Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства

Метою нашого дослідження є вибір адекватної моделі вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційного періоду, для цього необхідно вирішити такі завдання: визначити недоліки традиційної фінансово-орієнтованої концепції, щодо вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Рахманая, И.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59199
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства / И.А. Рахманая // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 235. — С. 65-68. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-59199
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-591992014-04-08T03:01:53Z Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства Рахманая, И.А. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою нашого дослідження є вибір адекватної моделі вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційного періоду, для цього необхідно вирішити такі завдання: визначити недоліки традиційної фінансово-орієнтованої концепції, щодо вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційного періоду; надати характеристику моделей, що можуть бути адаптованими до моделювання розвитку підприємства; визначити недоліки, що ускладнюють застосування традиційних моделей до вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду. 2012 Article Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства / И.А. Рахманая // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 235. — С. 65-68. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59199 338.65 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Рахманая, И.А. Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства Культура народов Причерноморья
description	Метою нашого дослідження є вибір адекватної моделі вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційного періоду, для цього необхідно вирішити такі завдання: визначити недоліки традиційної фінансово-орієнтованої концепції, щодо вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційного періоду; надати характеристику моделей, що можуть бути адаптованими до моделювання розвитку підприємства; визначити недоліки, що ускладнюють застосування традиційних моделей до вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду.
format	Article
author	Рахманая, И.А.
author_facet	Рахманая, И.А.
author_sort	Рахманая, И.А.
title	Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства
title_short	Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства
title_full	Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства
title_fullStr	Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства
title_full_unstemmed	Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства
title_sort	концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59199
citation_txt	Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства / И.А. Рахманая // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 235. — С. 65-68. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT rahmanaâia koncepcíâviznačennânaslídkívzmíndíâlʹnostípídpriêmstva
first_indexed	2025-07-05T10:22:39Z
last_indexed	2025-07-05T10:22:39Z
_version_	1836802071590862848
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 65 культурного та історичного надбання Українського народу. За її ініціативою створені й успішно функціонують осередки сільського туризму у більшості областей України [6]. Успіх справи організації гостинності на селі визначають, насамперед, такі чинники: У родині: професійна кваліфікація та вміння зацікавити; співпраця цілої родини; добрі стосунки з сусідами; особисті якості (комунікабельність, талант керівника). У господарстві: локалізація; відповідні будинки, приміщення та інвентар; тип сільськогосподарської продукції; здорова їжа; безпека; місця рекреації на свіжому повітрі; можливість цікавих занять. У регіоні та у селі: туристична атрактивність; інфраструктура; послуги; форми проведення вільного часу. Сільське населення України здатне отримувати реальні доходи у сфері сільського туризму від таких видів діяльності, як: облаштування туристичних маршрутів; облаштування й експлуатація стоянок для туристів; роботи гідами чи екскурсоводами; транспортне обслуговування туристів; єгерська діяльність (полювання, аматорське