Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Лощихин, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59630
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції / О.М. Лощихін // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 212-227. — Бібліогр.: 66 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-59630
record_format dspace
spelling irk-123456789-596302014-04-10T03:01:40Z Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції Лощихин, О.М. Адміністративне право 2012 Article Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції / О.М. Лощихін // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 212-227. — Бібліогр.: 66 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59630 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Адміністративне право
Адміністративне право
spellingShingle Адміністративне право
Адміністративне право
Лощихин, О.М.
Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції
Держава і право
format Article
author Лощихин, О.М.
author_facet Лощихин, О.М.
author_sort Лощихин, О.М.
title Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції
title_short Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції
title_full Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції
title_fullStr Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції
title_full_unstemmed Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції
title_sort концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Адміністративне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59630
citation_txt Концептуальні засади публічної адміністрації: проблеми визначення дефініції, принципи та функції / О.М. Лощихін // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 212-227. — Бібліогр.: 66 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT loŝihinom konceptualʹnízasadipublíčnoíadmínístracííproblemiviznačennâdefínícííprincipitafunkcíí
first_indexed 2025-07-05T10:48:01Z
last_indexed 2025-07-05T10:48:01Z
_version_ 1836803667278168064
fulltext О. М. ЛО ЩИХІН КОН­ЦЕП­ТУ­АЛЬНІ­ЗА­СА­ДИ­ПУБЛІЧНОЇ­АДМІНІСТРАЦІЇ:­­ ПРО­БЛЕ­МИ­ВИЗ­НАЧЕН­НЯ­ДЕФІНІЦІЇ,­ПРИН­ЦИ­ПИ­ТА­ФУНКЦІЇ Де­мо­кра­ти­зація­ук­раїнсько­го­суспільства­та­роз­бу­до­ва­су­час­ної­си­с­те­ми­дер- жав­но­го­ уп­равління­ зу­мов­лює­ не­обхідність­ впро­ва­д­жен­ня­ но­вих­ цінно­с­тей­ і­ прин­ципів­ публічно­го­ ме­недж­мен­ту­ в­ діяльність­ влад­них­ інсти­тутів,­ ви­ма­гає­ підви­щен­ня­ре­зуль­та­тив­ності­їхньо­го­функціону­ван­ня­та­якості­по­слуг,­що­на­да- ють­ся­ на­се­лен­ню.­ Вирішен­ня­ цих­ за­вдань­ по­тре­бує­ знач­но­го­ поліпшен­ня­ ор­ганізації­ро­бо­ти­ор­ганів­дер­жав­но­го­уп­равління­та­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­ зу­мов­лює­зро­с­тан­ня­ви­мог­до­рівня­про­фесійної­підго­тов­ки­уп­равлінської­еліти.­ По­суті­мо­ва­йде­про­кар­ди­наль­ну­ре­фор­му­всієї­публічної­адміністрації. Для­до­сяг­нен­ня­ме­ти­ре­фор­му­ван­ня­публічної­ адміністрації­ в­ході­ її­про­ве- ден­ня­по­вин­на­впро­ва­д­жу­ва­тись­ іде­о­логія­«служіння­суспільству»­як­прин­ци­пу­ функціону­ван­ня­публічної­адміністрації­та­ма­ють­бу­ти­вирішені­за­вдан­ня­що­до:­ фор­му­ван­ня­стабільної­й­ефек­тив­ної­ор­ганізації­ та­діяль­ності­ви­ко­нав­чої­вла­ди­ на­сам­пе­ред­шля­хом­інсти­туційно­го­роз­ме­жу­ван­ня­політич­них­та­адміністра­тив- них­функцій­у­си­с­темі­ви­ко­нав­чої­вла­ди;­ор­ганізації­про­фесійної,­політич­но­ней- т­раль­ної­та­відкри­тої­публічної­служ­би­шля­хом­відо­крем­лен­ня­політич­них­по­сад­ від­по­сад­публічної­служ­би,­вста­нов­лен­ня­пра­во­вих­ме­ханізмів­за­хи­с­ту­публічних­ служ­бовців­ від­не­за­кон­них­політич­них­впливів,­ за­про­ва­д­жен­ня­відкри­то­го­кон- кур­су­при­прий­нятті­на­публічну­служ­бу­та­служ­бо­во­му­про­су­ванні­то­що;­ство- рен­ня­ си­с­те­ми­ дієздат­но­го­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ шля­хом­ де­цен­т­ралізації­ публічних­ за­вдань­ та­ ре­сурсів,­ ство­рен­ня­ еко­номічно­ са­мо­до­статніх­ суб’єктів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня;­ зміцнен­ня­ ста­ту­су­ при­ват­них­ осіб­ у­ відно­си­нах­ з­ ор­га­на­ми­публічної­адміністрації­шля­хом­спра­вед­ли­во­го­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­ адміністра­тив­ної­про­це­ду­ри,­впро­ва­д­жен­ня­но­вих­ор­ганізаційних­форм­та­стан- дартів­якості­адміністра­тив­них­по­слуг,­удо­с­ко­на­лен­ня­ме­ханізму­пра­во­во­го­за­хи- с­ту­ при­ват­них­ осіб­ у­ відно­си­нах­ з­ публічною­ адміністрацією;­ га­ран­ту­ван­ня­ підкон­т­роль­ності­публічної­адміністрації­політичній­владі­та­суспільству­шля­хом­ удо­с­ко­на­лен­ня­ і­ по­си­лен­ня­ме­ханізму­ дер­жав­но­го­ кон­тро­лю,­ роз­вит­ку­ си­с­те­ми­ адміністра­тив­но­го­су­до­чин­ст­ва,­ за­лу­чен­ня­гро­мадсь­кості­до­участі­в­уп­равлінні­ публічни­ми­спра­ва­ми­то­що. Обґрун­ту­ван­ню­цих­за­ходів­ма­ють­пе­ре­ду­ва­ти­на­укові­досліджен­ня­по­нятійно- го­ апа­ра­ту,­ існу­ю­чих­мо­де­лей­де­цен­т­ралізо­ва­но­го­ уп­равління­ роз­ви­не­них­ країн­ світу,­ прак­ти­ки­ ре­алізації­ ви­мог­ і­ прин­ципів­ публічно­го­ адміністру­ван­ня­ в­ за­рубіжних­країнах­і­вітчиз­ня­ни­ми­ор­га­на­ми­вла­ди. По­нят­тя­«публічна­адміністрація»­до­волі­впев­не­но­ввійшло­до­вітчиз­ня­но­го­ політи­ко-пра­во­во­го­лек­си­ко­ну.­Вод­но­час­в­су­часній­юри­дичній­на­уці­не­сфор­мо- ва­но­єди­но­го­підхо­ду­що­до­виз­на­чен­ня­да­но­го­по­нят­тя.­За­зна­че­на­об­ста­ви­на­ак­ту- алізує­ не­обхідність­ по­глиб­лен­ня­ на­уко­вих­ досліджень­ по­нят­тя­ публічної­ адміністрації,­її­сут­ності,­прин­ципів­ор­ганізації­та­діяль­ності,­суб’єктно­го­скла­ду,­ за­вдань­і­функцій. Досліджен­ню­ да­но­го­ пи­тан­ня­ приділя­ли­ знач­ну­ ува­гу­ такі­ вчені-юри­с­ти­ та­ фахівці­ з­ пи­тань­ дер­жав­но­го­ уп­равління­ та­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ як­ В.­Авер’янов1,­М.­Бе­ньо2,­Т.­Біло­зерсь­ка3,­Н.­Гни­дюк4,­І.­Гри­цяк5,­М.­Гур­ковсь- кий6,­ І.­ Коліуш­ко7,­ Т.­ Крав­цо­ва8,­ М.­ Ла­хи­жа9,­ А.­ Ле­ле­чен­ко10,­ В.­ Ма­ли­новсь- 212 Держава і право • Випуск 55 кий11,­ Л.­Ми­хай­ли­шин12,­ А.­ Пух­тець­ка13,­ B.­ Ти­мо­щук14­ та­ ін.­ За­зна­чені­ вчені­ на­ма­га­ли­ся­ на­да­ти­ своє­ виз­на­чен­ня­ по­нят­тя­ «публічна­ адміністрація»,­ про- аналізу­ва­ти­ос­новні­вла­с­ти­вості­та­прин­ци­пи­діяль­ності­публічної­адміністрації,­ виз­на­чи­ти­тен­денції­її­ста­нов­лен­ня­та­на­пря­ми­ре­фор­му­ван­ня­в­Ук­раїні­в­умо­вах­ адміністра­тив­ної­ре­фор­ми­та­євро­пейсь­кої­міждер­жав­ної­інте­г­рації. Ва­го­мий­ те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­логічний­ по­тенціал­ з­ точ­ки­ зо­ру­ з’ясу­ван­ня­ сут- ності­публічної­ адміністрації,­ си­с­те­ми­ її­ ор­ганів,­ а­ та­кож­за­вдань­ і­функції,­ які­ вхо­дять­ до­ цієї­ си­с­те­ми,­ містять­ праці­ вче­них,­ які­ досліджу­ва­ли­ пи­тан­ня­ про­ співвідно­шен­ня­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ й­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ прин­ци­пи,­кри­терії,­фор­ми­та­ме­то­ди­їхніх­взаємовідно­син­і­взаємодії.­У­цьо­му­ ас­пекті­зо­к­ре­ма­мож­на­виділи­ти­праці­В.­Бор­де­ню­ка15,­В.­Бу­ра­ко­ва16,­А.­Во­рон- ко­ва17,­Т.­Єркіної18,­О.­Ка­зан­це­вої19,­Т.­Ка­рабін20,­Є.­Ко­вешніко­ва21,­І.­Косміної22,­ А.­Кру­сян23,­А.­Кур­ба­но­ва24,­С.­Най­му­ши­ної25,­С.­Ов­сянніко­ва26,­А.­Онупрієнко27,­ О.­ По­скре­би­ше­ва28,­ О.­ Се­лютіної29,­ О.­ Со­мо­вої30,­Ю.­ То­рох­тія31,­ Г.­ Ча­па­ли32,­ О.­Ува­ро­ва33,­В.­Хо­ло­по­ва34­та­ін. Про­бле­ма­ прин­ципів­ публічної­ адміністрації,­ а­ та­кож­ прин­ципів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­дер­жав­но­го­уп­равління,­прин­ципів­пра­ва­в­ціло­му,­що­має­важ- ли­ве­ те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­логічне­ зна­чен­ня­ у­ про­цесі­ досліджен­ня­ прин­ципів­ публічної­ адміністрації,­ знай­ш­ла­ своє­ висвітлен­ня­ у­ пра­цях­ В.­ Авер’яно­ва35,­ С.­Го­ло­ва­то­го36,­Б.­Ка­ли­новсь­ко­го37,­Т.­Ка­рабін38,­М.­Ко­зю­б­ри39,­Р.­Ко­лиш­ка40,­ Т.­Крав­цо­вої41,­А.­Кру­сян42,­В.­Куйбіди43,­С.­Околітої44,­С.­По­греб­ня­ка45,­А.­Пух- тець­кої46­та­ін. Дже­рель­ну­ба­зу­досліджен­ня­про­блем­ста­нов­лен­ня,­ор­ганізації­та­діяль­ності­ публічної­адміністрації­скла­дає­ве­ли­ка­кількість­праць­за­рубіжних­вче­них47. Ха­рак­тер­ною­ри­сою­су­час­ності­стає­роз­пад­звич­них­форм­соціаль­ної­та­куль- тур­ної­цілісності,­на­ро­щу­ван­ня­відцен­т­ро­вих­тен­денцій.­Усе­помітніше­про­сту­па- ють­ кон­ту­ри­ но­вої­ кон­ст­рукції­ світо­во­го­ по­ряд­ку,­ ос­новні­ оз­на­ки­ якої­ –­ не­стабільність,­ роз­митість,­ мо­заїчність.­ У­ зв’яз­ку­ з­ цим­ кож­ний­ регіон,­ кож­на­ країна­ви­му­шені­пе­ре­ос­мис­лю­ва­ти­се­бе,­своє­місце­у­світі,­шу­ка­ти­нові­фор­ми­та­ спо­со­би­ ко­лек­тив­ної­ й­ індивіду­аль­ної­ іден­тич­но­с­тей.­ І­ тут­ знач­на­ до­ля­ відповідаль­ності­по­кла­дається­на­інсти­ту­ти­публічної­адміністрації­(дер­жав­но­го­ уп­равління­та­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня),­які­мо­жуть­опе­ра­тив­но­відре­а­гу­ва­ти­на­ ці­зміни­та­ста­ти­дієви­ми­фак­то­ра­ми­стабілізації­суспільних­відно­син­у­про­цесі­ на­ро­щу­ван­ня­відцен­т­ро­вих­тен­денцій. Публічна­адміністрація­мо­же­ви­с­ту­па­ти­ви­ра­жен­ням­прин­ци­по­вої­куль­тур­ної­ різнорідності,­яка­існує­як­у­світо­во­му­мас­штабі,­так­і­на­регіональ­но­му­і­ло­каль- но­му­ рівнях.