Етапи новітнього конституційного процесу в Україні
Аналізується концепція конституційного розвитку сучасної держави. Розглядаються основні етапи новітнього конституційного процесу.
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59614 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Етапи новітнього конституційного процесу в Україні / Т.С. Подорожна // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 178-183. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-59614 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-596142014-04-10T03:01:42Z Етапи новітнього конституційного процесу в Україні Подорожна, Т.С. Конституційне право Аналізується концепція конституційного розвитку сучасної держави. Розглядаються основні етапи новітнього конституційного процесу. Анализируется концепция конституционного развития современного государства. Рассматриваются основные этапы новейшего конституционного процесса. This article analyzes the concept of constitutional develop in the modern state. Examines the main stages of the latest constitutional process. 2012 Article Етапи новітнього конституційного процесу в Україні / Т.С. Подорожна // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 178-183. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59614 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Подорожна, Т.С. Етапи новітнього конституційного процесу в Україні Держава і право |
description |
Аналізується концепція конституційного розвитку сучасної держави. Розглядаються основні етапи новітнього конституційного процесу. |
format |
Article |
author |
Подорожна, Т.С. |
author_facet |
Подорожна, Т.С. |
author_sort |
Подорожна, Т.С. |
title |
Етапи новітнього конституційного процесу в Україні |
title_short |
Етапи новітнього конституційного процесу в Україні |
title_full |
Етапи новітнього конституційного процесу в Україні |
title_fullStr |
Етапи новітнього конституційного процесу в Україні |
title_full_unstemmed |
Етапи новітнього конституційного процесу в Україні |
title_sort |
етапи новітнього конституційного процесу в україні |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59614 |
citation_txt |
Етапи новітнього конституційного процесу в Україні / Т.С. Подорожна // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 178-183. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT podorožnats etapinovítnʹogokonstitucíjnogoprocesuvukraíní |
first_indexed |
2025-07-05T10:47:26Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:47:26Z |
_version_ |
1836803630868463616 |
fulltext |
Т. С. ПО ДО РОЖ НА
ЕТАПИНОВІТНЬОГОКОНСТИТУЦІЙНОГОПРОЦЕСУВУКРАЇНІ
Аналізується кон цепція кон сти туційно го роз вит ку су час ної дер жа ви. Роз гля да
ють ся ос новні ета пи новітньо го кон сти туційно го про це су.
Ключовіслова: кон сти туціоналізм, кон сти туційний про цес, політич ний ком проміс,
політич ний конфлікт.
Ана ли зи ру ет ся кон цеп ция кон сти ту ци он но го раз ви тия со вре мен но го го су дар ст ва.
Рас сма т ри ва ют ся ос нов ные эта пы но вей ше го кон сти ту ци он но го про цес са.
Ключевые слова: кон сти ту ци о на лизм, кон сти ту ци он ный про цесс, по ли ти че с кий
ком про мисс, по ли ти че с кий кон фликт.
This article analyzes the concept of constitutional develop in the modern state. Examines
the main stages of the latest constitutional process.
Keywords: constitutionalism, constitutional process, a political compromise, the political
conflict.
Актуальність дослідження проблеми зумовлена теоретичним і практичним
значенням питань,що пов’язані з формуванням і розвитком в Україні науково
обґрунтованоїконцепціїконституційногопроцесу.Реальнізміни,щовідбувалися
всуспільно-політичнійіправовійдійсностіУкраїнизаостаннєдесятиріччя,заго-
стрилинауково-пізнавальнуситуаціювсучасномуправознавстві,і,першзавсе,
вконституційномуправі.Наукаконституційногоправазацікавленавиявлятипро-
цеситатенденціївиконанняКонституцієюУкраїнисвоєїроліяк«працюючого»
загальнонаціональногопроекту,щомаєформатідеологічногостатусуідляроз-
витку країн призначена бути виразником загальної волі громадян, які дедалі
більшестаютьсуб’єктамиконституційно-правовихвідносин,усвідомлюючисвоє
вирішальне значення у формуванні й реалізації державної влади та політики1.
