Окремі засади здійснення речових прав
Розкрито зміст окремих принципів речового права: принципу старшинства речових прав, принципу пріоритетності здійснення речових прав та принципу свободи здійснення речових прав....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59728 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Окремі засади здійснення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 324-330. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-59728 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-597282014-04-10T03:02:12Z Окремі засади здійснення речових прав Харченко, Г.Г Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Розкрито зміст окремих принципів речового права: принципу старшинства речових прав, принципу пріоритетності здійснення речових прав та принципу свободи здійснення речових прав. Раскрыто и охарактеризовано содержание отдельных принципов вещного права: принципа старшинства вещных прав, принципа приоритетности осуществления вещных прав и принципа свободы осуществления вещных прав. The article examines the contents of certain principles of property law, such as superiority of property rights, priority of exercise of property rights, and freedom of exercise of property rights. 2012 Article Окремі засади здійснення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 324-330. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59728 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Харченко, Г.Г Окремі засади здійснення речових прав Держава і право |
description |
Розкрито зміст окремих принципів речового права: принципу старшинства речових прав, принципу пріоритетності здійснення речових прав та принципу свободи здійснення речових прав. |
format |
Article |
author |
Харченко, Г.Г |
author_facet |
Харченко, Г.Г |
author_sort |
Харченко, Г.Г |
title |
Окремі засади здійснення речових прав |
title_short |
Окремі засади здійснення речових прав |
title_full |
Окремі засади здійснення речових прав |
title_fullStr |
Окремі засади здійснення речових прав |
title_full_unstemmed |
Окремі засади здійснення речових прав |
title_sort |
окремі засади здійснення речових прав |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59728 |
citation_txt |
Окремі засади здійснення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 324-330. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT harčenkogg okremízasadizdíjsnennârečovihprav |
first_indexed |
2025-07-05T10:52:26Z |
last_indexed |
2025-07-05T10:52:26Z |
_version_ |
1836803945977085952 |
fulltext |
Г. Г. ХАР ЧЕН КО
ОКРЕМІЗАСАДИЗДІЙСНЕННЯРЕЧОВИХПРАВ
Роз кри то зміст ок ре мих прин ципів ре чо во го пра ва: прин ци пу стар шин ст ва ре чо вих
прав, прин ци пу пріори тет ності здійснен ня ре чо вих прав та прин ци пу сво бо ди здійснен
ня ре чо вих прав.
Ключовіслова: ре чо ве пра во, прин ци пи пра ва, стар шин ст во ре чо вих прав, пріори
тетність здійснен ня ре чо вих прав, сво бо да здійснен ня ре чо вих прав.
Рас кры то и оха рак те ри зо ва но со дер жа ние от дель ных прин ци пов вещ но го пра ва:
прин ци па стар шин ст ва вещ ных прав, прин ци па при ори тет но с ти осу ще ств ле ния вещ
ных прав и прин ци па сво бо ды осу ще ств ле ния вещ ных прав.
Ключевыеслова: вещ ное пра во, прин ци пы пра ва, стар шин ст во вещ ных прав, при
ори тет ность осу ще ств ле ния вещ ных прав, сво бо да осу ще ств ле ния вещ ных прав.
The article examines the contents of certain principles of property law, such as superior
ity of property rights, priority of exercise of property rights, and freedom of exercise of prop
erty rights.
Key words: property law, principles of law, superiority of property rights, priority of
exercise of property rights, freedom of exercise of property rights.
Кожнаосвіченалюдина,зазначаввідомийросійськийцивілістЙ.Покровсь-
кий,анадтоюрист,повинназавждиматичіткеуявленняпронаріжніпринципи
свогоправа,прозв’язокцихпринципівзминулимлюдинитаїхнєвідношеннядо
ідеалів її майбутнього1. Будучи обов’язковою умовою існування самого права,
принципизадаютьвекторйогоподальшомурозвитку,визначаютьдієвістьправа
в сучаснихреаліяхжиття країни.Чимбільшепринципів свідомочинесвідомо
вкладенозаконодавцемуправовінорми,тимдосконалішим,надумкуГ.Ф.Шер-
шеневича,стаєсамезаконодавство2.