­ Во­на­ стає­ де­мо­кра­тичнішою­ відповіддю­ на­ вик­ли­ки­ гло­балізації,­ та­ким­інсти­ту­том,­що­за­яв­ляє­про­не­обхідність­по­ва­ги­до­особ­ли­во­го,­унікаль­но- го,­ не­по­втор­но­го.­У­ Західній­Європі­ в­ да­ний­ час­ спо­с­терігається­ за­галь­на­ тен- денція­в­ре­фор­му­ванні­публічної­адміністрації­–­це­її­роз­ви­ток,­де­цен­т­ралізація­ та­ де­кон­цен­т­рація,­ тоб­то­ по­слаб­лен­ня­ кон­тро­лю­ на­ місцях,­ який­ здійснюється­ пред­став­ни­ка­ми­цен­т­раль­ної­вла­ди.­Усе­це­ви­ма­гає­при­сто­су­ван­ня­ор­ганів­ви­ко- нав­чої­вла­ди­й­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­дер­жа­ви­в­ціло­му­до­ре­алій,­що­ зміню­ють­ся­на­на­ших­очах,­що,­у­свою­чер­гу,­ви­ма­гає­пе­ре­ос­мис­лен­ня­фе­но­ме­на­ публічно­го­адміністру­ван­ня­в­ціло­му,­йо­го­за­вдань,­функцій,­місця­та­ролі­в­про- це­сах­мо­дернізації­дер­жав­ності­та­фор­му­ван­ня­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­то­що. У­су­часній­на­уці­не­має­єдності­то­чок­зо­ру­що­до­виз­на­чен­ня­по­нят­тя­публічної­ адміністрації,­ ро­зуміння­ її­ прин­ципів,­ за­вдань,­ функцій­ то­що.­ Зо­к­ре­ма,­ аналіз­ 213Юридичні і політичні науки вітчиз­ня­ної­дже­рель­ної­ба­зи­підтвер­д­жує,­що­про­ве­дені­на­да­ний­час­досліджен- ня­ з­ пи­тань­ публічно­го­ адміністру­ван­ня­ та­ за­про­ва­д­жен­ня­ євро­пейсь­ких­ прин- ципів­ адміністра­тив­но­го­ пра­ва­ не­ ма­ють­ ком­плекс­но­го­ ха­рак­те­ру,­ а­ пе­ре­важ­но­ при­свя­чені­ висвітлен­ню­ змісту­ та­ зна­чен­ня­ ок­ре­мих­ євро­пейсь­ких­ пра­во­вих­ прин­ципів­ або­ їхніх­ скла­до­вих­ для­ цілей­ ре­фор­му­ван­ня­ пев­них­ інсти­тутів­ адміністра­тив­но­го­пра­ва­Ук­раїни.­Вод­но­час­у­пра­цях­пред­став­ників­вітчиз­ня­ної­ на­уки­за­галь­ної­те­орії­дер­жа­ви­і­пра­ва,­кон­сти­туційно­го­й­адміністра­тив­но­го­пра- ва,­ те­орії­ дер­жав­но­го­ уп­равління­ зроб­ле­но­ важ­ливі­ кро­ки­ в­ на­прямі­ вив­чен­ня­ за­рубіжних­ стан­дартів­ і­ прин­ципів­ на­леж­но­го­ уря­ду­ван­ня.­У­ вітчиз­няній­юри- дичній­ літе­ра­турі­ ут­вер­д­жується­ ро­зуміння­ не­обхідності­ суттєво­го­ пе­ре­гля­ду­ пе­реліку,­ змісту­та­ зна­чен­ня­прин­ципів­га­лузі­адміністра­тив­но­го­пра­ва­з­ура­ху- ван­ням­су­час­ної­прак­ти­ки­пра­во­тво­рен­ня­у­євро­пейсь­ких­країнах. Вар­то­вка­за­ти­й­на­те,­що­в­євро­пейсь­ких­країнах­впро­довж­ос­танніх­де­ся­ти­ років­бу­ло­про­ве­де­но­ком­плексні­на­уко­во-прак­тичні­досліджен­ня­су­час­них­прин- ципів­ і­стан­дартів­діяль­ності­публічних­адміністрацій,­з­ура­ху­ван­ням­яких­роз- роб­ле­но­ме­то­дичні­ре­ко­мен­дації­що­до­їх­вхо­д­жен­ня­до­так­зва­но­го­Євро­пейсь­ко- го­адміністра­тив­но­го­про­сто­ру,­а­та­кож­сфор­му­ль­о­ва­но­ре­ко­мен­дації­країнам-кан- ди­да­там­на­вступ­до­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу,­що,­бе­зу­мов­но,­має­важ­ли­ве­зна­чен­ня­ для­Ук­раїни. Нині­ у­ вітчиз­няній­ пра­вовій­ на­уці­ та­ прак­тиці­ євро­пейські­ прин­ци­пи­ адміністра­тив­но­го­пра­ва­ще­не­от­ри­ма­ли­на­леж­но­го­тлу­ма­чен­ня­і­за­про­ва­д­жен­ня,­ що­ по­яс­нюється,­ з-поміж­ іншо­го,­ відсутністю­ відповідних­ на­уко­вих­ роз­ро­бок,­ уза­галь­нень­досвіду­євро­пейсь­ких­країн­що­до­їх­ро­зуміння­та­прак­ти­ки­за­сто­су- ван­ня.­На­ве­де­ним­зу­мов­ле­на­ак­ту­альність­вив­чен­ня­про­блем­що­до­по­нят­тя,­прин- ципів,­за­вдань,­функцій­публічної­адміністрації. Відо­мий­ ук­раїнський­ вче­ний-адміністра­тивіст­ В.­ Авер’янов­ під­ терміном­ «публічна­ адміністрація»­ про­по­ну­вав­ ро­зуміти­ су­купність­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­й­ор­ганів­ви­ко­нав­чо­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­підпо­ряд­ко­ва­них­політичній­владі,­ які­ за­без­пе­чу­ють­ ви­ко­нан­ня­ за­ко­ну­ та­ здійсню­ють­ інші­ публічно-уп­равлінські­ функції48.­ Ана­логічне­ виз­на­чен­ня­ місти­ло­ся­ й­ в­ од­но­му­ з­ про­ектів­ Кон­цепції­ ре­фор­му­ван­ня­публічної­адміністрації­в­Ук­раїні,­роз­роб­ле­но­му­ек­с­пер­та­ми­Цен­т- ру­політи­ко-пра­во­вих­ре­форм49. Вод­но­час­в­іншо­му­про­екті­Кон­цепції­ре­фор­му­ван­ня­публічної­адміністрації­ в­Ук­раїні,­роз­роб­ле­но­му­ек­с­пер­та­ми­Цен­т­ру­політи­ко-пра­во­вих­ре­форм,­публічна­ адміністрація­бу­ла­виз­на­че­на­як­ор­га­ни­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо- вря­ду­ван­ня­та­інші­суб’єкти,­які­відповідно­до­за­ко­ну­чи­адміністра­тив­но­го­до­го- во­ра­ ма­ють­ по­вно­ва­жен­ня­ за­без­пе­чу­ва­ти­ ви­ко­нан­ня­ за­конів,­ діяти­ в­ публічних­ інте­ре­сах­(ви­ко­нан­ня­публічних­функцій)50. Інший­вітчиз­ня­ний­дослідник­ак­ту­аль­них­про­блем­за­про­ва­д­жен­ня­в­ за­ко­но- давстві­Ук­раїни­євро­пейсь­ких­прин­ципів­адміністра­тив­но­го­пра­ва­А.­Пух­тець­ка­ та­кож­за­зна­чає,­що­до­публічної­адміністрації­за­євро­пейсь­кою­тра­дицією­на­ле- жать­ор­га­ни­ви­ко­нав­чої­вла­ди­та­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня51. У­слов­ни­ку­термінів­і­по­нять­з­дер­жав­но­го­уп­равління­виз­на­че­но,­що­публічна­ адміністрація­–­це­су­купність­дер­жав­них­і­не­дер­жав­них­суб’єктів­публічної­вла- ди,­ клю­чо­ви­ми­ струк­тур­ни­ми­ еле­мен­та­ми­ якої­ є­ а)­ ор­га­ни­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди;­ б)­ ви­ко­навчі­ ор­га­ни­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня52.­В­ ос­танніх­ двох­ виз­на­чен­нях­ вже­про­сте­жується,­що­публічна­адміністрація­–­це­не­зви­чай­на­су­купність­дер- жав­них­ ор­ганів,­ яких­ до­сить­ ве­ли­ка­ кількість,­ а­ су­купність­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ 214 Держава і право • Випуск 55 вла­ди­та­ви­ко­нав­чих­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня. З­ог­ля­ду­на­ви­ще­на­ве­дені­виз­на­чен­ня­мож­на­ска­за­ти,­що­публічна­адміністрація­ є­ су­купністю­ дер­жав­них­ і­ не­дер­жав­них­ суб’єктів­ публічної­ вла­ди,­ клю­чо­ви­ми­ струк­тур­ни­ми­еле­мен­та­ми­якої­є,­по-пер­ше,­ор­га­ни­дер­жав­ної­ви­ко­нав­чої­вла­ди­і,­ по-дру­ге,­ ви­ко­навчі­ ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ Си­с­те­му­ дер­жав­них­ ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди­ста­нов­лять:­Кабінет­Міністрів­Ук­раїни­–­ви­щий­ор­ган­у­ си­с­темі­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди;­міністер­ст­ва­та­ інші­цен­т­ральні­ор­га­ни­ви­ко- нав­чої­вла­ди;­місцеві­дер­жавні­адміністрації­–­місцеві­ор­га­ни­дер­жав­ної­ви­ко­нав- чої­вла­ди. У­за­рубіжній­на­уці­по­ши­ре­ним­є­ро­зуміння­публічної­адміністрації­як­си­с­те- ми­ адміністра­тив­них­ інсти­тутів­ з­ ієрархією­ вла­ди,­ за­ до­по­мо­гою­ якої­ відповідальність­за­ви­ко­нан­ня­дер­жав­них­рішень­спу­с­кається­звер­ху­до­ни­зу.­Тоб- то­публічне­адміністру­ван­ня­пов’яза­не­із­трьо­ма­сфе­ра­ми­вла­ди­–­за­ко­но­дав­чою,­ ви­ко­нав­чою­і­су­до­вою.­Так,­Ф.­Нігро­та­Л.­Нігро­виз­на­ча­ють­це­по­нят­тя­як:­«ско- ор­ди­но­вані­гру­пові­дії­в­дер­жав­них­спра­вах,­що:­1)­пов’язані­ із­трьо­ма­гілка­ми­ вла­ди­–­за­ко­но­дав­чою,­ви­ко­нав­чою­і­су­до­вою­–­та­їхньо­го­взаємодією;­2)­ма­ють­ важ­ли­ве­зна­чен­ня­у­фор­му­ванні­дер­жав­ної­політи­ки­та­є­ча­с­ти­ною­політич­но­го­ про­це­су;­ 3)­ знач­но­ відрізня­ють­ся­ від­ адміністру­ван­ня­ у­ при­ват­но­му­ сек­торі;­ 4)­пов’язані­ із­чис­лен­ни­ми­при­ват­ни­ми­гру­па­ми­та­ індивіда­ми,­які­пра­цю­ють­у­ різних­ком­паніях­і­гро­ма­дах»53. Термін­«публічна­адміністрація»­впер­ше­бу­ло­ви­ко­ри­с­та­но­в­праві­Євро­пейсь- ко­го­Со­ю­зу.­Так,­у­євро­пейсь­ко­му­праві­існує­два­виз­на­чен­ня­по­нят­тя­«публічна­ адміністрація»:­у­вузь­ко­му­та­в­ши­ро­ко­му­сенсі. У­вузь­ко­му­сенсі­під­«публічною­адміністрацією»­ро­зуміють­ся­«регіональні­ ор­га­ни,­місцеві­та­інші­ор­га­ни­публічної­вла­ди»,­«цен­т­ральні­уря­ди»­та­«публічна­ служ­ба».­ Під­ ор­га­на­ми­ публічної­ вла­ди­ при­ цьо­му­ ро­зуміється:­ «інсти­туції­ регіональ­но­го,­місце­во­го­або­іншо­го­ха­рак­те­ру,­інші­ор­га­ни,­діяльність­яких­ре­гу- люється­ нор­ма­ми­ публічно­го­ пра­ва­ або­ діями­ дер­жав-членів;­ ор­га­ни,­ наділені­ до­статніми­су­ве­рен­ни­ми­по­вно­ва­жен­ня­ми­країни,­які­з­фор­маль­ної­точ­ки­зо­ру­не­ є­ча­с­ти­ною­адміністра­тив­но­го­апа­ра­ту­дер­жа­ви-чле­на,­але­струк­ту­ра­та­за­вдан­ня­ яко­го­ виз­на­чені­ в­ за­коні­ (при­чо­му­ ці­ за­вдан­ня­ на­ле­жать­ сфері­ функціону­ван­ня­ дер­жа­ви)». У­ши­ро­ко­му­сенсі­в­євро­пейсь­ко­му­праві­до­«публічної­адміністрації»,­крім­ ор­ганів­публічної­вла­ди,­відно­сять­ті­ор­га­ни,­які­не­вхо­дять­до­неї­ор­ганізаційно,­ але­ви­ко­ну­ють­де­ле­го­вані­нею­функції54. Скла­до­ви­ми­ еле­мен­та­ми­ си­с­те­ми­публічної­ адміністрації­ ви­с­ту­па­ють­ до­б­ре­ відомі­два­терміни:­«дер­жав­не­уп­равління»­та­«місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня»,­які­до­ не­дав­нь­о­го­ча­су­в­юри­дичній­на­уці­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли­ся­як­два­не­за­лежні­один­від­ од­но­го­по­нят­тя.