Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни
Представлено результати комплексних робіт, спрямованих на знаходження скупчень вибухонебезпечних речовин в Інкерманських штольнях, які використовувалися як військові сховища і були підірвані радянськими військами при відступу з Севастополя наприкінці червня 1942 р....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
2011
|
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59442 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни / К.М. Бондар, М.М. Дараган // Геодинаміка. — 2011. — № 2 (11). — С. 30-31. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-59442 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-594422014-04-09T03:01:45Z Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни Бондар, К.М. Дараган, М.М. Представлено результати комплексних робіт, спрямованих на знаходження скупчень вибухонебезпечних речовин в Інкерманських штольнях, які використовувалися як військові сховища і були підірвані радянськими військами при відступу з Севастополя наприкінці червня 1942 р. Представлено результаты комплексных работ, направленных на поиск скоплений взрывоопасных веществ в Инкерманских штольнях, которые использовались как военные склады и были взорваны советскими войсками при отступлении из Севастополя в конце июня 1942 г. We represent the results of complex investigations aimed at searching for volatile amunition in Inkerman adits, which were used as military stores and were blown up by soviet forces before withdrawal from Sevastopol at the end of June 1942. 2011 Article Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни / К.М. Бондар, М.М. Дараган // Геодинаміка. — 2011. — № 2 (11). — С. 30-31. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59442 550.389+528.4 uk |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Представлено результати комплексних робіт, спрямованих на знаходження скупчень
вибухонебезпечних речовин в Інкерманських штольнях, які використовувалися як військові сховища і
були підірвані радянськими військами при відступу з Севастополя наприкінці червня 1942 р. |
| format |
Article |
| author |
Бондар, К.М. Дараган, М.М. |
| spellingShingle |
Бондар, К.М. Дараган, М.М. Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни |
| author_facet |
Бондар, К.М. Дараган, М.М. |
| author_sort |
Бондар, К.М. |
| title |
Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни |
| title_short |
Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни |
| title_full |
Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни |
| title_fullStr |
Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни |
| title_full_unstemmed |
Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни |
| title_sort |
геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів другої світової війни |
| publishDate |
2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59442 |
| citation_txt |
Геофізичні дослідження та створення геоінформаційної моделі інкерманських штолень з метою локалізації скупчень боєприпасів часів Другої Світової війни / К.М. Бондар, М.М. Дараган // Геодинаміка. — 2011. — № 2 (11). — С. 30-31. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bondarkm geofízičnídoslídžennâtastvorennâgeoínformacíjnoímodelíínkermansʹkihštolenʹzmetoûlokalízacíískupčenʹboêpripasívčasívdrugoísvítovoívíjni AT daraganmm geofízičnídoslídžennâtastvorennâgeoínformacíjnoímodelíínkermansʹkihštolenʹzmetoûlokalízacíískupčenʹboêpripasívčasívdrugoísvítovoívíjni |
| first_indexed |
2025-07-05T10:39:15Z |
| last_indexed |
2025-07-05T10:39:15Z |
| _version_ |
1836803116579684352 |
| fulltext |
Геодинаміка 2(11)/2011
© Бондар К.М., Дараган М.М., 2011
УДК 550.389+528.4 К.М. Бондар1, М.М. Дараган2
ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СТВОРЕННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ
МОДЕЛІ ІНКЕРМАНСЬКИХ ШТОЛЕНЬ З МЕТОЮ ЛОКАЛІЗАЦІЇ СКУПЧЕНЬ
БОЄПРИПАСІВ ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Представлено результати комплексних робіт, спрямованих на знаходження скупчень
вибухонебезпечних речовин в Інкерманських штольнях, які використовувалися як військові сховища і
були підірвані радянськими військами при відступу з Севастополя наприкінці червня 1942 р.
Ключові слова: штольня; магнітна аномалія; ГІС; боєзапас.
Починаючи з травня 2011 р. колектив НДЛ
теоретичної та прикладної геофізики Київського
національного університету імені Тараса
Шевченка на замовлення Державного під-
приємства “Мобільний рятувальний центр МНС
України” проводить геофізичні та супутні
роботи на виконання Державної Програми
знешкодження вибухонебезпечних предметів,
які залишилась з часів Другої Світової війни в
районі міст Севастополя та Керчі.