ВУкраїніцейпрактичнийвиміріпотенціалпринципівправа,нажаль,оціне-
нийівикористанийнарівніцивільногозаконодавстваневповніймірі,особливо
якщо мова йде про закріплення у законодавстві спеціальних принципів, з їх
прив’язкоюдоокремихструктурнихелементів галузі, зокрема,речовогоправа.
Звичайно, такийстанречейвжесампо собіпотребуєвиправлення.Вирішення
цього завдання на концептуальному рівні буде визначати не тільки напрям
подальшого розвитку цивільного законодавства у сфері дії речового права, а й
обумовлюватимейоговнутрішнюлогіку,узгоджуватимеїїзіманентноюсутністю
природиречовогоправа.
Уюридичнійлітературіпитанняпринципівречовогоправавтомучиіншому
аспекті порушували різні вчені-цивілісти – Й. Покровський, Л.Щеннікова, Є.
Суханов, С. Скрябін, Р. Майданик та ін. У той же час, таке висвітлення має
здебільшого фрагментарний характер. Іноді принципи речового права право-
знавцінавітьневиводятьуякостіокремогооб’єктасвогодослідження,згадують
пронихутекстіміжіншим,такбимовити,знагоди.Такаситуаціяобумовлює
необхідністьпродовженнядослідженняпринципівречовогоправачерез акуму-
ляцію напрацьованих правовоюнаукою в цій сфері знань та їх застосування у
законодавствіУкраїни.
Зосередимосвоюувагунатрьохпринципах–принципістаршинстваречових
прав, принципі пріоритетності здійснення речових прав, принципі свободи
324 Держава і право • Випуск 55
здійснення речових прав. Спробуємо сформулювати правила, на підставі яких
кожензцихпринципівмігбидіятивразіїхзакріпленняназаконодавчомурівні
уцивільномуправіУкраїни.
Прин цип стар шин ст ва ре чо вих прав–при зіткненні ре чо вих прав раніше
вста нов ле не на об’єкт ре чо ве пра во одер жує пе ре ва гу пе ред ре чо вим пра вом
вста нов ле ним на об’єкт пізніше, як що інше не пе ред ба че но за ко ном. Ре чо ве пра
во, здійснен ня яко го має відповідне за без пе чен ня (забезпечувальнеправо), мо же
бу ти здійсне не по за чер го во ли ше в тій ча с тині та тим спо со бом, яким во но
за без пе че но.
У разі, як що ре чові пра ва не ма ють пе ре ва ги од не пе ред од ним (наприклад,
виниклиабозареєстрованіодночасно,немаютьзабезпеченнятощо), їх ре алізація
здійснюється за прин ци пом рівно про порційно го за до во лен ня ви мог суб’єктів цих
ре чо вих прав.
Реалізація цього принципу передбачає ситуацію, коли збіг речових прав
такий,що здійснення одного з нихповністю абопочасти виключає здійснення
інших, або є, принаймні, ризик їх нездійснення.У зв’язку з цим, за загальним
правилом, перевага в реалізації надається тому речовому праву, яке виникло
раніше.Вимога,щовипливаєзтакогоправа,підлягаєзадоволеннюпершою.Про-
темаємовизнати,щонапрактиціпорядокчерговостіреалізаціїречовихправ і
задоволеннявимог,щознихвипливають,незавждиузаконодавствіпов’язують
ізчасовимфактором.Такимидодатковимичинниками,якіможутьзмінюватита
супроводжувати загальний порядок визначення старшинства речових прав,
можуть бути, зокрема, наявність чи відсутність у речового права державної
реєстраціїтощо.Усіцідодатковіобставинизсанкціїзаконодавцяможутькорегу-
ватипевноюміроюнапрактицізагальнеправиловизначеннястаршинстваречо-
вихправ.