та спортивне рибальство); послуги з прокату туристичного спорядження; послуги з прийому туристів та їх ночівлі; кулінарні послуги для туристів; підготовка культурних програм. Розвиток туризму в регіоні – це розвиток туристської індустрії даної території як складного комплексу міжгалузевих взаємовідносин. Щоб бути конкурентоспроможною туристська індустрія не може розвиватись стихійно. Вона потребує уважного та кваліфікованого управління. Велике значення при цьому може мати створення туринського кластеру. Це сконцентрована на певній території група взаємопов‘язаних підприємств і структур туристської індустрії та інших пов‘язаних з нею галузей (транспорта, зв‘язку, охорони здоров‘я та інші), які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного при створенні комплексного туристського продукта території. Туристський кластер – це відносно компактна територія зростання туристської індустрії, що характеризується певною туристською спеціалізацією. При цьому особливо важлива атрактивна (приваблива) складова кластеру. Не менше значення мають також транспортні комунікації усередині туристичного кластеру, і що особливо важливо – зовнішні комунікації, які забезпечують транспортну близькість (доступність) по відношенню до головних цільових ринків. На формування кластера туризму потрібно 2-3 роки. В сучасних умовах формування таких кластерів виправдано та доцільно. Перший досвід кластерів туризму на Поділлі, в Прикарпатті, Севастополі свідчить про перспективність такого розвитку [5]. Джерела та література: 1. Кравченко Н. Роль сільського туризму в розвитку проблемних регіонів Полісся / Н. Кравченко // Географія. Економіка. Екологія. Туризм. Регіональні студії : зб. наук. праць / за ред. І. В. Смаля. – Ніжин : ТОВ. „Вид-во”Аспект-Поліграф”, 2007. – С. 248-254. 2. Литвиненко Н. У село на відпочинок / Н. Литвиненко // Сільські вісті. – 2008. – 13 черв. 3. Омельченко О. Вас вітає готель "Мазанка"… Як реалізувати потенціал сільського туризму : [Електронний ресурс ] / О. Омельченко. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/138588/ 4. Рутинський М. Сільський туризм / М. Рутинський. – К. : Знання, 2006. – 271 с. 5. Соколенко С. Особливості діяльності та розвитку об’єктів зеленого туризму у регіонах та проблеми створення міжнародних кластерів у цій галузі : [Електронний ресурс] / С. Соколенко. – Режим доступу : http://ucluster.org/blog/2010/12/osoblivosti-diyalnosti-ta-rozvitku-ob’ehktiv-zelenogo-turizmu-u-regionakh-ta- problemi-stvorennya-mizhnarodn 6. Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Всеукраїнська громадська неприбуткова організація : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.greentour.com.ua Рахманая И.А. УДК 338.65 КОНЦЕПЦІЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІН ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Актуальність. Наслідки змін діяльності підприємства після інвестиційного періоду є неоднозначними, вимагають до себе особливої уваги, а їх вимірювання вимагає пошуку підходів, методів, способів та інструментарію, що дозволяє вносити коригування в режимі реального часу. Вони повинні знаходитися під постійним контролем для того, щоб мінімізувати вплив негативних і максимізувати вплив позитивних наслідків змін діяльності підприємства. Виявлення та оцінювання наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду повинне обов’язково проводитися підприємствами, які системно займаються інвестиційною діяльністю, прагнуть апріорно врахувати можливі варіації впливу чинників зовнішнього та внутрішнього інвестиційного середовища та охочих звести до мінімуму негативні і максимізувати позитивні наслідки змін діяльності підприємства від реалізації інвестицій. Періодичність такого вимірювання повинна співвідноситися з інвестиційною активністю, тобто частотою реалізації інвестицій на підприємстві. Результати такого оцінювання мають стати обґрунтуванням прийняття управлінських рішень в області залучення та реалізації інвестицій на підприємстві. Аналіз досліджень. Дослідженню проблем змін та розвитку присвячені праці таких учених як: П. М. Тітова [7], В. В. Попкова, О. М. Батуріна [4], Г. В. Горєлової, О.