Об’єктом досліджень виступають сумно-
звісні Інкерманські штольні (Інкерман, Се-
вастополь), вироблені у вапняковому скельному
масиві, так званій горі Шампань. Це були
прямокутні виробки висотою до 10 і шириною
до 15 метрів, які заходили всередину гори на
відстань понад 100 м. Штольні з’єднувалися між
собою потернами – поперечними виробками
менших розмірів.
Підчас Другої Світової війни у штольнях
гори Шампань був розташований спецкомбінат
з виробництва боєприпасів, а також сховища, до
яких за архівними даними протягом останніх
днів оборони Севастополя звозилися
боєприпаси армії і флоту.
Наприкінці червня 1942 р. входи до 11-ти
штолень були підірвані. Внаслідок вибуху вап-
няковий скельний масив гори був роздроблений
на окремі уламки, частина яких відлетіла на
значні відстані у різних напрямках. Поверхня
скельного масиву просіла по висоті на 10-30
метрів, а схили його перетворилися на завали з
великих кам’яних брил.
Між окремими блоками зруйнованого маси-
ву утворилися тріщини і лази, через які до
залишків штолень до останніх років проникали
небажані відвідувачі.
З 2001 р. на державному рівні ухвалене
рішення про вилучення боєприпасів з Інкер-
манських штолень, проводяться прохідницькі й
саперні роботи. За цей час побудовано 4
вертикальні шахтні стволи глибиною більше 20
м, від яких закладені підземні камери-виробки.
Через стволи рятувальники піднімають нагору
набої й породу. Однак основний боєзапас за цей
час так і не був знайдений. Ситуація уск-
ладнювалася також відсутністю якісних
топографічних планів достатньої детальності і
цілісних планів наявних підземних порожнин.
Постала нагальна необхідність створення для
досліджуваного об’єкта ефективного інстру-
менту представлення, накопичення та аналізу
просторової інформації, який послужить для
ухвалення стратегічних управлінських рішень.
У зв'язку з цим акцент в роботі зроблений на
інтеграцію всіх інформаційних шарів у
багатофакторній тривимірній моделі гори
Шампань на основі геоінформаційних
технологій. Така модель може включати в себе
наявну просторову інформацію, а саме -
топогеодезичні дані, аеро- і космознімки, дані
буріння, інформацію про стан порід масиву,
дані геофізичних досліджень, маркшейдерських
зйомок підземних виробок і напівінстру-
ментальних зйомок підземних порожнин.
Результати наземних і підземних топо-
геодезичних робіт. За результатами наземної
тахеометричної зйомки побудований план та
тривимірна модель поверхні гори Шампань в
масштабі 1:1000. Модель відображає стан ре-
льєфу гори Шампань на початок червня 2011 р.
В ході підземних топографічних робіт ря-
тувальниками ДП МРЦ МНС України відзнято
937 м ходів (разом зі стволами). Досліджена
порожнина має 8 виходів на поверхню (4 стволи
і 4 лази) і характеризується складною кон-
фігурацією. Амплітуда складає 40,7 м, обсяг
пустотного простору - 7037 м3. Створений план
та тривимірна модель порожнини.
Результати магніторозвідки. У межах
дослідної ділянки магнітна індукція змінюється
більш, ніж на 1000 нТл, що при відомій
геологічній будові масиву однозначно свідчить
про наявність похованих техногенних об'єктів -
джерел магнітних аномалій.
У південно-східній частині гори зареєстро-
вана велика знакозмінна аномалія інтенсивністю
± 500 нТл. Позитивна частина її досягає
розмірів 40х40 м. Спряжена негативна частина
розташовується з північного боку. Джерелом
такої аномалії може бути глибоко залягаючий
об'єкт, що має сильну, переважно індуктивну
намагніченість. Саме ця аномалія може бути
пов'язана з основним боєзапасом часів ВВВ.
Область між додатним максимумом аномалії та
рівнем нормального поля відповідає проекції
джерела на поверхню.
