Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва

Мета статті – обґрунтувати роль та місце кластерів серед підприємницьких структур, представити їх класифікаційні ознаки, встановити подібності та відмінності традиційних вертикально інтегрованих структур та структур кластерного типу для виявлення та розвитку конкурентних кластерів....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Глущенко, Л.Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59098
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва / Л.Д. Глущенко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 240. — С. 33-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-59098
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-590982014-04-07T03:01:32Z Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва Глущенко, Л.Д. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета статті – обґрунтувати роль та місце кластерів серед підприємницьких структур, представити їх класифікаційні ознаки, встановити подібності та відмінності традиційних вертикально інтегрованих структур та структур кластерного типу для виявлення та розвитку конкурентних кластерів. 2012 Article Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва / Л.Д. Глущенко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 240. — С. 33-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59098 334.02 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Глущенко, Л.Д. Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва Культура народов Причерноморья
description	Мета статті – обґрунтувати роль та місце кластерів серед підприємницьких структур, представити їх класифікаційні ознаки, встановити подібності та відмінності традиційних вертикально інтегрованих структур та структур кластерного типу для виявлення та розвитку конкурентних кластерів.
format	Article
author	Глущенко, Л.Д.
author_facet	Глущенко, Л.Д.
author_sort	Глущенко, Л.Д.
title	Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва
title_short	Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва
title_full	Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва
title_fullStr	Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва
title_full_unstemmed	Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва
title_sort	кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59098
citation_txt	Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва / Л.Д. Глущенко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 240. — С. 33-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT gluŝenkold klasternijpídhídvprogramahpídtrimkimalogopídpriêmnictva
first_indexed	2025-07-05T10:18:23Z
last_indexed	2025-07-05T10:18:23Z
_version_	1836801803372462080
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 33 5. Грищенко О. Ю. Розміщення та ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в зональному аспекті / О. Ю. Грищенко // Економіка АПК. – 2010. – № 12 (194). – С. 57-63. 6. Богиня Д. Украинское село вымирает: национальная опасность / Д. Богиня, Е. Якуба // Економіка України. – 2011. – № 4. – С. 56-66. 7. Пасхавер Б. Сценарии развития агросферы / Б. Пасхавер // Економіка України. – 2011. – № 11. – С. 38- 44. 8. Сільське господарство Криму за 2006 рік / Держкомстат Криму, Гол. управл. стат. в АР Крим. – Сімферополь, 2007. 9. Сільське господарство Криму за 2007 рік / Держкомстат Криму, Гол. управл. стат. в АР Крим. – Сімферополь, 2008. 10. Сільське господарство Криму за 2008 рік / Держкомстат Криму, Гол. управл. стат. в АР Крим. – Сімферополь, 2009. 11. Сільське господарство Криму за 2009 рік / Держкомстат Криму, Гол. управл. стат. в АР Крим. – Сімферополь, 2010. 12. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств : підруч. / В. Г. Андрійчук. – К. : КНЕУ, 2002. – 624 с. 13. Мальська М. П. Організація туристичного обслуговування / М. П. Мальська. – К. : Знання, 2011. – 275 с. 14. Современный словарь иностранных слов : ок. 20000 слов. – СПб. : Дуэт, 1994. – 752 с. 15. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. N 1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=1158-2007-%EF&text=%F2%F3. 16. Рутинський М. Й. Зелений туризм / М. Й. Рутинський, Ю. В. Зінько. – К. : Знання, 2008. – 271 с. 17. Проект закону України. «Про сільський та сільський зелений туризм» від 25.05.2006 р. № 920 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4299&skl=5 Глущенко Л.Д. УДК 334.02 КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД В ПРОГРАМАХ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА Вступ. Категорія «кластер» припускає стійке територіально-галузеве партнерство підприємств і організацій, об'єднане інноваційною програмою впровадження передових технологій з метою підвищення конкурентоспроможності учасників кластера. Природа кластерів інша, ніж територіально-виробничого комплексу - сукупності підприємств, з пірамідальною структурою управління без істотного рівня конкуренції. Кластер ж включає в себе незалежні підприємства, які співпрацюють, так як це вигідно кожному з учасників і підвищує його конкурентоспроможність і прибуток. Постановка задачі. Формування галузевого кластера визначається створенням структури функціональних зв'язків, так як синергетичний ефект виникає при об'єднанні елементів, які функціонально доповнюють один одного. Саме функціональні зв'язки визначають характер організаційно-економічних зв'язків. Роль організаційно-економічних зв'язків - в інституціоналізації сукупності суб'єктів бізнесу і перетворення їх в кластер як деяку цілісність. Ці