Водночас з’явилисч можливості для обґрунтування причинно-наслідкових
зв’язківминулого і теперішньогов аспектірозробки іприйняттяКонституції в
Україні. Зазначене дає підстави стверджувати, що серед актуальних консти-
туційнихпроблемповиннібутивиділенінайвагомішітамалодослідженінауков-
цями. Це, зокрема, стосується принципової постановки та висвітлення таких
питань,якетапиновітньогоконституційногопроцесу.
Позаякпроблемитеоретичногодослідженнясучасногоконституційногопро-
цесу(якправило,дослідженнязводятьсялишевдіапазонконституційногопроце-
суальногоправа2)непривернулипокищодостатньоїувагипредставниківсучас-
ної юридичної науки, автор ставить за мету провести комплексний консти-
туційно-правовийаналізсучасноїконцепціїконституційногорозвиткуУкраїнита
виділитиосновнійогоетапи.
Сформульованамета,науково-теоретичні ідеївизначиликритеріївідборута
висвітленняпроблемуїхньомудоктринальномутаприкладномуправорозумінні.
Томуприпроведеннідослідженнямипередусімзверталисядофундаментальних
праць знанихувітчизнянійнауці конституційногоправавчених–В.Шаповал,
А.Селіванов, В. Тацій,Ю. Тодика, М. Цвік, Ю.Шемшученко, Л.Юзьков, В.
Погорілко,В.Федоренко,О.Скрипнюк,М.Савчин,С.Головатий,А.Георгіца,
О.Фрицький,атакожпрацьвидатнихзарубіжнихучених–Т.Пряхіної,Н.Богда-
178 Держава і право • Випуск 55
нової,В.Зорькіна,В.Кабишева,В.Крусса,О.Кутафіна.
Найґрунтовніше, на нашу думку, про питання періодизації конституційного
розвитку незалежної держави розповідають у своїй монографії безпосередні
учасникипідготовкиКонституціїУкраїниВ.Шаповал(членРобочоїгрупиКон-
ституційної комісії, 1994-1996 рр.) та А. Корнєєв (секретар Конституційної
комісіїУкраїниікерівникРобочоїгрупиКонституційноїкомісії,1994–1996рр.).
Зокрема,вченимивлучнозауважено,що«Засвоєютривалістю,складністюідра-
матичністю,особливоунічз27на28червня1996року,конституційнийпроцес
вУкраїні,якийзавершивсяприйняттямпринциповоновогоОсновногоЗакону,не
має аналогів у сучасній практиці конституціоналізму»3. Підтримуючу їхню
позицію,додамо,щовцьомупроцесівинятковогозначеннясліднадатиутворе-
нимна тойчас спеціалізованимкомісіям, робочим групам і загаломВерховній
РадіУкраїни.
Хочавлітературінемаєчіткоїградаціїнаетапністьконституційногорозвитку,
візьмемодоувагипрацюВ.ШаповалайА.Корнєєва,вякійзазначено,що«він
(конституційнийпроцес.–Т.П.)охоплюєперіоддіяльностіВерховноїРадипер-
шогоі,частково,другогоскликань»4.Отже,початокновітньогоконституційного
процесу в Україні пов’язується з прийняттям Декларації про державний суве-
ренітетУкраїнивід16липня1990p.,деутверджувалосяздійсненняукраїнським
народом його невід’ємного права на самовизначення та проголошувалися нові
принципиорганізаціїпублічноївладитаправовогостатусулюдиниігромадяни-
на.Уцьомупроцесі,нанашудумку,можнавиділититакіосновніетапи.
