Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку
Досліджується процес осмислення обов’язків людини і громадянина в історії політико-правової думки та в сучасних наукових підходах. Розкривається сутність поняття «юридичні обов’язки», з’ясовується їхня роль у суспільному житті....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59571 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку / О.П. Карманюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 74-79. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-59571 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-595712014-04-10T03:01:59Z Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку Карманюк, О.П. Теорія держави і права Досліджується процес осмислення обов’язків людини і громадянина в історії політико-правової думки та в сучасних наукових підходах. Розкривається сутність поняття «юридичні обов’язки», з’ясовується їхня роль у суспільному житті. Исследуется процесс осмысления обязанностей человека и гражданина в истории политико-правовой мысли и в современных научных подходах. Раскрывается сущность понятия «юридические обязанности», определена их роль в общественной жизни. Here’ve been performed the overview of the process of overthinking the obligation of a person and of a citizen in the history of political legal thought and in modern scientific approaches. Author’s defined the notion of «legal obligations», described their role in social life. 2012 Article Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку / О.П. Карманюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 74-79. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59571 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Карманюк, О.П. Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку Держава і право |
description |
Досліджується процес осмислення обов’язків людини і громадянина в історії політико-правової думки та в сучасних наукових підходах. Розкривається сутність поняття «юридичні обов’язки», з’ясовується їхня роль у суспільному житті. |
format |
Article |
author |
Карманюк, О.П. |
author_facet |
Карманюк, О.П. |
author_sort |
Карманюк, О.П. |
title |
Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку |
title_short |
Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку |
title_full |
Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку |
title_fullStr |
Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку |
title_full_unstemmed |
Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку |
title_sort |
генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59571 |
citation_txt |
Генеза поняття та ролі юридичних обов’язків у суспільному розвитку / О.П. Карманюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 74-79. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT karmanûkop genezaponâttâtarolíûridičnihobovâzkívususpílʹnomurozvitku |
first_indexed |
2025-07-05T10:45:31Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:45:31Z |
_version_ |
1836803510069362688 |
fulltext |
О. П. КАР МА НЮК
ГЕНЕЗАПОНЯТТЯТАРОЛІЮРИДИЧНИХОБОВ’ЯЗКІВ
УСУСПІЛЬНОМУРОЗВИТКУ
Досліджується про цес ос мис лен ня обов’язків лю ди ни і гро ма дя ни на в історії
політи копра во вої дум ки та в су час них на уко вих підхо дах. Роз кри вається сутність
по нят тя «юри дичні обов’яз ки», з’ясо вується їхня роль у суспільно му житті.
Ключові слова: обов’яз ки лю ди ни, юри дичні обов’яз ки, кон сти туційні обов’яз ки,
пра во ва не обхідність.
Ис сле ду ет ся про цесс ос мыс ле ния обя зан но с тей че ло ве ка и граж да ни на в ис то рии
по ли ти копра во вой мыс ли и в со вре мен ных на уч ных под хо дах. Рас кры ва ет ся сущ ность
по ня тия «юри ди че с кие обя зан но с ти», оп ре де ле на их роль в об ще ст вен ной жиз ни.
Ключевыеслова: обя зан но с ти че ло ве ка, юри ди че с кие обя зан но с ти, кон сти ту ци он
ные обя зан но с ти, пра во вая не об хо ди мость.
Here’ve been performed the overview of the process of overthinking the obligation of a
person and of a citizen in the history of political legal thought and in modern scientific
approaches. Author’s defined the notion of «legal obligations», described their role in social
life.
Keywords: obligations of a person, legal obligations, constitutional obligations, legal
necessity.
Рівеньрозвиткудержави,їїекономічнастабільність,демократіябагатовчому
залежать від наявної правової системи, а точніше від ролі права у суспільстві.
Правопокликаневпорядковуватисуспільнівідносининаосновіпринципуспра-
ведливості.Відповіднокожналюдинатагромадянинмаєсвоїправайобов’язки.
