Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні положень щодо таксономії публіцистичного стилю, як системи соціального порядку, що існує не ізольовано, а в певному взаємозв'язку з іншими системами та реалізується у соціально-культурному контексті (науковому, політичному, адміністративному, худ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Семенюк, І.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59227
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики / І.С. Семенюк // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 235. — С. 121-122. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-59227
record_format dspace
spelling irk-123456789-592272014-04-08T03:02:50Z Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики Семенюк, І.С. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні положень щодо таксономії публіцистичного стилю, як системи соціального порядку, що існує не ізольовано, а в певному взаємозв'язку з іншими системами та реалізується у соціально-культурному контексті (науковому, політичному, адміністративному, художньому та ін.). 2012 Article Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики / І.С. Семенюк // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 235. — С. 121-122. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59227 811.161.2 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Семенюк, І.С.
Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики
Культура народов Причерноморья
description Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні положень щодо таксономії публіцистичного стилю, як системи соціального порядку, що існує не ізольовано, а в певному взаємозв'язку з іншими системами та реалізується у соціально-культурному контексті (науковому, політичному, адміністративному, художньому та ін.).
format Article
author Семенюк, І.С.
author_facet Семенюк, І.С.
author_sort Семенюк, І.С.
title Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики
title_short Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики
title_full Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики
title_fullStr Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики
title_full_unstemmed Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики
title_sort функціональні особливості сучасної газетної публіцистики
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2012
topic_facet Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59227
citation_txt Функціональні особливості сучасної газетної публіцистики / І.С. Семенюк // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 235. — С. 121-122. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT semenûkís funkcíonalʹníosoblivostísučasnoígazetnoípublícistiki
first_indexed 2025-07-05T10:23:49Z
last_indexed 2025-07-05T10:23:49Z
_version_ 1836802145399078912
fulltext Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 121 8. Vuap-Mocanu Ş. Milli şairimiz Mehmet Niyazi hakkında yeni bildireler, 75 de ani de la moartea lui Mehmet Niyazi / Ş. Vuap-Mocanu. – Köstence, 2006. – С. 46-56. 9. Williams B. Dar al-Harb. A history of the Crimean Tatar migration of 1860-61 / B. Williams // Birlik. – 2006. – № 1. – С. 45-80. 10. Къуртумеров Э. Иджреттеки эдебиятымыз тарихына къыскъа бир назар / Э. Къуртумеров // Йылдыз. 2005. – № 6. – С. 129-135. Семенюк І.С. УДК 811.161.2 ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ГАЗЕТНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ Актуальність представленої статті зумовлено необхідністю дослідження функціональних особливостей сучасної газетної публіцистики, що посідає особливе місце у комунікативно-когнітивній системі стилів сучасної англійської мови. Відображаючи актуальні проблеми суспільного життя, публіцистика відзначається багатством мовних засобів, їх яскравою експресивністю й оцінним характером [1: 140]. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні положень щодо таксономії публіцистичного стилю, як системи соціального порядку, що існує не ізольовано, а в певному взаємозв'язку з іншими системами та реалізується у соціально-культурному контексті (науковому, політичному, адміністративному, художньому та ін.). Об’єктом дослідження є тексти публіцистичного стилю, що у певному контексті перетворюються на цілісний словесний твір та відображають дійсні життєві ситуації. Предметом аналізу є структурно-композиційні характеристики текстів публіцистичного стилю. Провідним стилеутворюючим чинником виступає комунікативна роль, яка створюється комунікантами у результаті реалізації мети спілкування. Остання тісно пов'язана із сферою комунікації, частковим виявом якої є комунікативна ситуація та умови спілкування. До другорядних стилетворчих чинників відносяться - прагматична ціль та соціальний статус комунікантів, що включає наступні характеристики: - освітній рівень, посада, рівень життя, вік та ін.; - рольові стосунки між комунікантами; - соціальні ситуації, в яких відбувається акт комунікації (формальні/неформальні, симетричні/асиметричні) [5: 243-244]. Виходячи з вище викладеного, ми розглядаємо функції публіцистичного стилю як результат реалізації відповідної мети спілкування: офіційно-ділової, публіцистично-інформативної, побутово-комунікативної та ін. Термін “мова преси” є позначенням мови періодичних видань – газет, журналів. У своїй роботі ми будемо користуватися синонімічним поняттям “газетна публіцистика” (ГП). У сучасному стилі ГП виділяють наступні типи жанрів публіцистики: інформаційні; аналітичні; художньо-публіцистичні [4]. Інформаційні жанри - це стисле повідомлення про якийсь факт чи подію. До текстів цього жанру можна віднести замітку, інформаційну кореспонденцію, інформаційний звіт, інформаційне інтерв'ю, бліц- опитування, репортаж тощо. У аналітичних жанрах аналіз подій ґрунтується на вивченні фактів та виведенні висновків за певний термін часу у просторі тексту. До них належать тексти кореспонденцій, звітів, інтерв'ю, опитування, бесід, соціологічного резюме, анкет, рецензій, статей тощо. У художньо- публіцистичному жанрі публіцистичного стилю суспільний феномен є представленим у художньому зображенні - це нарис, фейлетон, памфлет, пародія, сатиричні коментарі, легенди тощо [2, 150]. Газетно-публіцистичний стиль як правило реалізовується як в усних, так і в письмових жанрах, йому притаманні характерні ознаки, які є домінантними й в інших стилях. Мова преси розвивається не ізольовано, а в тісних і складних взаємозв’язках з іншими стилями, зокрема з науковим. Будь-яке висловлення цього стилю спирається на фактичний матеріал, аналіз життєвих фактів. Не меншу роль відіграє й інтерпретація фактів, авторські оцінки, аналіз, висновки. Для їх висловлення необхідне використання емоційно-експресивних мовних засобів: виявляючи думки, почуття, позицію самого автора, вони здатні викликати відповідну реакцію адресата. Стиль визначається метою повідомлення, темою або предметом мовлення, конкретною комунікативною ситуацією. Задачею ГП є вплив на громадську думку з метою її активізації. Предметом газетної публіцистики – є соціально-аналітичний аспект актуальних подій і явищ суспільного життя [3, 95]. Одна і та ж цільова установка може проявлятися у різних мовленнєвих формах, що забезпечують внутрішньо функціональні відмінності. Наприклад, хроніки з юридичної тематики (ХЮТ) є короткими одиничними інформаційними повідомленнями (від 2 до 15 рядків), їхнє значення стає зрозумілим в більшості випадків вже при першому читанні [4, с. 206]. Екстралінгвістичні умови, що впливають на стиль інформації хроніки, витікають з її жанрових особливостей. Головною відмінною рисою хронікальної інформації є те, що вона характеризується найнижчим рівнем суб’єктивності подачі інформації про злочинця. ХЮТ повідомляє лише про випадок злочину, не даючи при цьому, як правило, ніяких подробиць. Така інформація не має заголовка, а лише зачин (перше речення повідомлення), який виступає засобом оформлення початку повідомлення. Повідомлення ХЮТ відповідають на три питання: “де?”, “коли?”, “що?” [4, с. 206]: LEE JACKSON MEMORIAL HWY., 12000 block, 1 a.m. May 27. Two men entered a hotel room and one grabbed a gun that was in the room. The intruders robbed two occupants of cash and a cellphone, and one struck an occupant with a beer bottle. The robbers then fled. An investigation led to the arrest of two men staying at the hotel. Two Louisiana residents, ages 28 and 32, were charged with robbery, use of a firearm in the commission of a felony and burglary. The 28-year-old was also charged with brandishing a weapon. Основна подія хроніки подається у зачині – озброєне пограбування та напад у готелі. При цьому висвітлюються дані про арешт так званих жертв пограбування, які самі скоїли подібний злочин, Семенюк І.С. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ГАЗЕТНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ 122 використовуючи вогнепальну зброю (...were charged with robbery, use of a firearm in the commission of a felony and burglary). Чітко простежується питальна парадигма: де? – готель (LEE JACKSON MEMORIAL HWY., 12000 block, ...Two men entered a hotel room); коли? (May 27); що? – пограбування (The intruders robbed two occupants of cash and a cellphone, and one struck an occupant with a beer bottle). Таким чином, завдання ХЮТ - повідомлення про факти скоєного злочину, а не їхній опис. Отже, ми розглядаємо ХЮТ як мовленнєвий твір, чиєю основною комунікативно-функціональною установою є стисле повідомлення про факт скоєного злочину у межах комунікативно-композиційної організації інформації “де?”, “коли?”, “що?”, яка найкращим чином забезпечує реалізацію мети текстів юридичної хроніки. Ознакою ГП є поєднання інформативної функції мови та експресивності висловів як засобу досягнення максимального впливу на аудиторію. Ці основні функції супроводжуються реалізацією в публіцистиці таких комунікативних завдань: 1) констатація фактів; 2) опис і конкретизація; 3) аргументація; 4) встановлення контактів; 5) вплив на масову аудиторію. Реалізація цих функцій передбачає використання набору мовних засобів всіх рівнів, які відносяться безпосередньо до публіцистики. Взаємодія інформаційної функції та функції впливу обумовлює наявність першої ознаки газетно-публіцистичного стилю - стандарту і експресії [3, 43]. Газетна мова визначається як співвідношення стандартизованих і експресивних мовних засобів, через їх чергування і контрастування. Експресивність має на меті емоційний та естетичний вплив на адресата. Стандартизація, базуючись на відтворюваності мовних засобів, що денотативно співвідносяться з фактами і явищами соціально-культурного життя, є одним з прийомів ідеологічного впливу, який нав'язує адресату певні стереотипи. Використання клішованих виразів, забезпечує достовірність змісту висловлювання, збільшує ступінь впливу на адресата, але при цьому приводить до стереотипізацїї мислення. Таким чином, преса шляхом стандартизації нав'язує певні мовні стереотипи. Крім функцій інформування та впливу, виділяють аналітичну та розважальну функції, що передбачають різні способи подачі фактичного матеріалу. Аналітична функція не тільки констатує факти, але й передбачає їх аналіз та узагальнення [2]. Розважальна функція пов'язана з необхідністю полегшення сприйняття певної інформації, створення комфортного психологічного клімату, довіри між адресантом і адресатом. Процеси пізнання, інтелектуальної діяльності здійснюються паралельно з процесом комунікації, під час якого інформація породжується і акумулюється ментальними просторами, які створюються у ході розгортання мовлення як певний інструмент мислення та взаємодії з оточуючим світом. У процесі мовлення ментальні простори виявляють взаємозв'язок та спроможність до модифікації: вони знаходяться у постійному русі, формуючись і переходячи один в одного. Як результат такого взаємозв’язку ментальні простори утворюють щось на зразок мережі, в межах якої вони комбінуються, утворюючи так звані концептуальні сполучення [6, с. 321]. Будь-яке пізнання є відображенням об'єктивної дійсності в діяльності людей, що здійснюється у певних соціальних умовах, залежить від суб'єктивних намірів, цілей, інтересів, культурного рівня, освіти, соціального стану. Тому сприйняття факту порушення закону репортером, хронологістом, інтерв'юером, журналістом залежить від суб'єктивного представлення реальності відтворюваної інформації про злочинця. Кожна група учасників створення публіцистичних текстів з юридичної тематики конструює свій "світ сприйняття" злочинця, виділяючи певні складові концепту як базові, інші ж - як другорядні. Ці складові моделі світосприйняття можуть збігатися з моделями, створюваними іншими журналістами. Джерела та література: 1. Брандес М. П. Стилистика текста. Теоритический курс : пособие для высш. учеб. зав. / М. П. Брандес. – М. : Прогрес-Традиция; ИНФРА, 2004. – 416 с. 2. Гапотченко Н. Є. Структурні та жанрові особливості текстів інтерв’ю в сучасній французькій пресі (комунікативно-прагматичний аспект) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.05 / Н. Є. Гапотченко. – К., 2003. – 198 с. 3. Карпенко В. О. Основи професіональної комунікації : посіб. для вищ. навч. закл. / В. О. Карпенко. – К. : Нора-прінт, 2002. – 348 с. 4. Стилистика английского языка / А. Н. Мороховский, О. П. Воробьёва, Н. И. Лихошерст, З. В. Тимошенко и др.]; под. ред. А. Н. Мороховского. – К. : Вища школа, 1984. – 247 с. 5. Oakley V. T. Conceptual Blending, Narrative Discourse and Rhetoric / V. T. Oakley // Cognitive Linguistics. – 1998. – Vol. 9, № 4. – P. 321-360.