Правова реальність: методологічні рівні дослідження
Аналізується категорія правової реальності через систему методів і принципів пізнання. Визначається роль кожного із методів у об’єктивному дослідженні правової реальності....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59600 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Правова реальність: методологічні рівні дослідження / В.О. Карпічков // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 110-115. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-59600 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-596002018-01-30T11:48:00Z Правова реальність: методологічні рівні дослідження Карпічков, В.О. Теорія держави і права Аналізується категорія правової реальності через систему методів і принципів пізнання. Визначається роль кожного із методів у об’єктивному дослідженні правової реальності. Анализируется категория правовой реальности через систему методов и принципов познания. Определяется роль каждого из методов в объективном исследовании правовой реальности. A category is analysed legal reality through the system of methods and principles of cognition. A role is determined each of methods in objective research of legal reality. 2012 Article Правова реальність: методологічні рівні дослідження / В.О. Карпічков // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 110-115. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59600 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Карпічков, В.О. Правова реальність: методологічні рівні дослідження Держава і право |
description |
Аналізується категорія правової реальності через систему методів і принципів пізнання. Визначається роль кожного із методів у об’єктивному дослідженні правової реальності. |
format |
Article |
author |
Карпічков, В.О. |
author_facet |
Карпічков, В.О. |
author_sort |
Карпічков, В.О. |
title |
Правова реальність: методологічні рівні дослідження |
title_short |
Правова реальність: методологічні рівні дослідження |
title_full |
Правова реальність: методологічні рівні дослідження |
title_fullStr |
Правова реальність: методологічні рівні дослідження |
title_full_unstemmed |
Правова реальність: методологічні рівні дослідження |
title_sort |
правова реальність: методологічні рівні дослідження |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59600 |
citation_txt |
Правова реальність: методологічні рівні дослідження / В.О. Карпічков // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 110-115. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT karpíčkovvo pravovarealʹnístʹmetodologíčnírívnídoslídžennâ |
first_indexed |
2025-07-05T10:46:50Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:46:50Z |
_version_ |
1836803593483583488 |
fulltext |
В. О. КАРПІЧКОВ
ПРАВОВАРЕАЛЬНІСТЬ:МЕТОДОЛОГІЧНІРІВНІДОСЛІДЖЕННЯ
Аналізується ка те горія пра во вої ре аль ності че рез си с те му ме тодів і прин ципів
пізнан ня. Виз на чається роль кож но го із ме тодів у об’єктив но му дослідженні пра во вої
ре аль ності.
Ключовіслова: пра во ва ре альність, ме тод, ме то до логія, прин ци пи пізнан ня.
Ана ли зи ру ет ся ка те го рия пра во вой ре аль но с ти че рез си с те му ме то дов и прин ци
пов по зна ния. Оп ре де ля ет ся роль каж до го из ме то дов в объ ек тив ном ис сле до ва нии
пра во вой ре аль но с ти.
Ключевыеслова: пра во вая ре аль ность, ме тод, ме то до ло гия, прин ци пы по зна ния.
A category is analysed legal reality through the system of methods and principles of cog
nition. A role is determined each of methods in objective research of legal reality.
Keywords: legal reality, method, methodology, principles of cognition.
Актуальність дослідження феномена правової реальності обумовлюється
належністю права до синергетичної сфери соціального буття, що взаємодіє з
іншимийогоскладовимитанеобхідністювизначеннясутностісамогофеномена
права.Безчіткогоз’ясуванняонтологічноїприродиправа,змістутаскладупонят-
тяправовоїреальності,знанняосновнихформбуттяправапроцеспізнанняцієї
важливоїкатегоріїєнеможливим.Однакдослідженнябудь-якоїкатегоріїнатео-
ретичному рівні обумовлює необхідність розробки та застосування методо-
логічного інструментарію. Тому наразі важливо дослідити феномен правової
реальностінабазіоб’єктивно-обумовленихметодологічнихпідходів.Задопомо-
гою інструментарію юридичної науки ми можемо глибше та конкретніше
дослідитиправовуреальністьнелишеякявищесоціальне,аіякособливуформу
буттяправа,своєріднийправовийсвітогляд,притаманнийвсьомусуспільствута
конкретнійособі.
