Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт.
Розглянуті правові аспекти започаткування інтеграційних процесів у Північному Причорномор’ї в останній чверті XVIII – на початку XIX ст. в умовах встановлення місцевої державної влади. Визначаються роль і місце адміністративних преференцій та особистих прагнень видатних державних діячів, спрямованих...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59592 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. / І.А. Юрій // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 132-138. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-59592 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-595922014-04-10T03:02:04Z Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. Юрій, І.А. Історія держави і права Розглянуті правові аспекти започаткування інтеграційних процесів у Північному Причорномор’ї в останній чверті XVIII – на початку XIX ст. в умовах встановлення місцевої державної влади. Визначаються роль і місце адміністративних преференцій та особистих прагнень видатних державних діячів, спрямованих на державно-правовий розвиток Новоросії. Рассмотриваются правовые аспекты осуществления интеграционных процессов в Северном Причерноморье в последней четверти XVIII – в начале XIX в. в условиях установления местной государственной власти. Определяются роль и место административных преференций и личных устремлений выдающихся государственных деятелей, направленных на государственно-правовое развитие Новороссии. The legal aspects of integration’s realization in Northern Black Sea Coast in the last quarter of XVIII – in the beginning of XIX century in the conditions of an establishment of the local government are considered in the article. The role and a place of administrative preferences and personal aspirations of the outstanding statesmen directed on statelegal development of New Russia are defined. 2012 Article Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. / І.А. Юрій // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 132-138. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59592 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Юрій, І.А. Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. Держава і право |
description |
Розглянуті правові аспекти започаткування інтеграційних процесів у Північному Причорномор’ї в останній чверті XVIII – на початку XIX ст. в умовах встановлення місцевої державної влади. Визначаються роль і місце адміністративних преференцій та особистих прагнень видатних державних діячів, спрямованих на державно-правовий розвиток Новоросії. |
format |
Article |
author |
Юрій, І.А. |
author_facet |
Юрій, І.А. |
author_sort |
Юрій, І.А. |
title |
Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. |
title_short |
Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. |
title_full |
Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. |
title_fullStr |
Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. |
title_full_unstemmed |
Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. |
title_sort |
правові основи встановлення місцевої державної влади у північному причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі xviii - xix cт. |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59592 |
citation_txt |
Правові основи встановлення місцевої державної влади у Північному Причорномор’ї в контексті інтеграційних процесів на зламі XVIII - XIX cт. / І.А. Юрій // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 132-138. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ûríjía pravovíosnovivstanovlennâmíscevoíderžavnoívladiupívníčnomupričornomorívkontekstííntegracíjnihprocesívnazlamíxviiixixct |
first_indexed |
2025-07-05T10:46:29Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:46:29Z |
_version_ |
1836803570699075584 |
fulltext |
І. А. ЮРІЙ
ПРАВОВІОСНОВИВСТАНОВЛЕННЯМІСЦЕВОЇДЕРЖАВНОЇВЛАДИ
УПІВНІЧНОМУПРИЧОРНОМОР’ЇВКОНТЕКСТІ
ІНТЕГРАЦІЙНИХПРОЦЕСІВНАЗЛАМІХVІІІ–ХІХст.
Роз г ля нуті пра вові ас пек ти за по чат ку ван ня інте г раційних про цесів у Північно му
При чор но мор’ї в ос танній чверті XVIII – на по чат ку XIX ст. в умо вах вста нов лен ня
місце вої дер жав ної вла ди. Виз на ча ють ся роль і місце адміністра тив них пре фе ренцій
та осо би с тих праг нень ви дат них дер жав них діячів, спря мо ва них на дер жав нопра во
вий роз ви ток Но во росії.
Ключові слова: Північне При чор но мор’я, Но во росія, місце ва дер жав на вла да,
інсти тут гра до на чаль ництва, інте г раційні про це си.
Рас смо т ри ва ют ся пра во вые ас пек ты осу ще ств ле ния ин те г ра ци он ных про цес сов в
Се вер ном При чер но мо рье в по след ней чет вер ти XVIII – в на ча ле XIX в. в ус ло ви ях ус та
нов ле ния ме ст ной го су дар ст вен ной вла с ти. Оп ре де ля ют ся роль и ме с то ад ми ни с т ра
тив ных пре фе рен ций и лич ных ус т рем ле ний вы да ю щих ся го су дар ст вен ных де я те лей,
на прав лен ных на го су дар ст вен нопра во вое раз ви тие Но во рос сии.