Невиконання окремими громадянами юридичних обов’язків означає, що певні
закони не діють у суспільстві. Відтак не підтримується правопорядок, пору-
шується законність. Виконання обов’язків є необхідною умовою нормального
функціонування суспільства. Причому надзвичайно важливим є виконання
обов’язківпредставникамивлади,оскількилишезатакихумовможнавимагати
законослухняності від усіх інших громадян. Важливим є розуміння взаємної
відповідальностіособитадержави.
Потребуєдетальнішоговивченнявзаємозв’язокправісвободлюдиниігрома-
дянина з їхніми обов’язками. Адже без останніх людина не може повноцінно
скористатися своїми правами. Будь-які права, як правило, пов’язані з чиїмись
обов’язками. В юридичній науці надзвичайно багато уваги надається різно-
манітнимпроблемамправісвободлюдинитагромадянина,втойчасяктеоре-
тичніосновипоняття«обов’язки»залишаютьсящемалодослідженими.
Значний внесок у дослідження сутності й реалізації юридичних обов’язків
зробили радянські науковці, зокремаМ.Вітрук,Л.Воєводін,В.Єм,А. Іванов,
В.Левченко,В.Маслєнніков,М.Матузов,Б.Семенеко.Доцієїтемивсечастіше
звертаютьсяросійськінауковці.Останнімчасомбулозахищенодекількадисер-
тацій,зокремаЮ.Барзілової«Юридичніобов’язкиякелементправовогостатусу
особистості» (Саратов, 2006 р.); Р. Карімової «Юридичні обов’язки: сутність і
проблеми реалізації» (Єкатиренбург, 2008 р.); Є.Юнусова «Правові обов’язки
людини ігромадянина:питаннятеорії»(Москва,2008р.).Детальноаналізують
74 Держава і право • Випуск 55
конституційніобов’язкигромадянРосійськоїФедераціїБ.ЕбзєєвіК.Хачатуров.
Конституційнимобов’язкамлюдиний громадянинавУкраїні своїдисертаційні
дослідженняприсвятилиЛ.ЛетнянчиніО.Білоскурська.
Витоки обов’язків людини можна знайти ще в стародавньому суспільстві,
оскількиїхпотребуєбудь-якеспільнежиття.Звичайно,сутністьізмістобов’язків
змінювалисяразом ізрозвиткомсуспільства.Спочаткуобов’язкилюдинипояс-
нювалисябожественнимпоходженнямабостародавнімитрадиціями,пізнішецей
інститутрозвивавсявмежахприродно-правовоїдоктрини,авжепотімвонистали
складовою правового статусу людини й громадянина, закріпленого в законо-
давстві держав. Б. Ебзєєв, який досліджує становлення й еволюцію обов’язків
особи, зазначає: «Обов’язкибули і є атрибутивноюякістюбудь-якої державної
влади з характерною для неї монополією примусу, що обґрунтовано вже в
соціально-політичнійдумцістародавньогосуспільствайактахдалекогоминуло-
го»1. Справді, більшість філософів у своїх творах описували зміст обов’язків,
необхіднихдлятогочиіншогосуспільства.СереднихвартозгадатиЦицерона,
Г.Гроція,Ш.Л.Монтеск’є,С.Пуфендорфа,Ж.Ж.Руссо.
ЩевСтародавньомуРиміутрактаті«Прообов’язки»Цицеронподаєзібран-
няправилінормповедінкидлячеснихіпоряднихгромадян.Вінзазначає,щов
будь-якійсферіжиттяйдіяльностієсвоїобов’язки,увиконанніякихіполягає
моральневиправданнявсьогожиттялюдини.Відповідновсіобов’язкиповинні
матисвоїмджереломпрагненнядоморального,допрекрасного,донайбільшого
блага.Цицеронназиваєчотириджереламорально-прекрасного:1)пізнанняісти-
ни; 2) справедливість і благодійність; 3) велич духу; 4) благопристойність і
помірність2.НадумкуЦицерона,обов’язкимаютьсоціальнийхарактер,оскільки
людинародженінетількидлясамихсебе,айдляінших–друзів,батьківщини.