зв'язки опосередковують взаємовідносини між господарюючими суб'єктами, стимулюючи їх конкурентоспроможність. Аналогічно, формування регіонального кластера супроводжується комунікаціями, які опосередковують взаємовідносини між суб'єктами України з метою підвищення їх сталого розвитку. Огляд наукових підходів. Питання формування технологічних кластерів, які роблять значний вплив на конкурентоспроможність економіки країни досліджені вітчизняними та зарубіжними вченими. Серед них І. Іванов [1], В. Захарченко, В. Осипов [2], О. Топчієв [3], Л. Федулова [4], Н. Чухрай [5] та ін. Проте недостатньо вивчені напрямки стимулювання розвитку кластірв в програмах підтримки малого підприємництва. З цією метою в статті запропонована методика, яка ґрунтується на аналізі структури промислового потенціалу Одеської області та виділенні найбільш представницьких секторів економіки з метою створення і розвитку перспективного кластера. Мета статті – обґрунтувати роль та місце кластерів серед підприємницьких структур, представити їх класифікаційні ознаки, встановити подібності та відмінності традиційних вертикально інтегрованих структур та структур кластерного типу для виявлення та розвитку конкурентних кластерів. Результати дослідження. Основні класифікаційні ознаки кластерів, виходячи з ролі і місця в них підприємницьких структур, можна визначити так:  вплив специфіки галузі на динаміку кластера;  використання інновацій у бізнесі учасників кластера;  участь регіонів в процесі формування кластера;  екологічний ризик від бізнесу учасників кластера;  всебічної інтенсифікації та екологізації виробництва на базі широкого використання досягнень науково-технічного прогресу;  розвитку кооперації та агропромислової інтеграції;  вжиття необхідних заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника та продовольчої безпеки; Глущенко Л.Д. КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД В ПРОГРАМАХ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 34  збалансованого розвитку всіх галузей агропромислового комплексу. Система формування та ведення агропромислового виробництва на різному рівні господарювання може бути ефективною тільки в разі створення нормальних економічних умов, коли кожне підприємство, галузь і сфера відтворення АПК мають реальні можливості (по можливості рівні) отримувати необхідні розміри доходів і їх раціональний розподіл. Стійкість розвитку сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від подолання диспаритету цін на технічні засоби та сільськогосподарську продукцію. Таким чином, можна відзначити, що для практичної реалізації результатів соціально-економічних змін у сільському господарстві, що знаходиться на етапі поглиблення ринкових відносин, будуть потрібні не просто довготривалі чинники сталого зростання, а новий етап у розвитку інноваційних процесів, створення регіональної системи природокористування, формування галузевої структури сільськогосподарського виробництва, що відповідає вимогам ринку. Для економіки України доцільна системно-структурна класифікація кластерів. Це обумовлено розмірами економічного простору України та потребою в його цілісності. Крім того, більш широкий спектр параметрів дозволяє вибрати достовірні орієнтири інвестування та приймати більш надійні рішення. На наш погляд, кластери являють собою продукт інтегрованої взаємодії і мають багато позитивні риси, властиві цим видам співпраці. Разом з тим кластери - дещо інша система, не характерна для промисловості України (табл. 1). Таблиця 1. Подібності та відмінності традиційних вертикально інтегрованих структур та структур кластерного типу. Традиційні вертикально інтегровані структури Структури кластерного типу Основа виробництва Жорстка спеціалізація, стандартизована продукція, масовість Інноваційний підхід, гнучка спеціалізація Структура виробництва Корпоративне взаємодія, централізація Централізоване координування за узгодженими напрямками корпоративно-автономних фірм Конкуренція На зовнішньому ринку, всередині регіону На обмеженій території Територіальне розміщення Усередині регіону або міжрегіональне На обмеженій території Економічні показники По галузях За сукупністю галузей, що входять в кластерну систему Ринок праці Низька мобільність робочої сили Висока мобільність робочої сили Державне регулювання Заходи з регулювання галузей і підприємств Заходи з регулювання кластерів та підприємств Механізми взаємодії Формальні Формальні поряд з неформальними (обмін інформацією, технологіями) На нашу думку, необхідно розрізняти і технологічний кластер - спільнота різних підприємств і організацій в регіоні, об'єднаних завданням випереджального економічного зростання на основі освоєння нових технологій (рис.1). Приклади технологічних кластерів, які мають значний вплив на конкурентоспроможність економіки країни: нанотехнології клітинна біотехнологія, інформаційні технології, нові матеріали. Відмінною особливістю технологічних кластерів є те, що конкретні технології, які їх утворюють, знаходять застосування в самих різних галузях, підвищуючи тим самим рівень конкурентоспроможності регіону. В той же час дані технології будуть вносити свій внесок в розвиток, підтримку, посилення конкурентоспроможності та тих галузей, які вже сьогодні є конкурентоспроможними, в тому числі сировинних галузей. Вважається, що в значній мірі завдяки технологічним кластерам економіку за кордоном стали розглядати через призму кластерів, а не через традиційне угруповання компаній, галузей або ж секторів - кластери краще