Ключевыеслова: Се вер ное При чер но мо рье, Но во рос сия, ме ст ная го су дар ст вен ная
власть, ин сти тут гра до на чаль ни че ст ва, ин те г ра ци он ные про цес сы.
The legal aspects of integration’s realization in Northern Black Sea Coast in the last
quarter of XVIII – in the beginning of XIX century in the conditions of an establishment of the
local government are considered in the article. The role and a place of administrative prefer
ences and personal aspirations of the outstanding statesmen directed on statelegal develop
ment of New Russia are defined.
Keywords:Northern Black Sea Coast, New Russia, local government, the city manage
ment, integration processes.
В історії становлення державних структур уПівнічномуПричорномор’ї, за
якимзостанньоїчвертіХVІІІст.узаконодавствіРосійськоїімперіїзакріпилися
назви «Новоросія», «Новоросійський край», простежуються тенденції інтег-
раційнихпроцесів,щомализначнийвпливнаподальшийрозвитокрегіону.На
ційтериторіївконтекстігеополітичногопросторуРосійської імперіїбулозапо-
чаткованоформуванняполіетнічногоєвропейськогосоціумузелементамиінтер-
націоналізму,особистоїтаекономічноїсвободи.Строкатийскладнаселення,на
відміну від внутрішніх губерній Російської імперії, став важливим чинником
інтеграційнихпроцесівуНоворосії.НапочаткуХІХст.україпроживалипред-
ставникибагатьохнародів:українці,росіяни,греки,італійці,поляки,французи,
німці, болгари, серби,молдавани,угорці, турки, євреї,швейцарці,шведи та ін.
Поселяючись тут, вонипринеслинанову територіюсвоюментальність, госпо-
дарські, правові, релігійні, культурні традиції. Їх вирізняли від населення
внутрішніхгубернійімперіїзнанняполітичноїтаправовоїкультури,діловитість,
володінняремеслом,прагненнядоновогоувиробництвійторгівлі.Переселенці
вимагали вільніших економічних відносин, а тому й не поспішали приймати
російське підданство. Це суттєво вплинуло на формування місцевих структур
державноївладиупівденномурегіоні,щомализабезпечитийогоінтеграціюдо
імперськогоекономічноготаполітичногокомплексу.
132 Держава і право • Випуск 55
ВодночасукраїнськеПричорномор’ясталоуспішнимприкладомєвропейсь-
коїрегіональноїінтеграціївРосійськійімперії,пов’язаноїзнепересічнимиосо-
бистостямидержавнихдіячів,таких,якАрманЕмманюельдюПлессідеРишельє,
Луї-ОлександрдеЛанжерон,АндрійСеменовичФеньш,БалтазарБалтазарович
Кампенгаузен,МиколаЯковичТрегубов,МихайлоСеменовичВоронцов,Олексій
ІраклійовичЛевшинтаін.,дляякихінтересирозвиткукраюбуливажливішими
заособисті.Впровадженнянимивуправлінськусферуелементівєвропейського
лібералізму, правової культури, поліетнічності, традицій економічної свободи
забезпечиливисокийрівеньрозвиткурегіонувХІХст.
Проблема одержавлення південного регіону з приєднанням його до складу
Російської імперіїрозглядаласьунауковихпрацяхдореволюційнихдослідників
І.Ю.Андреєвського,І.А.Блінова,В.М.Гессена,К.Ф.Головина,О.І.Градовського,
В.М. Грабовського, В.В. Івановського, О.В. Лохвицького, М.М. Коркунова,
А.О. Скальковського; радянських вчених – О.І. Дружиніної, М.П. Єрошкіна,
В.М.Кабузана,В.І.Тимофеєнкауконтекстівисвітленняосноворганізаціїмісце-
вогоуправліннянапівдніімперії,формуванняміськогосамоврядування,впливу
наньогомісцевоїадміністрації;сучаснихдослідниківО.М.Головка,О.Ф.Скакун,
В.С. Шандри, О.Н. Ярмиша, П. Херліхі та ін. Проте історіографічний аналіз
свідчитьпроте,щопроблемазапочаткуваннятарозвиткуінтеграційнихпроцесів
вумовахвстановленнямісцевоїдержавноївладивукраїнськомуПричорномор’ї
щенеотрималасвогоналежногонауковоговивчення.