30
Геодинаміка 2(11)/2011
Інтенсивні збурення фіксуються також від
металевих техногенних об'єктів, що знаходяться
на поверхні. Оскільки ці об'єкти можуть
виявитися набоями, що не розірвалися, місця
таких аномалій рекомендується перевіряти ме-
талодетектором.
Створення ГІС-проекту. В якості опорних
даних для створення геоінформаційного
проекту були використані космознімки
(QuickBird з роздільною здатністю 0,6 пікселя
2010 р.; GeoEye з роздільною здатністю 0,5
метра / піксель до 2001 р.; космознімок з
ресурсу Yandex) та аерофотознімки Люфтваффе
31.10.1941 р., 2.11.1941 р., 8.04.1943 р.,
23.04.1942 р. (до підриву штолень);
аерофотознімок 1942 р.., зроблений невдовзі
після підриву штолень; та аерофотознімок,
виконанний до 2001 р. Просторово-геомет-
ричним узгодженням підлягали також дані
наземної тахеометричної зйомки; карти
масштабів 1:10000 1972 р.; 1:50000 1939 р. та
1982 р.; 1: 100000 1982 р.
Створена базова карта шарів, растрової,
векторної та тематичної інформації. У проект
інтегровані дані геофізичної зйомки і топографіч-
них зйомок підземного пустотного простору.
В результаті обробки даних матеріалів ство-
рені цифрові моделі рельєфу (ЦМР) території та
синтетичні моделі наземної і підземної топо-
графії ділянки вишукувань. Суміщення топо-
основи, карти магнітного поля та обстеженого
підземного пустотного простору, в якому
подекуди зафіксовані стінки штолень і штреків,
з аерофотознімками 1941-42 рр. дозволило
зробити реконструкцію розташування деяких
штолень та штреків та локалізувати в їх межах
найбільш інтенсивну аномалію, вірогідно
пов’язану з основним боєзапасом.
На різночасових аеро- і космознімках також
спостерігається поступове зсування окремих
блоків скельного масиву з західної, східної та
північної сторін гори. Найбільш виражений цей
процес з західної сторони гори, де зараз
знаходяться діючі військові частини України та
Росії. Отже крім робіт з пошуків та зне-
шкодження вибухонебезпечних предметів
необхідний постійний моніторинг стійкості
скельного масиву з метою запобігання
катастрофічним наслідкам обвалу.
Висновки. Синтезовані матеріали, отримані
в результаті аналізу картографічних та гео-
фізичних матеріалів дозволили зробити висно-
вок про стан скельного масиву, об`єм порож-
нинного простору всередині масиву, ступінь
збереженості штолень і штреків та розміщення
магнітної аномалії, яка може бути співставлена з
боєзапасом часів ВВВ в Інкерманських
штольнях.
ГЕОФИЗИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ И СОЗДАНИЕ ГЕОИНФОРМАЦИОННОЙ МОДЕЛИ
ИНКЕРМАНСКИХ ШТОЛЕН С ЦЕЛЬЮ ЛОКАЛИЗАЦИИ СКОПЛЕНИЙ БОЕПРИПАСОВ
ВРЕМЕН ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ
К.М. Бондар, М.Н. Дараган
Представлено результаты комплексных работ, направленных на поиск скоплений взрывоопасных
веществ в Инкерманских штольнях, которые использовались как военные склады и были взорваны
советскими войсками при отступлении из Севастополя в конце июня 1942 г.
Ключевые слова: штольня; магнитная аномалія; ГИС; боезапас.
GEOPHYSICAL PROSPECTION AND CONSTRUCTION OF GIS-BASED MODEL OF INKERMAN
ADITS WITH THE PURPOSE OF LOCALIZING OF VOLATILE AMUNITION FROM WORLD
WAR II TIME
K. Bondar, M. Daragan
We represent the results of complex investigations aimed at searching for volatile amunition in Inkerman
adits, which were used as military stores and were blown up by soviet forces before withdrawal from Sevastopol
at the end of June 1942.
Key words: adit; magnetic anomaly; GIS; volatile ammunition.
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
2 Інститут археології НАН України
31
|