Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні
Визначаються та пропонуються шляхи удосконалення правових основ цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні на сучасному етапі розвитку українського суспільства....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59723 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні / С.О. Мосьондз // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 270-276. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-59723 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-597232014-04-10T03:02:35Z Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні Мосьондз, С.О. Адміністративне право Визначаються та пропонуються шляхи удосконалення правових основ цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Определяются и предлагаются способы усовершенствования правовых основ целевозложения государственной политики в сфере науки в Украине на современном этапе развития украинского общества. The article is devoted determination and improvement of legal frameworks of cilepokladannya of government politics in the science sphere of Ukrain at the modern stage of development of Ukrainian society. 2012 Article Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні / С.О. Мосьондз // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 270-276. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59723 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Адміністративне право Адміністративне право |
spellingShingle |
Адміністративне право Адміністративне право Мосьондз, С.О. Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні Держава і право |
description |
Визначаються та пропонуються шляхи удосконалення правових основ цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні на сучасному етапі розвитку українського суспільства. |
format |
Article |
author |
Мосьондз, С.О. |
author_facet |
Мосьондз, С.О. |
author_sort |
Мосьондз, С.О. |
title |
Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні |
title_short |
Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні |
title_full |
Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні |
title_fullStr |
Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні |
title_full_unstemmed |
Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні |
title_sort |
правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в україні |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Адміністративне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59723 |
citation_txt |
Правові основи цілепокладання державної політики у сфері науки в Україні / С.О. Мосьондз // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 270-276. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT mosʹondzso pravovíosnovicílepokladannâderžavnoípolítikiusferínaukivukraíní |
first_indexed |
2025-07-05T10:52:13Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:52:13Z |
_version_ |
1836803931332673536 |
fulltext |
С. О. МО СЬ ОНДЗ
ПРАВОВІОСНОВИЦІЛЕПОКЛАДАННЯДЕРЖАВНОЇПОЛІТИКИУ
СФЕРІНАУКИВУКРАЇНІ
Виз на ча ють ся та про по ну ють ся шля хи удо с ко на лен ня пра во вих ос нов ціле по кла
дан ня дер жав ної політи ки у сфері на уки в Ук раїні на су час но му етапі роз вит ку
ук раїнсько го суспільства
Ключовіслова: дер жав на політи ка, про гно зу ван ня, стра тегічне пла ну ван ня.
Оп ре де ля ют ся и пред ла га ют ся спо со бы усо вер шен ст во ва ния пра во вых ос нов це ле
воз ло же ния го су дар ст вен ной по ли ти ки в сфе ре на уки в Ук ра и не на со вре мен ном эта пе
раз ви тия ук ра ин ско го об ще ст ва
Ключевые слова: го су дар ст вен ная по ли ти ка, про гно зи ро ва ние,, стра те ги че с кое
пла ни ро ва ние.
The article is devoted determination and improvement of legal frameworks of cilepokla
dannya of government politics in the science sphere of Ukrain at the modern stage of develop
ment of Ukrainian society
Keywords:public policy, prognostication, strategic planning
Цілепокладання–складнийпроцес,який,порядзпостановкоюцілей,перед-
бачає побудову результативної моделі їх реалізації1. Для того, щоб державна
політикабулауспішною(авсуворомусенсі–щобвонавзагалібула),повинен
існувати чіткий алгоритм переходу від намічених цілей до практичних резуль-
татів, зауважує М. Ф. Симонов і додає: «розробка такого алгоритму включає
декілька фаз, серед яких основні: прогнозування, планування та програмуван-
ня»2.
Серед науково-теоретичних розробок державної політики у сфері науки, у
томучислі її цілепокладання, слід виділитипраці такихвідомихнауковців, як:
B.Арутюнова,А.Безбородова,О.Ваганова,Г.Волкова,Л.Гохберга,Н.Гордєєвої,
Д.Гвішіані,А.Гудкової,О.Динкіна,Г.Доброва,М.Згуровського,С.Здіорука,
Г.Калитича,Д.Каркавіна,К.Коржавіна,В.Кременя,Б.Лєбіна,Б.Маліцького,
Л.Мінделі,С.Микулинського,Н.Панкратової,О.Поповича,К.Поппера,В.Расу-
довського,А.Соколоватаін.