Зоглядунацевважаємонеобхіднимвисвітленняправовихаспектівзапочат-
кування інтеграційного процесу на півдні Російської імперії на зламі XVIII –
XIXст.вумовахвстановленнямісцевоїдержавноївлади.
ЗприєднаннямудругійполовиніХVІІІст.південнихтериторійрозпочалося
впровадженнясистемиуправління,якамалазабезпечитиякнайшвидшеїхвклю-
ченнядозагальногосподарськогокомплексуРосійськоїімперії.Наприкордонній
території функціонування державних установ набувало місцевого забарвлення.
Дляпредставникаімперськоївладинаокраїннихземляхдіяльністьтакоїустано-
ви розглядалася як виконання головного завдання у сприянні одержавленню
нещодавноприєднаної території, поширенняросійської ідеї, управлінської тра-
диції,зміцненняпозиційкорониврегіоні.
Встановлення генерал-губернаторської (намісницької) влади в Україні
пов’язанезліквідацієюінститутугетьманства.Впершевофіційнихдокументах
про владу генерал-губернатора йдеться в імператорському указі 1764 р. «Об
утверждении в Малороссии, вместо гетманского правления, Малороссийской
коллегии»,заякимКатеринаІІвелілагенералуграфуП.О.Рум’янцеву«главному
малороссийскомукомандирубытьвтакойсилекакгенерал-губернаторуипрези-
дентуМалороссийскойколлегии…»1.Задокументомвіннаділявсянадзвичайни-
миповноваженнями,якіпізнішебулиузаконенідлягенерал-губернаторазметою
забезпеченняуправліннянамісництвом.
Законодавствоневстановлювалочіткихмежгенерал-губернаторськихповно-
важень, але наділяло їх загальними функціями нагляду та управління2. Такий
підхід щодо призначення генерал-губернаторів спостерігається пізніше щодо
військовихгубернаторівіградоначальників.
Важливозазначити,щопершігенерал-губернатори,якпідкреслювавО.Д.Гра-
довський,у своїйдіяльності керувалися, восновному, ідеаламипросвітницької
держави3. Такатенденціячіткопростежуєтьсявдіяльностіпершиходеськихгра-
133Юридичні і політичні науки
доначальників,особливоРишельє4.
РозвитокПівнічногоПричорномор’ямавспецифічніособливості,яківідрізня-
лицейкрайвідвнутрішніхрайонівРосії.Освоєннятутновихземельвідбувалося
вумовахжорстокоїборотьбизОттоманськоюімперієюзавихіддоЧорногоморя,
щозавершиласьуспіхомРосіїувійнах1768–1774,1787–1791рр.Щобзакріпи-
тидосягненнявгалузізовнішньоїполітики,царськийурядфорсувавзаселеннята
освоєнняземель.ЯкзазначалаО.І.Дружиніна,врозвиткукраюостанньоїчверті
ХVІІІ ст. чітко простежуються такі етапи: 1) від підписання Кючук-Кайнард-
жийського мирного договору (1774 р.) до включення Криму до складу Росії
(1783р.); 2) від включенняКримудоросійсько-турецької війни1787р.; 3) від
початкувійни1787р.докінцяХVІІІст.5
Новоросійськугуберніюбулозаснованов1764р.Доїїскладубуливключені
землізруйнованоїЗапорозькоїСічі.УМаніфестіКатериниІІвід3серпня1775р.
про знищенняЗапорозькоїСічі наголошувалосяна тому,що«нет теперьболее
СечиЗапорожскойвполитическомееуродстве,следовательножеиказаковсего
имени».Надцимиземлямивстановлювалася«особливаопіка»заснованоготам
врядування. Генерал-губернатор мав забезпечити особливі заходи щодо орга-
нізації надійної влади,щопередбачали «истребление на будущее время» самої
назвизапорозькихкозаківіСічіЗапорозької6.
Після знищення Запорозької Січі (1775 р.) на території Південної України
царський уряд проводить часті, часом невмотивовані, адміністративно-тери-
торіальнізміни,метоюякихбулозабезпеченняумовдлязаселеннятагосподарсь-
когорозвиткукраюякскладовоїімперії,встановленнянаднимповногоконтролю
збокугенерал-губернатора,якийуособлювавдержавнувладу.
