Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття
На основі вивчення можливості застосування водних розчинів гліколей для проведення водоізоляційних робіт у газових і газоконденсатних свердловинах Передкарпаття розроблено методику, за якою з використанням гідрофобних і дегоцементних розчинів не потрібно глушити свердловину під час капітальних рем...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Геологія і геохімія горючих копалин |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59341 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття / О. Чорний // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 35-42. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-59341 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-593412014-04-08T03:01:59Z Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття Чорний, О. Геологія горючих копалин На основі вивчення можливості застосування водних розчинів гліколей для проведення водоізоляційних робіт у газових і газоконденсатних свердловинах Передкарпаття розроблено методику, за якою з використанням гідрофобних і дегоцементних розчинів не потрібно глушити свердловину під час капітальних ремонтів і проведення водоізоляційних робіт для встановлення водонепроникного екрану на вибої. Водоізоляційним матеріалом перекривають тільки повністю обводнену частину розкритого пласта. Найефективніше запропонований спосіб можна застосувати для ізоляції підошовних вод у газових і газоконденсатних свердловинах. On the basis of study of possibility of using water solutions of glycols for the execution of water-insulating works in the gas and gas-condensate holes of Precarpathia methods were developed with the use of hydrophobic and dego-cement solutions application which not require muffling of mining hole during the execution of major repairs. During the execution of water-insulating works with application of hydrophobic solutions in an aggregate with dego-cement solutions it is unnecessary to conduct muffling of mining hole for establishment of waterproof screen on a backwall. Water-insulating material covers watered part of the exposed layer only. At the same time, a hydrophobization of breeds with liquid hydrocarbons in a near-well area, reduces their phase permeability for water which in future diminishes speed of penetration of edge water in gas part of the layer exposed in a mining hole. The more effectively offered methods can be applied for the insulation of sole waters in gas and gas-condensate mining holes in the deposits of Precarpathia. 2010 Article Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття / О. Чорний // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 35-42. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0869-0774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59341 622.245.14 uk Геологія і геохімія горючих копалин Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Геологія горючих копалин Геологія горючих копалин |
| spellingShingle |
Геологія горючих копалин Геологія горючих копалин Чорний, О. Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття Геологія і геохімія горючих копалин |
| description |
На основі вивчення можливості застосування водних розчинів гліколей для
проведення водоізоляційних робіт у газових і газоконденсатних свердловинах Передкарпаття розроблено методику, за якою з використанням гідрофобних і дегоцементних розчинів не потрібно глушити свердловину під час капітальних ремонтів і
проведення водоізоляційних робіт для встановлення водонепроникного екрану на
вибої. Водоізоляційним матеріалом перекривають тільки повністю обводнену частину розкритого пласта. Найефективніше запропонований спосіб можна застосувати
для ізоляції підошовних вод у газових і газоконденсатних свердловинах. |
| format |
Article |
| author |
Чорний, О. |
| author_facet |
Чорний, О. |
| author_sort |
Чорний, О. |
| title |
Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття |
| title_short |
Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття |
| title_full |
Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття |
| title_fullStr |
Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття |
| title_full_unstemmed |
Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття |
| title_sort |
можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах передкарпаття |
| publisher |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Геологія горючих копалин |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59341 |
| citation_txt |
Можливості застосування дегоцементних розчинів для ізоляції пластової води в газових і газоконденсатних родовищах Передкарпаття / О. Чорний // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 35-42. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Геологія і геохімія горючих копалин |
| work_keys_str_mv |
AT čornijo možlivostízastosuvannâdegocementnihrozčinívdlâízolâcííplastovoívodivgazovihígazokondensatnihrodoviŝahperedkarpattâ |
| first_indexed |
2025-07-05T10:28:31Z |
| last_indexed |
2025-07-05T10:28:31Z |
| _version_ |
1836802441056616448 |
| fulltext |
© Олександр Чорний, 2010
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 1 (150)
35
УДК 622.245.14
Олександр ЧОРНИЙ
МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕГОЦЕМЕНТНИХ РОЗЧИНІВ
ДЛЯ ІЗОЛЯЦІЇ ПЛАСТОВОЇ ВОДИ В ГАЗОВИХ І
ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
ГПУ “Львівгазвидобування”,
e-mail: Pasichna@ukr.net
На основі вивчення можливості застосування водних розчинів гліколей для
проведення водоізоляційних робіт у газових і газоконденсатних свердловинах Пе-
редкарпаття розроблено методику, за якою з використанням гідрофобних і дегоце-
ментних розчинів не потрібно глушити свердловину під час капітальних ремонтів і
проведення водоізоляційних робіт для встановлення водонепроникного екрану на
вибої. Водоізоляційним матеріалом перекривають тільки повністю обводнену части-
ну розкритого пласта. Найефективніше запропонований спосіб можна застосувати
для ізоляції підошовних вод у газових і газоконденсатних свердловинах.