Пер ший етап новітньогоконституційногопроцесувУкраїніохоплюєперіод
від 16 лип ня 1990 р. до 26 жовт ня 1993 р. Нацьомуетапірозпочаласяроботаз
підготовкипроектуновоїКонституціїУкраїни,якаохоплювалатакіхронологічні
межі:
1.24жовтня1990р.ВерховнаРадаУкраїнськоїРСРутворилаКон сти туційну
комісію (Комісію з роз роб лен ня но вої Кон сти туції Ук раїнської РСР) ускладі59
осіб під головуванням тодішнього Голови Верховної Ради Української РСР
Л.Кравчука;
2.КомісіярозробилаКон цепцію но вої Кон сти туції Ук раїни, дебулосформу-
льовано загальнометодологічні принципи майбутньої Конституції України. Цю
КонцепціюухвалилаВерховнаРадаУкраїнськоїРСР19червня1991p.;
3. На основі Концепції Комісія підготувала про ект но вої Кон сти туції
Ук раїни, останнійваріантякогодатується26жовтня1993р.
Принагіднозазначимо,щопаралельнозцимдочинноїнатойчасКонституції
УкраїнськоїРСР1978р. вносилися змінитадоповнення зметоюпривести її у
відповідністьізположеннямиДеклараціїпродержавнийсуверенітетУкраїнивід
16липня1990р.таАктапроголошеннянезалежностіУкраїнивід24серпня1991
р.Череззагостренняполітичноїситуації,щовідобразилосявпротистояннірізних
гілоквлади,після26жовтня1993р.конституційнийпроцесбулофактичноперер-
вано.Взагаліслідзазначити,щохарактерноюрисоюконституційногопроцесув
Українібувагресивно-конфліктнийхарактерполітичноїриторикиопонентівяку
сесійнійзалі,таківзасобахмасовоїінформації,щозумовлювалосяпрагненням
відстояти саме свої групові інтереси, надати їм конституційного, загально-
національногозвучання.
Дру гий етапрозпочавсяпіслязавершеннядостроковихпарламентськихіпре-
зидентських виборів та охопив період від 10 лис то па да 1994 р. по 8 черв ня
179Юридичні і політичні науки
1995 р.
Розгортанняполітичноїборотьбив1994р.малокількаособливостей.Головна
з них полягала в тому, що дострокові вибори у Верховну Раду та Президента
Українималинаметізмінитиполітичнуконфігураціювреспубліці,припинити
перманентнийконфліктміжвиконавчоютазаконодавчоюгілкамивлади.Гостро-
тивиборамнадавалощейте,щовонивпершепроводилисянабагатопартійній
основі,хочайзамажоритарноюсистемою,відповіднодоякоївисуванняканди-
датів відбувалося в територіальних округах, а не за партійними списками. Ця
системасуттєвообмежувалавпливіможливостіполітичнихпартійтагромадсь-
ких об’єднань. Крім того, вибори проводилися в умовах глибокої економічної
кризи, томувиборці гострореагувалинапрорахункивладнихструктур,утому
числіВерховноїРадитаПрезидента,нерідкоототожнюючиїхздоцільністюнеза-
лежності взагалі. Тому дляУкраїниперші вибори в умовах незалежностімали
доленосне значення, отже, на них по суті вирішувалося питання про подальші
перспективидержавностіУкраїни.Такимчином, бувприсутнійнайголовніший
конфліктцінностей–конфлікт,пов’язанийзіснуваннямсамоїдержавитадоліїї
народу.
Цікаво, що в цих виборах уперше нашальки терезів було покладено ідео-
логічні платформи різних політичних партій, і виборці повинні були обирати
середнихтіваріантивирішенняпроблем,якіїмбулинайближчі.Уцихвиборах
впершезіткнулисьінтересирізнихпартій,аджевиборціврахувалийналежність
кандидатівудепутатидополітичнихорганізаційрізногоспрямування.Міжгру-
повийполітичнийконфлікттакожбувхарактерноюрисоюцихвиборів.
Але найвидимішою стороною політичного конфлікту, яким є вибори, без
сумніву,булиміжособистісніконфлікти,тобтоборотьбаміжокремимикандида-
тами в депутати. Їх кількість виявилася безпрецедентною.Спочатку було 6759
претендентів,зякихзареєстрували5833.Згодомчастинапретендентівзняласвої
кандидатуриінавиборахбалотувалося5609кандидатів,абовсередньому13на
одинокруг,австолиці–21.Такаактивністьзагострювалаборотьбутапосилюва-
лаконфліктнийхарактервиборів5.