Г.Гроційвважав,що«громадянин,якийпорушуєвнутрішньодержавнеправо
зарадисвоєїнайближчоївигоди,підриваєосновусвоговласногодобробутуйдоб-
робутусвоїхнащадків»3.Б.Спінозапідкреслював,щокожналюдинапрагнедо
своєївигоди,більшістьлюдейкеруютьсясвоїмизахопленнями,анерозумом,не
думаютьпромайбутнє.Тому,найогодумку,жоднесуспільствонеможеіснувати
безвладитабеззаконів,якістримуютьемоціїіпориваннялюдей.Продовжуючи
цюдумку,можнастверджувати,щообов’язкивданомуконтекстімаютьключову
роль.Аджедлятого,щобскористатисяпевнимиправамитанепорушуватипри
цьому права іншої особи, не заважати реалізації її законних інтересів, кожна
людина повинна мати й виконувати певні обов’язки.Ж.Ж. Руссо справедливо
зазначав, що громадянська свобода зводиться до тих прав, які залишаються у
індивіда,завиняткомйогогромадянськихобов’язків.Останні,вчомупереконує
Ш.Л.Монтеск’є,маютьбутизазначенівзаконі,восновіякоголежитьпринцип
рівностівідносновсіх громадян:«Якбияміг зробититак,щоблюдиотримали
нові підстави полюбити свої обов’язки, свою батьківщину та свої закони,щоб
вони відчули себещасливішими в будь-якій країні... я вважав би себе найщас-
ливішимзісмертних»4.
Філософи часто визначали зміст конкретних обов’язків. Зокрема Г. Гроцій
вважав,щопідлістьдлябудь-якоїлюдиниєвеликимбеззаконням,людинаповин-
на виконувати свої обіцянки, відшкодовувати нанесену шкоду. На думку
А.Радіщева, обов’язки громадян полягають у вірності правителю і державі, в
беззаперечному підкоренні виданим законам, приписам законного начальства,
якщоцевизначенозаконом.М.Муравйовзазначав,щокоженгромадянинпови-
75Юридичні і політичні науки
неннестисуспільніобов’язки,підкорюватисязаконамівладітаприйтиназахист
Батьківщини,якщоцьоговимагатимезакон.
Разомзізмістоміроллюобов’язківусуспільномужиттіфілософинамагалися
виділитиїхпевнівиди.Наприклад,німецькийвчений,представникшколипри-
родного праваС.Пуфендорф розрізняв обов’язки до себе, до інших і до Бога.
Обов’язки до себе полягали в самозбереженні й у розвитку своїх здібностей.
