Лобізм як конституційно-правова категорія
Досліддуються питання конституційно-правових основ лобістської діяльності.Висвітлюються історичні передуми виникнення лобізму та еволюція даного поняття у зарубіжній та вітчизняній науці. Надано коротку характеристику конституційноправових основ лобістської діяльності. Окремо розглянуті міжнародні а...
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59629 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Лобізм як конституційно-правова категорія / Т.Ю. Богиня // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 206-211. — Бібліогр.: 27 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-59629 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-596292014-04-10T03:01:45Z Лобізм як конституційно-правова категорія Богиня, Т.Ю. Конституційне право Досліддуються питання конституційно-правових основ лобістської діяльності.Висвітлюються історичні передуми виникнення лобізму та еволюція даного поняття у зарубіжній та вітчизняній науці. Надано коротку характеристику конституційноправових основ лобістської діяльності. Окремо розглянуті міжнародні акти та законодавство зарубіжних країн, що містять визначення понять лобізм, лобіювання та лобістська діяльність. Исследуются вопросы конституционно правовых основ лоббистской деятельности. Освещены исторические предпосылки возникновения лоббизма и эволюции данного понятия в зарубежной и отечественной науке. Дана краткая характеристика конституционно-правовых основ лоббистской деятельности. Отдельно рассмотрены международные акты и законодательство зарубежных стран, содержащее определение понятия лоббизм, лоббирование и лоббистская деятельность. The article is dedicated to the research of the constitutional legal framework for lobbying activities. The historical background of lobbying and the evolution of this concept in the foreign and domestic science are highlighted. There is a brief description of the constitutional and legal foundations of lobbying activities. International acts and laws of foreign countries, which contains the definition of lobbying, advocacy and lobbying activities are separately considered. 2012 Article Лобізм як конституційно-правова категорія / Т.Ю. Богиня // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 206-211. — Бібліогр.: 27 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59629 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Богиня, Т.Ю. Лобізм як конституційно-правова категорія Держава і право |
description |
Досліддуються питання конституційно-правових основ лобістської діяльності.Висвітлюються історичні передуми виникнення лобізму та еволюція даного поняття у зарубіжній та вітчизняній науці. Надано коротку характеристику конституційноправових основ лобістської діяльності. Окремо розглянуті міжнародні акти та законодавство зарубіжних країн, що містять визначення понять лобізм, лобіювання та лобістська діяльність. |
format |
Article |
author |
Богиня, Т.Ю. |
author_facet |
Богиня, Т.Ю. |
author_sort |
Богиня, Т.Ю. |
title |
Лобізм як конституційно-правова категорія |
title_short |
Лобізм як конституційно-правова категорія |
title_full |
Лобізм як конституційно-правова категорія |
title_fullStr |
Лобізм як конституційно-правова категорія |
title_full_unstemmed |
Лобізм як конституційно-правова категорія |
title_sort |
лобізм як конституційно-правова категорія |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59629 |
citation_txt |
Лобізм як конституційно-правова категорія / Т.Ю. Богиня // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 206-211. — Бібліогр.: 27 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT boginâtû lobízmâkkonstitucíjnopravovakategoríâ |
first_indexed |
2025-07-05T10:47:58Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:47:58Z |
_version_ |
1836803664482664448 |
fulltext |
Т. Ю. БО ГИ НЯ
ЛОБІЗМЯККОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВАКАТЕГОРІЯ
Дослідду ють ся пи тан ня кон сти туційно пра во вих ос нов лобістської діяль ності.
Висвітлю ють ся істо ричні пе ре ду ми ви ник нен ня лобізму та ево люція да но го по нят тя у
за рубіжній та вітчиз няній на уці. На да но ко рот ку ха рак те ри с ти ку кон сти туційно
пра во вих ос нов лобістської діяль ності. Ок ре мо роз г ля нуті міжна родні ак ти та за ко
но дав ст во за рубіжних країн, що містять виз на чен ня по нять лобізм, лобіюван ня та
лобістська діяльність.
