Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину

На основі досліджень палео- та сучасних гідрогеологічних умов верхньобаденського горизонту Зовнішньої зони Передкарпатського прогину розкрито основні закономірності формування і збереження його газових покладів. Виявлено, що газові поклади пов’язані з усіма генетичними типами вод, поширеними на цій...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Гарасимчук, В., Лук’янчук, Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Назва видання:	Геологія і геохімія горючих копалин
Теми:	Гідрогеологія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59534
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину / В. Гарасимчук, Д. Лук’янчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 125-141. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-59534
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-595342014-04-09T03:01:53Z Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину Гарасимчук, В. Лук’янчук, Д. Гідрогеологія На основі досліджень палео- та сучасних гідрогеологічних умов верхньобаденського горизонту Зовнішньої зони Передкарпатського прогину розкрито основні закономірності формування і збереження його газових покладів. Виявлено, що газові поклади пов’язані з усіма генетичними типами вод, поширеними на цій території. У межах локальних полів поклади тяжіють до ділянок з підвищеною мінералізацією вод та ознаками інтенсивних постседиментогенних процесів. На основі гідробаричних даних встановлено приуроченість більшості газових покладів до ділянок як регіональних, так і локальних баромінімумів. З ділянками баромаксимумів часто пов’язані поперечні тектонічні порушення. Взаємозв’язок баромаксимумів з підвищеними значеннями мінералізації вод визначає тектонічні порушення як шляхи міграції флюїдів. On the basis of paleohydrogeological and modern hydrogeological features of Upper Badenian Aquifer the main condition of the formation and preservation of the hydrocarbon pools are determined. Working out was based on the factual material on ion-salt composition of waters of the Upper Badenian horizon (165 samples) and formational pressures (66 measurements) obtained from the funds of Zakhidukrgeologia State Enterprise. The present-day plane hydrogeochemical zonality of the Upper Badenian horizon of the Outer Zone of the Carpathian Foredeep was worked out in a form of diagrammatic maps of mineralization, a gradient of mineralization, genetic coefficients rNa/rCl, rSO₄ • 100/rCl, Cl/Br. To determine hydrodynamic characteristic of the Upper Badenian horizon we have used the methods of formation pressures reduced to one absolute mark and taking the allowance for density of waters into consideration. Hydrobaric zonality is represented by the diagrammatic map of formation pressures consolidated to the absolute mark of 500 m. Upper Badenian Aquifer of the north-western and central parts of the Outer Zone is formed by sedimentary waters of the Late Badenian sea. Presence of low mineralized waters is caused by infiltration from the East-European Platform. Upper Badenian Aquifer of the underlying part contains the pressing out brines from the Sambir-Rozhnyativ cover. Among these types of water their mixtures are present. Regional hydrochemical features of the Upper Badenian Aquifer of the Outer Zone of the Carpathian Foredeep indicate the space connection of the gas pools with all these genetic types of waters. Within the local hydrogeochemical fields the gas pools gravitate towards the areas with high mineralization and features of the intensive postsedimentogenous processes. Most of gas pools are confined both to regional and local hydrobarominima areas. The transverse tectonic ruptures are connected with the areas of hydrobaromaxima and high mineralization. These features point out the tectonic ruptures as the ways of fluid migration. Saving of gas deposits within discovered hydrodynamic systems is a result of the availability of hydrodynamic screens. 2010 Article Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину / В. Гарасимчук, Д. Лук’янчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 125-141. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0869-0774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59534 553.98:556.3(477.8) uk Геологія і геохімія горючих копалин Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Гідрогеологія Гідрогеологія
spellingShingle	Гідрогеологія Гідрогеологія Гарасимчук, В. Лук’янчук, Д. Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину Геологія і геохімія горючих копалин
description	На основі досліджень палео- та сучасних гідрогеологічних умов верхньобаденського горизонту Зовнішньої зони Передкарпатського прогину розкрито основні закономірності формування і збереження його газових покладів. Виявлено, що газові поклади пов’язані з усіма генетичними типами вод, поширеними на цій території. У межах локальних полів поклади тяжіють до ділянок з підвищеною мінералізацією вод та ознаками інтенсивних постседиментогенних процесів. На основі гідробаричних даних встановлено приуроченість більшості газових покладів до ділянок як регіональних, так і локальних баромінімумів. З ділянками баромаксимумів часто пов’язані поперечні тектонічні порушення. Взаємозв’язок баромаксимумів з підвищеними значеннями мінералізації вод визначає тектонічні порушення як шляхи міграції флюїдів.
format	Article
author	Гарасимчук, В. Лук’янчук, Д.
author_facet	Гарасимчук, В. Лук’янчук, Д.
author_sort	Гарасимчук, В.