Обов’язкидоіншихподілялисянаабсолютні(нікогонеображати,всіхвважати
рівними, за можливістю робити добро іншим, зберігати вірність договорам) і
гіпотетичні(говоритиправдутим,хтомаєнанеїправо,поважатичужувласність,
підкорюватися сімейній і державній владі)5. Г.В.Ф. Гегель розрізняв обов’язки
людинипередсамоюсобою,власноюсім’єю,державоютапередіншимилюдь-
ми.Обов’язки,надумкуГегеля,єумовоюзбереженнясуспільстваякцілого,вони
взаємопов’язані,корелятивні6.Значенняобов’язківдляправовогопорядкуможна
побачитивІ.Ільїна.Вінзазначає,щолюди,якінезнаютьсвоїхобов’язків,легко
забувають будь-які обмеження і дисципліну або виявляються приреченими на
правовунесумісність7.Проспіввідношенняправтаобов’язківписавМ.Бердяєв:
«Декларація прав людини та громадянина,щоб не бути формальною, повинна
бутитакождекларацієюобов’язківлюдинитагромадянина»8.Доречі,такадек-
лараціябулаприйнятащев1795роціфранцузькимКонвентом.Вїїст.ІІзазначе-
но,що «всі обов’язки людини та громадянина розвиваються з наступних двох
основнихположень, які зафіксованіприродоюу всіх серцях:неробіть іншому
того,щовинебажалибтерпітивідінших;творітьпостійноіншимтеблаго,яке
вибажалибвіднихотримати»9.Вартозазначити,щоуцьомудокументірозрізня-
лисяобов’язкилюдинитагромадянина.Вищенаведеніобов’язкизвичайностосу-
ютьсявсіхлюдей,незалежновідїхньоїналежностідопевноїдержави.Обов’язки
громадянина вже пов’язані з співіснуванням людини в певній політичній
організації (державі), що зумовлює її взаємозв’язок з іншими членами цієї
спільноти, її відповідальність перед ними. До цих обов’язків належать: захист
Батьківщини, служіння їй, підкорення законам і повага до тих, хто є творцем і
виконавцем законів. Також у Декларації встановлюється тісний взаємозв’язок
між обов’язками людини й обов’язками громадянина. Наприклад, справедливо
зазначається,щонеможевважатисядобримгромадяниномтой,хтонеєхорошим
сином,батьком,другом,чоловіком.Неможевважатисяхорошоюлюдиноюта,яка
невиконуєзакони,відкритоїхпорушує,войовничопротиставляєсебесуспільству.
Величезнушкодусуспільнимвідносинамнаносятьті,хто,непорушуючизаконів,
обходятьїххитрістюабообманом.Такілюдишкодятьінтересамусіхгромадяні
томунегідніїхньоїлюбовійповаги.ЗазначенаДеклараціяобов’язківлюдинита
громадянинамаласутодекларативнийхарактеріповиннабулазабезпечуватися
авторитетомдержави.
У1997р.Радавзаємодії–авторитетнагромадськаорганізація,якаоб’єднує
попередніхпрезидентівіпрем’єр-міністріврядукраїнп’ятиконтинентів–пред-
ставила на обговорення країн-членів ООН проект «Загальної Декларації
обов’язківлюдини»10.Унійзазначалося,щозосередженняувагилишенаправах
людиниможематинаслідкомконфлікти,розколитабезкінечнісуперечки,анедо-
статня увага до обов’язків призведе до беззаконня та хаосу. Деякі обов’язки в
цьомупроектівипливаютьзфундаментальнихпринципівгуманностітаспівзвучні
зтими,якібулизафіксованівДекларації,прийнятійфранцузькимКонвентом.Це,
зокрема:обов’язокгуманноповодитисяз іншимилюдьми;нечинитиз іншими
так,яктинехотівби,щобчинили;сприятидобрутазастерігативідзла;братина
76 Держава і право • Випуск 55
себевідповідальністьзасвоюсім’ю,спільноту,расу,націютарелігію.Обов’язок
поважатижиттяпов’язанийізобов’язкамидіятимирним,ненасильницькимспо-
собом, охороняти повітря, воду та ґрунт для нинішніх і майбутніх поколінь.
Обов’язки, засновані на справедливості та солідарності, включають обов’язок
вестисебепорядно,чеснотакоректно,докладативсіхзусильдлярозвиткусвоїх
здібностей.Власністьповиннавикористовуватисязапринципомсправедливості:
«економічнатаполітичнавладанеможевикористовуватисяякзасібвстановлення
владарювання,вонаповиннаслугуватиекономічнійсправедливості,соціальному
порядку».Такожзвертаєтьсяуваганапринципиправдивостійтерпимості.Прав-
дивимиусвоїхсловахівчинкахмаютьбутивсілюди.ЗМІповиннірозповсюджу-
ватиточнутаправдивуінформацію.«Жоденполітик,чиновник,суспільнийдіяч,
бізнесмен, учений, письменник чи діяч культури не вільний від всезагальних
етичних норм…». У проекті Декларації увага акцентується також на взаємній
повазі,партнерствіміжжінкоютачоловіком,батьками ідітьми.Шлюброзгля-
даєтьсяяквзаємовідносининаосновілюбові,вірності,здатностіпробачатиодин
одному,вінповиненслугуватизабезпеченнюбезпекитавзаємопідтримки.