Ключовіслова: лобізм, лобіюван ня, гру пи інте ресів.
Ис сле ду ют ся во про сы кон сти ту ци он но пра во вых ос нов лоб бист ской де я тель но с
ти. Ос ве ще ны ис то ри че с кие пред по сыл ки воз ник но ве ния лоб биз ма и эво лю ции дан но го
по ня тия в за ру беж ной и оте че ст вен ной на уке. Да на крат кая ха рак те ри с ти ка кон сти
ту ци он нопра во вых ос нов лоб бист ской де я тель но с ти. От дель но рас смо т ре ны меж ду
на род ные ак ты и за ко но да тель ст во за ру беж ных стран, со дер жа щее оп ре де ле ние
поня тия лоб бизм, лоб би ро ва ние и лоб бист ская де я тель ность.
Ключевыеслова: лоб бизм, лоб би ро ва ние, груп пы ин те ре сов.
The article is dedicated to the research of the constitutional legal framework for lobbying
activities. The historical background of lobbying and the evolution of this concept in the for
eign and domestic science are highlighted. There is a brief description of the constitutional
and legal foundations of lobbying activities. International acts and laws of foreign countries,
which contains the definition of lobbying, advocacy and lobbying activities are separately
considered.
Keywords: lobbyism, lobbying, interest groups.
Насучасномуетапісвітовогорозвиткупроцесиглобалізаціїпризвелидознач-
ного зростання впливу транснаціональних корпорацій. Економічна вага найпо-
тужніших гравців світового ринку подекуди в декілька разів перевершує еко-
номічнупотужністькраїн,щорозвиваються.Яквідомо,владаекономічназавжди
прагнедоздобуттявладиполітичної.Івданомувипадкунайважливішоюєформа
взаємодіївеликогокапіталузвладою.Взалежностівідзрілостігромадянського
суспільствавдержавітакавзаємодіяможенабуватирізнихформ,відкорупціїта
клановоговідстоюванняекономічнихінтересівукраїнахзнерозвиненимабосла-
бо розвиненим громадянським суспільством до цілком цивілізованих форм
(наприклад,лобізм).
Групи інтересів (лобісти), які намагаються вплинути на прийняття рішень
суб’єктамивладнихповноважень,єрозповсюдженимявищемусучаснихдемо-
кратичнихсуспільствах.Лобістиможутьдонестидовладнихсуб’єктівнеоцінен-
ну інформацію та дані для поміркованішого та інформованішого прийняття
суб’єктомвладнихповноваженьрішень,алецетакожможепризвестидонеспра-
ведливих переваг для осіб, які приймають владні рішення. Необхідність чітко
окресленихрамокдляіснуванняінститутулобізмуособливогостропостаєвкон-
текстіфінансової та економічноїкризи,колиприймаютьсядоленосніполітичні
рішеннязакороткийпроміжокчасу,коливитрачаютьсявеликісумидержавних
коштівіколирадикальнозмінюютьсязаконитаактидляцілихіндустрій.
Поняття лобізмумає тривалу історію, протягом якої зазнало великої транс-
формаціївпроцесісвоєїеволюції.Так,поняттялобізмупоходитьвідбритансько-
206 Держава і право • Випуск 55
гословалоббі(lobby).
Першопочатково слово лоббі використовувалось для позначення проходів і
критих галерей у монастирях. З часом даним словом також почали позначати
галереї дляпресиубританськомупарламенті, дерозміщуютьсякореспонденти
засобів масової інформації, які висвітлювали діяльність законодавчого органу.
Пізніше розуміння даного терміна було розширене та почало вживатися для
позначенняосіб,якійзаймаютьданеприміщення–парламентськихжурналістів
(Lobbycorrespondent/journalist)1.
Низкатлумачнихангломовнихсловниківміститьнаступневизначенняпонят-
тялоббі–вестибюль,хол,фойє,кімнатадлявідпочинкувготелі,майданчикдля
прогулянок,широкіпрохіднікоридори2.