З іншогобоку,мабуть,булобнесправедливопоставитив загальнучергу ті
речовіправа,носіїякихзаздалегідьпідстраховувалисвоїризикищодоздійснення
своїхречовихправпевнимзабезпеченнямцихправ,томузміствказаногоприн-
ципу,нанашудумку,повиненвраховуватицюособливість,надаючиносіямтаких
речовихправможливістьзадовольнятисвоївимогищодореалізаціїсвогоречово-
го права за рахунок такого забезпечення, порівняно з іншиминосіями речових
прав,якітакогозабезпеченнянемають.Якщожтакезабезпеченнязможезадо-
вольнитивимогиносіяречовогоправалишечастково,тоіншачастинамаєбути
задоволенавпорядкузагальноїчерги, згідноззагальнимправиломвизначення
старшинстваречовихправ.
Доречі,наявнасьогоднівУкраїнісудовапрактика,нажаль,по-різномутрак-
туєположеннячинногозаконодавстваУкраїнищодоприматузабезпечувального
праванадіншимиправами.УсправахпробанкрутствоВищийгосподарськийсуд
України виходить з того, що майно банкрута, яке є предметом застави, вклю-
чаєтьсядоскладуліквідаційноїмаси,алевикористовуєтьсявиключнодляпершо-
черговогозадоволеннявимогзаставодержателя.Однакінодісудтакожзазначає,
що,оскількивідповіднодоч.1ст.31ЗаконуУкраїни«Провідновленняплатос-
проможності боржника або визнання його банкрутом»3 (далі – Закон) разом з
вимогою заставодержателяупершучергу вимог,щопідлягаютьобов’язковому
задоволенню,входятьвимогий іншихкатегорійкредиторів.Ч.3. ст.31Закону
такожпередбачає,щовразінедостатностікоштів,одержанихвідпродажумайна
банкрута,дляповногозадоволеннявсіхвимогоднієїчерги,вимогизадовольня-
ютьсяпропорційносумівимог,щоналежитькожномукредиторовіоднієїчерги.З
325Юридичні і політичні науки
урахуваннямцихположеньЗакону,судвважаєможливим,увипадкувідсутності
у складі ліквідаційної маси боржника іншого майна, пропорційно розподіляти
міжкредиторамипершоїчергикошти,отриманівідреалізаціїзаставногомайна,
відповіднодоч.3ст.31Закону4.
Інша версія трактування положень Закону тим самим судом базується на
акцентуванніч.2ст.26Закону,дезазначається,щозаставленемайнобанкрута,
хочайвключаєтьсядоскладуліквідаційноїмаси,протемаєвикористовуватися
виключнодляпершочерговогозадоволеннявимогзаставодержателя.Напідставі
цьогоробитьсяіншийвисновок,щовимоги,забезпеченізаставоюмайнаборжни-
ка,підлягаютьзадоволеннюпершніжвитрати,пов’язанізпровадженнямусправі
пробанкрутство в господарському суді та роботоюліквідаційної комісії.Тобто
вимогизаставодержателямаютьбутизадоволенніуповномувиглядідотого,як
почнутьзадовольнятивимогипершоїчергикредиторівяктовизначеноч.1ст.31
Закону5.
З цих двох, різних за своїми висновками, інтерпретацій положень чинного
законодавстваправильнимвсежтакивважаємоостаннійпідхід.Виходимо,зок-
рема,зтого,щозаконодавець,відтворюючисвоюволюуправовійнормі,асаме
уч.2ст.26Закону,невипадковоскориставсясловом«виключно».Цимпідкрес-
лено,щокоштивідреалізаціїзаставленогомайнамаютьбутиспрямованіпере-
дусімназадоволеннявимогзаставодержателя.Уразі,якщоїхвиявитьсябільше
ніжпотрібно, за їхнійрахунокможутьбути задоволені вимогий іншихкреди-
торів.ВказівкаЗаконунате,щовідповіднодоч.1ст.31заставодержательвхо-
дить до тієї групи кредиторів, вимоги яких підлягають задоволенню у першу
чергу,узгоджуєтьсязізмістомч.2ст.26Законувтому,щовразінестачікоштів
відреалізованогозаставленогомайна,заставодержательмаєправорозраховувати,
щонепокритакоштамивідреалізації заставленогомайначастинавимогиможе
бутизадоволеназарахунокреалізаціїіншогомайна,щонеєпредметомзастави,
впорядкупершоїчерги.ТакерозумінняположеньЗаконудозволяє,зодногобоку,
не порушувати у законодавстві загального правила про переважну дію права
застави над іншими правами, а по-друге, не порушувати встановлену Законом
черговостізадоволеннявимогкредиторів.