­Та­ким­чи­ном,­ор­га­ни­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­що­здійсню­ють­ви­ко­нав- чо-роз­по­ряд­чу­діяльність,­та­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­що­розв’язу­ють­ знач­ну­ча­с­ти­ну­місце­вих­справ,­уп­рав­ля­ють­ни­ми­в­інте­ре­сах­суспільства­та­фор- му­ють­ся­ на­вко­ло­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди,­ не­обхідно­ роз­гля­да­ти­ як­ од­не­ ціле,­ тоб­то­ як­ си­с­те­му­ публічної­ вла­ди,­ яка­ здійснює­ адміністра­тив­но-уп­равлінські­ функції,­ а­ ос­новні­ скла­дові­ча­с­ти­ни­ та­кої­ си­с­те­ми­до­пов­ню­ють­ та­ взаємодіють­ од­на­ з­ од­ною­ з­ ме­тою­ за­без­пе­чен­ня­ як­ інте­ресів­ дер­жа­ви,­ так­ і­ інте­ресів­ суспільства. У­такій­си­с­темній­єдності­є­відповідне­раціональ­не­зер­но­при­наймні­то­му,­що­ по-пер­ше,­те,­що­для­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди­й­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван- 215Юридичні і політичні науки ня­ як­ суб’єктів­ си­с­те­ми­ публічної­ адміністрації­ най­важ­ливішою­ інте­г­ру­ю­чою­ оз­на­кою­є­«публічність».­Це­як­раз­те­спільне,­що­об’єднує­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван- ня­та­дер­жав­ну­вла­ду.­Відо­мий­російський­вче­ний-адміністра­тивіст­Ю.­Ти­хо­ми- ров­звер­тає­ува­гу­на­те,­що­в­да­ний­час­«не­обхідно­по-но­во­му­ос­мис­ли­ти­по­нят­тя­ публічності­в­суспільстві,­не­зво­дя­чи­йо­го­до­за­без­пе­чен­ня­дер­жав­них­інте­ресів.­ Це­–­спільні­інте­ре­си­лю­дей­різно­го­ро­ду­спільнот,­об’єднань,­це­–­об’єкти­во­вані­ умо­ви­нор­маль­но­го­існу­ван­ня­та­діяль­ності­лю­дей,­їхніх­ор­ганізацій,­підприємств,­ суспільства­в­ціло­му,­це­–­ко­лек­тив­на­са­мо­ор­ганізація­та­са­мо­ре­гу­лю­ван­ня,­са­мо- вря­ду­ван­ня»55. На­роз­пов­сю­д­женішим­є­ро­зуміння­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­як­особ­ли­во­го­ спо­со­бу­ де­цен­т­ралізації­ вла­ди­ в­ дер­жаві.­ Звідси­ ста­тус­ відповідних­ ор­ганів­ як­ ор­ганів­ вла­ди.­ Во­на­ відрізняється­ від­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ оскільки­ здійснюється­ ор­га­на­ми,­які­не­вхо­дять­до­си­с­те­ми­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди.­Але­це­публічна­ вла­да,­рішен­ням­якої­підпо­ряд­ко­вується­на­се­лен­ня­відповідної­те­ри­торії. По-дру­ге,­ ети­мо­логічно­ термін­ «місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня»­ вклю­чає­ по­нят­тя­ «уп­равління»­ («са­мо­управління»,­ «уп­равління­ своїми­ спра­ва­ми»)­ та­ «місце­ве»,­ що­вка­зує­на­йо­го­соціаль­но­управлінську­сутність,­«одяг­ну­ту»­в­особ­ли­ву­фор­му.­ Місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ –­ один­ з­ го­ло­вних­ уп­равлінських­ ка­налів­ взаємодії­ суспільства­та­вла­ди­на­місце­во­му­(муніци­паль­но­му)­рівні.­Те­ри­торіальні­гро­ма- ди­ре­алізу­ють­важ­ливіші­владні­функції­за­до­по­мо­гою­спеціаль­них­муніци­паль- них­ ор­ганів,­ ма­ю­чи­ ті­ са­ме­ прак­тичні­ ма­к­роцілі,­ що­ й­ дер­жав­не­ уп­равління:­ на­дан­ня­лю­дині­соціаль­них­та­уп­равлінських­по­слуг.­Більш­то­го,­профільні­га­лузі­ пра­ва­ (муніци­паль­не­ й­ адміністра­тив­не)­ ор­ганічно­ взаємо­пов’язані­ між­ со­бою.­ Муніци­паль­не­пра­во,­за­зна­чає­Ю.­Старілов,­ре­гу­лює­відно­си­ни­у­сфері­публічно- го­ уп­равління,­ тоб­то­ уп­равління,­ яке­ здійснюється­ те­ри­торіаль­ною­ гро­ма­дою­ без­по­се­ред­ньо­або­в­особі­ор­ганів­муніци­паль­но­го­уп­равління,­по­са­до­вих­осіб­і­ служ­бовців­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ Суб’єкти­ муніци­паль­но­го­ уп­равління­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ тра­диційні­для­ адміністра­тив­но­го­пра­ва­ме­ханізми,­ ме­то­ди,­фор­ми­та­за­со­би­уп­равління56. По-третє,­ вар­то­ звер­ну­ти­ ува­гу­ на­ чітко­ ви­ра­же­ний­ інсти­туціоналізо­ва­ний­ ха­рак­тер­суб’єктів­си­с­те­ми­публічної­адміністрації:­як­ор­га­ни­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­ так­і­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­є­обов’яз­ко­ви­ми­інсти­туціями­(зро­зуміло,­ що­ за­ умо­вою­ виз­нан­ня­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ у­ дер­жаві),­ із­ по­ло­жен­ням­ яких­не­мо­же­не­ра­ху­ва­ти­ся­на­се­лен­ня­те­ри­торії,­в­ме­жах­якої­во­ни­функціону- ють.­ Ак­ти­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ й­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ які­ прий­няті­у­ме­жах­кон­сти­туції,­є­обов’яз­ко­ви­ми­до­ви­ко­нан­ня­всіма­суб’єкта­ми­–­ ор­га­на­ми,­ підприємства­ми,­ ус­та­но­ва­ми,­ ор­ганізаціями,­ а­ та­кож­ гро­ма­дя­на­ми­ у­ ме­жах­те­ри­торії,­на­яку­роз­пов­сю­д­жується­юри­с­дикція­відповідно­го­ор­га­ну. По-чет­вер­те,­як­ор­га­ни­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­так­і­ор­га­ни­місце­во­го­са­мо­вря­ду- ван­ня­ є­ ор­ганізо­ва­ни­ми­ (інсти­туційно­ оформ­ле­ни­ми)­ ко­лек­ти­ва­ми­ (як­що­ це­ ко­легіальні­ ор­га­ни)­ або­ од­но­осо­бо­ви­ми­ (єди­но­на­чаль­ни­ми)­ ор­га­на­ми,­ які­ ут­во- рю­ють­са­мостійну­ав­то­ном­ну­ча­с­ти­ну­апа­ра­ту­публічної­(дер­жав­ної­або­публічно- са­мо­вряд­ної)­ вла­ди,­ яка­ наділе­на­ влас­ною­ ком­пе­тенцією,­ ви­ко­нує­ публічно- владні­функції,­ре­алізує­публічний­ інте­рес,­діяльність­якої­рег­ла­мен­то­ва­на­пра- вом.­При­кла­да­ми­ко­легіаль­них­ор­ганів­є­уряд,­ви­ко­навчі­ор­га­ни­місце­вих­рад.­До­ од­но­осо­бо­вих­ор­ганів­на­ле­жать­місцеві­дер­жавні­адміністрації.­Слід­за­зна­чи­ти,­ що­в­про­цесі­ адміністра­тив­ної­ре­фор­ми­єди­но­на­чальність­у­си­с­темі­ви­ко­нав­чої­ вла­ди­постійно­роз­ши­рюється,­а­у­місце­во­му­са­мо­вря­ду­ванні­пріори­тет­ни­ми­при- 216 Держава і право • Випуск 55 род­но­за­ли­ша­ють­ся­ко­лек­тивні­струк­ту­ри. По-п’яте,­ об’єдну­ю­чим­ мо­мен­том­ у­ пра­вовій­ при­роді­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ та­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­як­скла­до­вих­публічної­адміністрації­ є­ зміст­ їхньо­го­ адміністра­тив­но-пра­во­во­го­ста­ту­су.­Так­са­ме,­як­і­ор­га­ни­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­ор­га- ни­ та­ по­са­дові­ осо­би­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ во­лодіють­ адміністра­тив­ною­ пра­во­суб’єктністю57.­ Це­ оз­на­чає,­ що­ ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ ма­ють­ виз­на­че­ну­ нор­ма­ми­ адміністра­тив­но­го­ пра­ва­ ком­пе­тенцію­ –­ пред­ме­ти­ відан­ня,­ пра­ва­й­обов’яз­ки­(по­вно­ва­жен­ня),­не­суть­відповідальність­за­дії­чи­бездіяльність­ у­ме­жах­влас­ної­чи­де­ле­го­ва­ної­ком­пе­тенції,­ви­ко­ну­ють­публічні,­ви­ко­нав­чо-роз- по­рядчі,­дозвільно-реєстраційні,­кон­трольні­функції,­бе­руть­участь­в­адміністра- тив­них­пра­вовідно­си­нах­ре­гу­ля­тив­но­го­чи­охо­рон­но­го­ха­рак­те­ру­то­що. По-шо­с­те,­ за­ змістом­ діяль­ності­ як­ ор­га­ни­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди,­ так­ і­ ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ мож­на­ поділя­ти­ на­ ор­га­ни­ за­галь­ної­ та­ спеціаль­ної­ ком­пе­тенції.­Ор­га­ни­за­галь­ної­ком­пе­тенції­(місцеві­дер­жавні­адміністрації,­пред- став­ницькі­ ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня)­ не­суть­ відповідальність­ за­ стан­ справ­на­відповідній­те­ри­торії,­на­яку­роз­пов­сю­д­жується­їхня­юри­с­дикція.­Во­ни­ ке­ру­ють­діяльністю­або­бе­руть­участь­у­фор­му­ванні­ба­га­ть­ох­ор­ганів­га­лу­зе­вої­та­ функціональ­ної­ком­пе­тенції.­Ор­га­ни­спеціаль­ної­ком­пе­тенції­здійсню­ють­га­лу­зе- ве­ (внутрішньовідо­мче)­ або­ міжга­лу­зе­ве­ (функціональ­не,­ міжвідо­мче)­ уп­рав- ління.­При­кла­да­ми­ та­ких­ ор­ганів­ є,­ зо­к­ре­ма,­ відділи­ та­ уп­равління­ ви­ко­нав­чих­ комітетів­місце­вих­рад,­міністер­ст­ва,­їхні­регіональні­струк­ту­ри­то­що. На­ наш­ по­гляд,­ син­тез­ дер­жав­но­го­ та­ гро­мадсь­ко­го­ в­ си­с­темі­ публічної­ адміністрації­–­ду­же­важ­ли­вий­для­суспільства.­За­до­по­мо­гою­єдності­цих­двох­ за­сад­ вирішу­ють­ся­ най­важ­ливіші­ гро­мадсь­ко-дер­жавні­ за­вдан­ня:­ уне­мож­лив- люється­розд­воєння­вла­ди,­яке­ве­де­до­політич­ної­не­стабільності­та­по­слаб­лен­ня­ дер­жа­ви­й­інсти­тутів,­які­скла­да­ють­її;­ут­во­рю­ють­ся­мож­ли­вості­для­більшої­ча­с- ти­ни­лю­дей­–­участь­у­публічно­му­житті­суспільства­та­уп­равлінні­дер­жав­ни­ми­ спра­ва­ми,­що­ підви­щує­ куль­тур­но-пра­во­вий­ рівень­ гро­ма­дян­ та­ ви­хо­вує­ у­ них­ відчут­тя­ по­ва­ги­ до­ за­конів;­ ліквідується­ роз­рив­ між­ суспільством­ і­ дер­жа­вою;­ до­ся­гається­єди­на­ме­та­–­збе­ре­жен­ня­та­зміцнен­ня­суспільства­й­дер­жа­ви­за­на­яв- ності­ де­мо­кра­тич­них­ інсти­тутів;­ дер­жа­ва­ більшою­ мірою­ вхо­дить­ у­ курс­ суспільних­ справ­ і­ прий­має­ відповідні­ рішен­ня,­ сутність­ яких­ уз­го­д­жується­ з­ інте­ре­са­ми­ лю­дей;­ по­ро­д­жується­ спільний­ інте­рес­ для­ гро­ма­дян­ і­ дер­жав­них­ ор­ганів,­ сутність­ яко­го­ по­ля­гає­ в­ будівництві­жит­тя,­ гідно­го­ кож­ної­ лю­ди­ни­ та­ суспільства­ в­ ціло­му;­ публічне­ уп­равління­ на­ ос­нові­ уз­го­д­же­них­ дій­ пе­ре­тво- рюється­на­єди­ний­про­цес­тво­рен­ня. Слід­за­зна­чи­ти,­що­ре­алізація­цих­кон­цеп­ту­аль­них­по­ло­жень­мож­ли­ва­ли­ше­в­ де­мо­кра­тичній­і­соціаль­но­орієнто­ваній­дер­жаві,­яка­здійснює­чітку­та­стабільну­ внутрішню,­у­то­му­числі­й­муніци­паль­ну,­політи­ку­та­ство­рює­мо­ти­вацію­і­сти- му­ли­для­роз­вит­ку­ініціати­ви­лю­дей.