З плином історії дане словонабралополітико-правового відтінку.У такому
значеннійоговживалиписьменники(У.Шекспір),провідніполітичнідіячі.Так,
визначний політичний діяч свого часу, Прем’єр-Міністр Великобританії Англії
Б.Дізраелі в своєму романі «Сибіла» зазначав: «таємниці лобі відомі лише
обізнаним.Тількипотімвониповідомляютьсяіншим»3.
Розповсюдженняпоняттялобізмувполітико-правовомуаспектізамежіВели-
коїБританіївідбулосявнаслідокекспансіїанглосаксонськоїполітичноїкультури
тастановленняамериканськоїдержави.РозробникКонституціїСШАтаПрези-
дентКраїни–Дж.Медісондоволічастовикористовувавпоняття«лобі»усвоїх
публічнихвиступах.Вінфактичноохарактеризувавйогов10-муномері«Феде-
раліста»якгрупигромадян,щоналежатьдобільшостіабоменшостісуспільства,
об’єднанихподібнимиінтересами,якіпротистоятьінтересаміншихгромадян4.
6січня1862р.американськевидання«Таймс»вжилопоняття«лобіювання»
(lobbying)дляпозначенняорганізації,якабуластвореназметоювпливунакон-
гресменів.Зчасомпоняття«лобіювання»почалоасоціюватисязкупівлеюголосів
загрошіукоридорахКонгресу5.
У 1883 р. виникає аналогічне за змістом поняття «лобізм», яке використо-
вуєтьсявтомусамомуконтексті,щойлобіювання,асамекорупційнідіянняпри
прийняттінормативно-правовихактіворганамидержавноївлади6.
Зплиномчасуявище«лобізму»розвивається,внаслідокчогонабуваєнового
позитивногозначення.ВженапочаткуXXст.поняття«лобізм»почаловикорис-
товуватисязметоюпозначеннялегітимноговпливуназаконодавчіорганиспря-
мованенаприйняттянормативно-правовихактів.
НабатьківщиніданогопоняттяуВеликобританіївурядовомузбірнику(The
Government Report) лобіюванням визначається діяльність з консультування
організаціїупитанняхрозуміння,моніторингутароботизсистемоюдержавної
влади7.
АмериканськінауковціД.МакГенрітаДж.Фергюсонрозглядаютьлобіюван-
ня як реалізацію конституційного права кожного громадянина звертатися з
ініціативамидоорганівдержавноївлади8.Аналізуючиподібнийпідхід,можемо
назватийогосутопозитивістським,оскількийогоприхильникипридослідженні
даного явища зосереджують увагу на його позитивних сторонах, вказуючи на
йоговластивістьзабезпечуватиширшудемократіюшляхомзалученнягромадян
допроцесуприйняттявладнихрішень.
Радянськанауковалітература,якатрадиційнонамагаласякритикуватизахідні
демократичні інститути, містить кардинально інший підхід до даного поняття,
якийхарактеризуєтьсянегативнимставленнямдоінститутулобізму.Відповідно
207Юридичні і політичні науки
доданогопідходулобіювання–цепредставництвоабоагентураякої-небудьпри-
ватноїчигромадськоїорганізаціїустолиціСШАтастолицяхштатівдлязв’язку
із законодавчими органами США чи штату9. Продовженням даного підходу є
наступневизначеннялобіювання:розгалуженасистемаконторіагентств,моно-
полійабоорганізованихгруппризаконодавчихорганах,якічинятьтиск(аждо
підкупу)назаконодавцівіурядовцівзметоюухваленнярішень(певнихзаконо-
проектів, отриманняурядових замовлень, субсидій)на користьорганізацій,що
користуютьсяними10.
Окремоїувагипотребуєвизначенняпоняттялобізму (лобіювання),якебуло
сформоване у часи перебудови, згідно з яким лобіювання – це специфічна
діяльність приватних і громадських організацій, яка направлена на те, щоб за
допомогою певних засобів і методів добитися від Конгресу, Білого дому,
міністерствівідомствухваленняабовідхиленнятихчиіншихзаконодавчихабо
адміністративнихактів11.