Н. Захарової [1], Г. Н. Лєпа [2, 3], О. І. Пушкар [5, 6], О. І. Пушкар, А. С. Євсєєва [6], Д. К. Воронкова, Ю. С. Погорєлова [8], але вони в своїх працях більш детально розглядали процесі змін та розвитку не звертаючи уваги на наслідки, які виникають під час або після цих процесів. Тому дослідження наслідків змін діяльності промислового підприємства післяінвестиційного періоду та оцінювання їх глибини та масштабу є доцільними та актуальними. http://ucluster.org/blog/2010/12/osoblivosti-diyalnosti-ta-rozvitku-ob'ehktiv-zelenogo-turizmu-u-regionakh-ta-problemi-stvorennya-mizhnarodn http://ucluster.org/blog/2010/12/osoblivosti-diyalnosti-ta-rozvitku-ob'ehktiv-zelenogo-turizmu-u-regionakh-ta-problemi-stvorennya-mizhnarodn http://www.greentour.com.ua/ Рахманая И.А. КОНЦЕПЦІЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІН ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 66 Мета та завдання дослідження. Метою нашого дослідження є вибір адекватної моделі вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційного періоду, для цього необхідно вирішити такі завдання: визначити недоліки традиційної фінансово-орієнтованої концепції, щодо вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційного періоду; надати характеристику моделей, що можуть бути адаптованими до моделювання розвитку підприємства; визначити недоліки, що ускладнюють застосування традиційних моделей до вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду. Основний матеріал. Ми вважаємо, що для вимірювання прояву наслідків змін діяльності післяінвестиційного періоду згідно з завданнями нашого дослідження не може бути використана традиційна фінансово-орієнтована концепція, що базується на показниках фінансової звітності, яка має апостеріорний характер, через низку суттєвих недоліків, а саме:  орієнтація переважно на кількісні фінансові показники, повна відсутність нефінансових (якісних) показників;  урахування тільки тих наслідків змін діяльності підприємства, що мають місце на час реалізації інвестиційного проекту, у цьому випадку поза увагою залишається переважна кількість наслідків змін, що викривляє результати їх вимірювання;  орієнтація на констатацію фактів, тобто за отриманими результатами неможливе прийняття цілеспрямованих рішень щодо впливу на ті чинники, що сприяли отриманню негативних результатів вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства;  неврахування чинників зовнішнього середовища, що впливають на наслідки змін діяльності підприємства;  наявність слабкого взаємозв’язку зі стратегічним плануванням на підприємстві;  значна орієнтація на попередні (ретроспективні) результати;  короткостроковість;  складність побудови прогнозів на основі вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства;  спрямованість тільки на частину представників зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства (власників та керівництва). Як вже зазначалося у нашому дослідженні, між змінами діяльності та розвитком підприємства існує тісний взаємозв’язок. Сукупність змін формує розвиток підприємства; кількісні та якісні зміни стану підприємства формують агреговану зміну стану в цілому, а зміна стану підприємства може бути визнана розвитком. Тобто розвиток підприємства – це сукупність змін (кількісних та якісних), наслідки яких пов’язані з набуттям підприємством нових характеристик та можливостей. Таким чином, вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду можливе в рамках основних моделей розвитку підприємства, стислий аналіз яких поданий в табл. 1. Таблиця 1. Характеристика моделей, що можуть бути адаптованими до використання в моделюванні розвитку підприємства. Автор(и) моделі Рівень аналізу Призначення моделі Основа моделі П. М. Тітов [7] Макро та мезо Апроксимація та аналітичний вираз економічних циклів (Кондратьєва, Жугляра), динаміки попиту та пропозиції за Маршаллом та Вальрасом Операції над функціями руху точки у тривимірному просторі В. В. Попков, О. М. Батурін [4] Макро Моделювання сталого стану економічних систем Теорія графів, топологія Г. В. Горєлова, О.