title	Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину
title_short	Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину
title_full	Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину
title_fullStr	Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину
title_full_unstemmed	Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину
title_sort	гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів зовнішньої зони передкарпатського прогину
publisher	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Гідрогеологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59534
citation_txt	Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину / В. Гарасимчук, Д. Лук’янчук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 125-141. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Геологія і геохімія горючих копалин
work_keys_str_mv	AT garasimčukv gídrogeologíčníaspektigazonosnostíverhnʹobadensʹkihvídkladívzovníšnʹoízoniperedkarpatsʹkogoproginu AT lukânčukd gídrogeologíčníaspektigazonosnostíverhnʹobadensʹkihvídkladívzovníšnʹoízoniperedkarpatsʹkogoproginu
first_indexed	2025-07-05T10:43:53Z
last_indexed	2025-07-05T10:43:53Z
_version_	1836803407681159168
fulltext	125 © Василь Гарасимчук, Дмитро Лук’янчук, 2010 ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2010. № 3–4 (152–153) Гідрогеологія УДК 553.98:556.3(477.8) Василь ГАРАСИМЧУК, Дмитро ЛУК’ЯНЧУК ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ГАЗОНОСНОСТІ ВЕРХНЬОБАДЕНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: v_harasymchuk@ukr.net На основі досліджень палео- та сучасних гідрогеологічних умов верхньобаден- ського горизонту Зовнішньої зони Передкарпатського прогину розкрито основні за- кономірності формування і збереження його газових покладів. Виявлено, що газові поклади пов’язані з усіма генетичними типами вод, по- ширеними на цій території. У межах локальних полів поклади тяжіють до ділянок з підвищеною мінералізацією вод та ознаками інтенсивних постседиментогенних процесів. На основі гідробаричних даних встановлено приуроченість більшості газових покладів до ділянок як регіональних, так і локальних баромінімумів. З ділянками баромаксимумів часто пов’язані поперечні тектонічні порушення. Взаємозв’язок баромаксимумів з підвищеними значеннями мінералізації вод визначає тектонічні порушення як шляхи міграції флюїдів. Ключові слова: палеогідрогеологія, гідрогеохімія, гідробаричні характеристи- ки, баромаксимум, баромінімум, седиментогенні води, інфільтрогенні води, солянки вичавлювання. Мета та методи досліджень. Верхньобаденські відклади є одним з ос- новних газоносних горизонтів Більче-Волицького нафтогазоносного райо- ну. Дослідження його палео- та сучасних гідрогеологічних умов дозволяє встановити основні закономірності формування і збереження вуглеводне- вих скупчень, що дає змогу розширити газопошукові критерії. Методика досліджень полягала у встановленні палеотектонічних умов Зовнішньої (Більче-Волицької) зони упродовж пізньобаденського та пізні- ших часів, її палеогеографічних і палеогідрогеологічних характеристик. На- ступним етапом було зіставлення отриманих даних по палеоумовах із сучас- ними гідрохімічними і гідродинамічними характеристиками верхньобаден- ських товщ. Опрацювання базувалося на фактичному матеріалі з йонно-сольового складу вод верхньобаденського горизонту (165 проб) та пластових тисків (66 замірів), отриманому із фондів ДП “Західукргеологія”. 126 Під терміном “водоносний горизонт” розуміємо сукупність водоносних пластів і пропластків із спільними гідрохімічними та гідродинамічними оз- наками. Для встановлення гідродинамічної характеристики верхньобаденсько- го горизонту було застосовано методику приведених до однієї абсолютної відмітки пластових тисків, враховуючи поправки на густину вод. Статистичний матеріал з хімії пластових вод верхнього бадену опра- цьований з допомогою комп’ютерної програми “Statistica”, а графічний – програм “Surfer” та “CorelDraw”. Огляд попередніх досліджень. Гідрогеохімічна зональність верхньо- баденських товщ Зовнішньої зони представлена такими типами вод: гід- рокарбонатно-натрієвий та сульфатно-натрієвий (поширені в районі м. Чер- нівці) з мінералізацією до 10 г/дм3, rSO4 · 100/rCl – 1,3–2,1; rNa/rCl – 1,2–3,8; Cl/Br – 800; гідрокарбонатно-натрієвий та сульфатно-натрієвий (простяга- ються широкою смугою на стику платформи із Передкарпатським проги- ном) із мінералізацією 1–20 г/л, rSO4 · 100/rCl – 0,7–4,1; rNa/rCl – 0,92–1,00; Cl/Br – 100–338; хлоридно-кальцієвий і хлоридно-магнієвий (поширені, го- ловним чином, у північно-західній частині та облямовують Стебницький насув) із мінералізацією 20–50 г/дм3, rSO4 · 100/rCl – 0,4–18,0; rNa/rCl – 0,92–1,00; Cl/Br – 362–539; хлоридно-кальцієвий (поширений вузькою обля- мівкою від Дрогобича до Красноїльська під покривом Внутрішньої зони) із