РосійськінауковціЛ.СєлєзньоватаЕ.Сухарьовпропонуютьіншийпідхіддо
наданнявизначенняпоняття«лобізм».Лобізмвонивважаютьоднієюзвизначаль-
нихскладовихсистемипредставництваінтересів,підякимрозуміютьзасібфор-
мальноготанеформальноговпливугрупінтересівнавладніструктуризметою
прийняттянеобхіднихїмрішень12;атакожякцілеспрямованийвпливполітичних
ісоціальнихсилназаконодавчі,виконавчіідержавніорганивладизметоюзадо-
воленнясвоїхінтересів13.
В. Лепьохін, керівник робочої групи з розробки російського законопроекту
«Прорегулюваннялобістськоїдіяльностіуфедеральнихорганахдержавноївла-
ди»,розглядаєлобіюванняякпроцесприведенняформальноївладивідповіднодо
влади фактичної14. Проаналізувавши визначення В. Лепьохіна, можна зробити
висновок,щофактичнавладазадаєнапрямрухудлявладиформальної,авлада
формальнаєлишезасобомреалізаціїнаміріввладифактичної.
Окремонаведемонауковийпідхід,згіднозякимсамеявище«лобізм»розгля-
даєтьсяякіндикаторсуспільногорозвитку.Так,В.Макаренковважає,щолобізм
євираженнямкризикласичнихінститутівдемократії15.
В Україні проблема теоретико-методологічних засад лобізму достатньою
міроюне досліджена, тому поле для наукових розвідок залишаєтьсяшироким.
Український науковецьО.Молодцовшироко тлумачить поняття «лобіювання».
На його думку, лобіювання – це система та форма реалізації інтересів тих чи
інших груп населення, організацій шляхом впливу на законодавчий процес та
(або) на рішення виконавчих органів влади певними суб’єктами, які діють у
різнихсферахсуспільногожиття16.
УкраїнськийвченийЮ.Ганжуроввважає,що«лобіюваннямаєрозглядатись
якневід’ємнаскладоваполітичноїкомунікації,щопередбачаємеханізмпрямого
ізворотньогозв’язкусуспільстваідержави»17,танаводитьширокетрактування
поняттялобізму:«Процесиформуваннярішень,механізмувпливунагромадську
думку,захистувласноїпозиції–всецевширокомурозумінніможесприйматися
якявище,щокореспондуєтьсязпоняттям«лобіювання»18.
Вітчизняні дослідники К. Манжул і Л. Нікітчук розглядають поняття
«лобіювання»вюридичнійплощинітатрактуютьйогоякздійснювануувизначе-
нихзакономформахдіяльністьзареєстрованихосібззабезпеченнявласнихінте-
ресівшляхомвпливуназаконодавчудіяльністьупарламенті19.Ціавторирозгля-
даютьлобіюванняяквпливтількиназаконодавчудіяльністьупарламенті,при
цьомузалишаючипозаувагоюлобіюваннявіншихорганахдержавноївлади.
208 Держава і право • Випуск 55
В.Нестеровичрозглядає«інститутлобіювання»яксукупністьправовихнорм,
щорегламентуютьпроцеслегітимноговпливуначітковизначенізакономоргани
влади,атакожнаїхніхпосадовихіслужбовихосібзбокузареєстрованихтаакре-
дитованихувстановленомупорядкуосібзметоюзакріпленнявласнихінтересів
третіхосіб(замовників)унормативно-правовихактах,щоприймаються20.
Дляаналізупоняттялобізму зюридичної точки зорунасампереднеобхідно
проаналізуватидефініціїданогофеномена,наведенихузаконодавствізарубіжних
країн.