Необхідно зазначити, що проблеми категоріального та функціонального
аналізу правової реальності були предметом наукового дослідження представ-
ників філософії права та теорії права. Методологічною основою наукового
дослідженняправовоїреальностіслугуютьпрацікласиківсвітовоїдумкиАрісто-
теля,Ф.Аквінського,Т.Гоббса,Дж.Локка,Ш.Монтескьє,Ж.Ж.Руссо,І.Кантаі
видатнихдореволюційнихвченихУкраїнитаРосії–Б.Чичеріна,А.Драгоманова,
Л.Петражицького,Б.Кістяківського,Е.Спекторського,Н.Алексєєва.Досліджен-
няфеноменаправаврадянськийперіодбулопредметомзацікавленнятакихвче-
них, як Г. Остроумов, В. Малахов, Р. Смирнов, Л. Спірідонов, В. Шаблін, С.
Максімов,В.Тоненбаум,П.Рабіновичтаін.
Юридичнанаукарадянськогоперіодуусвоїхдослідженняхправовоїреаль-
ності переважно використовувала метод діалектичного матеріалізму. В основі
цьогометодупокладенийпринципвсебічностінауковогодослідження,тобтопра-
вові явища досліджуються з різних аспектів їхніх ознак, сутності, розвитку,
функцій,яківонивиконуютьусуспільстві.Такийпідхіддовирішеннянаукових
питаньчастопризводивдонеправильноготлумаченняйоцінкитихчиіншихпра-
вовихкатегорійтаявищ.
Упострадянськийперіодпитанняправовоїреальностідосліджувалиросійські
вченні–С.Алексєєв,В.Баранов,Л.Мамут,В.Нерсесянц,А.Поляковтазахідні
філософи–Г.Радбурх,Г.Кельзен,М.Мюллер,Є.Фехнер,А.Кауфман,Л.Фул-
лер,Ю.Хаберманс,П.Бергер,Т.Лукман,П.Бурдье.Вагомийнауковийвнесоку
110 Держава і право • Випуск 55
розробкуцьогопитаннязробилиталановитіукраїнськінауковці–О.Бандура,І.
Бачинін,А.Гарник,Ю.Уршов,А.Козловський,В.Шаповал,В.Шкода,І.Маліно-
ва.Однактакомуаспектудослідженняправовоїреальностіяканалізістворення
методологічноїосновинауковогопошукущенеприділеноналежноїувагивчени-
ми.
Томунеобхіднимвидаєтьсяаналізметодологічнихпідходівдослідженнякате-
горіїправовареальність.
Як відомо, процес об’єктивного пізнання будь-якого явища залежить від
сукупностіметодів,якізастосовуютьсявченими.Науковаметодологіядаєзмогу
намефективновизначитиспособиздобуттяновихзнань,атакожсистематизувати
знання, які вже були отримані у процесі дослідження правової дійсності.
Невід’ємнимелементомюридичноїнаукиєправовікатегорії.Самеправовікате-
горіїздатніфіксуватиознакитабагатограннусутністьправовихконструкцій,що
досліджуються.Правовікатегоріїєуособленнямусіхнакопиченихзнаньпропра-
вотавиступаютьтієюформою,урамкахякоїдосліджуєтьсяфеноменправової
реальності.
Абстрактністьпоняттяправовоїреальностінедаєможливостідатиоднозначне
визначенняданійправовійкатегорії.Звідсирозрізняютьширокетавузькепоняття
правовоїреальності.Уширокомурозумінніправовоюреальністюєвсясукупність
правових явищ: правових норм, інститутів, правовідносин, правових доктрин і
правовоїідеології.Увузькомузначеніпідправовоюреальністюрозуміютьлише
основніправовіреалії,повідношеннюдоякихусііншіправовіявищаєпохідни-
ми.Томупідправовоюреальністюурізнихнауковихшколахприйняторозуміти
правові норми (нормативізм), правовідносини або «правові емоції» (психо-
логічнийнапрям)1.Булоблогічноуникатиподібноїпонятійноїплутанинишляхом
визначенняправовоїреальностіякоб’єктивногосвітуправа, якийскладається з
різноманітнихправовихфеноменівтаінших,похіднихвідцихфеноменівправо-
вихявищ,щореальноіснуютьусуспільстві.Подібневизначенняправовоїреаль-
ностітежнепозбавленеабстрактності,навпаки,аджепідпоняттям«феноменів»
мається на увазі широке коло окреслених дослідженням правових явищ, які за
ознакамиможнавіднестидоправовоїреальності.Такимчином,визначенняправо-
воїреальностійусучаснійнауцізалишаєтьсядискусійнимпитанням.