Якщоприпускати,що заставнемайнопотенційно,навітьу випадкунестачі
коштівдлязадоволеннявсіхвимогкредиторівпершоїчерги,можепотраплятипід
пропорційнийрозподілміжусімаучасникамигрупи,томаємоконстатувати,що
тимсамим,насправді,нівелюєтьсяувесьсенсіснуванняінститутузабезпечуваль-
них прав. До останніх відносимо ті права, що в рамках зобов’язальних пра-
вовідносинпередбачаютьжорсткуприв’язкудоконкретногомайназпокладен-
нямнаньоговідповідногоцьомуправуобтяження(забезпечувальнеобтяження).
Завдяки створенню окремого, самостійного джерела, носій забезпечувальних
правможевпевненорозраховуватиназадоволенняможливихсвоїхвимогумай-
бутньому за рахунок майна такого джерела, порівняно з іншими кредиторами.
Превалювання цих прав над іншими, дає можливість вирішувати спори на
користь носіїв саме забезпечувальних прав. Коли майна, а точніше коштів від
йогореалізації,вистачаєнавсюгрупукредиторів,тодійспорувгрупіяктакого
небуде.Вкрайважливо,нанашпогляд,зберігатинаданізакономпреференціїдля
носіїв певних прав, незалежно від тих ситуацій, де вони реалізуються,щомає
надатицивільномуоборотуне тількистабільноїдинаміки, айпрогнозованості
дляйогоучасників.Розподілкоштівбездотриманнязазначеноїузаконодавстві
326 Держава і право • Випуск 55
пріоритетності прав заставодержателя відходить від цього принципу, підриває
основиінститутузабезпечувальнихправ,їхнєприкладнезначенняуцивільному
обороті,зводитьтакіправадорозряду«усіхінших».Правоваполітикадержавиу
сферіправамаєбутипослідовноювїїреалізаціїівзаконах,інапрактики.
Загальним принципом справедливості керуємося й щодо пропозиції про-
порційногозадоволеннявимогносіївречовихправ,уразі,якщотакіправавияв-
ляютьсявкінцевомупідсумкурівнимиоднеодному.Справедливістьможепотре-
бувативстановленнянарівнізаконуобмеженьузадоволенніправомірнихвимог
суб’єктівречовихправ,виходячизтого,щоірозмірність,ірівністьєскладовими
елементамипринципусправедливості6.Такіобмеженняміжтим,яквказаноКон-
ституційнимСудомУкраїни,можутьбутивиправданимитількиуразіїхньоїадек-
ватності соціально обумовленим цілям7. У нашому випадку така адекватність
підкріпленайвідсутністюперевагиодногоречовогоправанадіншимівзаємови-
ключнимхарактером здійсненняцихправ, так самояк і загальноправовимдля
цивільного права принципом рівності суб’єктів права у цивільних правовідно-
синах.
Прин цип пріори тет ності здійснен ня ре чо вих прав – пер шо чер говість на
здійснен ня має те ре чо ве пра во, яке об тя жує со бою інше, більше за змістом,
ре чо ве пра во. В інших ви пад ках, на при клад, у разі на яв ності в осіб од на ко вих за
змістом ре чо вих прав на той са мий об’єкт і не мож ли вості їх од но час но го
здійснен ня, пріори тетність на здійснен ня ре чо во го пра ва на дається тій особі,
яка здійснює фак тич не во лодіння об’єктом. Як що ж во лодіння не є скла до вою
цих ре чо вих прав, то пріори тетність на здійснен ня має ре чо ве пра во, що ви ник ло
раніше.