Сполучені Штати Америки справедливо вважаються країною з найлібе-
ральнішимипідходамидопитаньлобізму,якаоднієюзпершихназаконодавчому
рівніврегулюваладанепитання.Такщев1876р.уСШАбувприйнятийзакон,
згідно з якимвсі особи, які здійснюютьлобістськудіяльністьбули зобов’язані
офіційнозареєструватися.В1995роцісорокдругийпрезидентСШАБілКлінтон
підписавновийзаконпролобістськудіяльність(LobbyingDisclosureAct).Цікаво
зазначити,що,незважаючинаширокерозмаїттявизначень,цейзаконнемістить
визначенняданогопоняття.LobbyingDisclosureAct1995міститьлишедефініцію
поняття«лобістськадіяльність»(lobbyingactivities),підякоюрозумієлобістські
контактитазусилляїхзабезпечення,яківключаютьпідготовкутаплануванняцієї
діяльності,проведеннярізноманітнихдослідженьтаіншоїроботи,длявикорис-
танняїхніхрезультатівуходітакихконтактів,атакожкоординаціюзлобістською
діяльністюіншимиособами21.
Яквідомо,вСШАпрогалинивзаконодавствіприйнятозаповнюватисудовою
практикою.Так, у рішенніВерховногоСудуСШАу справі «СполученіШтати
протиХарріса»(UnitedStatesv.Harris)від1954р.,лобіюваннябулорозтлумаче-
ноякпряміспробивплинутиназаконодавствошляхомбезпосередньогоспілку-
ваннязчленамиКонгресу22.
СполученіШтатиАмерикинеєдинакраїнауПівнічнійАмерицізрозвиненим
інститутомлобізму.Канадськийфедеральнийзаконпрорегулюваннялобістської
діяльності(LobbyistsRegistrationAct)маєаналогічнийізСШАпідхіддорегулю-
ваннялобістськоїдіяльності.ТакLobbyistsRegistrationActнеміститьвизначення
поняттялобіювання.АлеофіційнийкоментарканадськогоАктазлобіюванняпро
правилареєстраціїлобістівтлумачитьлобіюванняякбудь-якідії,щоспрямовані
за певнуфінансову винагороду, напосадову особу зметою змінифедеральних
законів,положень,політикичипрограм23.
УВеликобританіїлобізмрегулюєтьсявеликоюкількістюзаконодавчихактів,
у тому числі Кодексом Громадянської Служби. Законодавство Великобританії
подібнодозаконодавстваСШАтаКанадинеміститьчіткоговизначенняпоняття
лобізму.
Також слід окремо розглянути визначення поняття лобізму, які містяться в
законодавствах країн континентальної системи права. Для них характерна
наявністьчіткосформованихзаконодавчихвизначень,якімістятьсясамевзако-
нах,анеупідзаконнихнормативно-правовихактах.
Так,Акт(Закон)«Пролобістськудіяльністьузаконодавчомупроцесі»вРес-
публіці Польща визначає лобіювання як будь-яку діяльність, спрямовану на
здійсненнявпливунаорганидержавноївладиузаконодавчомупроцесі24.
ВідповіднодоЗаконуЛитовськоїРеспубліки«Пролобістськудіяльність»під
лобістськоюдіяльністюрозуміютьсяоплатнітабезоплатнідіїособи,спрямовані
наздійсненнявпливузметою,щобвінтересахзамовникалобістськоїдіяльності
булизмінені,доповненіабовизнанітакими,щовтратиличинністьнормативно-
209Юридичні і політичні науки
правовіакти»25.
УЗаконіУгорщини«Пролобіювання»від2006р.лобіюваннярозумієтьсяяк
оплачуванадіяльність,спрямовананавпливнаурядовутазаконодавчуполітику26.
Нанашудумку,окремоїувагийаналізупотребуютьдефініції«лобізму»,які
містятьсяуміжнароднихактах.
МодельнийЗакон«Прорегулюваннялобістськоїдіяльностіворганахдержав-
ної влади», прийнятий Постановою№22-12 від 15 листопада 2003 р. на ХХІІ
ПленарномузасіданніМіжпарламентськоїАсамблеїдержав-членівСНД,корес-
пондуєлобістськудіяльність здіяльністюгромадян, а також їхніхоб’єднань зі
встановленнямконтактівзпосадовимиособамитадепутатамиорганівзаконодав-
чоївладизметоюздійсненнявпливувідіменітавінтересахконкретнихклієнтів
на розробку, прийняття та реалізацію вказаними органами законодавчих актів,
політичнихрішень,підзаконнихнормативно-правовихактівтаадміністративних
рішень27.