Ключові слова: гліколі, дегоцементний розчин, селективна ізоляція, гідрофобні
розчини, водоізоляційні роботи, підошовні води.
У газовій промисловості найширше застосування як осушувачів газу
одержали висококонцентровані розчини гліколей – етиленгліколь (ЕГ), ди-
етиленгліколь (ДЕГ) і триетиленгліколь (ТЕГ). Вони відносно дешеві та без-
печні. Їхні водні розчини не викликають корозії обладнання.
Гліколі є водними розчинами двохатомних спиртів жирного ряду і змі-
шуються з водою у всіх співвідношеннях. Їхня густина майже не відрізняєть-
ся від густини води та інших рідин, які використовують при замішуванні
цементних розчинів для цементування обсадних колон і спорудження мостів
у газових свердловинах; в’язкість – майже на порядок вища, ніж інших рідин
(окрім нафти), що також дозволяє застосовувати їх як рідину замішування
для приготування цементних розчинів. З урахуванням цих фізичних власти-
востей гліколей було проведено лабораторні дослідження для визначення
термінів тужавіння цементних розчинів, замішаних на гліколях з різним
вмістом води. З підвищенням вмісту води в гліколі термін початку тужавіння
цементного розчину збільшувався, натомість за вмісту води менше ніж 25 %
розчин не тужавів. Це явище, а також велика гігроскопічність глікольних
розчинів стали основою для проведення подальших досліджень.
Прозору посудину наповнили свіжоприготовленим цементним розчи-
ном, замішаним на водному розчині гліколю (вміст води не перевищував
20–25 %), долили шар води і спостерігали за контактом вода–цементний роз-
чин. Через 15–29 хв на контакті в цементному розчині виник тонкий шар
світлішого кольору, перевірка якого на міцність засвідчила, що це затверділа
36
кірка цементного розчину. Вона активно зростала протягом 1,5–2 діб, її тов-
щина досягла 1,5–2 см, після чого її утворення майже припинялося.
Лабораторні дослідження також були проведені для порівняння характеру
і швидкості затвердіння запропонованого і нафтоцементного розчинів. Цими
сумішами заповнювали скляні циліндричні посудини на висоту 18 см. Візу-
ально встановлено, що після подачі води у верхню частину посудини, запов-
неної нафтоцементним розчином, замішаним на дизельному паливі, 4 години
відбувається активне витіснення із загальної маси розчину крупних крапель
дизпалива з утворенням тріщин. Водночас такий самий час твердне і нафто-
цементний розчин, на що вказують інструментальні заміри і зміна його ко-
льору на світліший. При заповненні тією самою сумішшю циліндричної по-
судини, нижню частину якої попередньо наповнили водонасиченим піском,
витіснення дизпалива із нафтоцементного розчину також проходить інтен-
сивно, але без утворення крупних крапель дизпалива всередині цього розчи-
ну. При подачі води у верхню частину посудини, заповненої цементним роз-
чином, замішаним на водному розчині диетиленгліколю з ваговим вмістом
води менш ніж 20 %, у контактній зоні цементного розчину протягом 24 год
утворюється затверділа цементна кірка товщиною 4–6 мм, яка з часом не
збільшується. Натомість після заповнення цією сумішшю циліндричної по-
судини з водонасиченим піском у нижній частині, у контактній зоні упродовж
24 год утворюється кірка затверділого цементного розчину, товщина якої
збільшується з часом.