­У­про­ти­леж­но­му­ви­пад­ку,­дер­жа­ва,­як­на­ба- га­то­«сильніший»­суб’єкт­публічних­вла­довідно­син,­завжди­(ко­ли­їй­це­вигідно)­ мо­же­по­вер­ну­ти­ся­до­цен­т­ралізо­ва­ної­фор­ми­уп­равління58. Звер­не­мо­ува­гу­й­на­те,­що­публічні­функції­ви­ко­ну­ють­ся­не­ли­ше­суб’єкта­ми­ публічної­адміністрації,­але­й­інши­ми­суб’єкта­ми,­зо­к­ре­ма,­дер­жав­ни­ми­та­ко­му- наль­ни­ми­ (муніци­паль­ни­ми)­ за­кла­да­ми,­ ор­ганізаціями,­ підприємства­ми.­ Такі­ суб’єкти,­ що­ на­ле­жать­ до­ публічно­го­ сек­то­ру­ та­ ви­ко­ну­ють­ публічні­ функції­ (на­при­клад,­невідклад­на­ме­дич­на­до­по­мо­га,­ря­ту­вальні­служ­би­то­що),­ви­ма­га­ють­ особ­ли­во­го­ре­жи­му­праці,­відмінно­го­від­праці­в­при­ват­но­му­сек­торі.­То­му­за­леж- 217Юридичні і політичні науки но­від­об­ся­гу­публічних­за­вдань­(як­що­за­пев­них­умов­при­ват­ний­сек­тор­не­по­ви- нен­або­не­мо­же­ви­ко­ну­ва­ти­відповідні­за­вдан­ня,­які­є­не­обхідни­ми­для­дер­жа­ви­ та­суспільства)­по­нят­тя­публічної­служ­би­мо­же­роз­ши­рю­ва­ти­ся. Як­що­ по­ста­ви­ти­ пи­тан­ням­ про­ те,­ які­ ж­ функції­ по­кла­дені­ на­ публічну­ адміністрацію,­то­не­по­ля­гає­сумніву,­що­–­адміністра­тив­но-уп­равлінські.­Що­ж­ сто­сується­ ме­ти­ діяль­ності,­ то­ як­що­ ме­тою­ дер­жа­ви­ є­ служіння­ інте­ре­сам­ суспільства,­ то­му­ ана­логічна­ме­та­ бу­де­ й­ у­ підпо­ряд­ко­ва­них­ їй­ ор­ганів,­ а­ крім­ цьо­го,­ще­й­за­без­пе­чен­ня­інте­ресів­са­мої­дер­жа­ви. Публічна­адміністрація­здійснює­пев­ний­ціле­с­пря­мо­ва­ний­вплив­її­суб’єктів­ на­ті­сфе­ри­життєдіяль­ності­суспільства,­які­по­тре­бу­ють­та­ко­го­впли­ву,­з­ме­тою­ уз­го­д­жен­ня­та­за­до­во­лен­ня­як­інте­ресів­дер­жа­ви,­так­і­інте­ресів­суспільства. Та­ким­чи­ном,­під­по­нят­тям­«публічна­адміністрація»­слід­ро­зуміти­си­с­те­му­ ор­ганів­дер­жав­ної­ви­ко­нав­чої­вла­ди­та­ви­ко­нав­чих­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду- ван­ня,­ підприємства,­ ус­та­но­ви,­ ор­ганізації­ та­ інших­ суб’єктів,­ наділе­них­ адміністра­тив­но-уп­равлінськи­ми­функціями,­які­діють­з­ме­тою­за­без­пе­чен­ня­як­ інте­ресів­дер­жа­ви,­ так­ і­ інте­ресів­суспільства­в­ціло­му,­ а­ та­кож­су­купність­цих­ адміністра­тив­но-уп­равлінських­дій­і­за­ходів,­вста­нов­ле­них­за­ко­ном59. З­ог­ля­ду­на­на­ве­де­не­виз­на­чен­ня­публічної­адміністрації,­мож­ли­во­виділи­ти­ низ­ку­ при­та­ман­них­ їй­ оз­нак­ (вла­с­ти­во­с­тей):­ уз­го­д­же­на­ й­ ор­ганізо­ва­на­ си­с­те­ма­ ор­ганів;­її­суб’єктом­ви­с­ту­пає­дер­жа­ва­в­особі­ор­ганів­дер­жав­ної­ви­ко­нав­чої­вла- ди­та­ви­ко­нав­чих­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня;­скла­до­ви­ми­еле­мен­та­ми­її­ си­с­те­ми­ та­кож­ є­ дер­жавні­ за­кла­ди,­ ор­ганізації,­ ус­та­но­ви;­ во­на­ спи­рається­ на­ владні­ по­вно­ва­жен­ня­ та­ ви­ко­нує­ адміністра­тив­но-уп­равлінські­ функції;­ її­ діяльність­по­ши­рюється­на­все­суспільство;­ме­тою­діяль­ності­ви­с­ту­пає­за­без­пе- чен­ня­інте­ресів­як­дер­жа­ви,­так­і­суспільства­в­ціло­му,­а­не­ок­ре­мих­гро­ма­дян­і­ соціаль­них­груп;­що­до­ме­тодів­впли­ву,­то­крім­ком­плек­су­пра­во­вих,­політич­них,­ еко­номічних­ме­тодів­і­за­собів­(ре­гу­лю­ван­ня,­уз­го­д­жен­ня,­пе­ре­ко­нан­ня,­сти­му­лю- ван­ня­то­що),­за­сто­со­вується­і­при­мус­за­до­по­мо­гою­пра­во­охо­рон­них­ор­ганів. Зро­зуміло,­що­діяльність­ор­ганів­публічної­адміністрації­має­ґрун­ту­ва­ти­ся­на­ пев­них­ прин­ци­пах.­ Виділя­ють­ на­ступні­ прин­ци­пи­ діяль­ності­ публічної­ адміністрації:­вер­хо­вен­ст­ва­пра­ва­як­пріори­те­ту­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­та­гро­ма- дя­ни­на;­гу­манізму­та­спра­вед­ли­вості;­за­кон­ності;­відкри­тості­як­оп­ри­люд­нен­ня­та­ до­ступ­ності­ для­ гро­ма­дян­ інфор­мації­ про­ діяльність­ і­ рішен­ня­ публічної­ адміністрації,­ а­ та­кож­ на­дан­ня­ публічної­ інфор­мації­ на­ ви­мо­гу­ гро­ма­дян;­ про- порційності­ як­ ви­мо­ги­що­до­об­ме­жен­ня­рішень­публічної­ адміністрації­ме­тою,­ якої­ не­обхідно­ до­сяг­ти,­ умо­ва­ми­ її­ до­сяг­нен­ня,­ а­ та­кож­ обов’яз­ку­ публічної­ адміністрації­ зва­жа­ти­ на­ наслідки­ своїх­ рішень,­ дій­ та­ бездіяль­ності;­ ефек­тив- ності­як­обов’яз­ку­публічної­адміністрації­за­без­пе­чу­ва­ти­до­сяг­нен­ня­не­обхідних­ ре­зуль­татів­у­вирішенні­по­кла­де­них­на­неї­ за­вдань­при­оп­ти­маль­но­му­ви­ко­ри­с- танні­публічних­ре­сурсів;­де­мо­кра­тизм­ме­тодів­і­сти­лю­ро­бо­ти­відтво­рює­на­ро­до- влад­дя­в­дер­жав­но­му­уп­равлінні­й­пе­ред­ба­чає­вста­нов­лен­ня­гли­бо­ких­і­постійних­ взаємо­за­леж­но­с­тей­ між­ суспільством­ і­ дер­жа­вою­ як­ пе­ре­ду­мо­ви­ фор­му­ван­ня­ де­мо­кра­тич­ної­ си­с­те­ми­ уп­равління;­ підкон­т­роль­ності­ як­ обов’яз­ко­во­го­ внутрішньо­го­та­зовнішньо­го­кон­тро­лю­за­діяльністю­публічної­адміністрації,­в­ то­му­числі­су­до­во­го;­про­фесійна­ком­пе­тентність­–­функції­та­за­вдан­ня­публічної­ адміністрації­ ма­ють­ ви­ко­ну­ва­ти­ на­леж­ним­ чи­ном­ про­фесійно­ підго­тов­лені­ фахівці;­поєднан­ня­ви­бор­ності­та­при­зна­чу­ва­ності;­пла­но­вості­–­виз­на­чен­ня­пев- них­кон­крет­них­спільних­за­вдань,­планів­діяль­ності,­ви­ко­нан­ня­яких­по­кла­де­не­ 218 Держава і право • Випуск 55 са­ме­на­ці­дер­жавні­ор­га­ни;­на­уковість,­що­по­ля­гає­у­не­обхідності­при­ве­с­ти­си­с- те­му­ та­ ме­ханізми­ взаємодії­ скла­до­вих­ еле­ментів­ публічної­ адміністрації­ у­ відповідність­ до­ рівня­ роз­вит­ку­ суспільних­ відно­син;­ відповідаль­ності­ як­ обов’яз­ку­публічної­адміністрації­не­сти­юри­дич­ну­відповідальність­за­прий­няті­ рішен­ня,­дії­та­бездіяльність­то­що. Підби­ва­ю­чи­ підсум­ки­ під­ ви­кла­де­ним,­ вар­то­ за­зна­чи­ти,­ що­ публічна­ адміністрація­–­це­пев­ним­чи­ном­по­бу­до­ва­на­си­с­те­ма­ор­ганів­дер­жав­ної­ви­ко­нав- чої­ вла­ди­ та­ ви­ко­нав­чих­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ інших­ суб’єктів,­ наділе­них­ адміністра­тив­но-уп­равлінськи­ми­ функціями,­ які­ діють­ на­ єди­них­ прин­ци­пах­з­ме­тою­за­без­пе­чен­ня­як­інте­ресів­дер­жа­ви,­так­і­інте­ресів­суспільства­ в­ціло­му. Аналіз­сутнісних­ і­ змісто­вних­ха­рак­те­ри­с­тик­публічної­адміністрації­був­би­ не­по­вним,­ста­тич­ним­без­з’ясу­ван­ня­не­тільки­її­си­с­тем­них,­але­й­функціональ- них­ яко­с­тей.­Си­с­тем­ний­ аналіз,­ хо­ча­ і­ є­ до­стат­ньо­універ­саль­ним,­не­ ви­чер­пує­ всіх­за­галь­но­на­у­ко­вих­ме­тодів­пізнан­ня­дер­жав­но-уп­равлінських­явищ­і­про­цесів,­ які­ по­тре­бу­ють­ та­кож­ функціональ­ної­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки,­ оскільки­ іма­нент­ною­ якістю­будь-якої­си­с­те­ми­по­ряд­з­ви­ник­нен­ням­та­роз­вит­ком­є­її­функціону­ван­ня,­ що­ по­тре­бує­ й­ відповідних­ за­собів­ (прий­омів)­ пізнан­ня:­ кож­на­ на­ука­ має­ відповіда­ти­ формі­ ру­ху­ ма­терії.­ То­му­ ва­го­ме­ місце­ в­ си­с­темі­ ме­тодів­ те­орії­ публічної­адміністрації­посідає­ме­тод­функціональ­но­го­аналізу.­Ад­же­клю­чо­вим­ по­нят­тям,­ за­ до­по­мо­гою­ яко­го­ роз­кри­вається­ зміст­ і­ сутність­ публічної­ адміністрації­як­си­с­те­ми,­є­вла­да­та­уп­равління,­діяльність­що­до­їхньо­го­здійснен- ня,­ публічні­ функції.­ Са­ме­ вла­да­ та­ уп­равлінські­ відно­си­ни,­ пов’язані­ з­ нею,­ ха­рак­те­ри­зу­ють­публічні­функції­різних­уп­равлінських­інсти­тутів,­є­си­с­те­мо­у­тво- рю­ю­чи­ми­чин­ни­ка­ми,­які­фор­му­ють­публічну­адміністрацію.­Фак­тич­но­публічну­ адміністрацію­й­ут­во­рю­ють­різні­уп­равлінські­інсти­туції,­ме­ханізми,­що­за­без­пе- чу­ють­ їхні­ ор­ганізації­ та­ функціону­ван­ня.­ А­ те,­ як­ ці­ уп­равлінські­ інсти­туції­ ор­ганізу­ють­ся,­фор­му­ють­ся,­діють,­як­ле­галь­но­функціону­ють­у­най­за­гальнішо­му­ смислі­й­ста­но­вить­зміст­публічної­адміністрації,­а­звідси­де­термінує­си­с­те­му­її­ функцій. Ак­ту­альність­діяльнісно­го­та­функціональ­но­го­ме­тодів­на­уко­вих­досліджень­ публічної­адміністрації,­які­відбу­ва­ють­ся­в­Ук­раїні,­зу­мов­ле­на­низ­кою­фак­торів­і,­ на­сам­пе­ред,­внутрішніми­чин­ни­ка­ми,­тоб­то­сут­тю­й­змістом­цих­явищ.­На­сам­пе- ред,­ це­ обу­мов­ле­но­ та­ки­ми­ чин­ни­ка­ми:­ но­вим­ ти­пом­Ук­раїнської­ дер­жа­ви,­ яку­ про­го­ло­ше­но­су­ве­рен­ною,­не­за­леж­ною,­де­мо­кра­тич­ною,­соціаль­ною­та­пра­во­вою­ дер­жа­вою.­При­род­но,­що­роз­кри­ти­роль­і­зна­чен­ня­цієї­дер­жа­ви­мож­на­ли­ше­або­ на­сам­пе­ред­че­рез­її­діяльність­і,­зо­к­ре­ма,­че­рез­функції.­До­то­го­ж­соціаль­на­роль­ і­зна­чен­ня­дер­жа­ви­три­ва­лий­час­при­ни­жу­ва­ли­ся,­спо­тво­рю­ва­ли­ся­або­за­мов­чу­ва- ли­ся;­ но­вою­ си­с­те­мою­ ор­ганів­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ які,­ на­ відміну­ від­ ко­лишніх,­ тра­диційних,­є­єди­но­на­чаль­ни­ми­(Пре­зи­дент­Ук­раїни,­Упов­но­ва­же­ний­Вер­хов­ної­ Ра­ди­Ук­раїни­з­прав­лю­ди­ни,­гла­ви­місце­вих­дер­жав­них­адміністрацій­то­що)­або­ ста­нов­лять­ ли­ше­ вищі­ або­ цен­т­ральні­ ор­га­ни­ дер­жав­ної­ вла­ди­ (Вер­хов­на­ Ра­да­ Ук­раїни,­Кабінет­Міністрів­Ук­раїни,­Кон­сти­туційний­Суд­Ук­раїни).