Лобіюванняякпогодженізусиллявпливунаформуванняполітикийприйнят-
тярішеньорганамипублічноївладитаобранимипредставникамивладизметою
закріпленняунихпевнихінтересіввизначаєдоповідьПарламентськоїАсамблеї
РадиЄвропи28.
Слід зазначити, що не зважаючи на наявність великої кількості визначень
поняттялобізму,світовапрактиканамагаєтьсявідійтивідданоготерміна.Так,на
батьківщині лобізму у Великобританії досить розповсюджена практика заміни
терміналобіюваннянаGovermentRelations–зв’язкизорганамидержавноївлади.
УНімеччинітермінлобізмбувзаміненийтакимисинонімамияк«групитиску»,
«групиінтересів».УФранціїтаГолландіїданоготермінауникаютьшляхомйого
замінитакимислова,як«зацікавленігрупи»,«організованіінтереси».
Цепов’язанозтим,щодужечастопоняттялобізмуактивновикористовувало-
ся засобамимасової інформаціїпідчаскорупційнихскандалів,підкупівпарла-
ментаріїв,протекціонізму,хабарництва.
Проаналізувавши всі вищенаведені визначення поняття лобізму, можна
відзначити,щолобізмєневід’ємнимсупутникомдержавноївладинезалежновід
того,чиздійснюютьсялобіюваннявоформленихзаконодавствомрамках,чині.
Кожен із авторів вищенаведених дефініцій поняття лобіювання акцентував
увагунатихчиіншихаспектахфеноменавзалежностівідсферидослідженнята
застосованихметодикдослідження.Політологічнанаука, досліджуючипоняття
лобізму,розглядаєйогояквзаємозв’язоквладитасуспільствазадопомогоюякого
суспільствоздійснюєтискнавладузметоюприйняттяабонеприйняттявладою
рішень.Юридичнанаукарозглядаєлобізмчерезсуб’єкт,об’єктіпредметправо-
вогорегулювання.
Велика кількість визначень, наданих поняттю «лобізм», свідчить про важ-
ливість,складністьібагатогранністьданогополітико-правовогоявища.Нанашу
думку, нині у вітчизняній правовій науці залишаютьсямалодослідженими пер-
спектививпровадженнявУкраїніінститутулобізмутайогозакріпленняувітчиз-
няномузаконодавстві.
1.Longman DictionaryofEnglishLanguageandCulture.–Edinburgh:AddisonWesley
Longman Limited, 1998, 1568. – Р. 774. 2. Cambridge Leaner`s Dictionary [ed.] – First
Published.–CambridgeUniversityPress,2011.–Р.774.3. The OxfordEnglishDictionary.
Beingacorrectedre-issuewithanintroduction,supplementandbibliographyofanewEnglish
dictionaryonhistoricalprinciples/[ed/byJamesA.H.Murray,HenryBradley,W.A.Craigie,
210 Держава і право • Випуск 55
C.T.Onions]. –VolumeVI. –Oxford:ClarendonPress, 1970. –Р. 376.4. The Federalist
Paper;AlexanderHamilton,JamesMadison,JohnJay.[Withanintrod.,tableofcontents,and
indexofideasbyClintonRossiter].–NewYork:NewAmericanLibrary,1961.–Р.78.5. The
OxfordEnglishDictionary.Beingacorrectedre-issuewithanintroduction,supplementand
bibliographyofanewEnglishdictionaryonhistoricalprinciples/[ed/byJamesA.H.Murray,
HenryBradley,W.A.Craigie,C.T.Onions].–Р.376. 6. Тамсамо. 7. Мо ло ни К.Правитель-
ство и деятельность по лоббированию //КитченФ.Паблик рилейшинз: принципыи
практика:Уч.пособиедлявузов/[пер.сангл.подред.Б.Л.Еремина].–М.:ЮНИТИ-
ДАНА, 2004. – С.251. 8. Ferguson J. H., McHenry D.E. The American system of
Government. –NewYork-Toronto-London:McGraw-HillBookCompany, 1950. –Р. 200.