Починаючи з 1783 р., у зв’язку з ліквідацією загрози турецько-татарської
навали та приєднаннямКриму до Російської імперії Новоросійська і Азовська
губернії,заснованівідповіднов1764і1775рр.,розглядалисяурядомнелишеяк
окраїнніземлі,аякрегіон,якийугосподарськомувідношеннімавпоступовозли-
тися в єдиному комплексі з іншими територіями країни. Указом 1783 р. було
прийняте рішення поширити на них дію «Учреждения» 1775 р. Проведення
адміністративної реорганізації у краї було доручено генерал-губернатору. Цю
посадуобіймавкнязьГ.О.Потьомкін–видатнийдержавнийдіячзнайближчого
оточенняКатериниІІ,якиймавзначнийвпливнаформуваннядержавноїполіти-
ки і був одним з найкращих її провідників, у тому числі й адміністративного
поділутауправліннярегіоном.Зайогопропозицієюбуловстановленечіткероз-
межування вищевказаних вище губерній та їхніх повітів7. За «Учреждением»
1775 р. була узаконена норма заселення губерній (300 – 400 тис. душ), «дабы
губерния,илинаместничествопорядочномоглабытьуправляема»8.Азовськата
Новоросійськагуберніїнапочатку80-хроківХVІІІст.булималозаселеними і
вказанимвимогамневідповідали.Томув1784р.КатеринаІІпідписалауказпро
об’єднання вказаних губерній в Катеринославське намісництво з організацією
управліннязгіднозузаконеною«Учреждением»1775р.моделлю9.
Однимізважливихчинниківформуванняправовихосновдержавноївладина
території колишнього Кримського ханства, приєднаної до Російської імперії у
1783р.,булостворенняособливоїадміністративноїодиниці–Таврійськоїобласті,
яка була малозаселеною і в економічному відношенні дуже відсталою. Для
відновлення Криму російському уряду доводилося враховувати існуючі тут
соціальні відношення з національними і релігійними особливостямимісцевого
134 Держава і право • Випуск 55
населення. Утверджуючи своє панування в Криму, царизм робив ставку на
татарськихкнязівімурз,вякихвбачавсвоюопору.Зауказом1784р.вонибули
зрівняніуправахіпривілеяхзросійськимдворянством10.Особливостірозвитку
краютаформуваннявладнихструктурмалисуттєвийвпливнаорганізаціюдер-
жавної влади у Феодосійському та Керч-Єнікальському, а пізніше – Севасто-
польськомуіЯлтинськомуградоначальствах.
Генерал-губернатори як провідники державної політики на підвладних їм
територіях, користуючись надзвичайною владою і довірою імператриці, часто
керувалися у своїх діях не законодавством, а власним розумінням її волі. Це
характеризуєдіяльністьнаПівдніУкраїнигенерал-губернаторівП.О.Рум’янцева
(1764–1774),Г.О.Потьомкіна(1774–1791),П.О.Зубова(1791–1795),Й.І.Хор-
вата (1795–1796).Усвоїйуправлінськійдіяльностівонимоглидіятизначною
мірою«насвійрозсуд»і«булисамісобізаконом».Надзвичайніповноваженняі
довірамонархасприялитому,щозчасомцянаглядоваструктураперерославосо-
бистеуправліннягенерал-губернатора(намісника)11.Йогофункціївзазначений
періодчітковизначенінебули,щопризводилодочастихнепорозумінь.
Генерал-губернаторство як інститут державної влади забезпечувало
управліннямісцевимиустановамитанагляднаприєднанихпівденнихтериторіях
РосійськоїімперіїдойоговідміниПавломІ.Уйогоуказі1796р.«Оновомразде-
лении государствана губернии» генерал-губернаторства як адміністративно-те-
риторіальні одиниці вже не називалися12. За документом Катеринославське
намісництвобулоперейменованенаНоворосійську губернію, якапростягалася
відДністрааждоКубані.Начолігуберніїстоявгубернатор,якийчастковоперей-
няв функції намісника, а статус останнього був ліквідований. Внаслідок таких
змін губернатор наділявся контрольними повноваженнямищодо всіх урядових
установгубернії,йоговладапоширюваласяінасудовіоргани,девінздійснював
ревізіюізатверджуваввирокипалаткарногосуду.