Відякостіпрогнозування,плануваннятапрограмуваннязалежатьобґрунто-
ваністьдержавноїполітики,їїцілеспрямованість,реальність,ефективність.Вод-
ночаснавітьдрібніогріхивході їх здійсненняможутьобернутися серйозними
проблемами при вирішенні важливих політичних завдань. Особливо чітко ця
закономірність простежується на прикладі державної політики у сфері науки в
Україні.Остання вже тривалийчас ґрунтуєтьсяна хибнихпрогнозах, невірних
розрахунках,нездійсненнихпланах,розрізненихінеузгодженихпрограмах.
Вдаючисьдоконкретноїтадетальноїхарактеристикипрогнозуванняусфері
науки,слідвідзначити,щотермін«прогнозування»ійогоанглійськийеквівалент
forecastingвживаютьсянетількидоодногоякогосьметодудослідженьперспек-
тивнауковогорозвитку,апрактичнодовсіхспробпередбачитирозвитокнаукиі
технологій.Наприклад, Е. Янч говорить вже про близько 100методів або еле-
ментівметодівтакогородудосліджень.Прицьомувінвважавзапотрібнедати
доситьчітківизначенняцихісуміжнихпонять:прогноз–ймовірніснетверджен-
270 Держава і право • Випуск 55
няпромайбутнєзвідносновисокимступенемдостовірності;передбачення–апо-
диктичне (неймовірнісне) твердження про майбутнє, що ґрунтується на абсо-
лютній достовірності; технологічне прогнозування – ймовірнісна оцінка на
відносновисокомурівнівпевненостімайбутньогопереміщеннятехнологій3.
Допевногочасуцітермінивживалисяіваріювалисядоситьвільно.Апрогноз
науково-технологічногорозвиткунадвадцятирічнийперіодуСРСРмавофіційну
назву«Комплекснапрограманауково-технічногопрогресуійогосоціально-еко-
номічних наслідків», хоча це, не зовсім відповідало уявленням про те,щомає
називатисяпрограмоюзпозиційкласичногопрограмно-цільовогометоду.
М.З.ЗгуровськийтаН.Д.Панкратованаполягаютьнатому,щотермін«про-
гноз»має застосовуватисялишедорезультатів, отриманихнаоснові екстрапо-
ляціїумайбутнєтенденційзміникількіснихпараметрівминулихроківіззастосу-
ванням методів математичної статистики, тоді як термін «передбачення» – до
оцінкиякіснихзмін,якіздебільшогонеможнавідобразитикількіснимихаракте-
ристиками4. Не хочеться заперечувати проти того,що мабуть було б зручніше
досягтипевногорозмежування,термінологічноговідокремленнякількіснихекст-
раполяційумайбутнєлінійних і квазілінійних змінхарактеристикпроцесів від
якіснихоцінокмайбутнього,уякихроблятьсяспробипередбачитиінемонотонні,
явнонелінійнічинавітьвибухоподібні зміни.Проте,яквважаєО.С.Попович,
визнатипропонованутермінологіюоптимальноювсежнеможна5.
По-перше, вона недостатньо узгоджується із загальноприйнятим значенням
цихсліввукраїнськіймові,якупобутовій,такіунауковій.Зокрема,Філософсь-
кийенциклопедичнийсловник,підготовленийІнститутомфілософіїім.Г.С.Ско-
вородиНАНУкраїни,визначаєпрогнозуванняяканаліз інауковепередбачення
майбутніхстанівітенденційрозвиткусоціальнихчиприроднихявищ,обґрунто-
ванаінформаціяпроякіснітакількісніхарактеристикипроцесів,щопередбача-
ються6.Передбачення трактується якприпущенняпронапрямрозвитку (явищ,
відносинтощо),проможливістьпевнихподій,соціальних,технічнихрішеньта
ін.7Отже,прогнозування,посуті,відрізняєтьсявідпередбаченнялишетим,що
вононаукове.Нехотілосябипогоджуватисьзтим,щодослідженняфорсайтного
типуіззалученнямтисячвисококваліфікованихвченихіспеціалістівпромисло-
вості дають нам лише певні припущення і зовсім немають нічого спільного з
наукою.