Для визначення термінів тужавіння відомих нафтоцементного та цемент-
ного розчинів, замішаних на гліколі, використовували прилад Віка. Конус
приладу встановили на металеву сітку і розмістили в посудині з висотою, що
відповідає висоті конуса приладу, який наповнювали нафтоцементним роз-
чином, після чого в посудину доливали воду так, щоб її рівень не перевищував
верхнього краю конуса. З допомогою приладу Віка визначали терміни тужа-
віння цементного розчину. Проникнення води крізь металеву сітку за 10 год
привело до тужавіння нафтоцементного розчину, яке припинилося через
18–20 год. Цементний розчин, замішаний на водному розчині диетиленгліко-
лю із вмістом води до 25 % (дегоцементний розчин (ДЦР)), починає тужавіти
за 24 год, але в найвищій частині конуса залишається в’язким тривалий час,
тому визначити, коли припиняється тужавіння не можливо. Таким чином,
при контакті ДЦР з водою, унаслідок високої гігроскопічності гліколю і пов-
ної його розчинності у воді, концентрація гліколю поступово знижується в
приконтактній зоні, що сприяє затвердінню цементного розчину в зоні кон-
такту протягом доби. Поверхня цементних частинок у розчині гліколей стає
гідрофобною, і вони не поглинають воду із всього розчину, на відміну від
нафтоцементного (Пат. № 2136877…, 1999).
При додатковому розмішуванні ДЦР швидко рідне і може довго помпу-
ватися цементувальним агрегатом, уникаючи контакту з водою чи вологим
матеріалом. Відновити текучість розчину, після зберігання понад 1–2 місяці,
можна додатковим розмішуванням, однак розчин не затвердне, на відміну
від цементного розчину на водній основі.
Таким чином, цементний розчин на висококонцентрованому водному
розчині гліколю якісно відрізняється від нафтоцементних. Через високу гіг-
37
роскопічність гліколей при контакті цементного розчину, приготовленого на
висококонцентрованому розчині гліколю, з водою або вологим тілом у при-
контактній зоні відбувається швидке поглинання води, що спричиняє знижен-
ня концентрації гліколю в розчині, і за деякий час на контакті утворюється
цементна кірка (Говдун, 1998).
Таке поєднання властивостей водних розчинів гліколей і цементних роз-
чинів, замішаних на водних розчинах гліколей, ми використали для приго-
тування селективного тампонажного матеріалу для ізоляції пластових вод у
газових свердловинах Передкарпаття (Чорний, 2009).
На відміну від традиційних селективних тампонажних матеріалів, ДЦР
мають додаткові позитивні ефекти, а саме: закріплюють незцементовані об-
воднені піски і запобігають піскоутворенню; не тужавіють при контакті з
газоносними “сухими” колекторами; не руйнують цементний камінь при за-
твердінні у зв’язку з відсутністю внутрішніх напруг; забезпечують необхідне
регулювання термінів тужавіння від 1,5 год до 10 діб; у їхньому складі відсут-
ні дорогі дефіцитні матеріали. Водночас технологічна схема тампонування
дозволяє проводити водоізоляційні роботи в режимі неповного глушіння
свердловини (що дуже важливо в умовах аномально низького тиску) і без
підйому на поверхню свердловинного обладнання, не потребує застосуван-
ня дорогої техніки і значно скорчує час проведення робіт.
Лабораторні дослідження і перші дослідно-промислові роботи з нагні-
тання дегоцементних розчинів в обводнені свердловини Передкарпаття ста-
ли основою для розробки селективного тампонажного розчину, технологію
застосування якого описано далі.