Зміниумісцевомууправліннібуливажливими,бовонисприялипоширенню
військових губернаторств на територіюУкраїни, а згодом і градоначальництва.
Крімтого,встановленняуНоворосіїпостійногомісцевогоуправліннясталоваж-
ливимкрокомурозвиткукраю.
Приєднаннявеликихтериторій, змінаправителів створювали істотніуправ-
лінськіпроблемитазловживаннявладою.Мабутьцимможнапояснитиодин із
першихіменнихуказівОлександраІСенату«Озапрещенииначальникамгубер-
ний принимать от градских людей подарки»13. Проте ліквідувати хабарництво
середдержавнихпосадовцівутакийспосібтакіневдалося.
ІменнимуказомОлександраІвід8жовтня1802р.«ОразделенииНоворос-
сийскойгуберниинатригубернии:наНиколаевскую,ЕкатеринославскуюиТав-
рическуюиобустройстветамсудебныхмест»булозапочатковановРосійській
імперії градоначальницьку форму місцевого управління. В указі зазначено,що
губернії Миколаївська і Катеринославська у їхніх штатах і формі управління
повинні дотримуватися правил, вказаних в «Учреждении постановленных, и
вновь изданных для всех Великороссийских губерний положений, исключая
четырехпортовихгородов...»–Одеси,Херсона,Таганрога,Феодосії.Цимпорто-
виммістамуказомпередбачалосянадати«накористьторгівлі»особливіперева-
ги. Крім того, в кожному із названих міст «сверх положенных поштатам для
отправленияправосудияиполицейскогонадзораместичинов,дляпокровитель-
ства торгуючим имеет быть от Нас определен из чиновников высших классов
135Юридичні і політичні науки
особенный Градо-Начальник...»14. Так законодавець підкреслював важливість
новоїпосадовоїодиниціуструктурівладинапівдніімперії.
Згодомназванівіменномууказіміста,крімХерсона,сталицентрамиградо-
начальств15. Це були нові адміністративні одиниці, завдання яких були дуже
подібнимидо губернаторських.ЯкпідкреслювавО.Д.Градовський,підставами
довилученнядеякихмістіззагальногогубернськогоуправлінняуградоначальст-
вабулоїхнєособливезначенняпереважновторговельномувідношенні,якпортів,
важливихдляведеннязовнішньоїторгівлі,щовимагалиособливихзаходівпіклу-
вання та поліцейського нагляду. Вагомим чинником необхідності останнього
О.Д.Градовськийвважавнаявністьуградоначальствахпереселенців,«прийшло-
го населення, що викликає необхідність особливого поліцейського нагляду»16.
Таке твердження підтримував також В.Є. Романовський, акцентуючи увагу на
безпосередньомупідпорядкуванні градоначальника«центральнійвладі»17.Вва-
жаємо,що зауваженняВ.Є. Романовського потребує уточнення. Безпосередньо
центральнійвладіградоначальникпідпорядковувавсянапочатковомуетапіфор-
муванняновогоінститутумісцевоговрядування–градоначальництва.З1821р.
такепідпорядкуванняздійснювалосячерезпосередництвовійськовогогуберна-
тора,аз1822р.–генерал-губернатора.
ВизначенняХерсона,Таганрога,Феодосіїякнайперспективнішихмістпівдня
Російської імперії передбачало виключення їх із загального губернського
управління і встановлення градоначальницької влади з наданням їм особливих
перевагдлярозвиткуторгівлі.Це,всвоючергу,вимагалопосиленнянаглядуз
боку державного службовця, наділеного імператором відповідними владними
повноваженнями. Подальші дії уряду підтвердили послідовність у прийнятті
рішеннящодоградоначальництвавОдесі,Таганрозі,Феодосії–портовихмістах,
якимнадавалисяособливіпереваги.Херсонз1803р.набувстатусугубернського
центру,томузвказаногоперелікувідразувипав.