Думкищодоцьогопроектубулирізними,єдиноїпозиціїневдалосявиробити
і Декларація не була прийнята. Справді, дещо теоретичними, ідеалізованими є
положенняданогопроекту.Однакдлятого,щобпокращитипрактику,потрібно
визначитися теоретично з певноюпроблемою.Отже, проект «ЗагальноїДекла-
раціїобов’язківлюдини»,запропонованийРадоювзаємодії,маєправонаіснуван-
ня.Важливимиєпринципи,цінності,якіповиннібутиосновоюдляюридичних
обов’язків.Проектпотребуєдоопрацювання,алевжесамайогопояваактивізува-
лаобговореннясвітовоюгромадськістюпитаньпросвободутавідповідальність,
правайобов’язки.
Обов’язкиподіляютьнаприродно-правові(носіямиякихвиступаютьлюдина
тасуспільство) іюридичні (носіямиякихє громадянин,держава, її органи, які
відображені в позитивному праві). Природні обов’язки по мірі розвитку
суспільства поступово конкретизуються і закріплюються у вигляді юридичних
обов’язків у системі законодавства. С. Братусь визначав обов’язок як міру
необхідної поведінки.Однактакевизначенняєнадтовузькимінеохоплюєвсіх
аспектівцьогопоняття.Г.Мальцевзазначав,що«юридичнийобов’язок–цене
тількинеобхідне,алейможливеулюдськійповедінці».Н.МатузовіБ.Семенеко
уточнюють,щоможливістьуданомуконтекстіочевидноповиннарозумітисяяк
можливістьреалізаціївираженоївнійнеобхідності.«Сутністьобов’язку,їїспе-
цифічнариса,неуможливості,авправовійнеобхідності»11.НадумкуН.Вітру-
ка,юридичнийобов’язокєсоціальнообумовленоютагарантованоюнеобхідною
можливістюуповедінціособи,межіякоївизначенінормамиоб’єктивногоправа
(конституцією, законами), з метою використання певних благ і цінностей для
задоволенняяквласних,такісуспільних,корпоративнихчиіншихпотребйінте-
ресівнаосновіїхньоїєдностійузгодженості12.
Отже, основною ознакою юридичного обов’язку є необхідність певної
поведінки.Відповідновиділяютьнаступнуструктуруюридичногообов’язку:1)
необхідність здійснювати певні дії чи утримуватися від них; 2) необхідність
відреагуватиназаконнівимогиправоздатноїособи;3)необхідністьнестиюри-
дичнувідповідальністьзаневиконанняцихвимог;4)необхідністьнеперешкод-
жатиконтрагентукористуватисятимблагом,наякевінмаєправо13.
Сутністьюридичнихобов’язків,незалежновідїхвидів,категорій,галузевої
належності,етапіврозвитку,сферидії,одна,азмістрізний.Підсутністююридич-
77Юридичні і політичні науки
нихобов’язківрозуміютьдержавно-правовунеобхідністьпевноїповедінки,апід
змістом–конкретнінеобхідні дії, які записані в законі14.Всучаснихдержавах
основні обов’язки закріплюються в конституціях. Як правило, це обов’язок
дотримуватисяконституціїтазаконів,платитиподатки,захищатибатьківщинута
виконувати обов’язки щодо військової служби, берегти загальне надбання.
Перелік конституційних обов’язків є різним у кожній державі й залежить від
наявногополітико-правовогорежиму,державнихцінностей.Вивчаючисутність
конституційнихобов’язків,В.Масленніковзазначає,щовонимаютьморально-
правовий характер15. Виконання конституційних обов’язків забезпечується
юридичними санкціями інших галузей права, а також мірою морально-ідео-
логічноговпливу.