Повертаючисьдосутностіправовоїреальності,необхідноакцентуватиувагу
натомумоменті,щоданаправовакатегоріядаєзмогурозглядатиправонепросто
якокремеявище,аякособливу,автономнусферулюдськогобуття,побудовануна
власнихзаконахівласнійлогіці.Правовареальністьнапрямувіддзеркалюєстан
правовоїкультури,аджезачіпаєтакісферисуспільногожиття,якправосвідомість,
правовідносини,юридичнапрактикатазаконодавчабаза.
Правова реальність, будучи фундаментальною науковою категорією теорії
права,єскладноютабагаторівневоюсистемоювзаємопов’язанихівзаємоузгод-
женихелементів,яківсукупностістановлятьавтономнусферулюдськогобуття.
Пізнатиправонеможнанезаглибившисьусамусутністьправовоїреальності–
світуправа.Насучасномуетапірозвиткуюридичноїнаукивкрайважливоякомо-
гаглибшедослідитифеноменправовоїреальності,виокремитиспецифічніозна-
ки,притаманніданомуявищутапроаналізуватиокремійогоскладові.Цезавдан-
няєнеможливимбез застосуванняметодологічного інструментаріююридичної
науки. Тому першочерговим завданням є визначення й аналіз методологічних
підходівдодослідженнякатегорії«правовареальність».
111Юридичні і політичні науки
Упроцесідослідженняправовихкатегорійважливоматикоректнеуявлення
про методи наукового пізнання, адже саме від правильного вибору способів і
прийомів дослідження буде залежати й результат пізнавального процесу. Для
справжнього дослідження не достатньо лише встановити факт наявності або
відсутностітогочиіншогоправовогоявища,важливодатийомунауковепояснен-
ня,визначититарозкритийогосуттєвіособливості.Зробитивсецеможналише
використовуючи відповідні методи наукового пізнання. Будь-яка наука, в тому
числі юридична, має у своєму арсеналі набір методів за допомогою яких
досліджуєтьсятавивчається їїпредмет.Сукупністьцихметодіввласне істано-
витьметодологіюправовоїнауки.
Найпоширенішою,нанашудумку,євизначеннянаступнихрівнівметодології
аналізуправовоїреальності2:
–філософський рівень – система методологічних ідей та принципів, що
втіленівтомучиіншомутипіправорозуміння,їхнякритикатаобґрунтування;
– науковий (загальнофілософський) рівень як система принципів і методів
пізнання, які використовуються для глибшого дослідження права. У рамках
наукового рівня виокремлюють: а) загальнонаукові методи (аналіз, синтез,
індукціяідедукція,абстрагування,аналогіяімоделювання,атакожсистемний,
синергетикитаіншіметоди);б)частковонауковіметоди(соціологічний,психо-
логічний,математичний,кібернетичний,історичний,логічнийтаіншіметоди,що
використовуютьсявобластіокремихнаукдляпізнанняправовихявищ);
–спеціальнонауковийрівень–системаметодів,характернихсамедляюри-
дичної науки, що використовуються для пізнання правових явищ (наприклад,
спеціально-юридичний,порівняльно-правовийметодтаін.)3.
Важливезначеннядлядослідженняправовоїреальностіналежитьпринципам
пізнання,щоізабезпечуютьоб’єктивністьтаістинністьзнаньпроцюкатегорію.
Сутьпринципунауковостіполягаєвтому,щооб’єктивнезнанняповинносто-
ятивищезатимчасовіінтересикласівчисуспільнихгрупабоінтересівокремих
науковців4.Зазвичайправовареальністьпронизанасоціальнимитаполітичними
інтересами,однакнаукова істинавпроцесі аналізу явищправовоїдійсностіне
має зводитися виключно до цих інтересів, адже головним завданням правової
наукиєотриманняоб’єктивних,достовірнихвсебічнихнауковихзнань.
Цейпринциппов’язанийізвимогоювсебічностідослідження5,якаполягаєу
тому,щобаналізуватиявищаправовоїреальностінесаміпособі,аувзаємозв’яз-
ках і взаємодії з іншими, близькими за значенням суспільними явищами. При
цьомумаютьбутизабезпеченіповнота івсебічністьдослідження,ацеозначає,
щоправовіфеноменимаютьрозглядатисянезточкизоруякогосьокремовзятого
аспекту,азурахуваннямусіхаспектів,щоформуютьєдинебаченняаналізованих
явищ.Аджеколинауказосереджуєувагулишенапевнихознакахабовластивос-
тях явища та ігнорує інші як нібито несуттєві й побічні, то вона неодмінно
потрапляєуглухийкут.Всебічністьдослідженняправовоїреальностізабезпечує
вивченнявсіхїїелементівусистемі;врахуванняоб’єктивнихісуб’єктивнихфак-
торів,щонанеївпливають,атакожвзаємодіюівзаємовпливправовоїреальності
таполітико-правової,економічноїтадуховноїсистемсуспільства.