мінералізацією 50–220 г/дм3, rSO4 · 100/rCl – 0,02–2,70; rNa/rCl – 0,67–0,87; Cl/Br – 153–498 (інколи >1000) (Бабинец, Мальская, 1975). Проте чіткої диференціації вод за генетичними показниками тут не встановлено. В. М. Щепак (1965), базуючись на гідродинамічних характеристиках, поділяє верхньобаденські водоносні пласти Зовнішньої зони на такі кате- горії: I – ті, що примикають з одного боку до борта Східноєвропейської плат- форми, а з другого – виклинюються, не сягаючи Стебницького насуву. Їхнє живлення відбувається на платформі, проте через відсутність області роз- вантаження рух ними не проходить; II – прилягають з одного боку до борта платформи, а з другого – до водо- носних порід Стебницького насуву. Унаслідок менших напорів останніх во- ди рухаються в напрямку від платформи до насуву; III – водоносні пласти, які виклинюються та зрізуються Стебницьким насувом, не сягаючи борта Східноєвропейської платформи. Їхні напори ви- значаються п’єзометрами насуву. Палеогідродинамічні реконструкції косівських відкладів крайньої пів- нічно-західної частини Зовнішньої зони (Палеогідродинамічні…, 2006) встановили головні напрямки руху пластових вод: південно-західний – із центральної частини Крукеницької западини в бік Внутрішньої зони, і пів- нічно-східний – у бік зони відносних піднять Крукеницької западини з утворенням відповідних ділянок п’єзомінімумів. Північно-східна прироз- ломна частина Крукеницького блоку з витягнутою ділянкою п’єзомінімуму розглядається як перспективна щодо газоносності. Геолого-гідрогеологічна характеристика та газоносність. Зовнішня зона Передкарпатського прогину простягається з північного заходу на пів- 127 денний схід на віддаль понад 300 км. На північному сході вона по Горо- доцькому, Калуському і Сторожинецькому повздовжніх розломах зчленову- ється із Східноєвропейською платформою. Південно-західною границею зони вважають Передкарпатський глибинний розлом (Разломная..., 1976). Системою повздовжніх скидів, амплітудами до 2 км, Зовнішня зона роз- бита на Сторожинецький, Угерсько-Косівський, Крукеницький і Добромиль- ський блоки, які, у свою чергу, розчленовані системою дрібніших розривів (Карпатська..., 2004). По цій системі розломів південно-західна частина Зовнішньої зони східчасто занурюється під покриви Внутрішньої. Окрім повздовжніх, геоструктура Зовнішньої зони ускладнена мережею попереч- них розломів, з незначними амплітудами вертикальних зміщень. Зовнішня зона сформована платформними літологічними комплексами рифею, палеозою та мезозою, незгідно перекритими верхньоміоценовими моласами (баден та сармат). Верхній баден на теренах Зовнішньої зони представлений відкладами косівської світи. Це одноманітна товща сірих вапнистих тонкошаруватих глин і аргілітів з прошарками вапнистих пісковиків і алевролітів, рідше мер- гелів, туфів і туфітів. Їхня потужність поступово зростає в південно-східно- му напрямку. Так, у крайній північно-західній частині зони (район родовищ Коханівка–Рудки) товщина світи не перевищує перших десятків метрів, зростаючи до перших сотень метрів у південно-західному напрямку (Кру- кеницький і Добромильський блоки). Далі на південний схід (район м. Ка- луш) вона збільшується до 500–600 м. У межах Гринівського і Кадобнянсь- кого газових родовищ потужність верхньобаденських відкладів становить 500–1200 м. На південно-західних теренах Зовнішньої зони їхня товщина коливається в межах 250–800 м. Водовмісні прошарки пісковиків мають здебільшого хороші колектор- ські властивості. Їхня пористість коливається в межах 5–27 %, проникність – від 0,16 · 10-3 до 340 · 10-3 мкм2. Початкові дебіти свердловин становили 0,015–0,066 м3/с. Високі ємнісно-фільтраційні показники прошарків і лінз пісковиків ко- сівської світи створили сприятливі передумови для формування тут газових покладів Красноїльського, Шереметівського, Чорногузького, Косівського, Ковалівського, Дебеславицького, Яблунівського, Черемхівсько-Струпківсь- кого, Коршівського, Богородчанського, Гринівського та Кадобнянського га- зових родовищ. Палеотектонічні та палеогеографічні умови. Починаючи з карпатію, палеотектонічний режим Зовнішньої зони зазнає опускань. Відбувається сповзання в басейн седиментації крейдово-палеогенового флішу Карпат, що сприяло активізації низхідних рухів уздовж повздовжніх розломів та форму- ванню нових. Вісь Передкарпатського прогину зміщується в північно-схід- ному напрямку в бік платформи. По Краковецькому, Судово-Вишнянському, Городоцькому і Калуському повздовжніх розломах просідають північно-західна і центральна частини ложа Зовнішньої зони. У бадені і сарматі в південно-східній частині вна- слідок опускання платформи по Давиденівському і Сторожинецькому повз- довжніх розломах межа прогину значно посувається в північно-східному 128 напрямку. У пізньобаденський та сарматський час активізуються поперечні