Н. Захарова [1 Мезо Моделювання сталого розвитку соціально-економічних систем Когнітивні карти, теорія графів, теорія множин, класична алгебра Г. Н. Лєпа [2, 3] Мікро Ідентифікація проблемних ситуацій на підприємстві Ситуаційний підхід до управління, програмно-цільовий метод О. І. Пушкар [5] Мікро Моделювання виробничо-економічної системи, що розвивається Загальна теорія систем, теорія графів Мікро Моделювання управління розвитком підприємства Загальна теорія систем, сучасні положення теорії управління О. І. Пушкар, А. С. Євсєєв [6] Мікро Моделювання розвитку матеріально-технічного забезпечення на підприємстві Загальна теорія систем, теорія графів, метод експертних оцінок Всі моделі, що наведені в табл. 1, можуть знайти використання для вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду в межах моделювання розвитку підприємства за умов певної адаптації, бо жодна з цих моделей не призначена безпосередньо для вирішення вищезазначених завдань. Адаптована голографічна модель еволюції, що розроблена П. М. Тітовим [7], може бути використана для опису та вимірювання прояву наслідків змін у широкому спектрі систем, в тому числі в діяльності підприємства. В основі моделі знаходиться проекція траєкторій сумісного руху точки в тривимірному просторі за двома або більше напрямами руху [8]. Первинна модель побудована на макрорівні, але принципи побудови дозволяють використовувати її після адаптації і для моделювання розвитку підприємства, в межах якого можливе вимірювання прояву наслідків змін його діяльності. До переваг моделі можна віднести використання чітких кількісних оцінок та комплексного математичного апарату. Недоліками моделі є її складність, тобто її адаптація та подальше використання для рівня підприємства потребують залучення складного математичного інструментарію. Вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду може проводитися у моделях сталого розвитку соціально-економічних систем на основі когнітивних карт, що Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 67 були розроблені Г. В. Горєловою та О.Н. Захаровою [1]. Перевагами когнітивних карт є те, що їх побудова та використання базується на серйозному математичному апараті (теорія графів, теорія множин, теорія катастроф, використання функціоналів, детерміновані та стохастично визначені функції, матриці) [8]. Також до переваг цих карт слід віднести їх інформативність, інтуїтивну зрозумілість та наочність. Модель на основі когнітивних карт також призначена для макрорівня, але за певної адаптації може застосовуватися на рівні підприємства. Така модель дозволяє відокремити зовнішні чинники, що впливають на прояв наслідків змін діяльності підприємства, та через оцінку їх впливу на основі відомих детермінованих та стохастичних функцій залежності між оцінками окремих чинників та оцінкою наслідків змін діяльності підприємства визначити майбутній стан підприємства за наслідками змін його діяльності. Перевагами такого підходу є можливість не просто моделювати майбутній стан підприємства (тобто його розвиток) на основі вимірювання прояву наслідків змін його діяльності, а й визначити джерела формування майбутнього стану, що дозволяє отримати значно більше інформації для управління розвитком підприємства. Однак модель має суттєві недоліки, що ускладнює її застосування для вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду, серед яких слід виділити такі:  складність моделі;  необхідність додаткових зусиль щодо інтерпретації отриманих результатів;  великий масив вхідної інформації, в тому числі щодо зовнішніх чинників;  унеможливлення лінійного співвідношення отриманого кінцевого результату з певною шкалою через наявність у когнітивній карті значної кількості прямих та зворотних зв’язків. Мережева модель В. В. Попкова та А. Н. Батуріна [4] також призначена для моделювання розвитку підприємства, а саме для моделювання сталих станів економіки із залученням математичного апарату топології. Топологія (від др.-греч. Τόπος – місце і λόγος – слово, вчення) – розділ математики, що вивчає в узагальненому вигляді явище безперервності, зокрема властивості простору, які залишаються незмінними за безперервних деформаціях, наприклад, зв'язність, орієнтованість [51, 195]. На відміну від геометрії, в топології не розглядаються метричні властивості об'єктів (наприклад, відстань між парою точок). Наприклад, з точки зору топології, кухоль і бублик (полноторій) не відрізняються. Вельми важливими для топології є поняття гомеоморфізму і гомотопії. Грубо кажучи, це типи деформації, які відбуваються без розривів та склеювання. Мережева модель Попкова-Батуріна є математично більш строгою інтерпретацією когнітивних