узгоджуються з самим характером конкуренції та джерелами досягнення конкурентних переваг. Більшість учасників кластера не конкурують між собою безпосередньо, так як вони обслуговують різні галузі. Державні та приватні інвестиції, спрямовані на поліпшення умов функціонування кластеру, приносять користь відразу безлічі суб'єктів економічної діяльності. Кластерний підхід припускає, що конкурентоспроможність кожного окремого підприємства значною мірою пов'язана з конкурентоспроможністю інших підприємств, що входять в той же ланцюжок створення вартості, або забезпечують зовнішнє середовище самого процесу створення вартості. Стимулювання розвитку регіональних кластерів є «м'якою» мірою впливу держави на економіку. Для стимулювання розвитку кластерів створюються регіональні асоціації підприємств, що входять в кластер. Адміністрація області може грати координуючу роль у цьому процесі, однак, кластер – це неформальне об'єднання підприємств. Формування територіальних галузевих кластерів забезпечує стійку конкурентну перевагу регіону. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 35 Рис. 1. Взаємодія учасників машинобудівного кластера в Одеській області. Перспективи розвитку економіки регіону залежать від того, чи вдасться виявити, сформувати і розвинути конкурентні кластери, які створять і виведуть на національний та міжнародні ринки свою продукцію і забезпечать спеціалізацію економіки регіону. Запропонована методика ґрунтується на аналізі структури промислового потенціалу Одеської області та виділенні найбільш представницьких секторів економіки з метою створення і розвитку перспективного кластера. Визначення таких секторів проводиться за допомогою системи показників, формули для розрахунку яких наводяться нижче. Дані показники є достатньо інформативними, так як дозволяють визначити, яке значення має той чи інший вид діяльності для території (області, міста, району) в порівнянні з національною економікою у відношенні відповідно продуктивності праці і концентрації робочої сили. Формули для розрахунку даних показників: а) продуктивність праці – , 1 1       n i m j ij m j ij n i ij ijj i P P P P PCR де: Pij – обсяг виробництва особливого виду товарів або надання послуг в області / місті; i – особливий вид товарів або надання послуг; i = 1, 2….n; j – область / місто; j = 1, 2….m; б) концентрація робочої сили – , 1 1       n i m j ij m j ij n i ij iji j E E E E ERC де: Еij – кількість людей, які працюють у відповідній галузі в області / місті; i – відповідна галузь/сектор економіки; i = 1, 2…n; j – область / місто; j = 1, 2…m. Зробимо спробу представити графічно (рис. 2). Глущенко Л.Д. КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД В ПРОГРАМАХ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 36 Рис. 2. Співвідношення ECR / PCR для галузі. В цілому більш ефективні сектори, ніж економіка в середньому, вище риси ECR = PCR (де приріст складової частки виробництва сектора в регіоні вище, ніж приріст складової кількості працюючих в секторі / в регіоні); менш ефективні - нижче. У даному контексті останні будуть менш привабливі з точки зору економіки. Перша чверть включає сектори, істотні для регіону, так їх продуктивність і кількість зайнятих в них працюючих вище, ніж в цілому в економіці. І, як вже було пояснено, найбільш привабливі розташовані на діаграмі вище риси ECR = PCR. Продуктивність інших секторів нижча, ніж в цілому по регіону, але той факт, що в них зайнято більша кількість осіб може бути соціально значущим для розвитку регіону. Такі сектора можуть бути привабливими для кластерного розвитку. Друга чверть включає сектора, в яких концентрація виробництва вище, ніж в цілому по регіону, в той час концентрація робочої сили нижча в порівнянні з економікою в цілому. Ця модель відповідає призначенню більш ефективних видів комерційної діяльності як найбільш придатних для створення кластерів. Третя чверть включає менш важливі для регіону з точки зору концентрації робочої сили і виробництва сектора. Так як кластерний розвиток в таких секторах зажадає значних зусиль для розвитку самого сектору, вони менш привабливі і меншою мірою підготовлені до кластеризації. Четвертий сектор включає сектора, в яких спостерігається концентрація робочої сили, але які є менш ефективними. Оскільки такі сектори є соціально значимими (з точки зору забезпечення і підтримки зайнятості), до них необхідний індивідуальний підхід. Дані сектори повинні бути включені в урядові програми розвитку, що сприятиме зростанню їх продуктивності. Висновок. Таким чином, запропонована методика, заснована на аналізі структури промислового потенціалу регіону, виявлення та розвитку конкурентних кластерів. Джерела та література: 1. Высокотехнологичные предприятия в эпоху глобализации / И. В. Иванов и др. – М. : Альпина Паблишер, 2003. – 416 с. 2. Захарченко В. И. Кластерная форма территориально-производственной организации : в 2-х т. / В. И. Захарченко, В. Н. Осипов. – Одесса : Фаворит, 2010. 3. Одеський регіон: передумови формування, структура та територіальна організація господарства : навч. посіб. / О. Г. Топчієв та ін. – Одеса : Астропрінт, 2012. – 336 с. 4. Технологічний імператив стратегії соціально-економічного розвитку України : монографія / Л. І. Федулова та ін. – К. : ІЕП НАНУ, 2011. – 656 с. 5. Чухрай Н. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві : підруч. / Н. Чухрай, Р. Патора. – К. : КОНДОР, 2006. – 398 с.

Кластерний підхід в програмах підтримки малого підприємництва

Репозитарії

Схожі ресурси