Отже, цей етап характеризувався відновленням конституційного процесу.
10листопада Верховна Рада України затвердила но вий склад Кон сти туційної
комісії, співголовамиякоїсталиПрезидентУкраїниЛ.КучматаГоловаВерховної
РадиУкраїниО.Мороз.
Одночасно з розробленням проекту Конституції України на другому етапі
необхіднобуловирішитипитанняпровстановлення (доприйняттяКонституції
України)тим ча со во го кон сти туцій но го пра во по ряд ку. Це було зумовлено тим,
щодоКонституціїУкраїнськоїРСР1978р.урізнийчасвносилосябагатонеузго-
джених між собою змін і доповнень, унаслідок чого вона перетворилася на
внутрішньосуперечливийдокумент.Відтак,виникстанконституційноїневизна-
ченості,колирізністаттіКонституціїУкраїнипо-різномувизначалипринципові
положення щодо організації влади в Україні (наприклад, ст. 2 закріплювала
радянськумодельорганізаціївлади,аст.93–організаціювладиназасадахприн-
ципуподілувлади).
Завершивсядругийетап8червня1995р.ук ла ден ням Кон сти туційно го до го
во ру між Пре зи ден том Ук раїни і Вер хов ною Ра дою Ук раїни про ор ганізацію дер
жав ної вла ди та місце во го са мо вря ду ван ня на період до прий нят тя но вої Кон
сти туції Ук раїни. Конституційнийдоговірдавзмогустворитиумовидляприско-
180 Держава і право • Випуск 55
ренняконституційногопроцесувУкраїні.
Третій етап охопивперіодвід8 черв ня 1995 р. (підписанняКонституційного
договоруміжВерховноюРадоюУкраїнитаПрезидентомУкраїни«Проосновні
засадиорганізаціїтафункціонуваннядержавноївладиімісцевогосамоврядуван-
ня вУкраїні на період до прийняття новоїКонституціїУкраїни»)до 28 черв ня
1996 р. (прийняттяКонституціїУкраїниВерховноюРадоюУкраїни).Заоцінкою
одного з активних учасників цього процесу В. Медведчука, «дуже добре, що
більшістьдепутатів кінецькінцемпогодилася знеобхідністюукладання такого
договору,оскількиопитуваннявикликалобщебільшенегативнерозшарування
політичнихсилусуспільстві»6.ПриукладенніДоговорусторонидійшлизгоди,
щонаперіоддоприйняттяновоїКонституціїУкраїниорганізаціятафункціону-
ванняорганівдержавноївладиімісцевогосамоврядуванняздійснюватимутьсяна
засадах, визначених законом«Продержавну владу імісцеве самоврядування в
Україні»від18травня1995р.Такимчином,можливістьглибинногополітичного
конфлікту та зростання загальної конфронтації булоподолано–ВерховнаРада
Українипішланакомпроміс.ВласнеКонституційнийдоговірозначавзаконодавче
закріпленняпринципурозподілувладийводночаспосилюваввиконавчувладуй
позиціїПрезидента.
Вюридичній літературі звертається увага на те, що на своєму останньому
етапіконституційнийпроцесвУкраїніхарактеризуєтьсясуттєвимиособливостя-
ми,яківідноснорідкотрапляютьсявконституційнійпрактиці7.Донихналежать:
1)створенняКонституційноюкомісієюУкраїнинасвоємузасіданні24листо-
пада1995р.новоїРобочоїгрупизпідготовкипроектуновоїКонституціїУкраїни
зчислачленівКонституційноїкомісії;
2) схвалення Конституційною комісією України проекту Конституції, який
представилацяРобоча група, іпереданняйогоразом із зауваженнями іпропо-
зиціямичленівКонституційноїкомісіїнарозгляддоВерховноїРадиУкраїни;
3)представленняпроектуКонституціїУкраїнинаспеціальномузасіданніВер-
ховноїРадиУкраїни20березня1996p.;
4)створенняВерховноюРадоюУкраїни5травня1996р.Тимчасовоїспеціаль-
ної комісії з доопрацювання проекту Конституції України. Дана подія стала
однієюзголовнихособливостейзавершальногоетапуконституційногопроцесув
Україні;
5)колективне(напленарномузасіданніВерховноїРадиУкраїни,якетривало
майжедобу)обговореннябільшостістатейпроектуКонституціїУкраїниіприй-
няттяновоїКонституціїУкраїнипереважноюкваліфікованоюбільшістюголосів.