регіональні розломи. У бадені низхідні рухи активніші на південному сході, у сарматі – на північному заході (Крупський, 2001). У пізньосарматський час проявилася завершальна фаза карпатської складчастості, що започаткувала розвиток насувів, які перекривають значну частину різновікових автохтонних утворень Зовнішньої зони. О. С. Вялов (1965) у межах косівської світи верхнього бадену виділив низку горизонтів. Вербовецькі шари – сірі глини з тонкими прошарками піс- ковиків та туфів, характерні для низів світи. Тут розрізняють два горизонти: радіолярієвий та горизонт з Globigerina bulloides. Прутські шари – сірі мало- піскові глини, які за мікробіостратиграфічними ознаками виділяються як горизонт з аглютинованими форамініферами і булімінами. Коломийські ша- ри (горизонт із Cassidulina crista) – глини з незначним вмістом піскового матеріалу. Клокучинські шари (горизонт із Streblus becarii), потужністю до 100 м, складені пісковиками, глинами та конгломератами (пістинськими) із прошарками обвуглених рослинних залишків. Представники родів Streblus, Porosononion та Elphidium вказують на значне опріснення басейну. Н. А. Трофимович (Trofimovich, 2000), на основі аналізу різновидів фо- рамініфер, вважає, що в ранньокосівський час існували глибоководні умови седиментації. Вербовецькі верстви відкладалися в нормальноморських гли- боководних умовах. Тут значно поширені пелагічні види родів Globigerina та Radiolaria. У мілководних зонах субліторалі переважають евригалінні ви- ди родів Ammonia, Elphidium, Cibicides. Прутські верстви відкладалися в нормальносолоному басейні на неве- ликій глибині за низької температури води. Велику роль відігравали води гірських рік, збагачені кремнеземом та теригенним матеріалом, який вико- ристовували форамініфери для побудови черепашок. На обміління та опріснення басейну вказують збіднілі комплекси фора- мініфер та молюсків у коломийських та ковалівських шарах. У верхніх гори- зонтах ковалівських верств, поширених тільки на південному сході Зовніш- ньої зони прогину, домінують поодинокі форамініфери і прісноводні молюс- ки. Глибини цього басейну не перевищували 25–30 м, солоність – 10–14 ‰. Місцями відбувалося повне осушення з утворенням конусів виносу териген- ного континентального матеріалу (пістинські конгломерати). Ці зміни були результатом підняття Карпатської системи та регресивного пізньобаденсь- ко-сарматського циклу. У межах Волино-Подільської плити море розкинулося у вигляді двох заток з глибинами від 5 до 25 м, рідше до 40 м. Ці затоки омивали великий півострів (200 × 65 км), який знаходився на північному сході від р. Дністер і був північним бортом Передкарпатського прогину. Суша була складена породами девону, тріасу, крейди, карпатію, нижнього бадену і тираського го- ризонту. Південно-західне узбережжя Передкарпатського басейну в косівсь- кий час представлене нижніми моласами, за якими піднімалася гряда Кар- патських гір, складених флішем (Стратиграфия..., 1970). Обриси північно-східного борта косівського басейну були покраяні ве- ликою кількістю дрібних бухт та заток, що створювало визначені передумо- ви для розвитку певних літофацій. Окрім пісково-глинистого матеріалу, тут 129 також відкладалися літотамнієві вапняки, місцями і туфи. Біля південно- західного пологого узбережжя нагромаджувалися глинисто-піскові та мерге- листі осади, а зі скелястих гір денудувався та змивався в басейн гравійно- ріньовий матеріал. Саме з шельфовими утвореннями пізньобаденського та сарматського морів і конусами виносу консеквентних Ходорівської та Коломийської па- леорік і їхніх приток Ю. З. Крупський (2009) пов’язує формування більшос- ті газових покладів Зовнішньої зони. Пістинські конгломерати (потужністю до 400 м), характерні для верхів косівської світи, є дельтовими утвореннями, про що свідчать склад і розміри ріні. По простяганню їх фаціально заміщують лагунно-прибережні піскови- ково-глинисті породи, на північ і північний захід – пісково-глинисті вугле- носні фації. Конгломерати на тлі сірого кольору мають бурі розводи, обу- мовлені окислами заліза і марганцю, що однозначно вказує на окисні конти- нентальні умови їхнього формування. Існує думка про можливість їхнього перевідкладення із більш давніх слобідських конгломератів (Гуржий, 1969). Для верхів розрізу світи характерні прошарки вугілля, рослинний де- трит, морська і прісноводна фауна, мінливий вміст аутигенного кальциту, змішаний склад глинистих мінералів, фаціальна мінливість по простяган- ню. Все це, на думку Д. В. Гуржія (Гуржий, 1969), свідчить про прибереж- номорські мілководні умови седиментації цього розрізу. Г. Н. Гришкевич та А. Г. Ульянова (Стратиграфия..., 1970) пов’язують пізньобаденську трансгресію з різким оновленням фауни форамініфер, що розповсюдилися із Середземномор’я. Розквіт планктону (радіолярій і гло- бігерин) у вербовецьких шарах