Трактування термінів прогнозування і передбачення в аналогічному ключі
відповідає і традиції,що встановилася в законодавстві нашої держави.Напри-
клад,ст.1ЗаконуУкраїни«Продержавнепрогнозуваннятарозробленняпрограм
економічного і соціального розвитку України» дає таке визначення: державне
прогнозування економічного та соціального розвитку— науково обґрунтоване
передбаченнянапряміврозвиткукраїни,окремихгалузейекономікиабоокремих
адміністративно-територіальниходиниць,можливогостануекономікитасоціаль-
ної сфериумайбутньому, а такожальтернативнихшляхів і строківдосягнення
параметрівекономічногоісоціальногорозвитку8.
По-друге, прийнятий у нашому законодавстві термін «прогнозно-аналітичні
дослідження»зовсімнепередбачаєзастосуванняоднихлишеметодівлінійноїекс-
траполяціїіотриманнярезультатівувиглядієдиноможливоговаріантупрогнозу.
Йогоосновнийсенсіполягаєвтому,щобдержавнаполітикаусферінаукиформу-
валасянаосновіосмисленоговиборуполітичнимкерівництвомодногозкількох
можливихваріантіврозвитку.Прицьомуосновнимкритеріємпритакомувиборі
271Юридичні і політичні науки
маютьбутирозробленіфахівцямипрогнозинаслідківкожногозтакихваріантів9.
Необхідністьпрогнозуванняусферіздійсненнядержавноїнауковоїполітики
вУкраїнізафіксованавтрьохзаконахУкраїни:«Пронауковуінауково-технічну
діяльність» 13 грудня 1991 р.10, «Про пріоритетні напрями розвитку науки і
техніки» від 11 липня 2001р.11, «Пропріоритетні напрями інноваційної діяль-
ності вУкраїні» від 08 вересня 2011 р.12 та розпорядженніКабінетуМіністрів
України«ПросхваленняКонцепціїДержавноїпрограмипрогнозуваннянауково-
технологічногорозвиткуна2008-2012роки»від13квітня2007року№175-р13.
Крімтого,законУкраїни«Продержавнепрогнозуваннятарозробленняпрограм
економічного і соціального розвиткуУкраїни» від 23 березня 2000 р. вимагає,
щобприпрогнозуваннівитримувавсяпринципнауковості, який забезпечується
розробленнямпрогнознихіпрограмнихдокументівекономічноготасоціального
розвиткунанауковійоснові,постійнимудосконаленнямметодологіїтавикорис-
танням світового досвіду в галузі прогнозування та розроблення програм еко-
номічногоісоціальногорозвитку14.
Засобомформальногопрогнозуваннямайбутніхпроблеміможливостейяків
будь-якихсферах,такіусферінаукивиступаєстратегічнепланування.
Стратегічнеплануваннянарівнідержавноїполітики–цеключовийелемент
стратегічного управління розвитком країни, який допомагає органам влади,
відповідальнимзареалізаціютихчиіншихнапрямівполітики,прийматирішен-
ня,узгодженізпідходамидореалізаціїсвоїхфункцій,цілейізавдань.
Щостосуєтьсянауковоїсфери,товостаннірокизусвідомленнямзростаючої
ролінаукивконкурентнійборотьбізаринкирозвинутікраїнисталибільшеуваги
приділятивсімскладовимстратегічногоплануваннятауправління,яквизначен-
нюцілейіпріоритетнихнапрямівнауковогорозвиткунаосновітехнологічного
прогнозування,програмуванню заходівдлядосягнення заданихцілей, зокрема,
заходівзвдосконаленнясистемиуправлінняімеханізмівфінансуваннянауково-
технічноїтаінноваційноїдіяльності,такіорганізаціїсистематичногомоніторин-
гуйоцінкирезультативностіздійсненихзаходівполітики.
Насучасномуетапірозвиткуукраїнськогосуспільстваможнаоднозначнокон-
статувати,щорольстратегічногоплануванняусферінаукипереоцінитинемож-
ливо.Стратегічнеплануваннязабезпечуєкомплекснийпідхіддовирішенняакту-
альнихнауковихзавданьнаосновіохопленнявсіхтериторійірівнівадміністра-
тивної вертикалі; сприяє налагодженню соціально-економічних зв’язків між
регіонами, сферами, галузями; оптимізує управлінський процес, робить його
цілеспрямованим,послідовним і прагматичним.Стратегічнеплануваннядозво-
ляє консолідувати ресурсний потенціал на найважливіших напрямах наукової
діяльності, раціонально розподілити наявні сили та засоби, уникнути різно-
манітних дисбалансів, непотрібних кроків, марних витрат. Зрештою, саме від
стратегічногопланування залежить гнучкістьдержавнихрішеньу сферінауки,
їхнятолерантністьдокризовихявищіадекватністьвикликамчасу.