­Ли­ше­си­с­тем- но-струк­тур­ний­аналіз­цих­явищ,­який­би­здійсню­вав­ся­по­за­діяльністно­го­підхо- ду,­ є­ ма­ло­ефек­тив­ним.­ Всебічне­ досліджен­ня­ цих­ ор­ганів­ публічної­ вла­ди­ та­ уп­равління­ об’єктив­но­ мож­ли­ве­ ли­ше­ че­рез­ функції­ публічної­ адміністрації;­ істот­но­змінив­ся­зміст­діяль­ності­дер­жа­ви­та­ря­ду­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди,­які­ раніше­бу­ли­в­пе­ре­важній­більшості­сим­волічни­ми­(пар­ла­мент,­уряд­то­що).­З’ясу- 219Юридичні і політичні науки ва­ти­їхні­нинішні­роль­і­зна­чен­ня,­зви­чай­но,­мож­ли­во­на­сам­пе­ред­че­рез­функції­ публічної­адміністрації­як­об’єктивні­яви­ща. В­ уп­равлінській­ на­уці­ впер­ше­ функції­ уп­равління­ бу­ли­ виділені­ й­ опи­сані­ фран­цузь­ким­прак­ти­ком­і­вче­ним­А.­Фай­о­лем­в­йо­го­праці­«За­галь­не­і­про­мис­ло- ве­уп­равління»­в­1916­р.­Функціональ­ний­зміст­уп­равління­досліджу­ва­ли­в­своїх­ пра­цях­Ф.­Тей­лор,­А.­Фай­оль,­ Г.­Черч,­Л.­Джиль­берт,­М.­Ме­с­кон,­М.­Аль­берт,­ Ф.­Хе­до­урі.­Знач­ну­ува­гу­цьо­му­пи­тан­ню­приділя­ли­В.­Авер’янов,­Р.­Ак­бердін,­ В.­ Афа­насьєв,­ О.­ Бо­б­ров,­ В.­ Геєць,­ В.­ Ге­ра­сим­чук,­ В.­ Голіков,­ П.­ Кер­жен­цев,­ О.­Кузьмін,­М.­Мар­ти­нен­ко,­Ф.­Хміль,­О.­Коз­ло­ва,­Г.­Одінцо­ва,­Г.­По­пов,­З.­Ру­мян- це­ва,­Н.­Са­ло­матін,­В.­Сірен­ко,­П.­Смірнов,­Г.­Тар­кач,­В.­Цвєтков­та­інші­фахівці­ з­пи­тань­уп­равління.­Од­нак­функції­уп­равління­й­сьо­годні­за­ли­ша­ють­ся­об’єктом­ дис­кусій. Функціональ­ний­аналіз­діяль­ності­публічної­адміністрації­(її­ди­намічна­спря- мо­ваність)­ спри­я­ти­ме­ про­ник­нен­ню­ у­ пра­во­ву­ та­ уп­равлінську­ при­ро­ду­ цьо­го­ суб’єкту­ дер­жав­но­го­ апа­ра­ту,­ роз­кри­ва­ти­ме­ об­сяг,­ ха­рак­тер­ і­ зміст­ йо­го­ діяль- ності.­ Тільки­ за­ до­по­мо­гою­по­нят­тя­функцій­ на­дається­ кон­крет­на­ виз­на­ченість­ цьо­го­ політи­ко-пра­во­во­го­ фе­но­ме­на.­ Без­ функціональ­но­го­ аналізу­ не­мож­ли­ве­ вив­чен­ня­будь-яко­го­еле­мен­ту­політич­ної­си­с­те­ми­суспільства:­дер­жа­ви,­дер­жав- но­го­ апа­ра­ту,­ ор­ганів­ дер­жав­ної­ вла­ди­ та­ уп­равління­ то­що.­ Ли­ше­ виз­на­чив­ши­ функції­публічної­адміністрації,­мож­на­уя­ви­ти,­яку­роль­ма­ють­во­ни­се­ред­інших­ суб’єктів­дер­жав­но­го­апа­ра­ту,­в­суспільстві­вза­галі­та­яке­їхнє­соціаль­не­при­зна- чен­ня. Вар­то­ усвідо­млю­ва­ти,­ що­ функціональ­ний­ аналіз­ мож­ли­вий­ тільки­ в­ ди­намічних­си­с­те­мах,­тоб­то­тих­си­с­те­мах,­які­здатні­зміню­ва­ти­ся.­Та­кою,­влас­не,­ і­ є­ публічна­ адміністрація,­ яка­ пе­ре­бу­ває­ сьо­годні­ у­фазі­ сво­го­ ста­нов­лен­ня­ та­ пер­ма­нент­но­го­ ре­фор­му­ван­ня.­ Але,­ підкрес­лю­ю­чи­ зна­чен­ня­ функціональ­но­го­ ме­то­ду­ в­ те­орії­ дер­жав­но­го­ уп­равління,­ до­во­дить­ся,­ од­нак,­ кон­ста­ту­ва­ти­ йо­го­ віднос­но­об­ме­жені­мож­ли­вості.­Ко­ли­мо­ва­йде­про­си­с­те­му,­внутрішня­ієрархія­ якої­більше­чи­мен­ше­зро­зуміла,­функціональ­не­опи­сан­ня­мо­же­ви­я­ви­ти­ся­до­сить­ ефек­тив­ним­за­со­бом­аналізу.­При­аналізі­си­с­те­ми­з­до­стат­ньо­склад­ни­ми­рівня­ми­ зв’язків­функціональ­ний­ме­тод­не­мо­же­да­ти­відповідей­на­всі­пи­тан­ня,­які­ви­ни- ка­ють­у­про­цесі­си­с­тем­но­го­аналізу.­То­му­іноді­ви­ни­кає­по­тре­ба­в­струк­тур­но­му­ аналізі.­ Свідчен­ням­ цьо­го­ є­ на­явність­ у­ струк­турі­ публічної­ адміністрації­ суб’єктів­ з­ різною­ при­ро­дою­ –­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ та­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня. Не­обхідність­ струк­тур­но­го­ аналізу­ вип­ли­ває­ зі­ спе­цифіки­ си­с­тем­но­го­ та­ функціональ­но­го­ме­тодів,­ схо­жих­ тим,­що­ за­ до­по­мо­гою­кож­но­го­ з­ них­ так­ чи­ інак­ше­ з’ясо­ву­ють­ся­ й­ аналізу­ють­ся­ струк­турні­ еле­мен­ти­ си­с­те­ми.­ Са­ме­ цим­ мож­на­по­яс­ни­ти­той­факт,­що­в­літе­ра­турі­нерідко­зустріча­ють­ся­най­ме­ну­ван­ня­ роз­гля­ду­ва­них­ме­тодів­як­си­с­тем­но-струк­тур­но­го­та­струк­тур­но-функціональ­но- го. Для­вив­чен­ня­ста­тич­но­го­ста­ну­дер­жав­но-пра­во­вих­явищ­ме­тод­струк­тур­но­го­ аналізу,­бе­зу­мов­но,­є­не­обхідним,­оскільки­за­йо­го­до­по­мо­гою­виз­на­ча­ють­ся­скла- дові­ча­с­ти­ни­да­ної­си­с­те­ми.­То­му­важ­ко­по­го­ди­ти­ся­з­дум­кою,­що­функціональ- ний­ме­тод­завжди­є­вихідним,­пер­вин­ним­у­порівнянні­з­струк­тур­ним60.­Пе­ре­важ- не­ зна­чен­ня­ то­го­ чи­ іншо­го­ ме­то­да­ завжди­ за­ле­жить­ від­ за­вдань­ та­ об’єкта­ досліджен­ня.­ Зо­к­ре­ма,­ ко­ли­ за­ ме­ту­ оби­рається­ тільки­ струк­ту­ра­ си­с­те­ми,­ функціональ­ний­ ме­тод­ не­ мо­же­ ма­ти­ пріори­те­ту­ пе­ред­ струк­тур­ним.­ Од­нак,­ 220 Держава і право • Випуск 55 пізнав­ши­струк­ту­ру­дер­жа­ви­у­ціло­му­або­струк­ту­ру­ок­ре­мих­її­еле­ментів,­зо­к­ре- ма­й­публічної­адміністрації,­не­мож­ли­во­пізна­ти­в­той­же­час­її­ди­намічні­вла­с­ти- вості­ (го­ло­вну­ соціаль­ну­ цінність­ дер­жа­ви,­ важ­ливішу­ сто­ро­ну­ її­ соціаль­но­го­ при­зна­чен­ня).­І­в­цьо­му­ви­пад­ку­за­сто­су­ван­ня­ме­то­ду­струк­тур­но­го­аналізу­не­до- стат­ньо,­ефек­тивнішим­є­функціональ­ний­ме­тод,­за­до­по­мо­гою­яко­го­вив­ча­ють­ся­ взаємо­за­лежність­еле­ментів,­їхні­взаємодія­та­взаємовплив61. Свідчен­ням­ цьо­го­ є­ те,­що­ на­ ор­ганізаційну­ струк­ту­ру­ апа­ра­ту­ уп­равління,­ йо­го­ка­д­ро­вий­склад,­фор­ми­та­ме­то­ди­діяль­ності­знач­ною­мірою­впли­ва­ють­сте- рео­ти­пи­ ко­лиш­ньої­ ко­манд­но-адміністра­тив­ної­ си­с­те­ми,­ а­ та­кож­ ва­ди,­ при­та- манні­існу­ючій­си­с­темі­публічно­го­уп­равління­–­не­адек­ватні­умо­вам­політич­ної­ та­еко­номічної­ба­га­то­манітності­та­роз­дер­жав­лен­ня­усіх­сфер­суспільно­го­жит­тя.­ У­си­лу­цьо­го­публічна­адміністрація­не­відповідає­стра­тегічно­му­кур­су­дер­жа­ви­ до­ де­мо­кратії­ та­ євро­пейсь­ких­ стан­дартів­ уря­ду­ван­ня,­ оскільки­ за­ли­шається­ не­ефек­тив­ною,­схиль­ною­до­ко­рупції,­внутрішньо­су­пе­реч­ли­вою,­надмірно­цен­т- ралізо­ва­ною,­за­кри­тою­від­суспільства­і­відірва­ною­від­по­треб­лю­ди­ни. Ос­нов­ни­ми­при­чи­на­ми­та­ко­го­ста­ну­є:­не­за­вер­шеність­транс­фор­мації­Кабіне- ту­Міністрів­Ук­раїни­в­ор­ган­політич­но­го­керівництва,­в­то­му­числі­нечітке­роз- ме­жу­ван­ня­ функцій­ що­до­ фор­му­ван­ня­ та­ ре­алізації­ дер­жав­ної­ політи­ки­ між­ ви­щи­ми­ ор­га­на­ми­ вла­ди­ —­ Пре­зи­ден­том­ Ук­раїни­ та­ Кабіне­том­ Міністрів­ Ук­раїни,­не­за­без­пе­ченість­на­ступ­ництва­під­час­зміни­Кабіне­ту­Міністрів­Ук­раїни­ то­що;­не­раціональ­на­си­с­те­ма­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди­на­цен­т­раль­но­му­рівні,­в­ то­му­числі­не­обґрун­то­ва­но­ве­ли­ка­кількість­цен­т­раль­них­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла- ди­фак­тич­но­рівних­за­ста­ту­сом­з­міністер­ст­ва­ми,­нечітка­кла­сифікація­цен­т­раль- них­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­знач­на­різно­манітність­їхніх­видів;­не­за­вер­шеність­ роз­ме­жу­ван­ня­в­си­с­темі­між­ор­га­на­ми­функцій­з­фор­му­ван­ня­та­ре­алізації­дер- жав­ної­політи­ки,­та­ких­як­уп­равління­дер­жав­ною­власністю,­на­гляд­ і­кон­троль,­ на­дан­ня­адміністра­тив­них­по­слуг­то­що;­не­за­вер­шеність­роз­ме­жу­ван­ня­політич- но­го­ та­ адміністра­тив­но­го­керівництва­в­міністер­ст­вах;­низь­кий­рівень­ко­ор­ди- нації­та­взаємодії­між­цен­т­раль­ни­ми­ор­га­на­ми­ви­ко­нав­чої­вла­ди;­сла­бо­роз­ви­нуті­ та­не­ефек­тивні­ме­ханізми­підзвітності,­на­гля­ду­та­кон­тро­лю­що­до­цен­т­раль­них­ ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­які­спря­мо­ву­ють­ся­та­ко­ор­ди­ну­ють­ся­міністра­ми;­га­лу- зе­вий­ прин­цип­ ут­во­рен­ня­ ба­га­ть­ох­ цен­т­раль­них­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ та­ по­ро­д­жу­вані­ цим­ конфлікти­ функцій,­ і­ надмірна­ ор­ганізаційна­ фраг­мен­тація­ відповідаль­ності­за­дер­жав­ну­політи­ку;­знач­на­не­виз­на­ченість­що­до­внутрішньо- го­роз­поділу­відповідаль­но­с­тей­і­функцій­у­си­с­темі­цен­т­раль­них­ор­ганів­ви­ко­нав- чої­вла­ди,­що­спри­чи­няє­дуб­лю­ван­ня­діяль­ності,­роз­по­ро­шен­ня­та­не­раціональ­не­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ людсь­ких­ і­ фінан­со­вих­ ре­сурсів­ то­що;­ не­ефек­тив­на­ ор­ганізація­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ на­ місце­во­му­ рівні,­ не­спро­мож­не­ місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ та­ не­раціональ­ний­ адміністра­тив­но-те­ри­торіаль­ний­ устрій;­ не­ефек­тив­на­ публічна­ служ­ба,­ плинність­ кадрів­ і­ не­на­леж­ний­ про­фесійний­ рівень­ пер­со­на­лу;­ суб’єктивізм­в­уп­равлінні­публічною­служ­бою;­по­кла­ден­ня­на­публічних­служ- бовців­політич­них­функцій­і­не­за­хи­щеність­публічних­служ­бовців­від­партійно- політич­них­ впливів;­ не­на­леж­ний­ рівень­ про­фесійно­го­ на­вчан­ня­ та­ підви­щен­ня­ кваліфікації­публічних­служ­бовців,­особ­ли­во­по­са­до­вих­осіб­місце­во­го­са­мо­вря- ду­ван­ня­то­що;­відсутність­па­ри­тет­них­за­сад­у­відно­си­нах­при­ват­них­фізич­них­і­ юри­дич­них­осіб­з­ор­га­на­ми­публічної­адміністрації,­зо­к­ре­ма,­не­на­леж­не­пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­відно­син­між­при­ват­ни­ми­осо­ба­ми­та­публічною­адміністрацією­–­ фак­тич­на­пе­ре­ва­га­відо­мчих­інте­ресів,­фор­малізм,­бю­ро­кратія,­ко­рупція;­про­бле- 221Юридичні і політичні науки ми­ до­сту­пу­ до­ публічної­ інфор­мації;­ відсутній­ або­ не­ефек­тив­ний­ по­ря­док­ адміністра­тив­но­го­ ос­кар­жен­ня­ рішень,­ дій­ та­ бездіяль­ності­ публічної­ адміністрації;­ зволікан­ня­ зі­ ста­нов­лен­ням­си­с­те­ми­адміністра­тив­них­судів,­ їхня­ пе­ре­ван­та­женість,­три­валі­стро­ки­роз­гля­ду­справ­то­що. Все­це­не­тільки­пе­ре­кон­ли­во­свідчить­про­не­обхідність­мо­дернізації­публічної­ адміністрації­ в­ Ук­раїні­ та­ вка­зує­ на­пря­ми­ ре­фор­ми,­ а­ й­ підкрес­лює­ зна­чен­ня­ функціональ­них­ре­форм,­а­не­ли­ше­струк­тур­них­змін. Особ­ли­вий­ вплив­ на­ ви­ник­нен­ня­ та­ ево­люцію­ функціональ­но­го­ ме­то­ду­ пізнан­ня­в­політи­ко-пра­во­вих­те­оріях­зро­бив­на­уко­вий­підхід,­відповідно­до­яко­го­ дер­жа­ва­роз­гля­да­ла­ся­за­ана­логією­з­жи­вим­ор­ганізмом.