Голосуваннябулопроведене28червня1996р.о9годині33хвилини.Вголосу-
ванні взяли участь 387 народних депутатівУкраїни («за» – 338, «проти» – 18,
«утрималось»–5,«неголосувало»–26);
6)остаточнередагуваннятекстуКонституціїапаратомВерховноїРадиУкраї-
ни й урочисте підписання тексту Конституції ПрезидентомУкраїни і Головою
ВерховноїРадиУкраїни12липня1996р.;
7)офіційнеоприлюдненняКонституціїУкраїни14липня1996р.
Власне аналізуючи процедуру прийняття Конституції України 1996 р., не
можнанезазначити,щовонавідбуласязпевнимипорушеннямивимогконсти-
туційноїдоктрини,асаме–вонабулаприйнятапарламентомбеззатвердженняна
всенародномуреферендумі.Такимчином,установчавладанародубулареалізова-
наорганомдержавноївладибезвідповідноговповноваженнянародом(Верховну
181Юридичні і політичні науки
РадуУкраїнинебулотрансформовановустановчі збори,воназберігаластатус
парламенту).
ТакапроцедураможевикликатипевнісумнівищодолегітимностіКонституції
України1996p.,апосиланнянате,щоїїбулоприйнятовідповіднодоположень
Конституції УРСР 1978 р. навряд чищось змінює, оскільки остання, за своїм
змістоміпринципами,маланеконституційнийхарактер.
Чет вер тий (новітній) етап сучасногоконституційногопроцесувУкраїніроз
по чав ся після прий нят тя Кон сти туції Ук раїни 28 черв ня 1996 р. і три ває досі.
Він пов’язаний з необхідністю внесення змін до Конституції України 1996 p.,
спрямованихнатрансформаціюформиправліннявУкраїні (відпрезидентсько-
парламентарної до парламентарно-президентської). Протягом 2002-2003 pp. до
ВерховноїРадиУкраїнибуловнесено12законопроектів,щопередбачаливнесен-
нязміндоКонституціїУкраїни.
26 грудня 2002 р. Верховна Рада України утворила Тимчасову спеціальну
комісіюВерховноїРадиУкраїнизопрацюванняпроектівзаконівУкраїнипровне-
сеннязміндоКонституціїУкраїни,якійбулодорученодоопрацюватизаконопро-
ектипровнесеннязміндоКонституціїУкраїнизурахуваннямвідповіднихвис-
новківКонституційногоСудуУкраїни,атакожвимогюридичноїтехнікитавне-
сти доопрацьовані законопроекти на розгляд Верховної Ради України до 23
грудня2003р.
24 грудня Верховна Рада України ухвалила рішення попередньо схвалити
законопроектпровнесеннязміндоКонституціїУкраїни(Законопроектвнесено
доВерховноїРадиУкраїнинароднимидепутатамиУкраїниС.Гавришем,Р.Бога-
тирьовою,К.Ващук,М.Тапочкою,Б.Губським,Л.Кравчуком,В.Пєхотою,П.
Симоненком, А. Толстоуховим, І. Шаровим, О. Задорожнім та ін., всього 233
підписи),направитийогодоКонституційногоСудуУкраїни(постановаВерховної
Ради України «Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до
КонституціїУкраїни»),апитанняпроприйняттяЗаконуУкраїни«Провнесення
змін до Конституції України» внести до порядку денного наступної чергової
(п’ятої)сесіїВерховноїРадиУкраїни.