карт. Використання різних граничних умов мережевої моделі за умов відомих, навіть детермінованих залежностей між елементами мережевої моделі за допомогою розрахунків дає змогу формувати різні кінцеві стани досліджуваного явища або об’єкту, виявляти складні нелінійні залежності між початковими умовами та кінцевим результатом [8, с. 210]. Серед основних недоліків даної моделі дослідники [8] відмічають значну вірогідність так званого "ефекту метелика" та справедливість положень теорії катастроф: порівняно незначні зміни в первинних значеннях параметрів можуть викликати доволі значні зміни в кінцевому стані об’єкта, що досліджується. Це не означає, що завжди в усіх діапазонах значень зміна інтенсивності впливу чинника викличе неадекватну зміну кінцевого результату, але наявність точок біфуркації, коли при наближенні значень первісних параметрів до окремих меж значення кінцевої оцінки стає майже не прогнозованими, а її зміни стають неадекватними до первинних змін параметрів, є майже обов’язковими [8]. Серед переваг мережевої моделі для вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства можна виділити те, що вона передбачає динамічний потоковий характер досліджуваної сукупності зв’язків. На основі відомих залежностей між елементами мережевої моделі можна побудувати достовірні прогнози майбутнього стану розвитку підприємства. При цьому безпосередньо математичний апарат може бути доволі різним: від стандартних функцій MS Excel для обробки матриць залежностей між елементами моделі до більш складного інструментарію вкладених функцій MathCAD та MathLab. Модель Р. М. Лєпи [2, 3] призначена для ідентифікації проблемних ситуацій на підприємстві. Вона є достатньо гнучкою завдяки використанню ситуаційного підходу та програмно-цільового методу, що дозволяє адаптувати її до різних умов. В межах моделі ідентифікації проблемних ситуацій на підприємстві можуть вимірюватися прояви наслідків саме негативних змін діяльності підприємства, що стане підґрунтям для прийняття управлінських рішень щодо їх прояву, мінімізації впливу та усунення. Моделі представників харківської наукової школи – О. І. Пушкаря та А. С. Євсєєва [6] – відображають здебільшого різноманітні аспекти управління розвитком підприємства. Моделі О. І. Пушкаря [5, 6] є формалізованими, повними та детальними. За їх допомогою можна відтворити різні об’єкти та процеси, в тому числі формалізувати негативні наслідки змін діяльності підприємства. Слід також звернути увагу на модель виробничо-економічної системи, що розвивається, та окремі інструменти та процедури для моделювання економічної динаміки. Такі розробки напряму не призначені для вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства, але можуть бути адаптовані для нього. Так, модель виробничо- економічної системи, що розвивається, можна застосовувати при характеристиці дискретних станів підприємства під час його розвитку, але дослідити та виміряти прояв наслідків динамічних змін діяльності підприємства ця модель не дозволяє. ВИСНОВКИ. Таким чином, дослідження проаналізованих моделей, які певною мірою стосуються розвитку підприємства, показали, що в первинному вигляді для вимірювання прояву наслідків змін діяльності підприємства використовувати їх не завжди доречно. І це цілком зрозуміло, бо при розробці моделей їх Рахманая И.А. КОНЦЕПЦІЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІН ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 68 автори переслідували зовсім інші цілі. Таким чином, при вивченні особливостей вищезазначених моделей, можна зробити висновок, що всі вони мають загальні суттєві недоліки, що ускладнюють вимірювання в їх межах прояву негативних наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду, а саме:  складність, що стосується отримання вхідної інформації, її обробки з використанням серйозного математичного апарату та інтерпретації отриманих результатів;  труднощі з вимірюванням прояву негативних наслідків змін діяльності підприємства у режимі реального часу;  необхідність високої кваліфікації розробників моделей та їх користувачів;  неможливість вимірювання саме негативних наслідків змін діяльності підприємства післяінвестиційного періоду за масштабом та глибиною прояву. Джерела та література: 1. Горелова Г. В. О когнитивном моделировании устойчивого развития социально-экономических систем / Г. В. Горелова, Е. Н. Захарова, Л. А. Гинис // Когнитивный анализ и моделирование устойчивого развития социально-экономических систем. – Ростов н/Д. : Изд-во Рост. ун-та, 2005. – 288 с. 2. Лепа Р. Н. Механизм выявления проблемных ситуаций на промышленном предприятии / Р. Н. Лепа // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. – 2006. – № 2 (4). – С. 241-244. 