­Згідно­з­та­ким­сприй­нят- тям­ соціаль­них­ явищ­ у­ си­с­темі­ суспільства­ та,­ відповідно,­ у­ йо­го­ політичній­ ор­ганізації­–­дер­жаві­ви­шу­ку­ва­ли­ся­певні­ схожі­ри­си­ з­біологічни­ми­ор­га­на­ми.­ При­цьо­му,­на­при­клад,­функції­дер­жа­ви,­так­са­ме­як­і­функції­ор­ганічної­си­с­те­ми,­ у­про­цесі­своєї­ре­алізації­пе­ресліду­ва­ли­у­до­стат­нь­о­му­сту­пені­схожі­цілі­–­са­моз- бе­ре­жен­ня,­ по­сту­паль­ний­ роз­ви­ток,­ вирішен­ня­ спірних­ і­ по­до­лан­ня­ кри­зо­вих­ си­ту­ацій­то­що62. Та­ким­чи­ном,­функціональ­ний­підхід­не­про­сто­пе­ред­ба­чає­роз­гляд­дер­жа­ви­ як­де­я­кої­ста­тич­ної­си­с­те­ми,­а­ви­су­ває­ви­мо­гу­ її­досліджен­ня­в­про­цесі­різно­го­ ро­ду­ціле­с­пря­мо­ва­ної­діяль­ності,­че­рез­яку­ви­ра­жається­сутність­са­мої­дер­жа­ви­ як­ єди­но­го­ ор­ганізму.­При­ цьо­му­ досліджен­ню­ підля­гає­ як­ діяльність­ ок­ре­мих­ еле­ментів,­які­скла­да­ють­публічну­адміністрацію,­так­і­дер­жа­ва­як­цілісна­си­с­те- ма­(армія,­су­ди,­ор­га­ни­уп­равління­то­що),­її­ціле­с­пря­мо­ва­на­діяльність,­яка­зво- дить­ся­ до­ вирішен­ня­ важ­ливіших­ за­вдань­ і­ до­сяг­нен­ня­ гло­баль­них­ цілей,­ які­ сто­ять­у­да­ний­істо­рич­ний­період­пе­ред­суспільством­у­ціло­му. У­су­час­них­вітчиз­ня­них­і­за­рубіжних­на­уко­вих­дже­ре­лах­зустріча­ють­ся­різні­ варіан­ти­ виз­на­чен­ня­ та­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ по­нят­тя­функцій­ (дер­жа­ви,­ дер­жав­но­го­ уп­равління,­дер­жав­но­го­апа­ра­ту­то­що).­По­нят­тя­«функція­соціаль­них­си­с­тем»,­не­ зва­жа­ю­чи­на­до­сить­ши­ро­ке­висвітлен­ня­в­спеціальній­літе­ра­турі,­не­має­за­галь- но­виз­на­но­го­тлу­ма­чен­ня.­У­виз­на­ченні­функцій­соціаль­них­си­с­тем­на­разі­доміну- ють,­го­ло­вним­чи­ном,­дві­по­лярні­по­зиції.­Згідно­з­пер­шою­по­нят­тя­функції­дер- жа­ви­пов’язується­більшою­чи­мен­шою­мірою­з­по­нят­тям­її­діяль­ності63.­При­чо- му­в­більшості­ви­падків­в­якості­суттєвої­оз­на­ки­функції­бе­реть­ся­те,­що­це­пев­на­ ча­с­ти­на­(вид)­діяль­ності.­Од­нак­існує­інша­точ­ка­зо­ру,­а­са­ме:­функція­в­сут­ності­ своїй­є­ли­ше­«по­тенційна­мож­ливість­чи­не­обхідність­діяти­пев­ним­чи­ном­у­пев- них­умо­вах»64,­ «ре­аль­но­функція­ са­ма­по­ собі­не­ існує,­ во­на­ спо­с­терігається­в­ про­цесі­кон­крет­ної­ціле­с­пря­мо­ва­ної­діяль­ності»65,­є­не­ча­с­ти­ною­діяль­ності,­тоб- то­ма­теріаль­ним­про­це­сом,­а­ли­ше­на­пря­ма­ми­цієї­діяль­ності. З­ по­зицій­ іншо­го­ підхо­ду,­ функція­ дер­жа­ви­ виз­на­чається­ го­ло­вним­ чи­ном­ че­рез­її­соціаль­не­при­зна­чен­ня,­яке­по­ля­гає­у­вирішенні­пев­них­за­вдань­і­до­сяг- ненні­цілей6.­Обу­мов­ле­ний­да­ний­кон­цеп­ту­аль­ний­підхід­тим,­що­про­тя­гом­усієї­ історії­роз­вит­ку­дер­жа­ви­різні­її­функції­ви­ни­ка­ли­як­пев­на­ре­акція­суспільства­на­ будь-які­по­тре­би,­як­спосіб,­ме­тод­їх­за­до­во­лен­ня.­То­му­вже­в­са­мо­му­ви­ник­ненні­ за­кла­де­не­кон­крет­не­за­вдан­ня­або­гру­па­за­вдань.­Але­функції­дер­жа­ви­не­є­тільки­ ли­ше­іде­аль­ни­ми­або­навіть­прак­тич­ни­ми­за­вдан­ня­ми­та­ціля­ми.­То­му­вар­то­по­го- ди­ти­ся­ з­ тією­ точ­кою­ зо­ру,­ згідно­ з­ якою­функція­ (у­ її­ соціаль­но­му­ ро­зумінні)­ пев­ним­чи­ном­пов’яза­на­зі­здійснен­ням­діяль­ності­(з­функціону­ван­ням).­У­іншо- му­ви­пад­ку­відбу­вається­ото­тож­нен­ня­функції­з­цільо­ви­ми­ус­та­нов­ка­ми,­за­вдан- ня­ми.­Ви­хо­дя­чи­з­цьо­го­у­те­о­ре­тич­но­му­дер­жа­воз­навстві­ро­би­ли­ся­спро­би­вклю- 222 Держава і право • Випуск 55 чен­ня­ в­ по­нят­тя­ функції­ дер­жа­ви­ фак­тич­ної,­ ре­аль­но­ здійсню­ва­ної­ дер­жав­ної­ діяль­ності. На­су­час­но­му­етапі­роз­вит­ку­вітчиз­ня­ної­адміністра­тив­но-пра­во­вої­на­уки­та­ те­орії­дер­жав­но­го­уп­равління­по­си­люється­ інте­рес­до­функціональ­но­го­підхо­ду­ що­до­діяльнісної­сто­ро­ни­публічної­адміністрації,­але­з­од­ним­істот­ним­уточ­нен- ням:­ роз­ши­рюється­ та­ по­глиб­люється­ ро­зуміння­ соціаль­но­го­ при­зна­чен­ня­ суб’єктів­ публічної­ адміністрації­ та­ дер­жа­ви­ в­ ціло­му,­ спро­с­то­вується­ раніше­ існу­ю­чий­жор­ст­кий­зв’язок­між­зміна­ми­кла­со­вих­ха­рак­те­ри­с­тик­дер­жав­но­го­апа- ра­ту­ та,­ відповідно,­ йо­го­ функцій.­ Цей­ зв’язок,­ як­ по­ка­зує­ істо­рич­ний­ досвід,­ ви­я­вив­ся­ ба­га­то­а­с­пектнішим,­ на­ функції­ справ­ля­ють­ де­терміну­ю­чий­ вплив­ не­ стільки­кла­сові­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­дер­жа­ви,­скільки­нові­умо­ви­та­про­бле­ми­су­час- ної­життєдіяль­ності­суспільства. От­же,­ у­ функціональній­ ха­рак­те­ри­с­тиці­ дер­жав­но­го­ апа­ра­ту­ та­ публічної­ адміністрації­вітчиз­ня­на­те­орія­відхо­дить­від­по­пе­ред­ньої­ме­то­до­логічної­вуль­га- ри­зації­та­дог­ма­ти­зації,­вра­хо­вує­нові­про­бле­ми,­але­вод­но­час­зберігає­й­те­по­зи- тив­не,­що­бу­ло­на­праць­о­ва­не­в­цій­га­лузі­на­по­пе­ред­нь­о­му­етапі.­Цінним­ви­я­ви- ло­ся,­на­сам­пе­ред,­са­ме­ро­зуміння­функції­дер­жав­но­го­уп­равління,­її­змісту­і­зна- чен­ня­ як­ од­них­ з­ най­важ­ливіших­ ха­рак­те­ри­с­тик­ діяль­ної­ сто­ро­ни­ дер­жав­но­го­ уп­равління­то­що. У­ кон­тексті­ досліджен­ня­ функцій­ публічної­ адміністрації­ аналіз­ функцій­ уп­равління,­функцій­дер­жав­но­го­апа­ра­ту,­дер­жа­ви­в­ціло­му­має­ве­ли­ке­на­уко­во- ме­то­до­логічне­ зна­чен­ня.­Ад­же­всі­ ат­ри­бу­ти­політич­ної­ си­с­те­ми­ та­ інстру­мен­ти­ су­час­но­го­ публічно­го­ адміністру­ван­ня­ фор­му­ють­ся­ дер­жа­вою­ та­ ви­ко­ри­с­то­ву- ють­ся­нею­для­за­без­пе­чен­ня­життєдіяль­ності­усієї­суспільної­си­с­те­ми­та­на­дан­ня­ публічних­ по­слуг­ на­се­лен­ню.­ Звідси­ мож­на­ зро­би­ти­ вис­но­вок:­ публічна­ адміністрація­ є­ цен­т­раль­ним­ суб’єктом­ (учас­ни­ком)­ уп­равлінських­ (адміністра- тив­них)­відно­син.­Це­оз­на­чає,­що­для­пра­виль­ної­по­бу­до­ви­її­апа­ра­ту,­вклю­ча­ю­чи­ вибір­струк­ту­ри­та­наділен­ня­функціями,­не­обхідно­бра­ти­до­ува­ги­політи­ко-пра- вові­ та­ соціаль­но-еко­номічні­ за­ко­номірності,­ зна­ти­ прин­ци­пи­ ор­ганізації­ уп­равління­та­вра­хо­ву­ва­ти­по­ведінку­всіх­без­ви­нят­ку­ак­тив­них­йо­го­агентів­як­в­ центрі,­так­і­на­місцях. 1.­Авер’янов В. Б.,­Пух тець ка А.А.­Адміністра­тив­но-пра­вові­за­са­ди­по­до­лан­ня­кри- зо­вих­явищ­в­сфері­дер­жав­но­го­уп­равління­//­На­уко­вий­вісник­Ака­демії­муніци­паль­но­го­ уп­равління:­Зб.­на­ук.­праць.­Серія­«Пра­во».­–­2011.­–­Вип.­1.­–­С.­159–176.­2. Бе ньо М.­ Вплив­ те­орії­ публічної­ адміністрації­ на­ роз­ви­ток­ адміністра­тив­но­го­ пра­ва­ (при­клад­ Польщі)­ //­ За­ко­но­дав­ст­во­ Ук­раїни:­ На­ук.-практ.­ ко­мен­тар.­ –2006.­ –­ №­ 7.­ –­ С.­ 8–12.­ 3. Біло зерсь ка Т. О.­ Ре­фор­му­ван­ня­публічної­ адміністрації­ в­Ук­раїні­ як­крок­до­ євро- пейсь­кої­інте­г­рації­//­Фо­рум­пра­ва.­–­2007.­–­№­2.­–­С.­11–19.­–­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­ –­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07btodei.pdf.­4. Гни дюк Н.­ Виз­на­чен­ня­по­нят­тя­публічної­адміністрації­в­ACQUIS­COMMUNAUTAIRE­//­За­ко­но- дав­ст­во­Ук­раїни:­На­ук.-практ.­ко­мен­тар.­–­2006.­–­№­10.­–­С.­74-77.­5. Гри цяк І. А.­Євро- пейсь­ке­уп­равління:­те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­логічні­за­са­ди:­Мо­но­графія.­–­К.:­К.І.С.,­2006.­–­ 398­ с.­ 6. Гур ковсь кий М. П.­ Реєстраційна­ діяльність­ публічної­ адміністрації:­ ор­гані- заційно-пра­во­вий­ ас­пект:­ Ав­то­реф.­ дис. … канд. юрид.­ на­ук:­ спец.­ 12.00.07.­ –­ Л.,­ 2010.­–­16­с.­7. Коліуш ко І.,­Ти мо щук В.­Ре­фор­ма­публічної­адміністрації­на­місце­во­му­ та­регіональ­но­му­рівні­як­один­із­на­прямків­адміністра­тив­ної­ре­фор­ми.­–­[Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.municipal.gov.ua/fond/default.asp?cid=1139;­Ефек­ тив на­публічна­адміністрація­(довідник­для­міністрів)­/­Ав­то­ри-упо­ряд­ни­ки:­І.­Коліуш- ко,­В.­Ти­мо­щук.­–­К.,­2006.­–­32­с.­8. Крав цо ва Т. М.,­Со ло нар А.В.­По­нят­тя­та­прин­ци­пи­ 223Юридичні і політичні науки діяль­ності­публічної­адміністрації­//­Фо­рум­пра­ва.­–­2010.­–­№­4.­–­С.­522–525.­–­[Еле­к- трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010- 4/10ktmdpa.pdf­ 9. Ла хи жа М. І.­ Мо­дернізація­ публічної­ адміністрації:­ те­о­ре­тичні­ та­ прак­тичні­ас­пек­ти:­Мо­но­графія.­–­Пол­та­ва:­РВВ­ПУ­С­КУ,­2009.­–­289­с.;­Ла хи жа М. І.