9. Зяб люк Н.Г.США:лоббизмиполитика.–М.:Місль,1976.–С.4.10. Сло варь иност-
ранныхслов.–7-еизд.,перер.–М.:Русскийязык,1979.–С.288.11. По ли ти чи с кие
институтыСША:историяисовременность/В.И.Борисюк,Г.З.Джапаридзе,Н.Г.Зяб-
люк.–М.:Наука,1998.–С.233.12. Шам ха лов Ф.И.Лоббизмвовзаимодействияхгосу-
дарстваибизнеса (материалыклекциями семинарам) // Российский экономический
журнал.–1999.–№1.–С.55.13. Се лез не ва Л.М., Су ха ре ва Э.О.Профессиональный
лоббизм:проблемыстановлениявРоссии//Политическоеобеспечениебизнеса.–М.:
Изд-воМАИ,1995.–С.18.14. Ле пе хин В.А.ЛоббизмвРосииипроблемыправовогоего
регулирования//Полис.–1998.–№4.–С.119.15. Ма ка рен ко В.П. Групповвыеинтере-
сыивластноупраленческийаппарат:кметодологииисследования//Социс.–1997.–
№7.–С.99.16. Мо лод цов О.В.Проблемиствореннясистемилобізмуусферізахисту
інтересівмісцевогосамоврядуванняУкраїни//Рольгромадськихорганізаційтаінших
неурядовихструктурустановленіітарозвиткумісцевогосамоврядуваннявУкраїні/За
ред.В.В.Кравченка:Науково-практ.посіб.–К.:Атіка,2003.–С.105.17. Ган жу ров Ю.
Парлментське лобіювання в контексті політичної комунікації // Політичний менедж-
мент.–2005.–№4.–С.51.18.Тамсамо.–С.52.19.Ман жул К.В., Нікітчук І.І.Лобізм
узаконотворчійдіяльностіУкраїни//БюлетеньМіністерстваюстиціїУкраїни.–2005.
–№11(49).–2005.–С.11.20. Не сте ро вич В.Ф.Конституційно-правовізасадиінсти-
тутулобіювання: зарубіжнийдосвід таперспективидляУкраїни:Монографія /МВС
України,Луган.держ.ун-твнутр.справім.Е.О.Дідоренка.–Луганськ:РВВЛДУВС
ім.Е.О.Дідоренка, 2010. –С. 40.21. Lobbying DisclosureAct of 1995 [USA] // Public
Law.– 104-65- Dec. 19. 1995. – Stat. 692. 22. The Constitution of the United States of
America.Analysisand interpretation /Co-editorsJohnnyH.Killian,GeorgeA.Costello.–
Washington: U.S. Government printing office, 1996. – P. 321. 23. The Lobbying Act:A
SummaryofNewRequirements/GovernmentofCanada.–Ottawa,2008.–P.2.24. За кон
(Акт) Республіки Польща «Про лобістську діяльність в законодавчому процесі від
07липня 2006 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sejm.gov.pl/
prawo/lobbing/lobbing.htm // 25. За кон Литовської Республіки «Про лобістську
діяльність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dok-
paieska.showdoc_l?p_id=104674&p_query=&p_tr2=226. Lobbying inademocraticsociety
(European Code of conduct on lobbying): Report Committee on economic Affairs and
Development of 5 June 2009 / Council of Europe ParliamentaryAssembly. – Strasbourg,
2009.–P.11.27. Мо дель нийзакон«Орегулированиилоббистскойдеятельностиворга-
нахгосударственнойвласти»:Принятна22пленарномзаседанииМПАгосударств-уча-
стниковСНГ (пост.№22-16от15ноября2003 года) //Информационныйбюллетень
МежпарламентскойАссамблеигосударств-участниковСНГ.–М.,2004.–№33.–С.34.
211Юридичні і політичні науки
|