3. Лєпа Р. М. Моделі ситуаційного механізму прийняття управлінських рішень : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : спец. 08.00.11 "Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці" / Р. М. Лєпа. – Донецьк, 2007. – 36 с. 4. Попков В. В. Моделирование устойчивых состояний экономики на основе сетевой модели / В. В. Попков, А. Н. Батурин // Эволюция и устойчивое развитие социально-экономических систем : материалы VIII Всерос. интернет-конф. по проблемам эконофизики, эволюционной экономики и устойчивого развития (12-25 нояб., 2007 г.). – Екатеринбург, 2008. – С. 4-31. 5. Пушкарь А. И. Модели управления развития производственно-экономических систем : монография / А. И. Пушкарь. – Харьков : ХГЭУ, 1997. – 268 с. 6. Пушкарь А. И. Моделирование процессов материально-технического обеспечения продуктового развития предприятия / А. И. Пушкарь, А. С. Евсеев // Економічна кібернетика. – 2002. – № 5-6. – С. 9- 22. 7. Титов П. М. К вопросу формирования голографической модели эволюции социально-экономической системы / П. М. Титов // Эволюция и устойчивое развитие социально-экономических систем : материалы VIII Всерос. интернет-конф. по проблемам эконофизики, эволюционной экономики и устойчивого развития (12-25 нояб., 2007 г.). – Екатеринбург, 2008. – С. 32-42. 8. Воронков Д. К. Розвиток підприємства : управління змінами та інновації : монографія / Д. К. Воронков, Ю. С. Погорелов. – Харків : АдвА™, 2009. – 436 с. Скоробогатова В.В. УДК 657 НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ СКЛАДОВИХ ЗМІШАНИХ АКТИВІВ Постановка проблеми. До змішаних активів відносяться активи, які в залежності від економічної сутності господарської операції можуть бути як монетарними, так і немонетарними. Фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість та векселі не мають явно вираженої грошової форми. Основною проблемою нормативного регулювання бухгалтерського обліку складових змішаних активів є відсутність нормативних активів, які регулюють їх облікове відображення, оскільки П(С)БО 21 поширюється лише на ті змішані активи, які виражені в іноземній валюті. Для забезпечення належного рівня нормативного регулювання бухгалтерського обліку змішаних активів необхідним є розробка законодавчої бази в частині оцінки та облікового відображення складових змішаних активів. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемні питання нормативно-правового регулювання дебіторської заборгованості висвітлено в працях таких вчених як: С.Л. Береза, І.О. Власова, А.М. Карбовник, І.П. Курочкіна, О.В. Лиса, Н.О. Максіменцева, С.Г. Михалевич, О.В. Руденко, К.С. Сурніна, М.М. Уткіна, Л.В. Черненко, В.О. Юрускул та інших. Нормативне регулювання вексельних операцій виступало об’єктом дослідження Н.Й. Галушки, С.О. Гуткувича, А.В. Демківського, М.Д. Корінька, С.З. Мошинського, А.С. Ємельянова, С.М. Грудницької. Бухгалтерський облік фінансових інвестицій ускладнюється через неузгодженості в нормативно-правовому полі, що регулює інвестиційну діяльність. Саме на таких проблемах звертають увагу такі вчені як, Я.В. Голубка, О.О. Гончаренко, З.В. Задорожний, А.Г. Коваленко, Я.Д. Крупка, О.М. Матрос, К.В. Шиманська. Проте залишаються невирішені проблемні аспекти, що регулюють порядок відображення складових змішаних активів у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності суб’єкта господарювання. Метою проведеного дослідження є проведення систематизації та аналізу нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік складових змішаних активів. Виклад основного матеріалу. Система правового регулювання бухгалтерського обліку змішаних активів здійснюється міжнародними, державними та місцевими органами влади на певних ієрархічних рівнях відносно яких будемо характеризувати кожну з складових змішаних активів (рис. 1.).

Концепція визначення наслідків змін діяльності підприємства

Репозитарії

Схожі ресурси