­ Про­бле­ми­мо­дернізації­ публічної­ адміністрації­ у­ досліджен­нях­ Інсти­ту­ту­ політич­них­ на­ук­Вар­шавсь­ко­го­універ­си­те­ту­//­Ак­ту­альні­про­бле­ми­євро­пейсь­кої­та­євро­ат­лан­тич- ної­інте­г­рації­Ук­раїни.­Ма­теріали­6-ї­регіональ­ної­на­ук.-практ.­конф.­(14­трав­ня­2009­р.,­ м.­Дніпро­пе­т­ровськ).­ –­Дн.:­ДРІДУ­НА­ДУ.­–­2009.­–­С.­65–67;­Ла хи жа М. І.,­Чер ча­ тий О.І.­ Етичні­ ос­но­ви­ діяль­ності­ публічної­ адміністрації­ в­ Польщі­ /­ //­ Дер­жав­не­ будівництво.­ –­ 2007.­ –­ №­ 1.­ –­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www. kbuapa.kharkov.ua/e-book/n_1_2007/index.html­ 10. Ле ле чен ко А. П.­ Де­цен­т­ралізація­ в­ си­с­темі­дер­жав­но­го­уп­равління­в­Ук­раїні:­те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­логічний­аналіз:­Ав­то­реф.­ дис. … канд. на ук з держ. упр.: 25.00.01.­ –­ К.,­ 2006.­ –­ 20­ с.­ 11. Ма ли новсь кий В. Я.­ За­рубіжні­кон­цеп­ти­транс­фор­мації­публічної­адміністрації:­уро­ки­для­Ук­раїни­//­Центр­ адап­тації­ дер­жав­ної­ служ­би­ до­ стан­дартів­ Євро­пейсь­ко­го­ Со­ю­зу.­ –­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.center.gov.ua/administrativna-reforma/zarubizhni- koncepti-transformaciyi-publichnoyi-administraciyi-uroki-dlya-ukrayini.html­ 12. Ми хай ли­ шин Л. Р.­ Удо­с­ко­на­лен­ня­ си­с­те­ми­ місце­во­го­ уп­равління­ в­ Ук­раїні­ з­ ви­ко­ри­с­тан­ням­ за­рубіжно­го­досвіду:­Ав­то­реф.­дис. … канд.­на­ук­з­держ.­упр.:­25.00.01.­–­Львів,­2008.­ –­20­с. 13.­Пух тець ка А. А.­Євро­пейські­прин­ци­пи­адміністра­тив­но­го­пра­ва­та­їх­за­про- ва­д­жен­ня­ в­ за­ко­но­давстві­ Ук­раїни:­ Ав­то­реф.­ дис. … канд.­юрид.­ на­ук:­ 12.00.07;­ Ін-т­ дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни.­–­К.­,­2009.­–­20­с.;­Пух тець ка А. А.­ За­про­ва­д­жен­ня­прин­ципів­та­стан­дартів­на­леж­но­го­уря­ду­ван­ня­в­діяль­ності­публічної­ адміністрації­//­На­укові­за­пи­с­ки­На­УК­МА.­–­Т.­103.­–­2010.­–­С.­36–40­14. Ефек тив на публічна­ адміністрація­ (довідник­ для­ міністрів)­ /­ Ав­то­ри-упо­ряд­ни­ки:­ І.­ Коліуш­ко,­ В.­Ти­мо­щук.­–­32­с.­15. Бор де нюк В. І.­Співвідно­шен­ня­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­та­ дер­жав­но­го­ уп­равління:­ кон­сти­туційно-пра­вові­ ас­пек­ти:­Ав­то­реф.­ дис.­…­д-ра­юрид.­ на­ук:­спец.­12.00.02.­–­К.­,­2009.­–­40­c.­16. Бу ра ков В. Ю.­Те­о­ре­ти­ко-пра­во­вые­ас­пек­ты­ вза­и­мо­дей­ст­вия­ го­су­дар­ст­вен­ных­ ор­га­нов­ ис­пол­ни­тель­ной­ вла­с­ти­ и­ ме­ст­но­го­ са­мо- управ­ле­ния­в­со­вре­мен­ной­Рос­сии:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­12.00.01.­–­СПб.­,­ 2003.­–­22­с.­17. Во рон ков А. А.­Вза­и­мо­дей­ст­вие­ор­га­нов­го­су­дар­ст­вен­ной­вла­с­ти­субъ- ек­тов­Рос­сий­ской­Фе­де­ра­ции­и­ор­га­нов­ме­ст­но­го­са­мо­управ­ле­ния­в­ус­ло­ви­ях­му­ни­ци- паль­ной­ре­фор­мы:­Ав­то­реф.­дис.­….­канд.­по­лит.­на­ук:­23.00.02.­–­М.­,­2007.­–­25­с.­18. Ер ки на Т. Н.­Пра­во­вое­ре­гу­ли­ро­ва­ние­вза­и­мо­дей­ст­вия­ор­га­нов­го­су­дар­ст­вен­ной­вла­с­ти­ Рос­сий­ской­Фе­де­ра­ции,­субъ­ек­тов­РФ­и­ор­га­нов­ме­ст­но­го­са­мо­управ­ле­ния­в­ус­ло­ви­ях­ ад­ми­ни­с­т­ра­тив­ной­ре­фор­мы:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­12.00.02.­–­М.­,­2006.­ –­22­с.­19. Ка зан це ва О. Л.­Вза­и­мо­дей­ст­вие­ор­га­нов­го­су­дар­ст­вен­ной­вла­с­ти­субъ­ек­тов­ Рос­сий­ской­Фе­де­ра­ции­и­ор­га­нов­ме­ст­но­го­са­мо­управ­ле­ния­в­ус­ло­ви­ях­го­су­дар­ст­вен­но- пра­во­вой­цен­т­ра­ли­за­ции:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­12.00.02.­–­Бар­на­ул­,­2011.­ –­25­с.­20. Ка рабін Т. О.­Співвідно­шен­ня­по­вно­ва­жень­місце­вих­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла- ди­та­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня:­те­о­ре­тичні­і­прак­тичні­пи­тан­ня:­Ав­то­реф.­дис.­ …­ канд.­ юрид.­ на­ук:­ спец.­ 12.00.07;­ Ін-т­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­ В.М.Ко­рець­ко­го­ НАН­ Ук­раї­ни.­–­К.­,­2007.­–­24­с.­21. Ко веш ни ков Е. М.­Го­су­дар­ст­во­и­ме­ст­ное­са­мо­управ- ле­ние­в­Рос­сии­:­Те­о­ре­ти­ко-пра­во­вые­ос­но­вы­вза­и­мо­дей­ст­вия:­Ав­то­реф.­дис.­…­ канд.­юрид.­на­ук:­12.00.01.­–­М.­,­2001.­–­48­с.­22. Ко с ми на И. А.­Кон­сти­ту­ци­он- но-пра­во­вые­ос­но­вы­вза­и­мо­дей­ст­вия­ор­га­нов­ме­ст­но­го­са­мо­управ­ле­ния­и­ор­га- нов­ис­пол­ни­тель­ной­вла­с­ти­субъ­ек­тов­Рос­сий­ской­Фе­де­ра­ции­(на­при­ме­ре­Санкт- Пе­тер­бур­га):­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук.­–­СПб.­ ,­2010.­–­24­с.­23. Кру­ сян А. Р.­Взаємодія­місце­вих­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди­і­ор­ганів­місце­во­го­са­мо- вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­12.00.02.­–­О.­,­1999.­–­ 19­с.­24. Кур ба нов А. К.­Вза­и­мо­дей­ст­вие­фе­де­раль­ных,­ре­ги­о­наль­ных­и­му­ни­ци- паль­ных­ор­га­нов­вла­с­ти­в­Се­ве­ро-Кав­каз­ском­ре­ги­о­не­(со­ци­о­ло­ги­че­с­кий­ана­лиз):­ Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­со­ци­о­лог.­на­ук:­22.00.08­.­–­М.­,­2010.­–­22­с.­25. Най му ши­ 224 Держава і право • Випуск 55 на С. Г.­Кон­сти­ту­ци­он­но-пра­во­вые­ос­но­вы­ор­га­ни­за­ции­и­вза­и­мо­дей­ст­вия­ор­га- нов­ го­су­дар­ст­вен­ной­ вла­с­ти­ и­ме­ст­но­го­ са­мо­управ­ле­ния­ в­ Рос­сий­ской­Фе­де­ра- ции:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­12.00.02.­–­М.­,­1999.­–­23­с.­26. Ов сян ни­ ков С. А.­Пра­во­вые­ос­но­вы­вза­и­мо­дей­ст­вия­ор­га­нов­ме­ст­но­го­са­мо­управ­ле­ния­и­ ор­га­нов­го­су­дар­ст­вен­ной­вла­с­ти­Рос­сий­ской­Фе­де­ра­ции­в­кон­тек­с­те­про­ве­де­ния­ му­ни­ци­паль­ной­ре­фор­мы:­Кон­сти­ту­ци­он­но-пра­во­вые­ас­пек­ты:­Ав­то­реф.­дис.­…­ канд.­юрид.­на­ук:­спец.­12.00.02.­–­Са­ра­тов­ ,­2007.­–­25­с.­27. Онупрієнко А. М.­ Місцеві­ор­га­ни­вла­ди­в­ме­ханізмі­де­мо­кра­тич­ної­дер­жа­ви:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­ юрид.­на­ук:­12.00.01.­–­Х.,­2008.­–­20­с.­28. По скре бы шев А. Н.­Вза­и­мо­дей­ст­вие­ ор­га­нов­го­су­дар­ст­вен­ной­вла­с­ти­и­ор­га­нов­ме­ст­но­го­са­мо­управ­ле­ния­в­об­ла­с­тях­ –­субъ­ек­тах­Рос­сий­ской­Фе­де­ра­ции­ :­Кон­сти­ту­ци­он­но-пра­во­вые­ас­пек­ты:­Ав­то- реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­12.00.02.­–­М.,­2003.­–­26­с.­29. Се лю ти на Е. Н.­ Вза­и­мо­дей­ст­вие­ор­га­нов­го­су­дар­ст­вен­ной­вла­с­ти­субъ­ек­тов­Рос­сий­ской­Фе­де­ра- ции­ и­ ор­га­нов­ ме­ст­но­го­ са­мо­управ­ле­ния:­ Пра­во­вой­ и­ по­ли­ти­че­с­кий­ ас­пек­ты:­ Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­по­лит.­на­ук:­23.00.02.­–­Орел,­2003.­–­24­с.­30. Со мо ва О. А.­ Пра­во­вые­ ос­но­вы­ вза­и­мо­дей­ст­вия­ ор­га­нов­ го­су­дар­ст­вен­ный­ вла­с­ти­ субъ­ек­тов­ Рос­сий­ской­ Фе­де­ра­ции­ и­ ор­га­нов­ ме­ст­но­го­ са­мо­управ­ле­ния:­ Ав­то­реф.­ дис.­…­ канд.­юрид.­на­ук:­12.00.02.­–­Са­ра­тов,­2003.­–­28­с.­31. То рохтій Ю. З.­Пра­вові­ за­са­ди­взаємодії­місце­вих­дер­жав­них­адміністрацій­та­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­Ук­раїні:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­нау­:­12.00.02.­–­Х.,­2005.­–­20­с.­32. Ча па­ ла Г. В.­ Місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ си­с­темі­ публічної­ вла­ди:­ Ав­то­реф.­ дис.­…­ канд.­юрид.­на­ук:­12.00.01.­–­Х.,­2004.­–­20­с.­33. Ува ров А. А.­Ме­ст­ное­са­мо­управ- ле­ние­в­со­от­но­ше­нии­с­го­су­дар­ст­вен­ной­вла­с­тью­в­Рос­сий­ской­Фе­де­ра­ции:­Про- бле­мы­раз­ви­тия­и­вза­и­мо­дей­ст­вия:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­12.00.02.­ –­М.,­2002.­–­38­с.­34. Хо ло пов В. А.­Фор­ми­ро­ва­ние­мо­де­ли­вза­и­мо­дей­ст­вия­ор­га- нов­го­су­дар­ст­вен­ной­и­ме­ст­ной­вла­с­ти­в­ус­ло­ви­ях­му­ни­ци­паль­ной­ре­фор­мы­(на­ при­ме­ре­Цен­т­раль­но­го­фе­де­раль­но­го­ок­ру­га):­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­по­лит.­на­ук:­ 23.00.02.­–­М.,­2007.­–­25­с.­35. Авер’янов В. Б.­Про­бле­ми­за­без­пе­чен­ня­вер­хо­вен- ст­ва­пра­ва­у­сфері­ви­ко­нав­чої­вла­ди­//­Ук­раїнське­пра­во:­ма­теріали­міжнар.­конф.­ [«Вер­хо­вен­ст­во­пра­ва:­пи­тан­ня­те­орії­та­прак­ти­ки»].­–­2006.­–­№­1.­–­С.­267–276;­ Авер’янов В. Б.­Но­ва­до­к­т­ри­на­ук­раїнсько­го­адміністра­тив­но­го­пра­ва:­кон­цеп­ту- альні­по­зиції­ //­Пра­во­Ук­раїни.­–­2006.­–­№­5.­–­С.­11–17.­36. Го ло ва тий С. П.­ Вер­хо­вен­ст­во­пра­ва:­ідея,­до­к­т­ри­на,­прин­цип:­Ав­то­реф.­дис.­… д-ра­юрид.­на­ук:­ 12.00.01;­ Ін-т­за­ко­но­дав­ст­ва­Вер­хов.­Ра­ди­Ук­раїни.­–­К.,­2008.­–­44­с.­37. Ка ли­ новсь кий Б. В.­ Кон­сти­туційні­ прин­ци­пи­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ Ук­раїні:­ Ав­то­реф.­ дис.­…­ канд.­ юрид.­ на­ук:­ 12.00.02;­ Київський­ національ­ний­ ун-т­ ім.­ Та­ра­са­Шев­чен­ка.­–­К.,­2004.­–­21­с.­38. Ка рабін Т. О.­Прин­ци­пи­роз­ме­жу­ван­ня­ по­вно­ва­жень­місце­вих­ор­ганів­ви­ко­нав­чої­вла­ди­та­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду- ван­ня:­по­нят­тя­та­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­//­На­уко­вий­вісник­Уж­го­родсь­ко­го­національ­но- го­універ­си­те­ту.­Серія­Пра­во.­–­Вип.­5.­–­Уж­го­род,­2006.­–­С.­118–123;­Ка рабін Т. О.