зумовлений підвищеною концентрацією кремнезему в морській воді, джерелом якого були продукти вулканічних вивержень. Згідно з тими самими дослідниками, кінець косівського часу від- значається помітним опрісненням басейну, що було викликано підняттями прилеглих ділянок суші, унаслідок чого зросла динамічна активність рік. Палеогідрогеологічний розвиток. Палеогідрогеологічна історія верх- ньобаденських утворень відображена елізійним етапом, який розпочався се- диментогенезом богородчанської світи (ранній баден) та закінчився седи- ментогенезом дашавської (сармат) і тривав приблизно 4,7 млн років. З паннону по сьогодні (12,5 млн років) відклади Зовнішньої зони за- знають впливу інфільтраційного етапу. В. М. Щепак (1965), про що зга- дувалося вище, вбачає інфільтрогенне живлення верхньобаденського гори- зонту з боку Східноєвропейської платформи, а також (окремі пласти) з боку Стебницького насуву. Згідно з цим дослідником, віддаль проникнення ін- фільтраційних вод у центральній частині зони сягає 4 км. У південно-східній частині відбулося декілька циклів водообміну. У палеогідрогеологічній історії Зовнішньої зони ми попередньо виді- лили динамо-елізійний етап, який розпочався з часу насувоутворення і три- ває дотепер (Гарасимчук і ін., 2004). Чинниками елізійних перетоків у ньо- му є геодинамічні та геостатичні навантаження алохтонних товщ. Виходячи з наведених вище палеотектонічних, палеогеографічних та палеогідрогеологічних умов, можна стверджувати, що нижні верстви косів- ської світи (вербовецькі і прутські) під час осадонагромадження захоплю- 130 вали морські води нормальної солоності (30–40 ‰), які могли бути незнач- но опріснені (прибережні схили) водами гірських рік. Осадонагромадження верхніх коломийських та ковалівських верств про- ходило в умовах опрісненого мілкого моря із захопленням слабкосолоних вод (<10–14 ‰). Сучасні гідрогеологічні умови. Сучасна площинна гідрогеохімічна зо- нальність верхньобаденського горизонту Зовнішньої зони Передкарпатсь- кого прогину опрацьована нами у вигляді картосхем мінералізації, градієнта мінералізації (відношення мінералізації вод до глибини їхнього залягання), генетичних коефіцієнтів rNa/rCl, rSO4 · 100/rCl, Cl/Br (рис. 1–5). Гідробарична зональність висвітлена картосхемою зведених до абсолют- ної відмітки –500 м пластових тисків водоносного горизонту (рис. 6). Значення коефіцієнта rNa/rCl у морській воді за солоності 20, 35 і 40 ‰ становить відповідно 0,89; 0,85 та 0,89; коефіцієнта rSO4 · 100/rCl – 10,28; 10,36 і 10,27; відношення Cl/Br – 291, 288 та 287 відповідно (Краткий..., 1970). В інфільтрогенних метеогенних водах коефіцієнт rNa/rCl перевищує 0,9. Через тривалу метаморфізацію седиментогенних вод (іонний обмін) він значно знижується. Також унаслідок відновних процесів у водах зменшу- ється кількість сульфат-іона, при вилуговуванні сульфатних відкладів його вміст відповідно зростає. Хлор-бромний коефіцієнт вважається однією із найнадійніших геохімічних генетичних характеристик вод з огляду на від- сутність мінеральних форм брому. Його нагромадження у водах обумовлене процесами галогенезу (пониження значень Cl/Br). Високі значення цього по- казника пов’язують із вилуговуванням галоїдних товщ (Валяшко и др., 1965). На основі кореляційного аналізу гідрогеохімічних характеристик 165 проб вод верхньобаденського водоносного комплексу встановлено низку законо- мірностей: – відсутність кореляційних зв’язків між глибиною залягання водоносно- го горизонту та хімічними характеристикам вод; – тісна кореляція з мінералізацією вод вмістів Cl (1,00), Na + K (0,99) Ca (0,89), Mg (0,77) та Br (0,72); – доволі тісна кореляція вмістів цих елементів між собою. Перша з них пояснюється відсутністю класичної вертикальної гідро- геохімічної зональності, яка проявляється в зростанні з глибиною кількостей макро- та мікроелементів у водах і, як наслідок, мінералізації. Друга та третя вказують на основний шлях формування сольового складу води за рахунок перерахованих вище йонів. Генеральна характеристика свідчить про форму- вання верхньобаденського горизонту сумішами вод різної генези. Загальне тло мінералізації вод верхньобаденського водоносного гори- зонту крайньої північно-західної частини Зовнішньої зони (від с. Коханів- ка до м. Стебник) коливається в межах 29–40 г/дм3 (див. рис. 1). У районах Грушівської, Меденицької, Назавізівської геоструктур знаходиться поле де- що пониженої мінералізації (17–20 г/л). Градієнт мінералізації вод цієї те- риторії характеризується значеннями 20–60, зростаючи в південно-захід- ному напрямку (див. рис. 2). Коефіцієнт rNa/rCl зростає від 0,89–1,13 у напрямку поля пониженої мінералізації (див. рис. 3). За цією схемою коре- люється і зростання коефіцієнта rSO4 · 100/rCl від 0,1 до 7,67 (див. рис. 4). 