8 квітня 2004 р. проект Закону про внесення змін до Конституції України
(попередньо схвалений проект групи народних депутатів України з висновком
Конституційного СудуУкраїни) не набрав необхідної кількості голосів під час
голосуванняуВерховнійРадіУкраїни.
Отже,ВерховноюРадоюУкраїнибулоприйняточиннуКонституціюУкраїни.
Голосуваннябулопроведено28 черв ня 1996 р. о9годині33хвилини.Вголосу-
ванні взяло участь 387 народних депутатівУкраїни («за» – 338, «проти» – 18,
«утрималось»–5,«неголосувало»–26).ПрийняттяКонституціїУкраїниконсти-
туційноюбільшістю (2/3) голосів28червня1996р. сталоцентральноюподією
політичної історії незалежної Української держави. Ця подія стала яскравим
свідченнямнепродуктивностіконфронтаційноїполітики,можливостідосягнення
суттєвихполітичнихрезультатівтількишляхомпереговорів,компромісівтаузго-
джень.Прийняттяконституціїсвідчилопропоразкурадикальнихсиліперемогу
політичнихсилдержавницькоготадемократичногоспрямування.Водночасприй-
няттяКонституції,заоцінкоюПрезидентаУкраїниЛ.Кучми,«маєслідипоспіху
такомпромісу»8.ТакакомпромісністьдеякихположеньКонституції,щозробило
можливим їїприйняттявцілому, сталапідґрунтямдлярозгортанняполітичних
конфліктівунаступніроки.
КонституціяУкраїни(зізмінами,внесенимиу2004році)діяладо30вересня
182 Держава і право • Випуск 55
2010 р. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України (справа стосується
невідповідностіЗаконуУкраїни«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни»від
8грудня2004р.)булопоновленочинністьКонституції1996р.Зрозуміло,щовід
майбутніхзмінКонституціїніхтонезастрахований,протеценеповинностворю-
ватипідставидлянегативногоставленнядоКонституції,атимбільшепорушення
їївимог.
Такимчином,прийнятав1996р.інинічиннаКонституціяУкраїнизакріпила
політико-правовийстатусУкраїнияксуверенної,демократичної,соціальної,пра-
вовоїдержави.Пройшовшискладніетапиконституційногожиття,багатороківдії
Основного Закону довели її високу соціальну цінність. І незважаючи на певну
кількість внесених змін, складність і суперечливість конституційного розвитку
нашої держави, Конституція була та неодмінно залишатиметься визначальним
факторомсучасногополітичноготаправовогожиттякраїни.
1. Селіва нов А.О. Конституційні проблеми в сучасній теорії права. Доктрина
стабільностітаохорониКонституціїУкраїнивконтекстіїїмодернізаціїтаефективного
конституційногоправосуддя.–К.:Логос,2012.–С.22.2. При ходь ко Х. Конституційний
процес:проблемакласифікаціїтаправовогозабезпеченнявУкраїні//ПравоУкраїни.–
2009.–№8.–С.72-78; При ходь ко Х. Конституційнийпроцесяксамостійнийвидюри-
дичногопроцесу//ПравоУкраїни.–2008.–№6.–С.29-34.3. Ша по вал В.М., Корнє
єв А.В.ІсторіяОсновногоЗакону(конституційнийпроцесвУкраїніу1990–1996роках).–
Х.:Фоліо,2011.–С.3-4.4. Бан дур ка О.М., Гре чен ко В.А.ВладавУкраїніназламідру-
гогоітретьоготисячоліть:Монографія.–Х.:Вид-воУн-тувнутр.справ,2000.–С.96.
5. Мед вед чук В. Про теорію і практику конституційного процесу в Україні // Право
України. – 1995. – № 8. – С. 17. 6. Крав чен ко В.В. Конституційне право України:
Навчальнийпосібник.–К.:Атіка,2004.–С.73.7. Ку ч ма Ле о нид. Отрывкиизбудущей
книги//Фактыикомментарии.–1999.,1октября.
183Юридичні і політичні науки
|