Історизмувивченніправовоїреальностінадаєможливістьдослідитинелише
еволюціюстановленнятафункціонуванняцієїкатегорії,айступіньвідповідності
їїфункціонуванняісторичніймісіїтазавданням.
Принципкомплексностізабезпечуєможливістьдослідженняправовоїреаль-
112 Держава і право • Випуск 55
ностізпозиційнелишеюридичноїнауки,айіншихсоціальнихнаук–філософії,
соціології,політологіїтощо,даєзмогувисвітлитинайзагальнішіпитання,якісто-
суютьсясутностіправовоїреальностівцілому6.Крімтого,цейпринципдаємож-
ливість визначити специфічні ознаки різноманітних правових феноменів, їхню
специфіку,місцетарольужиттісуспільства,зробитинайчіткішукласифікацію
правовихявищзалежновідїхніхекономічних,політичних,соціальнихосновта
іншихсуттєвихособливостей.
Змістпринципуоб’єктивностівиявляєтьсявістинномувідображенніправової
дійсності у науковому знанні, відтворенні її такою, якою вона існує реально.
Юридична наука, обґрунтовуючи зміст загальних понять правової реальності,
показує їхню сутність, формулює загальні закономірності їхнього виникнення,
розвитку та функціонування, у яких віддзеркалюються об’єктивна дійсність і
реальніявищасуспільногожиття7.
Принципконкретностіпізнанняправовоїреальностіпередбачаєнеобхідність
аналізуїїелементіввідповіднодоновогоетапурозвиткусуспільстваіправової
системи, функціонального призначення та ролі правової реальності в процесі
забезпеченнясуспільногопорядку.
Важливезначеннядляаналізуправовоїреальностімаєсистемазагальнонау-
ковихметодівюридичноїнауки, до якихналежать:формально-логічнийметод,
щозасновуєтьсянавикористанніправилформальноїлогікитамови.Вінвикори-
стовуєтьсявпроцесітлумаченняправовихнорм,формулюванняправовихпонять,
класифікаціїявищправовоїреальності8; історичнийметодзабезпечуєвивчення
правової реальності та похідних від неї правових явищу їхньому історичному
розвиткутахронологічномупорядку.Використанняцьогометодудаєможливість
науковцю окреслити не лише соціально-економічні передумови виникнення та
розвиткуконкретногоявищаправовоїдійсності, айвизначити тенденції іпер-
спективи його подальшого розвитку; метод єдності логічного та історичного є
основоюметодологічногодослідженняеволюціїдержавно-правовихявищ.Суть
цьогометодувиявляєтьсяутому,щопроцесрозвиткуправовоїдійсностірозгля-
даєтьсявусійсвоїйбагатогранностізурахуваннямвипадковостейтаподій,що
перекручуютьоб’єктивнулогікуїхньогорозвитку,зурахуваннямусьогопозитив-
ноготанегативного,щонакопичивісторичнийдосвід.Прилогічномудослідженні
правової реальності необхідно відволікатися від усіх випадкових, конкретних
фактів,особливостей,несуттєвого,тобтотеоретичновідтворитиоб’єктдосліджен-
няусутніснихзакономірнихзв’язках,уявитизагальнейособливеупроцесіроз-
витку;методсходженнявідабстрактногодоконкретногополягаєутеоретичному
відтворенні ґенезиправовоїреальності.Пізнання здійснюєтьсяудва етапи.На
першомуетапіпізнаннякатегоріяправовареальністьсприймаєтьсяякнеподільне
ціле.Надругому–задопомогоюаналізукатегоріяпізнаєтьсяокремимичастина-
ми9.Такимчином,відбуваєтьсярухвідменшзмістовногознаннядобільшзмісто-
вного, тобто від абстрактного знання до конкретного; конкретно-соціологічний
методвикористовуєтьсяюридичноюнаукоюдлядослідженняправовихявищне
на рівні абстрактних категорій, а на рівні конкретних соціальних фактів. Цей
методзастосовуєтьсяупроцесідослідженняправовоїдійсностідляпошукуопти-
мальнихправовихрішень,виробленняпрогнозів,рекомендаційупитанняхпро-
ведення правових реформ, ґрунтуючись на ролі різноманітних соціальнихфак-
торів. Конкретно-соціологічні методи, які застосовуються юридичною наукою
длядослідженняправовоїреальності,поділяєтьсянадвігрупи:а)методизбору
113Юридичні і політичні науки
правової інформації (опитування, анкетування й інтерв’ювання; аналіз доку-
ментів; спостереження; соціальний експеримент; вибірковий метод; вивчення і
збірстатистичнихданих);б)методиопрацюванняотриманоїправовоїінформації.