Можливістьреалізації конституційнихнормпозаправовідносинами,напри-
клад, через норми моралі, суспільні організації, правила співжиття дали мож-
ливістьдеякимнауковцямстверджувати,щоконституційніобов’язкинеєрізно-
видомюридичнихобов’язків.Однакудемократичномусуспільствінеобхідність
певноїповедінки,якавираженавюридичномуобов’язку,забезпечуєтьсянаявни-
мизасобамиправовоїдержави.Однимзтакихзасобівєпереконання.Якщоцього
недостатньо, тоді застосовується державний примус. На нашу думку, консти-
туційніобов’язкиєюридичними,оскількивонизафіксованівосновномузаконі,
авідсутністьсанкційєособливістюцьогозакону.
НадумкуБ.Ебзєєва,»обов’язкамилюдинитагромадянинаєвираженівкон-
ституційнихнормахізакріпленівнихвидийміранеобхідної поведінкиособи,
які містять у собі вимоги до поведінки кожного члена суспільства, виконання
якихнеобхідно,зодногобоку,длязабезпеченняправісвободінших,аздруго-
го–длязадоволеннясправедливихвимогморалі,суспільногопорядкутазагаль-
ного благополуччя в демократичному суспільстві»16. В.Прохоров справедливо
зазначає,що«суб’єктивнеправо«беззахисне»,якщовононепідкріпленеобов’яз-
ком«іншої сторони», обов’язок втрачає свій сенс, якщоніхтонеправоздатний
вимагатийоговиконання»17.
Різницяміжсуб’єктивнимправоміюридичнимобов’язкомполягаєвнаступ-
ному:суб’єктивнеправопокликанезадовольнятивласніінтересиособи,аюри-
дичнийобов’язок–«чужі»інтереси(правоздатноїособи);суб’єктивнеправо–це
міра можливої поведінки (реалізація його залежить від бажання правоздатної
особи),аюридичнийобов’язок–цеміранеобхідноїповедінки(відїїреалізації
відмовитися не можна)18. Отже, для підтримки правопорядку в суспільстві
необхідно забезпечувати баланс прав і обов’язків. Останні виконують різно-
манітніфункціїтасоціальніролівсуспільстві.Н.МатузовіБ.Семенеко,зокрема,
виділяютьнаступні: 1) вид іміранеобхідної поведінки; 2)необхіднийелемент
демократії;3)ланкавмеханізміправовогорегулювання;4)складоваправового
статусуособи;5)засібправовоговихованнягромадян;6)гарантіятанеобхідна
умоваздійсненняправ;6)факторзакріпленнязаконностітаправопорядку,вико-
нанняфункційдержави19.
Отже, в історії світової політичної та правової думки розглянуто значення
обов’язків у суспільномужитті, наводяться конкретні обов’язки, необхідні для
громадянпевнихсуспільств,інавітьєспробистворенняїхкласифікації.Врамках
природно-правовоїтеоріївжерозрізняютьобов’язкилюдинитаобов’язкигрома-
дянина. Значний внесок у дослідження даної проблеми внесли радянські та
російські науковці. В Україні немає комплексних досліджень юридичних
78 Держава і право • Випуск 55
обов’язків.
Проаналізувавшипрацімислителівминулоготасучаснідослідження,можна
стверджувати,щоджереламиюридичнихобов’язківєобов’язкилюдиниустаро-
давньомусуспільстві,якібулизаснованінатрадиціях,нормахморалі.Зрозвит-
комсуспільстваціобов’язкизмінювали,з’явилисяобов’язкигромадян,закріплені
увідповіднихактахдержави.Основноюознакоюобов’язківбула ізалишається
необхідністьпевноїповедінки.Спочаткутакаповедінкабулавизначенаоб’єктив-
нимизаконамиспільногожиття,атепервідповіднінормизафіксованіузаконо-
давстві різних держав. Необхідність може бути внутрішньою, тобто людина
розуміє,щоякщовонанебудевиконуватисвоїхобов’язків,тоскоровонанезмо-
жескористатисясвоїмиправами.Правованеобхідність,зазначенавюридичному
обов’язку,визначенадержавоюі,якправило,забезпечуєтьсядержавнимизасоба-
ми(переконанням,стимулюванням,покаранням).