Установку цементних мостів в експлуатаційних газових і газоконденсат-
них свердловинах із використанням дегоцементного розчину можна прово-
дити без їхнього глушіння, якщо насосно-компресорні труби (НКТ) знахо-
дяться вище від інтервалу перфорації або на 3–5 м вище від покрівлі пласта,
що обводнюється (Чорний, 2009).
Роботи проводять у такій послідовності:
– визначивши місця припливу пластової води і уточнивши глибини на-
явного вибою, свердловину зупиняють до відновлення статичного тиску на
гирлі;
– через насосно-компресорні труби або в колтюбингову трубу, спущену
до вибою, у режимі неповного глушіння свердловини нагнітають розрахун-
кову кількість дегоцементного розчину для створення у свердловині дегоце-
ментного екрану в інтервалі припливу пластової води. Як буферні рідини
використовують відпрацьовані нафтопродукти, конденсат з ПАР;
– для оцінки висоти утвореного екрану і об’єму дегоцементного розчину,
який поглинається, через 24–36 год з допомогою скребкового дроту або гео-
фізичного кабелю визначають глибину штучного вибою;
– якщо відбулося поглинання дегоцементного розчину, готують другу
його порцію і повторно прокачують до вибою для нарощування цементного
екрану до проектної глибини. При створенні водонепроникних екранів у від-
носно високопроникних породах, зазвичай, нагнітають не менше ніж дві або
три порції ДЦР на вибій свердловини. Після нагнітання кожної порції вимі-
рюють штучний вибій;
38
– залишають свердловину на очікування затвердіння цементу (ОЗЦ) на
термін не менше ніж 6–10 діб, залежно від величини депресії в працюючій
свердловині;
– після нетривалого відпрацювання свердловини на факел для видален-
ня дегоцементного розчину з продуктивної частини розкритого пласта її за-
пускають у роботу в мінімально допустимому робочому режимі;
– через 7–10 діб проводять гідродинамічні дослідження для визначення
ефективності водоізоляційних робіт і за їхніми результатами свердловину
запускають у роботу в оптимальному режимі;
– для підвищення ефективності водоізоляційних робіт перед нагнітан-
ням дегоцементного розчину привибійну зону свердловини доцільно обро-
бити гідрофобними розчинами на вуглеводневій основі з катіоноактив-
ними ПАР (відпрацьовані нафтопродукти, нафта, розчин дорожнього біту-
му і т. д.).
При селективній ізоляції припливу пластової води певний об’єм дего-
цементного розчину необхідно закачувати під тиском у всю розкриту части-
ну продуктивного пласта, використовуючи при цьому як буферні рідини кон-
денсат або інші вуглеводневі рідини з катіоноактивними ПАР. Якщо після
закінчення нагнітання розчину в інтервалі перфорації залишається незнач-
на його кількість, тоді після ОЗЦ свердловину освоюють без промивання.
Щоб зберегти відносно високі дебіти газових свердловин після водоізо-
ляційних робіт, перед нагнітанням дегоцементного розчину у свердловину
доцільно заздалегідь провести роботи з інтенсифікації припливу флюїдів із
пласта (обробка кислотою, гідророзрив, повторна перфорація і т. д.). Додатко-
вий приплив пластової води після інтенсифікації ліквідується під час водо-
ізоляційних робіт, а подальші роботи без глушіння свердловини дозволять
зберегти підвищення дебіту вуглеводневих флюїдів з пласта.
На рисунку наведено схему обв’язки гирла свердловини при водоізоля-
ційних роботах.
Перевагами запропонованої технології є:
– значне зниження витрат на проведення водоізоляційних робіт без глу-
шіння свердловин і підйому НКТ;
Схема обв’язки гирла свердловини під час водоізоляційних робіт:
1 – продуктивний пласт; 2 – свердловина; 3 – манометр; 4 – ємність із конденсатом і катіоно-
активними ПАР; 5 – цементувальний агрегат; 6 – ємність з водою.