Засвоєюсилоютазмістомречовіправаможутьбутинеоднаковими.Вцьому
разіпріоритетнимиуздійсненнімаютьбутитіречовіправанаоб’єкт,якіобтяжу-
ютьсобоюбільшезазмістомречовеправо(наприклад,сервітут-правовласності).
Пріоритетністьтастаршинстворегулюютьрізніситуації.Першепередбачає
ситуацію, коли речові права різних суб’єктів на об’єкт такі, що дозволяють їх
здійснюватиповноюміроюоднеодному.Єдинепитання,щоможевиникнутиу
взаємостосункахміжносіямиправ –цечерговістьздійсненнятакихправзадля
уникненняможливихзавадоднеодному.Такимчином,принциппріоритетності
регулюєпорядокздійсненнярізних(одновидових,різновидових)речовихправна
тойсамийоб’єктзавідсутностюпротиріч(колізії)міжними.Іншимисловами,усі
речовіправанаоб’єктможутьбутиреалізованіповноюмірою,однак інодідля
цього потрібно визначитися з черговістю здійснення таких прав. Застосування
пріоритетуодногоречовогоправанадіншимрозумновідтерміновуєдляостаннь-
огомоментйогоздійснення,протеневиключаєйогореалізаціїяктакого.Зіншо-
го боку, принцип старшинства, навпаки, визначає порядок вирішення спірної,
колізійноїситуації,колиодночаснездійсненнярізнихречовихправєнеможливим
безпорушенняіншогоречовогоправа.
Маємовідзначити,щочиннецивільнезаконодавствоУкраїнипроблематику
зіткненняречовихправ розглядає, нанашудумку, дещо спрощеной однобоко.
Зокрема,невраховується,щозіткненняречовихправнасправдіможематирізний
характер. За взаємовиключної взаємодії, казати про повне здійснення речових
правщодо того самого об’єктажоднимчиномнеможна. Зовсім інша ситуація
може бути в разі, коли реалізація прав у повному обсязі можлива, проте їх
здійснення має бути розведене в часі. Обидві ситуації, без сумніву, різні й за
327Юридичні і політичні науки
своєюсуттю,ізасвоїминаслідками,атому,виходячизпринципудиференціації
управовомурегулюванніцивільнихправовідносин,потребують,нанашпогляд,
окремогорозглядутаврегулюваннявідповіднодоїхніхособливостейіголовного
завдання юриспруденції – усунення спору (Гербарт)8. У Законі України «Про
забезпеченнявимогкредиторівіреєстраціюобтяжень»9урамкахзапропонованої
системи пріоритетів задоволення вимог кредиторів для такої градації ситуацій
зіткненняправмісцянезнайшлося,авідтакіумеханізміправовогорегулювання
вищезазначеніособливостівідтворенінебули.
Прин цип сво бо ди здійснен ня ре чо вих прав – у здійсненні суб’єктив но го
ре чо во го пра ва доз во ле но все, що не за бо ро няється за ко ном. Зміст принципу
полягаєвможливостісамостійно, навласнийрозсудреалізовуватисуб’єктивне
речовеправовмежахнаявнихуособиправомочностей,визначатизмістречового
права,щопередається іншій особі, не виходячи замежі змістунаявного у цієї
особиречовогоправатадотримуючисьприн ци пу на ступ ності ре чо вих прав–
ніхто не мо же пе ре да ти іншо му та ко го ре чо во го пра ва, яко го сам не має.
Закріпленняпринципу свободиздійсненняречовихправузаконодавствідозволяє
відійтивід такоїштучної, нанашпогляд, ознакиречовогоправа, привнесеною
нашоюправовоюсистемою,якзакритийперелікречовихправузаконодавстві.
Вид суб’єктивного речового права, на нашу думку, повинен визначатися не за
перелікомузаконодавстві,азакваліфікаційноюознакою,якамаєміститисяувиз-
наченнісуб’єктивногоречовогоправа.