131 Ри с. 1 . К ар то сх ем а мі не ра лі за ці ї в од в ер хн ьо ба де нс ьк ог о во до но сн ог о го ри зо нт у Зо вн іш нь ої зо ни П ер ед ка рп ат сь ко го п ро ги ну (с тр ук ту рн а ос но ва за О . С . Щ ер бо ю (К ар па тс ьк а. .., 2 00 4) ): 1 – по кл ад и га зу в п ор од ах -к ол ек то ра х; 2 – із ол ін ії мі не ра лі за ці ї; 3 – св ер дл ов ин а, м ін ер ал із ац ія в од и. 132 Ри с. 2 . К ар то сх ем а гр ад іє нт а мі не ра лі за ці ї в од в ер хн ьо ба де нс ьк ог о го ри зо нт у Зо вн іш нь ої зо ни П ер ед ка рп ат сь ко го п ро ги ну (с тр ук ту рн а ос но ва за О . С . Щ ер бо ю (К ар па тс ьк а. .., 2 00 4) ): 1 – по кл ад и га зу в п ор од ах -к ол ек то ра х; 2 – із ол ін ії гр ад іє нт а мі не ра лі за ці ї; 3 – св ер дл ов ин а, г ра ді єн т мі не ра лі за ці ї в од и. 133 Ри с. 3 . К ар то сх ем а зн ач ен ь ко еф іц іє нт а rN a/ rC l в од в ер хн ьо ба де нс ьк ог о го ри зо нт у Зо вн іш нь ої зо ни П ер ед ка рп ат сь ко го п ро ги ну (с тр ук ту рн а ос но ва за О . С . Щ ер бо ю (К ар па тс ьк а. .., 2 00 4) ): 1 – по кл ад и га зу в п ор од ах -к ол ек то ра х; 2 – із ол ін ії зн ач ен ь ко еф іц іє нт а rN a/ rC l; 3 – св ер дл ов ин а, зн ач ен ня к ое фі ці єн та rN a/ rC l. 134 Ри с. 4 . К ар то сх ем а зн ач ен ь ко еф іц іє нт а C l/B r в од в ер хн ьо ба де нс ьк ог о го ри зо нт у Зо вн іш нь ої зо ни П ер ед ка рп ат сь ко го п ро ги ну (с тр ук ту рн а ос но ва за О . С . Щ ер бо ю (К ар па тс ьк а. .., 2 00 4) ): 1 – по кл ад и га зу в п ор од ах -к ол ек то ра х; 2 – із ол ін ії зн ач ен ь ко еф іц іє нт а C l/B r; 3 – св ер дл ов ин а, зн ач ен ня к ое фі ці єн та C l/B r. 135 Ри с. 5 . К ар то сх ем а зн ач ен ь ко еф іц іє нт а rS O 4 · 1 00 /r C l в од в ер хн ьо ба де нс ьк ог о го ри зо нт у Зо вн іш нь ої зо ни П ер ед ка рп ат сь ко го п ро ги ну (с тр ук ту рн а ос но ва за О . С . Щ ер бо ю (К ар па тс ьк а. .., 2 00 4) ): 1 – по кл ад и га зу в п ор од ах -к ол ек то ра х; 2 – із ол ін ії зн ач ен ь ко еф іц іє нт а rS O 4 · 1 00 /r C l; 3 – св ер дл ов ин а, зн ач ен ня к ое фі ці єн та rS O 4 · 1 00 /r C l. 136 Гідробаричні вектори верхньобаденського горизонту цієї частини Зов- нішньої зони спрямовані на північний схід. Приведені тиски спадають від 8,00 до 6,82 МПа. Збільшення тисків у напрямку платформи не спостеріга- ється (див. рис. 6). Гідрогеохімічна зональність верхньобаденського горизонту централь- ної частини Зовнішньої зони (від Стебника до Івано-Франківська) проявля- ється в зростанні мінералізації вод з північного сходу на південний захід від 20 до понад 200 г/дм3, сягаючи максимальних значень в районах Кадоб- нянського та Гринівського піднять. Градієнт мінералізації також зростає в цьому напрямку від 20 до понад 280, виділяючись максимумами на тих са- мих підняттях. Відповідно до цієї схеми знижуються значення показників rNa/rCl і rSO4 · 100/rCl від 0,99 до 0,77 та від 4,49 до 0,01 відповідно. Коефі- цієнт Cl/Br зростає у зворотному напрямку від 200 до понад 300, утворюю- чи локальну аномалію 2280–3605 на північному крилі Кадобнянської струк- тури. Приведені пластові тиски спадають від 12,91 до 4,45 у напрямку Східно- європейської платформи. Гідробаричних векторів з боку платформи не вста- новлено. У межах цієї частини зони також доволі чітко проявляються ло- кальні гідробаричні вектори, обумовлені зростанням пластових тисків у на- прямках до поперечних тектонічних порушень (див. рис. 6). Горизонтальна гідрохімічна зональність верхнього бадену південно- східної частини Зовнішньої зони вирізняється значною строкатістю сольо- вого складу вод. Мінералізація вод закономірно зростає (від 3 до 241 г/дм3) у південно-західному напрямку, причому поле з мінералізацією вод до 20 г/л охоплює більшу частину цієї території (див. рис. 1). Схема градієнта міне- ралізації (від 6 до 187) повністю корелюється зі схемою мінералізації вод. У тому самому напрямку понижуються значення коефіцієнтів rNa/rCl та rSO4 · 100/rCl від 1,94 до 0,72 та від 168 до 0,06 відповідно. Хлор-бромний коефіцієнт (від 198 до 2400) не корелюється із загальною гідрохімічною схе- мою. Гідробарична зональність цієї території сформована двома полями век- торів. Приведені пластові тиски першого поля спадають від платформи в південно-західному напрямку, другого – від піднасуву Внутрішньої зони в північно-східному (див. рис. 6). Також тут чітко відображені локальні гід- робаричні вектори, пов’язані з поперечними тектонічними порушеннями. Результатом досліджень є картосхема поширення генетичних типів вод верхньобаденського горизонту Зовнішньої зони Передкарпатського проги- ну (рис. 7). Через брак даних (зокрема у межах північно-західної частини) вона має дещо схематичний характер і ця ділянка оконтурена виходячи із загального розуміння палео- та сучасних гідрохімічних та гідробаричних умов усієї зони. Верхньобаденський водоносний горизонт північно-західної і централь- ної частин Зовнішньої зони (від с. Коханівка до м. Івано-Франківськ) сфор- мований таласогенними седиментогенними водами пізньобаденського моря. Дещо нижчі від морських значення мінералізації седиментогенних вод та підвищені значення коефіцієнта rNa/rCl обумовлені опрісненням морського басейну річковими водами. 