3 4
5
6
1
2
3
39
– не можливе забруднення розкритого продуктивного пласта желеподіб-
ними і твердими частинками внаслідок поглинання рідини глушіння, особ-
ливо за низького поточного пластового тиску в газових і газоконденсатних
покладах, що розробляються;
– суттєве зниження втрат газу, а також забруднення навколишнього сере-
довища пов’язані з відпрацюванням свердловини на факел для очищення її
стовбура і привибійної зони від рідини глушіння та блокувальних компо-
нентів;
– водоізоляційні роботи в експлуатаційних свердловинах, зазвичай, про-
водять після істотного зниження робочих дебітів газу або газоконденсату,
тому поєднання інтенсифікації з такими роботами скоротить загальний час
простою свердловин і збереже високі робочі дебіти газу або газоконденсату
після виконання всіх робіт;
– використання недефіцитних матеріалів, а також цементу і диетиленглі-
колю в приготуванні селективного матеріалу для ізоляції пластових вод у
газових і газоконденсатних свердловинах сприяє активному впровадженню
цих технологій на багатьох газових і газоконденсатних родовищах, особливо
тих, які знаходяться на завершальній стадії розробки;
– можливість зміни в’язкості дегоцементних розчинів у широких межах,
тривале збереження текучого стану за відсутності прямого контакту з водою,
висока адгезія з металом і гірською породою дозволяють використовувати їх
також для закріплення слабкозцементованих порід і гравієвих фільтрів в екс-
плуатаційних свердловинах.
Важливим завданням під час водоізоляційних робіт є нагнітання опти-
мального об’єму дегоцементного розчину. Для цього у свердловинах контро-
люють його рівень після ОЗЦ і, за необхідності, повторно нагнітають та
заміряють глибини вибою. На основі аналізу геолого-промислових умов екс-
плуатації газових і газоконденсатних родовищ Прикарпаття розроблено
технологію ізоляції підошовних вод, яка впроваджується в газових св. № 53,
59 – Летнянського, № 2 – Грушівського, № 1 – Кадобнянського, № 1 – Виш-
нянського газових родовищ Зовнішньої зони й у св. № 3 – Битків-Бабченсько-
го, № 1 – Бухтівецького газоконденсатних родовищ Внутрішньої зони.
У статті наведено приклади і результати проведення водоізоляційних
робіт у св. № 53 – Летнянського та № 2 – Грушівського газових родовищ
(Пат. № 28307…, 2007).
Готуючи дегоцементний розчин до нагнітання у св. № 2 Грушівського га-
зового родовища, ми провели попередні дослідження. У лабораторних умо-
вах у посудину висотою 1 м, наполовину заповнену водою, протягом 30 хв
подавали струмінь дегоцементного розчину. Кілька годин він осідав на дно
посудини і його об’єм зменшувався. Це свідчить про те, що розчин слабко
вбирає воду при переміщенні в ній. Отже, дослідження довели, що внаслідок
більшої густини, ніж густина води, розчин може переміщуватися стовбуром
заповненої водою свердловини на значну відстань, створюючи на вибої гер-
метичний корок, що і було підтверджено на прикладі св. 2-Грушів.
Лабораторні дослідження підтвердили утворення цементної кірки неве-
ликої товщини на вибої свердловини, а також те, що деяка частина незатвер-
ділого дегоцементного розчину залишається високопроникною для газу. Це
40
створює можливість при освоєнні свердловини через тривалий час витіснити
його із газонасичених пор і тріщин. Одним з важливих факторів залишається
велика проникність дегоцементного розчину в проникні породи і його висока
адгезія з поверхнею пористого середовища. Лабораторні дослідження тонко-
шаруватих неоднорідних об’єктів, якими складені продуктивні газоносні
пласти в більшості газових і газоконденсатних родовищ Прикарпаття, пока-
зали, що в затиснених піщаних прошарках між прошарками глин газ завжди
має високу вологість унаслідок постійного витискання води в ці прошарки.