Важливимчинником досягненнявисокогорівнянауковогорозвиткуУкраїни
є формування ефективного механізму стратегічного планування у сфері науки.
Зокрема,вКонцепціїнауково-технологічноготаінноваційногорозвиткуУкраїни
наголошується на необхідності вдосконалення системиформування державних
пріоритетівусферінаукитатехнологійнаосновіпринципуїхньоївідповідності
головним проблемам і перспективам розвитку суспільства15. Згідно із цими
пріоритетами ресурси держави мають розподілятися насамперед на фундамен-
272 Держава і право • Випуск 55
тальнідослідженнявітчизнянихнауковихколективів,щомаютьсвітовевизнання,
найважливішінауковійнауково-технічніпрограми.
Відмежувавшисьвідзагальногопозитивногобаченнястратегічногоплануван-
няусферінаукивУкраїні,відзначимо,щобракдосвідустратегічногопланування
таневизначеністьйогометодологічних засад вкрайнегативнопозначаютьсяна
якостідержавнихдоктрин,концепцій,програм.
Будучивластивимидержавномуплануваннювзагалі,окресленівадипроявля-
ютьсянавсіхйогонапрямах.Несталовиняткомістратегічнеплануванняусфері
науки. Підготовку, прийняття та реалізацію цільових програм і концепцій з
питань науки супроводжує велика кількість проблем, які суттєво послаблюють
ефектїхньоїкорисноїдії.
Осьужепротягомдвохдесятилітьстратегічнідокументизпитаньнаукироз-
робляються без чітко визначеної системи. Прийняті концепції рідко знаходять
продовженнявцільовихпрограмах,натомістьостанні–немаютьєдиноїконцеп-
туальноїоснови.Якнаслідок,плануванняназагальнодержавному,регіональному
тамісцевомурівняхєстихійнимінеузгодженим.
Серйознимнедолікомстратегічногоплануванняусферінаукиєйогодискрет-
нийхарактер.Відповіднодочинногозаконодавстварозробкадержавнихцільових
програмтаїхніхконцепційздійснюєтьсязаініціативоюпублічноївладипомірі
актуалізаціїтихабоіншихпроблемсуспільноїжиттєдіяльності16[12].Напрак-
тиціцеозначає,щоцільовіпрограми(концепції)приймаютьсянеіззаздалегідь
обумовленою періодичністю, а залежно від низки об’єктивних і суб’єктивних
чинників, як-то: існування певної проблеми, наявність політичної волі до її
вирішення, слушність соціально-політичної ситуації. Оскільки ж потрібна
комбінація«супутніх»чинниківмаємісцедалеконезавжди,ашестернібюрокра-
тичногомеханізмуобертаютьсядужеповільно–процеспереходувідодногопла-
нудоіншого(наступного)можетягнутисяроками.Тимчасомневирішеніпробле-
мипродовжуютьзагострюватисьінабувативсебільшихмасштабів.
Системні вади стратегічного планування у сфері науки зумовлюють ірре-
альністьгалузевихпланів.Забракоммеханізмуадаптаціїдопостійнихсоціально-
економічнихзміностаннімайженіколинекорегуються,залишаючисьупервісно-
мувиглядіаждосплинусвоєїдії.Зодногобоку,цеускладнюєреалізаціюплано-
вих заходів, оскільки з часом реальний сценарій їх здійснення починає карди-
нальнорізнитисявідтого,наякийвонибулирозраховані.Зіншого–призводить
досуттєвихматеріальних(ресурсних)втрат.Уходівиконанняплануможез’ясу-
ватися недоцільність певного заходу, з’явитися менш витратна альтернатива
тощо.Алебудучижорсткозапрограмованим,цейзахідвсеоднопродовжуєвико-
нуватись,усуперечпринципамекономіїтараціоналізму.