Детальнішепоясненняпричинствореннянапівдніградоначальствзнаходимо
в імператорськомурескриптімиколаївськомувійськовому губернатору генерал-
лейтенантуБеклєшевувід7лютого1803р.:«Вигіднерозташуваннякраюобіцяє
значнукористьдляторгівлі,якуурядповиненпідтримувати.Упущенняцієїмети
останнім часом стало суттєвою перепоною для розвитку портових міст»18. З
метоюпокращаннястановищаОлександрІприйняврішення«призначитиособ-
ливихградоначальниківвОдесу,Таганрог,Кефу(Феодосію–І. Ю.)іХерсон».У
документіпідкреслювалося,щопершихдвохградоначальниківужепризначено,
уФеодосії–відсутніналежніумовидлятакого заходу («несуществованиееще
никакихзаведенийвКефе»),аблизькістьХерсонавідгубернськогоцентрудоз-
воляєпокищозалишитицімістаувіданнівійськовогогубернатораБеклєшеваі
губернськогоначальства.
Поясненняконкретнихпричинзатримкизпризначенняміншихградоначаль-
никівсупроводжувалосянастановоюдляБеклєшеващодонагальногоретельного
огляду ввірених йому в управління губерній з метою виявлення недоліків і їх
ліквідації, забезпечення умов для майбутнього градоначальництва. Особливо
наголошувалосянанеобхідностівстановленнянаглядузаствореннямналежних
умовдляіноземців,щоприбулидокраюнапостійнепроживання.Необхідність
опікинадіноземцямиупортовихмістахвизначаласятакожякодназважливих
умовствореннятамградоначальницькогоуправління.
Інститут градоначальництва мав значну роль у започаткуванні та розвитку
136 Держава і право • Випуск 55
інтеграційнихпроцесів,прискоренніколонізаціїпівдняРосійськоїімперії,впро-
вадженнірізнихзаходівзаохоченняпереселенцівдопостійноготутпроживання.
УпершійполовиніХІХст.особливезначеннямалиОдеське,Таганрозьке(значну
частинутериторіїякогоскладалиукраїнськіземлі),Феодосійське,Керч-Єнікальсь-
ке,Ізмаїльськеградоначальства.
Невипадковоунаведенихдокументахпершиммістом,депланувалосявста-
новитиградоначальницькеуправління,буловказаноОдесу.З20-хроківXIXст.
Одесастаєоднимзнайрозвинутішихмістімперії,передовимцентромзовнішньої
торгівлітапідприємництва,могутнімєвропейськимпортомзвивозузернанаекс-
порт.Стрімкомурозвиткуміста,якевцейчаспосідаєтретєзавеличиноюмісце
уРосійській імперіїпісляПетербурга іМоскви, сприяли започаткуванняоснов
градоначальницького управління, встановлення режиму порто-франко, а також
поєднання економічних та адміністративних переваг з особистим прагненням
багатьохгромадянмістапринестикористькраю19.Самезістановленнямірозвит-
ком міста Одеси було тісно пов’язане започаткування інституту градоначаль-
ництвавсистемідержавногомеханізмуРосійськоїімперії,звведеннямякого,в
своючергу,булорозвинутотавпровадженоєвропейськіідеїлібералізмутаеко-
номічноїсвободинапівднідержави.
Сьогодні, нажаль, прогресивномурозвиткуОдеси заважаєбагатопроблем.
Як і іншімістаПричорномор’я, вонауспадкувала з радянськихчасів кризовий
станміськихінфраструктур.Негативнийвпливнагромадськежиттямаєтіньова
економіка,безробіття,незадовільнадемографічнаситуація.Соціальнітамораль-
нізбиткинесутькриміногеннаобстановка,низькіпоказникизабезпеченняжит-
лом і медичного обслуговування, екологічні проблеми; модернізації вимагає
комунальнегосподарство(транспорт,водопостачання,теплофікація,енергетичне
забезпечення). Майбутнє цілісної української державності багато в чому зале-
житьвідправильноналаштованоїдержавноїполітикистосовносучаснихсоціаль-
но-економічних, політичних і правових проблем українського Причорномор’я.
Тому в здійсненні політико-адміністративної реформи в Україні слід особливу
увагузвертатинаісторичніособливостірегіональногорозвиткуі,зокрема,пози-
тивного досвідуфункціонування державних структур уПівнічномуПричорно-
мор’ї.