Тому застосування способу традиційного закачування цементного розчину
на гліколевій основі позитивних результатів не дає, оскільки одночасно з це-
ментуванням водонасичених прошарків цементуються частково і газоносні
через велику вологість газу, що призводить до необхідності повторних на-
гнітань гліколевого цементного розчину і передчасного припинення роботи
продуктивних об’єктів (Пат. № 28307…, 2007). Це виявили при проведенні
робіт з ізоляції на Кадобнянській площі. За розробленою нами технологією
для поліпшення селективності процесу цементування прошарків з водою в
продуктивному об’єкті перед нагнітанням дегоцементного розчину спочатку
осушують газоносні прошарки шляхом нагнітання в об’єкт газоконденсату,
який входить у газоносні прошарки і відтісняє вологий газ у глибину колек-
тора. У водоносні прошарки газоконденсат не надходить, тому що його гус-
тина набагато менша, ніж густина пластових вод (Пат. № 28307…, 2007).
Газоконденсат, що нагнітається, потрапляє в основному в газоносні прошар-
ки, бо в цьому напрямку для його руху існує найменший опір. Після того
передбачається нагнітання в об’єкт цементного розчину на гліколевій основі,
який заповнює привибійні зони прошарків, але тужавіє тільки в прошарках
з водою. Газоносні прошарки, у які нагнітався газоконденсат, залишаються
відкритими через відсутність у них води. Далі передбачається знову нагнітан-
ня в об’єкт газоконденсату для очищення привибійної зони газоносних про-
шарків і активізації в них фільтраційних властивостей.
Завдяки вищенаведеному досягаємо головної мети – утворення чіткого
гідродинамічного зв’язку свердловини тільки з газоносними прошарками
продуктивного об’єкта.
На св. 53-Летня ми провели технологію ізоляції підошовних вод дего-
цементним розчином, який нагнітали в незаглушену експлуатаційну свердло-
вину через НКТ. Із свердловини був великий винос води, що призвело до
зменшення дебіту в межах від 90 до 3 тис. м3/добу, водний фактор при цьому
становив 500 л/тис. м3, тиск на гирлі понизився до атмосферного і свердловина
не продувалася на факел від води.
За результатами промислово-геофізичних досліджень, в інтервалах
1541–1547, 1547–1551 м зафіксовано обводнені пласти з пониженою газона-
сиченістю, з яких можливий приплив пластової води у свердловину. Поточ-
ний пластовий тиск становив 6,48 МПа.
Щоб уникнути припливу пластової води у свердловину, ми провели во-
доізоляційні роботи за технологічною схемою (див. рисунок):
– нагнітання в НКТ 300 л конденсату як буферної рідини;
– нагнітання приготовленого дегоцементного розчину густиною 1550 кг/м³
і об’ємом 1,4 м³;
41
– повторне нагнітання у свердловину 850 л конденсату, після чого її за-
крили для проведення геофізичних робіт з метою визначення глибини вияв-
леного вибою свердловини. За результатами проведених геофізичних робіт,
вибій свердловини було виявлено на глибині 1557 м, що не відповідало про-
ектній.
У зв’язку з цим для ліквідації визначеного припливу пластової води пов-
торно нагнітали 0,4 м3 дегоцементного розчину густиною 1520 кг/м³ з дотри-
манням послідовності наведеної технології.
Після відстою свердловини (не менше ніж чотири доби) проводили про-
дувку на факел для очищення насиченої частини пласта від залишків дего-
цементного розчину. Перед запуском свердловини в роботу тиск у затрубному
просторі (Рзтр) становив 4,8 МПа, а на буфері свердловини (Рб) – 4,6 МПа. У
процесі освоєння тиск на буфері змінювався в межах від 3,0 до 4,6 МПа, а в
затрубному просторі – від 4,0 до 5,0 МПа, спостерігався винос конденсату із
залишками дегоцементного розчину. Після ремонтних робіт свердловина
введена в експлуатацію з робочим дебітом газу 30–40 тис. м3/добу з тиском
на буфері – 4,4 МПа і в затрубному просторі – 4,8 МПа (Чорний, 2009).