Перелік недоліків стратегічного планування у сфері здійснення державної
науковоїстратегіївУкраїніможнабулобпродовжуватийдалі.Протезоглядуна
невичерпністьфактичногоматеріалу(віснуючомумеханізміформуваннягалузе-
вихпланівдужескладновіднайтибодайоднунадійнуланку),обмежимосясказа-
ним.Зауважимолише,щобільшістьнаявнихпроблемобумовленадисфункцією
всієїсистемидержавногопланування,отже,івирішуватиїхпотрібноназагаль-
ному (міжгалузевому таміжрегіональному) рівні.Але про це – трохи пізніше.
Наразіперейдемодорозглядупрограмно-цільовогоаспектудержавноїполітики
усферінаукивУкраїні.
Державнецільовепрограмування –цеалгоритмрозробкикомплексувзаємо-
273Юридичні і політичні науки
пов’язанихзавданьізаходів,якіспрямованінарозв’язаннянайважливішихпро-
блемрозвиткудержави,окремихгалузейекономіки,сферсуспільногожиттяабо
адміністративно-територіальниходиниць,здійснюютьсязвикористаннямкоштів
ДержавногобюджетуУкраїнитаузгодженізастрокамивиконання,складомвико-
навців,ресурснимзабезпеченням.
В Україні основною формою програмно-цільового управління науковою
діяльністю залишаються державні цільові програми, спрямовані на реалізацію
науковихпроектівупріоритетнихдлякраїнигалузяхнауковогознання.
Слідзауважити,щоприрозробціцільовихпрограмдонихнерідковключають
заходи,якіцілкомможнареалізувативрамкахгалузевогоуправління,алевклю-
чення заходу до програм, на думку розробників, є додатковим аргументом на
користьнеобхідностібюджетногофінансуваннязаходуприформуваннябюджет-
нихзапитівіпроектівдержбюджету.
Систематичне недофінансування держпрограм свідчить про те,що реальна
можливістьїхресурсногозабезпеченнянезавждивраховується.
Згіднозіст.3ЗаконуУкраїни«Продержавніцільовіпрограми»програмиза
спрямованістюподіляютьсяна:економічні,наукові,науково-технічні,соціальні,
національно-культурні,екологічнітощо.
Заостаннірокиприйняточималодержавнихцільовихпрограм,якістосують-
сярозвиткунауковоїсфери.Наприклад,умежахбюджетнихпрограмна2011рік
виконувалося110цільовихпрограм,зних13програмналежалидосферинауки.
Серед них: Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма
України на 2008-2012 рр. (затверджена Законом України від від 30 вересня
2008р.);ДержавнапрограмапроведеннядослідженьвАнтарктиціна2002–2010
роки (затверджена розпорядженнямКабінетуМіністрівУкраїни від 13 вересня
2001р.№422-р);Державнанауково-технічнапрограма«Образнийкомп’ютер»
(затверджена постановою КабінетуМіністрів України від 8 листопада 2000 р.
№1652);Державнанауково-технічнапрограмарозвиткутопографо-геодизичної
діяльності та національного картографування на 2003-2010 рр. (затверджена
постановоюКабінетуМіністрівУкраїни від 16 січня 2003 р.№ 37);Державна
цільовапрограмареалізаціїтехнічноїполітикивагропромисловомукомплексіна
період до 2011 року (затверджена постановою КабінетуМіністрів України від
30травня 2007 р. № 785); Державна програма прогнозування науково-техно-
логічногорозвиткуна2008–2012рр.(затвердженапостановоюКабінетуМіністрів
Українивід11вересня2007р.№1118);Державнацільованауково-технічнапро-
грама«Розробленняіосвоєннямікроелектроннихтехнологій,організаціясерійно-
говипускуприладівісистемнаїхоснові»на2008–2011рр.(затвердженапоста-
новоюКабінетуМіністрівУкраїнивід21листопада2007р.№1355);Державна
цільова науково-технічна та соціальна програма «Наука в університетах» на
2008–2012рр.(затвердженапостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід19верес-
ня2007р.№1155);Державнацільованауково-технічнапрограмарозробленняі
створеннясенсорнихнаукоємнихпродуктівна2008-2012рр.(затвердженапоста-
новоюКабінетуМіністрівУкраїнивід5грудня2007р.№1395);Державнацільо-
ва науково-технічна програма створення державної інтегрованої інформаційної
системизабезпеченняуправліннярухомимиоб’єктами(зв’язок,навігація,спосте-
реження) (затверджена постановоюКабінетуМіністрівУкраїни від 17 вересня
2008р.№834);Державнацільованауково-технічнапрограма«Створенняхіміко-
металургійної галузі виробництва чистого кремніюпротягом 2009–2012 років»
274 Держава і право • Випуск 55
(затвердженарозпорядженнямКабінетуМіністрівУкраїнивід8жовтня2008р.№
1317-р); Державна цільова науково-технічна програма впровадження і застосу-
вання грід-технологійна2009-2013рр. (затвердженарозпорядженнямКабінету
МіністрівУкраїнивід2квітня2009року№331-р);Державнацільованауково-
технічнапрограма«Нанотехнологіїтананоматеріали»на2010–2014рр.(затверд-
жена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5листопада 2009 р. №
1421-р).
