавства, для забезпечення об’єктивності та повноти облікових записів для формування фінансової інформації [5, с.345]. З метою забезпечення дії контрольної функції управління підприємствам необхідно мати належно організовану систему внутрішнього контролю, що в умовах ринкового середовища та конкурентної боротьби за ринки є актуальним. Постановка проблеми. Проблеми організації внутрішнього контролю на підприємствах, привертають увагу науковців та практиків, зокрема: Ф.Ф. Бутинця, М.Т. Білухи, Н.Г. Виговської, Є.В. Калюги, В.П. Пантелеєва, В.С. Рудницького та інших. Проте їх дослідження зосереджені на загальних аспектах організації внутрішнього контролю, а невиробничі витрати, як окремий елемент, залишаються поза увагою, що потребує подальшого дослідження. Об’єктом дослідження є організація внутрішнього контролю невиробничих витрат на підприємствах. Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти внутрішнього контролю невиробничих витрат на підприємствах. Мета дослідження. Мета написання статті полягає у системному дослідженні функцій та завдань внутрішнього контролю за невиробничими витратами підприємств та їх впливу на фінансовий результат діяльності. Завдання дослідження. Виходячи з мети статті, визначено основні завдання дослідження: розглянути складові системи внутрішнього контролю та його форми із відповідним впливом їх на невиробничі витрати; дослідити функції та з’ясувати завдання внутрішнього контролю за невиробничими витратами. Основний матеріал і результати. Внутрішній контроль допомагає підприємствам досягати поставлених цілей за допомогою систематизованих та послідовних підходів щодо здійснення оцінки достовірності представленої інформації у фінансовій, податковій та статистичній звітності, перевірці доцільності та ефективності господарських операцій відповідно до вимог діючого законодавства та нормативно-правових актів. Автори по-різному виокремлюють складові внутрішнього контролю. Приведемо основні із них (рис. 1): Рис. 1. Складові внутрішнього контролю та їх вплив на невиробничі витрати. Оскільки бухгалтерський та адміністративний контроль доповнюють один одного у процесі контролю за невиробничими витратами, провести чітке розмежування між ними дуже складно. Тому метою проведення спільного бухгалтерського та адміністративного контролю невиробничих витрат на

Репозитарії

Схожі ресурси