Одержано позитивні результати при застосуванні розробленої нами тех-
нології селективної ізоляції водоносних прошарків у тонкошаруватих пі-
щано-глинистих газоносних товщах у св. 2-Грушів. Після обробки обвод-
неного горизонту запропонованим способом в інтервалі 2300–2350 м (ниж-
ній сармат) свердловина почала фонтанувати чистим газом дебітом понад
5 тис. м3/добу. На площі Битків–Пасічна з повністю обводненої св. № 13-Б
після селективної ізоляції водоносних прошарків в інтервалах 2620–2545 м
(манявська світа) і 2518–2488 м (вигодська світа), ця свердловина припини-
ла фонтанувати водою і з неї одержали приплив чистого газу, що свідчить
про здійснення цементування на вибої тільки водоносних прошарків, а газо-
носні прошарки залишилися відкритими.
Таким чином, при проведенні водоізоляційних робіт із застосуванням
гідрофобних розчинів у сукупності з дегоцементними розчинами не потріб-
но проводити глушіння свердловини для встановлення водонепроникного
екрану на вибої. Водоізоляційним матеріалом перекривають тільки повністю
обводнену частину розкритого пласта. Разом з тим гідрофобізація рідкими
вуглеводнями проникних порід у привибійній зоні знижує їхню фазову про-
никність для води, що надалі зменшує швидкість проникнення пластової
води в газову частину розкритого в свердловині пласта. Найефективніше за-
пропонований спосіб можна застосувати для ізоляції підошовних вод у га-
зових і газоконденсатних свердловинах на родовищах Передкарпаття.
Говдун В. В. Совершенствование технологии повышения газоотдачи сеноманс-
кой залежи Уренгойского месторождения // Проблемы освоения месторождений
Уренгойского комплекса. – М. : Недра, 1998. – С. 24–25.
Пат. № 2136877 Россия, Е 21 В 43/32. Способ изоляции подошвенных вод в
газовых скважинах / В. В. Говдун. – 1999, Бюл. № 25.
Пат. № 28307 Україна, МПК G01V 3|00. Спосіб ізоляції водоносних прошарків
в тонкошаруватих газоносних об’єктах / О. О. Орлов, В. В. Говдун, А. В. Говдун і ін.
– Заявл. 08.05.07 ; опубл. 10.12.07, Бюл. № 20.
42
Чорний О. М. Щодо методики ізоляції підошовних вод у свердловинах Лет-
нянського газового родовища // Нафтова і газова промисловість. – 2009. – № 1. –
С. 16–18.
Стаття надійшла
07.12.09
Oleksandr ChOrnyy
pOssibilities Of degO-Cement sOlutiOns appliCatiOn
fOr the isOlatiOn Of edge water
in the gas and gas-COndensate depOsits Of preCarpathia
On the basis of study of possibility of using water solutions of glycols for the execution
of water-insulating works in the gas and gas-condensate holes of Precarpathia methods
were developed with the use of hydrophobic and dego-cement solutions application which
not require muffling of mining hole during the execution of major repairs. During the
execution of water-insulating works with application of hydrophobic solutions in an
aggregate with dego-cement solutions it is unnecessary to conduct muffling of mining
hole for establishment of waterproof screen on a backwall. Water-insulating material
covers watered part of the exposed layer only. At the same time, a hydrophobization of
breeds with liquid hydrocarbons in a near-well area, reduces their phase permeability for
water which in future diminishes speed of penetration of edge water in gas part of the layer
exposed in a mining hole. The more effectively offered methods can be applied for the
insulation of sole waters in gas and gas-condensate mining holes in the deposits of Pre-
carpathia.
|