Більшістьдержавнихцільовихпрограмрозрахованіна3-4рокизорієнтовним
обсягом фінансування – це означає, що конкретні обсяги фінансування мають
визначатися в державних бюджетах на відповідний рік. Реальне фінансування
частовиявляєтьсяменшимзаорієнтовне,аінколивжеприйнятаУрядомдержав-
на цільова програма не потрапляє до державного бюджету та її виконаннямає
чекатинаступногороку.
Отже,попривеликупотенційнуефективністьдержавнихцільовихпрограмяк
інструментудержавноїнауковоїполітики,бракузаконенихєдинихправилфор-
мування і затвердження державних цільових програм, що прослідковується у
змістітаправовомустатусііснуючихпрограм,якістосуютьсясферинауки,підри-
ваєїхнюефективність,дієвістьізначення.
Нанашудумку,державніцільовіпрограмидо2015р.іподальшірокиформу-
ватимутьсятількидлявирішеннянагальнихнауково-технічних,виробничих,еко-
номічнихісоціальнихпроблем,щовиявляютьсявходірозробкидовгострокового
та середньострокового державних прогнозів соціально-економічного розвитку
України,щодастьзмогунайтіснішимчиномпов’язатидержавніцільовіпрограми
зрішеннямключовихзавданьсоціально-економічногорозвитку.
Зурахуваннямвикладеногоприходимодовисновку,щоправовіосновиціле-
покладання(прогнозування,плануваннятапрограмування)державноїполітикиу
сфері науки в Україні є сьогодні декларативними, оскільки немає відповідних
їхніх практичних механізмів і відповідних жорстких заходів контролю за їх
дотриманнямівиконанням.ТомудоцільновнестизмінидоЗаконуУкраїни«Про
науковуінауково-технічнудіяльність»,вякомувизначитисередметодівдержав-
ногорегулюваннятауправлінняунауковійтанауково-технічнійдіяльностіпро-
гнозування,стратегічнеплануваннятацільовепрограмування.Зцієюметоюст.
36та36-1названогозаконувикластиутакійредакції:
Стаття36.Прогнозуванняусферінауковоїтанауково-технічноїдіяль-
ності
Про гно зу ван ня у сфері на уко вої та на уко вотехнічної діяль ності – на уко во
обґрун то ва на гіпо те за про мож ли вий стан на уко вої та на уко вотехнічної діяль
ності в пер спек тиві за леж но від ха рак те ру про гноз но го фо ну, а та кож про
терміни та спо со би до сяг нен ня наміче них цілей.
Про гно зи ста ну на уко вої та на уко вотехнічної діяль ності роз роб ля ють ся на
ко рот ко ст ро ко вий (13 ро ки) та се ред нь о ст ро ко вий (5 років) періоди.
Відповідальність за роз роб лен ня про гнозів ста ну на уко вої та на уко во
технічної діяль ності не се цен т раль ний ор ган ви ко нав чої вла ди у сфері на уки.
Про гно зи ста ну на уко вої та на уко вотехнічної діяль ності роз роб ля ють ся в
по ряд ку, вста нов ле но му Кабіне том Міністрів Ук раїни.
По каз ни ки про гнозів ста ну на уко вої та на уко вотехнічної діяль ності слу гу
ють ос но вою для роз роб лен ня дер жав них цільо вих про грам з пи тань БДР.