­ Співвідно­шен­ня­ по­вно­ва­жень­ місце­вих­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ та­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ :­ те­о­ре­тичні­ і­ прак­тичні­ пи­тан­ня:­ Ав­то­реф.­ дис.­…­ канд.­юрид.­на­ук:­12.00.07.­–­К.,­2007.­–­24­с.­39. Ко зю б ра М. І.­Прин­цип­вер­хо- вен­ст­ва­пра­ва­і­пра­ва­лю­ди­ни­//­Пра­ва­лю­ди­ни­і­пра­во­ва­дер­жа­ва­(До­50-ї­річниці­ За­галь­ної­Дек­ла­рації­прав­лю­ди­ни)­:­те­зи­доп.­та­на­ук.­повідо­млень­на­ук.­конф.­ проф.-ви­клад.­скла­ду­(м.­Київ,­10–11­груд­ня­1998­р.)­/­[відп.­ред.­В.­Я.­Тацій].­–­Х.,­ 1998­–­188­с.;­Ко зю б ра М. І.­Прин­цип­вер­хо­вен­ст­ва­пра­ва­та­вітчиз­ня­на­те­орія­і­ прак­ти­ка­ //­ Ук­раїнське­ пра­во:­ Ма­теріали­ міжнар.­ конф.­ [«Вер­хо­вен­ст­во­ пра­ва:­ пи­тан­ня­те­орії­та­практ.»].­–­2006.­–­№­1.­–­С.­15–23.­40. Ко лиш ко Р. А.­Де­цен­т- ралізація­публічної­вла­ди­в­унітарній­дер­жаві:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­ 12.00.01;­Київський­національ­ний­ун-т­ ім.­Та­ра­са­Шев­чен­ка.­–­К.,­2003.­–­16­с.­ 41. Крав цо ва Т. М.,­ Со ло нар А.В.­ По­нят­тя­ та­ прин­ци­пи­ діяль­ності­ публічної­ адміністрації­ //­ Фо­рум­ пра­ва.­ –­ 2010.­ –­ №­ 4.­ –­ С.­ 522–525.­ –­ [Еле­к­трон­ний­ 225Юридичні і політичні науки ре­сурс].­–­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10ktmdpa. pdf­42. Кру сян А. Р.­Кон­сти­ту­ци­он­ные­прин­ци­пы­вза­и­мо­дей­ст­вия­ме­ст­ных­ор­га- нов­ ис­пол­ни­тель­ной­ вла­с­ти­ и­ ор­га­нов­ ме­ст­но­го­ са­мо­управ­ле­ния­ //­ Ак­ту­альні­ про­бле­ми­дер­жа­ви­та­пра­ва:­Зб.­на­ук.­праць.­–­Оде­са,­1999.­–­Вип.­6.­–­С.­110–115;­ Кру сян А. Р.­ Взаємодія­ місце­вих­ ор­ганів­ ви­ко­нав­чої­ вла­ди­ і­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук:­12.00.02.­–­О.,­1999.­ –­19­с.­43. Куйбіда В. С.­Ор­ганізаційно-функціональні­прин­ци­пи­і­ме­то­ди­діяль- ності­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ –­ К.:­МА­УП,­ 2003.­ –­ 571­ с.­ 44. Око­ літа С. В.­ За­конність­ та­ спра­вед­ливість­як­прин­ци­пи­дер­жав­но­го­уп­равління­ //­ Вісник­УА­ДУ.­–­1998.­–­№­4.­–­С.­185–194;­Околіта С. В.­За­конність­у­дер­жав­но- му­уп­равлінні:­філо­софсь­кий­ас­пект­//­Вісник­УА­ДУ.­–­1999.­–­№­1.­–­С.­319–330;­ Околіта С. В.­Прин­цип­соціаль­ної­спра­вед­ли­вості:­йо­го­роль­у­пра­во­во­му­ре­гу- лю­ванні­ та­ дер­жав­но­му­ уп­равлінні­ //­ Ко­ман­дор.­ –­ 1999.­ –­ №­ 2.­ –­ С.­ 1–4;­ Околіта С.В.­ Спра­вед­ливість­ та­ за­конність­ як­ прин­ци­пи­ дер­жав­но-пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­на­ук­з­держ.­упр.:­25.00.02.­–­К.,­2000.­–­18­с.­ 45. По греб няк С. П.­Ос­но­во­по­ложні­прин­ци­пи­пра­ва:­Ав­то­реф.­дис. … д-ра­юрид.­ на­ук:­12.00.01;­Нац.­юрид.­акад.­Ук­раїни­ ім.­Я.­Му­д­ро­го.­–­Х.,­2009.­–­36­с.­46. Пух тець ка А. А.­Євро­пейські­прин­ци­пи­адміністра­тив­но­го­пра­ва­та­їх­за­про­ва­д- жен­ня­в­за­ко­но­давстві­Ук­раїни:­Ав­то­реф.­дис.­… канд. юрид.­на­ук:­12.00.07.­–­К.,­ 2009.­–­20­с.;­Пух тець ка А. А.­Євро­пейські­прин­ци­пи­адміністра­тив­но­го­пра­ва­та­ євро­пейсь­кий­адміністра­тив­ний­простір­:­на­ук.-інформ.­ви­дан­ня.­–­К.:­Ін-т­дер­жа- ви­ і­ пра­ва­ ім.­ В.­М.­ Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­ 2007.­ –­ 88­ с.;­Пух тець ка А. А.­ За­про­ва­д­жен­ня­ прин­ципів­ та­ стан­дартів­ на­леж­но­го­ уря­ду­ван­ня­ в­ діяль­ності­ публічної­адміністрації­//­На­укові­за­пи­с­ки­На­УК­МА.­–­Т.­103.­–­2010.­–­С.­36–40.­ 47. Gordon G. J.­ Public­ administration­ in­America.­ –­ 2-nd­ edit.­ –­ New­York:­ St.­ Martin’s­Press,­1982.­–­623­p.,­[XV];­Lutrin C. E., Settle A. K.­American­public­admin- istration:­ Concepts­ and­ cases.­ –­Third­ edition.­ –­New­ Jersey:­ Prentice-Hall,1985.­ –­ Bibliography:­p.­493­–­506;­Macmillan L.­Local­Government­Law­and­Administration­ in­England­and­Wales­//­Volume­11.­Public­assistance­to­road­surfacing­experiments.­ –­ London­ :­Butterworth­&­Co.,­ 1939.­ –­ 424­ p.,­ [LXIII];­Preparing Public­Admini- strations­ for­ the­ European­Administrative­ Space­ /­ SIGMA­ Papers,­ OECD.­ –­ Paris,­ 1998.­–­No.­23.­–­191­p.­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу­:­http://oecd.org/­ dataoecd/20156/36953447.pdf;­Principles of­good­administration­in­the­member-states­ of­the­European­Union­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу­:­http://www.statsk- ontoret.se/upload/Publikationer/2005/200504.pdf;­Sharkansky I.­Public­Administration­ :­Policy-making­in­Government­agencies.­–­3­th­ed.­–­Chicago­:­and­McNally,­1975.­–­ 376­p.,­[XXI]­та­ін.­48. Авер’янов В. Б.­Ре­фор­му­ван­ня­ук­раїнсько­го­адміністра­тив- но­го­пра­ва:­ґрун­тов­ний­привід­для­те­о­ре­тич­ної­дис­кусії­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2003.­ –­№­5.­–­С.­117.­49. Кон цепція ре­фор­му­ван­ня­публічної­адміністрації­в­Ук­раїні.­ Про­ект,­ роз­роб­ле­ний­ек­с­пер­та­ми­Цен­т­ру­політи­ко-пра­во­вих­ре­форм.­Текст­ ста- ном­на­23.12.2005­р.­–­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Офіційний­сайт­Цен­т­ру­політи­ко- пра­во­вих­ре­форм­–­Ре­жим­до­сту­пу:­ //­http://www.pravo.org.ua/index.php/2010-03- 06-00-08-13/2010-03-06-00-23-46/47-conceptpublrefua­ 50. Кон цепція ре­фор­му­ван- ня­ публічної­ адміністрації­ в­ Ук­раїні.­ Про­ект,­ роз­роб­ле­ний­ ек­с­пер­та­ми­ Цен­т­ру­ політи­ко-пра­во­вих­ ре­форм.­ –­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ www. pravo.org.ua/files/stat/Concept_public_­administration.pdf­51. Пух тець ка А. А.­Євро- пейські­прин­ци­пи­адміністра­тив­но­го­пра­ва­та­ їх­за­про­ва­д­жен­ня­в­за­ко­но­давстві­ Ук­раїни:­Ав­то­реф.­дис. … канд. юрид.­на­ук.­–­С.­1.­52. Ма ли новсь кий В. Я.­Слов- ник­ термінів­ і­ по­нять­ з­ дер­жав­но­го­ уп­равління.­ –­ К.:­ Центр­ спри­ян­ня­ інсти- туційно­му­ роз­вит­ку­ дер­жав­ної­ служ­би,­ 2005.­–­ С.­ 168–169.­ 53. Рей ни Х. Дж.­ Ана­лиз­и­уп­рав­ле­ние­в­го­су­дар­ст­вен­ных­ор­га­ни­за­ци­ях­:­пер.­с­англ.­-­2-е­изд.­–­ М.:­ИН­ФРА-М,­2002.­–­402­c.­54. Крав цо ва Т. М., Со ло нар А.В.­По­нят­тя­та­прин- ци­пи­діяль­ності­публічної­адміністрації­//­Фо­рум­пра­ва.­–­2010.­–­№­4.­–­С.­522.­ 226 Держава і право • Випуск 55 –­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ FP/2010-4/10ktmdpa.pdf­55. Ти хо ми ров Ю. А.­Пуб­­лич­ное­пра­во:­Учеб.­–­М.:­БЕК,­ 1995.­–­С.­35.­56. Ста ри лов Ю. Н.­Курс­об­ще­го­ад­ми­ни­с­т­ра­тив­но­го­пра­ва:­В­3­т.­ –­Т.­1­:­Ис­то­рия.­На­ука.­Пред­мет.­Нор­мы.­Субъ­ек­ты.­–­М.:­НОР­МА­–­ИН­ФРА­М,­ 2002.­ –­С.­ 209.­57. Добкін М. М.­Адмі­ністра­тив­но-пра­во­вий­ ста­тус­ ви­ко­нав­чих­ ор­ганів­міських­рад:­Ав­то­реф.­дис. … канд.­юрид.­на­ук:­12.00.07;­Ін-т­за­ко­но­дав- ст­ва­Вер­хов.­Ра­ди­Ук­раїни.­–­К.,­2009.­–­20­с.;­Жу ра вель Я. В.­Адміністра­тив­но- пра­во­вий­ста­тус­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня:­Ав­то­реф.­дис. … канд.­юрид.­ на­ук:­12.00.07;­Ін-т­за­ко­но­дав­ст­ва­Вер­хов.­Ра­ди­Ук­раїни.­–­К.,­2008.­–­18­с.;­Ки ри­ чен ко Ю. М.­Адміністра­тив­но-пра­вові­ за­са­ди­діяль­ності­місько­го­го­ло­ви:­Ав­то- реф.­дис.­… канд.­юрид.­на­ук:­12.00.07;­Харк.­нац.­ун-т­внутр.­справ.­–­Х.,­2007.­ –­22­с.­58. Ба та нов О. В.­Муніци­паль­на­вла­да­в­Ук­раїні:­кон­сти­туційно-пра­вові­ про­бле­ми­ор­ганізації­та­функціону­ван­ня:­Дис.­…­д-ра­юрид.­на­ук:­12.00.02.­–­К.,­ 2011.­–­С.­136.­59. Крав цо ва Т. М.,­Со ло нар А.В.­По­нят­тя­та­прин­ци­пи­діяль­ності­ публічної­адміністрації­ /­Т.­М.­Крав­цо­ва,­А.­В.­Со­ло­нар­Цит.­пра­ця.­–­С.­523.­–­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ FP/2010-4/10ktmdpa.pdf­60. Каск Л. И.­Функ­ции­и­струк­ту­ра­ го­су­дар­ст­ва­ /­Отв.­ ред.:­Ке­ри­мов­Д.­А.­–­Л.:­Изд-во­Ле­нингр.­ун-та,­1969.­–­С.­4.­61. Радь ко Т. Н.­Те­о- рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва­:­учеб.­для­ву­зов.­–­М.:­Ака­дем.­Про­ект,­2005.­–­С.­37.­62. Те о рия го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб.­/­Под­ред.­Р.­А.­Ро­ма­шо­ва.­–­СПб.:­Из­да­тель­ст- во­Р.­Ас­ла­но­ва­«Юри­ди­че­с­кий­центр­Пресс»,­2005.­–­С.­80.­63. Мак си мен ко Н. П.­ Функ­ции­со­ци­а­ли­с­ти­че­с­ко­го­го­су­дар­ст­ва:­Ме­то­ди­че­с­кое­пись­мо­для­слу­ша­те­лей.­ –­М.,­1977.­–­С.­7;­Поп ков В. Д.­Со­ци­аль­ная­по­ли­ти­ка­Со­вет­ско­го­го­су­дар­ст­ва­и­ пра­во.­–­М.:­Изд-во­МГУ,­1979.­–­137­c.­64. Юсу пов В. А.­Пра­во­и­со­вет­ское­го­су- дар­ст­вен­ное­ уп­рав­ле­ние.­ Ад­ми­ни­с­т­ра­тив­но-пра­во­вой­ ас­пект­ про­бле­мы­ /­ На­уч.­ ред.:­Тар­но­поль­ский­Р.­И.­–­Ка­зань:­Изд-во­Ка­зан.­ун-та,­1976.­–­С.­73.­65. Виш ня­ ков В. Г.­Струк­ту­ра­и­шта­ты­ор­га­нов­со­вет­ско­го­го­су­дар­ст­вен­но­го­уп­рав­ле­ния­ /­ Отв.­ ред.:­Лу­нев­А.­Е.­ –­М.:­На­ука,­ 1972.­–­С.­ 110.­66. Каск Л. И.­К­во­про­су­о­ функ­ци­ях­го­су­дар­ст­ва­//­Во­про­сы­со­вре­мен­но­го­раз­ви­тия­со­вет­ской­юри­ди­че­с­кой­ на­уки.­Те­зи­сы­до­кла­дов.­На­уч­ная­кон­фе­рен­ция,­по­свя­щен­ная­50-ле­тию­со­вет­ско- го­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва,­Л.,­5–7­ию­ня­1968­г.­:­Те­зи­сы­до­кла­дов­/­Отв.­ред.:­Алек- се­ев­ Н.­ С.,­ До­ма­хин­ С.­ А.,­ Явич­ Л.­ С.­–­ Л.:­ Изд-во­ Ле­нингр.­ ун-та,­ 1968.­ –­ С.­22–24. 227Юридичні і політичні науки