У праві має панувати дух свободи. Для її реалізації за кожним учасником
цивільних правовідносин держава на умовах рівноправності та справедливості
визнаєїхнюправоздатність.Звичайно,абсолютноїсвободивсуспільствііснувати
неможе,їїмежісправедливообмежуютьсятам,депочинаютьсяправатазаконні
інтересиінших.Свободаєлишеодним–суб’єктивнимелементомправа,поєдна-
нимізйогооб’єктивнимелементом–правиломповедінкиабонормою,щообме-
жує свободу індивіду10. З останньою ознакою права й пов’язані всі труднощі
визначеннямежзовнішньоїсвободи,проякуказавЄ.Трубецькой.Це,доречі,як
зазначавД.Мілль,єоднимзтихскладнихпитань,вякомулюдстводосяглонай-
меншогопрогресу11.
Застосуванняуречовомуправіпринципуnumerus clausus зазвичайпоясню-
ютьпосиланнямнаабсолютнийхарактерречовихправ12.Вважається,щоприму-
сова типізація зменшує витрати потенційних набувачів речових прав, яким не
треба прикладати додаткових зусиль, а відтак і грошей, щоб з’ясувати що, а
точнійше, яке за змістом речове право має правоволоділець. Пояснюється, що
ясність і чіткість стандартизації речових прав дозволяє іншим не лише краще
розумітиправомірністьдійособи-правоволодільця,айубезпечитиостанньоговід
можливогозростаннянесвідомихпорушеньйогоправачерезнепоінформованість
третіхосібпройогозміст13.
Однакнегативнінаслідки,настанняякихтакряснопрогнозуютьчерезвідмо-
ву від принципу numerus clausus, здебільшого умоглядні. У сфері дії речового
права стосунки між особами, як відомо, вибудовуються у системі координат
«своє-чуже».Очікувати,що придіїпринципусвободиздійсненняречовихправ
усіхнасякносіївречовихправчекаєнеконтрольованезростанняправопорушень,
безпідставно.Усвоїйповедінцікожналюдина,якправило,керуєтьсянетим,що
знаєналежитьтойчиіншийоб’єктякійсьособі,атимчимаєвонахочякесьпра-
вонацейоб’єкт.Правомірністьїїдійвідносноіншихосібвизначаєтьсяпередусім
інформованістюпросвоїправанаоб’єкт,змістправіншихосібнацейоб’єктбуде
328 Держава і право • Випуск 55
цікавитиїїзначноменше.Передбачувальністьречовихправзаконом,насправді,
жодноюміроюневирішуєпроблемуінформованостітретіхосібпрозмістречо-
вих прав інших осіб на об’єкт у конкретній ситуації. Інформацію про те чи є
об’єкт,наприклад,безхазяйнимабоналежитьіншійособі,унашомуповсякден-
номужиттімиотримуємозавидимістюволодіння,аякщоце,скажімо,нерухоме
майно, то речові права на нього додатково підлягають державній реєстрації, а
відтакєможливістьдізнатисяпроїхволодільцятаїхзмістіззаписівдержавної
реєстрації(принциппублічностіречовихправ).
Наголоснатому,щопринципnumerusclaususуповільнюєфрагментаціюсис-
темиречовогоправа,неєдостатнімпоясненнямобмеженнясвободиуречовому
праві.Таксамонеможнапояснюватидоцільністьіснуваннявичерпногопереліку
речово-правовихрежимівуправілишетим,щоцінністьокремихречовихправ,в
іншомувипадку,можебутизанадтомалоюпорівнянозвитратамищодоправово-
гоїхньогозабезпечення.
Цінність свободи у праві самодостатня, її обмеження може пояснюватися
лишенамаганнямзабезпечитисвободуіншим,непорушитиїї.Визнаючиприн-
ципсвободидоговорувзобов’язальномуправімаємотаксамогарантуватисво-
бодудійідляносіївречовихправприїхздійсненні,особливо,зважуючинате,
що речові (майнові) права також можуть виступати предметом договірних
зобов’язань.Збереженнясвободиєспільноюметоюдлявсіхлюдей,наголошував
О.Куніцин14.Томузастосуванняуречовомуправіпринципусвободиздійснення
речовихправмаєбазуватисяназагальному дляцивільногоправадиспозитивному
правіпроте,щоможливістьособиреалізовуватисвоїправанавласнийрозсудне
потрібнозанадтообмежуватизаконодавчимизаборонами.