137 Ри с. 6 . К ар то сх ем а зв ед ен их д о ві дм іт ки – 50 0 м пл ас то ви х ти ск ів в ер хн ьо ба де нс ьк ог о во до но сн ог о го ри зо нт у Зо вн іш нь ої зо ни П ер ед ка рп ат сь ко го пр ог ин у (с тр ук ту рн а ос но ва за О . С . Щ ер бо ю (К ар па тс ьк а. .., 2 00 4) ): 1 – на зв а св ер дл ов ин и (у ч ис ел ьн ик у) , п ла ст ов ий т ис к (М П а) (у зн ам ен ни ку ); 2 – із об ар и (М П а) ; 3 – га зо ві п ок ла ди в п ор од ах -к ол ек то ра х. В ек то ри : 4 – р ег іо на ль ні ба ри чн і с ед им ен то ге нн их в од ; 5 – р ег іо на ль ні б ар ич ні ін фі ль тр ог ен ни х во д; 6 – л ок ал ьн і г ід ро ба ри чн і. 138 Ри с. 7 . К ар то сх ем а по ш ир ен ня т а ге ох ім іч ні х ар ак те ри ст ик и ге не ти чн их т ип ів в од в ер хн ьо ба де нс ьк ог о го ри зо нт у Зо вн іш нь ої зо ни П ер ед ка рп ат сь - ко го п ро ги ну (с тр ук ту рн а ос но ва за О . С . Щ ер бо ю (К ар па тс ьк а. .., 2 00 4) ): 1 – по кл ад и га зу в п ор од ах -к ол ек то ра х; 2 – н аз ва с ве рд ло ви ни т а ге ох ім іч на х ар ак те ри ст ик а во д: a – м ін ер ал із ац ія в од и (г /д м3 ), b – в ід но ш ен ня м ін ер ал із ац ії во ди (м г/ дм 3 ) до гл иб ин и її за ля га нн я (м ), c – rN a/ rC l, d – C l/B r, е – rS O 4 · 1 00 /r C l; зо ни п ош ир ен ня : 3 – м ет ео ге нн их ін фі ль тр ог ен ни х во д, 4 – с ум іш ей ін фі ль тр ог ен ни х во д із с ол ян ка ми в ил уг ов ув ан ня , 5 – с ол ян ок в ил уг ов ув ан ня із т ов щ С ам бі рс ьк о- Ро ж ня ті вс ьк ог о по кр ив у, 6 – ре лі кт ов их т ал ас ог ен ни х се ди ме нт ог ен ни х во д; 7 – су мі ш ей с ед им ен то ге нн их в од т а со ля но к ви лу го ву ва нн я; в ек то ри р ух у: 8 – с ол ян ок в ил уг ов ув ан ня ; 9 – ін фі ль тр ог ен ни х во д. 139 Піднасув цієї частини Зовнішньої зони представлений водами, виділе- ними нами раніше як солянки вичавлювання товщ Самбірсько-Рожнятівсь- кого покриву під час динамо-елізійного етапу гідрогеологічної історії (Га- расимчук і ін., 2004). Ці води характеризуються високими значеннями міне- ралізації та метаморфізації. Солянки вилуговування відзначаються високими значеннями коефіцієнта Cl/Br, залишкові маточні розчини – його знижени- ми значеннями. У межах крайньої північно-західної частини (від кордону з Польщею до м. Стебник) ці води, очевидно, менш мінералізовані, порівняно з попередніми, через відсутність тут соленосних відкладів. Унаслідок проникнення витиснених вод у седиментогенні відбувалося їхнє часткове змішування. Ці суміші мають проміжні значення мінералізації та генетичних коефіцієнтів. Походження слабкомінералізованих вод верхньобаденського горизонту південно-східної частини Зовнішньої зони, як і попередні дослідники (Ба- бинец, Мальская, 1975; Щепак, 1965), пов’язуємо з підтоком інфільтра- ційних вод з боку Східноєвропейської платформи. Під час інфільтрації і вилуговування гіпсоносних та вапнистих товщ платформи і прогину вони наситилися відповідним спектром мінеральних компонентів. Піднасувні верхньобаденські породи-колектори цієї території містять високомінералізовані солянки витискання із товщ Самбірсько-Рожнятівсь- кого покриву. Проміжні геохімічні особливості смуги вод, яка знаходиться між попередньо названими типами вод, вказують на генезу, обумовлену їх- нім змішуванням. Гідрохімічні та гідробаричні особливості газових покладів. Регіо- нальні гідрохімічні ознаки верхньобаденського водоносного горизонту Зов- нішньої зони Передкарпатського прогину свідчать про те, що газові по- клади пов’язані з усіма генетичними типами вод, поширеними на цій тери- торії (див. рис. 7). У межах локальних полів поклади тяжіють до ділянок з підвищеною мінералізацією та ознаками інтенсивних постседиментоген- них процесів, які відображаються пониженими значеннями коефіцієнтів rNa/rCl та rSO4 · 100/rCl. Відповідні умови притаманні гідрогеологічно зам- кненим структурам. Знаходження покладів газу Черемхівсько-Струпківського, Дебеславиць- кого та Пилипівського родовищ у межах відкритих гідродинамічних умов, очевидно, вказує на наявність тут т. зв. гідродинамічних екранів (Крупсь- кий, 2001). Гідробаричні дані свідчать про приуроченість більшості газових покла- дів до ділянок як регіональних, так і локальних баромінімумів (див. рис. 6). З ділянками баромаксимумів часто пов’язані поперечні тектонічні порушен- ня. Простежується взаємозв’язок баромаксимумів із підвищеними значен- нями мінералізації вод. Ці ознаки визначають тектонічні порушення як шля- хи міграції флюїдів. 140 Бабинец А. Е., Мальская Р. В. Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. – Киев : Наук. думка, 1975. – 190 с. Валяшко М. Г., Поливанова А. И., Жеребцова И. К. Геохимия и генезис рассолов Иркутского амфитеатра. – М. : Наука, 1965. – 159 с. Вялов О. С. Стратиграфия неогеновых моласс Предкарпатского прогиба. – Киев : Наук. думка, 1965. – 190 с. Гарасимчук В. Ю., Колодій В. В., Кулинич О. В. Ґенеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Перед- карпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – № 4. – С. 105–119. Гуржий Д. В. Литология моласс Предкарпатского прогиба. – Киев : Наук. думка, 1969. – 202 с. Карпатська нафтогазоносна провінція / В. В. Колодій, Г. Ю. Бойко, Л. Т. Бой- чевська і ін. – Львів ; Київ: ТОВ “Український Видавничий центр”, 2004. – 390 с. Краткий справочник по геохимии / Г. В. Войткевич, А. Е. Мирошников, А. С. По- варенных, В. Г. Прохоров. – М. : Недра, 1970. – 275 с. Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпат- ського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрДГРІ, 2001. – 144 с. Крупський Ю. З. Палеогеографічні умови осадконагромадження в неогені Зов- нішньої зони Передкарпатського прогину і подальші перспективи її нафтогазонос- ності // Геол. журн. – 2009. – № 4. – С. 51–58. Палеогідродинамічні реконструкції північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в контексті проблеми нафтогазоносності / Г. Б. Мед- відь, М. І. Спринський, В. В. Колодій і ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2006. – № 2. – С. 20–32. Разломная тектоника Предкарпатского и Закарпатского прогибов и ее влияние на распределение залежей нефти и газа / Г. Н. Доленко, Л. Т. Бойчевская, И. В. Ки- лын и др. – Киев : Наук. думка, 1976. – 126 с. Стратиграфия и палеогеография верхнетортонских отложений Предкар- патского прогиба и окраины Русской платформы : отчет о науч.-исслед. работе / Г. Н. Гришкевич, А. Г. Ульянова. – Инв. № 6093090. – Львов : ИГГГИ АН УССР, 1970. – 130 с. Щепак В. М. Гидрогеологические условия Внешней зоны Предкарпатского прогиба в связи с газонефтеносностью : автореф. дис. ... канд. геол.-минерал. наук. – Киев : Гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко, 1965. – 22 с. Trofimovich N. A. Evolution of marine Middle Miocene (Badenian) in the Carpathian Foredeep (Ukrainian Carpathians) // Slovak geol. magazine. – 2000. – Vol. 6. – N 2–3. – P. 312–313. Стаття надійшла 12.02.10 141 Vasyl HARASYMCHUK, Dmytro LUKYANCHUK HYDROGEOLOGICAL ASPECTS OF THE GAS-BEARING POTENTIAL OF THE UPPER BADENIAN DEPOSITS OF THE OUTER ZONE OF THE CARPATHIAN FOREDEEP On the basis of paleohydrogeological and modern hydrogeological features of Upper Badenian Aquifer the main condition of the formation and preservation of the hydrocar- bon pools are determined. Working out was based on the factual material on ion-salt composition of waters of the Upper Badenian horizon (165 samples) and formational pressures (66 measurements) obtained from the funds of Zakhidukrgeologia State Enterprise. The present-day plane hydrogeochemical zonality of the Upper Badenian horizon of the Outer Zone of the Car- pathian Foredeep was worked out in a form of diagrammatic maps of mineralization, a gradient of mineralization, genetic coefficients rNa/rCl, rSO4 · 100/rCl, Cl/Br. To determine hydrodynamic characteristic of the Upper Badenian horizon we have used the methods of formation pressures reduced to one absolute mark and taking the al- lowance for density of waters into consideration. Hydrobaric zonality is represented by the diagrammatic map of formation pressures consolidated to the absolute mark of 500 m. Upper Badenian Aquifer of the north-western and central parts of the Outer Zone is formed by sedimentary waters of the Late Badenian sea. Presence of low mineralized waters is caused by infiltration from the East-European Platform. Upper Badenian Aquifer of the underlying part contains the pressing out brines from the Sambir-Rozhnyativ cover. Among these types of water their mixtures are present. Regional hydrochemical features of the Upper Badenian Aquifer of the Outer Zone of the Carpathian Foredeep indicate the space connection of the gas pools with all these genetic types of waters. Within the local hydrogeochemical fields the gas pools gravitate towards the areas with high mineralization and features of the intensive postsedimentog- enous processes. Most of gas pools are confined both to regional and local hydrobarominima areas. The transverse tectonic ruptures are connected with the areas of hydrobaromaxima and high mineralization. These features point out the tectonic ruptures as the ways of fluid migration. Saving of gas deposits within discovered hydrodynamic systems is a result of the availability of hydrodynamic screens.

Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину

Репозитарії

Схожі ресурси