Конкретно-соціологічні методи дослідження правової дійсності підвищують
науковий потенціал юридичної науки та ефективність її впливу на суспільні
відносини;системний(системно-структурний)методдосліджуєправовудійсність
яксистемнеявище.Звідсиправовареальністьта їїструктурніелементивважа-
ютьсясистемами,щоскладаютьсяізсистемнижчогорівня10.Системуправамож-
на пізнати в тісному зв’язку з елементами правової системи (законодавством,
правосвідомістю, правовоюкультурою).Використання цьогометодуприпускає
розгляд правової дійсності як сукупності різноманітних елементів (складових),
що взаємодіють між собою і навколишнім середовищем; статистичний метод
застосовуєтьсядлявивченнякількісноїсторониявищправовоїдійсності(напри-
клад,кримінологічнастатистикадосліджуєрізноманітнікількісністорониправо-
порушень–кримінальну,цивільну,адміністративну,їхнюструктурутадинаміку,
їхніпричинитаумови,ефективністьзаходівборотьбизнимитощо)11;формаль-
но-юридичний метод вважається традиційним методом сучасної юридичної
наукиідаєможливістьнамдосліджуватиправовуреальністьякокремесуспільне
явище без урахування зв’язків з іншими соціальними інститутами, як предмет
дослідженняправовареальністьіснуєуїї«чистомувигляді»,позбавленаусіхсто-
ронніхелементів.Використовуючиформально-юридичнийметод,можливокла-
сифікувати та систематизувати складові елементи правової реальності, дати їм
науковепояснення12;методправовогомоделюваннявиявляєтьсявтому,щоміж
різноманітними явищами суспільної дійсності можуть існувати якісні або
кількіснізбіги.Звідси,виходячиізознакодногоявища,можнасудитипровлас-
тивості іншого. Наприклад, співвідношення права і моралі, правової норми та
нормизвичаєвогоправадаютьнамуявленняпрохарактерніособливостіправової
реальностітаїїелементів.
Важливість загальнонауковихметодівне зменшуєролі спеціально-наукових
підходів до аналізу правової реальності. Під спеціально-науковими методами
дослідженнярозуміютьсяметоди,щозастосовуютьсявконкретнійгалузінауко-
вогознання.Спеціальніметодиюридичнихнаукподіляютьсянаїхнівласнімето-
ди,щорозробленітазастосовуютьсявсистеміцихнаукабовдеякихюридичних
науковихдисциплінах,іспеціальніметодиіншихнаук,щорозробленівюридич-
нихінеюридичнихнауковихдисциплінах.
Упроцесідослідженняправовоїреальностізастосовуютьсянаступніспеціаль-
но-науковіметоди:
–спеціально-юридичнийметод,якийполягаєвописіявищправовоїдійсності
за допомогою використання термінології юридичної науки, висвітленні діяль-
ностісоціальнихсуб’єктівзточкизорувідтворенняюридичнихмоделей їхньої
поведінки,зпозиційзаконногоабопротиправного,обов’язковогоабоможливого
тощо.Урезультатівідбуваєтьсяреконструкціяфактівіявищправовоїреальності,
їхняюридичнаоцінка,виявляютьсятенденціїтазакономірностісуспільноїпрак-
тики,вдосконалюєтьсятермінологіяправовоїнауки13;
–теоретико-юридичний метод забезпечує формування закономірностей
структури, функціонування та вдосконалення явищ правової дійсності, їхнього
зв’язку з соціальними та культурними процесами суспільногожиття. Значення
цьогометодувтому,щойогозастосуванняґрунтуєтьсянавикористаннівжеісну-
114 Держава і право • Випуск 55
ючих юридичних теорій і понять14, що відбивають основний зміст правової
реальності,їїструктурутазакономірностірозвитку;
– порівняльно-правовий метод зводиться до порівняння двох (або більше)
правових явищ, що існують одночасно або розділених часовим проміжком.