1.Указ ЕкатериныІІ«ОбутверждениивМалороссии,вместогетманскогоправле-
ния,Малороссийскойколлегии».10ноября1764г. //Полноесобраниезаконов(ПСЗ)
Российскойимперии.–Собр.І.–Т.16.–СПб.,1830.–№12277.2.Мо ря ко ва О.В.Сис-
темаместногоуправленияРоссииприНиколаеІ.–М.:МГУ,1998.–C.33.3.Гра до
вский А.Д. Исторический очерк учреждения генерал-губернаторств в России // Собр.
соч.–СПб.:Тип.М.М.Стасюлевича,1899.–Т.1.–С.312.4.Юрій І.А.Ідеягромадянсь-
когосуспільстватадіяльністьдюкадеРишельєвм.Одесі//Актуальніпроблемиполіти-
ки:Зб.наук.праць.–Вип.28.–Одеса:Фенікс,2006.–С.501–506.5.Дру жи ни на Е.И.
СеверноеПричерноморьев1775–1800гг.–М.:Наука,1959.–C.5.6.Ма ни фестЕка-
териныІІ.ОбуничтоженииЗапорожскойСечииопричислениионойкНовороссийской
губернии.3августа1775г.//ПСЗРоссийскойимперии.–Собр.І.–Т.20.–СПб.,1830.–
№14354(13354).7.Имен ной указ,данныйСенату.ОсоставленииЕкатеринославского
наместничестваизгубернийАзовскойиНовороссийской.30марта1783г.//ПСЗРос-
сийскойимперии.–Собр.І.–Т.21.–СПб.,1830.–№15696.8.Уч реж де ния дляуправ-
лениягубернийВсероссийскойимперии.ЧастьІ.7ноября1775г. //ПСЗРоссийской
империи.–Собр.І.–Т.20.–СПб.,1830.–№14392.9.Имен нойуказ,данныйСенату.
Об открытииЕкатеринославского наместничества. 4 июля 1784 г. //ПСЗРоссийской
137Юридичні і політичні науки
империи.–Собр.І.–Т.22.–СПб.,1830.–№16028.10.Имен нойуказ,данныйСенату.
Опозволениикнязьямимурзамтатарскимпользоватьсявсемипреимуществамирос-
сийскогодворянства.22февраля1784г.//ПСЗРоссийскойимперии.–Собр.І.–Т.22.
–СПб.,1830.–№15936.11.Бли нов И.А.Губернаторы:ист.-юрид.очерк.–СПб.:Типо-
литографияК.Л.Пентковского,1905.–C.97.12. Имен ной указ,данныйСенату.Оновом
разделениигосударстванагубернии.12декабря1796г.//ПСЗРоссийскойимперии.–
Собр.І.–Т.24.–СПб.,1830.–№17634.13.Указ именной,данныйСенату.Озапреще-
нииначальникамгубернийприниматьотградскихлюдейподарки.11октября1801р.//
ПСЗРоссийскойимперии.–Собр.І–Т.26.–СПб.,1830.–№20030.14.Указименной,
данныйСенату.ОразделенииНовороссийскойгуберниинатригубернии:наНиколаев-
скую,ЕкатеринославскуюиТаврическую,иобустройстветамсудебныхмест.8октяб-
ря 1802 г. // ПСЗ Российской империи. – Собр. І. – Т. 27. – СПб., 1830. –№ 20449.
15. Указименной,данныйСенату.ОпереводегубернскогоуправленияизНиколаевав
Херсон и о переименованииНиколаевской губернии вХерсонскую. 15мая 1803 г. //
ПСЗ Российской империи. – Собр. І. – Т. 27. – СПб., 1830. – № 20760. 16. Гра до
вский А.Д. Исторический очерк учреждения генерал-губернаторств в России // Собр.
соч.–СПб.:тип.М.М.Стасюлевича,1899.–Т.1.–C.135.17.Ро ма нов ский В.Е.Госу-
дарственныеучреждениядревнейиновойРоссии.–М:Изд.І.Кнебель,1911.–C.433.
18.Дер жав нийархівОдеськоїобласті(ДАОО).–Ф.1.–Управлінняноворосійськогоі
бессарабськогогенерал-губернатора.–Оп.248.–Спр.1606.–Інструкціїхерсонському
військовому губернатору і одеському градоначальнику. Всепідданійша доповідь. –
1802 – 1803 рр. –Арк. 5.19.Ка кая она,Одессщина [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://odesskiy.com/regioni-odesskoy-oblasti/kakaja-ona-odesschina.html
138 Держава і право • Випуск 55
|