Теоретичні основи цього інституту надзвичайно необхідні для розуміння
їхньогосенсу,змістутазасобівреалізації.Обов’язкирозглядаютьсяякгарантія
існування свободи, демократії, відповідальності, моралі. Взаємозв’язок прав і
свобод людини та громадянина з її обов’язками очевидний. Будь-яка людина
задля нормального існування повинна підкорюватися існуючим у певному
суспільствіправилам.
Соціальна природа й призначення юридичних обов’язків в українському
суспільствійдержавінедооцінюються.Становленняправовоїдержавинеможли-
вебезпідвищенняроліправавсуспільстві,безвстановленняоднаковихдлявсіх
правил співіснування, без реалізації принципу законності. На нашу думку, на
вирішенняцихпроблемзначноюміроювпливаєрозумінняважливостіобов’язків
людинитагромадянина.Відтакукраїнськінауковціповиннібільшеувагинадава-
тиобов’язкамівідповідальності.
1.Эб зе ев Б.С.ЛичностьигосударствовРоссии:взаимнаяответсвенностьиконсти-
туционныеобязанности.–М.:Норма,2007.–С.128–148.2. Ци це рон М.Т.Остарости.
Одружбе.Обобязанностях.–М.,1974.–С.168–169.3. Гро ций Г.Оправевойныимира.
Трикниги,вкоторыхобъясняютсяестественноеправоиправонародов,атакжеприн-
ципыпубличногоправа.–М.,1956.–С.47.4. Мон тескье Ш.Избранныепроизведения:
В2т.–М.,1955.–Т.1.–С.160.5. Пу фен дорф С.Одолжностичеловекаигражданина.
–СПб.,1726.6. Ге гель.Работыразныхлет:В2т.–М.,1973.–Т.2.–С.61.7. Иль ин И.А.
Осущностиправосознания.–М.,1993.–С.24.8. Бер дя ев Н.И.Очеловеке,егосвободе
идуховности:Избранныетруды.–М.:Московскийпсихолого-социальныйинститут:
Флинта,1999.–С.275.9. Кон сти ту цииизаконодательныеактыбуржуазныхгосударств
XVII–XIX вв. – М., 1957. 10. Все об щая декларация обязанностей человека (проект)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.humanism.al.ru/ru/ magazine.
phtml?issue=2006.40-03.11. Ма ту зов Н.И., Се ме не ко Б.М.Исследованиепроблемыюри-
дическихобязанностейгражданСССР//Советскоегосударствоиправо.–1980.–№12.
–С.30.12. Ви т рук Н.В.Общаятеорияправовогоположенияличности.–М.:Норма,
2008.–С.253–254.13. Ку ла пов В.Л., Маль ко А. В.Теориягосударстваиправа:Учебник.
–М.:Норма:ИНФРА-М, 2011. – С. 276–277. 14. Ма ту зов Н.И., Се ме не ко Б.М. Цит.
работа. –С. 29.15. Мас лен ни ков В.А.Конституционныеобязанности гражданСССР:
сущностьипроблемыреализации. //Советскоегосударствоиправо.–1983.–№6.–
С.3–10.16. Эб зе ев Б.С.Человек,народ,государствовконституционномстроеРоссий-
ской Федерации. – М.:Юридическая литература, 2005. – С. 218. 17. Про хо ров В.С.
Преступление и ответственность:Монография. –Л., 1984. –С. 87.18. Ку ла пов В.Л.,
Маль ко А. В.Цит.работа.–С.277.19. Ма ту зов Н.И., Се ме не ко Б.М.Цит.работа.–С.29.
79Юридичні і політичні науки
|