Порівнюватисьможутьбудь-якіявищаправовоїдійсностіабонавітьправовісис-
теми різних держав15. Порівняння застосовується також у процесі проведення
класифікаційісистематизаційправовихявищ,даєможливістьдосліджуватиїху
широкомусоціальномуконтексті,єдностіекономічних,політичних,етнічнихта
іншихчинниківправовогорозвитку;
–методтлумаченняєнеобхідноюумовоюправильногорозуміннятазастосу-
ванняправовихявищ.Безтлумаченнявесьскладнийпроцесправореалізаціїбув
бидужеускладнений,авдеякомусенсі–простонеможливий16;
–нормативно-догматичнийметодзастосовуєтьсятеорієюдержавиіправадля
вивченнявласнеправовихявищ,їхньоїзовнішньоїобробкитакваліфікації17.При
цьомувикористовуютьсявжездобутібазиснінауковізнанняпросутьіприроду
права,правовідносинтаіншихкатегорій,щоскладаютьправовуреальність.
Здійснененамидослідженнядаєможливістьзробитинаступнівисновки:
–значенняметодологіїудослідженніправовоїдійсностіпроявляєтьсяпере-
дусімчерезрядфункцій,яківонавиконує.По-перше,вонавизначаєметунауко-
вогопізнаннятаїївзаємозв’язкизіншимисферамисуспільноїдіяльності,зокре-
ма зпрактикою.Аджеусіотримані впроцесідослідження знання, якправило,
проходятьпрактичнуапробацію.По-друге,методологіявизначаєспособиздобут-
тя нових наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища, що
відбуваютьсяусуспільстві.По-третє,даєзмогудослідникувсебічноотримувати
інформаціющодопроцесівіявищ,щонимвивчається.По-четверте,методологія
збираєтасистематизуєотриманінауковізнання,уточнюєпоняттятакатегоріїтим
самим поповнюючи теоретичний фонд науки. І нарешті, методологія вирішує
питання вдосконалення пізнавально-дослідницького процесу відповідно до
потребсучасноїюридичноїнауки;
–дослідженняправовоїреальностіпотребуєсолідноїметодологічноїоснови,
якускладаютьсистемапринципівпізнаннятасукупністьзагально-філософських,
загальнонауковихіспеціально-науковихметодів;
– методологічна основа забезпечує отримання об’єктивних наукових знань
про правову реальність як складну, полі структурну категорію, що має власне
функціональнепризначення,природу,сутністьізакономірностірозвиткуівдос-
коналення.
1. Ма ни ло ва И.П.Философияправа (отметафизикик герменевтике). –Екатерен-
бург,1996г.–С.79.2. Сы рых В.М.Методправовойнауки:основныеэлементыиструк-
тура.–М.:Юрид.лит.,1980.–С.10.3. Алек се ев С.С.Общаятеорияправа:В2-хт.–М.:
Юрид.лит.,1981.–Т.1.–С.30.4. Те орія державиіправа.Академічнийкурс:Підручник
/Заред..О.В.Зайчука,Н.М.Оніщенко.–К.:ЮрінкомІнтер,2006.–С.55.5. Тамсамо.
–С.55.6. Тамсамо.–С.56.7. Лу кич Р.Методологияправа.–М.:Прогресс,1981.–С.
59.8. Ска кун О.Ф.Теоріядержавиіправа:Підручник/Пер.зрос.–Х.:Консум,2001.
–С.12.9. Крав чук М.В.Теоріядержавиіправа.Проблемитеоріїдержавиіправа:Навч.
пос.–Тернопіль:Карт-бланш,2002.–С.24.10. СкакунО.Ф.Цит.праця.–С.13.11. Там
само.–С.14.12. Пен дю ра М.М.Теоріядержавиіправа:Посібник.–К.:Текст,2009.–С.
19.13. Гу сарєв С.Д., Ти хо ми ров О.Д.Юридичнадеонтологія(Основиюридичноїдіяль-
ності):Навч.пос.–К.:Знання,2005.–С.88.14. Крав чук М. В.Цит.праця.–С.29.15.
Тамсамо.–С.29.16. Тамсамо.–С.25.17. СырыхВ.М.Цит.работа.–С.1.
115Юридичні і політичні науки
|