У підсумку зазначимо, що можливе введення у Цивільний кодекс України
принципівстаршинстваречовихправтапріоритетностіздійсненняречовихправ
дозволитьназаконодавчомурівнісформулюватичіткі,аголовне–загальнідля
речовихправправилавирішенняспірнихситуаційуразіїхзіткненнящодоодно-
гооб’єкта.З іншогобоку,принципсвободиздійсненняречовихправдозволить
лібералізуватисферудії речовогоправа, вивести її з-під законодавчих заборон,
щоштучнопривнесеніунашуправовусистему.Ниніусеречовеправознаходить-
ся в процесі переосмислення його справжнього призначення та реформування.
Серйозним імпульсом у цьому напрямі стало прийняття у 2003 році нового
ЦивільногокодексуУкраїни,якийсвоїмприкладомпоказавможливість,аголо-
вне–доцільністьподальшогореформуванняталібералізаціїречовогоправа.
1.По кров ский И.А.Основныепроблемыгражданскогоправа.–М.:Статут,1998.–
С.3.2.Шер ше не вич Г.Ф.Учебникрусскогогражданскогоправа.–М.:Статут,2005.–
Т.1. – С. 32. 3. За кон України «Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом» від 14.05.1992№ 2343-XII: за станом на 16 січня 2012 р.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/
print1321001892849093.4.По ста но ваВищогогосподарськогосудуУкраїнивід14черв-
ня2011рокупо справі№5/149-Б-06 [Електроннийресурс]. –Режимдоступу: http://
reyestr.court.gov.ua/Review/16464770. 5. По ста но ва Вищого господарського суду
Українивід27квітня2010рокупосправі№16/108б/56б(9/169б/40б/28б)[Електронний
ресурс].–Режимдоступу:http://reyestr.court.gov.ua/Review/9336793.6.Рішен няКонсти-
туційногоСудуУкраїниу справі законституційнимподанням48народнихдепутатів
України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунк-
ту1.17статті1,статті8ЗаконуУкраїни«Пропорядокпогашеннязобов’язаньплатників
податків перед бюджетами та державними цільовимифондами» від 24 березня 2005
329Юридичні і політичні науки
року№2-рп/2005посправі№1-9/2005[Електроннийресурс].–С.4-5.–Режимдосту-
пу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9887.7.Рішен ня Конституційного
Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо
відповідностіКонституціїУкраїни(конституційності)положеньстатті69Кримінально-
гокодексуУкраїни(справапропризначеннясудомбільшм’якогопокарання)від2лис-
топада2004року№15-рп/2004усправі№1-33/2004[Електроннийресурс].–С.6.–
Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9851. 8. Данк варт.
Гражданскоеправоиобщественнаяэкономія/Пер.снем.Цитовича.–СПб.,1866.–С.
ІІІ.9.За конУкраїни«Прозабезпеченнявимогкредиторівтареєстраціюобтяжень»від
18.11.2003№1255-IV: за станомна 16 січня 2012р. [Електроннийресурс]. –Режим
доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1255-15.10.Тру бец кой Е.Н.
Лекціи по энциклопедіи права. –М., 1917. –С. 10.11.Милль Д.С. О свободе. –М.,
1995.–С.291.12.Граж дан скоеправо:В4т./ЗенинИ.А.,КулагинаЕ.В.,СухановЕ.А.
идр.;Подред.И.А.Зенина,Е.А.Суханова.–М.:ВолтерсКлувер,2006.–Т.2.–С.6.
13.Hansmann H., Kraakman R.Property,Contract,andVerification: theNumerusClausus
ProblemandtheDivisibilityofRights//JournalofLegalStudies.–June2002.–Vol.XXXI.–
S.374,419-420.14.Ку ни цын А.П.Правоестественное.–СПб.,1818.–С.14.
330 Держава і право • Випуск 55
|