Стаття 36-1. Планування у сфері наукової та науково-технічної діяль-
275Юридичні і політичні науки
ності
Ос нов ною фор мою пла ну ван ня у сфері на уко вої та на уко вотехнічної діяль
ності є роз роб ка дер жав них цільо вих про грам, спря мо ва них на розв’язан ня най
важ ливіших про блем роз вит ку на уки.
Дер жавні цільові на укові та на уко вотехнічні про гра ми роз роб ля ють ся,
за твер д жу ють ся та ре алізу ють ся на підставі за ко ну Ук раїни «Про дер жавні
цільові про гра ми», в по ряд ку, виз на че но му Кабіне том Міністрів Ук раїни.
За галь но дер жавні цільові на укові та на уко вотехнічні про гра ми роз роб ля
ють ся стро ком на п’ять років. Га лу зеві та місцеві цільові на укові та на уко во
технічні про гра ми роз роб ля ють ся на строк від трьох до п’яти років з ура ху ван
ням три ва лості дії чин них за галь но дер жав них цільо вих про грам.
Дер жавні цільові на укові та на уко вотехнічні про гра ми є ос нов ним за со бом
ре алізації пріори тет них на прямів роз вит ку на уки і техніки шля хом кон цен т рації
на уко вотехнічно го по тенціалу дер жа ви для розв’язан ня най важ ливіших при род
ни чих, технічних і гу манітар них про блем.
Дер жавні цільові на укові та на уко вотехнічні про гра ми з пріори тет них
на прямів роз вит ку на уки і техніки фор му ють ся цен т раль ним ор га ном ви ко нав чої
вла ди у сфері на уко вої, на уко вотехнічної та інно ваційної діяль ності на ос нові
цільо вих про ектів, відібра них на кон курс них за са дах.
1.Ос но высоциальногоуправления:Уч.пос./ГладышевА.Г.,ИвановВ.Н.,Патру-
шевВ.И.идр.;Подред.В.Н.Иванова.–М.:Высшаяшкола,2001.–С.22.2.Си мо нов
М.Ф.Социальноеуправление:Уч.пос.длястудентоввузов.–Спб.:АКТ,1998.–С.171.
3.Янч Эрих.Прогнозированиенаучно-техническогопрогресса.–М.:Прогресс,1974.–
С.19.4. Згу ровсь кий М.З., Пан кра то ва Н.Д.Стратегіятехнологічногопередбаченняв
інноваційнійдіяльності //Науково-технічна інформація.–2006.–№2(28).–С.4.5.
По по вич О.С.Науково-технологічнатаінноваційнаполітика:основнімеханізмиформу-
ваннятареалізації/Підред.Б.А.Маліцького.–К.:Фенікс,2005.–С.131.6. Філо софсь
кий енциклопедичнийсловник.БібліотекаФондуфундаментальнихдосліджень.–К.:
Абрис,2002.–С.524.7. Тамсамо.–С.475.8. Про дер жав непрогнозуваннятарозроб-
ленняпрограмекономічногоісоціальногорозвиткуУкраїни:ЗаконУкраїнивід23.03.00
//ВВРУкраїни.–2000.–№25.–С.195.9. По по вич О.С.Цит.праця.–С.132.10. Про
на уко ву інауково-технічнудіяльність:ЗаконУкраїни13.12.91//ВВРУкраїни.–1992.
–№12.–Ст.165.11. Про пріори тетнінапрямирозвиткунаукиітехніки:ЗаконУкраїни
від11.07.01 //ВВРУкраїни.–2001.–№48.–Ст.253.12. Про пріори тетнінапрями
інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 08.09.11 // Офіційний вісник
України.–2011.–№77.–Ст.2841.13. Про схва лен няКонцепціїДержавноїпрограми
прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки: Розпорядження
КабінетуМіністрівУкраїнивід13.04.07//ОфіційнийвісникУкраїни.–2007.–№28.–
Ст. 1120. 14. Філо софсь кий енциклопедичний словник. 15. Про схва лен ня Концепції
Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012
роки:РозпорядженняКабінетуМіністрівУкраїнивід13.04.07.16. Про дер жавніцільові
програми:ЗаконУкраїнивід18.03.04 //ОфіційнийвісникУкраїни.–2004.–№14.–
Ст.956.
276 Держава і право • Випуск 55
|